А П Загнітко - Лінгвістичні студії - страница 36

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68 

Окреслені В.М. Мокієнком загальні тенденції розширення за рахунок фразеоінновацій коґнітивного простору російської мови, ширше - усіх слов'янських і навіть європейських мов, закономірно простежуються й в українській мові, підтверджуються фактами сучасної української письменницької мовної практики.

1. Фразеоінновації на позначення власне нових фактів дійсності. Динамічні потреби позначення власне нових явищ і фактів об'єктивної дійсності зумовили появу в сучасній українській мові семантико-стилістичних фразеоінновацій. Такі одиниці завжди контекстно залежні, мають переважно перифрастичний характер, виникають за рахунок розвитку нового значення в усієї словосполуки або тільки в одного зі слів [Karpilowskaja 2001: 75] і виконують у мові номінативно-оцінну функцію, пор.:

НОВІ ГАЛІЛЕЇ. Письменники-постмодерністи з виразним синдромом Галілея, тобто раціональним прагматично й гедоністично зорієнтованим мисленням4. Нинішні "Дельти" - занурені у всепоглинальні інтелектуально-стильові ігри праґматики-гедоністи, що добре навчилися, як сказати, але не знають, що, бавляться на постмодерному звалищі цитат, ремствуючи на фінансові труднощі: вічна резервна армія мистецтва для рекрутування нових Галілеїв (О. Забужко).

ЧОРНІ ТЮЛЬПАНИ. Літаки, якими доставляли з Афґаністану в запаяних цинкових трунах тіла загиблих солдатів. Відомо було, що наші солдати повертаються звідти [Афґаністану] мертвими. Точніше, деякі з них поверталися звідти мертвими. А тим, котрі поверталися живими, досить часто лишалося заздрити мертвим. Це я цитую. Ясно, що народ потихеньку ремствував. Це виявляло себе швидше на рівні фольклору. Наприклад, літаки, що ними час до часу доставляли чергову партію запаяних цинкових трун, усі вирішили називати чорними тюльпанами. Але, звісно, жодного організованого спротиву не існувало (Ю. Андрухович).

2. Фразеоінновації як експресивно-стилістична актуалізація давно відомих реалій. З потреб експресивного "перезарядження" української фразеології, тобто позначення давно відомих фактів позамовної дійсності словосполуками з новими експресивно-стилістичними параметрами, в сучасній українській мові активно з'являються стилістико-функційні фразеоінновації. Дібраний з творів новітньої української художньої літератури фактичний матеріал засвідчує їхню більшу чисельність, а також можливість виділення кількох підгруп відповідно до механізмів виникнення таких інновацій на фраземному мовному рівні.

Першу підгрупу стилістико-функційних фразеоінновацій в українській мові складають одиниці, цілком нові з погляду їхньої форми. Джерелами їх постання є загальновживаний, жаргонний, спеціально-професійний (мова працівників телебачення, комп'ютерників, футболістів, механіків, космонавтів, медиків, музикантів та ін.), діалектний фонди, а також фонди регіональних койне, пор.:

ПРОВАЛИТИСЯ В ГАРЯЧКУ ЛІЖКА. Захворіти. Ми [Ю. Андрухович, А. Ірванець, І. Неборак] заздалегідь вибрали середу, щоб і я зміг приїхати [до Львова]. ... Але мене збила з ніг якась абсолютно вбивча застуда, і я провалився в гарячку ліжка з вироком "тридцять вісім і вісім" - це я зараз цитую зі своєї поемки "Двадцять років по чому?" (Ю. Андрухович).

ДУПЛЯ ПЕРТИ (БИТИ) у чому, жарг. Розумітися на чомусь. Схвильована Мерічка з ровером повернулася десь за годину. Збуджена і задихана, вона ніяк не могла розповісти, як чоловікоподібна Леся-Уляна . власноруч винесла зі старої перехнябленої халупи п'ять роверів, як вона довго і незрозуміло розповідала про переваги і недоліки кожного і як вони з другим Тарасом мовчки втупилися в колеса, і як нарешті Леся-Уляна не витримала і гиркнула до другого Тараса: - Ти взагалі дупля преш в роверах? (Ми потім довго розмірковували, чому вона сказала саме "преш", а не "б'єш" - може, Мерічка погано почула, або Леся-Уляна не знала, як кажуть, або навмисне не хотіла казати так, як кажуть, хоч і знала) (С. Андрухович).

