Р С Кірін - Геологічне право україни систематизований зб нормат -правових г 36 актів неофіц вид - страница 58

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97 

6. Зміст авторської довідки, яка додається до матеріалів з геолого-економічної оцінки запасів вугілля і горючих сланців

6.1. Місцезнаходження родовища (ділянки) вуглевидобувного підприємства, що діє чи будується, відповідно до прийнятого геолого-промислового і чинного адміністративного районування, відстань до залізниці, найближчого великого населеного пункту.

6.2. Час відкриття родовища, проведення геологорозвідувальних робіт (за стадіями), початок розробки.

6.3. Для родовищ (ділянок), що розробляються, основні дані (у таблицях) про підприємства: рік введення до освоєння, досягнута глибина відробки, пласти, які розробляються, проектна потужність підприємства, фактичний видобуток, втрати і списання балансових запасів вугілля (сланців) за період після попереднього затвердження запасів і за останній повний рік, чинна оптова ціна, планова і фактична собівартість видобутку товарноїпродукції.

6.4. Запаси вугілля (сланців), які були затверджені раніше ДКЗ на площі, що оцінюється, за групами і категоріями (тис. т), окремо за протоколами з датами рішень і номерами протоколів. Запаси, які наявні у довідках геолого-маркшейдерських служб (в постійних і тимчасових ціликах, а також ті, що підготовлені до видобутку), за категоріями, тис. т.

6.5. Мета проведення геологорозвідувальних робіт, підрахунку або переоцінки раніше затверджених запасів. Завдання замовника робіт. Особливі завдання ліцензії на проведення робіт. Їх виконання.

6.6. Характер і обсяги геологорозвідувальних робіт, проведених на родовищі (дільниці), що оцінюється, в тому числі після попереднього затвердження запасів. Витрати на геологорозвідувальні роботи.

6.7. Кондиції, які прийняті при підрахунку запасів (попередньому, і що подаються на розгляд в ДКЗ), ким і коли вони затверджені.

6.8. Виконання рекомендацій ДКЗ, які були надані при попередньому розгляді запасів чи затвердженні кондицій.

6.9. Межі підрахунку запасів, загальні межі і межі ділянок, що підлягають до відробки окремими підприємствами.

Загальна площа підрахунку запасів, її розміри по простяганню і вхрест простягання вугільних пластів, мінімальні та максимальні глибини підрахунку від поверхні та в абсолютних відмітках.

6.10. Запаси, які подані на затвердження (за групами, категоріями). Дата, на яку вони підраховані. Для підприємств, що діють, запаси, які налічуються за довідками геолого-маркшейдерської служби, за категоріями, тис. т.

6.11. Короткі дані про стратиграфію продуктивних і покривних відкладів. Структурно-тектонічне положення об'єкта, що оцінюється, характеристика складчастості і розкривних порушень (тип, положення у просторі, амплітуди). Інтенсивність прояву дрібної складчастості і малоамплітудних розривних порушень.

6.12. Коротка характеристика вугле(сланце)носності. Для взятих до підрахунку вугільних (сланцевих) пластів в табличній формі надаються: межі змін, середні та найхарактерніші значення їх потужності, будова, ступені витриманості, міжпластові інтервали, частка (в % від загальних) балансових запасів в витриманих і відносно витриманих пластах.

6.13. Група родовища за складністю геологічної будови.

6.14. Марочний склад вугілля у відповідності до чинних ДГСТ. У формі таблиць дані про середні та найхарактерніші значення основних (нормативних) показників якості вугілля (сланців) по пластах на площі з балансовими запасами. Закономірності в зміні марочного складу і основних показників якості вугілля (сланців) по площі та з глибиною. Якість вугілля, що видобувається. Оцінка збагаченості вугілля. Характер виконаних технологічних досліджень, їх результатів.

Можливі й рекомендований напрями використання вугілля (сланців) в народному   господарстві   (з   врахуванням   вимог   відповідних чиннихстандартів).

