О О Цомко - Взаємовідношення феноменів життя і смерті (соціально-філософський контекст) - страница 1

Страницы:
1  2  3 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЦОМКО Оксана Олександрівна

УДК 128:167.5

ВЗАЄМОВІДНОШЕННЯ ФЕНОМЕНІВ ЖИТТЯ І СМЕРТІ (СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ КОНТЕКСТ)

09.00.03. - соціальна філософія та філософія історії

Автореферат

на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

Київ - 2012

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі філософії Національного авіаційного університету, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник

кандидат філософських наук, професор Сластенко Євгеній Федорович,

Національний авіаційний університет, професор кафедри філософії

Офіційні опоненти:

доктор філософських наук, професор

Кисельов Микола Миколайович,

Інститут філософії імені Г.С. Сковороди

НАН України, провідний науковий співробітник відділу філософських

проблем природознавства та екології; кандидат філософських наук, доцент

Бойченко Михайло Іванович,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

доцент кафедри філософії

Підписано до друку 25 квітня 2012 року. Формат 60х90/16 Гарнітура Times. Папір офсетний. Друк різнографічний. Наклад 100.09. Замовлення №

Надруковано у навчально-поліграфічній лабораторії Інституту

журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 36/1.

Захист відбудеться " 13 " червня 2012 року о 14 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.062.10 в Національному авіаційному

університету за адресою: 03680, м. Київ, проспект Космонавта Комарова,

1, корпус 8, ауд. 8.1007.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного

авіаційного університету за адресою: 03680, м. Київ, проспект Космонавта

Комарова, 1.

Автореферат розісланий " 11 " травня 2012 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради

Л.А. Ороховська

20

understand and find meaningful social, historical, personal place in that world variables that describe the knowledge, included in the space of perceived concern. A reasonable summary and classification of the main conceptual approaches to the interpretation of life and death of mythological, religious, philosophical knowledge;

The research concludes that all societies based on the idea of human life as that determined by the dynamic of life on death and rebirth, which requires the realization that a man thinks, is responsible for his own thoughts, actions and words caused him. In dissertation formed on the content of the establishment which are responsible for their actions as a moral person, group, ethnic group and nation. The comparative features' analysis of contemporary social and philosophical understanding of the phenomena of life, death and immortality are made.

Keywords: life, death, immortality, existence, mythology, religion, conscience, morality, evtanziya, environmental crisis.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження визначається тим, що феномени «Життя» та «Смерть» відображають явища, які завжди займали чи не найважливіше місце в духовній культурі людства на всіх етапах його

історичного розвитку та самоусвідомлення, сьогодні стали предметом

активного технократичного втручання, харчових продуктів і, нарешті, клонування тварин і людини. Зокрема предметом філософської стурбованості стає розповсюдження контролю людини, суспільства на

власну еволюцію, прагнення не просто підтримувати себе, а покращити і

змінити свою природу, спираючись на наявне (власне) її розуміння.

В умовах швидкого розповсюдження новітніх технологій, які радикально змінюють не тільки життєдіяльність, а й саму природу людини, виникає потреба в розробці оновленої системи моральних і духовних орієнтирів людства. Умовою розробки оновленої духовно-ціннісної системи суспільства необхідний детальний розгляд розвитку уявлень який враховує філософсько-релігійні та природничо-наукові здобутки.

Враховуючи, що людина в цьому світі немає природних підстав для свого існування, ми маємо визнати її за буття, яке власним зусиллям

створює    умови існування. Тобто людське, соціальне буття має

описуватися як щось, що залежить від такого акту, який робиться за

допомогою думки, волі, свідомості людини. Тобто, людське буття є існування такої істоти, яка здатна опікуватись про своє існування. Тому, як мисляче, здатне усвідомлювати проблемність власного буття існування людина та суспільство завжди гостро відкликається на виявлення фактів неможливості бути.

У сучасному природознавстві (і в науці в цілому) відбуваються глибокі концептуальні наробітки й трансформації, які призводять до

істотної зміни наукових уявлень про природу, людину та її місце в

Універсумі. Наприклад, концепції самоорганізації й глобального еволюціонізму спонукають до абсолютно нового відношення щодо обговорення питань формування людини, людської культури й

відношення людини до життя. А також, враховуючи появу нових поглядів

на життя людини, які відкривають й нові проблеми сучасної етики, естетики, культурології, виникає необхідність формування відповідної концепції, зданої простиставити гуманітарні цінності квазііндустріальному прогресу, що замінює живу культуру на систему авітальних раціоналістичних конструкцій.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація пов'язана з науково-дослідною темою кафедри філософії

19

гуманітарного інституту Національного авіаційного університету «Специфіка, основні аспекти соціалізації та професіоналізації студентів вищого навчального авіаційного закладу освіти» (на прикладі НАУ)

30/12.02.03.

Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету (протокол № 5 від 8 лютого 2007 року) .

Мета та завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає   розробці   соціально-філософської   концепції визначення

філософствування про життя і смерть як способу мислення, що дозволяє

людині розуміти й знаходити своє місце в різних соціальних, історичних подіях.

Для досягнення даної мети були поставлені наступні завдання:

- обґрунтувати        соціально-філософське значення

дослідження життя та смерті як феноменів свідомості;

- провести порівняльний аналіз реконструкції філософського розуміння життя та смерті як фундаментальних характеристик людського, соціального, історичного буття;

- розкрити екзистенційний зміст життя та смерті як таких понять соціальної думки, які специфікують спосіб буття людини, суспільства у конкретних історичних обставинах;

- розробити та обґрунтувати узагальнюючу класифікацію

основних концептуальних підходів до тлумачення життя та смерті в

міфологічних, релігійних, філософських знаннях;

- провести аналіз соціально-філософського змісту концепту безсмертя;

- здійснити порівняльний аналіз особливостей сучасного соціально-філософського осмислення феноменів життя та смерті.

Об'єктом дослідження є феномени життя та смерті, як екзистенціали

усвідомлення розвитку людини та суспільства.

Предметом дослідження є ґенеза, розвиток соціально-філософського

осмислення феноменів життя та смерті.

Методи дослідження визначені специфікою міждисциплінарності проблеми, відповідних завдань. Зокрема, при обгрунтуванні актуальності соціально-філософського значення дослідження життя та смерті як феноменів свідомості конструктивно-критичний, порівняльний та історичний методи.

Порівняльний аналіз реконструкції філософського розуміння життя та смерті як фундаментальних характеристик людського, соціального,

історичного буття здійснювалися за допомогою методу реконструктивної ее естественным и закономерным фактом жизни, которого не следует боятся по причине невозможности его восчувствовать. Согласно с Эпикуром, душа со смертью людини розпадается на атомы. Стоики наделяют ожидание смерти этическими мотивами: боятся следует не

смерти, а неблагодетельной жизни.

Определено, что современная социально-философская проблематизация отношения феноменов жизни и смерти связана с такими обстоятельствами, как пересадка органов и тканей, стовбуровых клеток,

экстракорпоральное оплодотворение, использования для лечения эмбриональных тканей, генная терапия, искусственное изменение пола, использование трансгенных организмов с целью получения пищевых продуктов и, в конце концов, клонирование животных и человека.

Предметом философской обеспокоенности становится распространение

контроля человека, общества на собственную эволюцию, стремится не просто поддерживать себя, а улучшить и изменить свою природу,

опираясь на имеющееся (собственное) ее понимания. Соответственно,

проблемы жизни и смерти приобретают совсем другого содержания и как никогда требуют детального рассмотрения и переосмысления. Связано это, прежде всего, с развитием технологий, научными открытиями,

новыми проблемами человека как существа общественного и, как

следствие,   с   новым   пониманием   места   человека   в Вселенной.

Осуществлен сравнительный анализ особенностей современного социально-философского осмысления феноменов жизни, смерти и бессмертия.

Ключевые слова: жизнь, смерть, бессмертие, экзистенция, мифология, религия, сознание, мораль, эвтанзия, экологический кризис.

ANNOTATION

Tsomko A. The relationship of life and death phenomenas (social and philosophical context.) - Manuscript.

Dissertation for the candidate's degree of philosophical sciences, specialty 09.00.03 - social philosophy and philosophy of history. - National Aviation University, Ministry of Education, Youth and Sports of Ukraine. -Kyiv, 2012.

The thesis developed a socio-philosophical concept definition philosophizing about life and death as a way of thinking that allows a person to

18

утвердження відповідальної за свої вчинки моральної людини, групи, етносу, народу, нації. Здійснено порівняльний аналіз особливостей сучасного соціально-філософського осмислення феноменів життя, смерті та безсмертя.

Ключові слова: життя, смерть, безсмертя, екзистенція, міфологія, релігія, свідомість, мораль, евтанзія, екологічна криза.

