Р С Кірін - Геологічне право україни систематизований зб нормат -правових г 36 актів неофіц вид - страница 55

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97 

Голова ДКЗ В. Ловинюков

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин від 03.10.97 р. n 83 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 1997 р. за n

499/2303

ІНСТРУКЦІЯ про зміст, оформлення і порядок подання в ДКЗ України матеріалів з геолого-економічної оцінки запасів вугілля і

горючих сланців 1. Порядок подання і розгляду матеріалів

1.1. Відповідно до Кодексу України про надра запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин додатково розвіданих в процесі розробки родовищ підлягають експертизі та оцінюються Державною комісією України по запасах корисних копалин (ДКЗ) згідно з Положенням про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 р. N 865, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.97 р. N 927.

1.2. Єдині принципи підрахунку і державного обліку запасів корисних копалин за станом їх вивченості і народногосподарським значенням, умови, що визначають ступінь підготовленості родовищ до промислового освоєння, встановлюються Класифікацією запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. N 432.

1.3. Державна експертиза та оцінка запасів вугілля і горючих сланців проводиться на підставі звітів про геологічне вивчення родовищ з підрахунком запасів та геолого-економічною оцінкою їх промислового значення (далі - геолого-економічна оцінка родовищ вугілля (сланців).

1.4. Матеріали геолого-економічних оцінок родовищ вугілля (сланців), які подаються на експертизу ДКЗ України, повинні містити:

характеристику геологічної будови покладів вугілля (сланців), їх технологічних властивостей, гірничо-геологічних, гідрогеологічних та інших умов залягання в обсязі, достатньому для прийняття обгрунтованих проектних рішень щодо способу і системи видобутку та схеми комплексної переробки корисних копалин і визначення показників кондицій;

техніко-економічне обгрунтування кондицій для підрахунку запасів вугілля (сланців), що забезпечують найбільш повне комплексне і економічно доцільне вилучення з надр запасів основних і супутніх корисних копалин, а також наявних у них цінних компонентів, на основі використання існуючих прогресивних технологій видобутку і переробки мінеральної сировини за умови додержання вимог охорони надр і навколишнього природного середовища (довкілля);

підрахунок запасів вугілля (сланців);прогнозну економічну оцінку сумарного ефекту від експлуатації родовища по одному або кількох варіантах кондицій з визначенням прогнозних показників підприємницької діяльності гірничо-добувного комплексу в обсязі, достатньому для прийняття рішення про інвестування проекту його будівництва;

спеціальний дозвіл (копію ліцензії) на користування надрами.

1.5. Матеріали геолого-економічних оцінок запасів родовищ вугілля (сланців) повинні бути достатніми для проведення, без особистої участі автора, експертизи кількості і якості запасів вугілля (сланців), оцінки їх промислового значення, гірничо-геологічних, гідрогеологічних та інших умов їх видобутку.

1.6. Матеріали геолого-економічних оцінок розвіданих родовищ подаються в ДКЗ України користувачами надр, або замовниками робіт, що мають ліцензію Державного комітету України по геології і використанню надр на право пошуку, розвідування або експлуатації родовищ вугілля (сланців).

1.7. Надрокористувачі, які планують подання матеріалів з геолого-економічних оцінок родовищ вугілля (сланців) на державну експертизу, до 1 січня наступного року подають до ДКЗ календарні графіки надходжень матеріалів.

1.8. Матеріали геолого-економічних оцінок родовищ, термін експертизи яких визначено рішенням Уряду, повинні подаватися в ДКЗ не пізніш як за шість місяців до встановленого строку розгляду.

1.9. Матеріали геолого-економічних оцінок родовищ вугілля (сланців) повинні бути розглянуті науково-технічними радами виконавців геологорозвідувальних робіт, замовниками, за участю проектної організації і органу гірничого нагляду.

Погоджені за результатами розгляду зміни вносяться до авторського підрахунку.

1.10. Матеріали підрахунку запасів (текст звіту, текстові, табличні додатки і графічні матеріали) подаються в ДКЗ у 3-х примірниках. До них долається у 5 примірниках коротка (не більш як 10 - 12 сторінок машинописного тексту) підписана авторами і скріплена печаткою довідка про особливості геологічної будови родовища, виконані геологорозвідувальні роботи і результати підрахунку запасів.