6.15. Гідрогеологічні умови. Величини водоприпливів в гірничі виробки: фактичні і розрахункові. Можливі ускладнення гірничоексплуатаційних робіт з гідрогеологічних причин. По вуглевидобувних підприємствах, які діють, водоприпливи в гірничі виробки, що раніше прогнозувались, і фактичні. Мінералізація підземних вод, рекомендації по скиду (очистці), демінералізації вод, що відкачуються з шахт (розрізів). Забезпеченість підприємств, що діють, і майбутніх джерелами технічного і питного водопостачання.

6.16. Коротка характеристика інженерно-геологічних і гірничо-геологічних умов розробки, прояви природних факторів, що негативно впливають на розробку родовища (ділянки) і повноту виїмки запасів.

Газовий режим шахт, які діють, і тих, що будуються. Глибина верхньої межі метанової зони. Кількісна оцінка природної газоносності вугільних пластів, закономірності її зміни по площі і в стратиграфічному розрізі. Можливість суфлярних виділень газу, раптових викидів вугілля і породи. Силікозонебезпечність, вибухонебезпечність по вугільному пилу при проведенні гірничих робіт. Самозаймання вугілля в підземних виробках і на поверхні. Температурний режим гірничих порід.

6.17. В табличній формі - дані про обсяги виконаних розвідувальних робіт за стадіями, періодами розвідки (кількість свердловин, шурфів, канав). Відстань між виробками в площині пластів, кількість свердловин на 1 км кв. площі (в цілому і на ділянках, що визначені до першочергової відробки). Вихід керну по пластоперетинах, використаних при підрахунку запасів, в середньому і диференційовано за групами (до 20, 21 - 40, 41 - 60, 61 - 80 та більше відсотків). Викривлення стволів свердловин.

6.18. Характер і обсяг геофізичних досліджень. Охоплення каротажем свердловин за всі роки робіт і в період після попереднього затвердження запасів. Застосований комплекс ГДС. Ступінь використання даних каротажу при підрахунку запасів і для визначення показників якості вугілля (сланців), фізико-механічних властивостей вугілля (сланців) і порід, що його (їх) вміщують, визначення розривних порушень. Характер польових геофізичних робіт, їх мета, використання результатів досліджень.

6.19. Прийняті для підрахунку запасів величини уявної щільності окремо по пластах, відповідні до них значення зольності і вологості вугілля (сланців). Значення уявної щільності, що приймались при попередньому підрахунку запасів.

6.20. Супутні корисні копалини і компоненти, оцінка можливості їх народногосподарського використання. Для корисних копалин, що мають промислове значення, - коротка характеристика морфології, потужності, будови тіл, умов залягання, якості і відповідності її до стандартів, технічних умов, затверджених кондицій; для супутніх компонентів - характер розподілу їх в корисній копалині, вміст у вугіллі (сланцях), продуктах збагачення і переробки, умови вилучення.

Запаси супутніх корисних копалин і компонентів, які подаються на затвердження, з розподілом за групами і категоріями.

6.21. Пропозиції про можливість народногосподарського використання хвостів збагачення вугілля (сланців), зол і шлаків, породи, що видається шахтами на поверхню, для виробництва будівельних матеріалів, а також для рекультивації земель.

До довідки необхідно додати схематичну карту (гіпсоплан одного з основних пластів) з вказівкою меж шахт (розрізів), ділянок і опорних свердловин.

Довідка повинна бути підписана авторами і скріплена печаткою організації, що подала звіт на розгляд ДКЗ.

7. Оформлення матеріалів

7.1. Текст геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин, текстові і табличні додатки повинні бути надруковані на машинці, або комп'ютері, переплетені в тверду оправу і забезпечені етикеткою, де вказані номер примірника, найменування організації, прізвища та ініціали авторів, назва звіту, номер і назва тому, його зміст, місце і рік складання.

