Р С Кірін - Геологічне право україни систематизований зб нормат -правових г 36 актів неофіц вид - страница 76

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97 

5.3.2. Основним завданням геологорозвідувальних робіт цієї підстадії є забезпечення зацікавлених галузей народного господарства систематизованою інформацією про геологічну будову району - комплектом геологічних карт крупного масштабу як науковою основою для проведення подальших еколого-геологічних, гідрогеологічних та інженерно-геологічних досліджень, прогнозу та пошуку корисних копалин, проектування крупних об'єктів будівництва та охорони довкілля.

5.3.3. Для забезпечення максимальної результативності робіт даноїпідстадії виконується оброблення результатів дистанційних зйомок (аерофотозйомка, радіолокаційна), переінтерпретація геофізичних матеріалів, узагальнення даних геохімічних робіт та ув'язка виділених ореолів розсіяння з попередніми геолого-геофізичними побудовами, проведення стратиграфо-літологічних, петрографічних, мінерагенічних та інших досліджень за матеріалами раніше виконаних робіт.

5.3.4. На площах, не забезпечених геофізичною основою відповідного масштабу, до початку крупномасштабних геологознімальних робіт за окремим проектом проводяться геофізичні роботи з підготовки площ до картування в комплексі з геохімічними дослідженнями.

5.3.5. Геологознімальні роботи масштабу 1:50000 (1:25000) виконуються поаркушно в межах груп аркушів (серій).

5.3.6. На площах, для яких раніше складені геологічні карти масштабу 1:50000 (1:25000) не відповідають сучасним вимогам і не можуть слугувати як повноцінна крупномасштабна геологічна основа, проводиться геологічне довивчення того самого масштабу, яке є окремим видом крупномасштабних геологознімальних робіт.

Геологічне довивчення площ може проводитися неодноразово на одних і тих самих площах з інтервалом не менше ніж 12 - 15 років після завершення попередніх робіт цього самого масштабу.

5.3.7. На площах двох'- і трьох'ярусної геологічної будови, де крупномасштабна геологічна зйомка проведена, для вивчення перекритих складчатих комплексів фундаменту молодих і давніх платформ або похованих горизонтів і зрізів платформеного чохла проводиться глибинне геологічне картування масштабу 1:50000 (ГГК-50).

У зв'язку з високою вартістю робіт з глибинного геологічного картування в усіх випадках воно виконується комплексно: поряд з геологічними завданнями розв'язуються пошукові й прогнозні.

5.3.8. За результатами глибинного геологічного картування складаються карти похованої поверхні, карти глибинних зрізів або горизонтів, карта комплексної інтерпретації геофізичних даних, прогнозно-металогенічні схеми з оцінкою перспектив району на найважливіші види корисних копалин, геолого-геофізичні розрізи та інші картографічні матеріали, визначені геологічним завданням.

5.3.9. Геологопрогнозне картування масштабу 1:50000 проводиться для прогнозної оцінки рудоносності перспективних на стратегічно важливі корисні копалини площ та ділянок і виділення локальних геологічних структур та окремих об'єктів для постановки пошукових і пошуково-оцінювальних робіт.

Роботи з геологопрогнозного картування масштабу 1:50000 проводяться в першу чергу в районах з діючими гірничорудними підприємствами або на площах, прилеглих до них, де вже виділені рудні та перспективні рудоносні зони й структури.

Польові роботи з геологопрогнозного картування зосереджуються впершу чергу на локальних еталонних ділянках з найбільш виразним комплексом прогнозних передумов і пошукових ознак корисних копалин даного геолого-промислового типу. На другому етапі проводиться їх простеження й картування в межах площі, а на завершальному - оконтурення потенційних рудних полів, прогнозних ділянок і зон з оцінкою перспективних ресурсів корисних копалин.

Комплекс польових робіт включає картувальні й пошукові маршрути, геофізичні й геохімічні дослідження, геоморфологічні спостереження, шліхове випробування, проходку канав та шурфів, буріння свердловин і різні види випробування. Залежно від умов проведення геологопрогнозного картування та специфіки корисних копалин застосовуються й інші методи та прийоми.

