Р С Кірін - Геологічне право україни систематизований зб нормат -правових г 36 актів неофіц вид - страница 95

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97 

(c) доступность надежного страхования, покрывающего риск ответственности за ущерб от загрязнения.

3. О любой сумме, рекомендованной в соответствии с п.2 настоящей статьи, правительство-депозитарий уведомляет все Государства-Стороны. Она заменяет сумму, применяемую в настоящее время, через 30 дней после ее признания всеми Государствами-Сторонами. Государство-Сторона, которое в течение 6 мес с момента такого уведомления либо в течение такого периода, который был установлен в рекомендации, не уведомило правительство-депозитария о том, что оно не может признать рекомендованную сумму, считается признавшим ее.

4. Если рекомендованная сумма не была признана всеми Государствами-Сторонами в течение 6 мес. либо такого другого периода, который был установлен в рекомендации после того, как оно было уведомлено правительством-депозитарием, оно, спустя 30 дней, заменяет сумму, применяемую в настоящее время в отношениях между теми Государствами-Сторонами, которые признали ее. Любое другое Государство-Сторона может затем признать рекомендованную сумму, которая станет применяться к нему спустя 30 дней после этого.

5. Государство, присоединившееся к настоящей Конвенции, связано любой рекомендацией Комитета, которая была единогласно признана Государствами-Сторонами. Когда рекомендация не признана таким образом, присоединившееся Государство считается признавшим ее, если в момент своего присоединения оно уведомит Правительство-депозитария о том, что оно не признает рекомендацию.

Статья 10

Права на возмещение, предусмотренные настоящей Конвенцией, погашаются, если в течение 12 мес со дня, когда лицо, потерпевшее ущерб, узнало или, как разумно полагать, должно было узнать об ущербе, истец не уведомил письменно оператора о своем требовании или не предъявил иска о возмещении ущерба. Однако ни в коем случае иск не может быть предъявлен по истечении 4 лет со дня, когда произошел инцидент, причинивший ущерб. Если инцидент состоял из ряда происшествий, четырехлетний срок исчисляется со дня последнего происшествия.

Статья 11

1. Иски о возмещении убытков на основании настоящей Конвенции могут быть предъявлены только в судах Государства-Стороны, где был понесен ущерб от загрязнения в результате инцидента, или в судах Контролирующего Государства. Для цели определения места ущерба ущерб, понесенный в районе, в котором в соответствии с международным правом, Государство обладает суверенными правами на естественные ресурсы, считается понесенным в этом Государстве.

2. Каждое Государство-Сторона обеспечивает, чтобы его суды обладали юрисдикцией, необходимой для принятия таких исков о возмещении.

3. После создания фонда в соответствии со ст. 6 суды Государства-Стороны, в котором создан фонд, исключительно компетентны решать все вопросы соразмерного разделения и распределения фонда.

Статья 12

1. Всякое решение суда, обладающего юрисдикцией в соответствии со ст. 11, которое может быть исполнено в стране суда, где оно более не подлежит пересмотру в обычном порядке, признается в любом Государстве-Стороне, за исключением случаев, когда:

(a) решение было вынесено в результате обмана;

(b) ответчик не был извещен в разумный срок и ему не была предоставлена возможность защищать свое дело в суде.

2. Решение, признанное на основании п. 1 настоящей статьи, должно исполняться в любом Государстве-Стороне, как только выполнены формальности, требуемые в этом Государстве. Эти формальности не должны допускать ни пересмотра дела по существу, ни пересмотра вопроса о применимом праве.

Статья 13

Если Государство-Сторона является оператором, такое Государство подчиняется юрисдикции, установленной в ст. 11, и отказывается от всех средств защиты, основанных на его статусе суверенного Государства.

