Р С Кірін - Геологічне право україни систематизований зб нормат -правових г 36 актів неофіц вид - страница 78

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97 

Кодекс введено в дію з дня опублікування - 31 серпня 1994 року (згідно з Постановою Верховної Ради України від 27 липня 1994 року N 133/94-ВР)

(витяг)

Стаття 20. Надання надр для геологічного вивчення

Для геологічного вивчення, в тому числі для дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, надра надаються у користування без надання гірничого відводу після одержання спеціального дозволу на геологічне вивчення надр.

Дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення здійснюється з метою уточнення їх окремих гірничо-геологічних та інших параметрів, вибору раціональних методів видобування мінеральної сировини на підставі проекту цих робіт, погодженого з Державним комітетом України по нагляду за охороною праці. Видобуті під час дослідно-промислової розробки корисні копалини підлягають реалізації у загальному порядку.

Про затвердження Положення про порядок організації та виконання дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин

загальнодержавного значення

Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 3

березня 2003 року N 34/м

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 травня 2003 р. за

N 377/7698

Відповідно до Кодексу України про надра та доручення Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2002 р. N 10654/3 НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про порядок організації та виконання дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (додається).

2. Державній геологічній службі (Гурський Д. С.) у встановленому порядку подати Положення в п'ятиденний термін на державну реєстрацію в Міністерство юстиції України.

3. Вважати таким, що втратив чинність, наказ Комітету України з питань геології та використання надр від 15 березня 2000 р. N 40 "Про затвердження Положення про порядок організації та виконання дослідно-промислової розробки (ДПР) родовищ корисних копалин загальнодержавного значення", зареєстрований Мін'юстом України 6 квітня 2000 р. за N 211/4432.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Державного секретаря Лизуна С. О.

Міністр

ПОГОДЖЕНО:

Заступник Державного секретаря Мінпромполітики України

Заступник Державного секретаря Мінпаливенерго України

Перший заступник Голови Держнаглядохоронпраці

Заступник Голови Держпідприємництва

В. Шевчук

С. Грищенко

Б. Клюк

B. Радченко

C. Третьяков

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 3 березня 2003 р.

N 34

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 травня 2003 р. за N

377/7698

1. Загальні положення

1.1. Це Положення, розроблене згідно з Кодексом України про надра та дорученням Кабінету Міністрів України від 01.11.2002 N 10654/3, установлює вимоги щодо порядку організації та проведення дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (далі -ДПР) та визначає подальше використання наслідків робіт.

1.2. Вимоги цього Положення є обов'язковими для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від їх організаційно-правових форм та форм власності, що здійснюють ДПР у межах території України, її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони.

1.3. ДПР проводиться на родовищах корисних копалин, промислове значення яких позитивно визначене за результатами попередньої геолого-економічної оцінки, але з достатньою повнотою достовірне визначення характеристик корисних копалин можливе лише шляхом пробного вилучення і перероблення частини запасів мінеральної сировини в промислових умовах.

1.4. ДПР є складовою частиною робіт з геологічного вивчення.

1.5. ДПР може здійснюватися на всьому родовищі або на окремих його ділянках чи покладах.

1.6. ДПР твердих корисних копалин здійснюється на родовищах третьої, другої, а для нових видів сировини - першої групи складності за геологічною будовою з метою уточнення окремих гірничо-геологічних, технологічних, еколого-геологічних та інших параметрів, необхідних для оцінки кількості та якості виявлених запасів корисних копалин, або з метою експериментальної перевірки нових технологій, технічних засобів і методів видобування мінеральної сировини, створених у результаті проведених науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.

ДПР підлягають родовища четвертої групи складності (самоцвітна сировина, мінеральні фарби тощо), геологічне вивчення та видобування яких здійснюється одночасно, та корисні копалини, що піддаються вилуговуванню (солі, давсоніт тощо) і плавленню (самородна сірка тощо) та залягають на глибині понад 1,5 км.

1.7. ДПР вуглеводневої сировини здійснюється з метою уточнення наявних та отримання додаткових даних, необхідних для побудови геологічної моделі родовища, оцінки та підрахунку запасів вуглеводнів та супутніх цінних компонентів, визначення фільтраційно-ємнісних характеристик продуктивних пластів, складу та фізико-хімічних властивостей флюїдів, пластового тиску і динаміки його зміни.