ВІДКРИВАТИ НОВІ Й НОВІ ВІКНА У WINDOWS, спец.-проф., комп. Жити натхненно, захоплено, повноцінно, щоразу відкриваючи для себе незнане, нове. Ти вкотре вимовляєш цю фразу. Про те, що все почалося. Ну, бо так я [Ю. Андрухович] й живу. Суцільне відкривання нових і нових вікон у Windows (Ю. Андрухович).

КЛАСТИ ГОЛОВУ У СВЕРБИВУС (ШИПШИНУ)*, діал. Виходити заміж. Моя бабця по матері була великою і щасливою людиною: у своїх буковинських Розтоках прожила 86 років, мала лише 4 класи румунської

узуальних, нормативних і навіть системних. Заміна терміна, на наш погляд, жодним чином не впливає на висвітлювані фундаментальні теоретичні положення В.М. Мокієнка.

4 Тут і далі подаємо власні дефініції фразеологізмів, не зафіксованих словниками, які ґрунтуємо на їх значенні в аналізованих контекстах.школи, а говорила афоризмами, за що в селі її називали Соломоном ("дівка, як віддається, думає, що в золото вбирається, а вона не знає, що кладе голову у свербивус", у шипшину тобто) ... (М. Матіос).

* Пор.: гЄчіпЄчі (гЄчєпЄчє, ЄчіпЄчі), ів // свербигус (свербивус), у // свербигуска (свербивуска) // терпигуска (терпивуска), бот. (Rosa canina) шипшина [ГГ 1997: 45].

А ЩО ПЕРЕДНІШЕ: КУЛЕША ЧИ ... ?,рег. Вислів, спеціально використовуваний ким-небудь для виправдання. У нашому селі колись трапилася історія, яка дала життя одному із чергових афоризмів. ... Тепер у Розтоках, коли хто хоче виправдатися за якусь свою неточність чи запізнення, відповідає: "А що передніше (тобто важливіше): кулеша чи ... ?" (М. Матіос).

Формування стилістико-функційних фразеологічних інновацій з абсолютно новою формальною структурою відбувається в українській мові за рахунок 1) сполучення контрастних слів (дупля перти (бити), провалитися в гарячку ліжка) [Karpilowskaja 2001: 75] та 2) переосмислення суми значень компонентів, сполучених цілком нормативно (відкривати нові й нові вікна у Windows, класти голову у свербивус, а що передніше: кулеша чи . ?). Такі одиниці переважно контекстно залежні, прив'язані до змістової структури конкретного тексту. Вони покликані або поповнити вже наявні в українській мові ряди фразеологічних синонімів, або започаткувати певний синонімічний фразеологічний ряд, як-от: класти голову у свербивус - (про дівчину, жінку) вийти заміж; зав'язати голову (голівоньку), заст.; зав'язати косу (хустку), заст., етн.; (про чоловіка і жінку) взяти шлюб, заст.; піти до шлюбу, заст.; стати на рушник (на рушничок, на рушники), нар.-поет., заст.; (вінчатися, про церковний шлюб, заст.) піти до вінця; стати під вінець; закон взяти (прийняти); у закон уступити [Коломієць 1988: 88] <-> провалитися в гарячку ліжка, дупля перти (бити), відкривати нові й нові вікна у Windows, а що передніше: кулеша чи . ?.

Складниками другої підгрупи стилістико-функційних фразеологічних інновацій є одиниці фраземного корпусу української мови, що, не зазнаючи жодних формально-структурних змін, у певному контексті набувають зовсім іншого, не зафіксованого сучасними словниками, змісту. Так, традиційно вживаний у значеннях "бити кого-небудь", "громити кого-небудь, завдаючи поразки, "гостро сварити, критикувати кого-небудь" [СФУМ 2008: 182] фразеологізм давати (задавати) / дати (задати) чосу (джосу), перебуваючи у тісних зв'язках зі змістовою структурою художнього твору М. Матіос "Кулінарні фіґлі", зазнає кардинальних змін семантики: одержує абсолютно нове значення, пор.:

ДАВАТИ ЧОСУ. Бігти зазнавши поразки. Сімейна фортеця повинна бути міцною, як фортеця у старовинному Хотині, звідки давали чосу перелякані турки, гнані козаками Петра Сагайдачного і польським військом (М. Матіос).

