Р С Кірін - Геологічне право україни систематизований зб нормат -правових г 36 актів неофіц вид - страница 82

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97 

6. Першому заступнику Міністра палива та енергетики України у зв'язках з Верховною Радою України Татаринову А. А., Управлінню взаємодії з Верховною Радою України, засобами масової інформації та зв'язків з громадськістю (Пахно Г. О.) забезпечити оприлюднення рішення колегії на веб-сайті Міністерства, в інформаційному бюлетені "Відомості Міністерства палива та енергетики України" та галузевих ЗМІ.

Голова колегії - Міністр С. Тулуб

Надруковано: "Відомості Міністерства палива та енергетики України", № 11, листопад, 2004 р.від 9 липня 2007 року N 255

Про затвердження та надання чинності стандарту Мінвуглепрому України СОУ 10.1.00186080.004:2007 "Положення про геологічну та маркшейдерську служби вугільної промисловості"

З метою забезпечення виконання норм Гірничого закону України, наказу Міністерства палива та енергетики України "Про посилення ролі геолого-маркшейдерської служби вуглевидобувних підприємств Мінпаливенерго" від 07.07.2004 N 378 відповідно до пп. 3, 4 Положення про Міністерство вугільної промисловості України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 N 1527, наказую:

1. Затвердити та з 1 вересня 2007 року надати чинності стандарту Мінвуглепрому України СОУ 10.1.00186080.004:2007 "Положення про геологічну та маркшейдерську служби вугільної промисловості".

2. Генеральному директору виробничого об'єднання "Укрвуглегеологія" (Кущ О. О.) присвоїти цьому стандарту позначення, зареєструвати його в Держспоживстандарті та забезпечити видавництво і розповсюдження серед організацій і підприємств вугільної промисловості на підставі їх замовлень та оплати.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Зюкова Ю. Є.

Міністр С. Тулубвід 1 червня 2009 року N 212

Про обов'язкове навчання фахівців технологічних, виробничих, геологічних, маркшейдерських служб вугледобувних підприємств

України

У зв'язку із частою змінюваністю персоналу служб вугледобувних підприємств, що негативно впливає на їх професійну кваліфікацію, відсутністю існуючої системи підвищення їхньої кваліфікації наказую:

1. Створити на базі галузевого інституту ДП "ДонВУГІ" науково-методичний навчальний центр.

2. Директору ДП "ДонВУГІ" (Грядущому Б. А.) погодити з Мінвуглепромом та вжити відповідні заходи щодо організації центру та забезпечення процесу навчання і підвищення кваліфікації фахівців технологічних, виробничих, геологічних, маркшейдерських служб вугледобувних підприємств України по спеціальній програмі.

2.1. В найстисліші терміни підготувати програму підвищення кваліфікації фахівців технологічних, виробничих, геологічних, маркшейдерських служб вугледобувних підприємств України та подати на затвердження до Мінвуглепрому.

3. Керівникам державних підприємств і самостійних шахт забезпечити навчання фахівців вугледобувних підприємств згідно із затвердженим Мінвуглепромом графіком.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Офіцерова С. П.

Міністр В. Полтавець

РОЗДІЛ 20. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ГЕОЛОГІЧНИХ СХОВИЩ

Про затвердження Загальних положень забезпечення безпеки захоронення радіоактивних відходів у геологічних сховищах

Наказ Державного комітету ядерного регулювання України від 29 травня 2007

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 червня 2007 р. за N 605/13872

Відповідно до Законів України "Про поводження з радіоактивними відходами", "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення" та з метою забезпечення державного регулювання у сфері поводження з радіоактивними відходами НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Загальні положення забезпечення безпеки захоронення радіоактивних відходів у геологічних сховищах (далі - Загальні положення), що додаються.

2. Управлінню безпеки поводження з радіоактивними відходами та зняття з експлуатації (Кутузова Т. Я.) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Управлінню безпеки поводження з радіоактивними відходами та зняття з експлуатації (Кутузова Т. Я.) забезпечити доведення до відома зацікавлених організацій інформації про набрання чинності Загальних положень.