ПОЛОЖЕННЯ про порядок організації та виконання дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення

1.8. ДПР підземних вод здійснюється з метою визначення забезпеченості експлуатаційних запасів підземних вод відновлюваними джерелами формування, сезонної та багаторічної мінливості останніх, а також якості підземних питних, технічних та мінеральних вод, експериментальної перевірки та техніко-економічного обґрунтування технології та засобів використання термальних вод, вилучення корисних компонентів з промислових вод, методів утилізації відпрацьованих термальних та промислових вод, бальнеологічного дослідження лікувальних мінеральних вод, ропи та мулу.

2. Вимоги та умови проведення ДПР

2.1. ДПР здійснюється на підставі проектів, що складаються, проходять експертизу і затверджуються відповідно до чинних законодавчих та нормативних актів та вимог, передбачених цим Положенням.

2.2. Термін ДПР, кількість і умови вилучення мінеральної сировини обґрунтовуються у проекті ДПР.

Строк проведення ДПР не повинен перевищувати трьох років, а для підземних вод, де здійснюється ДПР природного джерельного стоку, - п'яти років.

ДПР (пробна експлуатація) свердловини вуглеводневої сировини може здійснюватися у термін не більше одного року згідно із затвердженим планом пробної експлуатації.

2.3. Обсяг, що передбачається до вилучення, визначається для кожного виду мінеральної сировини та конкретного родовища окремо відповідно до інструкцій Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі -ДКЗ України) із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.97 N 432, але не повинен перевищувати п'ять (для вуглеводнів - десять) відсотків запасів, що вилучаються, від попередньо оцінених Державним балансом запасів корисних копалин на дату затвердження проекту ДПР родовища або покладу.

Для родовищ підземних вод з відновлюваними джерелами формування обсяг добового видобутку не повинен перевищувати першочергової добової потреби споживання.

Для родовищ вуглеводнів сьомої групи за добувними запасами обсяги видобутку визначаються за рішенням Центральної комісії Мінпаливенерго з питань розробки газових, газоконденсатних, нафтових родовищ та експлуатації підземних сховищ газу (далі - ЦКР Мінпаливенерго).

2.4. Вилучена під час ДПР мінеральна сировина підлягає реалізації у загальному порядку.

За видобуту сировину справляються ресурсні платежі, передбачені постановами Кабінету Міністрів України відповідно від 12.09.97 N 1014 "Про затвердження базових нормативів плати за користування надрами для видобування корисних копалин та Порядку справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин" та від 29.01.99 N 115 " Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння".

2.5. Підготовленими до ДПР вважаються родовища, ступінь геологічного і техніко-економічного вивчення яких забезпечує можливість визначення усіх наявних корисних копалин і компонентів, очікуваних розмірів родовища та його геологічної будови, технологічних властивостей, гірничо-геологічних умов залягання, гірничотехнічних, екологічних та інших умов вилучення та перероблення з достатньою детальністю для оцінки їх промислового значення.

2.6. Доцільність ДПР обґрунтовується матеріалами попередньої геолого-економічної оцінки родовища і проектами їх ДПР.

Рішення щодо проведення ДПР приймається користувачем надр або замовником (інвестором) робіт з геологічного вивчення надр і погоджується із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та використання надр за обґрунтованим поданням, а для родовищ вуглеводнів затверджується ЦКР Мінпаливенерго.

3. Проектування та виконання ДПР. Використання результатів

робіт

3.1. Складання проектів ДПР здійснюється відповідно до галузевих інструкцій (методик) для кожного виду корисної копалини, у яких визначені вимоги до змісту і оформлення цих проектів.

Інструкції розробляють і затверджують за узгодженням з Державним комітетом України по нагляду за охороною праці (далі -Держнаглядохоронпраці) центральні органи виконавчої влади відповідно до виду корисної копалини спільно зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та використання надр.

3.2. Проекти ДПР є частиною загального проекту геологорозвідувальних робіт (окрім проектів ДПР родовищ вуглеводнів, які складаються окремо) і складаються авторами загального проекту із залученням, у разі потреби, фахівців із спеціалізованих проектних організацій.

У проектах ДПР обґрунтовуються конкретні завдання та визначаються заходи (види робіт та досліджень), спрямовані на їх вирішення.

