Р С Кірін - Геологічне право україни систематизований зб нормат -правових г 36 актів неофіц вид - страница 57

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97 

- висновки про найбільш доцільні способи і технології розробки і переробки корисних копалин з найменшою екологічною шкодою, які забезпечують раціональне використання наявних запасів;

- загальний висновок про доцільність промислового освоєння родовища в існуючих екологічних умовах у порівнянні з альтернативними варіантами забезпечення потреб у даній мінеральній сировині.

2.13.6. Матеріали щодо оцінки впливу розробки родовища на стан навколишнього природного середовища повинні розроблятися в найбільш повному обсязі ще на стадії попередньої оцінки родовища з подальшим уточненням і конкретизацією.

В залежності від специфіки родовища, яке розвідується, на вимогу замовника чи відповідного експертного органу до складу матеріалів, за погодженням з ДКЗ, можуть включатися відомості, проробки і розрахунки не вказані у даному розділі, але необхідні для об'єктивної оцінки ситуації.

2.13.7. Рекомендації щодо розробки заходів з охорони надр, запобігання забрудненню навколишнього середовища і рекультивації земель.

2.14. Підготовленість родовища до промислового освоєння

2.14.1. Оцінка достовірності розвіданих запасів, їх кількості, якості і умов залягання та достатність матеріалів для проектування підприємств з видобутку і переробки вугілля (сланців) на зазначену потужність.

2.14.2. Обгрунтування можливості промислового освоєння родовища (ділянки, шахтового поля), а також використання при проектуванні попередньо розвіданих запасів із зазначенням їх просторового положення і кількості.

2.14.3. Ступінь вивченості ділянок і горизонтів, які, відповідно до ТЕО постійних кондицій, підлягають першочерговій розробці.

2.14.4. Відповідність вивченості корисних копалин і супутніх компонентів, що сумісно залягають, вимогам чинної класифікації та інструкції ДКЗ з її застосування до родовищ вугілля і горючих сланців.

2.14.5. Аналіз геологічної вивченості родовища в цілому, морфології, умов залягання, внутрішньої будови і речовинного складу окремих тіл корисних копалин, гідрогеологічних, гідрологічних, інженерно-геологічних і гірничо-технічних умов експлуатації родовища. Достатність одержаної інформації для проектування гірничодобувного і переробного підприємства.

Ступінь вивченості флангів і глибоких горизонтів родовища, обгрунтованість оцінки прогнозних ресурсів. Аналіз повноти, якості і комплексності технологічних досліджень, обгрунтованість розробленої схеми переробки корисної копалини, яка спроможна забезпечити можливістьекономічно раціонального вилучення корисних компонентів.

Висновки про можливість проектування гірничодобувного підприємства при досягнутому рівні геологічного вивчення родовища і ділянок першочергового освоєння.

2.15. Геолого-економічна оцінка родовища

2.15.1. Питома вага запасів розвіданого родовища (ділянки) в балансі запасів підприємства, району, порівняння якості вугілля з іншими ділянками (що розробляються або резервні); конкурентоздатність родовища за техніко-економічними, технологічними, гірничо-геологічними показниками відносно інших ділянок резерву, забезпеченість розвіданими запасами економічного району та споживачів.

2.15.2. Спосіб відробки, продуктивність (потужність) підприємства по видобутку вугілля (сланцю), позначений напрям використання вугілля (сланців), можливі споживачі, термін забезпечення підприємства запасами, капіталовкладення у промислове будівництво, собівартість одиниці товарної продукції порівняно з оптовою (затвердженою розрахунковою) ціною, рівень рентабельності до виробничих фондів. Співставлення зазначених показників з прийнятими в ТЕО кондицій.

2.15.3. Аналіз економічних показників виконаних геологорозвідувальних робіт, їх ефективності і якості. Загальні витрати на розвідку родовища, а також витрати за стадіями і основними видами робіт. Проектні і фактичні витрати на одиницю приросту запасів та їх переведення в найбільш високі категорії (в співставлених цінах).

2.15.4. Співставлення витрат на 1 т розвіданих балансових запасів вугілля родовища (ділянки) з відповідними витратами інших родовищ. Рекомендації щодо підвищення ефективності геологорозвідувальних робіт.

2.15.5. Конкурентоздатність вугілля розвіданого родовища відносно вугілля на світовому ринку і вугілля, що імпортується на Україну.