4. Державному підприємству "Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки" (Васильченко В. М.) у місячний термін після державної реєстрації наказу забезпечити тиражування Загальних положень.

5. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови Макаровську О. А.

року N 81

Голова

О. А. Миколайчук

ПОГОДЖЕНО:

Міністр охорони здоров'я

і ----к

України

Ю. О. Гайдаєв

Міністр України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків

Чорнобильської катастрофи

Н. Шуфрич

Міністр охорони

навколишнього природного

В. Джарти

середовища України

Міністр палива та енергетики України

Ю. Бойко

Загальні положення забезпечення безпеки захоронення радіоактивних відходів у геологічних сховищах

Ці Загальні положення розроблені

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 29 травня

2007 р. N 81 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 червня 2007 р. за N

605/13872

відповідно до Законів України "Про поводження з радіоактивними відходами", "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення" та "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку".

Загальні положення встановлюють основні критерії, вимоги та умови забезпечення ядерної та радіаційної безпеки при захороненні радіоактивних відходів (далі - РАВ), які відповідно до законодавства України підлягають захороненню у стабільних геологічних формаціях (геологічних сховищах), на

всіх етапах життєвого циклу сховища з метою захисту персоналу, населення

та навколишнього природного середовища від шкідливої дії іонізуючого випромінювання.

Загальні положення призначені для регулювання діяльності у сфері поводження з РАВ, зокрема при захороненні довгоіснуючих РАВ у геологічних сховищах.

1. Терміни та визначення

1.1. У Загальних положеннях наведені нижче терміни вживаються у

Бар'єр захисний - штучна (інженерний бар'єр) або природна перешкода на шляху поширення іонізуючого випромінювання і радіоактивних речовин у навколишнє природне середовище. Бар'єрами є гірські породи з відповідними утримувальними властивостями, елементи конструкції геологічного сховища, контейнери, форма відходів або матриця.

Вміщувальні породи (стабільна геологічна формація) - породи, у яких розміщується геологічне сховище.

Геологічне сховище - сховище твердих РАВ, призначене для їх захоронення у глибоких стабільних геологічних формаціях, здатних забезпечити надійну та тривалу ізоляцію РАВ від потрапляння їх у біосферу.

Довгострокова безпека сховища - безпека сховища, яка має бути забезпечена після його закриття на період, доки відходи становлять небезпеку.

Елемент, важливий для безпеки, - інженерна структура, система або компонент, порушення цілісності та/або відмова яких може призвести до виходу радіоактивності за межі захисних бар'єрів сховища та опромінення населення в межах або поза межами контрольованої зони.

таких значеннях:

Забезпечення якості - комплекс заходів, що плануються і систематично реалізовуються з метою досягнення впевненості в тому, що види діяльності, які здійснюються, відповідають нормам, правилам та стандартам з безпеки.

Контроль адміністративний - нагляд з боку вповноваженого державою органу за геологічним сховищем після його закриття з метою додержання радіаційно-гігієнічних регламентів, попередження виносу радіонуклідів і недопущення несанкціонованого доступу до РАВ. Контроль може бути активним (моніторинг, контроль цілісності бар'єрів, проведення в разі необхідності відновлювальних робіт) або пасивним (обмеження на ведення господарської діяльності в межах майданчика, збереження інформації про існування сховища).

Критерії приймання РАВ - кількісні параметри (характеристики) РАВ або якісні вимоги, визначені експлуатуючою організацією (оператором) сховища й погоджені Держатомрегулюванням, згідно з якими РАВ прийматимуться на захоронення.

Критерії безпеки - установлені законодавством радіаційно-гігієнічні регламенти (дози, ризики, ймовірність критичних подій), які не мають бути перевищені при захороненні РАВ для гарантування необхідного рівня захисту здоров'я людини протягом часу, поки сховище не перетвориться на екологічно безпечну систему.

