Р С Кірін - Геологічне право україни систематизований зб нормат -правових г 36 актів неофіц вид - страница 77

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97 

5.1.1. Регіональні гідрогеологічні та геофізичні (гідрогеологічного спрямування) роботи цього масштабу проводяться з метою створення нових або оновлення існуючих гідрогеологічних основ відповідного масштабу території України або окремих її регіонів з метою побудови спеціальних карт гідрогеологічного змісту (прогнозних ресурсів підземних вод, спеціалізованого гідрогеологічного районування, гідрогеохімічних та еколого-гідрогеологічних карт, гідрогеодинамічних карт і т. ін.), а також для виконання інших гідрогеологічних та еколого-гідрогеологічних робіт.

5.1.2. До складу робіт підстадії входять: аналіз, збирання, узагальнення та інтерпретація геологічних, геофізичних та гідрогеологічних матеріалів середнього й крупного масштабів, виконання обмеженого обсягу спеціалізованих досліджень (геофізичних, гідрогеохімічних та інших), збір фактичних матеріалів про стан та використання підземних вод з окремими польовими дослідженнями гідрогеологічного спрямування, інші роботи та дослідження, які необхідні для виконання поставленого геологічного завдання. На цій підстадії належить широко застосовувати дистанційні методи досліджень, у тому числі дешифрування аеро- та космознімків.

5.1.3. За даними регіональних гідрогеологічних та геофізичних (гідрогеологічного спрямування) робіт складаються зведені щодо території України або окремих її регіонів та поаркушні карти масштабу 1:1000000 -

1:500000.

5.2. Підстадія I-2. Регіональні гідрогеологічні та геофізичні (гідрогеологічного спрямування) роботи масштабу 1:200000 (1:100000)

5.2.1. Регіональні гідрогеологічні та геофізичні (гідрогеологічного спрямування) роботи (зйомки) цього масштабу проводяться з метою планомірного гідрогеологічного вивчення території України відповідно до Положення про Державну геологічну карту України масштабу 1:200000. Головним призначенням робіт цієї підстадії є з'ясування (уточнення) основних закономірностей формування й поширення різних типів підземних вод, їх екологічного стану, регіональна оцінка їх прогнозних ресурсів, напрямів існуючого й можливого використання підземних вод. За підсумками робіт цієї підстадії здійснюється загальне гідрогеологічне районування території з виділенням перспективних площ і водоносних горизонтів (комплексів) для проведення геологорозвідувальних робіт на підземні води подальших стадій (підстадій), а також визначаються умови проведення цихробіт. Регіональні поаркушні гідрогеологічні карти масштабу 1:200000 комплектують Держгеолкарту-200.

5.2.2. Регіональні гідрогеологічні роботи масштабу 1:200000 проводяться із застосуванням обмеженого обсягу геофізичних, гідрогеохімічних, дистанційних аерокосмічних досліджень, бурових, дослідно-фільтраційних робіт і спостережень за режимом підземних вод, інших робіт та досліджень, які необхідні для визначення основних закономірностей формування та поширення різних типів підземних вод, регіональної оцінки їх екологічного стану. У межах достатньо вивчених у гідрогеологічному плані територій регіональні гідрогеологічні дослідження належить проводити камеральним шляхом у поєднанні з ревізійними польовими роботами. На цій стадії слід широко застосовувати комплексну переінтерпретацію наявних геолого-геофізичних та гідрогеологічних матеріалів, дешифрування матеріалів космо- й аерофотозйомки, статистичну обробку даних гідрогеологічних та гідрологічних режимних спостережень.

5.2.3. Регіональні гідрогеологічні та геофізичні (гідрогеологічного спрямування) роботи масштабу 1:200000 належить проводити груповим методом одночасно для декількох суміжних номенклатурних аркушів, які охоплюють площу однієї гідрогеологічної структури. Регіональні гідрогеологічні дослідження з метою створення комплекту Держгеолкарти-200 належить проводити в комплексі з геологознімальними роботами відповідного масштабу одночасно або після завершення останніх.

5.2.4. Основним результатом гідрогеологічної зйомки масштабу 1:200000 є державна гідрогеологічна карта відповідного масштабу за аркушами прийнятого в Україні розграфлення. До неї додаються спеціальні карти, які характеризують закономірності формування, поширення, екологічний стан різних типів підземних вод, а також напрями існуючого і можливого їх використання з визначенням перспективних площ і водоносних горизонтів (комплексів), що рекомендуються для проведення подальших геологорозвідувальних робіт, та оцінкою прогнозних ресурсів підземних вод.