3.3. Проекти ДПР, що виконуються на замовлення користувачів надр, складаються спеціалізованими організаціями та установами.

3.4. Проекти робіт з ДПР та річні плани робіт узгоджуються з Держнаглядохоронпраці, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та використання надр, а також центральним органом виконавчої влади, який здійснює управління в галузі видобування та перероблення даного виду корисної копалини, і затверджуються користувачем надр або замовником робіт.

Проекти ДПР вуглеводнів затверджуються ЦКР Мінпаливенерго.

3.5. Обов'язковому затвердженню відповідними центральними органами виконавчої влади підлягають проекти ДПР:

стратегічно важливої сировини, дорогоцінних металів, дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння;

нових видів мінеральної сировини з недостатньо вирішеною технологією її перероблення і використання (комплексні агрономічні руди, термальні води, гідромінеральна сировина тощо);що здійснюється підземними гірничими виробками глибиною понад 20 м.

3.6. Проекти ДПР передбачають роботи, які регламентуються відповідними нормативними документами.

3.6.1. Нормативні документи з проведення ДПР корисних копалин розробляються і затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та використання надр спільно з відповідними центральними органами виконавчої влади, які здійснюють управління в галузі видобування даного виду корисної копалини, та узгоджуються з Держнаглядохоронпраці.

3.6.2. Нормативними документами з проведення ДПР відповідно до особливостей видів корисних копалин визначаються:

методи дослідження та випробування корисних копалин з метою одержання достовірних вихідних даних усіх параметрів для підрахунку розвіданих запасів;

обсяги та види дослідження гірничо-геологічних та інших умов залягання корисних копалин, гірничотехнічних, екологічних та інших умов їх розроблення для уточнення системи видобутку мінеральної сировини;

обсяги та види дослідження технологічних властивостей основних і супутніх корисних копалин для оптимізації технологічної схеми перероблення мінеральної сировини з вилученням усіх наявних основних і супутніх компонентів та утилізації відходів гірничого виробництва;

метрологічне забезпечення засобів випробування та вимірювання, методи зіставлення параметрів родовищ корисних копалин згідно з результатами розвідки та ДПР;

методика режимних спостережень за впливом розроблення родовищ на довкілля;

обсяги та види маркетингових досліджень економічних та інших умов реалізації мінеральної сировини з метою детальної геолого-економічної оцінки ефективності виробничої діяльності гірничодобувного підприємства, яке буде створене на базі розвіданих та підготовлених для промислового освоєння запасів корисних копалин.

3.7. При здійсненні ДПР, у разі істотних (понад 10 відсотків) фактичних чи прогнозованих відхилень основних річних її показників від проектних, проекти ДПР підлягають коригуванню і перезатвердженню в порядку, визначеному пунктами 3.3 - 3.5 цього Положення.

3.8. Одержані результати проведення ДПР разом з іншими результатами геологічної розвідки використовуються під час оцінки промислових запасів ДКЗ України та складання проектів будівництва гірничодобувних та переробних підприємств.

4. Охорона надр та довкілля

ДПР виконується відповідно до вимог чинного законодавства про надра і охорону навколишнього природного середовища, нормативних актів із раціонального використання та охорони природних ресурсів.

Заступник начальника Управління гідрогеології, технічного та нормативного І. Мартиненко

забезпечення робіт Державної геологічної служби

Стаття 35. Дослідно-промислова розробка родовищ нафти і газу

Введення родовища або окремого покладу в дослідно-промислову розробку здійснюється за рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, до відання якого віднесені питання державного регулювання нафтогазової галузі, на підставі обгрунтованої заяви користувача нафтогазоносними надрами, до якої додаються проект дослідно-промислової розробки родовища (покладу) та проект його облаштування, інвестиційний проект (програма), підготовлений і затверджений у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

(частина перша статті 35 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 08.07.2010 р. N 2467-VI) Видобуток нафти і газу з родовища (покладу) за час його дослідно-промислової розробки не повинен спричиняти істотного зменшення обсягу їх кінцевого видобутку із надр та обмежувати вибір найбільш ефективних методів промислової розробки родовища.

Видобуток нафти і газу з родовища (покладу) при дослідно-промисловій розробці повинен здійснюватися в режимах, обсягах і терміни відповідно до проекту дослідно-промислової розробки з дотриманням показників інвестиційного проекту (програми).

