Р С Кірін - Геологічне право україни систематизований зб нормат -правових г 36 актів неофіц вид - страница 80

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97 

2.21. Підтоплений укіс - укіс відкритої гірничої виробки, нижня частина якого перебуває у зоні затоплення.

2.22. Робоча зона - сукупність розкривних, видобувних та відвальних уступів, на яких одночасно проводяться гірничі роботи. Від площі робочої зони залежить продуктивність кар'єру з руди, розкриву та внутрішнього відвалоутворення.

2.23. Тимчасово законсервовані при внутрішньому відвалоутворенні балансові запаси мінеральної сировини - частина балансових запасів мінеральної сировини, на яких тимчасово, згідно з проектом, розташовуються розкривні породи. Термін консервації та кількість запасів визначаються проектом.

2.24. Ширина призми можливого оповзання - ділянка відвальної поверхні або площадки ярусу між брівкою і контуром потенційної поверхні ковзання, яка виходить на денну поверхню.

3. Вимоги до проектування, будівництва та експлуатації об'єктів внутрішнього відвалоутворення

3.1. Розміщення тимчасового відвалу в кар'єрі на непогашених балансових запасах корисних копалин необхідно здійснювати за спеціально розробленими техніко-економічним обґрунтуванням (далі - ТЕО) та робочим проектом (далі - проект) згідно з вимогами:

- державних будівельних норм України ДБН А.2.2-3-2004 "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва";

- Положення про порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 1995 року N 33.

У проекті необхідно обґрунтувати економічну й екологічну доцільність переходу на внутрішнє відвалоутворення та передбачити заходи, що забезпечують можливість видобування непогашених балансових запасів корисних копалин, визначити граничну глибину розробки родовища відкритим способом, об'єми складування, терміни формування, існування і переміщення тимчасового відвалу на нове місце, порядок відпрацювання запасів корисних копалин, що залишаються нижче граничної глибини розробки родовища відкритим способом.

Роботи зі створення та експлуатації внутрішнього відвалоутворення відносяться до гірничопідготовчих робіт.

У разі недоцільності видобування непогашених запасів вони підлягають списанню або переведенню в позабалансові згідно з Положенням про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року N 58.

3.2. Забороняється постійне або тимчасове розміщення відвалів на площах родовищ, якщо це призводить до необґрунтованих утрат промислових запасів, які підлягають видобутку відкритим способом до проектної глибини, та знижує ефективність надрокористування.

За наявності гірничого відводу і затвердженої проектно-кошторисної документації на поетапну розробку родовищ корисних копалин з використанням технології внутрішнього відвалоутворення забудова та організація тимчасових і постійних відвалів на площах родовищ, які передбачені проектом для ефективної експлуатації родовища дозволяється без додаткових узгоджень у разі:

- тимчасового розміщення розкривних порід з подальшим їх переміщенням до постійного місця складування у міру просування гірничих робіт у відпрацьовані до проектних глибин частини діючих кар'єрів;

- постійного складування розкривних порід і відходів виробництва в попередньо створеному відробленому до проектної глибини просторі діючих кар'єрів;

- постійного складування розкривних порід і відходів виробництва у виробленому просторі відпрацьованих кар'єрів.

Терміни існування та порядок перенесення або ліквідації тимчасових відвалів у міру просування гірничих робіт визначаються проектом.

3.3. Проектування, будівництво та експлуатацію об'єктів внутрішнього відвалоутворення необхідно виконувати з дотриманням вимог правил безпеки при розробці родовищ корисних копалин відкритим способом, правил технічної експлуатації машин та механізмів.

3.4. У разі консервації гірничодобувних об'єктів та запасів їх необхідно привести у стан, який гарантує безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища, а також збереження родовищ (запасів), гірничих виробок та свердловин на весь період консервації.

