Р С Кірін - Геологічне право україни систематизований зб нормат -правових г 36 актів неофіц вид - страница 85

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97 

2.9. Консервативність прогнозних оцінок

Для оцінки придатності майданчика при прогнозуванні поведінки системи захоронення та проведенні відповідних розрахунків використовується консервативний підхід. Беручи до уваги невизначеності, пов'язані з неповнотою досліджень майданчика, можливими еволюційними та катастрофічними змінами умов у майбутньому та недостатністю знань, при проведенні оцінки використовують припущення та значення параметрів подій та процесів, які явно призводять до більш несприятливих результатів впливу на безпеку захоронення.

Зменшення консервативності оцінок досягається поступовим підвищенням детальності досліджень на кожній подальшій стадії вибору

57

майданчика.

57 Повний текст див. Офіційний вісник України, 2008, N 95 (22.12.2008), ст. 3155

РОЗДІЛ 21. ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ОСОБЛИВО ЦІННИХ ГЕОЛОГІЧНИХ ОБ'ЄКТІВ

КОДЕКС УКРАЇНИ Про надра

Кодекс введено в дію з дня опублікування - 31 серпня 1994 року (згідно з Постановою Верховної Ради України від 27 липня 1994 року N 133/94-ВР)

(витяг)

Стаття 59. Охорона ділянок надр, що становлять особливу наукову

або культурну цінність

Рідкісні геологічні відслонення, мінералогічні утворення, палеонтологічні об'єкти та інші ділянки надр, які становлять особливу наукову або культурну цінність, можуть бути оголошені у встановленому законодавством порядку об'єктами природно-заповідного фонду.

У разі виявлення при користуванні надрами рідкісних геологічних відшарувань і мінералогічних утворень, метеоритів, палеонтологічних, археологічних та інших об'єктів, що становлять інтерес для науки і культури, користувачі надр зобов'язані зупинити роботи на відповідній ділянці і повідомити про це заінтересовані державні органи.

Про природно-заповідний фонд України

Закон введено в дію з дня опублікування - 25 липня 1992 року (згідно з Постановою Верховної Ради України від 16 червня 1992 року N 2457-XII) Із змінами і доповненнями,

(витяг)

Цей Закон визначає правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об'єктів.

Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

У зв'язку з цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.

Стаття 3. Класифікація територій та об'єктів природно-заповідного

фонду України

До природно-заповідного фонду України належать:

природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища;

штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

890

(частина друга статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 14.12.99 р. N 1287-XIV)

Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об'єктів, що оголошуються заказниками чи пам'ятками природи, мети і необхідного режиму охорони:

заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні;

пам'ятки природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.

Законодавством Автономної Республіки Крим може бути встановлено додаткові категорії територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Стаття 16. Вимоги щодо охорони природних комплексів та об'єктів

природних заповідників

На території природних заповідників забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об'єкти, а саме:

будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об'єктів транспорту і зв'язку, не пов'язаних з діяльністю природних заповідників, розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку населення, стоянка транспорту, а також проїзд і прохід сторонніх осіб, прогін свійських тварин, пересування механічних транспортних засобів, за винятком шляхів загального користування, лісосплав, проліт літаків та вертольотів нижче 2000 метрів над землею, подолання літаками звукового бар'єру над територією заповідника та інші види штучного шумового впливу, що перевищують установлені нормативи;

геологорозвідувальні роботи, розробка корисних копалин, порушення грунтового покриву та гідрологічного і гідрохімічного режимів, руйнування геологічних відслонень, застосування хімічних засобів, усі види лісокористування, а також заготівля кормових трав, лікарських та інших рослин, квітів, насіння, очерету, випасання худоби, вилов і знищення диких тварин, порушення умов їх оселення, гніздування, інші види користування рослинним і тваринним світом, що призводять до порушення природних комплексів;

мисливство, рибальство, туризм, інтродукція нових видів тварин і рослин, проведення заходів з метою збільшення чисельності окремих видів тварин понад допустиму науково обгрунтовану ємкість угідь, збирання колекційних та інших матеріалів, за винятком матеріалів, необхідних для виконання наукових досліджень.

(частина перша статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законами України від 14.12.99 р. N 1287-XIV,

від 21.01.2010 р. N 1826-VI)

Для збереження і відтворення корінних природних комплексів, проведення науково-дослідних робіт та виконання інших завдань у природному заповіднику відповідно до проекту організації його території та охорони природних комплексів допускається:

виконання відновлюваних робіт на землях з порушеними корінними природними комплексами, а також здійснення заходів щодо запобігання змінам природних комплексів заповідника внаслідок антропогенного впливу -відновлення гідрологічного режиму, збереження та відновлення рослинних угруповань, що історично склалися, видів рослин і тварин, які зникають, тощо;

здійснення протипожежних і санітарних заходів, що не порушують режиму заповідника; спорудження у встановленому порядку будівель та інших об'єктів, необхідних для виконання поставлених перед заповідником завдань; збір колекційних та інших матеріалів, виконання робіт, передбачених планами довгострокових стаціонарних наукових досліджень, проведення екологічної освітньо-виховної роботи.