Нормальна експлуатація - експлуатація сховища у визначених проектом експлуатаційних умовах.

Регіональне обстеження - одна із стадій процесу вибору майданчика для сховища, у ході якої вивчається певна територія з метою виключення непридатних ділянок і визначення тих, де можуть бути майданчики, придатні для спорудження геологічного сховища.

Скринінг - тип аналізу, спрямованого на виключення з подальшого розгляду факторів, що є менш істотними для захисту або безпеки. Звичайно проводиться на ранній стадії для звуження діапазону факторів, для яких необхідно проведення більш детального розгляду, аналізу або оцінки.

1.2. Інші терміни та визначення вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про поводження з радіоактивними відходами", "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії", Нормах радіаційної безпеки України (НРБУ-97), затверджених наказом МОЗ України від 14.07.97 N 208 та уведених у дію постановою Головного державного санітарного лікаря від 01.12.97 N 62 (далі - НРБУ-97), Нормах радіаційної безпеки України, доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення (НРБУ-97/Д-2000), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України 12 липня 2000 року N 116 (далі - НРБУ-97/Д-2000), Основних санітарних правилах забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом МОЗ України від 02.02.2005 N 54, зареєстрованих в Мін'юсті України 20.05.2005 за N 552/10832 (далі - ОСПУ).

2. Принципи безпеки при захороненні радіоактивних відходів у геологічних сховищах

Основними принципами безпеки при захороненні радіоактивних відходів у геологічних сховищах є:

2.1. Захист здоров'я людини

2.1.1. Захоронення РАВ у геологічних сховищах здійснюється з дотриманням основних принципів радіаційного захисту в умовах практичної

діяльності, установлених НРБУ-97, НРБУ-97/Д-2000.

2.1.2. Діяльність щодо поводження з РАВ (уключаючи їх захоронення у геологічних сховищах) не повинна здійснюватися, якщо кінцева вигода від неї не перевисить завданої під час поводження шкоди (принцип виправданості).

2.1.3. При прийнятті рішення про захоронення довгоіснуючих РАВ ураховуються технічні та соціально-економічні чинники (наявність умов для розміщення геологічного сховища, технологій з переробки високоактивних РАВ тощо).

2.1.4. Усі види діяльності, пов'язані із захороненням РАВ, не повинні призводити:

до доз, що перевищують середньорічні межі доз для персоналу і квоти ліміту дози опромінення для членів критичної групи населення;

до доз і ймовірностей потенційного опромінення, що перевищують чисельні значення відповідних регламентів, установлених НРБУ-97/Д-2000 (принцип неперевищення).

2.1.5. Повинні вживатися всі необхідні зусилля для зниження настільки, наскільки це є можливим і досяжним з урахуванням економічної і соціальної доцільності:

доз поточного опромінення населення в інтервалі значень, нижче встановлених середньорічних квот ліміту дози опромінення;

імовірностей реалізації критичних подій в інтервалі значень, нижче референтних імовірностей критичних подій;

доз потенційного опромінення в інтервалі значень, нижче референтних дозових рівнів (принцип оптимізації).

2.1.6. Заходи з мінімізації доз опромінення персоналу і населення під час проведення діяльності, пов'язаної із захороненням РАВ, реалізовуються в рамках двох періодів часу: при проведенні практичної діяльності протягом усього періоду, що передує звільненню захоронення РАВ від регулювального контролю; і після звільнення захоронення РАВ від санітарного нагляду.

2.2. Охорона навколишнього природного середовища

При захороненні РАВ у геологічних сховищах гарантується забезпечення прийнятного рівня захисту навколишнього природного середовища.

Геологічні сховища проектуються, будуються, експлуатуються, закриваються таким чином, щоб навколишнє природне середовище і його ресурси були захищені тепер і в майбутньому, а прогнозований вплив на нього системи геологічного захоронення не перевищував рівнів, прийнятних на момент виконання зазначених робіт.

