А П Загнітко - Лінгвістичні студії - страница 37

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68 

2) ФО із значенням 'виконувати зайву, нікому не потрібну роботу'. Фразеологізми цієї групи побудовані за схемою: виконання дії, результат якої немає ніякого сенсу: вугілля мити (перемивати), притоптувати вугілля [у вагонетці] 'виконувати зайву, нікому не потрібну роботу', комбайн ганчіркою витирати 'т с', піти у верхній куток дивитися на сонце, ірон. 'т с' [Ужченко 2002: 57, 130, 142]; дуру ганяти 'т с' (КрК, Соф) - робота нікому не потрібна, отже, марна, дурна; підмітати пил (пилюку), ірон. 'т с' (КрК, Соф) - у шахтних виробках пил, якщо його й підмести, осідає тут же; бумажки збирати, ірон. 'т с' (Білр, Лут) - обгортки від їжі розтягують забоєм пацюки, й іноді, щоб хоча б чимось шахтарі займалися (якщо немає роботи), начальство змушує збирати ці папірці, хоча всі розуміють марність такого заняття. В обстежених говірках зафіксовано синонімічні вислови макарони сушити 'виконувати непотрібну роботу', кота красити 'т с' (Луган). Останній вислів пояснюють так: скільки кота не прикрашай, а тигра з нього не вийде, тому це - даремні зусилля. Пор.: лемк. гледати вчерашні день 'робити що-небудь недоцільно', носити до ліса дырва 'робити даремну роботу', шылом кашу істи 'робити безглузду роботу' [Вархол, Івченко 1990: 47, 79, 146];

3) фраземи із значенням 'випивати, відзначаючи якусь подію'. Вислови ходити на балон, жарг. 'випивати, відзначаючи якусь подію', іти на банку 'випивати' [Ужченко 2002: 27], роздавити (ставити) банку 'пригощати спиртним' (Кр) пов'язані насамперед із шахтарським звичаєм пригощати спиртним перед відпусткою (банка, балон, жарг. - трилітрова банка), пор.: жарг., крим. кинуть по банкє 'випити по пляшці алкогольного напою' (Луган), бути під банкою 'бути п'яним' (Луган), рос. жарг. под. банкой 'у стані алкогольного сп'яніння' [Никитина 2003: 32]; роздавити чекушку 'розпити півторалітрову пляшку спиртного' (КрК, Соф) - спостерігаємо вторинну номінацію жаргонної лексеми чекушка, яку традиційно тлумачили як 'чвертка (0, 25 літра) горілки' [Ставицька 2003: 290], роздавити пузирьок 'розпити пляшку горілки' (Лисич). Роздавити бутильок, жарг. 'відзначити випивкою якусь подію (відпустку, день народження, премію тощо)' (КрК, Соф), пор.: бутиль 'пляшка алкогольного напою' [Словник сучасного українського сленгу 2006: 70];бутильдк 1. Шахтар напередодні відпустки. 2. Частування, яке готує бригаді шахтар напередодні відпустки [Ставицька 2003: 60]. У східнослобожанських говірках також зафіксовано фразему роздавити біленьку 'випити горілки' (Лисич, Луган, СтЛ), біленька - пляшка горілки;

4) вирази із значенням 'дуже брудний'. Вислови цієї групи в мовній картині світу східнослобожанського ареалу характеризують зовнішній вигляд людини, пов'язуючи його з найменуваннями найбрудніших місць шахти: наче спав під шлаковою горою [Ужченко 2002: 71]; як із лави вискочив (виліз)'т с' (КрК, Соф); [як] із шахти виліз (КрЛ); [як] мордою в штибі лежав (спав, валявся) (Білр, Лут), штиб - 'дрібне або подрібнене кам'яне вугілля' [Великий тлумачний словник2003: 1407]; як у канавці спав (Білр, Лут, ) - канавкою називають водовідлив, де багнюка, стічні води, це свого роду шахтна каналізація; з-під терикона, харцизяка з-під шлакової гори, [як] з шурфу виліз [Ужченко 2002: 230, 238, 259]. Синонімічні компаративні ФО, утворені за подібними моделями, побутують і в інших говірках України, пор.: споліс. брудний наче з болота виліз, наче з сажі виліз, як з комина виліз, виліз як чорт з комина [Доброльожа 2003: 75]; ннад. як із димаря вилізти (вискочить) 'бути дуже брудним', як із печі вилізти (вискочить) 'т с', як з плити вилізти (вискочити) 'т с' [Чабаненко 2001: 159­160].

