А П Загнітко - Лінгвістичні студії - страница 39

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68 

[Жуйкова 2007].

Складники підсистеми: авторське перетворення фразеологізму, контекстуальне перетворення фразеологізму, лексичне послаблення значень компонентів фразеологізму, фразеологізм-власне парафраза, фразеологізм-дисфемізм, фразеологізм метонімічний, фразеологізм-парафраза, фразеологізм-табу, фразеологізм тавтологічний, фразеологізм трансформований, фразеологізована метафора, фразеологізоване порівняння, фразеологічна архаїзація, фразеологічна гіперболізація, фразеологічна диференціація, фразеологічна евфемізація, фразеологічна інтеграція, фразеологічна лексикалізація, фразеологічна метафора, фразеологічна метафоризація, фразеологічна метонімізація, фразеологічна персоніфікація, фразеологічна трансформація, фразеологічна тропизація, фразеологічний евфемізм.

10. Підсистема «Класифікація фразеологічних одиниць за дериваційною базою». Терміносполучення типів фразеологізмів цієї підсистеми враховують специфіку мовного чи мовленнєвого матеріалу, за допомогою якого матеріалізується мотивувальна база, тобто значення, що підлягає матеріалізації у новій фразеологічній одиниці. В українській фразеології значний внесок у вивчення специфіки фразеологічної деривації на матеріалі бойківських говірок зробив М. Демський [Демський 1974], виділивши 7 типів дериваційних баз фразеологізмів: фразеологізми, утворені на базі вільних синтаксичних конструкцій; фразеологізми, утворені на базі іншомовних фразеологічних одиниць; фразеологізми, утворені на базі існуючих фразеологічних одиниць; фразеологізми, утворені на базі казок, анекдотів, небилиць, нісенітниць; фразеологізми, утворені на базі окремих слів; фразеологізми, утворені на базі прислів'їв, приказок, загадок; фразеологізми, утворені на базі на базі сполучень слів. Особливості прогресивної та регресивної деривацій на рівні фразеології вивчав Г. Удовиченко [Удовиченко 1984].

Складники підсистеми: база фразеологізму дериваційна, база фразеологізму мотиваційна, деривація фразеологічна, деривація фразеологічна прогресивна, деривація фразеологічна регресивна.

11. Підсистема «Перекладознавча класифікація фразеологічних одиниць». Класифікація допомагає впевнитися у достовірності етимологічного походження ФО, глибше проникнути в їх структурно-семантичні особливості як комплексних знаків вторинної номінації, а також упорядкувати та порівняти одержані дані в межах лексико-фразеологічної системи мови-джерела та мови-рецептора. Методи перекладу фразеологізмів та типи фразеологічних одиниць детально опрацьовані у роботах С. Денисенко, Р. Зорівчак та ін. Переклад ФОтісно пов'язаний із фразеологічною деривацією. Під час вивчення фразеологічної деривації розгляд питання перекладу фразеологічних одиниць, які беруть участь у фразеотворчому процесі, дозволяє уточнити механізм фразеологічної деривації та взаємовідношення між вихідними і похідними ФО. Чинники семантичного членування ФО з різним полем діяльності у мові-джерелі і мові-рецепторі зумовлюють потенції фразеологічної деривації, які виявляються в способах утворення ФО. При інтерпретації ФО необхідно враховувати їхні контекстуальні значення, вдаючись до порівняльного вивчення фразеології у текстах з різною комунікативною настановою. При перекладі образної фразеології, яка представляє фразеологічну деривацію, застосовуються три основні методи перекладу (метод фразеологічного калькування, метод фразеологічної аналогії, метод дескриптивної перифрази), що визначають функціонування трьох основних типів ФО (фразеологічні кальки (денотативно-образні та смислово-образні), фразеологічні аналоги (або фразеологічні еквіваленти), фразеологічні перифрази).

