Р С Кірін - Геологічне право україни систематизований зб нормат -правових г 36 актів неофіц вид - страница 84

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97 

4.1.10. Виходячи з того, що в геологічному сховищі мають бути захоронені довгоіснуючі РАВ, оцінка його довгострокової безпеки проводиться на основі консервативного підходу на період часу порядку 106 років.

4.1.11. Використання доз/ризиків як індикаторів безпеки у зв'язку з невизначеністю вихідних параметрів та прогнозних моделей на віддалений період часу допускається при проведенні оцінки безпеки на період до 104 років, що допомагає досягненню розуміння поведінки системи геологічного захоронення, а також полегшує розрахунки доз та ризиків. На період 104 - 106 років і більше використовуються непрямі індикатори безпеки, які характеризують стан геологічного середовища в зоні впливу сховища (швидкість переносу радіонуклідів через бар'єри, від геосфери до біосфери, концентрація радіонуклідів у навколишньому природному середовищі).

4.1.12. Головним показником прогнозованого рівня безпеки, який може забезпечити геологічне сховище у віддаленому майбутньому, є цільове річне значення індивідуального ризику 10-6. Будь-які подальші зміни в проекті, спрямовані на підвищення ефективності (зниження ризику нижче 10-6), призведуть до зростання витрат, не доцільних з точки зору зниження ризику.

4.1.13. При проведенні оцінки безпеки геологічного сховища на післяексплуатаційний період потенційні дози і ризики розраховуються щодо гіпотетичної критичної групи/груп населення, які встановлюють, виходячи з існуючої на сьогодні демографічної ситуації, сучасних тенденцій її розвитку та звичок діяльності населення в районі впливу геологічного сховища, а також з урахуванням потенційної діяльності в майбутньому.

4.1.14. Для стадії експлуатації враховується можливість порушення регламенту експлуатації геологічного сховища, оцінюються поточне та потенційне опромінення персоналу і населення, пов'язане з існуванням геологічного сховища. Як критерії безпеки для оцінки безпеки сховища на період експлуатації використовуються ліміти дози та/або ризику, установлені НРБУ-97/Д-2000.

4.1.15. Результати оцінки безпеки документуються та оформлюються у вигляді звіту з аналізу безпеки геологічного сховища.

Звіти з аналізу безпеки періодично переглядаються на основі експлуатаційного досвіду або зміни факторів, що впливають на безпеку. Періодичність перегляду звітів з аналізу безпеки встановлюється Держатомрегулюванням.

4.2. Забезпечення якості

З метою гарантування виконання вимог та додержання критеріїв безпеки при захороненні РАВ експлуатуюча організація (оператор) сховища розробляє і впроваджує програми якості.

Упровадження програм якості гарантує, що:

проект сховища відповідає вимогам безпеки і може забезпечити додержання критеріїв безпеки при експлуатації сховища та після його закриття;

сховище споруджене відповідно до проекту;

характеристики всіх конструкційних елементів сховища, структур, систем і елементів, важливих для безпеки, відповідають проекту сховища;

можливі зміни в проекті сховища (характеристики бар'єрів, властивості відходів, експлуатаційні процедури) контролюються і не призведуть до несприятливих наслідків для безпеки сховища;

сховище експлуатується у встановлених проектом межах безпеки;

персонал має необхідну кваліфікацію;

розроблено регламенти та інструкції експлуатації сховища за нормальних умов та у разі аварій;

забезпечено належний контроль проходження РАВ та відповідну документацію з експлуатації сховища;

передбачено належні коригувальні дії у разі порушення умов нормальної експлуатації;

виконуються передбачені вимоги до належного ведення документації, розробленої протягом попередніх етапів життєвого циклу сховища, та зберігання всієї інформації, яка може бути важливою для безпеки в майбутньому.