Проектом організації території природного заповідника та охорони його природних комплексів може бути передбачено виділення земельних ділянок для задоволення господарських потреб заповідника та його працівників у сінокосах, випасах, городах та паливі відповідно до встановлених нормативів.

Проекти організації території природних заповідників та охорони їх природних комплексів розробляються спеціалізованими проектними організаціями і затверджуються центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.

В разі термінової необхідності за клопотанням науково-технічної ради природного заповідника з дозволу центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища на території природного заповідника можуть проводитися заходи, спрямовані на охорону природних комплексів, ліквідацію наслідків аварій, стихійного лиха та в інших цілях, не передбачені Проектом організації території природного заповідника та охорони його природних комплексів.

Для ліквідації наслідків аварій та стихійного лиха, в результаті яких виникає пряма загроза життю людей чи знищення заповідних природних комплексів, особливо термінові заходи здійснюються за рішенням дирекції природного заповідника.

Із змінами і доповненнями, (витяг)

Стаття 6. Умови укладення угоди про розподіл продукції

1. Угоди про розподіл продукції відповідно до цього Закону можуть укладатися щодо окремих ділянок (ділянки) надр, що обмежуються у просторі та координатами, в межах яких знаходяться родовища, частини родовищ корисних копалин загальнодержавного і місцевого значення, включаючи ділянки надр у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України.

Перелік ділянок надр, що становлять особливу наукову, культурну або природно-заповідну цінність і не можуть надаватися у користування на умовах угод про розподіл продукції, затверджується Верховною Радою України не пізніше тримісячного строку з дня набрання чинності цим Законом.

РОЗДІЛ 22. ПРАВОВА ОХОРОНА НАДР ПРИ ГЕОЛОГІЧНІЙ

ДІЯЛЬНОСТІ

КОДЕКС УКРАЇНИ Про надра

Кодекс введено в дію з дня опублікування - 31 серпня 1994 року (згідно з Постановою Верховної Ради України від 27 липня 1994 року N 133/94-ВР)

(витяг) Розділ VI

ОХОРОНА НАДР

Стаття 56. Основні вимоги в галузі охорони надр

Основними вимогами в галузі охорони надр є:

забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр;

додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами;

раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів;

недопущення шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних

споруд;

охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку;

запобігання необгрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей;

запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, скиданні стічних вод;

додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.

Стаття 57. Обмеження, тимчасова заборона (зупинення) або припинення користування надрами

У разі порушення статті 56 та інших вимог цього Кодексу користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, державного гірничого нагляду, державного геологічного контролю або іншими спеціально уповноваженими на те державними органами в порядку, встановленому законодавством України.

При користуванні надрами відповідно до умов угоди про розподіл продукції право користування надрами може бути припинено, обмежено чи тимчасово заборонено (зупинено) на умовах та в порядку, передбачених Законом України "Про угоди про розподіл продукції" і такою угодою, і лише у випадках, зазначених у частині четвертій статті 26 цього Кодексу.

ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Держпромгірнагляду МНС України

від 24 березня 2006 р. N 51

Методичні рекомендації зі здійснення державного нагляду за охороною надр при розробці родовищ мінеральних підземних вод

(витяг)

I. Загальна частина

Відповідно до вимог Кодексу України про надра, Водного кодексу України, а також Положення про Державний департамент промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду головними завданнями нагляду за правильністю розробки родовищ мінеральних вод і охорони є виконання всіма підприємствами, організаціями, установами та фізичними особами, які проводять розробку родовищ мінеральних вод, вимог з їх раціонального використання, проведення заходів з їх охорони від псування і передчасного виснаження.

Нагляд у цій області здійснюється на всіх стадіях вивчення родовищ мінеральних вод, зокрема дослідно-промислова розробка родовищ і промислова експлуатація, охоплюючи питання виконання вимог з охорони надр при проведенні геологорозвідувальних робіт, з виявлення й оцінки родовищ мінеральних вод, а також дотримання встановленого порядку передачі родовищ до промислового освоєння; при узгодженні спеціальних дозволів на користування надрами; узгодженні проектів дослідно-промислової розробки і проектів (технологічних схем) розробки родовищ мінеральних вод, проектів округу і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони курортів, а також виконанні вимог Правил розробки і охорони родовищ лікувальних мінеральних вод; узгодженні дозволів на проведення робіт у межах гірничих відводів і зон санітарної охорони родовищ і курортів; при контролі за дотриманням надрокористувачами встановлених режимів у зонах санітарної охорони.

