А П Загнітко - Лінгвістичні студії - страница 38

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68 

Аналіз семантичної структури досліджуваних лексичних одиниць показав, що 35 із них характеризуються односемемною структурою і є однозначними, що підтверджує думку про те, що внутрішня будова цих термінів збігається з поняттями галузі і сприяє точному розумінню науково-технічних понять. Наприклад, односемемна лексична одиниця наклеп металів і сплавів має у своїй будові десять сем, які фіксуються в одній семемі 'зміна', 'структура', 'властивість', 'метал', 'сплав', 'спричиняти', 'пластична деформація', 'різання', 'волочіння', 'прокатка'. Водночас внутрішня структура восьми одиниць ЛСГ таких, як: офлюсування, шлакування, спікання, феритизація, амальгамація, цементація, оплавлення та розгін розкривається двома семемами в межах досліджуваної групи. Наприклад, зміст лексичної одиниці амальгамація розкривається двома семемами. До складу першої семеми входить чотири компоненти: 'покривати', 'метал', 'скло', 'амальгама'. Сема 'скло' надає можливість уживати слово амальгамація не тільки у металургійній сфері, а й в галузях діяльності людини, що мають справу з виготовленням та обробкою скла. Друга семема лексичної одиниці амальгамація десятикомпонентна, до її складу входять семантичні компоненти: 'добувати', 'благородний', 'метал', 'тонкий', 'подрібнений', 'руда', 'пісок', 'змочувати', 'поверхня', 'ртуть'. Таким чином, збільшення кількості семантичних компонентів структури другої семеми одиниці амальгамація призвело до звуження сфери вживання досліджуваного слова. Наведений приклад свідчить про наявність полісемії, яка утруднює розуміння терміна та є небажаним явищем у термінології.

Окреме місце у системі ЛСГ посідають слова, структура лексичного значення яких є односемемною, проте має два відтінки, котрі відокремлюються один від одного похилими рисками: завалювання, розливання, грудкоутворення,   модифікування,  розкиснення,   відновлення,   флотація,  ректифікація, форсування.

Наприклад, одиниця української мови профілювання у своїй внутрішній будові має компоненти ' надавати', 'правильний', 'потрібний', 'профіль' 'що-небудь' до знаку похилих рисок та семи 'надавати', 'певний', 'форма', 'деталь', 'листовий', 'штабовий', 'метал', 'повздовжній', 'згинання', 'валки' після знаку похилих рисок. Структура лексеми профілювання, що знаходиться після знаку похилих рисок має у своєму складі на п'ять компонентів більше. Ці компоненти уточнюють предмет, на який направлено дію семою 'деталь', матеріал, з якого цей предмет виготовлений компонентами 'листовий' , 'штабовий' , 'метал' та спосіб виконання дії семантичним компонентом 'валки' . Тобто, значення одиниці профілювання, що розкривається семами після знаку похилих рисок є вужчим.

Специфічною рисою досліджуваного лексичного матеріалу є те, що одиниці мови такі як офлюсування, фракціонування, зминання, оклюдування, титрування мають також два відтінки значення, але відокремлюються крапкою з комою. Наприклад, значення лексеми офлюсування розкривається семами 'додавати', 'флюс', 'прискорити', 'спікання', 'грудка', 'дрібнозернистий', 'пилуватий' 'руда' та відтінком значення, що розкривається компонентами 'прискорити', 'утворення', 'шлак', 'доменна піч', 'додавати', 'флюс' . Таким чином, компоненти 'шлак', 'доменна піч' лексеми офлюсування після знаку крапка з комою вказують на те, що досліджувана одиниця входить до складу мовних одиниць сфери металургії, пов'язаних з доменним виробництвом.

Отже, у результаті суцільної вибірки із друкованих і електронних видань тлумачних словників української мови було визначено корпус лексичних одиниць української мови на позначення процесу металургійної сфери, що становить 187 реєстрових словникових одиниць. Семний аналіз одиниць, які утворюють ЛСГ на позначення металургійного процесу, показав, що внутрішня структура є багатокомпонентною (від двокомпонентної структури мінімально до п'ятнадцятикомпонентної структурної організації). Збільшення компонентів структури значення лексичної одиниці призводить до звуження сфери його вживання та свідчить про динамічні зрушення у системі металургійної лексики. Словниковий склад є найбільш чутливим до всіх зовнішніх факторів впливу, на ньому активно відображається дія внутрішніх законів розвитку мови. Саме лексико-семантичний рівень найвиразніше відображає мовну еволюцію.