2.3. Захист за межами національних кордонів

При захороненні РАВ має бути гарантоване врахування можливого впливу сховища на здоров'я населення та стан навколишнього природного середовища поза кордонами України, а в разі виникнення такого впливу повинні виконуватись усі міжнародні зобов'язання щодо неперевищення транскордонного впливу відповідно до міжнародних домовленостей та угод.

2.4. Захист майбутніх поколінь

Майбутнім поколінням людей гарантується щонайменше такий самий рівень протирадіаційного захисту, який забезпечується для нинішніх поколінь, а прогнозований вплив на здоров'я майбутніх поколінь не має перевищувати рівнів, прийнятних на сьогодні.

При захороненні РАВ у геологічних сховищах створюються такі умови, які забезпечують запобігання/обмеження виходу радіонуклідів у природне середовище та недопущення несанкціонованого доступу до РАВ у віддаленому майбутньому.

Шкода для здоров'я майбутніх поколінь унаслідок потенційного виходу радіонуклідів у доступне середовище не повинна перевищувати рівнів ризику, які є прийнятними для нинішнього покоління.

2.5. Зниження тягаря на майбутні покоління

Захоронення РАВ у геологічних сховищах здійснюється таким чином, щоб не перекладати надмірний тягар на майбутні покоління при забезпеченні безпеки сховищ РАВ.

Після закриття сховища геологічне захоронення має забезпечувати довгострокове тримання й ізоляцію РАВ засобами, які дають змогу виключити подальші дії з підтримання безпеки сховищ, захисту здоров'я людини і навколишнього природного середовища.

2.6. Контроль утворення власних РАВ

Кількість відходів, що утворюються при геологічному захороненні РАВ, тримається на мінімальному практично досяжному рівні.

2.7. Взаємозалежність між різними етапами поводження з РАВ

При поводженні з РАВ слід ураховувати взаємозалежність між усіма етапами поводження з РАВ: від їх утворення до захоронення у геологічному сховищі.

При прийнятті конкретних рішень на будь-якому з етапів поводження з РАВ слід ураховувати їх наслідки для забезпечення безпеки їх захоронення у геологічних сховищах.

2.8. Безпека геологічного сховища

Безпека геологічного сховища забезпечується належним чином як на період експлуатації, так і на довгостроковий період після закриття.

Геологічне сховище задовольняє вимоги безпеки на етапах його проектування, експлуатації та після закриття, якщо його радіаційний вплив на персонал, населення і навколишнє середовище за умов нормальної експлуатації при їх порушенні та при проектних аваріях не призводить до перевищення встановлених лімітів доз.

При виборі майданчика, проектуванні, будівництві, експлуатації і закритті геологічного сховища основна увага приділяється питанням безпеки, а саме:

багатобар'єрному захисту на шляху поширення іонізуючого випромінювання та радіоактивних речовин у навколишнє природне середовище;

запобіганню аваріям і обмеженню наслідків аварій у разі їх виникнення; упровадженню програми забезпечення якості;

здійсненню контролю впливу сховища на навколишнє природне середовище;

проведенню всебічної оцінки безпеки сховища;

забезпеченню фізичного захисту відповідно до законодавства України.

3. Вимоги до забезпечення безпеки при захороненні радіоактивних відходів у геологічних сховищах

3.1. Загальні вимоги

3.1.1. Захороненню у стабільних геологічних формаціях підлягають довгоіснуючі РАВ у твердому стані, які згідно з критеріями допустимості (недопустимості), установленими НРБУ-97/Д-2000, не можуть бути захоронені в поверхневих (приповерхневих) сховищах.

3.1.2. Довгострокова безпека геологічного сховища забезпечується за рахунок реалізації проекту, заснованого на системі багатобар'єрного захисту від можливого поширення іонізуючого випромінювання і радіоактивних речовин   у   навколишнє   середовище,   а  також   системи   технічних таорганізаційних заходів щодо збереження ефективності захисних бар'єрів. Такий підхід дає змогу розробити проект геологічного сховища таким чином, щоб ефективно скористатися природним бар'єрним потенціалом вміщувальної породи.

