Р С Кірін - Геологічне право україни систематизований зб нормат -правових г 36 актів неофіц вид - страница 56

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97 

2.8. Супутні корисні копалини і компоненти

2.8.1. Наявність корисних копалин в покривних відкладах і тих, що вміщують вугілля (сланці), а також супутніх компонентів, що містяться у вугіллі (сланцях) і породах, що вміщують їх (сірка, германій, галій та ін.), які можуть бути рентабельно вилучені і використані в народному господарстві.

2.8.2. Методика, обсяги і результати вивчення супутніх корисних копалин і компонентів. Для супутніх корисних копалин - форма, розміри тіл, особливості їх морфології, внутрішньої будови, умов залягання, склад і властивості, галузі можливого промислового використання, наявність споживачів.

Для супутніх компонентів - форми знаходження у вугіллі (сланцях), продуктах їх збагачення і переробки, наявність кореляційних зв'язків з природними типами вугілля (сланців) і відповідними показниками їх складу та якості. Дані про вилучення супутніх корисних компонентів при дослідженні технологічних проб, техніко-економічні показники вилучення. Дані про наявні в промисловості схеми вилучення супутніх компонентів, що оцінюються.

2.8.3. Оцінка промислового значення виявлених супутніх корисних копалин і компонентів згідно з вимогами ДКЗ до комплексного вивчення родовищ і підрахунку запасів супутніх корисних копалин і компонентів та відходів гірничого виробництва.

2.8.4. За наявністю супутніх корисних копалин і компонентів, які мають промислове значення, матеріали по їх вивченню і підрахунку запасів, як правило, оформляються у вигляді самостійного звіту, який надається одночасно з матеріалами по підрахунку запасів вугілля (сланців).

2.9. Гідрогеологічні умови

2.9.1. Склад, обсяги і методика виконаних на родовищі (ділянці) гідрогеологічних і гідрологічних досліджень. Технічні засоби проведення робіт, обладнання гідрогеологічних свердловин і засоби відкачувань. Обгрунтування кількості і розміщення гідрогеологічних свердловин, видів і обсягів виконаних в них досліджень. Види і обсяги дослідно-фільтраційних робіт, спостереження за режимом підземних вод, вивчення якості води та інші дослідження. Оцінка повноти і якості проведених робіт.

За наявності спеціальних досліджень, виконаних сторонніми організаціями, в розділі надаються короткі висновки про результати цих досліджень і їх використання для характеристики гідрогеологічних умов родовища (ділянки).

2.9.2. Загальна характеристика гідрогеологічних умов району і родовища (ділянки). Характеристика наявних боліт, поверхневих водотоків і водоймищ; положення рівнів вод відносно гірничих виробок; площі, що затоплюються у повінь.

2.9.3. Характеристика водоносних горизонтів: їх потужність, літологічний склад, поширення і фаціальна мінливість порід, що містять воду, за площею і в розрізі, фільтраційні і ємнісні їх властивості; характеристика найбільш обводнених ділянок і зон (зон карстування, тектонічних зон роздріблення та ін.); положення рівнів, величин напорів над покрівлею горизонтів і відносно корисної копалини, характер п'єзометричної (рівневої) поверхні підземних вод.

Характер взаємозв'язку водоносних горизонтів (або окремих водоносних зон) між собою і з поверхневими водами; положення і потужність водотривких і слабопроникливих пластів, що їх розділяють; умови фільтрації поверхневих вод в гірничі виробки.

Режим підземних вод за сезонами року і в багаторічному розрізі, амплітуди коливань рівнів, температур, дебітів джерел і самовиливних свердловин, залежність їх від природних і штучних факторів.

2.9.4. Оцінка ступеню участі окремих водоносних горизонтів і поверхневих вод в обводненні гірничих виробок. Методика розрахунку можливих водоприпливів в гірничі виробки, обгрунтування розрахункової фільтраційної схеми і величин гідрогеологічних параметрів; при вирішенні цих задач методом моделювання - обгрунтування розрахункових значень вихідних даних.