2.16. Висновки

2.16.1. Основні висновки про ступінь вивченості геологічної будови родовища (ділянки), якості вугілля (сланців), гідрогеологічних, гірничо-геологічних та інших умов відробки і стан підготовленості родовища до промислового освоєння. Виконання завдання по терміну розвідки і кількості затверджених запасів (приросту запасів). Можлива потужність шахти (розрізу), забезпеченість підприємства розвіданими запасами.

2.16.2. Рекомендації проектної організації про оптимальний спосіб розробки родовища (ділянки), комплексне використання запасів вугілля і супутніх корисних копалин та компонентів, що мають промислове значення, а також відходів виробництва.

2.16.3. Оцінка перспектив розширення масштабів родовища, рекомендації щодо напрямку подальших геологорозвідувальних робіт.

Текстові додатки

2.17. Текстові додатки повинні містити лише необхідну документацію з наступних питань:

2.17.1. Геологічне завдання і термін виконання геологорозвідувальних робіт (зміст державного контракту на проведення робіт).

2.17.2. Протоколи розгляду матеріалів підрахунку запасів зацікавленими організаціями і НТР організацій, що здійснювали геологорозвідувальні роботи (Мінвуглепром, проектний інститут, орган державного гірничого нагляду, Держкомгеології).

2.17.3. Здійснення контролю за повнотою і якістю первинної геологічної документації, випробування, виконання аналізів.

2.17.4. Погодження заходів по охороні довкілля.

2.17.5. Для родовищ, що розробляються, - обсяги видобутку, втрат, списання затверджених запасів, якість продукції, повнота комплексного використання надр, водоприпливи, газозбагаченість виробок, температурний режим, прояви гірничих ударів, викидів вугілля і порід та інші природні явища, що ускладнюють ведення гірничих робіт.

Табличні додатки 2.18. В табличних додатках наводяться матеріали щодо визначення параметрів, операцій і результатів підрахунку запасів, а також дані, які необхідні для обгрунтування узагальнень і висновків, що викладені в тексті звіту. У цих додатках не повинні дублюватись дані, які надаються тільки на час розгляду ДКЗ матеріалів підрахунку запасів (див. пункт 1.11).

Склад табличних додатків

2.18.1. Відомості координат і висотних відміток устя геологорозвідувальних виробок.

2.18.2. Таблиці, які характеризують якість бурових робіт: вихід керну і його стан в інтервалах залягання прийнятих до підрахунку запасів вугілля (сланцевих) пластів, перелік дефектних даних з потужності пластів і якості вугілля, які не використані при підрахунку запасів, причини їх відбракування.

2.18.3. Табличні матеріали з підрахунку запасів, в яких викладено порядок отримання параметрів підрахунку, його операцій і результатів. Розміщення таблиць і граф в них повинно відповідати порядку, в якому проводяться обчислювання. Таблиці повинні містити вихідні і проміжні дані, які потрібні для перевірки операцій по підрахунку запасів.

Обов'язковими є:

- таблиці обчислення середніх потужностей пластів вугілля (сланців) і гірської маси для підрахунку запасів в блоках і середньовиваженої зольності вугілля і гірської маси по розвідувальних виробках і середньоарифметичної зольності в блоках;

- таблиці підрахунку запасів вугілля (сланців) і гірської маси по блоках, горизонтах, пластах і ділянках: рекомендуються наступні графи у таблицях:

^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^

* NN *Марка,   *Площа *Кут *Се- *Підра- *Дійсна*Уявна *Продук-*Запаси *

*блоків,*техно- *підра-*паді-*канс *хункова*площа *щіль-*тивність,*тис.  т *

*кате- *логічна*хунку *ння *кута *потуж- *тис.  *ність,   *т/м кв. *

*

*горія *група *в про-*плас-*паді-*ність,  *м кв.  *т/м куб.*  . *(s m d)*

*запасів*вугілля*екції,*та,  *ння *м  (m)   *   (S)   *   (d)   *   (m d)   * *

* * * тис.  *град.* * * * * * *

* *     * м    кв.     *     *     *     *     *     *     * *

^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^

Примітка. При визначенні площ планіметром в таблицях наводяться лише величини, які прийняті до підрахунку запасів; цифри запасів і площ наводяться в цілих одиницях, значення потужності пластів і уявної щільності - з точністю до сотих долей.