Поза названими семантичними групами перебувають поодинокі ФО, які:

1) характеризують зовнішність людини, її розумові здібності: як розпил 'худий' (Соф); розпилом по голові торохнутий, жарг. 'дурнуватий' [Ужченко 2002: 204]; розпилом трахнутий, жарг. 'т с' (КрК, Соф); правильною стороною ударений 'т с' (Білр) - правильним боком дошки називають її торець, удар яким буде найбільш відчутним; ходити в шахтьорках 'ходити в спецівці повсякденно, економити на „цивільному" одязі' (Кр, Ясен); у шахті замість штреку 'про високу на зріст людину' (Дуб);

2) евфемізовано називають фізіологічні процеси, стани: найшли (знайшли,відкопали) в породі 'про народження дитини (переважно в розмові з малими дітьми)' (КрК, Соф), порода - мінерал, у якому міститься вугілля; знайшли під терикономс' (КрК, Соф); лякати (полякати) штрек жарг. 'блювати', штрек поцілувати'загинути або одержати професійну хворобу в шахті' [Ужченко 2002: 258]; шахта забрала 'хто-н. загинув у шахті або помер унаслідок професійного захворювання' (КрК, Соф);

3) називають або характеризують дії, стан, події тощо: попадати в обвал 'потрапляти в скрутну ситуацію' [Ужченко 2002: 171] - на основі метафоризації омонімічного шахтарського терміна; стояти на мєлочовці 'виконувати дрібні роботи, які не потребують високої кваліфікації' (Білр, Лут); день фантиків, жарг. 'день, коли шахтарі нарешті отримують зарплату' [Ужченко 2002: 81], фразеологізм, імовірно, виник у час, коли гроші були дуже знецінені; на-гора 'додому' [Ужченко 2002: 70]. Метафоричним є вираз палити костри 'вести в шахті підривні роботи' [Ужченко 2002: 134], який постав, вірогідно, під впливом гірничого терміна костер 'кріплення в шахті з дерев'яних стояків, складених горизонтально один на одного у вигляді трикутних або квадратних колон, які підпирають стелю в лаві' [Великий тлумачний словник 2003: 458], палити -'зарядами вибухівки підривати вугілля, породу' [Дзендзелівський 1996: 351].

Вислів послати з цеберкою за електричною енергією, жарт. 'показати чиюсь непрофесійність, недосвідченість' [Ужченко 2002: 246] має синонімічну фразему в мовленні водіїв барахлять конденсатори в карбюраторі (Лисич, Луган), також жартівливими є фразеологізми ключ на 36 'колода гральних карт' (Білр) та веселі картинки 'т с' (Соф): Буває, є час, шо можна й у карти перекинутись - а з собою їх не носимо, бо можуть і наказать - тоді й кричиш по говорушкє (гучний зв'язок) тим, хто може де приховати карти, шоб передали транспортером: „Передай ключ на 36!" чи „Забери ключ на 36!" (Білр).

ФО шахтарки (шахтьорки) палити 'проводжати на пенсію' (КрЛ, Лут, Усп) постала на основі звичаю палити ті предмети, з якими була пов'язана праця, шахтарки (шахтьорки) - шахтарський спецодяг; із жаргонною назвою пристрою пов'язана ідіома на короткій козі, жарг. 'дуже швидко' [Ужченко 2002: 26], коза - 'вагонетка, якою вивозять породу на терикон або призначена для перевезення негабаритних матеріалів' [Дзендзелівський 1996: 350].