Статья 14

Не возникает ответственности на основании настоящей Конвенции за ущерб, причиненный ядерным инцидентом:

(a) если оператор ядерной установки отвечает за этот ущерб на основании Парижской конвенции об ответственности перед третьей стороной в области ядерной энергии от 29 июля 1960 г., или Венской конвенции о гражданской ответственности за ядерный ущерб от 21 мая 1963 г., или если оператор ядерного судна отвечает за такой ущерб на основании Брюссельской конвенции об ответственности операторов ядерных судов от 25 мая 1962 г.; либо

(b) если оператор ядерной установки или оператор ядерного судна отвечает за этот ущерб на основании национального права, регулирующего ответственность за такой ущерб при условии, что это право во всех отношениях является столь же благоприятным для лиц, которые могут потерпеть ущерб, как Парижская или Венская конвенции, что касается оператора ядерной установки, либо Брюссельская конвенция, что касается оператора ядерного судна.

Статья 15

1. Настоящая Конвенция не препятствует Государству предусмотреть неограниченную ответственность либо более высокий предел ответственности, чем применяемый на основании статьи 6 за ущерб от загрязнения, причиненный установками, в отношении которых оно является Контролирующим Государством и нанесенный в этом Государстве или в другом Государстве-Стороне при условии, однако, что, поступая такимобразом, оно не допускает дискриминации на основе национальной принадлежности. Это положение может быть основано на принципе взаимности.

2. Суды каждого Государства-Стороны применяют право Контролирующего Государства для того, чтобы установить, имеет ли оператор право на основании положений настоящей статьи и п. 1 ст. 6 ограничить свою ответственность и, если имеет, то размер такой ответственности.

3. Ничто в настоящей статье не затрагивает доступной суммы возмещения за ущерб от загрязнения, понесенный в Государствах-Сторонах, в отношении которых положение, предусмотренное в соответствии с п. 1 настоящей статьи, не применяется.

4. Для целей настоящей статьи ущерб от загрязнения, понесенный в Государстве-Стороне, означает ущерб от загрязнения, понесенный на территории этого Государства или в районах, где, в соответствии с международным правом, оно обладает суверенными правами на естественные ресурсы.

Статья 16

Настоящая Конвенция открыта для подписания в Лондоне с 1 мая 1977 г. до 30 апреля 1978 г. Государствами, приглашенными участвовать в Международной конференции по Конвенции о гражданской ответственности за ущерб от загрязнения нефтью, в результате работ в море, состоявшейся в Лондоне с 20 по 31 октября 1975 г. и с 13 по 17 декабря 1976 г., и будет открыта затем для присоединения этих Государств.

Статья 17

Настоящая Конвенция подлежит ратификации, принятию или одобрению.

Статья 18

Государства-Стороны могут единогласно пригласить присоединиться к настоящей Конвенции другие Государства, берега которых омывает Северное море, Балтийское море или часть Атлантического океана к северу от 36 градусов северной широты.

Статья 19

Документы о ратификации, принятии, одобрении или присоединении сдаются на хранение Правительству Соединенного Королевства Великобритании и Северной Ирландии.

Статья 20

1. Настоящая Конвенция вступает в силу на девяностый день после сдачи на хранение четвертого документа о ратификации, принятии, одобрении или присоединении.

2. Для каждого Государства, которое ратифицирует, примет, одобрит настоящую Конвенцию или присоединится к ней после сдачи на хранение четвертого документа, Конвенция вступает в силу на девяностый день после сдачи таким Государством на хранение его документа.

Статья 21

Государство-Сторона может денонсировать настоящую Конвенцию в любое время путем письменного уведомления, направленного Правительству-депозитарию. Любая такая денонсация вступает в силу по истечении двенадцати месяцев после дня получения Правительством-депозитарием такого уведомления или после такой более поздней даты, которая может быть указана в этом уведомлении.

Статья 22

1. Любое Государство может во время ратификации, принятия, одобрения или присоединения любо позднее заявить путем письменного уведомления, направленного Правительству-депозитарию, о том, что настоящая Конвенция применяется ко всем или какой-либо из территорий, за международные отношения которых оно ответственно, при условии, что они находятся в районе, указанном в ст. 18.

2. Такое заявление вступает в силу на девяностый день после его получения Правительством-депозитарием либо, если к этой дате настоящая Конвенция еще не вступила в силу, со дня ее вступления в силу.