Для умов підземної розробки вугілля (сланців) здійснюється розрахунок можливих водоприпливів (максимальних і середніх величин) в стволи шахти і до системи гірничих виробок, проходка яких передбачається до часу вводу шахти в експлуатацію. Для умов відкритої розробки здійснюється розрахунок водоприпливів на 100 м розкривної траншеї і в розріз на площі, що намічається до розробки на час введення його в дію. При розрахунку водоприпливів в розріз повинна враховуватись можливість надходження талих і зливних вод.

2.9.5. Оцінка умов обводнення при подальшому розвитку гірничих робіт, особливо для тих ділянок, що знаходяться в інших гідрогеологічних умовах (наприклад при просуненні виробок до річки, тектонічних зон та ін.). Розрахунок водоприпливів по пластах і горизонтах розкриття в окремі виробки і очисні роботи. Розрахунок можливих максимальних одночасних водоприпливів при повному розвитку гірничо-експлуатаційних робіт. Оцінка можливості раптових збільшених водоприпливів з тектонічно порушених зон, обводнених ізольованих горизонтів, старих затоплених виробок та ін., прогноз наслідків підробки поверхневих водоймищ.

2.9.6. Рекомендації по застосуванню спеціальних методів проходки стволів шахт, попередньому осушенню, відводу поверхневих вод, здійсненню інших охоронних заходів від надходження вод в гірничі виробки.

2.9.7. За наявності в районі родовища шахт або розрізів, що діють з аналогічними гідрогеологічними умовами, використовуються дані про ступінь обводненості гірничо-підготовчих і гірничоексплуатаційних виробок: характер надходження підземних вод у виробки; гідрогеологічні явища, що спричиняють труднощі ведення гірничих робіт; характер та причини випадків різкого збільшення водоприпливів; надаються результати співставлення прогнозних і фактичних водоприпливів в процесі розвитку гірничих робіт за горизонтами і в цілому по шахті (розрізу), причини виявлених розбіжностей. Наявність впливу сусідніх шахт або їх закриття.

2.9.8. Хімічний склад і бактеріологічний стан поверхневих і підземних вод, насиченість їх газом, агресивність щодо бетону і металічних конструкцій.

2.9.9. Вміст в підземних водах, що беруть участь в обводненні родовища (ділянки), корисних і шкідливих домішок, можливість використання цих вод для питного і технічного водопостачання, зрошування земель та вилучення з них корисних компонентів.

Необхідність і способи очищення вод; способи, що пропонуються для охорони поверхневих водотоків і підземних вод, які використовуються абоможуть бути використані для водопостачання, від виснаження і забруднення. Оцінка запасів дренажних вод.

Погодження із зацікавленими організаціями можливості скиду шахтових вод (із розрізу) в поверхневі водоймища і водостоки. При необхідності їх захоронення шляхом закачування в інші водоносні горизонти наводяться дані досліджень, що обгрунтовують цю можливість.

2.9.10. Дані і рекомендації щодо джерел питного і технічного водопостачання підприємств з видобутку і переробки вугілля (сланців).

2.10. Гірничо-геологічні і гірничо-технічні умови розробки

2.10.1. Загальна характеристика гірничо-геологічних особливостей родовища (ділянки), що обумовлюють спосіб його розкриття і технологію розробки: рельєф поверхні, потужність і літологічний склад покривних відкладів, потужність вугільних (сланцевих) пластів, складність їх будови, витриманість морфології, глибина залягання, тектонічні особливості родовища (ділянки). Дані про карстопрояви, можливості прояву селевих потоків та зсувів, сейсмічність району. Для родовищ, що розробляються, -узагальнення даних досвіду розробки на суміжних площах конкретних вугільних пластів, аналіз випадків різкого ускладнення гірничо-геологічних умов проходки гірничопідготовчих і очисних виробок, що приводять до порушення нормального ведення робіт, до неповної відробки і списання запасів; причини, що викликали ускладнення.