5.3. Підстадія I-3. Спеціалізовані гідрогеологічні та геофізичні (гідрогеологічного спрямування) роботи масштабу 1:50000 (1:25000)

5.3.1. Спеціалізовані гідрогеологічні та геофізичні (гідрогеологічного спрямування) роботи масштабу 1:50000 (25000) проводяться на площах з особливо складними гідрогеологічними та еколого-гідрогеологічними умовами з метою спеціалізованого гідрогеологічного картування відповідного масштабу або вирішення спеціальних гідрогеологічних питань. Роботи цієї підстадії здійснюються самостійно або в комплексі з геологознімальними роботами відповідного масштабу. Головним призначенням робіт цієї підстадії є створення комплектів крупномасштабних багатоцільових або спеціалізованих гідрогеологічних карт, виділення локальних площ і водоносних горизонтів (комплексів) для подальших пошукових і пошуково-оцінювальних робіт напідземні води з оцінкою їх прогнозних ресурсів та, в окремих випадках, попередньо розвіданих експлуатаційних запасів категорії C2.

5.3.2. Спеціалізовані гідрогеологічні роботи масштабу 1:50000 (1:25000) проводяться із застосуванням геофізичних, гідрогеохімічних, дистанційних аерокосмічних досліджень, бурових і дослідно-фільтраційних робіт, спостережень за режимом підземних вод та інших спеціальних методів гідрогеологічного вивчення, які необхідні для виконання поставлених геологічних завдань.

5.3.3. Спеціалізовані гідрогеологічні та геофізичні (гідрогеологічного спрямування) роботи цієї підстадії проводяться в межах площ, які визначені геологічним завданням. Гідрогеологічні знімальні роботи відповідного масштабу слід проводити груповим методом одночасно для декількох суміжних номенклатурних листів, які охоплюють територію, яка необхідна для визначення умов формування та екологічного стану підземних вод та вирішення спеціальних питань у відповідності до геологічного завдання.

5.3.4. Основним результатом спеціалізованих гідрогеологічних та геофізичних (гідрогеологічного спрямування) робіт є комплект багатоцільових або спеціалізованих гідрогеологічних карт відповідного масштабу, зміст яких визначається цільовим призначенням робіт.

5.3.5. Якщо цільовим призначенням робіт підстадії, що характеризується, є загальне крупномасштабне гідрогеологічне картування території, то обов'язково слід проводити оцінку прогнозних ресурсів підземних вод з виділенням локальних площ, ділянок та водоносних горизонтів (комплексів), перспективних для проведення подальших геологорозвідувальних робіт на підземні води. На достатньо вивчених ділянках здійснюється оцінка попередньо розвіданих експлуатаційних запасів підземних вод категорії C2.

6. Стадія II. Пошук та пошукова оцінка родовищ підземних вод 6.1. Підстадія       Пошукові роботи

6.1.1. Пошукові роботи на підземні води проводяться з метою виявлення потенційних родовищ заявлених видів підземних вод, виділення водоносних горизонтів (комплексів) з визначенням площ їх поширення та ділянок надр, перспективних для проведення подальших пошуково-оцінювальних та розвідувальних робіт з підрахунком попередньо розвіданих експлуатаційних запасів підземних вод категорії C2 та оцінкою прогнозних ресурсів.

6.1.2. На цій підстадії геологорозвідувальних робіт проводиться вивчення площ поширення і умов залягання водоносних горизонтів (комплексів) переважно шляхом збору, узагальнення та камеральної обробки матеріалів, які отримані за підсумками геологічного вивчення надр у попередні роки; проводяться також мінімально необхідні обсяги бурових та дослідно-фільтраційних робіт, геофізичних, хіміко-аналітичних та інших досліджень, які необхідні для вирішення питань, поставлених геологічним завданням.

6.1.3. Під час проведення пошукових робіт застосовуються дистанційні методи досліджень, у тому числі аерокосмічні, а також використовуються матеріали багаторічних режимних спостережень за підземними та поверхневими водами, досвід видобування підземних вод на діючих водозабірних спорудах. У разі потреби здійснюються спеціалізовані водно-балансові дослідження для з'ясування загальних умов формування експлуатаційних запасів підземних вод.