Начальник Управління безпеки поводження з РАВ та Т. Я. Кутузова

зняття з експлуатації

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ЯДЕРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

УКРАЇНИ

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Державного комітету ядерного регулювання України

від 8 червня 2004 р. N 101

Облік та контроль ядерного матеріалу, фізичний захист ядерного матеріалу і ядерних установок. Тлумачний словник українських термінів. Словники термінів: українсько-англо-російський, русско-украинско-английский, english-russian-ukrainian

НП 306.7.086-2004

(витяг)

За радянські часи на всіх ядерних установках України використовувалася російська термінологія і такий стан речей був в значній мірі виправданий, адже ядерно-енергетичний комплекс України був складовою частиною єдиного ядерного комплексу СРСР. Здобувши незалежність, Україна змушена була в найкоротший термін створити вітчизняну законодавчу і нормативну базу забезпечення безпечної діяльності в сфері використання ядерної енергії. Паралельна робота над створенням документів всіх рівнів - від законів України до розпорядчих документів на установках - не завжди належним чином була узгоджена, та й не могла бути повністю узгоджена, враховуючи короткі строки створення законодавчих та нормативних документів. У результаті склалися такі обставини, за яких законодавчі та нормативні акти використовують українську термінологію, а розроблені до їх виходу чи паралельно з ними документи нижчого рівня вживають російськомовну термінологію. До того ж, в різних нормативних документах відмічається різночитання однакових термінів, оскільки українська термінологія досі не є визначеною. Така ситуація не може бути визнана нормальною, особливо з точки зору безпеки при використанні ядерної енергії.

Даний тлумачний словник українських термінів і українсько-англо-російський, російсько-українсько-англійський, англо-російсько-український словники термінів "Облік і контроль ядерного матеріалу; фізичний захист ядерного матеріалу і ядерних установок" (далі - Словник) є однією із багатьохспроб, спрямованих на введення в Україні єдиної уніфікованої термінології з обліку та контролю ядерного матеріалу, фізичного захисту ядерного матеріалу та ядерних установок. Словник складається з двох частин: тлумачного словника українських термінів та тримовного словника термінів українсько-англо-російського, російсько-українсько-англійського, англо-російсько-українського.

В основу Словника покладена термінологія українських законів у сфері ядерної енергії, міжнародних договорів та угод України, глосарію МАГАТЕ з гарантій, російського термінологічного словника "Учет, контроль и физическая защита ядерных материалов", "Англо-русского и русско-английского глоссария терминов по физической защите" та інших документів МАГАТЕ, нормативних та правових актів України. Терміни російською та англійською мовами подані не як прямий переклад з української мови, а у вигляді адекватних термінів, що застосовуються в цих мовах. У ряді випадків для одного українського терміна подано декілька аналогів англійською мовою. Словник включає 640 термінів і покликаний задовольнити потреби, перш за все, українських фахівців з обліку, контролю і фізичного захисту ядерного матеріалу при створенні норм, правил та розпорядчих документів всіх рівнів. При цьому перша частина словника (тлумачний словник термінів) допоможе більш глибоко зрозуміти суть кожного терміна, а тримовний словник термінів стане у нагоді при опрацюванні довідкової літератури, видань МАГАТЕ, російських нормативно-правових документів. Словник може бути корисним при роботі з фаховою літературою на російській чи англійській мовах, а також для фахівців суміжних спеціальностей (тлумачний словник). У тлумачному словнику після пояснення терміна в квадратних скобках вказане посилання на першоджерело. Відсутність посилання на першоджерело свідчить про те, що термін запропонований розробниками Словника.

Термінологія Словника є обов'язковою для використання в документах Міністерства палива й енергетики України, Державного комітету ядерного регулювання України та Національної академії наук України, що стосується обліку та контролю ядерного матеріалу та фізичного захисту ядерного матеріалу і ядерних установок.

Передбачається, що в подальшому цей Словник поновлюватиметься новими термінами і тому в ньому відсутня наскрізна нумерація, що дозволить уникнути непорозумінь при використанні різних видань Словника.

Геологічне сховище - підземна установка для розміщення ядерного матеріалу, такого як відпрацьоване паливо, що звичайно розміщується більше ніж на декілька сотень метрів нижче рівня землі в стабільних геологічних формаціях, що гарантує довготермінову ізоляцію радіонуклідів від біосфери. В стадії експлуатації сховище буде включати зону надходження, що може бути вище чи нижче рівня землі, а також зони завантаження в контейнери та їх розміщення під землею. Після остаточного закриття завантаження всіх зон розміщення завершується та вся діяльність на поверхні землі припиняється [15]

Про затвердження Вимог до вибору майданчика для розміщення сховища для захоронення радіоактивних відходів

Наказ Державного комітету ядерного регулювання України від 14 листопада 2008 року N 188

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 грудня 2008 р. за N 1166/15857

(витяг)

Відповідно до статті 22 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", пункту 4 Положення про Державний комітет ядерного регулювання України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року N 1830, та з метою забезпечення державного регулювання у сфері використання ядерної енергії НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Вимоги до вибору майданчика для розміщення сховища для захоронення радіоактивних відходів, що додаються.