2.10.2. Методика і обсяги виконаних робіт по вивченню фізико-механічних властивостей вугілля (сланців) і порід. За наявності спеціальних досліджень, що виконані сторонніми організаціями, їх коротка характеристика і ступінь використання результатів.

При обробці і викладенні результатів інженерно-геологічних досліджень слід керуватися вимогами чинних галузевих нормативно-методичних документів.

2.10.3. Характеристика фізико-механічних властивостей вугілля (сланців) і порід, що їх вміщують або перекривають (при відкритому способі розробки). Опір вугілля різанню, опір порід підошви вдавленню.

Прогноз гірничо-геологічних умов відробки для нормальних умов залягання, а також для структурно-послаблених і інших ускладнених зон (ділянок). Розміри зон дроблення поблизу розривних порушень, місцезнаходження і розміри ділянок розвитку малоамплітудної порушеності, системи тріщинуватості, орієнтування тріщин, їх частота, взаємозв'язок з елементами тектоніки. Характер нижньої межі зони вивітрювання, основні закономірності зміни фізико-механічних властивостей вугілля (сланців) і порід в цій зоні.

Характеристика порід основної і безпосередньої покрівлі і підошви вугільних (сланцевих) пластів. Наявність і просторове розміщення в покрівлі і підошві вугільних (сланцевих) пластів слабких різновидів порід, гідрофільних порід, схильних до спучування, піддування, зсування. Стійкість і обрушеність порід в очисних виробках. Оцінка впливу перерахованих та інших природнихфакторів на умови розробки і повноту виймання запасів. Рекомендації по врахуванню цього впливу при проектуванні і плануванні ведення гірничо­експлуатаційних робіт.

Обгрунтування кондицій на запаси вугілля, що вилучаються з підрахунку із-за складних гірничо-геологічних умов їх залягання.

2.10.4. Для умов розробки відкритим способом - дані про середні і максимальні лінійні і об'ємні коефіцієнти розкриття, об'єм розкривних порід зовнішнього і внутрішнього контурів. Обгрунтування кутів схилу бортів розрізу з врахуванням фізико-механічних властивостей порід, кутів їх падіння і орієнтування площин напластування відносно фронту просування виробок, оцінка умов рівноваги природних схилів у зв'язку з їх підробкою і втратою стійкості при додатковому навантаженні породами відвалу або під впливом динамічних навантажень, зміни фізико-механічних властивостей порід під впливом атмосферних агентів та ін.

За наявності в розкривних породах прошарків міцних і абразивних порід - їх характеристика, поширення по площі, у розрізі, доля в відсотках.

2.10.5. Характеристика робіт по вивченню газоносності та їх результати висвітлюються відповідно до вимог інструкцій по визначенню і прогнозу газоносності вугільних пластів і порід, що їх містять, при геологорозвідувальних роботах, геолого-економічної оцінки і підрахунку запасів метану у вугільних пластах, прогнозу викидонебезпечності вугільних пластів Донецького басейну при геологорозвідувальних роботах та ін.

Запаси метану, як супутньої корисної копалини, підраховуються одночасно з підрахунком запасів вугілля. Підрахунку і обліку підлягають балансові запаси метану за наявністю його в надрах без урахування втрат, пов'язаних з відробкою вугілля.

Для родовищ (ділянок), що розробляються, - категорійність шахт за метано-вуглекислотозбагаченістю; характер газовиділень в гірничі виробки, глибини першого прояву метану, зміни метано-вуглекислотності за роками, випадки і тривалість суфлярних виділень метану, їх місцезнаходження і зв'язок з геологічними факторами, дані про використання каптованого метану.

Характеристика викидонебезпечності вугілля і порід, що його вміщують, прогноз викидонебезпечних зон. Прогноз викидонебезпечності повинен бути погодженим з Макіївським науково-дослідним інститутом.

Основні геологічні фактори, які визначають ударонебезпечність вугільних пластів, оцінка потенціальної ударонебезпечності.