3. Каждое Государство-Сторона, которая сделала заявление в соответствии с п. 1 настоящей статьи, может, в соответствии со ст. 21, денонсировать настоящую Конвенцию в отношении всех территорий или какой-либо из них.

Статья 23

Любое Государство-Сторона после получения согласия, по крайней мере, одной трети Государств-Сторон может созвать конференцию Государств-Сторон для пересмотра настоящей Конвенции или внесения в нее поправок.

Статья 24

К настоящей Конвенции не могут быть сделаны никакие оговорки.

Статья 25

Правительство-депозитарий сообщает Государствам, указанным в ст. 16 и присоединившимся к настоящей Конвенции:

(a) о подписаниях настоящей Конвенции, о сдаче на хранение документов о ратификации, принятии, одобрении или присоединении, о получении уведомлений в соответствии со ст. 22 и о получении уведомлений о денонсации;

(b) о дате вступления в силу настоящей Конвенции; и

(c) о рекомендациях Комитета, созванного на основании ст. 9, о принятии и непринятии этих рекомендаций и о датах вступления в силу подобных рекомендаций.

Статья 26

Оригинал настоящей Конвенции, английский и французский тексты которого являются равно аутентичными, сдается на хранение Правительству Соединенного Королевства Великобритании и Северной Ирландии, которое посылает заверенные  копии  ее  Государствам,  указанным  в  ст.   16 иприсоединившимся Государствам, и которое после вступления ее в силу, передает заверенную копию в Секретариат Организации Объединенных Наций для регистрации и опубликования в соответствии со ст. 102 Устава Организации Объединенных Наций.

В удостоверение чего нижеподписавшиеся, должным образом на то уполномоченные, подписали настоящую Конвенцию.

Совершено в Лондоне 17 декабря 1976 г.

Неофициальный перевод.від 24 листопада 1997 р. N 1306 Київ

Про затвердження Гірничої хартії держав-учасниць Співдружності

Незалежних Держав

Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Гірничу хартію держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, підписану від імені Кабінету Міністрів України 27 березня 1997 року в м. Москві з таким застереженням:

"Україна бере на себе зобов'язання застосовувати положення Гірничої хартії з урахуванням національного законодавства, за винятком розділу II".

2. Міністерству закордонних справ надіслати депозитарію Гірничої хартії повідомлення про виконання внутрішньодержавних процедур.

ГІРНИЧА ХАРТІЯ держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав

ДАТА ПІДПИСАННЯ: 27.03.97 р.

ДАТА НАБРАННЯ ЧИННОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ: 25.02.98 р.

(витяг)

Дополнительно см. Справку по состоянию на 1 сентября 2004 года,

Сведения по состоянию на 15 января 2008 года Офіційний переклад.

Держави - учасниці цієї Гірничої хартії в особі урядів (далі - Сторони), прагнучи забезпечити формування та ефективну діяльність Економічного союзу в галузі вивчення, розвідки, використання та охорони надр в умовах різночасності й своєрідності процесів структурних та інших змін, які відбуваються в народному господарстві Сторін та які зумовлюють доцільність спільних зусиль із забезпечення цих змін та сприяння ним;

будучи переконаними в тому, що послідовна реалізація взаємодоповнювальних можливостей гірничодобувних і геологічних галузей Сторін позитивно вплине на вирішення проблем забезпечення народного господарства мінерально-сировинними ресурсами, безпеки робіт й охорони навколишнього середовища та здійснить вплив, що стабілізує, на економіку Сторін у цілому;

визнаючи державний суверенітет і суверенні права Сторін на надра;

будучи сповненими рішучості сприяти створенню та розвиткові спільного ринку мінерально-сировинних ресурсів шляхом установлення взаємовигідних торговельних відносин та здійснення спільних інвестиційних проектів і програм;

будучи переконаними в необхідності організації спільних науково-дослідних, проектних та дослідно-конструкторських робіт у галузі гірничої справи та геології;

виражаючи готовність координувати свою політику в галузі розвитку гірничо-геологічного сектора економіки, співробітничати в здійсненні відповідних практичних заходів на основі викладених нижче принципів;

керуючися Статутом Співдружності Незалежних Держав та Договором про створення Економічного союзу, іншими документами, підписаними в рамках багатостороннього співробітництва держав - учасниць Співдружності,

прийняли Гірничу хартію держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав (далі - Гірнича хартія).

