А П Загнітко - Лінгвістичні студії - страница 40

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68 

Географічна назва Hobbitshire (композит з двох коренів), що створена Дж.Р.Р. Толкіном за аналогією з існуючими топонімами Derbyshire, Lancashire, Cheshire, є природньою і цілком сприйнятливою для сучасної лінгвістичної перцепції.

До так званих nonce-words належать не тільки слова, а й антропонімічні словосполучення: hobbit sense 'здоровий глузд', hobbit lore 'ерудиція хоботів', hobbit-garments 'вбрання хоботів', hobbit folk 'хобітський народ'. Найдотепнішим видається перше словосполучення, що змодельовано на зразок усталеного вислову

common sense:

In that hour of trial it was the love of his master that helped most to hold him [Sam] firm; but also deep down in him lived still unconquered his plain hobbit-sense: he knew in the core of his heart that he was large enough to bear such a burden (Tolkien 2008: 87).

'В годину випробувань тільки любов до господаря підтримувала його [Сема]; в ньому жив нескорений здоровий глузд: він розумів серцем, що здатен винести тягар'.

Заслуговує на увагу експресивність «екзоцентричних», за словами І.В. Арнольд [Арнольд 1990: 121], новотворів, другий опорний елемент яких на входить до лексико-граматичного розряду, до якого слово або словосполучення належить в цілому, наприклад: Master Frodo, Master Elrond, Mr. Bilbo тощо. Справа в тім, що слово Master вживається у звертанні до юнака і на письмі передує імені або прізвищу старшого сина, наприклад: Master John, Master Jones. Фродо, як відомо, є хобіт, а не чоловік. Кумедний ефект у цьому випадку спричиняється незвичайним використанням звичайного мовного кліше.

Деякі індивідуально-авторські неологізми Дж.Р.Р. Толкіна залишаються в контексті назавжди як hapax legomenon, не існуючи поза ним. Це передусім іменники orc i warg, створені автором на позначення войовничих істот. Іхні жорстокість, хитрість й брутальність підкреслені в таких афористичних висловах Бороміра:

"The wolf that one hears is worse than the orc that one fears" (Tolkien 1993: 391)

і Арагорна:

"Where the warg howls, there also the orc prowls" (Tolkien 1993: 391).

За ритмікою і римою вони тяжіють до народних приказок, які створюють легендарний дух оповіді. У першому вислові орк порівнюється з хижим вовком, одвічним персонажем фольклору і європейського героїчного епосу. У другому вислові говориться, що гидкі сили Зла єднаються: де повзе один, там виє другий.

Серед темних сил Зла причаївся balrog. Іменник balrog не подається в жодному словнику і являє собою індивідуально-авторський неологізм Дж.Р.Р. Толкіна. Balrog вживається на позначення жахливої істоти, котра може завдати шкоди хобітам, ельфам, тролям, гномам і людям, разом узятим. Його наближення сприймається не зором, а відчувається шкірою:

"What it was could not be seen: it was like a great shadow, in the middle of which was a dark form, of man-shape maybe, yet greater, and a power and terror seemed to be in it and to go before it.

Ai! ai!' wailed Legolas. 'A Barlog'. A Barlog is come!" (Tolkien 1993: 432).

'Що це було, не можна було розгледіти: це скидалось на велику хмару, в середині якої темніла фігура, скоріш за все чоловічої статі, але кремезніше за чоловіка. Сила і жах жевріли в цій істоті і, здавалось, випереджали її ходу.

«Ай! Ай»! - заволав Леголас. - "Барлог! Барлог прийшов!"'

Отже, неологізми - це «нові слова і вислови для називання невідомих предметів, явищ, понять, якостей, властивостей, дій» [ЛЕ 2007: 116]. Авторський неологізм hobbit і слова ad hoc, такі як halfling, orc, warg, barlog, goblin, називають реалії, що існують в можливому світі і не спостерігаються в нашому, і через це є невідомі читачеві. Новотвори автора зумовлені розбіжністю контентів двох світів, вони доводять відмінність змальованого світу і разом з іншими мовними засобами актуалізують його.

Вигадані герої Дж.Р.Р. Толкіна живуть і взаємодіють у створеному літературним генієм Професора ігровому світі і спілкуються власними мовами. Як відомо, Дж.Р.Р. Толкін експериментував з мовами,створюючи штучні мови, серед яких найбільш відома квенія, вживана ельфами. Доказом особливого мовного середовища героїв слугують численні «іншомовні слова» у художньому тексті «Володар кілець».