2. Управлінню безпеки поводження з радіоактивними відходами та зняття з експлуатації (Кутузова Т. Я.) забезпечити:

подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

розсилку цього наказу відповідно до розрахунку розсилки.

3. Інформаційно-кризовому управлінню (Ананенко О. М.) у тижневий термін після державної реєстрації наказу забезпечити його розміщення на веб-сайті Держатомрегулювання.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови Макаровську О.

А.

Голова О. А. Миколайчук

ПОГОДЖЕНО:

Міністр охорони навколишнього Г. Філіпчук

природного середовища

України Міністр України з питань надзвичайних ситуацій та у справах

захисту населення від В. Шандра

наслідків Чорнобильської катастрофи

Міністр

охорони здоров'я України В. М. Князевич

Міністр палива та енергетики України Ю. Продан

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Державного комітету ядерного регулювання України

від 14 листопада 2008 р. N 188 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 грудня 2008 р. за N 1166/15857

Вимоги до вибору майданчика для розміщення сховища для захоронення радіоактивних відходів

I. Загальні положення

1.1. У цих Вимогах установлюються технічні та організаційні вимоги до вибору майданчика для розміщення поверхневого (приповерхневого)/геологічного сховища для захоронення радіоактивних відходів (далі - сховище) з метою забезпечення ядерної та радіаційної безпеки при захороненні радіоактивних відходів (далі - РАВ).

1.2. Ці Вимоги поширюються на суб'єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, діяльність яких пов'язана з вибором майданчика для розміщення сховища (далі - майданчик) та оцінкою безпеки сховища на етапах його життєвого циклу - при виборі майданчика, проектуванні, будівництві, експлуатації, закритті сховища.

1.3. Вимоги застосовуються при виборі майданчика для розміщення нових сховищ, а також при переоцінці безпеки існуючих сховищ, в тому числі при їх модернізації та реконструкції, з урахуванням уточнених характеристик майданчика.

1.4. У цих Вимогах наведені нижче терміни вживаються у таких значеннях:

вимога - умова, якій обов'язково має відповідати майданчик в цілому або його окрема характеристика незалежно від стадії вибору майданчика;

вторгнення ненавмисне - випадкове проникнення людини в тіло сховища після його закриття внаслідок здійснення видів діяльності на території майданчика, які можуть призвести до повного або часткового руйнування інженерних і природних бар'єрів системи захоронення, виносу радіоактивного матеріалу до доступного середовища та опромінення людини (наприклад, при геологорозвідувальних, будівельних роботах, бурінні свердловин тощо);доступне середовище - частина навколишнього природного середовища (приповерхневий шар атмосфери, ґрунти, поверхневі води тощо), де людина потенційно може зазнати опромінення внаслідок існування сховища;

закриття - етап життєвого циклу сховища, який розпочинається після припинення приймання відходів на захоронення та передбачає проведення організаційних заходів і технологічних операцій з формування остаточної конфігурації системи захоронення відповідно до проекту закриття (завершення створення інженерних бар'єрів, демонтаж та дезактивація об'єктів інфраструктури, установлення процедур адміністративного контролю);

критерій вибору - якісна характеристика (геологічна, гідрогеологічна, соціально-економічна, демографічна тощо) або чисельне значення показника придатності або показника геологічної придатності, за яким на стадії вибору майданчика приймається рішення про відповідність території, що розглядається, певним вимогам або перевагам;

майданчик потенційний - майданчик, вибраний для подальшого характеризування за результатами стадії регіонального обстеження;

майданчик пріоритетний - майданчик, вибраний серед декількох потенційних майданчиків за результатами стадії характеризування;

майданчик сховища - територія, у межах якої розміщено сховище або яка досліджується з метою розміщення сховища для захоронення запланованих РАВ;

перевага - умова, якій має відповідати майданчик у цілому або його окрема характеристика та яку бажано виконати при виборі майданчика незалежно від стадії його вибору з метою підвищення рівня безпеки системи захоронення, зниження вартості проекту сховища тощо;

показник придатності - характеристика майданчика (природна, соціально-економічна, техногенна), яка може бути якісно оцінена, виміряна або обчислена, впливає на функції безпеки системи захоронення і на стадії вибору майданчика використовується для оцінки того, чи виконуються вимоги або переваги;