При значних обсягах текстового матеріалу з гідрогеологічних і гірничо-геологічних умов, складність яких обумовила проведення спеціальних досліджень, відповідні розділи звіту оформляються у вигляді окремого тому. В окремому томі брошуруються також матеріали з досліджень і підрахунку запасів супутніх корисних копалин і супутніх корисних компонентів, що мають промислове значення.

Табличні додатки до підрахунку запасів вугілля (сланців), передбачені пунктом 2.17.3 цієї Інструкції, за значних обсягів теж переплітаються в окремому томі.

7.2. На титульній сторінці першого тому тексту звіту повинні бути вказані: найменування організації, яка проводила розвідувальні роботи і виконала підрахунок запасів, прізвища та ініціали авторів, повна назва звіту (з визначенням найменування ділянки і родовища, виду корисної копалини і району розташування родовища), дата, на яку виконаний підрахунок запасів, місце і рік опрацювання звіту.

Титульні листи мають бути підписані відповідальними посадовими особами організації, яка подала звіт, і скріплені печаткою.

Текст звіту підписується авторами, табличні і графічні додатки -виконавцями робіт (скріплення печаткою не потрібне).

Після титульного листа в першому томі звіту розміщується: анотація, зміст всіх томів звіту і перелік всіх додатків. В кожному наступному томі після титульного листа наводиться лише його зміст.

7.3. Графічні матеріали мають бути наочними, зручно читатися і складені за єдиними умовними позначеннями. На кожному кресленні повинні бути вказані його найменування і номер, числовий і лінійний масштаби;найменування організації, яка проводила розвідку родовища (ділянки); посади і прізвища авторів, що склали креслення, осіб, що його затвердили і їх підписи.

Один примірник графічних матеріалів, що призначається для Державного інформаційного геологічного фонду, викреслюється чорною тушшю на кальці або віддруковується друкарським способом, інші можуть бути подані в світлокопіях. Графічні додатки складаються в папки, але не зшиваються. Якщо креслення виконане на декількох листах, вони нумеруються, порядок їх розміщення вказується на першому листі. До кожної папки додається внутрішній опис з найменуванням креслень та їх порядкові номери.

7.4. До матеріалів підрахунку запасів додається перелік опублікованої літератури, фондових та інших матеріалів, які були використані при опрацюванні звіту (назва матеріалів, рік видання).

Про затвердження Інструкції про зміст, оформлення та порядок подання в ДКЗ України матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ

нафти і газу

Наказ Державної комісії України по запасах корисних копалин

(ДКЗ України)

при Комітеті України з питань геології та використання надр від 18 жовтня 1999 року N 120

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

10 грудня 1999 р. за N 853/4146

Відповідно до підпункту "м" пункту 4 Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин при Комітеті України з питань геології і використання надр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1992 р. N 526 щодо визначення вимог до змісту, оформлення та порядку подання на розгляд Комісії матеріалів, що обґрунтовують кондиції на мінеральну сировину і підраховані запаси корисних копалин у надрах, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про зміст, оформлення та порядок подання в ДКЗ України матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ нафти і газу (далі - Інструкція), що додається.

2. Установити, що Інструкція є обов'язковою для виконання суб'єктами підприємницької діяльності, що здійснюють пошук, розвідку і експлуатацію родовищ нафти і газу і подають матеріали геолого-економічної оцінки їх запасів на державну експертизу і оцінку.

3. Увести в дію Інструкцію з 01.01.2000 року.

4. Із уведенням у дію Інструкції вважати такою, що не застосовується на території України, "Инструкцию о содержании, оформлении и порядке представления в ГКЗ СССР материалов по подсчету запасов нефти и горючих газов", затверджену Головою ДКЗ СРСР 26 серпня 1983 р.

5. Головному геологу ДКЗ України з нафти і газу Зіць А. П. забезпечити подання на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України наказу N 120 "Про затвердження Інструкції про зміст, оформлення і порядок подання в ДКЗ України матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ нафти і газу".