У результаті крупномасштабного геологопрогнозного картування обов'язковими картами є: спеціалізована геологопрогнозна карта масштабу 1:50000, геологічна карта продуктивного зрізу (горизонту), карта корисних копалин і карта фактичного матеріалу в масштабі робіт.

6. Стадія II. Пошук та пошукова оцінка родовищ корисних копалин

6.1. Підстадія       Пошукові роботи

6.1.1. Пошукові роботи проводяться з метою виявлення корисних копалин у межах відомих і потенційних рудних (продуктивних) полів, зон, басейнів, локальних перспективних ділянок надр, виділених попередніми геологознімальними, геологопрогнозними та іншими геологорозвідувальними роботами.

6.1.2. Пошук родовищ твердих корисних копалин має спеціалізований характер і націлений на виявлення конкретних геолого-промислових типів родовищ корисних копалин, притаманних наявним геологічним умовам, проявленим у межах об'єктів опошукування. При цьому належить проводити геологічні дослідження також на супутні корисні копалини й компоненти, які можуть бути виявлені в даних геологічних умовах.

6.1.3. Масштаб пошукових робіт і, відповідно, щільність мережі пошукових спостережень, замірів і випробувань визначаються розмірами передбачуваних об'єктів пошуку та геологічною будовою району й можуть змінюватись від 1:25000 до 1:5000.

У процесі пошукових геологорозвідувальних робіт проводяться пошуково-геологічні маршрути, спеціалізоване детальне геологічне картування з бурінням свердловин і проходкою поверхневих гірничих виробок та використанням типового раціонального комплексу геологічних, геофізичних, геохімічних та інших пошукових методів.

На ділянках з найбільш контрастно й комплексно проявленими пошуковими ознаками й проявами корисних копалин (рудопроявами) вибірково проводяться деталізаційні роботи із згущенням сітки спостережень до розмірів продуктивних покладів даного геолого-промислового типу зруденіння. Виявлені прояви корисних копалин детально випробовуються, поглиблено вивчається їх речовинний склад і оцінюються технологічнівластивості. Для пошуку корисних копалин, що прогнозуються на значних глибинах, буряться глибокі свердловини, які досліджуються комплексом відповідних свердловинних і міжсвердловинних геофізичних робіт.

6.1.4. За результатами виконаних пошукових робіт опрацьовується геологічно обґрунтована оцінка перспективних ресурсів; виконується початкова геолого-економічна оцінка (ГЕО-3) ділянок потенційних родовищ, рудопроявів, розробляються техніко-економічні міркування (ТЕМ) щодо їх можливого промислового значення й доцільності проведення подальших геологорозвідувальних робіт.

6.2. Підстадія II-2. Пошуково-оцінювальні роботи

6.2.1. Об'єктами пошуково-оцінювальних робіт можуть бути: потенційні родовища корисних копалин, перспективні ділянки надр, прояви (рудопрояви) корисних копалин, що рекомендовані для подальших геологорозвідувальних робіт на основі ГЕО-3.

6.2.2. Головними завданнями пошуково-оцінювальних робіт є відбракування проявів (рудопроявів) корисних копалин, що не придатні для промислового використання, попередня геолого-економічна оцінка (ГЕО-2) промислового значення відкритих родовищ корисних копалин і доцільності їх промислового освоєння, підготовка першочергових об'єктів до проведення розвідувальних робіт.

6.2.3. Підготовленими для проведення розвідувальних робіт уважаються родовища (ділянки, групи зближених родовищ), ступінь геологічного й техніко-економічного вивчення яких забезпечує можливість визначення всіх корисних копалин і компонентів, очікуваних розмірів покладів, їх геологічної будови, умов залягання, розроблення й перероблення мінеральної сировини, умов реалізації товарної продукції з детальністю, достатньою для правильної оцінки їхнього промислового значення.

6.2.4. Методика пошуково-оцінювальних робіт визначається особливостями геологічної будови й умов залягання перспективного об'єкта, а також уявленнями про геолого-промисловий тип виявленого зруденіння.