1.11. В одному примірнику лише на час розгляду матеріалів підрахунку запасів в ДКЗ подаються:

- геологічна і геофізична документація розвідувальних виробок, зарисовки по гірничих виробках;

- структурні колонки вугільних (сланцевих) пластів, на яких відображені бурові, каротажні й прийняті до підрахунку дані про потужність, будову, глибини залягання пласта і основні показники якості вугілля по пласту в цілому і окремих його пачках, а також літологічний склад безпосередньої покрівлі і підошви пласта. Структурні колонки поєднуються зкаротажними діаграмами на окремих листах (по пластах) або в спеціальних альбомах. Дані буріння повинні відображати вихід керну;

- таблиці з даними, що характеризують якість буріння за інтервалами залягання вугільних (сланцевих) пластів з замірами викривлення стовбурів свердловини;

- по родовищах, що розробляються, - плани гірничих робіт, доповнені на дату подання звіту в ДКЗ і засвідчені геолого-маркшейдерською службою шахт (розрізів); копії актів про списання запасів при проведенні гірничо­експлуатаційних робіт;

- таблиці результатів технічного і елементного аналізів вугілля (сланців), пластометричних показників та інших досліджень з позначенням місця відбору проб, інтервалів випробування, дані показності проб: вихід керну, кількість зразків, відібраних грунтоносами, що увійшли до проби, відстань між бойками; в таблиці наводяться розрахункові величини середньопластової (з урахуванням засмічення внутрішніми породними проверстками і нестійкими вуглистими породами покрівлі і підошви) зольності вугілля і теплоти згоряння горючих сланців (у перерахунку на суху масу);

- матеріали по оцінці вірогідності параметрів підрахунку запасів за даними буріння і каротажу;

- звіти (записки), які складені сторонніми спеціалізованими організаціями, про виконані технологічні, гідрогеологічні, інженерно-геологічні та інші спеціальні види досліджень;

- при повній або частковій переоцінці раніше затверджених запасів -комплект підрахункових планів (зі штампами ДКЗ), на яких проводилося затвердження; при частковому перекритті площі підрахунку запасів попереднього затвердження новим підрахунком - відповідні таблиці попереднього підрахунку, що забезпечують перевірку виключених запасів на площі перекриття.

1.12. Відповідно до ступеня вивченості родовищ вугілля (сланців) державна експертиза може проводитись за матеріалами геолого-економічної оцінки:

запасів розвіданих родовищ (ділянок); запасів додатково розвіданих у процесі розробки родовищ; запасів попередньо розвіданих родовищ, що подаються на апробацію; запасів підприємств, що ліквідуються.

1.13. У разі перегляду після затвердження запасів вимог стандартів і технічних умов до якості вугілля (сланців) та технології їх переробки, якщо це суттєво впливає на передбачений напрямок їх використання, економіку, обсяги видобутку і переробки, кондиції і запаси підлягають переоцінці у встановленому порядку.

Переоцінка запасів проводиться також у випадках, коли за результатами додаткових геологорозвідувальних робіт на родовищах, що розробляються, балансові запаси збільшуються більше ніж на 50% від ранішезатверджених ДКЗ або якщо загальна кількість списаних і передбачених до списання балансових запасів у процесі розробки і дорозвідки, як таких, що не підтвердились або не підлягають відробці з техніко-економічних причин, перевищує нормативи, встановлені положенням про порядок списання запасів з балансу гірничодобувних підприємств, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. N 58.

2. Зміст матеріалів геолого-економічної оцінки запасів вугілля (сланців) розвіданих родовищ (ділянок)

Текст звіту

2.1. При складанні тексту звіту рекомендується така схема:

- вступ;

- загальні відомості про родовище (дільницю);

- геологічна будова родовища (ділянки);

- характеристика виконаних геологорозвідувальних робіт;

- якість вугілля (сланців) та його технологічні властивості;

- супутні корисні копалини і компоненти;

- гідрогеологічні умови;

- гірничо-геологічні та гірничо-технічні умови розробки;

- обгрунтування кондицій;

- підрахунок запасів;

- питання охорони довкілля;

- підготовленість родовища до промислового освоєння;

- геолого-економічна оцінка родовища;

- висновки.