3.1.3. Безпека геологічного сховища визначається загальною дією сукупності бар'єрів системи геологічного захоронення (форма відходів, контейнер, засипка, геологічна формація), основну роль у якій відіграє природний бар'єр (геологічна формація), та їх функціями - фізичними і хімічними процесами (затримання радіонуклідів, розсіювання). Система технічних і організаційних заходів підвищує безпеку сховища.

3.1.4. Геологічне сховище має гарантувати:

локалізацію відходів до моменту, коли відбудеться зниження радіоактивності, пов'язане з розпадом більшої частини короткоіснуючих радіонуклідів;

ізоляцію відходів від біосфери та істотне зниження імовірності ненавмисного втручання людини в структуру захоронення;

затримку будь-якої значної міграції радіонуклідів у біосферу до того часу в далекому майбутньому, коли відбудеться розпад більшої частини радіоактивності;

забезпечення того, що будь-які рівні радіоактивності нуклідів, які в кінцевому рахунку досягнуть біосфери в далекому майбутньому, будуть такими, що можливі радіологічні наслідки в майбутньому будуть знижені до прийнятно низького рівня.

3.1.5. Експлуатуюча організація (оператор) геологічного сховища забезпечує його ядерну і радіаційну безпеку, розробляє та здійснює заходи щодо підвищення безпеки сховища відповідно до статті 33 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку".

3.2. Вимоги до вибору майданчика розміщення геологічного сховища

3.2.1. Вибір майданчика для геологічного сховища здійснюється відповідно до законодавства, з урахуванням питань використання і володіння землею, регіонального планування територій та перспектив їх можливого розвитку.

3.2.2. Вибір майданчика для геологічного сховища здійснюється поетапно, на основі комплексного підходу, з поступовим укрупненням масштабу досліджень, розглядом альтернативних варіантів, застосуванням принципу консервативності. Вибір майданчика для сховища базується на принципі звуження кола об'єктів-кандидатів, переходом від великих регіонів до конкретних майданчиків з подальшим характеризуванням та підтвердженням вибору цих майданчиків.

3.2.3. Процес вибору майданчика для сховища складається зі стадій: розробка концепції проекту сховища;регіональне обстеження (аналіз та скринінг); характеризування майданчика; підтвердження вибору майданчика.

3.2.4. На стадії розробки концепції проекту сховища розробляється та обґрунтовується концепція функціонування сховища та його конструкція, які є базою для оцінки придатності перспективних ділянок для розміщення геологічного сховища (хімічні, фізичні, геологічні, геомеханічні, гідрогеологічні критерії) з подальшим визначенням найбільш прийнятного майданчика, та виконується аналіз безпеки відповідно до законодавчих і нормативних вимог. На основі результатів оцінки перспективних ділянок виконується регіональне обстеження.

3.2.5. Оцінка безпеки майданчика полягає в аналізі здатності майданчика і конструкції сховища забезпечувати реалізацію функцій безпеки і виконанні технічних умов. Виконуються оцінки специфічних умов майданчика, оскільки геологічні системи на відміну від технічних не можна стандартизувати.

3.2.6. Стадія регіонального обстеження полягає у визначенні території, де можуть розміщуватися один або більше потенційних майданчиків, з урахуванням відповідних критеріїв, визначених на попередній стадії.

3.2.7. Стадія регіонального обстеження, як правило, уключає дві фази: регіонального аналізу і скринінгу.

Метою регіонального аналізу є вибір територій з потенційно придатними майданчиками. У межах цих територій подальші дослідження мають бути послідовно сконцентровані на дедалі менших і більш придатних ділянках.

На стадії скринінгу в межах придатних територій визначаються потенційні майданчики, які надалі підлягатимуть дослідженню з тим ступенем детальності, який дасть змогу одержувати інформацію, що не була доступна на стадії регіонального аналізу. У результаті скринінгу визначаються декілька (не менше трьох) майданчиків-кандидатів, що вивчатимуться на стадії характеризування майданчика.