3.5. На гірничодобувних об'єктах, суміжних із зоною внутрішнього відвалоутворення, необхідно здійснити заходи, які гарантують безпеку та недопущення шкідливого впливу робіт, пов'язаних з відвалоутворенням, на збереження запасів корисних копалин, гірничі роботи і гірничі виробки.

3.6. Екологічна безпека технологічних рішень при проектуванні, будівництві та експлуатації об'єктів внутрішнього відвалоутворення розробляється з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-1-2003 "Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд".

4. Визначення економічної доцільності переходу на внутрішнє

відвалоутворення

4.1. Економічна доцільність та ефективність переходу на внутрішнє відвалоутворення визначається у порівнянні із зовнішнім відвалоутворенням за весь період відпрацювання балансових запасів з урахуванням екологічних збитків.

4.2. Для оцінки ефективності інвестицій повинні використовуватися сукупність статистичних та динамічних методів з урахуванням фактора часу, що базуються на визначенні теперішньої величини (тобто на дисконтуванні) грошових потоків, пов'язаних з реалізацією інвестиційного проекту. 54

54 Повний текст див. Офіційний вісник України, 2004, № 33 (03.09.2004), ст. 2233

РОЗДІЛ 18. ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ПЕРШОВІДКРИВАЧІВ РОДОВИЩ КОРИНИХ КОПАЛИН

КОДЕКС УКРАЇНИ Про надра

Кодекс введено в дію з дня опублікування - 31 серпня 1994 року (згідно з Постановою Верховної Ради України від 27 липня 1994 року N 133/94-ВР)

Стаття 41. Першовідкривачі родовищ корисних копалин

Особи, які відкрили невідоме раніше родовище, що має промислову цінність, або виявили додаткові запаси корисних копалин чи нову мінеральну сировину в раніше відомому родовищі, що істотно підвищують його промислову цінність, визнаються першовідкривачами.

Першовідкривачі мають право на винагороду. Положення про першовідкривачів родовищ корисних копалин затверджується Кабінетом Міністрів України.від 1 лютого 1995 р. N 80 Київ

Про затвердження Положення про першовідкривачів родовищ

корисних копалин

Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 28 вересня 2000 року N 1481, від 21 червня 2004 року N 792, від 25 травня 2006 року N 754,

від 31 серпня 2011 року N 911

Відповідно до статті 41 Кодексу України про надра Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

Затвердити Положення про першовідкривачів родовищ корисних копалин, що додається.

Прем'єр-міністр України В. МАСОЛ

Міністр Кабінету Міністрів В. ПУСТОВОЙТЕНКО

України

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 1 лютого 1995 р. N 80

ПОЛОЖЕННЯ про першовідкривачів родовищ корисних копалин

(У тексті Положення слово "Держкомгеології" замінено словом "Мінекоресурсів" згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 2000 року N 1481)

(У тексті Положення слово "Мінекоресурсів" замінено словом "Держкомприродресурсів" згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня

2004 року N 792)

(У тексті Положення слово

" Держкомприродресурсів" замінено словом " Мінприроди" згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 року N 754)

1. Першовідкривачами родовищ корисних копалин в Україні визнаються особи, які відкрили невідоме раніше родовище, що має промислову цінність, або виявили додаткові запаси корисних копалин чи нову мінеральну сировину в раніше відомому родовищі, що істотно підвищують його промислову цінність.

2. Першовідкривачам родовищ корисних копалин видається нагрудний знак "Першовідкривач родовища" та виплачується грошова винагорода.

3. Першовідкривачами родовищ корисних копалин в Україні можуть

бути:

особи, які відкрили родовища унікальної, першої та другої групи, а також третьої групи родовищ чорних, кольорових, рідкісних і радіоактивних металів, золота, паливної сировини, алмазів, п'єзооптичної сировини, йодо-бромних вод, калійних солей, фосфоритів, пісків для скляної та сировини для цементної промисловості, самородної сірки, дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння, мінеральних і термальних вод, прісних підземних вод (далі ' родовища);

особи, які науково обгрунтували необхідність проведення пошуково-розвідувальних робіт, на основі яких відкрито родовища.