Інноваційні зміни фразеологічної семантики можуть бути й не такими радикальними, але так само суттєвими. Ідеться про явища універсалізації та конкретизації змісту фраземи. У таких випадках архісема залишається стабільною, змінюються тільки диференційні семи. Наприклад, фразеологізм наздогад (навдогад, надогад) буряків [щоб дали капусти] нормативно вживається переважно зі словами г о в о р и т и, с к а з а т и в значенні "говорити про одне, натякати на щось інше" [СФУМ 2008: 419]. Унаслідок розширення встановлених синтагматичних зв'язків одиниці з найближчим контекстом - сполучення зі словом ї х а т и -значення фразеологізму стає більш універсальним, пор.:

НАВЗДОГАД БУРЯКІВ, зі сл. їхати. Робити одне, мати на меті інше. От Мар 'яна - вона таки зуміла пристроїти сина в престижний заклад за кордоном. А їхали з ним так само навздогад буряків, як і Лариса (Є. Кононенко).

Протилежним до універсалізації є явище уточнення фразеологічної семантики. Приміром, академічний словник фразеологізмів української мови тлумачить значення сталої сполуки і мокрого місця не залишити (не лишити, не зоставити) як "вщент розгромити, знищити кого-небудь" [СФУМ 2008: 247]. Це словникове значення в конкретній контекстній ситуації внаслідок зміни об'єкта дії - істота — предмет - істотно звужується, конкретизується, пор.:

МОКРОГО МІСЦЯ НЕ ЛИШИТИ від чого. Щось вщент розкритикувати. При цьому з 'ясувалося, що він [Рябчук] вибрав аж ніяк не ті вірші, котрі сам я [Ю. Андрухович] вважав найкращими, швидше навпаки. Крім того, він мокрого місця не лишив від моїх улюблених (Ю. Андрухович).

Появу стилістико-функційних фразеоінновацій третьої групи зумовлено потребами ситуативної модифікації значення фразеологізму, завжди супроводженої змінами формальної структури. Ідеться, наприклад, про контекстне уточнення фразеологічного значення у спосіб поширення структури фразеологізму нормою не передбаченими компонентами або ж заміни нормативних компонентів контекстно зумовленими, пор.:

ДАНТОВІ КОЛА ДІ-ПІВСЬКИХ ТАБОРІВ*. Страшні страждання й муки перебування в таборах для переміщених осіб. . це воно [міжвоєнне галицьке покоління] породило УПА, чия епопея так і не зробилася фактом культурної історії., - і воно ж таки, іншим своїм крилом - масово ринувши по війні за океан через Дантові кола "ді-півських" таборів, - надало українській еміграції якости, структури, якого там уже не є, а свого, цілком неповторного політичного й культурного обличчя.   (О. Забужко).

* Пор. зафіксований В.В. Коптіловим у його книзі "У світі крилатих слів" (К., 1976 р.) крилатий вислів ДАНТОВЕ ПЕКЛО, що в сучасній українській мові означає страшні страждання й муки.

КОШИК У КОШИК*. Впритул, дуже близько один до одного на Великдень. Три рідні брати розсварилися так, що обходять здалеку один одного третьою дорогою й уже ондечки скільки не говорять одне з одним. Навіть коло церкви на Великдень. ... Плече в плече стоять. Кошик у кошик. З чужими п'ють -говорять. А між собою німують (М. Матіос).

* Пор. загальновідомий фразеологізм НІС У НІС (ДО НОСА) у значенні "впритул, дуже близько один до одного" [СФУМ 2008: 437].