Кількість оцінювальних перетинів має бути достатньою для визначення загальних розмірів родовища, розмірів, внутрішньої будови, умов залягання основних покладів корисних копалин, їхньої якості й властивостей, вмісту й форм знаходження супутніх компонентів.

Технологічні випробування проводяться на матеріалі лабораторних і напівпромислових проб, що відбираються з основних природних типів корисних копалин з урахуванням можливого комплексного використання мінеральної сировини.

Гірничо-геологічні, гідрогеологічні та інші умови залягання й розроблення корисних копалин вивчаються до рівня, що дає змогу якісно й кількісно обґрунтувати попередні проектні рішення щодо розкриття й розроблення родовища.

6.2.5. Форми й розміри рудних покладів, суцільність зруденіння,мінливість вмістів основних і супутніх корисних компонентів, технологічні властивості корисних копалин і їхні якісні показники оцінюються, в основному, у блоках деталізації, що створюються на ділянках родовища з найбільш представницьким проявленням корисних копалин, розташованих у сприятливих для розроблення гірничо-геологічних умовах. Щільність мережі оцінювальних гірничих виробок (свердловин) у блоках деталізації має бути достатньою для підрахування розвіданих запасів за промисловими категоріями в кількості до 20 - 30 % від загальних.

6.2.6. На невеликих родовищах широко розповсюджених корисних копалин з не дуже складною геологічною будовою (1 - 2 групи) пошуково-оцінювальні роботи поєднуються з розвідкою, яка проводиться згідно з вимогами Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до відповідного виду мінеральної сировини. На таких родовищах опрацьовуються матеріали детальної геолого-економічної оцінки (ГЕО-1) промислового значення розвіданих запасів, і подаються на затвердження ДКЗ України.

6.2.7. На великих родовищах та родовищах дуже складної геологічної будови (3 - 4 групи) за результатами пошуково-оцінювальних робіт виконується ГЕО-2 промислового значення розвіданих і попередньо розвіданих запасів корисних копалин і опрацьовується техніко-економічна доповідь (ТЕД) щодо доцільності їх промислового освоєння й проведення подальших розвідувальних робіт.

6.2.8. На найбільш складних за геологічною будовою родовищах цінних корисних копалин ТЕД щодо доцільності подальшої розвідки, у тому числі дослідно-промислового розроблення родовища (покладу), опрацьовується на основі попередньо розвіданих запасів й перспективних ресурсів.

6.2.9. Матеріали ГЕО-2 відкритого родовища корисних копалин у формі ТЕД подаються на розгляд замовнику геологорозвідувальних робіт або на апробацію ДКЗ України для зарахування до резерву державного фонду родовищ корисних копалин.

7. Стадія III. Розвідка родовищ корисних копалин

7.1. Розвідка проводиться тільки на тих родовищах (ділянках) корисних копалин, які отримали позитивну ГЕО за результатами попередніх геологорозвідувальних робіт і визнані першочерговими для промислового освоєння.

7.2. Об'єктами розвідувальних робіт можуть бути попередньо розвідані родовища (ділянки) корисних копалин, що рекомендовані до розвідки за позитивними результатами пошуково-оцінних робіт, попередньо розвідані ділянки родовищ корисних копалин, що розробляються, родовища (ділянки) корисних копалин, що розвідані раніше й з різних причин не залучені до промислового розроблення.

Розвідувальні роботи можуть проводитись неодноразово на об'єктах, що розвідувались раніше, відповідно до обґрунтованої потреби в додатковому вивченні наявних запасів корисних копалин.

Ділянки родовищ корисних копалин, що передбачаються розроблятися окремими суб'єктами підприємницької діяльності, розглядаються як окремі об'єкти розвідувальних робіт.

7.3. Розвідувальні роботи за рахунок державного бюджету проводяться на об'єктах, що передбачені державними комплексними або цільовими програмами розвитку мінерально-сировинної бази країни на найближчу перспективу. Економічна ефективність промислового освоєння родовищ (ділянок) корисних копалин, що залучаються до розвідки, обґрунтовується матеріалами ТЕД.