I. Цілі, принципи, основні напрями та завдання співробітництва

Сторони визначають головною метою співробітництва -взаємодопомогу та координацію спільних дій у сфері вивчення, розвідки, використання та охорони надр за такими напрямами:

поетапного зближення та гармонізації законодавчих та інших нормативних актів у сфері вивчення, розвідки, використання та охорони надр;

удосконалення правової бази господарського співробітництва в умовах становлення та розвитку ринкових відносин;

здійснення на взаємоприйнятній основі геологічного вивчення надр та відтворення мінерально-сировинної бази, забезпечення зростання ефективності виробництва, транспортування та використання корисних копалин і продуктів їхньої переробки (перетворення) за умови одночасного підвищення рівня безпеки та зведення до мінімуму проблем забруднення навколишнього середовища;

розробки та пропонування нових механізмів ефективного співробітництва органів державної влади та управління, а також суб'єктів господарської діяльності у сфері вивчення, розвідки, використання та охорона

надр.

Сторони у своєму співробітництві керуються принципами взаємної поваги, довіри, взаємодопомоги, недискримінації, невтручання у справи одна одної, відповідальності за взяті зобов'язання, мирного вирішення спорів.

Сторони створюють обстановку, сприятливу для функціонування підприємств гірничопромислового комплексу та припливу інвестицій та сучасних технологій за допомогою впровадження ринкових підходів до організації діяльності у сфері вивчення, розвідки, використання та охорони надр, контролю держави за раціональним відпрацюванням запасів родовищ корисних копалин.

Для досягнення цієї мети й відповідно до зазначених принципів Сторін сприяють вирішенню таких завдань:

1. Становлення та розвитку ринку мінерально-сировинних ресурсів та продуктів їхньої переробки (перетворення) у рамках формованого спільного економічного простору держав - учасниць Співдружності, у тому числі шляхом створення сприятливих умов для відновлення взаємовигідних коопераційних зв'язків суб'єктів господарської діяльності Сторін.

2. Забезпечення доступу до надр, їхньої розвідки та розробки відповідно до національного законодавства Сторін.

3. Розробки та реалізації спільних програм робіт у галузі геологічного вивчення надр, відтворення та якісного поліпшення мінерально-сировинної бази.

4. Гармонізації політики розвитку та розміщення підприємств гірничопромислового комплексу.

5. Здійснення заходів для розвитку промислових інфраструктур гірничопромислового комплексу.

6. Полегшення доступу до транспортних інфраструктур для цілей міжнародного транзиту потоку мінерально-сировинних ресурсів, а також продуктів їхньої переробки (перетворення).

7. Полегшення доступу на комерційних умовах до нових технологій, що застосовуються в галузі розвідки, видобутку, переробки (перетворення) та використання мінерально-сировинних ресурсів.

8. Створення умов, що забезпечуюсь раціональне та комплексне використання запасів родовищ корисних копалин.

9. Сприяння в здійсненні заходів, спрямованих на розробку й впровадження ресурсозберігаючих технологій і виробництв.

10. Розробки та реалізації спільних програм робіт у галузі техніки безпеки, спрямованих на досягнення та (або) підтримку високих рівнів безпеки, співробітництво в недопущенні та ліквідації наслідків великих аварій на підприємствах з видобутку й переробки (перетворення) мінерально-сировинних ресурсів.

11. Розробки та реалізації взаємопогоджених підходів до вирішення проблем охорони навколишнього природного середовища та конкретних спільних програм робіт у цій галузі.

12. Сприяння залученню інвестицій і кредитів до гірничопромислових комплексів Сторін; створення механізмів та умов залучення коштів з позабюджетних джерел Сторін.