Граничним виявом контекстного уточнення фразеологізму, за нашими спостереженнями, є формування антонімічного до вихідного фразеологічного значення, пор.:

КОТИ ПОПУСТИЛИСЬ*. Хтось припинив хвилюватися, перебувати в стані тривоги й неспокою. . я [Ю. Андрухович] летів правильним літаком у правильному напрямку, шансів, що він розіб'ється - у Борисполі вони виглядали майже стовідсотковими, - сильно поменшало, коти попустились (Ю. Андрухович).

* Пор. КОТИ ШКРЕБУТЬ НА СЕРЦІ - "хто-небудь хвилюється, перебуває в стані тривоги, неспокою"

[СФУМ 2008: 309].

Також часто виникає необхідність зміни емоційно-експресивного забарвлення словникового фразеологізму. Відбувається це переважно у спосіб субституції одного / кількох нейтральних структурних компонентів оцінними частіше з жаргонного, рідше - з діалектного фондів української мови, пор.:

ПОЗДИХАТИ ВІД РЖАЧКИ*. Дуже сміятися. Одного разу ми [Ю. Андрухович і батько] ледь не поздихали від ржачки: йому [батькові] приснилося, що ми ходимо якимось лісопарком, і він, вказуючи на черговий екземпляр, повідомляє мені, що то дуб канцелярський (Ю. Андрухович).

* Пор.: ЗДИХАТИ - вульг. Помирати (про людину) [ВТССУМ 2005: 462] та ІРЖАТИ - зневажл. Голосно, нестримно сміятися, реготатися [ВТССУМ 2005: 513]. Вихідний фразеологізм зі значенням "дуже сміятися" - ВМИРАТИ (помирати) / ВМЕРТИ (померти) ЗО СМІХУ [СФУМ 2008: 119].

ТРИМАТИ ДЯМБУ НА ЗАПЕРТІ*. Мовчати, не розголошувати чого-небудь, утримуватись від висловлювання. [Іван:] - Іди, стара курво, до хати, вари чоловікові кулешу і тримай свою дямбу на заперті! Інакше! - Іван витягнув вила із землі і потряс ними перед бригадирчиними очима, після чого та посунула з двору з непокритою головою, залишивши косинку під чиїмись ногами (М. Матіос).

* Пор.: варта // ґемба // дямба - знев. губа; пол. warga [ГГ 1997: 33]. Вихідний фразеологізм з тим самим

значенням - ТРИМАТИ (держати) ЯЗИК (язика) ЗА ЗУБАМИ [СФУМ 2008: 722].

3. Висновки й перспективи. Фразеологічні інновації в сучасній українській мові закономірно виявляють семантичну специфічність щодо інновацій лексичних: вони покликані не позначати власне нові явища дійсності, а давати нову оцінну характеристику давно відомим реаліям - насамперед людині й різним сферам її діяльності, а отже, у мовній діяльності сучасного українського суспільства забезпечують новими засобами не номінацію, а предикацію й оцінку. Це пояснює значно більшу кількість стилістико-функційних фразеоінновацій порівняно із семантико-функційними. Поява фразеологічних інновацій - одиниць з новими експресивно-стилістичними вимірами - це результат 1) творення нової формальної фразеологічної моделі, 2) збереження формально-структурних характеристик відомої фразеологічної одиниці при набутті нею традиційно не властивого значення, 3) оновлення, "осучаснення" форми фраземи, наявної в українській мові, з додаванням нових нюансів змісту.

Відсутність до сьогодні в україністиці лексикографічного опису мовної динаміки визначає гостру необхідність створення словника інновацій української мови, чільне місце в якому займатимуть фразеодевіації-інновації. Перспективи створення такої лексикографічної праці відкриває подальше формування її фактографічної основи, тобто накопичення й детальний різноаспектний аналіз нових фразеологізмів, засвідчених у мові новітньої художньої літератури й публіцистики - функціональних стилях, що віддавна брали найактивнішу участь у формуванні взірця української літературної мови.

Література

Белецкий 1974: Белецкий, А.А. Система и несистема в естественном языке [Текст] / Андрей Александрович Белецкий // Структурная и математическая лингвистика. - К. : Изд-во при Киев. гос. ун­те, 1974. - № 2. - С. 20-31.