Перспективним постає дослідження лексико-семантичних підсистем, що утворюють лексико-семантичне поле як сукупність лексичних одиниць металургійної термінології.

Література

Брагина 1988: Брагина, Е.Р. Структурно-компонентный анализ терминов кибернетики в английском языке в сопоставлении с украинским и русским [Текст] : автореф. дис. ... канд. филол. наук : 10.02.15 / Отв. ред. В. Н. Ярцева. - М. : Наука, 1988. - С. 32-37.

ВТС СУМ 2007: Великий тлумачний словник сучасної української мови [Текст] / Уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. - Київ-Ірпінь : ВТФ «Перун», 2007. - 1736 с.

Григорьева 1989: Григорьева, О.А. Семантическая структура терминов коррозии и защиты металлов в современном русском языке [Текст] : автореф. дис. . канд. филол. наук : 10.02.02 / Київськ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. - К., 1989. - 18 с.

Кочерган 2008: Кочерган, М.П. Загальне мовознавство [Текст] / М. П. Кочерган. - К., 2008. - 464 с.

Кузнецов 1971: Кузнецов, А.М. О применении метода компонентного анализа в лексике [Текст] / А. М. Кузнецов // Синхронносопоставительный анализ языков различных систем. - М. : Наука, 1971. - С. 257­269.

Кузнецова 1982: Кузнецова, Э.В. Лексикология русского языка [Текст] / Э. В. Кузнецов. - М. : Высшая школа, 1982. - 152 с.

Ляшук 2008: Ляшук, А.М. Семантична структура лексики на позначення понять права української та англійської мов [Текст] / А. М. Ляшук. - Кіровоград, 2008. - 223 с.

Стернин 1979: Стернин, И.А. Лексическое значение слова в речи [Текст] / И. А. Стернин. - Воронеж : Изд-во Воронежск. гос. ун-та, 1979. - 158 с.

Уфимцева 1962: Уфимцева, А.А. Опыт изучения лексики как системы (на материале английского языка) [Текст] /А. А. Уфимцева. - М., 1962. - 194 с.

Рассмотрено семантическую структуру слова; определено корпус лексических единиц украинского языка для обозначения металлургического процесса; проанализировано семантические особенности лексических единиц, которые образуют лексико-семантическую группу для обозначения металлургического процесса.

Ключевые слова: лексико-семантическая группа, семема, сема, корпус.

Semantic structure of word has been examined. A corpus of Ukrainian lexical units denoting steelmaking process has been determined. Semantic peculiarities of the lexical units formed lexical-semantic group of steelmaking process have been analyzed.

Keywords: lexical-semantic group, sememe, sememe.

Надійшла до редакції 27 вересня 2012 року.

Жанна Краснобаєва-Чорна

УДК 811.161.2'373.7:001.4

ТЕРМІНОСИСТЕМА ФРАЗЕОЛОГІЇ: СТРУКТУРА ТА СКЛАДНИКИ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ МІКРОСИСТЕМИ «ФРАЗЕОКЛАСИФІКАЦІЯ»

Стаття присвячена актуальним проблемам фразеологічної термінології. Тезаурусний принцип позиціоновано як основний принцип систематизації термінів сучасної фразеології. Опрацьовано структуру та виявлено складники мікросистеми «фразеокласифікація». Запропонована модель фразеологічної терміносистеми покладена в основу Словника фразеологічних термінів «Сучасна фразеологія: класифікаційні параметри фразеологічних одиниць».

Ключові слова: термін, термінологія, терміносистема, фразеологічна одиниця, фразеологія.

