А П Загнітко - Лінгвістичні студії - страница 28

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68 

РОЗДІЛ !V. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ СИНТАКСИСУ

Так, например, в сентябре 2012 года электронные СМИ сообщили о том, что американская полиция задержала 50 участников бандитских группировок, хваставшихся своими преступлениями (убийствами, насилием, кражами) в социальной сети Facebook. Мы проанализировали 41 публикацию, посвященную этому событию. В 82% заголовков4 фигурировали конверсанты полиция США и преступники (бандиты, гангстеры и др.), и все структуры поданы с помощью активной конструкции - личной (Полиция США задержала почти полсотни гангстеров благодаря Facebook (www.24tv.ua); Полиция США устранила две уличные банды после высказываний в Facebook (www.rusnovosti.ru); Благодаря Facebook полиция Нью-Йорка арестовала 50 гангстеров (www.news.am/rus/news/120859.html); Полиция Нью-Йорка переловила 50 гангстеров, которые соревновались в убийствах и вели счет в Facebook: "3:0 в пользу Rockstarz" (www.NEWSru.com); Благодаря Facebook полиция арестовала около 50 преступников (www.reporter-ua.com); Полиция ликвидировала две уличные банды благодаря Facebook (www.segodnva.ua)), реже - неопределенно-личной (Гангстеров поймали благодаря постам в Facebook (www.pravda.ru); С помощью Facebook задержали полсотни гангстеров (www.vesti.ru)). Подчеркнем: ни одной пассивной конструкции типа Бруклинские гангстеры задержаны полицией благодаря Facebook.

В то же время заполонившая Интернет и вызвавшая многочисленные споры в обществе информация о задержании участниц группы Pussy Riot и последовавших арестах их сторонников и фанатов в российских СМИ подается преимущественно в пассивных конструкциях (Панк-девушки из Pussy Riot задержаны полицией (www.interfax.ru); Задержаны участницы феминистской панк-группы Pussy Riot (www.lenta.ru); Девушки из Pussy Riot, устроившие бесчинства в храме Христа Спасителя, задержаны (www.kp.ru); Четверо активистов группы Pussy Riot доставлены в полицию (www.echo.msk.ru); На акции в защиту Pussy Riot задержаны 97 человек (www.m24.ru); В Нью-Йорке задержаны участники акции в поддержку Pussy Riot (www.baltinfo.ru)), редко - с помощью активного залога (Полиция задержала участниц скандальной группы Pussy Riot (http://top.rbc.ru); Полиция задержала феминисток из Pussy Riot (www.vesti.ru)).

В чем причины такого разного описания двух денотативно близких ситуаций? Можно предположить, что информация о задержании бруклинских преступников (очень напоминающая сценарий голливудских фильмов) едва ли способна вызвать резонанс в российском обществе, а скорее всего, просто реклама для Facebook. Поэтому полицейские задержали. В то же время скандальные действия Pussy Riot - с одной стороны, хорошая тема для сенсации и привлечения внимания к одной теме, отвлечение от других проблем, с другой стороны, элемент информационной войны - испытание России на «демократию». И пассивные конструкции здесь совсем неслучайны: преступление - и последовавшее наказание. Поэтому Pussy Riot задержаны.

4. Нагнетание эмоционального фона. Анализируя современные тенденции развития СМИ,

исследователи все чаще обращают внимание на повсеместное распространение «культа насилия и провокации отрицательных эмоций» [Ильченко 2009: 291]. Современная медиареальность соткана из трагических событий: войны, стихийные бедствия, преступления, несчастные случаи [Желтухина 2011]. В погоне за сенсацией СМИ сделали свой вклад в дестабилизацию психического здоровья аудитории, аудитории беспомощной, легко управляемой, охваченной страхом за свое настоящее и будущее.

В рекламных текстах и текстах СМИ наблюдается тотальная персонификация неодушевленных предметов. Предметам приписываются качества существа думающего, эмоционального, способного сопереживать, заботиться, платить [Конюшкевич 2009: 26]. А в последнее время излюбленная тема СМИ -ураганы с человеческими именами: Рита, Вилма, Катрина, Исаак. Им приписываются действия людей: "Исаак" вмешался в политику; "Исаак" подобрался слишком близко к Тампе; сегодня стихия пройдет мимо флоридской Тампы; "Исаак" уже оставил за собой разрушенные и затопленные города на Кубе и в Доминиканской Республике, "Исаак" пощадил южную оконечность Флориды (http://www.vesti.ru). Структуры, в которых имена стихийных явлений выведены на позицию подлежащего, сегодня очень распространены в текстах СМИ: Гололед в Москве столкнул 15 машин; Землетрясение в Мексике уничтожило жизни трех человек; Землетрясение и цунами разрушило побережье; Стихийное бедствие стерло с лица земли целый город (ср. с гораздо менее экспрессивными конверсивами: В Москве 15 машин столкнулись из-за гололеда; Побережье разрушено землетрясением, Побережье разрушено в результате землетрясения).