АННОТАЦИЯ

Цомко О.О. Взаимоотношение феноменов жизни и смерти (социально-философский контекст). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата философских

наук по специальности 09.00.03 - социальная философия и философия

истории. - Национальный авиационный университет, Министерство образования, науки и спорта Украины. - Киев, 2012.

В диссертации разработана социально-философская концепция определения философствования о жизни и смерти как о способе

мышления, что позволяет человеку понимать и находить понятное социальное, историческое, персональное место в изменениях того мира, который  описывается  знанием,  входит  в  пространство осознанной

обеспокоенности. Разработано и обосновано обобщенную классификацию

основних концептуальних подходов  к истолкованию жизни и смерти в

мифологических, религиозных, философских знаниях.

Обосновано, что концепция М. Гайдеггера, которая предлагает

представление смерти как онтологической характеристики человеческого бытия, считая, что жизнь есть «бытие - до - смерти», а человек постулируется в мире осознанием собственной смертности, не учитывает социальное содержание осознанности   феноменов жизни и смерти. В

частности исследования А. Камю, Ж.-П. Сартра, Г. Маркузе, Ф. Арієса, Ж.

Бодрийара демонстрируют с их помощью роскрытие динамики смыслов

истории общества.

Показано, что уже в античной философии была осуществлена

попытка на рациональных основаних примирения индивидуального

сознания с неизбежностью собственной смерти. Эта попытка воплотилась

в двух концепциях, которые предлагали пути избавления от страха перед

смертью: Сократа-Платона и атомистов-стоиков. Теория Сократа-

Платона утверждала, що бессмертие - одно из составных человека (душа). Смерть понималась как отделение души, сто живет вечно, от смертного

тела. Страх перед смертью побеждается разумом на путях философии.

Учение атомистов-стоиков страх перед смертью снимает через признание рефлексії основоположень системи знання.

Розкриття екзистенційного змісту життя та смерті як таких понять соціальної думки, які специфікують спосіб буття людини, суспільства у конкретних історичних обставинах реалізувалося за допомогою соціальної

феноменології        та    феноменологічного    методу, екзистенційної

реконструкції.

Розробка та обґрунтування класифікації підходів до тлумачення життя та смерті в міфологічних, релігійних, філософських знаннях

здійснювалася за допомогою структурно-функціонального аналізу.

Також застосовувалися історико-компаративістський, аксіологічний методи, які дали можливість проаналізувати проблеми життя та смерті в

різних галузях філософії та науки.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації обґрунтовано соціально-філософську концепцію філософствування про

життя і смерть, як узагальнюючого, абсолютного акту мислення, що

відтворює здатність людини розуміти й самоідентифікувати себе у презентованій знаннями (знаками, мовою) дійсності.

Основні результати дослідження сформульовані у наступних

теоретичних положеннях, які виносяться на захист: уперше:

- обґрунтовано вплив на свідомість людини як здатної мислити, тобто формувати знання про світ, а не марення, філософствування

про життя і смерть, як узагальнюючого, абсолютного акту мислення про мислення, яким філософія демонструє свою відмінність від науки

тим, що спрямовує на те, щоб у будь-якій новій або складній ситуації відтворити здатність людини розуміти й знаходити себе, своє місце «тут і тепер». Тобто, філософським осмисленням відношення феноменів життя і смерті як усвідомлених екзистенціалів людського буття, філософія надає людині можливість знаходити зрозуміле соціальне, історичне, персональне місце у змінних того світу, який описується знанням, входить у простір її усвідомленої стурбованості.

- виявлено, що в усіх суспільствах на основі уявлення про

людське буття як про те, що визначається динамікою зміни життя на смерть і нове народження, яке вимагає усвідомлення того, що людина

мислить, відповідає за власні думки, дії та слова ними викликані, формується зміст утвердження   відповідальної   за свої вчинки

моральної людини, групи, етносу, народу, нації; набуло подальшого розвитку:

- обгрунтування, що концепція М. Гайдеггера, яка пропонує уявлення смерті як онтологічної характеристики людського буття,

вважаючи, що життя є «буття - до - смерті», а людина постулюється в

17

світі усвідомленням власної смертності, не враховує соціальний зміст усвідомлення феноменів життя та смерті. Зокрема дослідження А. Камю, Ж.-П. Сартра, Г. Маркузе, Ф. Арієса, Ж. Бодрійара демонструють за їх допомогою розкриття динаміки смислів історії суспільства;

- положення про людину та суспільство як існування, що

власними зусиллями створює умови власного існування, яке залежить від такого акту, який робиться за допомогою драматичного усвідомлення   взаємозв'язку   життя   та   смерті,   що спрямовує