Незважаючи на тривалі наукові дослідження фразеології у вітчизняній і зарубіжній лінгвістиці, у наш час й досі відбувається поповнення фразеологічної терміносистеми новими термінами (напр., фразеологізм квазіреальний, фразеологізм фантомний), а це потребує теоретичного і практичного вирішення проблеми стандартизації термінів фразеології. Одним із основних завдань сучасної фразеології є формування її термінологічного апарату та вироблення принципів систематизації фразеологічної термінології, що і зумовлює актуальність роботи. Мета статті: 1) визначити основний принцип систематизації слів-термінів і терміносполучень фразеології; 2) опрацювати структуру мікросистеми «фразеокласифікація» та виявити її складники. Заявлена мета зумовлює необхідність розв'язання таких завдань: 1) опрацювати ідеографічну парадигму термінологічної системи фразеології; 2) дібрати з наукової лінгвістичної літератури терміни з архісемою «фразеокласифікація»; 3) визначити специфіку кожної класифікації фразеологічних одиниць; 4) встановити склад виділених термінологічних підсистем.

Фактичний матеріал, дібраний з лінгвістичної наукової літератури ХХ ст. - поч. ХХІ ст., присвяченої теоретичним і практичним питанням фразеології, становить понад 300 термінологічних одиниць. Проте у сучасних мовознавчих енциклопедіях, лінгвістичних термінологічних словниках зафіксовано лише 15­20 фразеологічних термінів (пор.: ідіома, фразеологізм, фразеологічна єдність, фразеологічна калька, фразеологічна одиниця, фразеологічна синонімія, фразеологічне зрощення, фразеологічне сполучення, фразеологічний зворот, фразеологічні варіанти, фразеологія [Єрмоленко 2001]; ідіоматичність, фразеологізм, фразеологія [Селіванова 2006]; ідіом, ідіома, ідіоматизм, ідіоматичність, фразема, фразеологізація, фразеологізм, фразеологічне значення, фразеологічний словник, фразеологія [Українська мова 2004]).

Для формування терміносистеми фразеології опрацьовано структуру: термінологічна мікросистема «фразеологія як наука» (підсистеми обсяг фразеології, напрями фразеології (ареальна фразеологія, зіставна фразеологія, перекладна фразеологія, фразеологічна етимологія, фразеологічна ідеографія, фразеологічна лінгвокультурологія тощо), фразеотворення, системні відношення у фразеології (фразеологічна синтагматика, фразеологічна парадигматика (фразеологічна синонімія, фразеологічний синонім, фразеологічна антонімія, фразеологічний антонім тощо) та ін.); мікросистема «кваліфікаційні ознаки фразеологічних одиниць» (ідіома, фразеологізм, фразеологічна одиниця, фразема, фразеологічне значення); мікросистема «фразеокласифікація» (або «класифікаційні параметри фразеологічних одиниць»); мікросистема «фразеографія». Терміносистему визначаємо як кінцевий продукт свідомого упорядкування термінів, коли її структура адекватна структурі системи понять певної науки, у нашому випадку фразеології. Термінологічну мікросистему розглядаємо як сукупність термінів, об'єднаних диференційною семою, що мають однорідну поняттєву співвіднесеність і виявляють різноманітні семантичні відношення. Під терміном, за Т.С. Пристайко, розуміємо слово або словосполучення, яке позначає поняття спеціальної галузі знання або діяльності і має такі характерні ознаки, як системність, наявність дефініції, тенденція до моносемії у межах однієї терміносистеми, відсутність експресивності та стилістична нейтральність. Пропонована парадигма є спробою тезаурусного опису фразеологічної термінології, що робить структуру терміносистеми зручнішою для користування. Належність терміна до фразеологічної терміносистеми визначалася за допомогою внутрішніх зв'язків між спорідненими термінами, тому зібрані слова-терміни та терміносполучення не залежать від контексту.