2.2. Обсяги розділів залежать від їх значення для обгрунтування виконаного підрахунку запасів і загальної геолого-промислової оцінки розвіданого родовища (ділянки). Кожний розділ завершується короткими висновками і рекомендаціями.

Виклад текстового матеріалу повинен бути максимально стислим, обсягом не більше 150 - 200 сторінок машинописного тексту. Таблиці в тексті повинні мати узагальнюючий характер; допоміжний матеріал, на основі якого зроблені узагальнення і висновки, подається у табличних додатках. Ілюстраційний матеріал (карти, схеми, графіки, малюнки) розміщується в тексті тільки у разі потреби пояснення принципових положень звіту.

З виконаних спеціалізованими організаціями досліджень (технологічні, гідрогеологічні, інженерно-геологічні та ін.), результати яких викладаються в самостійних звітах, до тексту основного звіту вносяться лише висновки, що узагальнюють, і авторська оцінка показності та завершеності виконаних досліджень достовірності їх результатів.

Перелік основних положень, що підлягають висвітленню в тексті

звіту та їх зміст

2.3. Вступ

2.3.1. Обгрунтування проведення розвідки родовища (дільниці). Наявність ліцензії, особливі умови ліцензійної угоди та їх виконання.

2.3.2. Завдання щодо терміну проведення робіт і кількості розвіданих запасів, встановлене замовником; його виконання.

2.3.3. Терміни промислового освоєння родовища (ділянки).

2.3.4. Ким і коли затверджені кондиції на мінеральну сировину (номери рішень). Основні техніко-економічні показники роботи підприємства (відповідно до ТЕО кондицій).

2.3.5. Дата рішень ДКЗ про попереднє затвердження запасів, номери протоколів. Запаси (за групами), що були затверджені останній раз, і ті, що перебувають на обліку Державного балансу запасів України.

Співставлення їх з запасами, що подані на затвердження, аналіз причин, які обумовлюють їх зміну.

2.3.6. Виконання рекомендацій ДКЗ, даних при попередньому затвердженні запасів, а також при затвердженні кондицій по об'єкту, що розглядається.

2.3.7. Виконавці робіт, доля їх участі у проведенні геологорозвідувальних та камеральних робіт.

2.4. Загальні дані про родовище

2.4.1. Адміністративно-територіальне і географічне розташування родовища, його межі, площа. Коротка характеристика орогідрографії та клімату. Транспортні умови, відстань до найближчої залізничної станції, великих населених пунктів і можливих споживачів. Енергетична база, джерела водопостачання, наявність підприємств з виробництва будівельних матеріалів.

2.4.2. Для родовищ, що розробляються, в табличній формі наводяться наступні дані: перелік підприємств з видобутку вугілля (сланців), що знаходяться на площі; дата початку їх роботи; проектна і фактична потужність; кількість видобутого вугілля (сланцю) з початку розробки і після попереднього затвердження запасів; марочний склад і якість вугілля, що видобувається; дані про втрати і списання, собівартості видобутку, відпускній вартості 1 т вугілля (сланцю). Дані про використання корисних копалин, що залягають сумісно, і супутніх компонентів, продуктів збагачення і переробки. Причини неосвоєння проектної потужності; для підприємств, що ліквідуються - причини припинення розробки.

2.5. Геологічна будова родовища (ділянки)

2.5.1. Короткий опис геологічної будови району. Основні дані про стратиграфію та літологію вугле(сланце)носних відкладів і порід, що їх перекривають, про їх розповсюдження, потужність і витриманість. Основні елементи тектоніки району.

2.5.2. Положення розвіданого родовища (ділянки) в загальній геологічній структурі району, його природні межі на поверхні і глибині.

Для великих родовищ - диференційована оцінка вивченості окремих частин (ділянок) із зазначенням їх меж і стану розвіданості відповідно до прийнятих стадій геологорозвідувальних робіт.

Для детально розвіданих ділянок, підготовлених до промислового освоєння, - обгрунтування прийнятих меж для розвідки і підрахунку запасів, а також меж ділянок, що належать до першочергової відробки.

2.5.3. Дані про стратиграфію і літологію вугленосних відкладів родовища, порід, що їх перекривають і підстелюють; маркуючі горизонти в продуктивній товщі.