Таким образом, у современной медиареальности свои особенности: фрагментация информационного потока (клиповость), подчеркиваемая немедленность сообщений, которая порождает причастность аудитории к происходящему, субъективная модальность. Есть еще одна особенность: свой лингвистический инструментарий, в котором особая роль отведена конверсным структурам как механизму конструирования этой реальности (профилирование или скрытие информации, привлечение внимания аудитории, нагнетание эмоционального фона), а значит, и механизму формирования общественного мнения.

Перспектива исследования. В век информации каждому пользователю Интернета, каждому человеку, получающему информацию из СМИ, требуется медиаобразование. Дальнейшее исследование способов конструирования медиареальности необходимо, чтобы вскрыть механизмы манипулирования сознанием аудитории и защитить человека, вовлеченного в информационное пространство, т.е. каждого из нас.

4 Остальные 18% заголовков строятся по другой модели: Склока бандитов в Facebook закончилась в тюрьме (http://www.americaru.com); Брань в Facebook довела бруклинских гангстеров до тюрьмы (Lenta.ru); Перепалка в социальной сети довела бандитов до тюрьмы (http://otvprim.ru).

Литература

Всеволодова 2000: Всеволодова, М.В. Теория функционально-коммуникативного синтаксиса : фрагмент прикладной (педагогической) модели языка : Учебник [Текст] / М. В. Всеволодова. - М. : Изд-во МГУ, 2000. -

502 с.

Дворецкий 1986: Дворецкий, И.Х. Латинско-русский словарь : ок. 50000 слов [Текст] / И. Х. Дворецкий. - 3-е изд., испр. - М. : Рус. яз., 1986. - 843 с.

Желтухина 2011: Желтухина, М.Р. К вопросу о воздействии текстов СМИ на адресата с учетом медиаклиповости [Текст] / М. Р. Желтухина // Текст : проблемы и перспективы. Аспекты изучения в целях преподавания русского языка как иностранного : Материалы V Междунар. конф., Московский гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. Филол. фак-т, 24-26 ноября 2011 г. / Посвящ. 300-летию со дня рождения М. В. Ломоносова. - М., 2011.- С. 110-111.

Ильченко 2009: Ильченко, С.Н. Фобии в зеркале телеэкрана : новая реальность [Текст] / С. Н. Ильченко // Ученые записки Казанского гос. ун-та. Сер. Гуманитарные науки. - 2009. - Т.151. - № 5. Ч. 2. - С. 289-295.

Кирия 2007: Кирия, К.Д. Роль экстралингвистических факторов в создании телевизионных новостей [Текст] / К. Д. Кирия // Вестник МГУ. - Сер. 10. Журналистика. - 2007. - № 1. - С. 72-78.

Конюшкевич 2009: Конюшкевич, М.И. Расширение функциональных границ категории персональности [Текст] / М. И. Конюшкевич // Русский язык : система и функционирование (к 70-летию филологического факультета) : материалы IV Междунар. науч. конф., г. Минск, 5-6 мая 2009 г. Ч.1 / Белорус. гос. ун-т; редкол. : И. С. Ровдо (отв. ред) [и др.]. - Минск : РИВШ, 2009. - С. 24-28.

Минчук 2011: Минчук, И.И. Особенности использования конверсных структур в публицистическом тексте [Текст] / И. И. Минчук // Текст : проблемы и перспективы. Аспекты изучения в целях преподавания русского языка как иностранного : Материалы V Междунар. конф., Московский гос. ун-т им. М.В. Ломоносова. Филол. фак-т, 24-26 ноября 2011 г. / Посвящ. 300-летию со дня рождения М. В. Ломоносова. - С. 198-199.

Минчук 2012: Минчук, И.И. Формирование коммуникативной компетенции (на примере функционирования конверсивов в разных типах текстов) [Текст] / И. И. Минчук // Интеграционные технологии в преподавании филологических дисциплин : виды, принципы, приемы : сб. материалов V Междунар. науч.-практ. конф., Н. Новгород, 25-27 апреля 2012 г. : в 3 т. / Нижегородский гос. пед. ун-т ; науч. ред. Н. Ю. Русова ; сост. и техн. ред. Д. М. Шевцова. - Н. Новгород, 2012. - Т. 1. - С. 121 -126.