Спираючись на ті чи інші ознаки фразеологізмів, дослідники фразеологічного фонду пропонують ряд класифікаційних схем, які сьогодні активно побутують у лінгвістиці (див. праці М. Алефіренка, Л. Авксентьєва, Ш. Баллі, В. Виноградова, М. Демського, М. Жуйкової, Р. Зорівчак, А. Івченка, Г. Їжакевич, Б. Ларіна, Ю. Прадіда, Л. Скрипник, Г. Удовиченка, В. Ужченка та Д. Ужченка, М. Шанського та ін.). Вивчення різних класифікацій фразеологічного складу мови допомагає з'ясувати природу фразеологічних одиниць (далі ФО), а також визначити їхнє місце й особливості функціонування у мовній системі. Саме тому важливим видається окреслення специфіки фразеологічних класифікацій і визначення складу мікросистеми «фразеокласифікація». Отже, виділяємо такі структурні компоненти аналізованої мікросистеми: 1) семантична класифікація ФО; 2) семантико-граматична класифікація ФО; 3) структурно-семантична класифікація ФО; 4) структурна класифікація фразеологічних одиниць; 5) експресивно-стилістична класифікація ФО; 6) генетична класифікація ФО; 7) когнітивно-генетична класифікація ФО; 8) ідеографічна класифікація ФО; 9) класифікація ФО з погляду переосмислення їх компонентів; 10) класифікація ФО за дериваційною базою; 11) перекладознавча класифікація ФО; 12) класифікація ФО за сферою вживання; 13) класифікація ФО за лексичним складом; © Красннобаєва-Чорна Ж., 2013

14) функціональна класифікація ФО; 15) класифікація ФО на основі методу фразеологічної аплікації; 16) класифікація ФО за оточенням.

1. Підсистема «Семантична класифікація фразеологічних одиниць». До складу підсистеми увійшли терміни, що презентують типи фразеологізмів за ступенем видозміни значення слова в різних синтаксичних і стилістичних умовах фразеотворення. Класифікація, опрацьована Ш. Баллі на матеріалі французької мови, поглиблена В. Виноградовим і М. Шанським на матеріалі російської мови, набула широкої популярності у вітчизняному і зарубіжному мовознавстві ХХ ст. З цією класифікацією тісно пов'язана спроба Б. Ларіна здійснити систематизацію фразеологічного матеріалу з позицій історичної фразеології (пор.: змінні словосполучення Б. Ларіна і фразеологічні сполучення В. Виноградова, метафоричні словосполучення Б. Ларіна і фразеологічні єдності В. Виноградова, ідіоми Б. Ларіна та фразеологічні зрощення В. Виноградова). На думку Б. Ларіна [Ларин 1977], фразеологічні сполучення не є справжніми фразеологізмами і належать до вільних словосполучень. За задумом автора, ця класифікація відбиває етапи становлення ідіом, поступового накопичення ідіоматичності в розвитку від вільних утворень до нерозкладних словосполук. Ступінь злитості компонентів фразеологічної одиниці покладений і в основу класифікації В. Архангельського [Архангельский 1964], який встановлює три різновиди залежності між частинами фразеологізму: взаємозалежність (взаємна детермінація), однобічна залежність (детермінація) та суміщення (індетермінація), і відповідно виділяє три типи фразеологічних одиниць. Ця класифікація побудована В. Архангельським з урахуванням внутрішньокомпонентних зв'язків і відношень на лексичному, семантичному, морфологічному і синтаксичному рівнях. Провідним у семантичній концепції В. Жукова є метод аплікації5, за яким автор визначає ступінь семантичної злитості компонентів та ступінь їх деактуалізації, взаємовідношення внутрішньої форми і фразеологічного значення, межі власне-фразеологізму. Семантичну класифікацію фразеологічних одиниць в україністиці опрацьовували М. Жовтобрюх, Д. Баранник, Ф. Медведєв, О. Юрченко, В. Калашник, Н. Бабич, М. Алефіренко, Л. Скрипник, М. Демський та ін.

Складники підсистеми: ідіома, фразеологізм ідіоматичний, фразеологічна єдність, фразеологічне зрощення, фразеологічне сполучення, фразеологічний вираз.

2. Підсистема «Семантико-граматична класифікація фразеологічних одиниць». Підсистему формують терміни семантико-граматичної класифікації фразеологізмів, що зумовлена специфікою фразеологічного значення, синтаксичною спеціалізацією фразеологічних одиниць, а також морфологічними властивостями слів, що увійшли до їхнього компонентного складу (див. [Краснобаєва-Чорна 2010]). Свого часу специфіку співвіднесення фразеологізмів із частинами мови вивчали В. Жуков, М. Шанський та ін. Так, В. Жуков зазначає, що під час дослідження семантико-граматичних типів фразеологізмів необхідно враховувати такі властивості, як: спосіб вираження граматично домінувального компонента, завдяки якому визначається категорійне значення; синтаксичну функцію в реченні; семантичні особливості (семний склад, здатність передавати або не передавати оцінне значення); сполучувальні можливості. Крім того, на думку вченого, властивості фразеологічних одиниць здебільшого зумовлені характером семантичної деактуалізації компонентів фразеологізму, під впливом якої відбувається морфологічна та словотвірна переорієнтація [Жуков 1986: 203]. В україністиці аналізована класифікація ґрунтовно опрацьована М. Алефіренком і М. Демським.