2.10.6. Обсяги і методика виконаних геотермічних досліджень, результати визначення геотермічного градієнту і глибини залягання геоізотермічної поверхні з температурою +30 град. С.

2.10.7. Обсяги і методика досліджень щодо визначення виділення вугільного пилу, його вибуховість і антракозонебезпечність, вміст вільного двоокису кремнію в породах, які вміщують вугілля (сланці), і силікозонебезпечність    ведення    гірничих    робіт.    Для    родовищ, щорозробляються, надаються фактичні дані про вибухонебезпечність і антракозонебезпечність вугільного пилу і силікозонебезпечність порід.

2.10.8. Обсяги і методика вивчення самозаймання вугілля. Прогноз схильності вугілля до самозаймання. Для родовищ, що розробляються, наводяться дані про самозаймання вугілля в гірничих виробках і на поверхні.

2.10.9. Наявність в вугіллі (сланцях), породах, що його (їх) вміщують, водах, що обводнюють родовище, токсичних компонентів і радіонуклідів. Характер і обсяги проведених досліджень, їх результати. Відповідність наявного вмісту речовин, що негативно впливають на навколишнє природне середовище і здоров'я людей під час видобутку, переробки і використання вугілля, а також складування відходів виробництва вимогам стандартів, правил, нормативів і лімітів, затверджених в установленому порядку.

При обробці даних і визначенні рекомендацій по заходах безпеки ведення гірничих робіт і запобіганню забруднення навколишнього середовища при розробці родовища і переробці сировини слід використовувати інструкцію по вивченню токсичних компонентів при розвідці вугільних і сланцевих родовищ.

2.11. Обгрунтування кондицій

2.11.1. Підрахунку запасів вугілля (сланців) повинно передувати затвердження у встановленому порядку постійних кондицій на мінеральну сировину для розвіданих родовищ (ділянок) і тимчасових - для попередньо розвіданих.

2.11.2. Постійні кондиції розробляються для нових розвіданих родовищ, ділянок, шахтних полів і розрізів проектними інститутами, як правило тими, які виконували обгрунтування детальної розвідки.

Для підрахунку запасів по шахтах, що діють, реконструюються або будуються, та розрізах розроблення нових кондицій виконується у випадках перегляду параметрів чинних кондицій унаслідок значних змін гірничо-геологічних умов розробки або у зв'язку із впровадженням нової техніки і технології видобутку вугілля.

В інших випадках виконується обгрунтування за укрупненими підрахунками доцільності застосування або розповсюдження чинних кондицій, які погоджуються з ДКЗ до подання матеріалів геолого-економічної оцінки (підрахунку запасів) на експертизу.

2.11.3. В кондиціях для родовищ вугілля (сланців) передбачається і обгрунтовується (для балансових, умовно балансових і позабалансових запасів):

- мінімальна (істинна) потужність пластів простої і складної будови по сумі вугільних пачок, внутрішньопластових породних прошарків і вуглистих порід покрівлі і підошви з урахуванням технічних рішень, які забезпечують найбільш повну і ефективну відробку запасів в даних гірничо-геологічних умовах і виключають понаднормативне засмічення вугілля породою;

- максимальна зольність з урахуванням 100 % засмічення внутрішньопластовими породними прошарками і  вуглистими породамипокрівлі і підошви (для сланців - мінімальна теплота згорання на сухе

паливо);

- для розробки і роздільного підрахунку запасів розщеплених і зближених пластів мінімальна потужність породного прошарку, що їх розділяє, при якій можлива розробка верхньої або нижньої пачки;

- пласти, ділянки, блоки, які не можуть бути відроблені через особливо складні гірничо-геологічні умови, або внаслідок малої кількості запасів, відокремленості, інтенсивної порушеності, конкрецієносності та ін.;

- гранична глибина відробки запасів, для розрізів додатково коефіцієнти розкриття;

- спеціальні вимоги до якості вугілля (сланців) - спікливість, вихід смоли, вміст сірки, фосфору та ін.