Новиков 1990: Новиков, Л.А. Конверсия / Л. А. Новиков // Лингвистический энциклопедический словарь [Текст] / Гл. ред. В. Н. Ярцева. - М. : Сов. Энциклопедия, 1990. - С. 234-235.

Ситар 2007: Ситар, Г.В. Моделі речень із предикатами відношення частини й цілого в українській мові : Монографія [Текст] / Г. В. Ситар. - Донецьк : ДонНУ, 2007. - 238 с.

Старобахин 2008: Старобахин, Н.Н. Освещение социально-политических событий в теленовостях как способы конструирования реальности (на примере информационных программ российских телеканалов начала XXI века) [Электронный ресурс] / Н. Н. Старобахин // Медиаскоп. Электронный научный журнал Факультета журналистики МГУ им. В. М. Ломоносова. - 2008. - № 2. - Режим доступа : http://mediascope.ru/node/251. -Дата доступа : 3.09.2012. - Название с экрана.

Синтаксические конверсивы являются одним из вербальных средств конструирования медиареальности. С их помощью в текстах электронных СМИ актуализируется или вуализируется необходимая информация, отражается позиция издания, нагнетается эмоциональный фон, создаются предпосылки формирования общественного мнения. В сочетании с видеорядом конверсивы представляют собою средство выражения тех или иных предпочтений в структурировании описываемого события.

Ключевые слова: конверсив, язык СМИ, асимметрия, медиареальность, способы воздействия.

Syntactic conversives are one of verbal means of media reality formation. With their help in electronic mass media texts necessary information is actualized or covered, the position of the edition is reflected, the emotional background is forced, and preconditions for public opinion formation are created. In combination with a video series, conversives represent the means of expression of these or those preferences in a described event structuring.

Keywords: conversives, mass media language, asymmetry, media reality, ways of influence.

Надійшла до редакції 22 вересня 2012 року.

Людмила Островська

УДК 81' 367. 623

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ АТРИБУТИВНОЇ КОНСТРУКЦІЇ В СКЛАДІ ПРЕДИКАТИВНОЇ ГРУПИ

Висвітлено питання співвіднесення внутрішніх системних властивостей атрибутивних конструкцій з особливостями їх функціонування в умовах контексту простого поширеного речення, визначено особливості взаємодії атрибутивної конструкції із граматичними суб'єктом і предикатом на структурно-семантичному і смисловому рівнях.

© Островська Л., 2013

РОЗДІЛ !V. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ СИНТАКСИСУ

Ключові слова: комунікація, контекст, функціонування атрибутивної конструкції, просте поширене речення, структурно-семантичний рівень речення.

Аспект функціонування синтаксичних одиниць є особливо важливим, оскільки вивчення лише їх структурно-семантичної організації було б неповним. Будь-яка синтаксична конструкція існує в певному контексті. З одного боку, внутрішні системні властивості одиниці зумовлюють форми її поведінки в мовленні. З іншого боку, мовні властивості одиниці виводяться з її численних і конкретних мовленнєвих використань у контексті. Контекст є одним із засобів реалізації системності. Комунікація являє собою реалізацію мовної системи, але не в тому сенсі, що певна абстрактна мовна система виражається в конкретному комунікативному відрізку, а в тому, що сама комунікація - існування мови, і вона наскрізь просякнута мовною системою [Бацевич 2003; Колшанский 1990]. Через це аспект функціонування синтаксичних конструкцій є особливо актуальним і важливим, оскільки вивчення лише їх структурно-семантичної організації було б неповним.

Погляди лінгвістів щодо комунікативності найменших синтаксичних одиниць не одностайні. На думку Г.В. Колшанського, слово і словосполучення є номінативними одиницями, які позначають ті чи інші предмети і явища; речення встановлює зв'язок між цими явищами завдяки певним формам сполучень номінативних одиниць у синтаксичній структурі [Колшанский 1990: 40]. Позначення ж якогось предмета чи явища не може містити в собі властивості спілкування [Морозова 1990:71].

М.Я. Блох вважає, що непредикативні сегменти, словосполучення, які виділяються у самостійну позицію, окремі повнозначні й неповнозначні слова, вигуки стають носіями інформативного смислу лише в поєднанні з предикативними ядрами мовлення, лише у складі предикативних сполучень слів, тобто в реченнях і через них [Блох 1985: 129].