4. Якщо у відкритті родовищ, а також виявленні в раніше відомих родовищах додаткових запасів корисних копалин чи нової мінеральної сировини, що істотно підвищують їх промислову цінність, брало участь кілька осіб, нагрудний знак "Першовідкривач родовища" видається кожному учаснику.

5. Матеріали про визнання першовідкривачами родовищ корисних копалин в Україні працівників геологічних підприємств та організацій, а також інших громадян (крім працівників підприємств та організацій інших галузей, які ведуть геологорозвідувальні роботи) готують комісії у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин геологічних підприємств та організацій і надсилають їх на розгляд Комісії у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин Держгеонадра для подальшого подання до

837

Міжвідомчої комісії у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин при Державній комісії по запасах корисних копалин (далі - Міжвідомча комісія).

(абзац перший пункту 5 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету

Міністрів України від 31.08.2011 р. N 911) Матеріали про визнання першовідкривачами родовищ корисних копалин в Україні працівників підприємств та організацій інших галузей, які ведуть геологорозвідувальні роботи, готують комісії у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин цих підприємств та організацій разом з комісіями у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин відповідних державних геологічних підприємств Держгеонадра та надсилають їх на розгляд комісій у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин галузевих міністерств і відомств для подальшого подання до Міжвідомчої комісії.

(абзац другий пункту 5 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету

Міністрів України від 31.08.2011 р. N 911)

6. Міжвідомча комісія розглядає матеріали, які надійшли від Комісії у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин Держгеонадра, відповідних комісій галузевих міністерств і відомств, готує висновки (пропозиції) і подає їх на затвердження Держгеонадра.

(пункт 6 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від

31.08.2011 р. N 911)

7. Рішення про видачу нагрудного знака "Першовідкривач родовища" приймається колегією Держгеонадра лише на основі подання Міжвідомчої комісії.

(пункт 7 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від

31.08.2011 р. N 911)

8. Нагрудний знак "Першовідкривач родовища" вручається разом із спеціальним дипломом. У разі втрати нагрудного знака або диплома дублікати не видаються.

9. Прізвища осіб, яким вручено нагрудний знак "Першовідкривач родовища" із спеціальним дипломом, вносяться у книгу "Першовідкривач родовища".

10. Порядок встановлення та виплати грошової винагороди, а також повноваження відповідних комісій у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин визначаються інструкцією про грошові винагороди за відкриття нових родовищ корисних копалин, що мають промислове значення, затверджуваною Мінприроди за погодженням із Мінекономіки і Мінфіном.

Про затвердження Інструкції про грошові винагороди за відкриття нових родовищ корисних копалин, що мають промислове значення

Наказ Державного комітету України по геології і використанню

надр

(Держкомгеології України) від 26 листопада 1997 року N 135

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 лютого 1998 року за N 96/2536

(витяг)

Відповідно до статті 41 Кодексу України про надра та пункту 10 Положення про першовідкривачів родовищ корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 лютого 1995 року N 80, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про грошові винагороди за відкриття нових родовищ корисних копалин, що мають промислове значення (додається).

2. Головному управлінню використання надр (Бельський В. Г.) та Головному планово-економічному управлінню (Кочкур М. В.) надавати роз'яснення і консультації щодо застосування Інструкції про грошові винагороди за відкриття нових родовищ корисних копалин, що мають промислове значення.

3. Вважати такою, що не застосовується на території України, Інструкцію про порядок застосування Положення "Про державні грошові винагороди за відкриття нових родовищ корисних копалин, що мають промислове значення", затверджену Міністерством геології СРСР 21 жовтня 1971 р.

4. Скасувати наказ Держкомгеології України від 27.06.97 N 56.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Комітету Пінчук Н. М.