(статтю 35 доповнено частиною третьою згідно із Законом України від 04.03.2004 р. N 1578-IV, частина третя статті 35 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 08.07.2010 р. N 2467-VI)

РОЗДІЛ 16. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ПЕРЕДАЧІ РОДОВИЩ ДЛЯ ПРОМИСЛОВОГО ОСВОЄННЯ

КОДЕКС УКРАЇНИ

Про надра

Кодекс введено в дію з дня опублікування - 31 серпня 1994 року (згідно з Постановою Верховної Ради України від 27 липня 1994 року N 133/94-ВР)

Стаття 40. Передача розвіданих родовищ корисних копалин для

промислового освоєння

Розвідані родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, або їх ділянки, запаси корисних копалин яких оцінено, включаються до Державного фонду родовищ корисних копалин і передаються для промислового освоєння в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.від 14 лютого 1995 р. N 114 Київ

Про Порядок передачі розвіданих родовищ корисних копалин для

промислового освоєння

Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 28 вересня 2000 року N 1481, від 16 листопада 2002 року N 1746, від 21 червня 2004 року N 792, від 25 травня 2006 року N 754, від 31 серпня 2011 року N 911

Відповідно до статті 40 Кодексу України про надра Кабінет Міністрів

України ПОСТАНОВЛЯЄ:

Затвердити Порядок передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння, що додається.

Прем'єр-міністр України В. МАСОЛ

Міністр Кабінету Міністрів В. ПУСТОВОЙТЕНКО

України

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 1995 р. N 114

ПОРЯДОК передачі розвіданих родовищ корисних копалин для

промислового освоєння

1. Цей Порядок визначає умови передачі для промислового освоєння розвіданих родовищ корисних копалин, у тому числі техногенних, або їх ділянок, запаси корисних копалин яких оцінені та визнані підготовленими до промислового освоєння Державною комісією по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ) і які включені до державного фонду родовищ корисних копалин.

В окремих випадках, за згодою заінтересованих користувачів надр, може бути здійснено передачу для промислового освоєння родовищ корисних копалин, запаси яких не повністю підготовлені до промислового освоєння і попередньо оцінені.

2. Користувачі надр до передачі їм родовищ корисних копалин для промислового освоєння повинні отримати в установленому порядку спеціальний дозвіл на користування надрами, якщо інше не передбачено Кодексом України про надра.

(пункт 2 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від

16.11.2002 р. N 1746)

3. Підприємства, які проводили геологорозвідувальні роботи, передають користувачам надр на строк розробки корисних копалин, зазначений у спеціальному дозволі:

(абзац перший пункту 3 із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 28.09.2000 р. N 1481, від 16.11.2002 р. N 1746)

один примірник геологічного звіту про розвідку родовищ корисних копалин, запаси яких оцінені ДКЗ;

довідку про виконання рекомендацій, зазначених у рішенні ДКЗ щодо оцінки запасів корисних копалин;

акт технічного стану свердловин (для родовищ нафти та газу), який складається за участю представників видобувних підприємств та органів державного гірничого нагляду, а також матеріали щодо усіх ліквідованих у процесі розвідки свердловин;

зразки гірських порід, керни свердловин, дублікати проб, які надалі можуть бути використані у процесі вивчення, дорозвідки та розробки родовищ корисних копалин, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;

збережені розвідувальні гірничі виробки (шахти, шурфи, канави тощо) та свердловини, які можуть бути використані під час розробки родовищ та для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; ліквідовані в установленому порядку виробки та свердловини, виробничо-технічні будівлі, споруди та інше майно;

збережені у первинному вигляді наземні й підземні центри та знаки геодезичної (маркшейдерської) опорної сітки та зйомочного обгрунтування, а також знаки біля устя розвідувальних виробок (свердловин, шурфів, штолень та ін.), каталог координат, складений за встановленою системою, та висотних відміток пунктів зйомочного обгрунтування і устя розвідувальних виробок. У разі неможливості збереження знаків біля устя розвідувальних виробок (на орних землях, у руслах річок тощо) ці устя топографічно прив'язуються до реперів, установлених на вільних ділянках землі.

4. Для передачі родовища корисних копалин у промислове освоєння спільним наказом підприємства, яке проводило геологорозвідувальні роботи, та підприємства, яке приймає родовище в промислове освоєння, утворюється міжвідомча комісія.