6. Президенту Української нафтогазової академії Іванюті М. М., головному геологу ДКЗ з нафти і газу Зіць А. П. в 10-денний термін після державної  реєстрації  наказу  "Про  затвердження  Інструкції  про зміст,

616оформлення і порядок подання в ДКЗ України матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ нафти і газу" забезпечити тиражування його та надсилання підприємствам, установам, організаціям за замовленнями.

7. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Голова ДКЗ України В. Ловинюков

ПОГОДЖЕНО:

Заступник Міністра енергетики В. І. Григор'єв

України

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин від 18 жовтня 1999 р. n 120 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 грудня 1999 р. за n 853/4146

Інструкція

про зміст, оформлення та порядок подання в ДКЗ України матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ нафти і газу

1. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція визначає склад і зміст матеріалів з детальної геолого-економічної оцінки (ГЕО-1) розвіданих родовищ (покладів) вуглеводнів і порядок подання їх на експертизу й оцінку Державною комісією України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ) відповідно до ст. 45 Кодексу України про надра.

Інструкція визначає основні вимоги до складу матеріалів попередньої (ГЕО-2) і початкової (ГЕО-3) геолого-економічних оцінок об'єктів геологорозвідувальних робіт на нафту і газ, які подаються на експертизу і апробацію ДКЗ за рішенням надрокористувачів, та рекомендації до складу матеріалів з пошуків і розвідки родовищ вуглеводнів, що подаються на розгляд ДКЗ для надання методичної допомоги виконавцям робіт.

1.2. Із уведенням у дію цієї Інструкції не застосовується "Инструкция о содержании, оформлении и порядке представления в ГКЗ СССР материалов по подсчету запасов нефти и горючих газов", затверджена Головою ДКЗ

СРСР 26 серпня 1983 р.

1.3. Інструкція опрацьована на основі таких актів законодавства: Кодексу України про надра, введеного в дію постановою Верховної

Ради України від 27.07.94, N 133;

Положення про порядок проведення державної експертизи і оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.94 N 865;

Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.97 N

432;

Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до геолого-економічного вивчення ресурсів перспективних ділянок та запасів родовищ нафти і газу, затвердженої наказом ДКЗ України від 10.07.98, N 46 і зареєстрованої Мін'юстом України 24.07.98

за N 475/2915.

Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.95 N 58.

Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин при Комітеті України з питань геології і використання надр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.92 N 526.

1.4. Державній експертизі та оцінці підлягають запаси основних і супутніх корисних копалин і компонентів розвіданих родовищ нафти та газу, у тому числі техногенних, а також запаси, додатково розвідані в процесі розробки родовищ.

Державна експертиза та оцінка запасів нафти, газу, конденсату і наявних у них супутніх корисних компонентів здійснюються на підставі поданих матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ (ГЕО).

Відповідно до ступеня вивченості родовищ (покладів) нафти і газу державна експертиза може проводитися за матеріалами геолого-економічної оцінки:

попередньо розвіданих родовищ;

розвіданих родовищ, підготовлених до промислового освоєння; родовищ, що розробляються.

Залежно від вивченості і підготовленості до промислового освоєння запасів нафти і газу їх державна експертиза та оцінка можуть завершуватися:

апробацією запасів вуглеводнів попередньо розвіданих родовищ для визначення їх промислового значення;

затвердженням запасів вуглеводнів розвіданих родовищ (покладів), призначених для проектування і будівництва нових, продовження терміну дії працюючих гірничовидобувних і переробних підприємств.

1.5. Повторна державна експертиза й оцінка запасів вуглеводнів проводиться, якщо перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо якості або кількості окремих видів вуглеводнів та технології їх переробки призводить до зменшення розвіданих видобувних запасів більш як на 20 %або зростання їх більш як на 50 % порівняно з раніше затвердженими ДКЗ. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній геолого-економічній оцінці і затвердженню ДКЗ, якщо внаслідок видобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт розвідані видобувні запаси зростають більше ніж на 50 % або якщо списані і передбачені до списання розвідані видобувні запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічних умов розробки, перевищують 20 % запасів, раніше затверджених ДКЗ.