Складники підсистеми: метод дескриптивної перифрази, метод фразеологічного калькування, метод фразеологічної аналогії, фразеологічна власне-калька, фразеологічна дескрипція, фразеологічна калька, фразеологічна калька образна, фразеологічна калька-оказіоналізм, фразеологічна калька перекладацька, фразеологічна калька покомпонентна, фразеологічна перифраза, фразеологічний аналог, фразеологічний еквівалент.

12. Підсистема «Класифікація фразеологічних одиниць за сферою вживання». Складники підсистеми передають специфіку фразеологізмів за територіальним і соціальним принципами. Фразеологічний фонд можна розподілити на загальновживані фразеологізми та фразеологізми обмеженого вжитку. Загальновживані фразеологізми належать до загальнонародної лексики, якою користуються носії мови незалежно від місця проживання, професії, освітнього рівня, вікових особливостей, статі тощо, і є основою фразеологічного словника української мови. З-поміж фразеологізмів обмеженого вжитку виділяємо ареальні (власне-ареальні фразеологізми й етнографічні фразеологізми) та соціальні (жаргонні фразеологізми, професійні фразеологізми, термінологічні фразеологізми) фразеологізми. Класифікація фразеологічних одиниць за сферою вживання частково опрацьована М. Шанським, В. Ужченком і Д. Ужченком.

Складники підсистеми: фразеологізм ареальний, фразеологізм говірковий, фразеологізм жаргонний, фразеологізм літературний, фразеологізм ненормативний, фразеологізм нормативний, фразеологізм-оказіоналізм, фразеологізм професійного мовлення та жаргонів.

13. Підсистема «Класифікація фразеологічних одиниць за лексичним складом». Підсистему утворюють терміни класифікаційних типів фразеологізмів з урахуванням характеру лексичного складу фразеологізму, тобто специфіки слів, що формує фразеологічні одиниці як певні мовні одиниці. Вивченням типів фразеологізмів за лексичним складом займались М. Шанський [Шанский 1963: 48-56], В. Ужченко та Д. Ужченко [Ужченко 2007: 240-243].

Складники підсистеми: фразеологізм активний, фразеологізм застарілий, фразеологізм-інновація, фразеологізм пасивний.

14. Підсистема «Функціональна класифікація фразеологічних одиниць». Підсистема містить терміни типів фразеологізмів, що одночасно вказують на їхні функції в мовленні та розкривають природу творення стійких сполук, механізм формування фразеологічного складу мовлення. Для усного монологічного мовлення Д. Баранник запропонував функціональну класифікацію, виділивши п'ять основних типів ФО: 1) фразеологічні метафори народного характеру; 2) фразеологічні метафори літературного характеру; 3) фразеологічні образні узагальнення народного характеру; 4) фразеологічні образні узагальнення літературного характеру; 5) специфічно жанрова фразеологія [Баранник 1968]. Ці групи, на думку мовознавця, є одночасно і систематизацією фразеологізмів за особливостями сприймання їх в усному монологічному мовленні. Класифікацію фразеологізмів у функціональному аспекті запропонував також С. Гаврин, виділивши такі типи ФО: 1) стійкі сполуки, що виконують образно-виразову й одночасно емоційно-експресивну функції; 2) еліптичні сполуки, що лаконізують мову; 3) термінологічні фразеологізми, що забезпечують точність; 4) афористичні фразеологізми, що вносять у мовлення перлини народно-авторської думки; 5) контекстологічні сполуки, що полегшують конструювання мовлення [Гаврин 1966].

Складники підсистеми: ідіома, фразеологізм афористичний, фразеологізм еліптичний, фразеологізм контекстологічний, фразеологізм образно-виразний, фразеологізм термінологічний.

15. Підсистема «Класифікація фразеологічних одиниць на основі методу фразеологічної аплікації».