6.1.4. За підсумками робіт цієї підстадії визначається загальна характеристика гідрогеологічних та еколого-гідрогеологічних умов заданої території і в її межах виділяються площі та ділянки надр, які є перспективними для проведення подальших пошуково-оцінювальних робіт, в достатньо вивчених районах - розвідувальних робіт. Оцінка експлуатаційних запасів підземних вод на виділених площах та ділянках здійснюється переважно за категорією C2. За підсумками пошукових робіт на перспективних для проведення робіт подальших стадій (підстадій) геологорозвідувального процесу площах або ділянках здійснюється початкова геолого-економічна оцінка (ГЕО-3) можливого промислового значення експлуатаційних запасів підземних вод. Для родовищ термальних та промислових підземних вод складаються техніко-економічні міркування (ТЕМ) щодо ефективності використання підрахованих експлуатаційних запасів і вибору площ та ділянок надр, перспективних для проведення подальших робіт геологорозвідувального процесу. Визначаються загальні підходи щодо шляхів видалення промислових стоків.

6.1.5. У районах, які мають добру гідрогеологічну вивченість, пошукові та пошуково-оцінювальні роботи слід проводити в одну стадію без виділення відповідних підстадій геологорозвідувальних робіт.

6.2. Підстадія II-2. Пошуково-оцінювальні роботи

6.2.1. Пошуково-оцінювальні роботи проводяться на виявлених потенційних родовищах підземних вод і перспективних ділянках надр з метою відбракування ділянок, не придатних для промислового освоєння, та геолого-економічної оцінки перспективних родовищ підземних вод, підрахунку експлуатаційних запасів за категоріями C1, C2 і підготовки цих родовищ до проведення розвідувальних робіт.

6.2.2. На підстадії пошуково-оцінювальних робіт проводяться комплексні геолого-гідрогеологічні та еколого-гідрогеологічні дослідження з використанням геофізичних, гідрогеохімічних, аерокосмічних, бурових, дослідно-фільтраційних та інших методів. Під час проведення пошуково-оцінювальних робіт на підземні води, які гідравлічно взаємодіють з поверхневими, проводяться також гідрологічні дослідження та збір матеріалів з гідрології району робіт, а також спеціальні роботи з вивчення взаємозв'язку підземних вод з поверхневими. Обсяги і площа пошуково-оцінювальних робіт визначаються ступенем раніше досягнутої геолого-гідрогеологічної вивченості території та потребою замовника в підземних водах відповідного типу.

6.2.3. На діючих водозаборах, що розташовані в межах району пошуково-оцінювальних робіт або за його межами, але які за умовами формування експлуатаційних запасів підземних вод є аналогами ділянок надр, що вивчаються, проводяться роботи з гідрогеологічного обстеження та збору матеріалів з їх експлуатації. На діючих водозаборах, які можуть гідравлічно взаємодіяти з підземними водами ділянок надр, що вивчаються, на підстадії пошуково-оцінювальних робіт організовуються спостереження за режимом підземних вод (якщо вони не проводяться підприємствами, що експлуатують водозабори).

6.2.4. За підсумками пошуково-оцінювальних робіт належить виділяти водоносні горизонти (комплекси) та ділянки надр, перспективні для проведення подальших геологорозвідувальних робіт, з оцінкою експлуатаційних запасів підземних вод за категоріями, указаними в підпункті 6.2.1, визначати відповідність якості води заданому призначенню, а також доцільність і черговість подальшого геологічного вивчення перспективних ділянок з урахуванням можливого впливу видобутку підземних вод на екологічний стан довкілля. Визначення доцільності подальшого геологічного вивчення та промислового освоєння родовища на цій підстадії геологорозвідувального процесу здійснюється за матеріалами ГЕО-2. Для родовищ промислових та термальних (призначених для теплоенергетичного використання) вод за матеріалами цієї підстадії складається ТЕД. З цією метою, особливо для водоносних горизонтів (комплексів), що глибоко залягають, належить визначати для кожної ділянки надр можливі умови видобутку підземних вод (розрахункова схема водозабору, глибина та конструкції експлуатаційних свердловин, дебіт, що передбачається, максимально допустимий динамічний рівень, насосне обладнання, що пропонується, та ін.).

Для родовищ промислових вод належить оцінювати витрати на переробку гідромінеральної сировини. Для родовищ промислових та термальних вод, а також для родовищ мінеральних вод, які призначені для зовнішнього застосування, попередньо вирішуються питання видалення використаних вод та пов'язаних з цим витрат.

7. Стадія III. Розвідка родовищ підземних вод

7.1. Розвідка проводиться тільки на тих родовищах (ділянках) підземних вод, які отримали позитивну геолого-економічну оцінку за даними попередніх робіт геологорозвідувального процесу і визнані першочерговими для промислового освоєння.

7.2. Об'єктами розвідувальних робіт можуть бути родовища (ділянки надр), доцільність розвідки яких обґрунтована позитивними результатами пошукових та пошуково-оцінювальних робіт, а також родовища (ділянки надр), що розробляються, і такі, що розвідані раніше, але з різних причин не залучені до промислового використання.