Голова Комітету

ПОГОДЖЕНО: Перший заступник Міністра економіки України

Заступник Міністра фінансів України

Заступник Міністра охорони навколишнього середовища України

С. В. Гошовський

В. Я. Шевчук Г. К. Антоньєв

Я. І. Мовчанпро грошові винагороди за відкриття нових родовищ корисних копалин, що мають промислове значення

Загальні положення

Інструкція про грошові винагороди за відкриття нових родовищ корисних копалин, що мають промислове значення (далі - Інструкція), розроблена на виконання пункту 10 Положення про першовідкривачів родовищ корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 лютого 1995 р. N 80 і визначає порядок встановлення та виплати грошової винагороди, а також повноваження відповідних комісій у справах першовідкривачів родовищ корисних копалин, запаси яких затверджені Державною комісією по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ).

Інструкція призначена для міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств та організацій незалежно від форм власності, які здійснюють геологопошукові або геологорозвідувальні роботи.

1. Умови встановлення та виплати грошових винагород

1.1. Грошові винагороди видаються першовідкривачам:

а) за відкриття родовища, що має промислове значення;

б) за виявлення у раніше відомому родовищі додаткових запасів корисних копалин чи нової мінеральної сировини, що істотно підвищують його промислову цінність;

в) за відкриття техногенного родовища, що має промислове значення;

г) за наукове обгрунтування необхідності проведення пошуково-розвідувальних робіт, на основі яких відкрито родовища.

1.2. Грошові винагороди не виплачуються посадовим особам, які не брали безпосередньої участі у відкритті родовищ або в обґрунтуванні необхідності проведення пошуково-розвідувальних робіт, що призвели до відкриття родовищ, а тільки здійснювали в силу своїх службових обов'язків загальне керівництво пошуковими або розвідувальними роботами.

1.3. Грошові винагороди виплачуються міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, що ведуть геологорозвідувальні роботи, за рахунок коштів на їхнє виконання.

Виплата грошових винагород першовідкривачам підприємств та організацій, у яких немає коштів на ведення геологорозвідувальних робіт, проводиться на загальних засадах, передбачених цією Інструкцією, геологічними підприємствами, на території діяльності яких було відкрито та розвідано родовище корисної копалини.

1.4. Розмір грошових винагород за відкриття родовищ визначається, виходячи з оцінки значення родовища на основі перевірених та затверджених ДКЗ даних про кількість та якість корисних копалин, про географо­економічні та гірничотехнічні умови розробки родовищ, а також якості і ефективності виконаних геологорозвідувальних робіт.

1.5. В залежності від значення, родовища розподіляються згідно з характеристикою груп родовищ (додаток 1) на три основні групи:

1.5.1. I група - крупні родовища корисних копалин загальнодержавного значення з високою якістю або високим вмістом корисних компонентів у рудах і сприятливими для промислового освоєння гірничотехнічними та еколого-економічними умовами, розташовані в районах, найбільш важливих для розвитку відповідної галузі промисловості.

1.5.2. II група: а - крупні родовища корисних копалин загальнодержавного значення з високою якістю або високим вмістом корисних компонентів у рудах, які мають відносно складні гірничотехнічні чи економічні умови промислового освоєння або знаходяться у районах, де розвиток відповідної галузі промисловості не практикувався.

б - середні за запасами родовища корисних копалин загальнодержавного значення з високою якістю або високим вмістом корисних компонентів у рудах і сприятливими для промислового освоєння гірничотехнічними та еколого-економічними умовами;

- крупні родовища корисних копалин місцевого значення зі сприятливими гірничотехнічними та еколого-економічними умовами промислового освоєння у районах дефіциту відповідної сировини.

1.5.3. III група - невеликі за запасами корисних копалин родовища загальнодержавного значення зі сприятливими гірничотехнічними та еколого-економічними умовами промислового освоєння, що знаходяться поряд з гірничовидобувними підприємствами.