піклування про своє існування. Відповідно - соціальна філософія за

допомогою поняття «життя» та «смерть» як феноменів свідомості визначає людину як мислячу, здатну проявляти турботу про своє

буття, організувати відповідне змісту свого усвідомлення суспільство;

уточнено:

- демаркацію концептуально різних підходів до проблеми призначення людського життя у контексті проблеми безсмертя. В

одному випадку сенс людського існування вбачається в моральних засадах земного буття людини. В іншому - у позамежних трансцендентних критеріях, що визначають остаточну цінність людського життя;

- особливості сучасної соціально-філософської проблематизації

досліджень відношення феноменів життя та смерті, які  пов'язані з

науково-технічним прогресом, та супроводжуються спробами

поширення контролю окремих груп, суспільних організацій над життям та смертю людини, власну еволюцію, шляхом спроби технологічно змінити свою та оточуючих природу спираючись на існуюче (історично обмежене) суб'єктивне розуміння.

Практичне значення одержаних результатів визначається їх орієнтованістю на сучасні проблеми розвитку суспільства. Результати дисертаційного дослідження знайдуть застосування в процесі подальшого розвитку проблематики із соціальної філософії, сучасної етики та культурології. Матеріали даної роботи можуть бути використані у навчальному процесі, при розробці й удосконаленні методичних навчальних посібників, курсів з філософії, соціальної філософії, культурології, етики та біоетики.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки

дисертації доповідались й обговорювались методологічних семінарах кафедри філософії Національного авіаційного університету, ряді наукових та науково-практичних конференцій, а саме: Міжнародній науковій конференції «Другий національний конгрес з біоетики» (Київ, 29 вересня-2 жовтня 2004 року); Міжнародній науковій конференція «Дні науки

8. Цомко О.О. Історичний розвиток науки // Гуманітарна освіта в профільних вищих навчальних закладах: проблеми і

перспективи: Матеріали УІ Всеукраїнської науково-практичної конференції 16-18 березня 2005 року. В 2 т. - Т.І. / За заг. Ред А.Г. Гудманяна,О.В. Петренка. - К.: НАУ, 2005. - С.239-240.

9. Цомко О.О. Феномен смерті у філософії // Міжнародна

наукова конференція „Дні науки філософського факультету-2006 (12-13 квітня 2006 р.): Матеріали доповідей та виступів. - К.: ВПЦ „Київський університет", 2006. - Ч. ІІ. - С. 138-140.

10. Цомко О.О.  До питання про сенс життя і

безсмертя // Міжнародна наукова конференція „Дні науки

філософського факультету - 2011"(21-22 квітня 2011 р.): Матеріали доповідей та виступів. - К.: „Київський університет", 2006. - Ч. ІІ. - С. 128-130.

11. Цомко О.О. Категорія буття як методологічний орієнтир // ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція „Ціннісний вимір політичної діяльності: політична трансформація

сучасного українського сукспільства" (13-14 травня 2011 року, м. Херсон): Збірник наукових праць / Редколегія: Ю.М.Бардачов -голова та ін. - Херсон : Вид-во „Олді-плюс", 2011. - С. 117-119.

АНОТАЦІЯ

Цомко О.О. Взаємовідношення феноменів життя і смерті

(соціально-філософський контекст). - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських

наук за спеціальністю 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії.

- Національний авіаційний університет, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. - Київ, 2012.

У дисертації розроблена соціально-філософська концепція визначення філософствування про життя і смерть як способу мислення, що дозволяє людині розуміти й знаходити зрозуміле соціальне, історичне,

персональне місце у змінних того світу, який описується знанням, входить

у простір її усвідомленої стурбованості. Розроблено та обґрунтовано

узагальнюючу  класифікацію  основних  концептуальних  підходів до

трактування життя та смерті в міфологічних, релігійних, філософських

знаннях;

Виявлено, що в усіх суспільствах на основі уявлення про людське

буття як про те, що визначається динамікою зміни життя на смерть і нове народження, яке вимагає усвідомлення того,  що людина мислить,

відповідає за власні думки, дії та слова ними викликані, формується зміст

16

сучасному ставленні до смерті й розумінні її ролі в людському житті

пов'язані з публікаціями Р. Моуді стосовно вражень людей, які перенесли

клінічну смерть. В них мова йдеться вже не про досвід близькості смерті, а, в певному розумінні, про досвід трансцендентальний - досвід