7.4. Розвідувальні роботи проводяться з метою підготовки родовищ (ділянок) корисних копалин до промислового освоєння відповідно до вимог Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.97 N 432, та визначення вихідних даних для опрацювання проектів будівництва гірничодобувних об'єктів і об'єктів перероблення мінеральної сировини, що створюються або реконструюються на базі розвіданих запасів.

7.5. Методика розвідувальних робіт визначається особливостями геологічної будови та умов залягання родовища (ділянки) корисних копалин з урахуванням рекомендацій Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ відповідного виду корисних копалин та вимог до комплексного вивчення родовищ і підрахунку запасів супутніх корисних копалин і компонентів та відходів гірничого виробництва. При цьому на великих родовищах передбачається відносне згущення сітки розвідувальних гірничих виробок на типових ділянках деталізації та ділянках першочергового освоєння, запаси яких повинні забезпечити роботу гірничодобувного підприємства на період повернення капітальних вкладень у промислове освоєння родовища.

7.6. На ділянках першочергового освоєння проводиться простежування, випробування, оконтурення покладів корисних копалин за сіткою свердловин (гірничих виробок) оптимальної щільності для виявлення розвіданих запасів; проведення напівпромислових технологічних досліджень і розроблення промислової технологічної схеми перероблення мінеральної сировини; дослідно-промислове розроблення окремих покладів корисних копалин (у разі потреби); детальне вивчення гірничо-геологічних умов залягання, гірничо-технічних і екологічних умов розроблення покладів корисних копалин і перероблення мінеральної сировини, умов реалізації товарної продукції гірничого виробництва.

7.7. На ділянках перспективного розвитку гірничодобувного підприємства проводиться простежування продуктивних зон і покладів корисних копалин розрідженою сіткою розвідувальних свердловин для доведення аналогії їхньої геологічної будови й умов залягання з ділянкою першочергового освоєння.

7.8. У разі проведення додаткових розвідувальних робіт на родовищах (ділянках), що розробляються, система розвідки корегується за результатами порівняння даних розвідки й експлуатації та рекомендаціями ДКЗ (ТКЗ), даними під час експертизи й оцінки запасів корисних копалин.

7.9. Система розвідки й щільність розвідувальної мережі гірничих виробок на родовищах, що розвідувались раніше й не освоєні промисловістю, визначаються завданнями додаткових геологорозвідувальних робіт і передбачають використання даних випробування пройдених гірничих виробок і свердловин, інших геологічних матеріалів і документації.

7.10. Геологорозвідувальні роботи, що передбачаються за межами затверджених Державною комісією України по запасах корисних копалин (ДКЗ) контурів запасів корисних копалин, здійснюються з дотриманням загальної стадійності, встановленої цим Положенням.

7.11. За результатами виконаних розвідувальних робіт проводиться детальна ГЕО-1 промислового значення запасів родовища (ділянки) корисних копалин, матеріали якої включають:

характеристику геологічної будови покладів корисних копалин, їхніх технологічних властивостей, гірничо-геологічних та інших умов залягання в обсязі, достатньому для прийняття обґрунтованих проектних рішень щодо способу й системи видобування та схеми комплексного перероблення корисних копалин;

техніко-економічне обґрунтування постійних кондицій і підрахунок запасів корисних копалин;

прогнозну економічну оцінку сумарного ефекту від експлуатації родовища (ділянки) корисних копалин з визначенням прогнозних показників підприємницької діяльності гірничопереробного комплексу в обсязі, достатньому для прийняття рішення про інвестування проекту його будівництва.

7.12. Матеріали геолого-економічної оцінки запасів родовища корисних копалин подаються на експертизу й затвердження ДКЗ. Межі розвіданого родовища повинні позначатися в діючій державній системі координат. Після затвердження запасів родовище (ділянка) передається надрокористувачу для здійснення видобування корисних копалин і реалізації товарної продукції гірничого виробництва відповідно до спеціального дозволу (ліцензії) та гірничого відводу на використання надр.