Підсистему презентують терміни на позначення розрядів фразеологізмів, виділення яких передбачає накладання фразеологічного звороту на еквівалентне вільне словосполучення, якщо воно наявне. Під час такого прийму, за В. Жуковим, загальне (цілісне) значення фразеологізму порівнюється, співвідноситься з лексичним значенням слів, що входять у вільне словосполучення такого саме лексичного складу [Жуков 1986: 80]. Розряди в цій класифікаційній схемі виявляють різний характер віддаленості того чи іншого фразеологізму від вихідних словосполучень (за умови наявності останніх) і різний ступінь віддаленості компонентів фразеологізму від відповідних слів вільного вжитку (за умови неможливості утворення еквівалентно змінного словосполучення), пор.: історично апліковані фразеологізми, що наділені цілісним немотивованим значенням; апліковані звороти, що наділені цілісним немотивованим значенням у сучасній мові; апліковані фразеологізми з цілісним мотивованим значенням; неапліковані фразеологізми, мотивовані, з частково цілісним значенням. Метод фразеологічної аплікації, на думку В. Жукова, дозволив по-новому розкласифікувати фразеологічний матеріал і водночас виявити приховані лексико-семантичні процеси синтетичного й аналітичного характеру, щовідбуваються всередині кожного фразеологічного типу. Заслугою В. Жукова, на думку М. Алефіренка, є вчення про смисловий центр ФО - такий повнозначний компонент, який виконує в складі фразеологізму смислоутворювальну функцію; його наявність викликана нерівномірністю фразеологізації, тобто різним ступенем деактуалізації компонентів [Алефіренко 1987: 8].

Складники підсистеми: фразеологізм аплікований, фразеологізм неаплікований.

16. Підсистема «Класифікація фразеологічних одиниць за оточенням». Класифікація фразеологізмів за особливостями їх природних структурних зв'язків з іншими одиницями у системі мови. Автор класифікації М. Тагієв. Фразеологічну одиницю він вирізняє як самостійну одиницю мови за її оточенням, що створюється на основі власне-структурного зв'язку цілого і не збігається з поняттям поширення слів-компонентів на основі їх валентних відношень. Оточення розглядається мовознавцем як невід'ємний супутник ФО. Взята в ізольованому вигляді, ФО не може бути визначена через саму себе, через лексико-граматичні ознаки своїх компонентів. Вона об'єктивно виділяється своїм оточенням, разом з яким створює структуру. На матеріалі дієслівних фразеологізмів М. Тагієв виділив фразеологізми з однопозиційним оточенням, фразеологізми з двопозиційним оточенням, фразеологізми з трипозиційним оточенням. Ці основні групи в свою чергу розмежовуються на підгрупи - з однорідним, неоднорідним і варіантним оточенням, вираженим різними граматичними формами слів і синтаксичними конструкціями. Автор описав 142 конфігурації з 257 типами одно-, дво- та трипозиційних оточень. Метод фразеологічних одиниць за оточенням, на думку автора, дає змогу проникнути у сферу значення ФО, є одним із засобів виявлення багатозначності. Проте, як зазначає М. Алефіренко, метод не охоплює багатьох фразеологізмів «без оточення», не завжди вдається визначити й межі ФО [Алефіренко 1987: 11]. Цей метод загострює увагу на дослідженні структурних зв'язків ФО, що допомагає вирізнити ФО на тлі інших лінгвістичних одиниць, сприяє визначенню їх семантики, але, за [Авксентьєв 1983: 54], класифікація усього фразеологічного фонду за цією схемою занадто деталізована та складна.

Складники підсистеми: фразеологізм з двопозиційним оточенням, фразеологізм з однопозиційним оточенням, фразеологізм з трипозиційним оточенням.

Отже, 1) основним принципом систематизації фразеологічних термінів у дослідженні постає принцип тезаурусу, тобто формування ідеографічної парадигми (терміносистема - термінологічна мікросистема -термінологічна підсистема - термін); 2) термінологічна мікросистема «фразеокласифікація» постає одним з чотирьох компонентів терміносистеми «фразеологія», складається з 16 підсистем і нараховує близько 150 термінологічних одиниць, що допомагають розкрити специфіку й сутність фразеологізмів. Надалі актуальним видається опрацювання інших термінологічних мікросистем фразеології.