Імовірно, запозиченими з молодіжного жаргонного чи кримінального мовлення є вирази заточити (затоптати) хавчик 'з'їсти тормозок, що беруть із собою в шахту', захавати тормозок 'т с' (КрК, Соф), тормозок - їжа, яку шахтарі беруть з дому, називають так, бо коли сідають їсти, вся робота зупиняється (тормозиться) [Дзендзелівський 1996: 352]; іти на нічку 'брати заздалегідь приховані інструменти' (КрК, Соф) - якщо забій дуже довгий, шахтарі приховують окремі інструменти, аби не носити їх далеко, пор.: хавчик 'їжа' [Словник сучасного українського сленгу 2006: 311], захавати, мол. 'з'їсти що-небудь' [Ставицька 2003: 122], затоптати 'з'їсти' [Словник сучасного українського сленгу 2006: 142], ничка, крим. 'потаємне місце для зберігання заборонених чи крадених предметів', мол. 'схованка' [Ставицька 2003: 189]. Інформанти пояснюють появу цих висловів тим, що в шахті в різний час працювало чимало людей з кримінальним минулим, що й сприяло такому специфічному збагаченню професійної мови, яка межує із жаргонізованою розмовною мовою.

Отже, фразеотворення в межах гірницького професійного жаргону відображає складну взаємодію лінгвістичних та соціальних чинників. ФО з професійними шахтарськими термінами характеризують не лише виробничі процеси, операції, а й характеризують зовнішній вигляд людини; позначають, події, фізіологічні процеси. Розвинутість фразеологічного фонду професійного мовлення гірників дозволяє виокремити відповідні семантичні єдності висловів „побутових" фразем, використовуваних не лише шахтарями, а й мешканцями населених пунктів, пов'язаних із шахтами (вирази із загальним значеннями 'нічого не робити (ледарювати)',

'ледар', 'виконувати зайву, нікому не потрібну роботу', 'випивати, відзначаючи якусь подію', 'дуже брудний'). Професійний шахтарський жаргон слугує мовцям ареалу для вторинної номінації поведінки, станів людини, для позначення яких у літературній мові немає відповідних виражальних засобів, жаргонні фразеологізми є експресивними найменуваннями вже названих станів, властивостей, дій, зазвичай тісно пов'язаних з людиною, а поширення та активне побутування цих висловів дає підґрунтя для подальших досліджень.

Література

Вархол, Івченко 1990: Вархол, Н., Івченко, А. Фразеологічний словник лемківських говірок Східної Словаччини [Текст] / Н. Вархол. - Братислава : Словац. пед. вид-во, 1990. - 160 с. - 300 пр. - ISBN 80-08­00654-4.

Великий тлумачний словник 2003: Великий тлумачний словник сучасної української мови [Текст] / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. - К. ; Ірпінь : ВТФ Перун, 2003. - 1440 с. - ISBN 966-569-013-2.

Даль 1999: Даль, В. Толковый словарь живого великоруського языка : в 4 т. [Текст] / В. Даль.- М. : Рус. яз., 1999. - Т. 4.- 688 с., 1 портр. - 10000 пр. - ISBN 5-200-02662-8.

Дзендзелівський 1996: Дзендзелівський, Й. Із спостережень над професійним діалектом шахтарів Макіївки Донецької області [Текст] / Й. Дзендзелівський // Дзендзелівський Й. Українське і слов'янське мовознавство : зб. пр. - Л. : Наук. т-во ім. Шевченка, 1996. - С. 350-352.

Доброльожа 2003: Доброльожа, Г. Красне слово - як золотий ключ : постійні народні порівняння в говірках Середнього Полісся та суміжних територій [Текст] / Г. Доброльожа. - Житомир : Волинь, 2003. -160 с. - ISBN 966-690-038-6.

Мілєва 2005: Мілєва, І.В. Евфемізація і дисфемізація у фразеотворенні говірок сходу України [Текст] : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Луганський національний педагогічний ун-т імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2005. - 19 с.

Міняйло 2001: Міняйло, Р.В. Активні процеси в ареальній фразеології сходу України [Текст] : дис. . канд. філол. наук : 10.02.01 / Донецький національний ун-т. - Луганськ, 2001. - 261 с.

Мокиенко 1989: Мокиенко, В.М. В глубь поговорки [Текст] / В. М. Мокиенко. - К. : Рад. шк., 1989. -221 с. - 90000 пр. - ISBN 5-330-00752-6.

Никитина 2003: Никитина, Т.Г. Толковый словарь молодёжного сленга [Текст] / Т. Г. Никитина. - М. : Астрель : АСТ, 2003. - 736 с. - 5100 пр. - ISBN 5-17-015420-8 (ООО „Изд-во АСТ"), ISBN 5-271-05053-Х („Изд-во Астрель").