Складники підсистеми: деактуалізація, семантико-граматичний розряд фразеологізмів, фразеологізм адвербіальний, фразеологізм ад'єктивний, фразеологізм вигуковий, фразеологізм дієслівний, фразеологізм займенниковий, фразеологізм іменниковий, фразеологізм інтер'єктивний, фразеологізм прикметниковий, фразеологізм прислівниковий, фразеологізм субстантивний.

3. Підсистема «Структурно-семантична класифікація фразеологічних одиниць». Підсистему представляють терміни класифікації фразеологізмів за типом значення, що сигналізується тією чи іншою структурою. В основу такої класифікаційної схеми фразеологізмів англійської мови з розподілом на типи, підтипи та розряди покладено принцип: розбіжність у плані змісту відповідає будь-якій розбіжності у плані вираження. Формальна теорія значення уможливлює виділення обмеженої кількості основних фразеологічних значень (цілісне, розділово-цілісне, частково переосмислене, розділово частково переосмислене). Проте О. Кунін, автор класифікації, намагався врахувати той факт, що вся специфіка фразеологічного значення не може зводитися тільки до відношень між значенням фразеологізму та його структури. Значення фразеологічної одиниці зумовлене не тільки структурою та її функцією у контексті, але й відношенням до позначуваного та залежностями між компонентами фразеологізму [Кунин 1970: 312]. Класифікація О. Куніна відбиває розуміння фразеологічної мікросистеми сучасної англійської мови та властиві їй закономірності. Вона охоплює всі типи фразеологічних одиниць сучасної англійської мови та має за мету таку рубрикацію фразеологізмів, за якої відповідне місце, яке займає фразеологізм, виявляє його основні властивості. Останнє значно полегшує систематизоване вивчення фразеології та її засвоєння учнями.

Складники підсистеми: фразеологізм комунікативний, фразеологізм номінативний, фразеологізм номінативно-комунікативний; фразеологізм константно-варіантний, фразеологізм константно-варіантно-змінний,   фразеологізм   константно-змінний;   фразеологізм   константно-варіантний трансформаційний,

5 Класифікацію фразеологічних одиниць на основі методу фразеологічної аплікації позиціоновано у роботі як окрему термінологічну підсистему.фразеологізм константно-варіантно-змінний трансформаційний, фразеологізм константно-змінний трансформаційний.

4. Підсистема «Структурна класифікація фразеологічних одиниць». Підсистему утворюють терміни на позначення типів фразеологізмів за будовою. Вивчення різних аспектів синтаксичної специфіки фразеологізмів у різні часи здійснювали В. Архангельський, В. Білоноженко та І. Гнатюк, Ф. Медведєв, М. Шанський та ін.

Складники підсистеми: ідіоматичне словосполучення, каламбур, кліше, крилатий вислів, приказка, прислів'я; стійка фраза, фразема; фразеологізм замкненої структури, фразеологізм незамкненої структури; фразеологізм зі структурою речення, фразеологізм зі структурою словосполучення.