показник геологічної придатності - характеристика геологічного середовища (властивість, процес тощо), яка може бути якісно оцінена, виміряна або обчислена, впливає на функції безпеки системи захоронення і на стадії вибору майданчика використовується для оцінки того, чи виконується вимога або перевага;

район розміщення сховища - прилегла до майданчика територія, на якій можуть реалізовуватись події та процеси природного або техногенного походження, здатні впливати на безпеку системи захоронення;

система захоронення - сукупність природних та інженерних бар'єрів сховища (уключаючи форму та упаковки РАВ), яка забезпечує утримування радіонуклідів та їх ізоляцію від біосфери;

стабільна геологічна формація - геологічне утворення як частина геологічного  середовища,  властивості якого,  важливі  для забезпеченнябезпеки сховища, є сталими протягом геологічного часу, існує відносна постійність тенденцій їхніх змін і відсутні ознаки (протягом не менше ніж 105 років) прояву геодинамічних процесів, які можуть призвести до порушення структури цього геологічного утворення;

термін потенційної небезпеки РАВ - час, протягом якого початкова активність РАВ зменшується до рівнів звільнення від контролю органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки;

функція безпеки - конкретна мета, з якою створюється система бар'єрів для забезпечення цілей безпеки при захороненні РАВ. Бар'єр може виконувати кілька функцій (утримування радіонуклідів, захист від іонізуючого випромінювання, перешкоджання ненавмисному вторгненню тощо), які визначаються певними характеристиками бар'єра та/або фізико-хімічними процесами;

функція безпеки ізолювальна - захист РАВ від зовнішніх впливів за рахунок фізичного відділення РАВ від біосфери;

функція безпеки утримувальна - обмеження виходу радіонуклідів за межі інженерних бар'єрів сховища протягом визначеного проектом часу.

1.5. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про поводження з радіоактивними відходами", "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії", "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення", Нормах радіаційної безпеки України (НРБУ-97), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я від 14.07.97 N 208, уведених у дію з 01.01.98 постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.97 N 62, Нормах радіаційної безпеки України, доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення (НРБУ-97/Д-2000), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 12.07.2000 N 116, Основних санітарних правилах забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я від 02.02.2005 N 54, зареєстрованих у Мін'юсті 20.05.2005 за N 552/10832, Загальних положеннях забезпечення безпеки захоронення радіоактивних відходів у геологічних сховищах, затверджених наказом Держатомрегулювання від 29.05.2007 N 81, зареєстрованих у Мін'юсті 11.06.2007 за N 605/13872.

II. Базові положення вибору майданчика

2.1. Мета вибору майданчика полягає у визначенні придатних для розміщення сховища одного або декількох майданчиків та виборі такого майданчика, характеристики якого разом з властивостями інженерних бар'єрів сховища дадуть змогу оптимальним чином досягти цілі безпеки при захороненні РАВ, а саме:захист здоров'я людини та навколишнього природного середовища протягом терміну потенційної небезпеки РАВ;

ізоляцію РАВ від доступного середовища, без розрахунку на можливість підтримання прийдешніми поколіннями рівня безпеки системи захоронення.

2.1.1. Цілі забезпечення безпеки при захороненні РАВ у геологічному сховищі досягаються за рахунок спільної дії взаємодоповнювальних бар'єрів системи захоронення (форма РАВ, контейнер, матеріали засипки, геологічне середовище тощо), основну роль у якій відіграє природний бар'єр та яка має забезпечувати:

утримування РАВ інженерними бар'єрами та вміщувальними породами протягом часу, достатнього для суттєвого зниження активності короткоіснуючих радіонуклідів та зниження тепловиділення;

розсіювання вміщувальними породами тепла, що генерується в процесі радіоактивного розпаду;

ізоляцію РАВ від біосфери геологічним середовищем (геосферою), у тому числі після деградації інженерних бар'єрів;

мінімізацію кількості радіонуклідів, які можуть потрапити до біосфери у віддаленому майбутньому, та обмеження радіологічного впливу на прийнятно низькому рівні.