1.6. У матеріалах ГЕО належить наводити:

характеристику геологічної будови пасток і покладів нафти і газу, фільтраційно-колекторських властивостей вміщуючих порід, фізико-хімічних властивостей флюїдів, термобаричних, гідрогеологічних та інших умов їх залягання в обсязі, достатньому для підрахування запасів або оцінки ресурсів;

техніко-економічне обґрунтування кондицій, що забезпечують найбільш повне комплексне та економічно доцільне вилучення з надр запасів основних і супутніх корисних компонентів за умови використання існуючих прогресивних промислових технологій видобутку при дотриманні вимог охорони надр і навколишнього природного середовища;

визначення коефіцієнтів вилучення нафти, газу, конденсату та супутніх корисних компонентів для оптимального режиму розробки покладів;

прогнозну економічну оцінку сумарного ефекту від експлуатації родовища за кількома варіантами розробки з визначенням показників підприємницької діяльності видобувного комплексу в обсязі, достатньому для прийняття рішення про інвестування проекту подальших геологорозвідувальних робіт або експлуатації;

підрахунок загальних і видобувних запасів нафти, газу, конденсату і наявних у них супутніх корисних компонентів.

1.7. До складу матеріалів ГЕО замовником геологорозвідувальних робіт можуть включатися додаткові до передбачених Інструкцією відомості, проробки, розрахунки.

2. Загальні вимоги до складу матеріалів геолого-економічної оцінки

родовищ нафти і газу

2.1. Геолого-економічна оцінка виконується за всіма родовищами (покладами), матеріали щодо яких подаються на державну експертизу, з детальністю, що відповідає вивченості їх геологічної будови, особливостей технології видобутку і переробки нафти і газу, а також ступеня економічного ризику. Матеріали ГЕО належить опрацьовувати в обсязі, достатньому для визначення кількості і якості запасів, їх промислового значення і підготовленості до промислового освоєння без особистої участі авторів. У разі використання комп'ютерних технологій слід обґрунтувати вибір методик і програм та дати докладний опис їх алгоритмів, щоб забезпечити можливість перевірки проміжних і остаточних результатів працівниками ДКЗ.

2.2. Матеріали ГЕО складаються з: текстової частини; текстових, табличних і графічних додатків.

2.3. У текстовій частині наводяться відомості про геологічну будову, результати проведених пошукових, розвідувальних і експлуатаційних робіт та інші матеріали, що обґрунтовують кондиції для підрахування запасів (ресурсів), підрахункові параметри, підготовленість родовища (покладу) для промислового освоєння, запропоновану систему розробки, оцінку перспектив родовища в цілому, а також детальний аналіз змін запасів і підрахункових параметрів порівняно з тими, що обліковані у Державному балансі запасів корисних копалин України, і раніше затвердженими в установленому порядку.

Інформація викладається максимально стисло. Табличний матеріал, який наводиться в тексті, повинен мати узагальнювальний характер; допоміжні матеріали, на основі яких зроблені узагальнення і висновки, подаються в табличних додатках. Ілюстративний матеріал (малюнки, карти, схеми, графіки) подається в тексті лише тоді, коли слід зробити пояснення до принципових положень звіту. Оптимальний об'єм тексту - до 250 сторінок.

2.4. Техніко-економічне обґрунтування кондицій для підрахування запасів, оцінки ресурсів вуглеводнів має включати обґрунтування промислового значення покладу (родовища), розрахунки коефіцієнтів вилучення вуглеводневих флюїдів за методикою, апробованою для даного району, поваріантні розрахунки систем розробки, обґрунтування рекомендованого оптимального варіанта розробки, який забезпечує найбільш повне та економічно доцільне вилучення нафти, газу і конденсату з надр із застосуванням сучасних технічних засобів та технологічних способів видобутку при додержанні вимог законодавства з охорони надр і навколишнього природного середовища.