2.11.4. Прийняття додаткових параметрів кондицій з можливостей відробки запасів в порушених зонах, зонах розщеплення пластів та інших ускладнень гірничо-геологічних умов необхідно ретельно обгрунтовувати (ілюструвати) фактичним матеріалом у відповідному розділі звіту.

2.12. Підрахунок запасів

2.12.1. Співставлення запасів, якості вугілля (сланців), гірничо-геологічних умов розробки та інших вихідних даних, які приймались до обгрунтування кондицій, з отриманими при підрахунку запасів; за наявністю суттєвих розходжень - навести додаткові техніко-економічні розрахунки, що підтверджують можливість застосування затверджених кондицій або обумовлюють зміни їх параметрів. Вплив цих змін на техніко-економічні показники промислового освоєння родовища.

У випадках часткових відхилень від значень параметрів затверджених кондицій або від прийнятої методики підрахунку запасів навести пояснення і обгрунтування причин відступів.

2.12.2. Межі підрахунку запасів загальні і на визначених ділянках. Верхня і нижня глибини підрахунку в абсолютних відмітках і від денної поверхні (середня і межі коливань). Технічні межі майбутнього підприємства, а також площ першочергової розробки запасів, які погоджені з надрокористувачем.

2.12.3. Уявна щільність вугілля (сланців) і вугілля з засміченням прошарками породи, методика її визначення. Масова частка вологи і зольності вугілля (сланців), при яких визначалась уявна щільність. Прийняті середні значення уявної щільності (за пластами, глибинами), зольність і масова частка вологи вугілля (сланців), які відповідають взятій величині уявній щільності. Дані про уявну щільність внутрішньопластових прошарків порід і порід, які беруть участь в засміченні вугілля при видобутку.

2.12.4. Обгрунтування застосованого методу підрахунку запасів. Способи оконтурення, принципи використання екстраполяції і інтерполяції геологічних і геофізичних даних. Обгрунтування меж поширення вивітрілого і окисленого вугілля (сланців), різних марок і технологічних груп (відповідно до вимог державних стандартів). Межі ділянок з запасами, що не увійшли впідрахунок в промисловому контурі - в порушених зонах, зонах генетичного виклинювання, розмивів та ін., межі постійних охоронних ціликів.

2.12.5. Принципи виділення підрахункових блоків і розподілення запасів за ступенем вивченості (категоріями).

2.12.6. Спосіб вимірювання площ блоків, визначення середніх прийнятих при підрахунку величин кутів падіння, потужностей пластів в блоках, урахування поправок на контури мінімальної потужності і на потужності, що різко відрізняються від середніх значень по підрахунковому блоку.

Принципи відбракування даних з потужності пласта, нехарактерних для підрахункового блоку, перелік відбракованих перетинів.

2.12.7. При підрахунку запасів з застосуванням ЕОМ дати обгрунтування і опис використаних алгоритмів і програм, а також навести вихідні дані, які забезпечують можливість перевірки проміжних і кінцевих результатів за допомогою звичайних методів підрахунку запасів.

2.12.8. Результати підрахунку по групах і категоріях запасів з розподілом за пластами, марками і технологічними групами вугілля, глибинами залягання з виділенням запасів в охоронних ціликах під значними водоймищами і водостоками, населеними пунктами, капітальними спорудами і сільськогосподарськими об'єктами, заповідниками, пам'ятниками природи, історії та культури. Розподіл позабалансових запасів відповідно до причин, за якими вони віднесені до цієї групи запасів.

2.12.9. При підрахунку запасів в гірничих відводах підприємств, що діють, наводяться дані про просторове розміщення запасів з розподілом їх за групами і категоріями, підрахованими геолого-маркшейдерською службою в блоках, які підготовлені до виймання, зайнятих відробкою та в охоронних ціликах біля гірничо-капітальних і гірничо-підготовчих виробок; графічна прив'язка контурів підрахунку цих запасів відображається на планах гірничих робіт і планах підрахунку запасів. Співставлення погашених запасів на площах, що відроблені, з затвердженими за даними розвідки, аналіз причин розбіжностей; дані про втрати запасів при видобутку, списання запасів з геологічних, технічних і економічних причин та погодження списання з органами державного гірничого нагляду.