2.5.4. Характеристика тектонічних особливостей: складчасті порушення - форма і розміри складок, простягання вісей, зміна кутів падіння на крилах; інтенсивність проявлення розривних порушень, їх характер, амплітуди та елементи залягання, наявність і характер порушених зон, закономірності прояву малоамплітудної тектоніки і прогноз її поширення. Обгрунтування структурних побудов фактичним матеріалом розвідувальних і експлуатаційних робіт. Дані (в табличній формі) про виявлені розривні порушення, їх характеристика. Для родовищ, що розробляються, - оцінка впливу тектоніки на морфологію і умови залягання вугільних пластів та умови ведення гірничо-експлуатаційних робіт; на площах, де гірничі роботи не ведуться, - прогноз впливу тектонічних порушень на повноту відробки запасів.

2.5.5. Наявність тіл вивержених порід та їх склад, розміри і положення у просторі; вплив на потужність пластів і якість вугілля (сланців).

2.5.6. Паралелізація вугільних пластів; при неоднозначній ув'язці -можливі варіанти і обгрунтування прийнятого.

Характеристика вугленосності (сланценосності). В табличній формі наводяться дані: площі поширення (загальні і промислові) робочих пластів, глибини залягання, будова, граничні коливання потужності з показом її середніх і найхарактерніших значень (окремо для площ балансових і позабалансових запасів); ступінь витриманості пластів.

Якщо потужність і будова пластів на значних площах суттєво відрізняються, їх характеристика надається диференційовано.

Загальні просторові закономірності в змінах потужності і будови робочих пластів за простяганням і падінням; положення і розміри зон їх розщеплення, розмивів, заміщень вугілля (сланців) породами, інтенсивно порушених ділянок. Для пластів складної будови - характеристика потужності, витриманості і літологічного складу внутрішніх породних проверстків. Наявність і характер мінеральних включень у вугіллі (сланцях). Прогноз просторового розповсюдження конкрецій (по пластах).

Для неробочих пластів - дані про їх потужність, положення у розрізі відносно робочих пластів, витриманість і площі розповсюдження наводяться лише в табличній формі.

Для кожного пласта, що розробляється, вказується площа і глибина розробки на дату підрахунку запасів, потужність і будова за даними гірничо­експлуатаційних виробок, співставлення цих параметрів із показниками розвідки, аналіз причин втрат і списання запасів, зупинення експлуатаційних робіт.

2.5.7. У випадках, коли за результатами додатково проведених геологорозвідувальних і гірничо-експлуатаційних робіт отримані дані, які принципово змінюють попередні уявлення про геологічну будову родовища (ділянки) і його вугленосність, надаються схеми, що ці зміни ілюструють, та обгрунтування знову прийнятої інтерпретації.

2.5.8. Група складності родовища, її обгрунтування відповідно до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. N

432.

2.6. Характеристика проведених геологорозвідувальних робіт

2.6.1. Масштаб топографічної зйомки, термін її виконання, система координат, спосіб прив'язки розвідувальних виробок до опорної сітки. Найзначніші зміни після проведення останньої топозйомки.

2.6.2. Короткі дані про історію відкриття і розвідки родовища. В табличній формі - узагальнені за стадіями розвідки дані про термін проведення і обсяги (за видами) геологорозвідувальних робіт, досягнуту щільності розвідувальної сітки, загальні витрати.

2.6.3. Обгрунтування прийнятої методики розвідки, системи розташування розвідувальних виробок, відстань між виробками і їх глибини надаються окремо для ділянок деталізації та для іншої частини родовища, підготовленої для промислового освоєння.

2.6.4. Технологія перебурювання пластів, характер вугільного (сланцевого) керну (ступінь його порушеності), спосіб вимірювання його виходу (лінійний, ваговий, об'ємний). Для кожного робочого пласта -середній вихід керну і розподіл пластоперетинів за інтервалами виходу керну, узагальнені за стадіями розвідки і періодами проведення робіт; розгорнута (за потреби) характеристика наводиться у табличних додатках. Дані про вихід керну по породах, які залягають безпосередньо в покрівлі і підошві основних робочих пластів, обгрунтування і обсяги буріння свердловин без підйому керна. По родовищах, які розробляються, - підтвердження при відробці даних розвідки про потужність, будову і глибини залягання пластів. Перелік свердловин або окремих перетинів вугільних (сланцевих) пластів, дані яких не можуть бути використані в підрахунку запасів, як дефективні.