переживання самої смерті. Під впливом науки стає поширеним переконання,  що смерть - це природне і незворотне припинення

життєдіяльності біологічної системи. А людина як істота біологічна -

смертна. Як наслідок осмислення біологічного та медичного знання

формується філософська констатація, що оскільки існування кожного індивіда конечне, він, як духовна істота, має або прийняти цю свою конечність, або вдатися до пошуку неминущого смислу буття, який допоміг би йому цю конечність здолати.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІ

1. Цомко О.О. Свобода - природна даність чи пізнана необхідність /

О.О. Цомко // Політологічний вісник. Зб-к наук. праць. - К.: ТОВ

«ХХІ СТОЛІТТЯ: ДІАЛОГ КУЛЬТУР», 2004. - Вип. 17. - С. 36-44.

2. Цомко О.О. Феномен життя в етико - філософській традиції / О.О. Цомко // Політологічний вісник. Зб-к наук. праць. - К.: ТОВ

«ХХІ СТОЛІТТЯ: ДІАЛОГ КУЛЬТУР», 2005. - Вип. 18. - С. 16-25.

3. Цомко О.О. Проблеми евтаназії в контексті білетики / О.О. Цомко // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць /

Гол. ред. В.В. Лях. - Вип. 51. - К.: Український Центр духовної культури, 2005. - С. 216-225.

4. Цомко О.О. Аналіз сучасних тенденцій обгрунтування смерті як

«життя після життя» / О.О. Цомко // Політологічний вісник. Зб-к наук. праць. - К.: «ІНТАС», 2007. - Вип. 25. - С. 97-106.

5. Цомко О.О. Спроба філософського осмислення проблеми суїциду / О.О. Цомко // Нова парадигма: Журнал наукових праць. - Вип. 68 / Гол. ред. В. П. Бех. - К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. -С. 37-46.

6. Цомко О.О. Біологічні та духовні аспекти феномену життя / О.О.

Цомко // Політологічний вісник. Зб-к наук. праць. - К.: «ІНТАС»,

2010. - Вип. 50. - С. 97-105.

7. Цомко О.О. Пошук сенсу життя та смерті у суспільствознавстві //

Міжнародна наукова конференція „Дні науки філософського факультету - 2005" (26-27 квітня 2005 р.): Матеріали доповідей та виступів. - К.: ВПЦ „Київський університет", 2005. - Ч. ІІІ. - С. 98­100.

філософського факультету-2005» ( Київ, 26-27 квітня 2005 року); УІ Всеукраїнській науково-практичній конференції: «Історичний розвиток

науки» (Київ, 16-18 березня 2005 року; Міжнародній науковій конференції «Дні науки філософського факультету-2006»   (Київ, 12-13 квітня 2006

року); Міжнародній науковій конференції «Дні науки філософського

факультету-2011»    (Київ, 20-21 квітня 2011 року); ІІ Всеукраїнській

науково-практичній конференції «Ціннісний вимір політичної діяльності: політична трансформація сучасного українського суспільства» (Херсон,

13-14 травня 2011 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 праць, серед яких -

6 статей у фахових виданнях з філософських наук, затверджених ВАК України, 5 - тези доповідей на наукових конференціях.

Структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів (поділених на підрозділи), загальних висновків та списку використаних

джерел (200 найменувань). Загальний обсяг дисертації 199 сторінок, із них обсяг основного тексту - 184 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету,

завдання, об'єкт, предмет дисертаційного дослідження, а також визначено наукову новизну,   практичне значення одержаних результатів, ступінь

їхньої апробації.

Перший розділ «Теоретико-методологічні засади соціально-філософського дослідження життя та смерті» присвячений аналізу онтологічних категорій стосовно проблем життя, виявлення тенденцій формування уявлень про життя в міфології, релігії та історико-філософській традиції, а також спроба аналізу філософських поглядів на проблему смерті та можливість існування після смерті.

Розгляд проблем життя та смерті щільно пов'язаний з такими онтологічними категоріями, як світ, буття, небуття, існування, субстанція, матерія, безсмертя та ін. Разом з тим, феномени життя та смерті невід'ємні від таких соціально-філософських понять, як свідомість, світосприйняття, світовідчуття особистості та відносин Людина-Світ. Зауважується, що проблеми життя та смерті є чи не найголовнішими проблемами людства з

Страницы:
1  2  3 


Похожие статьи

О О Цомко - Взаємовідношення феноменів життя і смерті (соціально-філософський контекст)