2.18.4. Зведена таблиця підрахованих по родовищу (ділянці) балансових, умовно балансових і позабалансових запасів з розподілом за ділянками, пластами, марочним складом, технологічними групами і категоріями, з виділенням запасів в постійних ціликах. При розподілі запасів за горизонтами підрахунку, групами зольності, сірчастості, обводненості складають відповідні зведені таблиці. Окремо виділяються запаси на площах (ділянках) першочергової відробки.

2.18.5. Для родовищ (ділянок), що розробляються, - дані по запасах, які підраховані геолого-маркшейдерською службою шахти (розрізів), з розподілом на підготовлені до виїмки і що знаходяться в охоронних ціликах біля гірничо-капітальних і гірничо-підготовчих виробок з зазначенням марочного складу (технологічної групи) і категорій запасів.

Графічні додатки

2.19. Графічні матеріали повинні бути виконані таким чином, щоб за мінімальної кількості креслень вони відображали дані розвідувальних робіт: геологічну будову родовища (ділянки), вугленосність (сланценосність), якість вугілля (сланців), газоносність, гідрогеологічні, інженерно-геологічні, гірничо-геологічні та інші природні умови, контури підрахованих запасів.

Основні графічні матеріали:

2.19.1. Оглядова карта району родовища в масштабі 1 : 50000 - 1 : 200000 з нанесенням залізниці і шосейних доріг, рік, населених пунктів.

2.19.2. Геологічна карта родовища в масштабі 1 : 2000 - 1 : 10000 з стратиграфічною колонкою і нанесенням всіх розвідувальних і експлуатаційних виробок.

2.19.3. Геологічні розрізи по розвідувальних лініях в масштабі 1 : 1000 -1 : 5000. На колонках розвідувальних виробок на розрізі наносяться: літологічний склад порід, кути падіння, глибини залягання і потужність пластів вугілля (сланців), розривні порушення. Між виробітками і в зонах екстраполяції профілюються вугільні (сланцеві) пласти, які прийняті до підрахунку запасів, маркуючі горизонти, розривні порушення. На розрізі повинні бути нанесені: горизонти абсолютних відміток (через 50 - 100 м), межі підрахунку запасів, гірничих відводів шахт і розрізів, що діють, і тих, що будуються або проектуються, охоронних ціликів, зон вивітрювання вугілля, положення рівнів грунтових вод, ізогаз, ізотерм.

По родовищах, що розробляються, наносяться положення гірничих виробок і відповідна інформація по них, положення експлуатаційних горизонтів.

2.19.4. Гіпсометричні плани вугільних (сланцевих) пластів в масштабі 1 : 2000 - 1 : 5000, а для пошукових і попередньо розвіданих площ - 1 : 10000 - 1 : 25000. Гіпсоплани відбудовуються у вигляді проекцій на горизонтальну (з кутами падіння до 45 град.), або на вертикальну (> 45 град.) площини.

На гіпсометричні плани наносяться положення устя і номери всіх розвідувальних виробок і точки перетинів ними підошви пласта. Для пластів, що розробляються, з планів гірничих робіт на дату підрахунку запасів переносяться положення гірничо-експлуатаційних виробок, які пройдені в площині пласта, і точки перетину пласта виробками, що пройдені не в площині пласта; правильність і повнота використання даних розробки повинні бути завірені геолого-маркшейдерською службою шахти (розрізу).

Різниця між відмітками сусідніх ізогіпс при побудові гіпсопланів підошви пласта приймається з врахуванням кутів падіння пласта і масштабу планів (як правило, через 5 - 10 м при пологому, 25 - 50 м при похилому і через 100 - 200 м при крутому заляганні).

Відбудовуються: вихід пласта під відклади покрівлі, перетини розкривних порушень, положення зон дроблення, вісі складок, межі зон розмивів, лінії розщеплення і виклинювання пласта, технічні межі шахт (розрізів), резервних ділянок і т. п.

Біля точок перетину пласта виробкою наносяться дані: прийнята до підрахунку нормальна потужність пласта - сумарна по вугільним (сланцевим) верствам, а також з включенням верств порід за умов, які передбачені кондиціями; зольність вугілля по пластоперетину (материнська і з врахуванням засмічення породою); теплота згорання сланців; для коксівного вугілля - додатково: сірчастість, вихід летких речовин, товщина пластичного шару. Для тонких (до 1,2 м) пластів біля точок їх перетину виробкою розміщується структурна колонка в масштабі 1 : 50, яка відображає його будову (за нормаллю), вихід керну за верствами, наявність каротажу. Для пластів середньої потужності (1,2 - 3,5 м) і потужних (3,5 - 15 м) ці колонки наводяться на полях гіпсопланів або окремих креслень (в порядку розміщення виробок). Особливим знаком позначаються дефектні дані, які не використані при підрахунку запасів.