Відомості про тампонаж свердловин. Перелік частково (із зазначенням інтервалів) і повністю незатампонованих свердловин.

2.6.5. Наземні і міжсвердловинні геофізичні дослідження на родовищі, їх мета і оцінка результативності, використання отриманих даних.

2.6.6. Задачі проведення геофізичних досліджень в свердловинах -перелік параметрів, для вивчення яких вони залучалися. Обсяги геофізичних досліджень (надаються в табличній формі): число охоплених каротажем свердловин із розподілом їх за періодами робіт, за комплексом методів, способами і масштабами реєстрації кривих; кількість досліджених перетинів вугільних (сланцевих) пластів з числа прийнятих до обгрунтування підрахунку запасів, в тому числі окремо - після попереднього підрахунку запасів.

Принципи інтерпретації геофізичних матеріалів: виділення в розрізі свердловин вугільних (сланцевих) пластів і літологічних різновидів порід, тектонічно порушених зон; основні криві і методичні прийоми визначення за ними потужності і будови вугільних (сланцевих) пластів, показників якості вугілля (сланців), фізико-механічних властивостей і елементів залягання порід; можливості кореляції вугільних (сланцевих) пластів і розрізів свердловин.

Випадки переінтерпретації геофізичних даних, які використовувались раніше для підрахунку затверджених запасів, обгрунтування прийнятих змін.

Оцінка порівняльної повноти, достовірності і точності вивчення за даними каротажу і буріння геологічних параметрів, що визначались геофізичними методами.

Ступінь використання результатів геофізичних досліджень при вивченні кожного геологічного параметра. Відповідність прийнятих величин умовам використання даних геофізичних досліджень свердловин при підрахунку розвіданих запасів вугілля, що встановлені ДКЗ.

Перелік свердловин, окремих їх інтервалів і перетинів вугільних пластів, в яких для підрахунку запасів були використані результати геофізичних досліджень, що не відповідають зазначеним умовам.

2.6.7. Обсяги виконаних гірничо-розвідувальних робіт з розподілом за видами і часом проведення, місцезнаходження виробок, їх цільове призначення, проектні і фактичні глибини, протяжність. Оцінка вірогідності отриманої інформації, де і з якою метою вона використана.

2.6.8. Обгрунтування прийнятої методики випробування і визначення речовинного складу та властивостей вугілля (сланців), напрямку досліджень, набору показників, що підлягають аналізу, способу відбору проб на різні види досліджень, їх кількості.

Методика відбору і обробки кернових проб, аналіз їх показності залежно від виходу керна та його стану, умов і часу зберігання та транспортування. Кількість проб, досліджених по кожному пласту, з розподілом за видами досліджень вугілля (сланців) і порід (петрографічний, хімічний склад, фізичні властивості) та за основними показниками; розташування точок випробування на площі розповсюдження пласта.

Кількість і характер проб, відібраних у гірничих виробках, їх розташування, види досліджень, показність проб.

Використання рентгено-радіометричних, геофізичних і ядерно-фізичних методів випробування. Дані про затвердження цих методів відповідними науковими радами і результати контролю загальноприйнятими методами.

Обсяги і методика робіт, що здійснені для визначення меж поширення окисленого і вивітрилого вугілля.

2.6.9. Дані про кількість і методи контрольних і арбітражних аналізів проб із зазначенням основних і арбітражних лабораторій; результати обробки даних внутрішнього і зовнішнього контролю, а також арбітражних аналізів;висновки про точність аналізів, використаних при підрахунку запасів. Перелік аналізів, які визнані дефектними, в тому числі виключених з розрахунків; причини їх дефектності наводяться в табличних додатках.

2.6.10. Обсяги і методика технологічного випробування. Кількість і місця відбору проб, оцінка показності проб за масою і умовами відбору, за відповідністю потужності, будови пласта і основними показниками якості вугілля (сланцю) в точці відбору проби середнім величинам цих параметрів на площі підрахунку запасів.

Інститути, лабораторії або підприємства, в яких виконувались дослідження, час їх проведення, мета і характер досліджень. Наявність дозвільних документів на проведення аналітичних робіт та сертифікатів.