Словник сучасного українського сленгу 2006: Словник сучасного українського сленгу [Текст] / упоряд. Т. М. Кондратюк. - Х. : Фоліо, 2006. - 350 с. - ISBN 966-03-3268-8.

Ставицька 2005: Ставицька, Л. Арґо, жаргон, сленг : соціальна диференціяція української мови [Текст] / Л. Ставицька. - К. : Критика, 2005. - 464 с. - Бібліогр. : с. 426-449. - ISBN 966-7679-68-3.

Ставицька 2003: Ставицька, Л. Короткий словник жаргонної лексики української мови [Текст] / Л. Ставицька. - К. : Критика, 2003. - 336 с. - Бібліогр. : 323-333. - 3000 пр. - ISBN 966-7679-31-4.

Ужченко 2003: Ужченко, В.Д. Східноукраїнська фразеологія [Текст] / В. Д. Ужченко. - Луганськ : Альма-матер, 2003. - 362 с. - Бібліогр. : с. 322-352. - 100 пр. - ISBN 966-617-146-5.

Ужченко 2002: Ужченко, В.Д., Ужченко, Д.В. Фразеологічний словник східнослобожанських і степових говірок Донбасу [Текст] / В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко. - 4-е вид. - Луганськ : Альма-матер, 2002. - 263 с. -200 пр. - ISBN 966-617-104-Х.

Чабаненко 2001: Чабаненко, В. Фразеологічний словник говірок Нижньої Наддніпрянщини [Текст] / В. Чабаненко. - Запоріжжя, 2001. - 201 с. - ISBN 966-599-100-0.

Перелік умовних скорочень

Жарг. - жаргонне, жарт. - жартівливе, ірон. - іронічне, крим. - кримінальне, лемк. - лемківські говірки, мол. - молодіжне, ннад. - нижньонаддніпрянські говірки, рос. - російська мова, споліс. - середньополіські говірки.

Умовні скорочення назв населених пунктів Луганської області Білр - Білоріченський Лутугинського р-ну, Дуб - Дубівський Антрацитівського р-ну, КрК - Красний Кут Антрацитівського р-ну, КрЛ - Красний Луч, Лисич - Лисичанськ, Луган - Луганськ, Лут - Лутугине Лутугинського р-ну, Соф - Софіївський м. Красного Луча, СтЛ - Станично-Луганське Станично-Луганського р-ну, Усп - Успенка Лутугинського р-ну.

В статье рассмотрено функционирование горняцкой фразеологии в восточнослобожанских говорах; выяснена этнокультурная коннотация выражений. Выполнена классификация фразеологических единиц с точки зрения их семантики. Языковой базой исследования стали ареальные фразеологические единицы восточнослобожанских говоров. Для анализа фразеологизмов привлечены разнообразные фразеографические источники.

Ключевые слова: восточнослобожанских говоры, ареальная фразеология, фразеологическая единица, горняцкая фразеология, семантическое значение.

The functioning of miners' phraseology in Eastern-Slobozhanian subdialects and ethnocultural connotation expressions are issued in the article. The classification of phraseological units due to their semantics was set defined. The linguistic bases of the research were real phraseological units of Eastern-Slobozhanian subdialects. There were involved different phraseological sources.

Keywords: Eastern-Slobozhanian subdialects, areal phraseology, phraseological unit, miners' phraseology, semantic meaning.

Надійшла до редакції 27 вересня 2012 року.

Майя Кірлаш

УДК 811. 161. 2: 669. 02/09

ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОДИНИЦЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НА ПОЗНАЧЕННЯ МЕТАЛУРГІЙНОГО ПРОЦЕСУ

Розглянуто семантичну структуру слова; визначено корпус лексичних одиниць української мови на позначення металургійного процесу; проаналізовано семантичні особливості лексичних одиниць, що утворюють лексико-семантичну групу на позначення металургійного процесу.

Ключові слова: лексико-семантична група, семема, сема.