5. Підсистема «Експресивно-стилістична класифікація фразеологічних одиниць». Складниками підсистеми постають терміни, що виявляють специфіку фразеологізмів з погляду їхньої закріпленості за функційними стилями мови з урахуванням їхніх експресивно-стилістичних властивостей (див. [Краснобаєва-Чорна 2011б]). Ця класифікація детально опрацьована Г. Їжакевич, В. Ужченком і Д. Ужченком, М. Шанським та ін. На думку Г. Їжакевич, експресивно-стилістична класифікація фразеологізмів повинна забезпечувати два аспекти дослідження: 1) функціонально-стильовий аспект (співвіднесення окремих фразеологізмів або їх груп з певними функціональними стилями чи їх різновидами у певній національній мові) та 2) власне-стилістичний аспект (у широкому розумінні повинен враховувати закріпленість чи переважне вживання сталого словосполучення у певній сфері мовлення; у вузькому розумінні повинен виявляти експресивні властивості, визначати власне-стилістичні функції фразеологізмів, що у процесі мовлення виступають з певними художньо-виражальними настановами (урочистості, іронії тощо) або набувають певного емоційного забарвлення, відтворюючи почуття позитивного / негативного плану) [Їжакевич 1971]. Специфіку фразеологічної трансформації у мові сучасної української художньої прози вивчали В. Білоноженко та І. Гнатюк, О. Важеніна та ін., експресивні явища української літературної мови, які постають на ґрунті фразеології, досліджував і

B. Чабаненко. Стилістичні особливості певних типів фразеологізмів аналізували А. Григораш, М. Коломієць,

C. Муниця та ін.

Складники підсистеми: фразеологізм застарілий, фразеологізм книжний, фразеологізм міжстильовий, фразеологізм народно-поетичний, фразеологізм просторічний, фразеологізм розмовний, фразеологізм розмовно-побутовий, фразеологізм фольклорний, фразеологічний архаїзм, фразеологічний історизм, функція фразеологізму стилістична.

6. Підсистема «Генетична класифікація фразеологічних одиниць». Підсистема складається з терміносполучень, що передбачають групування фразеологічного матеріалу за джерелами походження (див. [Краснобаєва-Чорна 2012а]). Класифікація опрацьована у фразеологічних студіях ХХ століття Л. Авксентьєва, Л. Булаховського, А. Івченка, Ф. Медведєва, В. Мокієнка, Л. Скрипник, М. Шанського та ін. Генетична класифікація є надзвичайно корисною з погляду історичного вивчення фразеології кожної мови, проте, як слушно зазначають мовознавці, не завжди можна точно встановити джерело виникнення певної фразеологічної одиниці [Скрипник 1973: 22]. Генетична класифікація фразеологічних одиниць покладена в основу розгляду джерел української фразеології Л. Скрипник. Ґенеза багатьох уживаних в українській мові фразеологізмів, за Ф. Медведєвим, свідчить про тісний зв'язок української мови та культури з усією світовою культурою

[Медведєв 1977: 12].

Складники підсистеми: фразеологізм власне-український, фразеологізм запозичений, фразеологізм питомо український, фразеологізм спільнослов'янський, фразеологізм східнослов'янський, фразеологічна калька, фразеологічна калька денотативно-образна, фразеологічна калька неточна, фразеологічна калька смислово-образна, фразеологічна калька точна, фразеологічна напівкалька.

7. Підсистема «Когнітивно-генетична класифікація фразеологічних одиниць». Підсистему формують терміни, що передають специфіку фразеологізмів за когнітивними механізмами породження. Класифікація, опрацьована М. Жуйковою [Жуйкова 2007], дозволяє поглянути на усталену думку про те, що ідіоми виникають переважно на основі готових словосполучень або речень шляхом їхнього семантичного переосмислення, та відкриває перспективи вивчення різних когнітивних механізмів ідіомотворення, зокрема механізмів породження нового значення та його маніфестації мовними засобами.

Складники підсистеми: фразеологізм квазіреальний; фразеологізм проміжного типу; фразеологізм, утворений незалежно від вільного словосполучення; фразеологізм, утворений шляхом переосмислення вільного словосполучення; фразеологізм фантомний.

8. Підсистема «Ідеографічна класифікація фразеологічних одиниць». Складниками підсистеми є типи фразеологізмів за тематичним принципом, що репрезентує погляд «від носія мови» (див. [Краснобаєва-Чорна 2011а]). Уперше в україністиці цей принцип групування фразеологічного матеріалу застосував М. Номис. Класифікацію паремій за тематичними рубриками, а не за початковою літерою, здійснив і видатний лексикограф В. Даль. Це дозволило побачити загальну і цілісну картину з набагато глибшим смислом, ніж у поодиноких нотатках, оскільки за один раз можна всебічно осягнути все, що сказав народ про певний предмет або явище. Такий принцип презентації мовного матеріалу зручний для огляду, порівняння, оцінки й усвідомлення.