Наносяться межі зон вивітрювання вугілля (сланців), площ поширення балансових, умовно- і позабалансових запасів за параметрами кондицій, марок (технологічних груп) вугілля, контури підрахункових блоків, їх номери, балансова належність, категорії і середнє значення потужності пласта.

2.19.5. Карти, схеми і розрізи, що деталізують і обгрунтовують:

- принципи паралелізації вугільних (сланцевих) пластів;

- авторські побудови положень розривних порушень, їх характер, амплітуди, прояви малоамплітудної тектоніки;

- закономірності зміни основних показників якості вугілля (зольності і сірчастості).

2.19.6. Карти, плани і розрізи, які відображають наземні і свердловинні геофізичні дослідження, що використані при складанні звіту.

2.19.7. Карти, плани і розрізи, які відображають газоносність, наявність і закономірності розподілу супутніх компонентів, що мають промислове значення, гідрогеологічні, в тому числі п'єзометричної поверхні підземних вод, інженерно-геологічні, геотермічні та інші природні умови, які обумовлюють технологію видобутку вугілля (сланців) при прийнятому способі розкриття і розробки родовища (дільниці).

Для родовищ, розробка яких передбачається відкритим способом, -карти ізопахіт розкривних порід, рельєфу покрівлі вугільних (сланцевих) пластів, розрізи, які відображають літологічний склад і фізико-механічні властивості розкривних порід.

Для родовищ (ділянок), які передбачаються до відробки підземним способом, - плани, що характеризують літологічний склад покрівлі і підошви робочих вугільних (сланцевих) пластів з нанесеними по виробках даних фізико-механічних і інших досліджень, які характеризують їх стійкість.

Використовуються дані як лабораторних, так і геофізичних досліджень (акустичний каротаж).

3. Зміст матеріалів геолого-економічної оцінки запасів, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ вугілля (сланців)

3.1. Матеріали підрахунку (перерахунку) запасів по родовищах, що передані до промислового освоєння, надаються у вигляді доповнення до геологічного звіту попереднього затвердження запасів.

В доповненні викладається:

3.1.1. Обгрунтування необхідності переоцінки запасів вугілля (сланців), раніше затверджених, або затвердження знову підрахованих на площах, які прирізаються до полів шахт (розрізів), що діють; завдання щодо спрямування і змісту робіт, результатів, що очікуються, термінів виконання з посиланням на відповідні рішення замовників, копії яких додаються.

3.1.2. Кондиції, які використані при підрахунку (перерахунку) запасів (ким і коли затверджені), при частковій зміні параметрів кондицій -обгрунтування доцільності цих змін.

Якщо були зроблені рекомендації ДКЗ при затвердженні кондицій і запасів - їх виконання. Основні техніко-економічні показники роботи підприємства по видобутку вугілля (сланців), що були прийняті в ТЕО кондицій при їх затвердженні, в проекті будівництва, фактично досягнуті і розрахункові (що очікуються) з урахуванням змін в кількості запасів, якості і напряму використання вугілля (сланців), гірничо-геологічні умови відробки запасів, що пропонуються до затвердження.

3.1.3. Обсяги, методика та зміст додатково виконаних робіт, дані, що дозволяють оцінити їх якість і ефективність.

3.1.4. Характеристика результатів розробки родовища, додатково виконаних геологорозвідувальних робіт з детальним викладенням і обгрунтуванням змін, які внесені в попередні уявлення про стратиграфію, тектоніку, промислову характеристику вугільних (сланцевих) пластів, якість вугілля (сланців), їх технологічні властивості і напрям використання в народному господарстві, гідрогеологічні, гірничо-геологічні та інші природні умови.

3.1.5. Обсяги, методика та результати додатково виконаних досліджень з комплексного вивчення родовища (ділянки), визначення вмісту в вугіллі, породах, що його вміщують, і підземних водах корисних і шкідливих компонентів, можливості використання відходів виробництва, необхідності впровадження природоохоронних заходів та інших питань, що передбачаються класифікацією запасів і іншими нормативними документами з надрокористування.

3.1.6. Підрахунок запасів, його методика і результати.