У наглядовій діяльності при геологічному вивченні родовищ мінеральних вод, їх розробці та охороні варто керуватися наступними законодавчими актами і нормативними документами:

896

3. Законом України "Про курорти". Затверджено Постановою Верховної Ради України від 5 жовтня 2000 р. N 2026-III.

4. Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності". Затверджено Указом Президента України від 1 червня 2000 р. N 1775-III.

5. Законом України "Про питну воду і питне водопостачання". Затверджено Указом Президента України від 10 січня 2002 р. N 2918-III.

6. Положенням про Державний департамент промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2005 р. N 1090.

7. Положенням про Порядок надання у 2006 році спеціальних дозволів на користування надрами. Постанова Кабінету Міністрів України від 20

лютого 2006 р. N 168.

8. Положенням про порядок надання гірничих відводів. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. N 59.

9. Положенням про Порядок передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 1995 р. N 114.

10. Положенням про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. N 459.

11. Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду до родовищ питних і технічних підземних вод. Затверджено ДКЗ України 2000 р.

12. Правилами розробки і охорони родовищ лікувальних мінеральних вод. Затверджено постановою Держгіртехнагляду СРСР від 27 серпня 1987 р. N 28.

13. Державними і галузевими стандартами, технічними умовами для мінеральних вод.

14. Правовим режимом зон санітарної охорони водних об'єктів. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 р. N 2024.

II. Перевірка дотримання вимог з охорони надр при проведенні геологорозвідувальних робіт з виявлення й оцінки родовищ мінеральних

вод

Перевірка дотримання вимог з геологічного вивчення надр, їх використання й охорони на стадії проведення геологорозвідувальних робіт варто проводити на об'єктах, що знаходяться в детальній розвідці і по якихготуються матеріали підрахунку запасів мінеральних вод для надання в ДКЗ України. Вибір об'єктів для нагляду варто робити на основі пооб'єктних планів геологорозвідувальних організацій.

Під час перевірки дотримання вимог з геологічного вивчення родовищ мінеральних вод необхідно керуватися вимогами ст. 56 Кодексу України про надра і Проектом геологорозвідувальних робіт. Особливу увагу приділити дотриманню встановленого законодавством порядку надання надр у користування; наявності ліцензії на вид діяльності в геологорозвідувальній організації; раціональному видобутку, використанню й утилізації мінеральних вод при відкачках; недопущенню шкідливого впливу бурових робіт на схоронність запасів корисної копалини; дотриманню проектних рішень при розвідці родовищ, а також питанням розміщення розвідувальних свердловин, їх конструкції, способу буріння, термінам дослідних відкачок і забезпеченості їх технічними засобами, виконанню заходів щодо охорони навколишнього природного середовища.

Необхідно приділяти увагу питанням консервації і ліквідації свердловин. Також мати на увазі те, що спостережні свердловини буряться найменшим діаметром, але з розрахунком можливості установки фільтрів у водоприймальній частині; діаметри розвідувальних свердловин визначаються з розрахунком проведення з них дослідних відкачок; діаметри розвідувальних свердловин, призначених для наступної передачі в експлуатацію, повинні відповідати проектним діаметрам експлуатаційних свердловин.

Конструкція свердловин і способи буріння повинні передбачати можливість окремого випробування водоносних горизонтів, а при мінливості по вертикалі проникненості водовміщуючих порід і хімічного складу мінеральних вод окремих їх зон.

VIII. Контроль за правильністю розробки родовищ мінеральних вод і їх охороною

Безпосередній контроль за правильністю розробки родовищ мінеральних вод і їх охороною здійснюється шляхом систематичних обстежень підконтрольних підприємств і організацій, що розробляють родовища мінеральних вод.

Періодичність перевірок встановлюється начальником інспекції за планами, що складаються з урахуванням аналізу наглядової діяльності інспектора на підконтрольних підприємствах.

Під час проведення обстежень необхідно перевіряти наявність:

Статуту підприємства, зареєстрованого у райдержадміністрації.

Посвідчення про державну реєстрацію підприємства.

Довідки про внесення в єдиний державний реєстр підприємств.

Геологічних матеріалів із протоколом твердження запасів мінеральних вод у ДКЗ України. Вимога ст. 45, 56 п. 1 Кодексу України про надра.

Спеціального дозволу на користування надрами. Вимога ст. 16 Кодексу України про надра.

Ліцензії на вид господарської діяльності - пошук, розвідка родовищ корисних копалин і на видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення. Вимога ст. 9 п. 1 і п. 5 Закону про ліцензування окремих видів господарської діяльності.