7.13. Додаткові розвідувальні роботи, що виконуються згідно з рекомендацією ДКЗ за окремим геологічним завданням, належать до стадії розвідки родовищ корисних копалин.

Начальник Головного геологічного управління Геолкому В. І. Калінін

Про затвердження Положення про стадії геологорозвідувальних робіт на підземні води (гідрогеологічні роботи)

Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 16

липня 2001 року N 260

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 липня 2001 р. за N

648/5839

Відповідно до статей 1, 4, 6 Закону України "Про державну геологічну службу України" та з метою забезпечення послідовності проведення регіонального гідрогеологічного вивчення території України і окремих її регіонів, пошуків та розвідки родовищ підземних вод, забезпечення охорони та раціонального використання надр НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про стадії геологорозвідувальних робіт на підземні води (гідрогеологічні роботи) (далі - Положення), що додається.

2. Увести в дію Положення з 1 жовтня 2001 року.

3. З уведенням у дію Положення вважати такими, що не застосовуються в Україні, "Методические указания о проведении геологоразведочных работ по стадиям (подземные воды)", затверджені наказом Міністерства геології СРСР від 01.03.78 N 63.

4. Департаменту геології та використання надр (Гурський Д. С.):

4.1. У 5-денний термін після затвердження подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4.2. У місячний термін після державної реєстрації забезпечити тиражування та надсилання Положення до установ і організацій, що належать до сфери управління Мінекоресурсів України та зацікавлених організацій.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Лизуна С. О.

Міністр С. І. Курикін

ПОЛОЖЕННЯ ПРО СТАДІЇ

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Міністерства екології та природних

ГЕОЛОГОРОЗВІДУВАЛЬНИХ РОБІТ  ресурсів України від 16 липня 2001 р. N

1.1. Це Положення розроблене у відповідності до статей 1, 4, 6 Закону України "Про державну геологічну службу України".

1.2. Положення регламентує послідовність геологорозвідувальних робіт на підземні води в процесі регіонального гідрогеологічного вивчення території України і окремих її регіонів, а також пошуку, розвідки та експлуатації родовищ підземних вод; установлює загальні для всіх видів підземних вод визначення об'єктів геологорозвідувальних робіт, вимог до змісту й складу, а також до результатів робіт на різних стадіях і підстадіях геологорозвідувального процесу.

1.3. Положення є обов'язковим для виконання підприємствами, установами й організаціями всіх форм власності, що здійснюють планування, фінансування і виконання робіт з регіонального гідрогеологічного вивчення території України, пошуку, розвідки та експлуатації родовищ підземних вод.

1.4. Положення не поширюється на позастадійні роботи:

спеціальні багатоцільові або спеціалізовані гідрогеологічні роботи та дослідження;

роботи з моніторингу підземних вод; науково-дослідні гідрогеологічні роботи; тематичні гідрогеологічні роботи;

інші гідрогеологічні роботи та дослідження, що не можуть бути

віднесені до відповідної стадії (підстадії) геологорозвідувального процесу.

У Положенні використані такі законодавчі та нормативно-правові акти: Кодекс України про надра;

Закон України "Про державну геологічну службу України";

Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.94 N 865 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.2000 N 1512);

Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.97 N 432;

Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ питних і технічних підземних вод, затверджена наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Комітеті України з питань геології та використання надр від

НА ПІДЗЕМНІ ВОДИ

(ГІДРОГЕОЛОГІЧНІ РОБОТИ)

260

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 липня 2001 р. за N

648/5839

1. Загальні положення

2. Нормативні посилання

04.02.2000 N 23 і зареєстрована Міністерством юстиції України 29.02.2000 за N 109/4330;

Інструкція про зміст, оформлення і порядок подання на розгляд Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державному комітеті України по геології і використанню надр матеріалів геолого-економічних оцінок родовищ металічних і неметалічних корисних копалин, затверджена наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державному комітеті України по геології і використанню надр від 04.09.95 N 35 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.11.95 за N 394/930;

Положення про Державну геологічну карту України масштабу 1:200000, затверджене наказом Держкомгеології України від 09.11.98 N 163 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 06.01.99 за N 8/3301.