Література

Авксентьєв 1983: Авксентьєв, Л. Сучасна українська мова. Фразеологія [Текст] / Л. Авксентьєв. -Харків : Вища школа, 1983. - С. 54-55.

Алефіренко 1987: Алефіренко, М.Ф. Теоретичні питання фразеології [Текст] / М. Ф. Алефіренко. -Харків : Вища школа, 1987. - 136 с. - Бібліогр. : с. 125-134.

Архангельский 1964: Архангельский, В. Л. Устойчивые фразы в современном русском языке [Текст] /

B. Л. Архангельский. - Ростов-на-Дону : Изд-во РГУ, 1964. - 315 с.

Баранник 1968: Баранник, Д.Х. Фразеологія в усному монологічному мовленні [Текст] / Д. Х. Баранник // Питання мовної культури. - К. : Наукова думка, 1968. - Вип. 2. - С. 34-38.

Богуцька 1984: Богуцька, М. Склад і структура термінологічної лексики української мови [Текст] : монографія / М. Богуцька, А. Крижановська, В. Марченко, Т. Панько, Л. Симоненко. - К. : Наукова думка, 1984. - 194 с. - Бібліогр. : с. 185-193.

Важеніна 2000: Важеніна, О.Г. До проблеми розмежування фразеологічних трансформацій, модифікацій та варіацій [Текст] / О. Г. Важеніна // Лінгвістичні студії : зб. наук. праць. - Донецьк : ДонДУ, 2000. - Вип. 6. -

C. 310-314.

Білоноженко, Гнатюк 1989: Білоноженко, В.М., Гнатюк, І.С. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів [Текст] / В. М. Білоноженко, І. С. Гнатюк. - К. : Наук. думка, 1989. -156 с. - Бібліогр. : с. 145-154.

Гаврин 1966: Гаврин, С.Г. Проблема систематизации устойчивых сочетаний современного русского языка в функциональном аспекте [Текст] / С. Г. Гаврин // Учёные записки МОПИ. Русский язык. Вопросы русской фразеологии. - М., 1966. - Т. 160. - Вып. ІІ. - С. 261-274.

Демський 1994: Демський, М.Т. Українські фраземи й особливості їх творення [Текст] / М. Т. Демський. - Львів : Просвіта, 1994. - 64 с.

Єрмоленко 2001: Єрмоленко, С.Я., Бибик, С.П., Тодор, О.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів [Текст] / За ред. С. Я. Єрмоленко. - К. : Либідь, 2001. - 224 с.

Жуйкова 2007: Жуйкова, М.В. Динамічні процеси у фразеологічній системі східнослов'янських мов [Текст] : монографія / М. В. Жуйкова. - Луцьк : РВВ «Вежа» Волинського державного університету ім. Лесі

Українки, 2007. - 416 с.

Зорівчак 1983: Зорівчак, Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія [Текст] / Р. П. Зорівчак. - Львів : Вища школа, 1983. - С. 32-46.

Іжакевич 1971: Іжакевич, Г.П. Стилістична класифікація фразеологічних одиниць [Текст] / Г. П. Іжакевич // Українська мова і література в школі. - 1971. - № 10. - С. 13-21.

Краснобаєва-Чорна 2009: Краснобаєва-Чорна, Ж. Сучасна концептологія: концепт життя в українській фраземіці [Текст] : монографія / Ж. В. Краснобаєва-Чорна. - Донецьк : ДонНУ, 2009. - 201 с. - Бібліогр. :

с. 145-178.