На поч. ХХІ ст. ідеографічні класифікації функціонують у межах концептуальних картин світу, оскільки ідеографічний опис відображає цілісний, глобальний образ світу, що формується внаслідок синтезу результатів пізнавальних та оцінних процесів [Краснобаєва-Чорна 2009: 76]. Концепт може виступати темою фразеополяабо фразеогрупи, виконуючи функцію маркера введення у своєрідний мовний простір, оскільки будь-який концепт виступає рубрикою ідеографічної класифікації, що відповідає природному членуванню реального світу. На сучасному етапі вивчення національної специфіки фразеології апробуються різні схеми їх ідеографічного опису, ведуться спроби представити як загальномовну, так і ареальну ідеографічні картини світу, що можуть бути зафіксовані відповідними ідеографічними словниками. На думку В. Ужченка та Д. Ужченка, антропонімічність фразеологічного фонду, добре розвинені шари пейоративної фразеології становлять навіть певні фразеологічні універсалії [Ужченко 2007: 56]. Упорядкування таких розрядів і спостереження над їх конкретним наповненням відкриває панорамну ретроспективну картину прототипів як окрему культурно-національну ланку загальноукраїнського континууму. Ідеографічний принцип систематизації фразеологічних одиниць покладений в основу класифікацій М. Алефіренка, А. Івченка, Ж. Краснобаєвої-Чорної, Ю. Прадіда, В. Ужченка та ін.

Складники підсистеми: варіантно-синонімічна група, концепт, фразеоідеографічна парадигма, фразеологічна група, фразеологічне поле, фразеосемантична група, фразеосемантична підгрупа, фразеосемантичне поле, фразеотематична група.

9. Підсистема «Класифікація фразеологічних одиниць з погляду переосмислення їх компонентів». Терміноодиниці підсистеми інтерпретують типи фразеологізмів з погляду семантичної трансформації їхніх компонентів. В українському мовознавстві класифікація опрацьована Р. Зорівчак на матеріалі фразеологічних одиниць художнього мовлення. Різноманітні типи трансформацій фразеологізмів у мові сучасної української художньої прози розглянуті І. Гнатюк. За Р. Зорівчак, народна фразеологія є для письменників тим матеріалом, на основі якого вони широко застосовують засіб індивідуального стилістичного оновлення фразеологічних одиниць у творах [Зорівчак 1983]. Найпоширеніша форма семантичної трансформації фразеологізму - це переосмислення їхніх компонентів. Переосмислення позиціоновано як смислове зміщення, що спричиняє втрату прямого значення компонентів фразеологізму. Переосмислення буває повне (охоплює всі компоненти фразеологізму, внаслідок чого вони набувають цілісного, глобального значення) та часткове (переосмислюються лише деякі компоненти фразеологізмів). В. Білоноженко та І. Гнатюк кваліфікують переосмислення, разом із образністю, як один із засобів формування цілісного значення, в основі якого лежать метафори, метонімії, порівняння та гіперболи, що широко використовуються в кваліфікаційно-оцінній діяльності свідомості. Цілісне фразеологічне значення формується на основі різноманітних типів перенесення значення змінного словосполучення, воно пов'язане з наочно-чуттєвим порівнянням характеризувальних реалій з тими, які вже пізнані. Саме цей наочно-чуттєвий елемент порівняння і стає основою переносного значення словосполучення і перетворення його в особливу емоційно-експресивну одиницю [Білоноженко, Гнатюк 1989: 23]. Процеси фразеологічних метафоризації, метонімізації та евфемізації розглядають також В. Ужченко та Д. Ужченко. За [Ужченко 2007: 209], перманентне формування фразеологізмів здійснюється за певними моделями переважно за допомогою семантичних (метафоризація, метонімізація) і структурно-стилістичних чинників (евфонія, внутрішньоструктурна організація компонентів). Фразеологічну метафоризацію, фразеологічну метонімізацію та іронічне переосмислення як процеси фразеологізації досліджує і М. Жуйкова

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68 


Похожие статьи

А П Загнітко - Лінгвістичні студії