2.5. У текстових додатках слід наводити потрібну розпорядчу документацію, результати розгляду матеріалів ГЕО рецензентами, НТР виконавців і замовників робіт, відгуки фахівців зацікавлених організацій, що залучались до розгляду, документацію геологорозвідувальних, геофізичних, гідрогеологічних робіт і дослідження свердловин, дані розробки та інші вихідні первинні матеріали, що обґрунтовують підрахунок запасів, а також узагальнені результати додаткових дослідних робіт, виконаних сторонніми організаціями. Для родовищ, що розробляються, належить навести довідки про обсяги видобутку і втрат нафти і газу, списання затверджених запасів, якість отриманої продукції, повноту комплексного використання нафти, газу і конденсату.

2.6. У табличних додатках слід наводити матеріали з визначення підрахункових параметрів, результатів підрахунку запасів, а також відомості, необхідні для обґрунтування основних положень та висновків, викладених у тексті звіту.

2.7. Графічні додатки складаються так, щоб достатньою мірою відображати місцезнаходження і геологічну будову родовища, результатигеологорозвідувальних робіт, нафтогазоносність, петрофізичне обґрунтування, координати контурів підрахованих запасів у плані і розрізі, гідрогеологічні та інші природні умови залягання покладів та їх розробки.

2.8. На родовищах, що розробляються великим фондом свердловин, первинний геолого-геофізичний матеріал і результати випробування допускається, за погодженням з ДКЗ України, подавати щодо частин свердловин, що рівномірно розташовані на площі родовища і достатньою мірою характеризують особливості його геологічної будови та нафтогазоносності ("базові" свердловини). При цьому на вимогу ДКЗ первинні матеріали щодо частин свердловин ("не базових") можуть подаватись в одному примірнику на період експертизи.

2.9. Діаграми стандартного каротажу та інклінограми подаються в одному примірнику.

3. Текстова частина матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ нафти і газу

Обсяг кожного з розділів тексту і повнота викладення окремих положень визначаються його авторами залежно від складності геологічної будови родовища, а також результатів проведених геологорозвідувальних і науково-дослідних робіт та даних розробки. У кожному розділі мають бути стислі висновки про повноту одержаних даних і ступінь вивчення питання.

3.1. Вступ

3.1.1. Час відкриття родовища. Завдання геологорозвідувальних робіт та строки їх проведення. Мета експертизи й оцінки запасів у ДКЗ України. Намічений термін дослідно-промислової розробки або промислового освоєння родовища.

3.1.2. У разі повторної ГЕО запасів наводяться дата і номер протоколу попереднього затвердження запасів, їх обсяги (за групами та класами), кількість видобутих нафти, газу і конденсату на дату попередньої ГЕО, обґрунтування мети повторного підрахунку запасів. При відмові ДКЗ України від затвердження попереднього підрахунку запасів наводяться її причини.

3.1.3. Відомості про виконання рекомендацій ДКЗ України, виданих під час попереднього розгляду матеріалів.

3.2. Загальні відомості про родовище

3.2.1. Адміністративне і географічне розташування, межі та площа родовища, стислі відомості про економіко-географічні умови району, що впливають на економічні показники та терміни освоєння родовища (населені пункти, енергопостачання і забезпеченість будівельними матеріалами, транспортні умови, відстані до найближчих родовищ, що розробляються, газо- і нафтопроводів).

3.2.2. Природно-кліматичні умови району і родовища: рельєф, гідрографічна мережа, заболоченість місцевості, характеристика поверхневихводотоків, водоймищ, вимоги до їх охорони і можливість їх використання для питного і технічного водопостачання майбутнього підприємства з видобутку вуглеводнів.

3.2.3. Історія відкриття і розвідки родовища, короткі відомості про раніше проведені роботи та дослідження, їх методику, обсяги, якість та ефективність, а для родовищ, що перебувають у розробці, - рік уведення у розробку, перелік пластів (покладів), які розробляються.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97 


Похожие статьи

Р С Кірін - Геологічне право україни систематизований зб нормат -правових г 36 актів неофіц вид