Краснобаєва-Чорна 2010: Краснобаєва-Чорна, Ж., Усенко, О. Семантико-граматична класифікація фразеологізмів у Словнику фразеологічних термінів сучасної української мови / Краснобаєва-Чорна Ж., Усенко О. // Лінгвістичні студії : зб. наук. пр. - Донецьк, 2010. - Вип. 21. - С. 124-133

Краснобаєва-Чорна 2011а: Краснобаєва-Чорна, Ж. Ідеографічна класифікація фразеологічних одиниць у Словнику фразеологічних термінів сучасної української мови // Лінгвістичні студії : зб. наук. пр. - Донецьк, 2011. - Вип. 22. - С. 289-298

Краснобаєва-Чорна 2011б: Краснобаєва-Чорна, Ж., Усенко, О. Експресивно-стилістична класифікація фразеологізмів у Словнику фразеологічних термінів сучасної української мови / Краснобаєва-Чорна Ж., Усенко О. // Лінгвістичні студії : зб. наук. пр. - Донецьк, 2011. - Вип. 23. - С. 265-274.

Краснобаєва-Чорна 2012а: Краснобаєва-Чорна, Ж. Генетична класифікація фразеологічних одиниць: матеріали до Словника фразеологічних термінів сучасної української мови // Лінгвістичні студії : зб. наук. пр. -

Донецьк, 2012. - Вип. 24. - С. 79-87.

Краснобаєва-Чорна 2012б: Краснобаєва-Чорна, Ж. Сучасна фразеологія: класифікаційні параметри фразеологічних одиниць. Словник фразеологічних термінів [Текст] / Ж. В. Краснобаєва-Чорна. - Донецьк : ДонНУ, 2012. - 168 с.

Кунин 1970: Кунин, А.В. Английская фразеология [Текст] / А. В. Кунин. - М. : Высшая школа, 1970. -

344 с.

Ларин 1977: Ларин, Б.А. Очерки по фразеологии (О систематизации и методах исследования фразеологических материалов) // Ларин Б. А. История русского языка и общее языкознание  [Текст] /

Б. А. Ларин. - М. : Просвещение, 1977. - С. 125-149.

Медведєв 1977: Медведєв, Ф.П. Українська фразеологія : Чому ми так говоримо [Текст] / Ф. П. Медведєв. - Харків : Вища школа, 1977. - 230 с.

Селіванова 2006: Селіванова, О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія [Текст] / О. Селіванова. - Полтава : Довкілля-К, 2006. - 716 с. - Бібліогр. : с. 667-688.

Скрипник 1973: Скрипник, Л.Г. Фразеологія української мови [Текст] / Л. Г. Скрипник. - К. : Наук. думка, 1973. - 280 с. - Бібліогр. : с. 275-279.

Удовиченко 1984: Удовиченко, Г.М. Прогресивна і регресивна деривація в системі фразеологізмів [Текст] / Г. М. Удовиченко // Мовознавство. -1984. - № 2. - С. 18-24.

Ужченко 2007: Ужченко, В.Д., Ужченко, Д.В. Фразеологія сучасної української мови [Текст] : навч. посіб. / В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко. - Луганськ : Альма-матер, 2007. - 494 c. - Бібліогр. : с. 441-465.

Українська мова 2004: Українська мова. Енциклопедія [Текст] / Редкол. В. М. Русанівський, О. О. Тараненко. - К. : Українська енциклопедія, 2004. - 824 с.

Чабаненко 1981: Чабаненко, В.А. Стилістичне увиразнення фразеологізмів [Текст] / В. А. Чабаненко // Українська мова і література в школі. - 1981. - № 9. - С. 60-62.

Шанский 1963: Шанский, Н.М. Фразеология современного русского языка [Текст] / Н. М. Шанский. -М. : Высшая школа, 1963. - 156 с.

Статья посвящена актуальным проблемам фразеологической терминологии. Тезаурусный принцип позиционировано как основной принцип систематизации терминов современной фразеологии. Сформировано структуру и определено составляющие микросистемы «фразеоклассификация». Предложенная модель фразеологической терминологической системы является основой Словаря фразеологических терминов «Современная фразеология: классификационные параметры фразеологических единиц».

Ключевые слова: термин, терминология, терминологическая система, фразеологическая единица, фразеология.