ВТССУМ 2005: Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) [Текст] / [укл. і голов. ред. В. Т. Бусел]. - К. ; Ірпінь : ВТФ "Перун", 2005. - 1728 с. - ISBN 966-569-013-2.

ГГ 1997: Гуцульські говірки : [Короткий словник] [Текст] / [Г. Гузар, Я. Закревська, У. Єдлінська, В. Зеленчук, Н. Хобзей] ; відп. ред. Я. Закревська. - Львів, 1997. - 232 с. - ISBN 966-02-0496-5.

Дядечко 2001, 2003: Дядечко, Л.П. Новое в русской и украинской речи : Крылатые слова - крилаті слова (материалы для словаря) : Учебное пособие : 4 ч.] [Текст] / Людмила Петровна Дядечко. - Ч. 1 : А-Г. - К. : Видавничий дім "Комп'ютерпрес", 2001. - 145 с. ; Ч. 2 : Д-Л. - К. : Видавничий дім "Комп'ютерпрес", 2001. -199 с. ; Ч. 4 : С-Я. - К. : Видавничий дім "Комп'ютерпрес", 2003. - 213 с. - 300 пр. - ISBN 966-95028-6-1.

Карпіловська 2008: Карпіловська, Є.А. Тенденції оновлення сучасного українського лексикону [Текст] / Євгенія Анатоліївна Карпіловська // Динамічні процеси в сучасному українському лексиконі : [монографія] / Н. Ф. Клименко, Є. А. Карпіловська, Л. П. Кислюк. - К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2008. - 336 с. -Бібліогр. у кінці розділів. - 300 пр. - ISBN 978-966-489-009-7. - С. 6-133. - Бібліогр. : с. 124-133.

Коломієць 1988: Коломієць, М.П. Словник фразеологічних синонімів [Текст] / Микола Пилипович Коломієць, Євген Семенович Регушевський ; [за ред. В. О. Винника]. - К. : Рад. школа, 1988. - 198 с. -Бібліогр. : с. 188-198. - 18000 пр. - ISBN 966-95028-6-1.

Мелерович 2001: Мелерович, А.М. Фразеологизмы в русской речи. Словарь : [Около 1000 единиц] [Текст] / Алина Михайловна Мелерович, Валерий Михайлович Мокиенко. - [2-е изд., стереотип]. - М. : Русскиесловари, Астрель, 2001. - 856 с. - Библиогр. : с. 846-854. - 3000 экз. - ISBN 5-271-00448-1 ("Издательство Астрель") ; ISBN 5-17-002939-Х ("Издательство АСТ").

Мокиенко 2003: Мокиенко, В.М. Новая русская фразеология : [материалы к словарю] [Текст] / Валерий Михайлович Мокиенко ; Uniwersytet Opolski - Instytut Filologii Polskiej. - Opole : Drukarnia Wydawnictwa Swietego Krzyza, 2003. - 168 с. - Библиогр. : с. 153-168. - 300 egz. - ISBN 83-86881-34-8.

СНРЛФ 2011: Словарь новой русской лексики и фразеологии [Электронный ресурс] / [Ludmila Stepanova, Milena Machalova, Petra Fojtu, Daria Valentinova, Tamara Sokolova, Hana Molnarova, Natalia Shvedyuk, Jaroslava Bogomol, Ivana Hanulikova, Katefina Neumannova] ; redaktorka doc. Ludmila Stepanova, CSc. - Olomouc, 2011. -183 c. - Библиогр. : с. 181-183. - Режим доступа: http://www.twirpx.com/file/597706. - Название с экрана.

СФУМ 2008: Словник фразеологізмів української мови [Текст] / [укл. В. М. Білоноженко, І. С. Гнатюк, В. В. Дятчук, Н. М. Неровня, Т. О. Федоренко] ; відп. ред. В. О. Винник. - К. : Наукова думка, 2008. - 1104 с. -3000 пр. - ISBN 978-966-00-0880-5. - (Словники України).