Сучасні лінгвістичні дослідження спрямовані на вивчення мови як єдності закономірно розташованих і взаємодіючих її частин. Підхід до мови як до системи дозволяє наблизитися до виявлення складних та різноманітних зв'язків і відношень, у яких знаходяться слова будь-якої мови, утворюючи цілісну, лише їй одній притаманну лексико-семантичну систему [Уфимцева 1962: 63]. Якщо системність фонологічного і граматичного рівнів у мовознавців не викликає сумнівів, то щодо системності лексики їхні погляди не завжди збігаються. Складність вивчення лексико-семантичної системи зумовлена багатовимірністю її структури, неоднорідністю її одиниць та насамперед відкритістю для постійного поповнення новими одиницями [Кочерган 2008: 262], і тому є постійним об'єктом аналізу в наукових працях дослідників. Зважаючи на те, що мова є відкритою динамічною гетерогенною матеріальною функціональною системою [Кочерган 2008: 211], кількість робіт, присвячених дослідженню її структурних елементів постійно зростає.

Вагомий внесок у теорію системності лексики зробили Ф. де Соссюр, І.О. Бодуен де Куртене, О.О. Потебня, М.М. Покровський, Г. Остгоф, К. Мейр, Г. Іпсен, В. Порціг, В.В. Виноградов, О.І. Смирницький. У подальшому дослідженню особливостей системної організації лексики присвячені роботи таких вчених як: Л.В. Васильєва, Д.Ю. Апресяна, Ю.М. Караулова, В.І. Кодухова, М.П. Кочергана, В.В. Левицького, Д.М. Шмельова.

Сучасні розвідки спрямовані на вивчення не лише значення окремо взятого слова, але й значення інших семантично пов'язаних із ним слів. Для дослідження змістового аспекту значеннєвих одиниць мови найефективнішим є компонентний аналіз. Успішно застосований для опису термінів спорідненості, фонологічного та граматичного матеріалу, методика якого використовується в сучасних дослідженнях для семантичного аналізу лексики, яка менш структурована [Кузнецов 1971: 257], а саме - мовних одиниць різних галузей науки і техніки [Ляшук 2008; Брагина 1988; Григорьева 1989]. Спроби з'ясувати семантичну структуру лексем на позначення понять металургійної галузі знайшли місце у роботах Н. Ктитарової, Н. Стаховської, В. Плескач, Я. Зубрицької. Проте ще не проводився комплексний аналіз семантичних відношень металургійної лексики як реєстрових словникових одиниць української мови, що і зумовлює актуальність обраної теми.

Мета статті - дослідити внутрішню структуру одиниць лексико-семантичної групи (далі ЛСГ) професійної лексики на позначення металургійного процесу. Для досягнення окресленої мети визначено такі завдання: 1) визначити корпус лексичних одиниць української мови на позначення процесу металургійної сфери; 2) на основі словникових дефініцій проаналізувати семантичні особливості лексичних одиниць, що утворюють ЛСГ на позначення металургійного процесу.

Матеріалом дослідження є 187 реєстрових словникових одиниць української мови на позначення металургійного процесу, відібрані методом суцільної вибірки із друкованих і електронних видань тлумачних словників української мови.

Слово як одиниця лексичної системи має форму і значення. Форма слова маніфестує визначений зміст -лексичне значення мовної одиниці. Саме лексичне значення мовної одиниці реалізує поняття об'єктивної дійсності засобами мовної системи. Лексема як основна одиниця лексичного рівня мови виступає зовнішнім відображенням слова. Внутрішня ж сторона слова представлена семемою, що є мінімальною одиницею лексичної семантики. Таким чином, слово має комбінаторний характер: лексема складається з морфем, а семема - із семантичних компонентів. Комбінаторність мовних одиниць є фундаментальною основою будь-якої парадигми. Сучасні лексикологічні дослідження зосередженні на вивченні структури лексичної одиниці із застосуванням методу семантичного аналізу слів на основі виокремлення компонентів їх значення і сприяють розумінню комбінаторності лексичного значення. Щоправда, наявність різних підходів до розуміння компонентів значення слів викликає багато суперечливих питань. Проте, останнім часом найуживанішим на

© Кірлаш М., 2013

F 153позначення компонента значення слова є термін сема. Наявність спільних сем, їх повторюваність в семемах різних мовних одиниць уможливлює розгляд відповідних слів на парадигматичному рівні.