3.1.7. Результати перегляду промислового значення окремих частин родовища (ділянки) і вугільних пластів: зміни площ промислового поширення, потужностей, середніх показників якості вугілля (сланців) на площі підрахунку балансових запасів, зміни кількості запасів, ступеня їх розвіданості за категоріями, напряму використання.

3.1.8. Висновки про виконання завдань, які були поставлені, ступінь вивченості родовища (ділянки), необхідності і напряму подальших розвідувальних робіт.

3.2. До доповнення додається графіка, що ілюструє сутність проведених змін і нові уявлення про геологічні особливості родовища (ділянки) та обгрунтовує виконаний підрахунок (перерахунок) запасів.

3.3. Табличні і текстові додатки повинні відповідати умовам, що наведені в пунктах 2.17 і 2.18 цієї Інструкції.

3.4. Одночасно з доповненням в ДКЗ подається на час розгляду один повний примірник матеріалів (з первинною документацією), по яких проведено попереднє затвердження запасів, що виключає необхідність повторного викладу положень, які не змінились.

4. Зміст матеріалів геолого-економічної оцінки попередньо розвіданих запасів вугілля (сланців) родовищ, що подаються на

апробацію

4.1. ДКЗ за заявками користувачів надр (замовників робіт) проводить геолого-економічну оцінку попередньо розвіданих родовищ корисних копалин з метою апробації запасів і надання методичної допомоги виконавцям в здійсненні подальших геологорозвідувальних робіт.

Враховуючи те, що апробовані запаси не призначаються до проектування і будівництва підприємств, обсяг матеріалів, що надаються в ДКЗ, повинен бути мінімальним. Водночас він має бути достатнім для того, щоб вірно визначити масштаби родовища, його промислове значення, а також розробити рекомендації щодо оптимальної методики подальшої розвідки, якаб забезпечила отримання повної та достовірної інформації, необхідної для комплексної геолого-промислової оцінки всіх підрахункових параметрів і запасів корисних копалин в цілому.

4.1.1. Обсяг тексту звіту (пояснювальної записки) не повинен перевищувати 100 сторінок машинописного тексту. Необхідно широко використовувати табличну і графічну форми подання інформації. Потрібно коротко, але аргументовано, на підставі фактичного матеріалу викласти такі дані:

- місцезнаходження родовища, економіко-географічні умови, геологічна вивченість, наявність інших видів корисних копалин, засоби зв'язку, шляхи сполучення, водо- і енергопостачання та ін.;

- коротка геологічна характеристика родовища;

- морфологія і умови залягання вугільних (сланцевих) пластів та супутніх корисних копалин;

- якість вугілля (сланців);

- застосована методика і обсяг виконаних геологорозвідувальних робіт та їх основні результати;

- оцінка ступеня надійності отриманих вихідних даних, які використані для визначення підрахункових параметрів, а також ймовірності результатів досліджень якості і технологічних властивостей вугілля (сланців);

- гідрогеологічні і гірничо-геологічні умови розробки (водоприпливи, що очікуються, перспективні джерела питного і технічного водопостачання, стійкість і міцність порід, спосіб розробки, система розкриття, питання охорони природи та ін.);

- обгрунтування параметрів тимчасових кондицій, основні техніко-економічні показники, що характеризують родовище;

- обгрунтування методики підрахунку, блокування запасів, розподілу їх за ступенем вивченості та промислового значення;

- оцінка промислового значення родовища, а також перспектив його освоєння і розвитку району, що прилягає;

- обгрунтування напрямку подальших геологорозвідувальних робіт на родовищі з метою нарощування запасів і підготовки його для промислового освоєння.

4.2. Табличні додатки до підрахунку запасів повинні містити:

- таблиці обчислення середніх потужностей по підрахункових блоках і пластах;

- таблиці підрахунку запасів по блоках, пластах і родовищу в цілому.

4.3. Графічні додатки мають ілюструвати позиції тексту, відображати особливості геологічної будови родовища, просторове положення вугільних (сланцевих) пластів, умови їх залягання, морфологію, а також передбачені тимчасовими кондиціями межі і гірничо-геологічні умови розробки родовища, та обгрунтовувати виконаний підрахунок запасів.

Додаються такі графічні матеріали:

- оглядова карта району родовища з нанесеними гідросіткою, населеними пунктами і шляхами сполучення;

- геологічні карти району і родовища з відповідними розрізами;

- геологічні розрізи по розвідувальних лініях з даними з морфології і потужностей пластів;

- плани підрахунку запасів;

- карти, плани, розрізи, які характеризують гідрогеологічні і гірничо-геологічні умови родовища.