Комунікативні властивості словосполучення, як і слова, заперечує І.П. Ющук [Ющук 2000: 110]. В.Л. Наєр доводить, що така мовна одиниця, як слово одержує статус комунікативної тільки в мовленнєвому акті, коли вона виконує роль самостійного висловлювання, як-от вигук «Пожежа!» Сама по собі вона не є комунікативною [Наер 1988: 6].

Якщо стверджувати, що мовне спілкування між людьми здійснюється за допомогою висловлювання, то слід зауважити, що будь-яке висловлювання - це певний набір синтаксично та семантично організованих словесних знаків, які призначені брати участь у процесі комунікації. Якби слово чи словосполучення не містили в собі інформації, тобто не володіли комунікативним потенціалом, вони не могли б створювати такі комунікативні одиниці як речення, висловлювання чи текст. Отже, речення є комунікативною одиницею завдяки синтаксичним одиницям, з яких воно складається.

Метою пропонованої статті є співвіднесення внутрішніх системних властивостей атрибутивних конструкцій з особливостями їх функціонування в умовах контексту.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких конкретних завдань: 1) з'ясувати особливості функціонування атрибутивної конструкції в складі предикативної групи; 2) визначити особливості взаємодії атрибутивної конструкції із граматичним суб'єктом на структурно-семантичному і смисловому рівнях; 3) встановити специфіку взаємодії атрибутивної конструкції з граматичним предикатом.

Під функціонуванням атрибутивної конструкції ми розуміємо різні форми її існування в умовах контексту. У нашому дослідженні під контекстом ми розуміємо інтралінгвістичні контекстні чинники, тобто всі одиниці вербального оточення синтаксичної конструкції, позамовне оточення синтаксичної конструкції. Екстралінгвістичні чинники, як зовнішні (сукупність об'єктивних умов здійснення комунікації, тобто мовленнєва ситуація), так і внутрішні (сума фонових знань комунікантів, що визначають інтенцію і вибір мовних засобів для формування висловлення) враховуються, але не стають самостійним об'єктом дослідження.

Для вивчення семантики мовної одиниці єдино релевантними є контекстні умови, оскільки компоненти висловлення, що її оточують, становлять той контекст, який визначає смисловий зміст конкретного акту комунікації. Словосполучення й слова, здобувають статус не одиниць, що утворюють висловлення, а одиниць як результату розкладу самого висловлення, оскільки в комунікації людина формує первинне висловлення, тобто висловлення не складаються з окремих слів і словосполучень, а, навпаки, слова з їхніми значеннями отримують своє реальне існування в межах висловлення. Семантика висловлення домінує над дискретним смислом слів і словосполучень й сполучає окремі значення в єдиний смисл. Смисл висловлення, вказує Г.В. Колшанський, є первинно цілісною одиницею, всередині якої семантика окремої одиниці, наприклад, словосполучення, складає лише частину цього цілого. Семантика конструкції, отже, не є самостійною для мови, оскільки конструкція утворює лише фрагмент цілісного висловлення. Атрибутивна конструкція здобуває свою викінченість тільки в предикації [Колшанский 1990: 138-140].

З.А. Феофілова, аналізуючи атрибутивний зв'язок у комунікативному аспекті, вказує, що атрибутивна функція комунікативного повтору забезпечує перехід теми попереднього речення в тему наступного, що регламентується властивістю статичності атрибута. Статичність атрибута дозволяє побудувати інформативно насичене висловлення за наявності всього одного акту предикації [Феофилова 1986: 123-124]. Матеріал дослідження підтверджує цю думку, однак, на нашу думку, статичність атрибута відрізняється внутрішньою динамікою, що перебуває в «згорнутому» стані, але часто легко трансформується в самостійне висловлення.

Функціонування атрибутивної конструкції в простому поширеному реченні насамперед виявляється у її взаємодії з граматичною основою речення, предикативною групою та з іншими сполученнями слів усередині речення-висловлення. Ця взаємодія здійснюється на структурно-семантичному й смисловому рівнях.