Karpilowskaja 2001: Karpilowskaja, Jewgenija. Фразеологика современной украинской писательской эссеистики и проблемы формирования нового украинского стандарта [Текст] / Jewgenija Karpilowskaja // Nowa frazeologia w nowej Europie. Slowo. Tekst. Czas VI : Tezy referatow miedzynarodowej konferencji naukowej, Szczecin, 6-7 wrzesnia 2001 r. / [Pod redakcja Harry Waltera, Walerija Mokijenki, Michaila Aleksiejenki]. -Greifswald, 2001. - 162 s. - ISBN 3-86006-167-4. - S. 73-75.

Исследован понятийный аспект фразеологических инноваций в современном украинском языке: по семантике и функциям дифференцированы группы и подгруппы новых фразеологизмов, определена их специфика.

Ключевые слова: языковая динамика, фраземика, фразеологическая инновация, семантико-функциональная фразеологическая инновация, стилистико-функциональная фразеологическая инновация.

The conceptual aspect of phraseological innovations in the Modern Ukrainian language has been investigated: the groups and subgroups of new phraseological units have been differentiated by the meaning and functions, its specificity has been determined.

Keywords: language dynamics, phrasemics, phraseological innovation, semantic and functional phraseological innovation, stylistic and functional phraseological innovation.

Надійшла до редакції 22 серпня 2012 року.

Тетяна Д'якова

УДК 811.161

ФУНКЦІОНУВАННЯ ГІРНИЦЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ В СХІДНОСЛОБОЖАНСЬКОМУ

ГОВІРКОВОМУ МОВЛЕННІ

У статті розглянуто функціонування гірницької фразеології в східнослобожанських говірках, з'ясовано етнокультурну конотацію висловів. Здійснено класифікацію фразеологічних одиниць з огляду на їхню семантику. Мовною базою дослідження стали ареальні фразеологічні одиниці східнослобожанських говірок. Для аналізу фразеологізмів залучено різноманітні фразеографічні джерела.

Ключові слова: східнослобожанські говірки, ареальна фразеологія, фразеологічна одиниця, гірницька фразеологія, семантичне значення.

У формуванні східнослобожанської говіркової фразеології значну роль відіграють особливості місцевого побуту, матеріальної та духовної культури, помітне місце посідають субстандартні фразеологічні одиниці жаргонного мовлення. Особливою виробничою сферою, яку відбито в говірках ареалу, є гірнича. Це зумовлено причинами екстралінгвального характеру, серед яких традиційно високий розвиток гірничої справи, соціальна активність гірників, значна кількість населення регіону, причетного до шахтного виробництва.

Жаргон шахтарів (гірників) став об'єктом дослідження у працях Й. Дзендзелівського [Дзендзелівський 1996], Л. Ставицької [Ставицька 2005], В. Ужченка [Ужченко 2003], побіжно в дисертаціях І. Мілєвої [Мілєва 2005], Р. Міняйла [Міняйло 2001]. Жаргонні одиниці цієї тематичної групи наведено у „Фразеологічному словнику східнослобожанських і степових говірок Донбасу" [Ужченко 2002], проте бракує досліджень з функціонування гірницької фразеології в східнослобожанському говіркому мовленні, де було б проведено аналіз фразеологічних одиниць не лише виробничої сфери, а й побутової.

Мета розвідки - простежити функціонування в українських східнослобожанських говірках гірницьких фразеологічних одиниць. Завданнями роботи є: 1) зібрати фразеологічні одиниці, які пов'язані з гірничою галуззю й побутують у мовленні мешканців ареалу, проте не мають безпосереднього стосунку до шахтного виробництва, 2) виокремити семантичні групи таких висловів, 3) з'ясувати їхню етнокультурну конотацію, 4) порівняти говіркові фраземи та окремі лексичні одиниці з тими, що зафіксовано в словниках різних типів.

© Дякова Т., 2013

Мовною базою дослідження є діалектна фразеологія східнослобожанських говірок, зібрана авторкою за спеціальною програмою впродовж 2009 - 2012 років, а також зафіксована у "Фразеологічному словнику східнослобожанських і степових говірок Донбасу" [Ужченко 2002].