2.1.2. Цілі забезпечення безпеки при захороненні РАВ у поверхневому (приповерхневому) сховищі досягаються спільною дією взаємодоповнювальних бар'єрів системи захоронення, основну роль у якій відіграють інженерні бар'єри та яка має забезпечувати:

утримування РАВ інженерними бар'єрами та ізоляцію їх від біосфери на період часу, достатній для зниження активності РАВ за рахунок природного розпаду, з тим щоб гарантувати обмеження радіаційного впливу на населення та навколишнє природне середовище протягом терміну потенційної небезпеки РАВ до рівнів, регламентованих нормами радіаційної безпеки;

гарантування того, що кількість радіонуклідів, що потраплятимуть до доступного середовища у майбутньому, не призведе до радіаційних впливів, вищих за визначені нормами радіаційної безпеки;

запобігання та/або мінімізацію проведення технічного обслуговування сховища;

зниження імовірності та наслідків ненавмисного вторгнення людини.

2.2. Вибір майданчика здійснюється відповідно до законодавства з урахуванням питань володіння і користування землею відповідно до Земельного кодексу України та Кодексу України про надра.

2.3. Майданчик уважається придатним для розміщення сховища, якщо доведено здатність системи захоронення забезпечити утримування та/або ізоляцію РАВ від доступного середовища протягом терміну їх потенційної небезпеки відповідно до принципів і критеріїв радіаційного захисту та основних вимог забезпечення безпеки з урахуванням:

обсягів та характеристик РАВ;існуючих природних та техногенних характеристик території розташування майданчика та їхніх потенційних змін у майбутньому;

подій та процесів природного і техногенного походження в районі розташування майданчика та на самому майданчику, а також їхніх потенційних змін у майбутньому;

технічних можливостей спорудження сховища;

забезпечення безпеки перевезення РАВ;

соціально-економічних, демографічних характеристик.

2.4. Рішення про розміщення, проектування, будівництво поверхневого (приповерхневого)/геологічного сховища для захоронення радіоактивних відходів, які мають загальнодержавне значення, приймається Верховною Радою України шляхом прийняття відповідного закону.

2.5. Стадійність процесу вибору майданчика

Вибір майданчика здійснюється постадійно - від розробки концепції проекту сховища і обстеження регіонів до характеризування потенційних майданчиків і підтвердження пріоритетного майданчика для захоронення відповідних РАВ згідно з розділом VI цих Вимог.

2.6. Комплексність досліджень

При виборі майданчика проводяться дослідження природних, техногенних, соціально-економічних факторів, що можуть впливати на безпеку системи захоронення. Розглядаються характеристики майданчика, які:

забезпечують ізоляцію радіонуклідів від доступного середовища;

можуть впливати на швидкість перенесення і накопичення радіоактивних речовин у навколишньому природному середовищі;

забезпечують захист інженерних бар'єрів від впливів зовнішніх подій та процесів.

Також розглядаються зовнішні події та процеси природного і техногенного походження, які можуть впливати на безпеку системи захоронення при експлуатації, у період закриття та після закриття сховища.

2.7. Дослідження альтернативних варіантів розміщення сховища

Для визначення пріоритетного майданчика проводиться аналіз декількох потенційних майданчиків за комплексом показників.

Оптимальність прийнятого рішення обґрунтовується на підставі порівняння результатів оцінки безпеки та техніко-економічних розрахунків. Перевага надається майданчику, який разом з інженерними бар'єрами забезпечить належний рівень безпеки відповідно до принципів і критеріїв радіаційного захисту та вимог безпеки з урахуванням соціально-економічних факторів.

2.8. Прогнозні оцінки на довготривалий термін

При проведенні оцінки придатності майданчика виконуються прогнозні розрахунки виходу радіонуклідів із сховища та їх перенесення до доступного середовища на основі моделей стану геологічного середовища та процесів (фільтрація, міграція, тепло- та газоперенесення, геодинамічні зміни та ін.),які можуть активізувати або запобігти виходу радіонуклідів із сховища та їх перенесення до біосфери. Обґрунтовуються припущення та спрощення, що використовувались при розробці моделей, коректність моделей, достатність та точність наявних вихідних даних (параметри моделей) та надійність результатів моделювання. Ідентифікуються джерела виникнення невизначеностей результатів оцінки (наприклад, пов'язані із невизначеністю еволюції системи захоронення та можливими змінами умов у майбутньому, з недостатністю вихідних даних для моделювання; можливою неадекватністю моделей для опису реальних умов тощо) та проводиться їх аналіз з метою зменшення невизначеностей.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97 


Похожие статьи

Р С Кірін - Геологічне право україни систематизований зб нормат -правових г 36 актів неофіц вид