Розвідувальні роботи можуть проводитись неодноразово на об'єктах, що розвідані раніше, відповідно до обґрунтованої потреби в гідрогеологічному та (або) геоекологічному вивченні.

Ділянки родовищ підземних вод, які передбачається розробляти різними користувачами надр, розглядаються як окремі об'єкти розвідувальних робіт.

7.3. Оцінка економічної ефективності експлуатації підземних вод родовищ, що розвідуються (ГЕО-1), здійснюється за матеріалами техніко-економічного обґрунтування доцільності їхньої розробки на основі укрупнених розрахунків, а для родовищ промислових і термальних (теплоенергетичного призначення) вод - за матеріалами техніко-економічного обґрунтування кондицій на основі прямих розрахунків з використанням фактичних техніко-економічних показників розробки родовищ-аналогів.

7.4. Метою розвідувальних робіт є підготовка родовищ (ділянок) підземних вод до промислового освоєння у відповідності до вимог Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.97 N 432, та визначення вихідних даних для опрацювання проектів будівництва об'єктів з видобутку та використання підземних вод, що створюються або реконструюються на базі розвіданих запасів підземних вод, включаючи оцінку можливого впливу водозабірних споруд на екологічний стан довкілля.

7.5. Методика розвідувальних робіт визначається відповідно до особливостей геологічної будови, гідрогеологічних та геоекологічних умов родовища (ділянки) з урахуванням положень Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ відповідного виду підземних вод, а також вимог до комплексного вивчення родовищ і підрахунку запасів супутніх корисних копалин і компонентів та відходів гірничого виробництва. У процесі розвідки родовищ підземних вод найбільш детальному вивченню підлягають ділянки, що призначені для задоволення першочергової потреби у воді. На родовищах промислових та термальних (теплоенергетичного призначення) підземних вод експлуатаційними запасами таких ділянок належить забезпечувати роботу підприємства на період повернення капітальних вкладень у промислове освоєння родовища.

7.6. У процесі розвідки нового родовища (ділянки) підземних вод проводяться буріння розвідувальних, розвідувально-експлуатаційних та спостережних свердловин, дослідно-фільтраційні та хіміко-аналітичні дослідження. Крім того, до загального комплексу геологорозвідувальних робіт включаються наземні геофізичні дослідження, геофізичні дослідження в свердловинах, спостереження за режимом підземних і поверхневих вод (у т. ч. і на діючих водозаборах), гідрометричні та топогеодезичні роботи, а також спеціальні види досліджень, що необхідні для визначення та обґрунтування геоекологічного стану родовища і прогнозування його змін на період експлуатації родовища, технологічні, водно-балансові, бальнеологічні та інші дослідження, що обґрунтовують експлуатаційні запаси підземних вод та техніко-економічні показники видобутку та використання підземних вод.

7.7. Розвідка підземних вод на родовищах, що експлуатуються, здійснюється переважно шляхом проведення режимних спостережень в експлуатаційних  та  спеціально  обладнаних  спостережних свердловинах.

Методика розвідувальних робіт з метою залучення до експлуатації нових ділянок надр і водоносних горизонтів (комплексів), що не розробляються, приймається аналогічно до розвідки нового родовища (ділянки) підземних вод.

7.8. Додаткові розвідувальні роботи, що виконуються згідно з рішеннями Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі -ДКЗ) за окремим геологічним завданням, належать до стадії розвідки родовищ підземних вод.

7.9. Матеріали розвідки та геолого-економічної оцінки запасів родовищ підземних вод підлягають експертизі та оцінюються ДКЗ.

Начальник Департаменту геології та використання надр

Д. С. Гурський

ПОГОДЖЕНО:

Заступник Міністра аграрної політики України

В. П. Яковенко

Заступник Голови

Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України

В. Присяжнюк

Голова Державного комітету України по водному господарству України

В. Хорєв

Голова Державної комісії України по запасах корисних

В. І. Ловинюков

копалинвід 19 червня 2012 року N 288

Про затвердження базових цін на матеріально-технічні ресурси, які використовуються при проведенні геологорозвідувальних робіт

Відповідно до абзацу 2 пункту 6 Порядку проведення геологорозвідувальних робіт за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.99 N 83, наказую:

1. Затвердити Каталог базових цін на матеріально-технічні ресурси, які використовуються при проведенні геологорозвідувальних робіт (далі -Каталог), що додається.

2. Заступнику директора Департаменту організаційно-аналітичної та кадрової роботи - начальнику відділу забезпечення документообігу, контролю та роботи із зверненнями громадян Липніку С. М. забезпечити оперативне розміщення Каталогу на веб-сайті Держгеонадр України.