Фразеологізми, які містять гірницьку термінологію, відбивають не лише промислові гірничі процеси, а й повсякденне, не пов'язане безпосередньо з виробництвом, життя, побут мешканців шахтарських населених пунктів, зокрема людей, які мають опосередковане відношення до шахтної справи. Такі вислови не є професійними жаргонізмами в повному значенні цього слова, оскільки містять лише натяк на первинне професійне джерело, тому їх варто вважати професійною розмовно-ужитковою мовою [Ставицька 2003: 40]. Ми виділили чотири семантичні групи „побутових" фразеологічних одиниць (ФО), опосередковано пов'язаних із гірничою галуззю:

1) вислови із значенням 'нічого не робити (ледарювати), ледар'. Зневажливі вислови Ваня з терикону 'ледар' (КрК, Соф) та Ваня Розпилов 'т с' [Ужченко 2002: 42], де Розпилов - персоніфікована назва апелятива розпил (широка дошка, на яку шахтарі лягають спати в III - IV змінах), містять просторічний варіант антропоніма Іван - Ваня, що входить до складу багатьох фразем із семантикою 'дивакувата людина, легковажний, недоумкуватий, дурень' (Ваня Вєтров, Ваня з Булавинівки, Ваня з мильного заводу, Ваня, морозом придавлений). Отже, у фразеологізації бере участь не сам онім, а символічне значення, яким наповнюється онімічна оболонка в процесі функціонування в мовленні. Для порівняння зазначимо: у Нижегородській області Росії побутує вислів работать в бригаде Ваньки Шаталова 'бездельничать', де до того ж обігране дієслово шататься як власне ім'я [Мокиенко 1989: 81]. У словнику В. Даля переносне значення цього слова подано як 'тинятися, вештатися, блукати без справи й потреби' [Даль 1999: 623], що пояснює значення названої фраземи. До цієї групи належать також ФО сушити (гріти) розпили [спиною], ірон. 'нічого не робити, байдикувати' [Ужченко 2002: 204]; воздух ганяти 'т с' (КрК, Соф) - при ходінні вперед-назад, без роботи, рухається тільки повітря; сидіти на коньку 'нічого не робити, байдикувати', коньок - це розпил (розпиляна дошка) зазвичай шириною 0,9 м та довжиною 2 м [Ужченко 2002: 131]. Із гірницького мовлення запозичено фраземи шахтна муха, жарг. 'запальник, який отримав путівку на вибухові роботи, але цих робіт не провадив, тобто нічого не робив' (Зим); працювати на лежачому пласті, ірон. 'нічого не робити, ледарювати', гірничий термін лежачий пласт - пласт вугілля, товщина якого не перевищує 70 см, розробляти його можна тільки лежачи, в основі виразу гра слів, каламбур: лежачий (пласт) - лежати (пластом) - лежати (і нічого не робити) [Ужченко 2002: 187]. Ідіома нішу сторожити, жарт. 'нічого не робити, байдикувати' (ніша - пустота в лаві, у породі) (КрК, Лут, Соф) має синонімічний вислів сторожити (охраняти, охороняти) диван (кровать, ліжко) 'нічого не робити, спати, ледарювати' (Луган). На основі каламбурного обігрування слів проходити (повз) і прохідник 'робітник, який здійснює проходку в шахті' утворено ФО прохідник по кварталу, прохідник по Перевальську, прохідник мимо шахти, ірон. 'той, хто не працює, ледарює, прогулює' [Ужченко 2002: 195]. ФО здєлать (зробити) вікно 'свідомо не працювати, уникати роботи' (Білр, Лут) шахтарі пояснюють так: якщо не працюєш, можна було б і у вікно визирати, якщо перебувати на поверхні, а під землею просто нічого не роблять. Жаргон, зокрема професійний, „швидкозмінний шар", постійно поповнюваний новими одиницями. Вислів стати Ахметичем 'знахабніти, нехтувати своїми обов'язками' (Білр) в образно-експресивній формі оцінює реалії сучасного шахтарського повсякдення: Ахметичем позаочі називають на шахті відомого фінансового магната Рината Ахметова, у чию власність потрапили деякі шахти, отже, поводити себе відповідно можуть дозволити собі його „діти" - Ахметичі;

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68 


Похожие статьи

А П Загнітко - Лінгвістичні студії