Технологічної схеми розробки родовища. Вимога ст. 51 Кодексу України про надра.

Акта гірничого відводу. Вимога ст. 17, 19 Кодексу України про надра.

Дозволу на спеціальне водокористування. Вимога ст. 48 Водного кодексу України.

Проекту зон санітарної охорони родовища. Вимога ст. 93 Водного кодексу України, розділу 6 Закону України "Про курорти".

Паспорта надкаптажної споруди. Вимога п. 4.16 Правил розробки й охорони родовищ лікувальних мінеральних вод.

Акта передачі родовища для промислового освоєння. Вимога ст. 40 Кодексу України про надра.

Дозволу на початок робіт підприємства.

Результати гідрогеологічного забезпечення робіт з:

виконання програми режимних спостережень за обсягами і термінами з веденням відповідних журналів, перевірки сталості дебетів, напорів, рівнів, температури, складу і властивостей мінеральної води, даних аналізу річних і багаторічних спостережень за розробкою родовища;

ведення журналу обліку видобутку води (ПІД-11, ПІД-12);

стану обліку і руху запасів по Ф-7 гр.;

наявності і виконання заходів щодо проекту зон санітарної охорони; наявності і ведення річних звітів;

стану виконання погоджених планів відбору і витрат мінеральних вод;

контролю технічного стану надкаптажних споруд, свердловин, їх оголовків, мінералопроводів, накопичувальних резервуарів та інших бальнеотехнічних і гідротехнічних споруд (наявність технічних паспортів на трубопроводи, засувки тощо; наявність графіків поточного і капітальних ремонтів надкаптажних і бальнеотехнічних споруд; ведення журналів з перевірки технічного стану мінералопроводів на предмет витоку вод -щорічні гідравлічні випробування, щомісячний візуальний огляд; стан огородження першої зони санітарної охорони і стан території першої і другої зон санітарної охорони; дотримання вимог електробезпечності під час роботи електронасосного устаткування);

забезпеченості надкаптажних споруд контрольно-вимірювальними приладами відповідно до проекту, їх таріровка, наявність паспортів технічної експлуатації приладів обліку.

Під час обстеження території гірничого відводу звертати увагу на можливе ведення гірничих, будівельних чи інших господарських робіт, перевіряти наявність у працівників проектної і дозвільної документації на господарську діяльність, а також вимагати виконання запроектованих заходів щодо охорони родовища мінеральних вод.

Перед виїздом на намічений для обстеження об'єкт варто ознайомитися з геологічною, гідрогеологічною і технічною документацією, яка характеризує родовища мінеральних вод, що розробляються, і систему їх розробки; зі звітними даними, які є в теруправліннях Держпромгірнагляду, в територіальних геологічних організаціях, а також з основними недоліками і недоглядами, відзначеними в матеріалах попередніх перевірок.

Після цього окреслюється головне завдання обстеження і складається чітка програма перевірки. Про перевірку повідомляється підприємство з проханням підготувати всі необхідні документи.

У разі потреби, за для детальнішого і ретельнішого розгляду окремих питань, до участі в перевірці доцільно залучати різних фахівців (гідрогеологів, курортологів, представників санепідемнагляду).

За результатами обстеження складаються і видаються надрокористувачу приписи для обов'язкового виконання.

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Держпромгірнагляду МНС України від 24 березня 2006 р. N 51

Методичні рекомендації зі здійснення державного нагляду за охороною надр при розробці родовищ прісних підземних вод

I. Загальна частина

Відповідно до вимог основ Кодексу України про надра, Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", Водного кодексу України, а також Положення про Державний департамент промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду головним завданням нагляду за геологічним вивченням родовищ прісних підземних вод, їх розробкою і охороною є забезпечення всіма підприємствами, організаціями, установами і фізичними особами вимог з раціонального використання родовищ прісних підземних вод, а також виконання заходів щодо їх охорони.

Нагляд у цій галузі ведеться:

на всіх стадіях вивчення та експлуатації родовищ прісних підземних

вод;

при узгодженні проектів дослідно-промислової розробки та планів робіт на рік;

при узгодженні спеціальних дозволів на користування надрами;

при узгодженні правил технічної експлуатації родовищ підземних вод;

при контролі за дотриманням надрокористувачами встановлених режимів у зонах санітарної охорони.

У наглядовій діяльності при геологічному вивченні родовищ прісних підземних вод, їх розробці та охороні необхідно керуватися наступними законодавчими актами і нормативними документами:

900

3. Положенням про Державний департамент промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2005 р. N 1090.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97 


Похожие статьи

Р С Кірін - Геологічне право україни систематизований зб нормат -правових г 36 актів неофіц вид