До складу міжвідомчої комісії включаються представники підприємства, яке проводило геологорозвідувальні роботи, підприємства, яке приймає родовище, та представники органів державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду (за згодою).

Головою міжвідомчої комісії призначається представник підприємства,

818яке приймає родовище.

5. Міжвідомча комісія здійснює свою роботу, як правило, безпосередньо на об'єкті, що передається, і має право одержувати від підприємства, яке проводило розвідку родовища, всю необхідну документацію з результатами геологорозвідувальних робіт, проведених на об'єкті.

6. Передача родовищ корисних копалин, у тому числі техногенних, або їх ділянок оформлюється актом, який підписується головою та всіма членами міжвідомчої комісії. До акта додаються довідки, протоколи, описи та інші документи, зазначені в пункті 3 цього Порядку. Наявність суперечностей між членами міжвідомчої комісії фіксується актом.

7. Акт міжвідомчої комісії є підставою для віднесення запасів корисних копалин розвіданого родовища у державному фонді родовищ корисних копалин на баланс підприємства, яке прийняло родовище для промислового освоєння.

8. Контроль за дотриманням вимог цього Порядку, правильністю та своєчасністю передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння здійснюють у межах своєї компетенції Держнаглядохоронпраці, Держгеонадра та їхні органи на місцях.

(пункт 8 із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 28.09.2000 р. N 1481, від 21.06.2004 р. N 792, від 25.05.2006 р. N 754, від 31.08.2011 р. N

911)

Стаття 36. Введення родовищ нафти і газу у промислову розробку

Введення родовища або окремого покладу нафти і газу у промислову розробку здійснюється за рішенням спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, до відання якого віднесені питання державного регулювання в нафтогазовій галузі, на підставі обгрунтованої заяви користувача нафтогазоносними надрами.

Для введення родовища (покладу) нафти і газу у промислову розробку користувач нафтогазоносними надрами повинен мати:

спеціальний дозвіл на видобування нафти і газу (промислову розробку

родовищ);

затверджену в установленому порядку геолого-економічну оцінку запасів родовища (покладу) за результатами розвідувальних робіт;

акти або договори на користування земельними ділянками та акт про надання гірничого відводу для розробки родовища;

затверджений спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, до відання якого віднесені питання державного регулювання нафтогазової галузі, технологічний проект (схему) промислової розробки родовища (покладу), комплексний проект його облаштування, виконаний згідно із законодавством, та інвестиційний проект (програму);

(абзац п'ятий частини другої статті 36 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 08.07.2010 р. N 2467-VI)

РОЗДІЛ 17. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗАБУДОВИ ПЛОЩ ЗАЛЯГАННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН

КОДЕКС УКРАЇНИ

Про надра

Кодекс введено в дію з дня опублікування - 31 серпня 1994 року (згідно з Постановою Верховної Ради України від 27 липня 1994 року N 133/94-ВР)

Стаття 49. Погодження місць розташування гірничодобувних об'єктів і підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних

копалин

Місця розташування гірничодобувних об'єктів і підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення відходів виробництва, інших шкідливих речовин і скидання стічних вод, до початку проектних робіт погоджуються з органами державного гірничого нагляду, охорони навколишнього природного середовища, державного санітарного нагляду, з територіальними геологічними підприємствами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними Радами народних депутатів та іншими заінтересованими органами.

(Із доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 16.06.2011 р. N 3530-VI)

Стаття 58. Забудова площ залягання корисних копалин

Забороняється проектування і будівництво населених пунктів, промислових комплексів та інших об'єктів без попереднього геологічного вивчення ділянок надр, що підлягають забудові.

Забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, допускаються у виняткових випадках лише за погодженням з відповідними територіальними геологічними підприємствами та органами державного гірничого нагляду. При цьому повинні здійснюватися заходи, які б забезпечували можливість видобування з надр корисних копалин.

Порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Забудова площ залягання корисних копалин місцевого значення, а також розміщення на ділянках їх залягання підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, допускаються за погодженням з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними місцевими Радами народних депутатів.від 17 січня 1995 р. N 33 Київ

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97 


Похожие статьи

Р С Кірін - Геологічне право україни систематизований зб нормат -правових г 36 актів неофіц вид