3. Терміни і визначення

Наведені нижче терміни та визначення вживаються у Положенні в такому значенні:

Геологорозвідувальні роботи на підземні води - комплекс спеціальних робіт і досліджень, що здійснюються з метою гідрогеологічного вивчення надр.

Геологорозвідувальний процес гідрогеологічного вивчення надр -сукупність послідовно й цілеспрямовано здійснюваних дедалі детальніших геологорозвідувальних робіт з регіонального гідрогеологічного вивчення, прогнозування, виявлення, геолого-економічної та екологічної оцінки родовищ підземних вод.

Стадія (підстадія) геологорозвідувальних робіт - частина геологорозвідувального процесу, що визначається притаманними їй об'єктами геологічного вивчення, метою та методами геологорозвідувальних робіт, вимогами до їхніх кінцевих результатів.

Позастадійні роботи - це гідрогеологічні роботи та дослідження, які не відносяться до геологорозвідувального процесу гідрогеологічного вивчення надр.

4. Стадії геологорозвідувальних робіт на підземні води

4.1. Геологорозвідувальні роботи на підземні води проводяться за такими стадіями:

Стадія I. Регіональне гідрогеологічне вивчення території України Стадія II. Пошук та пошукова оцінка родовищ підземних вод Стадія III. Розвідка родовищ підземних вод

4.2. Геологорозвідувальні роботи на підземні води починаються з будь-якої стадії (підстадії), якщо стан гідрогеологічного вивчення об'єкта робіт достатній для їхнього гідрогеологічного та техніко-економічного обґрунтування.

Підстадія

Регіональні гідрогеологічні роботи масштабу 1:1000000 - 1:500000.

Підстадія I-2.

Регіональні гідрогеологічні роботи масштабу 1:200000 (1:100000).

Підстадія I-3.

Спеціалізовані гідрогеологічні роботи масштабу 1:50000 (1:25000).

Підстадія II-1.

Пошукові роботи. Пошуково-оцінювальні роботи.

Підстадія II-2.

4.3. Межі між стадіями (підстадіями) геологорозвідувальних робіт на підземні води визначаються вимогами до їхніх кінцевих результатів.

4.4. Види й обсяги геологорозвідувальних робіт на підземні води та методи досліджень, що застосовуються на окремих стадіях (підстадіях) геологорозвідувального процесу, визначаються у відповідності до типового раціонального їхнього комплексу для конкретних геологічних, гідрогеологічних, еколого-геологічних, географічних, гідрологічних і економічних умов.

4.5. З метою прискорення та підвищення економічної ефективності геологорозвідувального процесу, скорочення термінів підготовки родовищ підземних вод до промислового освоєння належить обґрунтовано та раціонально поєднувати геологорозвідувальні роботи суміжних стадій (підстадій). Зокрема це стосується пошуку та розвідки невеликих родовищ питних, технічних та мінеральних вод 1-ї й 2-ї груп за складністю геологічної будови, гідрогеологічних та інших умов формування експлуатаційних запасів, аналоги яких експлуатуються в Україні.

4.6. Розвідку родовищ підземних вод 3-ї групи за складністю геологічної будови, гідрогеологічних та інших умов формування експлуатаційних запасів слід поєднувати з дослідно-промисловою розробкою ділянок першочергового освоєння.

4.7. Розвідка підземних вод, які є супутніми корисними копалинами,

виконується з дотриманням стадійності розвідки родовища основної корисної

4.8. На всіх стадіях (підстадіях) геологорозвідувальних робіт на підземні води належить широко застосовувати сучасні комп'ютерні технології накопичення та обробки інформації, включаючи ГІС-технології та імітаційне

копалини.

моделювання.

5. Стадія I. Регіональне гідрогеологічне вивчення території

України

5.1. Підстадія I-1. Регіональні гідрогеологічні та геофізичні (гідрогеологічного спрямування) роботи масштабу 1:1000000 - 1:500000

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97 


Похожие статьи

Р С Кірін - Геологічне право україни систематизований зб нормат -правових г 36 актів неофіц вид