2.12.10. Співставлення підрахованих запасів з тими, що обліковані Державним балансом запасів і що були раніше затверджені (окремо по розвіданих і попередньо розвіданих) на площі перекриття їх новим підрахунком; аналіз основних причин зміни кількості запасів за пластами і групами.

2.12.11. Для нових родовищ (ділянок), що передаються до промислового освоєння, крім запасів, врахованих ТЕО кондицій, надається оцінка загальних запасів родовища відповідно до ступеню їх розвіданості, а також перспективних ресурсів.

2.12.12. Місцеположення площ, де відсутні поклади корисних копалин, на яких можуть бути розташовані об'єкти виробничого і житлово-громадського призначення, відвали пустих порід.

600

2.12.13. Результати підрахунку запасів інших корисних копалин, які залягають на площі, що підготовлена до промислового освоєння, за групами і категоріями і напрямок їх найбільш раціонального використання в народному господарстві.

2.12.14. Результати підрахунку у вугіллі і породах, що його вміщують, запасів корисних компонентів, що мають промислове значення, з розподілом їх аналогічно до пункту 2.12.8 цієї Інструкції.

2.13. Оцінка впливу розробки родовища на стан навколишнього природного середовища.

2.13.1. Властивості порід, що супутньо видобуваються, спрямовуються у відвали і впливають на довкілля: кислотність, засолоненість, вміст токсичних речовин та ін.

2.13.2. Вплив розробки на наявні в районі родовища (ділянки) водозабори.

2.13.3. Характеристика земель і лісових угідь на родовище (ділянку), що розвідується, їх використання. Оцінка можливого впливу гірничо­експлуатаційних робіт на їх стан. При підземній розробці - можливість просадки і заболочування поверхні, для умов відкритої розробки - наступної рекультивації. Фізична і агрохімічна характеристика грунтів і порід розкриття для потреб рекультивації.

2.13.4. Короткі висновки за результатами досліджень у вугіллі (сланцях) вмісту шкідливих компонентів, що можуть викликати недозволене забруднення повітряного простору при спалюванні на великих ГРЕС; про мінералізацію і вміст шкідливих компонентів в дренажних водах, що викликають необхідність їх попереднього очищування та знезаражування.

2.13.5. Підсумкова оцінка геоекологічних наслідків видобутку корисних копалин включає:

- фонові параметри стану навколишнього природного середовища (рівень радіації, якість поверхневих і підземних вод та повітря, характеристика грунтового покриву і т. ін.) в зоні очікуваного впливу розробки родовища, природні аномалії екологічно шкідливих чинників;

- порівняльний аналіз очікуваного техногенно порушеного стану навколишнього природного середовища і фонового (початкового) його стану з кількісною і якісною характеристикою очікуваних змін із застосуванням коефіцієнтів інтенсивності зміни основних показників щодо їх фонових рівнів;

- порівняння фактичних показників, що віддзеркалюють стан, властивості, забрудненість порід, вод, повітря і т. ін., з державними стандартами, санітарними нормами, нормативно-методичними документами, будівельними нормами, технічними правилами, а також інтерпретація екологічного значення результатів порівняння;

- характеристику шкоди, яка може бути заподіяна природним об'єктам, інженерним спорудам, будівлям;

- економічну оцінку збитків з визначенням витрат на запобігання негативному впливу на навколишнє природне середовище (освоєння маловідходних природозбережних технологій) та витрат, пов'язаних з відшкодуванням заподіяної шкоди навколишньому природному середовищу (додаткові соціальні послуги населенню, компенсації за втрату орних земель, лісів та ін.);

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97 


Похожие статьи

Р С Кірін - Геологічне право україни систематизований зб нормат -правових г 36 актів неофіц вид