1.5.4. Віднесення родовища до груп проводиться на підставі матеріалів, що характеризують промислове значення родовищ у залежності:

а) від кількості виявлених балансових запасів і якості корисної копалини;

б) від економічних, гірничотехнічних, еколого-геологічних умов, комплексності розробки родовища та району його розташування. Розміри запасів корисних копалин включають затверджені ДКЗ України балансові запаси по сумі категорій A, B, C1 та C2, на основі яких ДКЗ України рекомендує розробку проекту експлуатації родовища.

На родовищах нафти та газу розміри запасів включають тільки ті, що видобуваються і виділені у числі балансових.

1.6. Розмір грошової винагороди залежно від групи родовища складає (у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян):

I групи - 300;

II групи - 250;

III групи - 150.

1.6.1. За виявлення та обгрунтування в раніше відомому родовищі I та II груп додаткових запасів корисних копалин, які забезпечують роботу діючого гірничовидобувного підприємства на протязі не менше 5 років, грошовавинагорода виплачується як за відкриття нового родовища цієї корисної копалини III групи.

1.6.2. За відкриття унікальних родовищ корисних копалин, що мають особливе значення, може бути встановлена винагорода у розмірі, що перевищує 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

1.7. При розподілі винагороди створюється резерв, який повинен складати не менше ніж 10 відсотків від встановленої грошової винагороди. Резерв використовується для заохочення осіб, не врахованих при розподілі винагороди.

1.7.1. Максимальний розмір грошової винагороди встановлюється першовідкривачам на підставі рішення комісії у справах першовідкривачів або інших документів, що підтверджують їхню участь у відкритті родовища корисної копалини.

1.7.2. Розмір грошової винагороди, яка видається окремій особі, не повинен перевищувати (у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян):

I групи - 60;

II групи - 50;

III групи - 30.

1.8. Розмір грошової винагороди за відкриття родовищ оптичної, п'єзооптичної, ювелірної, ювелірно-виробної та виробної сировини у разі відсутності запасів, затверджених ДКЗ України, визначається на підставі довідок міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади, що здійснює експлуатацію родовища, про кількість і якість видобутої сировини з моменту відкриття родовища, але не менше ніж за один рік.

1.9. У випадках відкриття комплексних родовищ, коли поряд з основною корисною копалиною розвідано та затверджено ДКЗ України запаси інших супутніх компонентів, що мають промислове значення і доступні для видобутку, група родовища та розмір винагороди можуть бути підвищені.

1.10. Характеристика груп родовищ, у залежності від кількості запасів і якості корисної копалини, є орієнтовною і не може служити підставою для остаточного визначення розміру винагороди. В кожному окремому випадку, стосовно до кожного окремого родовища, розмір винагороди може бути підвищений або, навпаки, знижений в залежності від інших факторів, що характеризують промислову цінність родовища, тобто - від економічних умов району родовища, від гірничотехнічних умов наступної експлуатації родовища, від технологічних властивостей руд (корисної копалини), а також від інших чинників, які не можуть бути передбачені заздалегідь, але впливають на промислову оцінку даного конкретного родовища.

Група родовища та розмір винагороди можуть бути підвищені для нових родовищ, що виявлені в районах з дефіцитним балансом запасів даної корисної копалини (включно з родовищами корисних копалин місцевого значення), особливо в районах, де діють або будуються підприємства, а також у   районах,   найбільш   важливих   для   розвитку   відповідних галузейпромисловості, та, навпаки, знижена для родовищ у тих районах, де мають місце великі запаси даної корисної копалини і де промислове освоєння нового родовища в наступні роки не передбачається.

У випадку низької якості проведених на відкритому родовищі геологорозвідувальних робіт або низької їх ефективності (невиконання умов договору на проведення геологічних досліджень у повному обсязі, що призведе до додаткових витрат коштів при експлуатації родовища) - група родовища та розмір винагороди можуть бути знижені або у винагороді відмовлено.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97 


Похожие статьи

Р С Кірін - Геологічне право україни систематизований зб нормат -правових г 36 актів неофіц вид