The article is devoted to the actual problems of phraseological terminology. The principle of thesaurus is positioned as the main principle of term's systematization of modern phraseology. In the paper the structure and components of microsystem "phraseoclassification" are formed. The proposed model of terminological system of phraseology is the basis for the Dictionary of Phraseological Terms "The Contemporary Phraseology: Classificational Parameters of Phraseological Units".

Keywords: term, terminology, terminological system, phraseological unit, phraseology.

Надійшла до редакції 5 вересня 2012 року.

РОЗДІЛ VII. ПРОБЛЕМИ ЛІНГВІСТИКИ ТЕКСТУ, ДИСКУРСОЛОГІІ, ДИСКУРС-АНАЛІЗУ

Ірина Винокурова

УДК 82 (091).82.0

АКТУАЛІЗАЦІЯ ІГРОВОГО СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ «ВОЛОДАР КІЛЕЦЬ»

ДЖ.Р.Р. ТОЛКІНА

Охарактеризовано лексичні засоби, що актуалізують ігровий світ у художньому тексті «Володар кілець» Дж.Р.Р. Толкіна: неологізми і слова ad hoc на позначення дійових осіб, а також «іншомовні слова» як різновид словотворення і їхня роль в симуляції мовного середовища альтернативного світу.

Ключові слова: ігровий світ, неологізми, іншомовні слова, запозичення, екзотизми, штучні мови, гральний ефект.

Поява «Володаря кілець» Дж.Р.Р. Толкіна і технізація масової культури на Заході збіглись у часі. Суспільна свідомість, що призвичаїлась до віртуальної реальності комп'ютерних ігор, сприйняла вторинний світ «Володаря кілець» з готовністю і зацікавленістю. Пропозиція Дж.Р.Р. Толкіна знайшла читацький попит, а в подальшому світову популярність. «Володар кілець» привернув до себе увагу науковців-гуманітарієв, які всебічно проаналізували твір. Вітчизняні й зарубіжні філологи (О. Апенко, С. Лихачова, Вл. Гаков, А. Єкадумов, А. Ніколаєва, М. Каменкович, Н. Бонналь, Д. Колберт, Е. Гомел, Д. Дей, Т. Шиппі) вказали, зокрема, на характерну особливість твору - альтернативний світ, змодельований Дж.Р.Р. Толкіном.

Альтернативний світ «Володаря кілець» відбувся успішно, запропонувавши «акцентовано ігровий характер» [Можейко 2003: 173] перебування читача в ньому. Стихія гри, що охоплює читача, створює гральний ефект так само, як і комп'ютерні розваги. І це природньо, бо «семантика можливих світів тісно пов'язана з ідеєю віртуальних реальностей» [Руднев 2003: 392]. Французький дослідник Н. Бонналь [Бонналь 2003: 5] наголошує на інтерактивності тексту «Володар кілець»: «... долучаючись до літературної гри, тільки й можна пізнати цей світ, що випромінює яскравими барвами».

Отже, усвідомлення ігрової складової у творі «Володар кілець» логічно порушує питання про інструментарій актуалізації ігрового світу. У цьому зв'язку видаються слушними міркування І. Медвецького [Медвецкий 1992: 190]: «Досконалість художнього твору досягається саме game-грою митця - закріпленням «польоту фантазії» в тексті за допомогою особливих літературних прийомів і «партитури знаків» (мови тексту)».

Об'єктом запропонованої розвідки постає ігровий аспект альтернативного світу в трилогії «Володар кілець» Дж.Р.Р. Толкіна. Предметом аналізу є лексичні засоби його актуалізації. Матеріалом дослідження слугує оригінальний англомовний текст «Володар кілець» Дж.Р.Р. Толкіна.

Мета полягає в дослідженні лексичних виразних засобів, що створюють контент ігрового світу, відмінний від реальної дійсності. Заявлена мета передбачає розв'язання таких завдань: 1) дослідити слова-новотвори (власне неологізми і слова ad hoc); 2) охарактеризувати «іншомовні слова» (запозичення й екзотизми) й опосередковано мовне середовище ігрового світу.