На стадії регіонального обстеження виконують аналіз соціальних, політичних, економічних аспектів, які відіграють важливу роль у процесі вибору майданчика.

3.2.8. Стадія характеризування майданчика включає вивчення майданчиків-кандидатів з метою визначення того, наскільки вони відповідають вимогам радіаційної безпеки, концепції сховища в цілому та критеріям вибору майданчиків.

3.2.9. Для кожного з майданчиків-кандидатів виконується аналіз безпеки для встановлення їх потенційної придатності. Також виконується порівняльний аналіз різних майданчиків з точки зору їх здатності відповідати вимогам безпеки.

3.2.10. Стадія характеризування майданчика завершується вибором одного придатного майданчика з урахуванням у тому числі економічних,природоохоронних, соціальних та політичних чинників. За результатами цієї стадії складається звіт про весь процес з повною документацією проведених досліджень та одержаних даних.

3.2.11. На стадії підтвердження вибору майданчика виконуються детальні підземні обстеження майданчика з метою підтвердження його придатності для створення геологічного сховища. Для одержання додаткової інформації, необхідної для детального проектування, проведення аналізу безпеки сховища та оцінки його впливу на навколишнє природне середовище, при необхідності, створюється підземна експериментальна лабораторія, яка може стати частиною геологічного сховища.

3.2.12. Після уточнення даних та моделей, що їх використовували для аналізу безпеки, виконується більш детальний аналіз безпеки сховища та його впливу на навколишнє природне середовище з використанням усієї доступної інформації.

3.2.13. Протягом часу спорудження та функціонування сховища для одержання конкретних даних, що дають змогу підвищити вірогідність аналізу безпеки та впливу сховища на навколишнє природне середовище, на майданчику можуть проводитись додаткові дослідження.

3.2.14. Майданчик вибирається таким чином, щоб соціально-економічні переваги від розташування, будівництва та експлуатації сховища на цій території були максимальними.

3.2.15. Майданчик вивчається детально і всебічно для одержання даних про його подальшу еволюцію та ймовірний розвиток у майбутньому для оцінки впливу на безпеку характеристик, подій і процесів, пов'язаних з майданчиком і сховищем, ураховуються його природні, соціальні, техногенні характеристики та їхній вплив на безпеку геологічного сховища.

3.2.16. Геологічна будова майданчика має сприяти затримці виходу радіонуклідів зі сховища. Глибина залягання і потужність масиву порід мають бути достатні й оптимальні для розміщення геологічного сховища, а також для забезпечення необхідної відстані від геологічних неоднорідностей, що можуть слугувати шляхами прискореної міграції радіонуклідів. Перевага надається масивам гірських порід з відносно простою геологічною будовою, що легко вивчаються і властивості яких більш передбачувані.

3.2.17. Ізолюючі характеристики майданчика обираються, виходячи з необхідності забезпечити додержання радіологічного впливу на людину і навколишнє природне середовище в період експлуатації та після закриття геологічного сховища на рівні, що не перевищує лімітів доз, установлених чинним законодавством.

3.2.18. Для підтвердження геологічної стабільності майданчика враховуються результати геофізичних, геодинамічних, структурно-тектонічних, мінералогічних, гідрогеологічних, геохімічних, інженерно-геологічних та інших досліджень. Одночасно проводиться оцінка природних та техногенних чинників стану території, ризиків виникнення природних і антропогенних несприятливих подій.

3.2.19. Механічні властивості порід майданчика мають задовольняти умови спорудження, функціонування і закриття геологічного сховища і забезпечувати довгострокову стабільність вміщувальних порід. Для запобігання впливу на безпеку сховища процесів тепловиділення при радіоактивному розпаді радіонуклідів ураховуються термічні та термомеханічні характеристики вміщувальних порід, а також їх здатність до поглинання газів, що можуть генеруватись у системі геологічного захоронення.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97 


Похожие статьи

Р С Кірін - Геологічне право україни систематизований зб нормат -правових г 36 актів неофіц вид