2.7. Якість вугілля (сланців) і його технологічні властивості

2.7.1. Природні типи вугілля (сланців), його марочний склад за чинними стандартами.

Просторове розміщення зон фізичного і хімічного вивітрювання, окислення вугілля (сланців); текстурно-структурні особливості і фізичні властивості окисленого і неокисленого вугілля (сланців).

2.7.2. Методика розрахунку і результати визначення середньопластової зольності вугілля і теплоти згорання сланців (в перерахунку на суху масу) з урахуванням засмічення вугілля (сланців) породою у пластах складної будови; на родовищах, що розробляються, - співставлення розрахункових величин з даними розробки.

2.7.3. Речовинний і хімічний склад вугілля (сланців).

У табличній формі по кожному робочому пласту окремо для різних марок (технологічних груп) вугілля (сланців) в цілому по площі, а в випадках суттєвих змін якості диференційовано для її окремих частин наводяться: межі коливань і переважні значення показників технічного і елементного аналізів; петрографічного складу, питомої теплоти згорання (Qdaf і Qri), для кам'яного спікливого вугілля - показників спікливості і коксівності, для горючих сланців - вміст карбонатної вуглекислоти і виходу смол, для вугілля (сланців) з підвищеним вмістом сірки - вміст різновидів сірки (піритної, сульфатної, органічної). Обгрунтування прийнятої маркировки і поділу на технологічні групи відповідно до вимог стандартів і технічних умов.

Співставлення марок і технологічних груп вугілля з кодами міжнародної класифікації ООН і провідних країн. Висновок ВУХІН про можливість використання вугілля для коксування.

Склад золи, її плавкість, термічна стійкість, в'язкість у рідкоплавкому стані. При підвищеному вмісті лужних металів - форми їх знаходження. Закономірності зміни марочного складу, зольності, складу і властивостей золи, сірчистості за площею, а в надпотужних пластах - в розрізі пласта.

2.7.4. Характеристика збагачення вугілля (сланців) для кожного робочого пласта. Гранулометричний і фракційний склад.

2.7.5. Можливість усереднення показників якості вугілля (сланців) при видобутку, їх середні прогнозні величини для родовища (ділянки).

2.7.6. Фізико-механічні властивості вугілля (сланців) - щільність, міцність, розмолоздатність, термічна стійкість, механічна міцність. Для пластів складної будови - механічна міцність і розмокання породних прошарків. Зміни складу і властивостей вугілля при тривалому зберіганні на повітрі.

2.7.7. Висновки і обгрунтування можливого використання вугілля:

- технологічне: коксування, напівкоксування, газифікація, гідрогенізація і інші засоби отримання рідкого палива, виробництва карбідів, термовугілля, вуглеграфітів, термоантрацитів, електрокорундів, електродів, вуглелужних реагентів, вилучення монтанвоску, бітумів, гумінових кислот та

ін.;

- енергетичне: шарове і факельне спалювання;

- енерготехнологічне: у виробництві будівельних матеріалів, в металургійних процесах та ін.

2.7.8. Висновки і обгрунтування можливого використання сланців:

- енергетичне: спалювання на теплових електростанціях;

- технологічне: одержання сланцевої смоли для виробництва рідкого палива, масла для просочування деревини, електродного коксу, сланцевого лаку, дубильних речовин, клейових смол та інших непаливних продуктів.

2.7.9. Перспективні напрями використання вугілля (сланців).

2.7.10. Для родовищ, що розробляються, - дані про якість товарного вугілля (сланців), збагачення вугілля (сланців), промислове використання одержаної продукції. Можливість застосування цих даних щодо пластів, які ще не розкриті гірничими виробками. Використання результатів співставлення даних розвідки і розробки при підрахунку запасів і оцінки достовірності геологорозвідувальних робіт.

2.7.11. Відповідність якості золи і відходів, що будуть отримані при розробці родовища, чинним вимогам і технічним умовам до сировини для виробництва цегли, цементу, вапна, глинозему, при агломерації руд та з іншою метою.

Наявний досвід використання відходів видобутку і переробки вугілля (сланців) аналогічної якості. Висновки і пропозиції за результатами виконаних в цьому напрямку досліджень.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97 


Похожие статьи

Р С Кірін - Геологічне право україни систематизований зб нормат -правових г 36 актів неофіц вид