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Голова О. А. Проскуряков

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державної служби геології та надр України 19.06.2012 N 288

КАТАЛОГ

базових цін на матеріальні ресурси, які використовуються під час проведення геологорозвідувальних робіт

(станом на 01.01.2012 р.)

53

не наводиться

53 повний текст див. http://www.geo.gov.ua/

Із змінами і доповненнями (витяг) Розділ V

ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВІДНОСИН У СФЕРІ ГЕОЛОГІЧНОГО ВИВЧЕННЯ НАФТОГАЗОНОСНОСТІ НАДР

Стаття 30. Проведення геологорозвідувальних робіт на ділянках, де здійснюється видобування нафти і газу

У разі коли на ділянці, наданій користувачеві нафтогазоносними надрами для видобування нафти і газу, виникає необхідність проведення пошукових і розвідувальних робіт, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр зобов'язаний надіслати користувачеві нафтогазоносними надрами пропозицію щодо проведення таких робіт.

Користувач нафтогазоносними надрами, який одержав таку пропозицію, повинен у місячний строк дати письмову згоду на проведення пошукових і розвідувальних робіт або обгрунтовану відмову від нього.

У разі відмови користувача нафтогазоносними надрами або неодержання протягом місяця від нього відповіді спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр оголошує конкурс на отримання спеціального дозволу на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку на цій ділянці.

Стаття 31. Державна реєстрація та облік геологорозвідувальних

робіт

Роботи, пов'язані з геологічним вивченням нафтогазоносності надр, підлягають обов'язковій державній реєстрації та обліку, що провадяться у встановленому законодавством порядку відповідним спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.

806

Матеріали для реєстрації таких геологорозвідувальних робіт надає користувач нафтогазоносними надрами.

Стаття 32. Звітність про геологічне вивчення нафтогазоносних

надр

Користувач нафтогазоносними надрами, який здійснює роботи з геологічного вивчення нафтогазоносності надр, після їх завершення складає геологічний звіт про виконані роботи та їх результати і передає його до Державного інформаційного геологічного фонду України.

Розвідувальні роботи на родовищах нафти і газу завершуються шляхом затвердження спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр геолого-економічної оцінки запасів нафти і газу та супутніх компонентів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Звіт про геолого-економічну оцінку запасів передається до Державного інформаційного геологічного фонду України.

Стаття 33. Володіння і розпорядження геологічною інформацією щодо нафтогазоносності надр

Геологічна інформація, одержана (придбана) за рахунок коштів Державного бюджету України, є державною власністю і використовується згідно з чинним законодавством України.

Геологічна інформація, одержана (придбана) за власні кошти користувача нафтогазоносними надрами, є його власністю. Умови використання цієї інформації встановлюються чинним законодавством України.

Порядок розпорядження геологічною інформацією щодо нафтогазоносних надр визначається Кабінетом Міністрів України.

Будь-яка юридична або фізична особа може звернутися із запитом щодо геологічної інформації в Державний інформаційний геологічний фонд України.

Державний інформаційний геологічний фонд України надає інформацію щодо нафтогазоносності надр за запитом будь-якої юридичної або фізичної особи в установленому законодавством порядку.

Інформація, що є власністю користувача нафтогазоносними надрами, яка не підлягає передачі до Державного інформаційного геологічного фонду України, повинна зберігатися користувачем нафтогазоносними надрами або його правонаступниками згідно з законодавством.

Стаття 34. Фінансування геологічного вивчення нафтогазоносних

надр

Геологічне вивчення нафтогазоносних надр проводиться за рахунок передбачених у Державному бюджеті України коштів, за власні коштикористувачів нафтогазоносними надрами або за кошти з інших джерел, не заборонених чинним законодавством.

Порядок формування і використання коштів на геологічне вивчення нафтогазоносних надр визначається чинним законодавством України.

У разі якщо геологічне вивчення родовищ або покладів нафтогазоносних надр, взятих на державний облік і зарахованих до державного фонду родовищ корисних копалин, повністю здійснювалося за рахунок коштів Державного бюджету України, ці поклади передаються в промислову розробку на конкурсних засадах.

(частина третя статті 34 у редакції Закону України від 04.03.2004 р. N 1578-IV)

РОЗДІЛ 15. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ДОСЛІДНО-ПРОМИСЛОВОЇ

РОЗРОБКИ РОДОВИЩ

КОДЕКС УКРАЇНИ Про надра

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97 


Похожие статьи

Р С Кірін - Геологічне право україни систематизований зб нормат -правових г 36 актів неофіц вид