Атрибутивні конструкції можуть входити до складу предикативної групи й таким чином брати участь у реалізації предикативності. Досліджувані конструкції можуть займати позицію граматичного суб'єкта, підмета. У реченні: Видалася сильна і морозна зима (У. Самчук) головні компоненти зима видалася формують центр речення як на рівні структурно-семантичному, так і на рівні смисловому (активний діяч і здійснювана ним дія). Це комунікативно-синтаксичний комплекс. Увесь інший компонентний склад речення організовується навколо нього. Атрибутивне словосполучення сильна зима і морозна зима вносять у речення додаткові смислові фрагменти, які виявляються при трансформації, пор.: Зима була сильна. + Зима була морозна Атрибутивні ознаки сильна і морозна в реченні можуть набувати часового процесуального характеру, співвідносячись з предикатом видалася через суб'єкт зима. Така можливість існує в простому реченні як потенція, яка актуалізується шляхом особливого порядку слів та інтонації при ускладненні простого речення, пор.: Видалася зима, сильна і морозна. При відокремленні атрибутивних елементів актуалізуються їхні атрибутивно-предикативні значення. Мовець висловленням не тільки передає якусь інформацію, але й здійснює певні комунікативні настанови, висуваючи на перший план ті чи інші компоненти висловлення.

У реченні Земля життєдайна ростить на просторі родючім Хліб на полях золотих (Зеров М. // Словник епітетів 1998: 144) атрибутивна конструкція земля життєдайна є одночасно елементом предикативної групи і займає позицію граматичного суб'єкта, підмета. Через головне слово залежне включене у сферу дії предикативних компонентів і взаємодіє з предикативною ознакою. Смислові відношення між ними усвідомлюються через суб'єкт як причинно-наслідкові: Оскільки земля життєдайна, вона ростить на просторі родючім хліб. Іменник земля проектує додаткову атрибутивно-предикативну ознаку будучи життєдайною. Така комбінація земля життєдайна ростить хліб золотий на семантичному рівні породжує додаткові конотації, зумовлені лексичним наповненням компонентів, та їхню взаємодію: не земля ростить хліб, а саме життєдайна земля і саме золотий хліб, тобто який є коштовним даром цієї землі. Таке поєднання посилює емоційну забарвленість цілого висловлення та його вплив на почуття і настрої адресата. Отже, атрибутивна конструкція, по-перше, ускладнює речення додатковими смислами атрибутивно-предикативні відношення, по-друге, на рівні цілого речення утворюються додаткові конотації.

Атрибутивна конструкція з дієприкметником у ролі означального компонента в простому поширеному реченні може співвідноситися з предикативною групою через своє опорне слово, що виступає активним носієм предикативної ознаки. О.Є. Морозова, досліджуючи синтаксичну природу таких структур, відзначає, що «дієприкметник, маючи спільний суб'єкт з предикатом, співвідносить час своєї процесуальної ознаки з часом дієслівного предиката, що дозволяє вважати його додатковим смисловим предикатом» [Морозова 1990: 13]: Його [Володька] костисте, змарніле обличчя відсвітилося (Самчук У. // Словник епітетів 1998: 229).

Видається необхідним звернути увагу на функціонування атрибутивних конструкцій з опорним абстрактним іменником, похідним від прикметника чи дієслова. Атрибутивна семантика й опредмеченість граматичного значення формують протилежні тенденції функціонування таких слів. Предметність створює передумови для їхнього функціонування в ролі носія ознаки, а означальність для функціонування в ролі означального компонента. На думку Г.О. Золотової, «значення і деривативні зв'язки імен подієвих і означальних зближують їх з функціями дієслів, прикметників, предикативних прислівників, що позначають дії, події, якості, стани» [Золотова 1982: 134], і тому ознака, названа, наприклад, відад'єктивом, так само, як і ознака, названа прикметником, не здатна бути суб'єктом чи агенсом дії.

Аналізуючи синтаксичну природу деад'єктива, А.М. Анісімова вказує, що деад'єктив, який перебуває в позиції граматичного суб'єкта речення-висловлення, «є актором, чиї смислові потенції ширше агенса в рольовій граматиці» [Анисимова 1992: 4], і отже, може бути кваліфікований як суб'єкт-актор, носій стану, якісно виражена субстанція: Ефективність пошукової роботи залежить від того, наскільки цікавить поставлене завдання учнів, як активно вони включаються в пошуки матеріалу (Максименко В. // Рідна школа. - 1996. -№ 1. - С. 51).

Прикметники при абстрактних іменниках найчастіше вживаються у своїх похідних, перехідних значеннях і характеризують по суті не поняття, названі абстрактними іменниками, а особи й предмети, про які йдеться мова в реченні-висловленні. З іншого боку, абстрактні іменники можуть функціонувати в реченні-висловленні в ролі самостійного суб'єкта, що мислиться без віднесення до особи чи предмета, і вживається, таким чином, коли не простежується їх співвіднесеність, навіть потенційна, з носієм ознаки, а навпаки, при них є залежні атрибутивні елементи.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68 


Похожие статьи

А П Загнітко - Лінгвістичні студії