13. Створення спільних підприємств із видобутку, переробки (перетворення) корисних копалин, виробництва устаткування для гірничодобувної промисловості, матеріалів, приладів, гірничорятувальної та іншої техніки, паливно-енергетичних, вугільно-металургійних, нафто-газохімічних та гірничопромислових комплексів.

14. Виявлення пріоритетних напрямів наукових досліджень, перспективних проектних і дослідно-конструкторських розробок, координації зазначених досліджень і розробок, фінансування на пайовій основі робіт, проектів, програм, що становлять взаємний інтерес.

15. Координації заходів удосконалення та погодження нормативно-методичних документів, які регламентують геологорозвідувальні роботи на базі прийнятих у світовій практиці вимог до змісту робіт за стадіями, класифікації запасів корисних копалин, форми та змісту геологічних звітів, балансів запасів корисних копалин та іншої геологічної інформації.

16. Аналізу кон'юнктури світового ринку мінерально-сировинних ресурсів, а також світових досягнень у галузі науки, техніки, технології, вироблення взаємоприйнятої стратегії й тактики дій на світовому гірничо-геологічному ринку товарів та послуг.

17. Сприяння в співробітництві підприємств гірничопромислового комплексу з підприємствами інших галузей, у тому числі оборонними, готовими розмістити в себе замовлення на модернізацію, ремонт

і виготовлення гірничого устаткування, розробку технологій і виконання послуг, зв'язаних з геологорозвідкою, видобутком, переробкою

(перетворенням) корисних копалин, їхнім транспортуванням та використанням.

18. Сприяння в здійсненні скоординованих заходів з підготовки та підвищення кваліфікації кадрів, у тому числі в навчальних закладах третіх країн, організації шкіл і курсів бізнесу, маркетингу, менеджменту.

19. Здійснення заходів, спрямованих на створення банку даних у галузі гірничої справи, структурованого за напрямами гірничої науки й техніки, конкретними виробниками устаткування, постачальниками матеріалів, виконавцями робіт і послуг і т. д.

20. Створення та застосування механізмів правового захисту й забезпечення соціальних гарантій спеціалістів, яких залучають для роботи на гірничо-геологічні об'єкти Сторін.

21. Створення умов, які сприяють виконанню в повному обсязі та в установлені строки договорів про взаємні поставки найважливіших видів корисних копалин, продуктів їхньої переробки (перетворення), гірничого устаткування, матеріалів, приладів, гірничорятувальної та іншої техніки.

22. Сприяння в проведенні симпозіумів, конкурсів, виставок та інших аналогічних заходів гірничо-геологічного профілю.

23. Заохочення робіт, виконуваних у галузі гірничої справи та геології, міжнародними та державними преміями.

24. Розробки прогнозів соціально-економічних наслідків відпрацювання родовищ корисних копалин.

II. Базові роботи

Для досягнення зазначених вище завдань Сторони докладають зусиль з поетапного зближення та гармонізації законодавства в галузі вивчення, розвідки, використання та охорони надр.

Сторони будуть співробітничати під час виконання необхідних для створення та вдосконалення законодавчих та інших нормативних актів базових робіт, склад яких наведено в додатку, що є невід'ємною частиною цієї Гірничої хартії.

III. Прикінцеві положення

1. Сторони беруть до уваги специфічні умови розвитку держав -учасниць Співдружності й визнають можливість поступового здійснення цілей і завдань Гірничої хартії.

2. До цієї Гірничої хартії можуть бути внесені зміни та доповнення за спільною згодою Сторін.

3. Через 2 місяці після набрання чинності цією Гірничою хартією Сторони проведуть нараду відповідних національних органів для визначення першочергових заходів з її реалізації.

4. Ця Гірнича хартія набирає чинності з дня її підписання, а для держав,законодавство яких потребує виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання нею чинності, з дня здачі депозитарієві відповідного повідомлення.

5. Ця Гірнича хартія відкрита для приєднання до неї інших держав, які поділяють її цілі та принципи.