Англійська мова характеризується відносно більшою свободою щодо утворення нових слів на базі існуючих, ніж інші мови, наприклад, українська. Ця особливість англійської мови уможливлює появу слів, створених мовцем для певної потреби, конкретного випадку (ad hoc). Такі новотвори не затримуються в мові, хоча їх було створено за аналогією із «легітимними» словами, і, прислужившись одноразово, зникають з мови (у випадку усного мовлення). Якщо новотвори використовуються на письмі у художніх літературних творах, то не виходять поза їх межі, а залишаються в них як цікавинки-родзинки. Такі слова в стилістиці англійської мови отримали назву nonce-words [Скребнев 2000: 59; 70].

Nonce-words, до того невідомі і неіснуючі, однак зрозумілі завдяки ситуації або контексту, продукують, як правило, гумористичний ефект. Причина зазначеного ефекту полягає в розбіжності між позазаконним статусом слова, з одного боку, і формальною коректністю слова, з другого боку. Виникає семантичний парадокс, коли не зареєстроване в словнику слово стає зрозумілим для реципієнта через структурну бездоганність і абсолютну підпорядкованість законам словотворення.

В утворенні так званих nonce-words використовуються всі способи словотворення: деривація, композиція, конверсія. У трилогії «Володар кілець» яскраво спостерігаються два перших способи.

Щодо деривації, як способу словотворення, доречно зауважити, що нові слова можуть утворюватись за допомогою як продуктивних, так і непродуктивних афіксів. Так, зменшувально-пестливий суфікс -ling реалізує свій конотаційний потенціал у слові halfling 'невисоклик', вигаданому Дж.Р.Р. Толкіном на позначення казкової популяції. Порівняймо з іменниками duckling 'каченя' і princeling 'княжич'. Використаний непродуктивний суфікс вказує на малий зріст хобітів і тепле, дружнє ставлення автора до них. Слово halfling вживається у трилогії дуже часто. Його повторення має за мету не тільки виявити прихильність автора до хобітів, а й передати її читачеві, щоб викликати в читача щиру симпатію до хобітів.

Географічна назва Hobbiton на позначення країни походження хобітів була створена Дж.Р.Р. Толкіном за аналогією з іменами власними типу Wellington, Newton, Boston тощо за допомогою суфіксу -ton: © Винокурова І., 2013

Tongues began to wag in Hobbiton and Bywater (Tolkien 1993: 28).

Завдяки традиційній словотворчій моделі слово Hobbiton сприймається як типовий англійський топонім, в якому вбачається суфікс імовірно кельтського походження [Skeat 1956: 765], поширений у географічних назвах Великої Британії.

Щодо композиції, як способу словотворення, варто почати з неологізму hobbit, який у 1970 році увійшов до «Малого Оксфордського словника» як факт мови. Це той випадок в історії літератури, коли індивідуально-авторський неологізм, вийшовши за межі літературного твору, переходить до активної лексики англійської мови, а згодом - багатьох мов світу. «Словник англійської мови і культури» видавництва Longman тлумачить іменник hobbit таким чином: «Вигадана істота, яка має вигляд малої на зріст людини і живе у норі в землі. Хобіти з'явились у книгах Дж.Р.Р. Толкіна» [LD 2005: 666].

Складний іменник hobbit, за версією І. Примачик [2008: 116], складається з двох коренів - латинського hommo 'людина' і англійського rabbit 'кролик'. Новотвір hobbit створює у свою чергу композит gentlehobbit за аналогією із словом gentleman:

"A very nice well-spoken gentlehobbit is Mr. Bilbo, as I've always said", the Gaffer declared (Tolkien 1993:

28).

Складений іменник gentlehobbit, створений у ключі англійського гумора, надає жартівливо-гумористичного забарвлення характеристиці містера Більбо і спільноти хобітів загалом.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68 


Похожие статьи

А П Загнітко - Лінгвістичні студії