5. Зміст матеріалів, які подаються в ДКЗ по вуглевидобувних підприємствах, що ліквідуються, для декваліфікації і переоцінки

залишкових запасів вугілля

5.1. Повне списання з балансу підприємств, що ліквідуються, запасів вугілля після їх вироблення або передачі суміжному за площею підприємству регламентується Кодексом України про надра та Положенням про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства.

5.2. У випадках, коли залишкові балансові запаси підприємств, що закриваються, перевищують 20 відсотків запасів, раніше оцінених ДКЗ, вони підлягають експертизі та переоцінці ДКЗ.

5.2.1. Матеріали по таких об'єктах подаються на розгляд ДКЗ для визначення промислового значення залишкових запасів і прийняття рішень з їх декваліфікації шляхом повного зняття з балансу, переведення в позабалансові або інші групи обліку в Державному балансі запасів корисних копалин для забезпечення подальшого використання: передача суміжним за площею шахтам (розрізам), резервним полям, вільним площам, перспективним для подальших геологорозвідувальних робіт, розробки нетиповими шахтами або нетрадиційними методами (підземна газифікація та

ін.).

5.3. Рекомендується наступна назва матеріалів:

Геолого-економічна оцінка сировинної бази шахти (розрізу)

_ , що ліквідується, _

(найменування)     (виробниче об'єднання, басейн)

Текст матеріалів повинен містити:

5.3.1. Рішення про ліквідацію шахти (розрізу) і термін закриття, матеріали погодження з відповідними органами виконавчої влади (акти, протоколи); техніко-економічне обгрунтування доцільності ліквідації гірничодобувного підприємства; основні техніко-економічні показники роботи вуглевидобувного підприємства за 5-річний період і останній рік у співставленні фактичних і проектних даних; причини погіршення роботи підприємства: техніко-технологічні, зміни кондицій (підрахункових параметрів), ускладнення гірничо-геологічних умов розробки та ін.

Характеристика результатів розробки родовища: ускладнення геологічної будови, промислової вугленосності, якості вугілля та ін., що викликало списання запасів або ускладнення їх розробки, обгрунтуваннязакриття шахти (розрізу), техніко-економічні розрахунки показників розробки залишкових запасів, прийняті в проекті закриття шахти (розрізу), висновки щодо рентабельності та доцільності їх видобутку.

5.3.2. Стан запасів на дату ліквідації шахти, співставлення їх з запасами, затвердженими ДКЗ, аналіз причин зниження запасів за рахунок видобутку, втрат, списання непідтверджених запасів, зміни кондицій та ін.

Відомості про видобуток, використання і стан залишкових запасів супутніх корисних копалин і компонентів.

5.3.3. Рекомендації щодо подальшого раціонального видобутку залишкових запасів вугілля, обгрунтування необхідності їх переоцінки і можливості передачі суміжним видобувним підприємствам, або на резервні ділянки з техніко-економічними розрахунками доцільності їх розробки іншими підприємствами.

5.3.4. Рекомендації щодо можливостей видобутку і використання техногенного накопичення метану в виробленому просторі.

5.3.5. Заходи з охорони довкілля.

5.4. Графічні матеріали: оглядова геологічна карта масштабу 1 : 25000, 1 : 50000 з винесенням меж суміжних шахт і ділянок, на які можлива передача залишкових запасів шахт, що ліквідуються; геологічні розрізи, плани гірничих робіт по пластах з даними експлуатації, що характеризують стан запасів і гірничо-геологічні умови; при передачі залишкових запасів суміжним шахтам і резервним ділянкам - гіпсоплани зі схемою розкриття і відробки цих запасів новими підприємствами.

5.5. На період розгляду матеріалів в ДКЗ надаються по одному примірнику: матеріали останнього затвердження запасів ДКЗ (гіпсоплани, протокол ДКЗ); проект ліквідації шахти (розрізу); акти списання запасів, затверджені органами державного гірничого нагляду та ін.

5.6. Рішення ДКЗ України з декваліфікації або переоцінки запасів шахт (розрізів), що ліквідуються, є підставою для корегування Державного балансу запасів корисних копалин.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97 


Похожие статьи

Р С Кірін - Геологічне право україни систематизований зб нормат -правових г 36 актів неофіц вид