6. Кожна Сторона може вийти із цієї Гірничої хартії, надіславши письмове повідомлення про це депозитарієві не пізніше, ніж за 12 місяців до дати виходу.

Учинено в місті Москва 27 березня 1997 року в одному оригінальному примірнику російською мовою. Оригінальний примірник зберігається у Виконавчому Секретаріаті Співдружності Незалежних Держав, який надішле кожній державі, яка підписала цю Гірничу хартію, її засвідчену копію.

Модельный кодекс о недрах и недропользовании для государств-участников СНГ

(витяг)

Принят на двадцатом пленарном заседании Межпарламентской Ассамблеи государств-участников СНГ (Постановление N 20-8 от 7 декабря 2002 года)

РАЗДЕЛ I. ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ

Глава 1

ОСНОВНЫЕ ПОЛОЖЕНИЯ

Статья 1. Объект отношений недропользования

1. Недра являются носителями природных ресурсов и выступают объектом отношений недропользования, регулируемых законодательством о недрах и недропользовании, за исключением отношений, указанных в пункте 5 статьи 3 настоящего Кодекса.

2. Объекты иных отношений, связанных с использованием и охраной недр, определяются теми отраслями законодательства, нормам которых должно соответствовать законодательство о недрах и недропользовании.

РАЗДЕЛ VIII. ИЗУЧЕНИЕ НЕДР

Глава 27 ГЕОЛОГИЧЕСКОЕ ИЗУЧЕНИЕ НЕДР

Статья 136. Виды геологического изучения недр

Геологическое изучение недр разделяется на общее геологическое изучение недр; территориальное (региональное) геологическое изучение недр; локальное геологическое изучение недр.

Статья 137. Объекты геологического изучения недр

Объектами геологического изучения недр являются:

- ресурсы недр, включающие жидкие, твердые, газообразные вещества и минеральные образования, а также смеси этих веществ и минеральных образований; подземные пространства; геоэнергетические ресурсы; ресурсы континентального шельфа;

- археологические и палеонтологические объекты;

- эволюционные процессы и явления, происходящие в недрах Земли, и их проявления;

- геофизические, геохимические, энергетические, электромагнитные и иные поля и потоки, формирующиеся в недрах Земли;

- процессы и явления, возникающие в недрах и на поверхности Земли вследствие техногенных воздействий;

- участки недр, на которых требуется проведение инженерно-геологических изысканий.

Статья 138. Государственное регулирование геологического изучения

недр

Государственное регулирование геологического изучения недр осуществляется на основании государственных и территориальных программ изучения недр в соответствии со статьей 37 настоящего Кодекса.

Организация государственного геологического изучения недр и координация работ по выполнению государственных и территориальных программ изучения недр возлагается на государственный орган исполнительной власти, уполномоченный осуществлять управление и регулирование в области использования и охраны недр.

Статья 139. Общее геологическое изучение недр

1. Основной задачей общего геологического изучения недр является разработка государственной комплексной программы изучения недр, которая включает следующие направления:

- определение изменений окружающей природной среды под влиянием комбинированного воздействия тектонических, вулканических, гидрогеологических, климатических и космических факторов;

- геологические, геофизические, геохимические, гидрогеологические исследования недр Земли;

- познание глубинного строения Земли, тектоники и геодинамики Мирового океана;

- изучение осадочных бассейнов и их типизация с использованием сейсмостратиграфических и иных методов;

- изучение геофизических полей с использованием методов сейсмологии, гравиметрии, геомагнетизма, геотермии, геоэлектрики;

- геодинамическое районирование и построение карт напряженного состояния недр на планетарном, региональном и локальном уровнях;

- прогнозирование сейсмоопасных зон и геодинамических проявлений при выявлении скоплений углеводородов и рудных тел и при выборе устойчивых участков земной коры (недр) для строительства гидротехнических    и    иных    долговременных    сооружений,    газо- и

1009нефтехранилищ, захоронения радиоактивных и токсичных отходов производства и потребления;

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97 


Похожие статьи

Р С Кірін - Геологічне право україни систематизований зб нормат -правових г 36 актів неофіц вид