Структура лексичного значення слова має декілька аспектів: понятійний, емпіричний та конотативний. У дослідженні ми розглядаємо семну структуру слова в межах понятійного аспекту, оскільки зв'язок слова з поняттям є основним чинником його лексичного значення. Семи, з яких складається зміст лексичного значення слів, відповідають ознакам відповідних понять, які, в свою чергу, відображають явища реальної дійсності. Зауважимо, що існує ціла низка класифікацій сем.

Найбільш простим та універсальним є підхід, який пропонує розгляд структури лексичних значень як єдність граматичних, лексико-граматичних, категоріально-лексичних, диференційних та потенціальних сем, пов'язаних відношенням уточнення.

Окрім вищеназваних компонентів, зміст лексичного значення слів може мати у своєму складі семи емоційно-оцінювального та стилістичного характеру [Кузнецова 1982: 34]. Найдетальніша типологія сем запропонована у працях Л.М. Васильєва та І.А. Стерніна (узуальні та оказіальні, системні та особистісні, диз'юнктивні та інваріантні, інтегративні та диференційні, сильні та слабкі, постійні та ймовірні) [Стернин 1979: 56-70]. Загальновизнано, що семна структура будь-якого слова побудована за принципом ієрархії, тобто семи - нерівноправні.

Дослідження внутрішньої будови одиниць української мови, маркованих як металургійні та тих, що використовуються на позначення понять металургійної промисловості, дозволило виокремити 187 слів та словосполучень, що увійшли до лексико-семантичної групи на позначення сукупності послідовних дій спрямованих на виробництво металу та його первинну обробку.

Серед одиниць досліджуваної ЛСГ особливе місце посідають спеціально-термінологічні слова, що наводяться у лексикографічних джерелах без стилістичного позначення [ВТСУМ 2007: 6 (VI)]. Сфера їхнього вживання, тобто належність до металургійної галузі, розкривається у тлумаченні цих слів семантичними компонентами 'метал', 'металургійний', 'металургія'. Наприклад, значення лексичної одиниці пірометалургія розкривається шістьома компонентами, один із яких 'металургійний' характеризує лексему, як ту що входить до словникового складу металургійної лексики. Якщо структура значення одиниці не має у своєму складі сем, які чітко окреслюють сферу його уживання, то таке слово маркується як металургійне. Наприклад, одиниця відпуск, зміст якої розкривається семами 'термічний', 'обробка', 'сталь', 'зменшення', 'крихкість', маркована як металургійне. Лексичні одиниці, що вживаються в близькому значенні в кількох галузях позначаються спеціальні. Наприклад, значення двокомпонентної лексеми шихтування, маркованої як спеціальне, розкривається семами 'готувати', 'шихта' .

Серед мовних одиниць досліджуваної ЛСГ є загально-технічні одиниці, марковані як технічні Наприклад, сема 'виріб' одинадцятикомпонентної лексеми волочіння не конкретизує галузь виробництва, в якій може функціонувати одиниця волочіння і сприяє широкому її застосуванню у будь-якій сфері, тому є загальнотехнічною.

У ході аналізу з'ясовано, що внутрішня структура 187 одиниць ЛСГ на позначення металургійного процесу розкривається 467 семантичними компонентами. Значна кількість диференційних компонентів вказує на неоднорідність сем за ступенем узагальнення. До ЛСГ увійшли лексичні одиниці з наступними інтергативними семами: 'дія' (125),'процес' (26), 'реакція' (9), 'зміна' (7), 'перехід' (6), 'метод' (6), спосіб' (5), 'взаємодія' (3), 'галузь' (3), 'аналіз' (3), 'виробництво' (1), 'цикл' (1). Вагомими семами є 'метал' (35), 'сталь' (11), 'чавун' (8), 'плавлення' (11), 'розплавляти' (10), 'виробляти' (10), 'наносити' (10), 'поверхня' (11), 'обробка' (8), 'нагрівати' (7), 'високий' (7), 'температура' (7). Семантична структура лексичних одиниць ЛСГ різниться від двокомпонентної структури мінімально до п'ятнадцятикомпонентної структурної організації, серед яких найбільше шести (14), п'яти (10), восьми (8) компонентних лексичних одиниць.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68 


Похожие статьи

А П Загнітко - Лінгвістичні студії