Іншомовні слова і вислови - це одиниці іншої мови, які вживаються оказіонально переважно у сфері літературно обробленого мовлення. Іншомовні слова і вислови не вважаються виразними засобами мови, через те що вони не входять до системи стилістичних опозицій мови-реципієнта, втім можуть вживатись для створення стилістичних прийомів у певних мовленнєвих або ситуативних контекстах, переважно у сфері художнього мовлення. У зв'язку з цим Ю.М. Скребнєв зауважує: «Використання іншомовних слів і висловів в творах художньої літератури може слугувати різноманітним цілям» [2000: 61].

Розгляньмо вживання іноземних слів у творі, а також їхні стилістичні функції. Цікавою проблемою стилістичного дослідження є аналіз способів запровадження іншомовних слів у тканину художнього твору.

Вживання іншомовних слів на початку або в середині тексту може вказувати на те, що текст створено цілком іноземною мовою. Якщо іншомовний текст є відносно короткий, то він може подаватись мовою оригінала у повному обсязі, як-от:

A Elbereth Gilthoniel,

silivren penna miriel

o menel aglar elenath!

Na-chaered palan-diriel

o galadhremmin ennorath,

Fanuilos, le linnathon

nef aear, si nef aearon!

(Tolkien 1993: 311).

Наведена ельфійська пісня виявляється лінгвістичною загадкою, непосильною для англомовного реципієнта. Зрозуміло, що ігрова інтрига потребує загадковості, але у зваженій мірі, через що Дж.Р.Р. Толкін перекладає квенію на англійську за потребою. Наприклад, надпис на персні, виконаний ельфійською мовою, недовго інтригує читача:

"Ash nazg durbatuluk, ash nayg gimbatul, ash nayg thrakatuluk agh burzum-ishi krimpatul."

Трьома абзацами нижче Дж.Р.Р. Толкін дає англійський переклад:

"One Ring to rule them all, One Ring to find them. One Ring to bring them all and in the Darkness bind them"

(Tolkien 1993: 333).

В окремих випадках «іноземні слова» вводяться у зіставленні з англійським еквівалентним словом, як-от у наступному уривку:

The wealth of Moria was not in gold and jewels, the toys of Dwarves; nor in iron, their servant. Such things they found here, it is true, especially iron; but they did not need to delve for them; all things that they desired they could obtain in traffic. For here alone in the world was found Moria-silver, or true silver as some have called it: mithril is the Elvish name. The dwarves have a name which they do not tell (Tolkien 1993: 416). (Доречно зауважити, що у творі вживається також застаріле поетичне слово argent на позначення срібла.) Слово mithril, що запозичено з ельфійської штучної мови, яка не існує в реальній дійсності, подається поряд з його англійським еквівалентом silver, що входить у словосполучення Moria-silver i true-silver і таким чином визначає різновид коштовного металу за місцем покладів і хімічно-фізичними властивостями.

У процитованому фрагменті спостерігається застаріле дієслово delve, що кореспондується із сучасним нейтральним dig (dug) і спричиняє семантичну іррадіацію, «котра полягає в тому, що присутність навіть одного емоційного слова надає емоційності дискурсу в цілому» [Арнольд 1990: 108]. Так, поетичний архаїзм delve випромінює емоційність й піднесеність, що зумовлюють міфоподібність дискурсу Дж.Р.Р. Толкіна.

Нижче Дж.Р.Р. Толкін називає ще один різновид срібла - ithildin. Назва також запозичена із штучної ельфійської мови, бо, як відомо, саме серед ельфів жили неперевершені ковалі. Сусідство з історизмом corselet (кольчуга,) створює конфіденс-забезпечення авторської нарації:

"Mithril! All folk desired it. < ... > the beauty of mithril did not tarnish or grow dim. The Elves dearly loved it, and among many uses they made of it ithildin, starmoon, which you saw upon the doors. Bilbo had a corselet of mithril-rings that Thorin gave him" (Tolkien 1993: 417).

(Міфріл! Усі жадають його. <... > краса міфріла не тьмяніє і не зникає. Ельфи щиро сподобали його, і серед багатьох обробок, яким його піддали, є іфілдін-срібло, місячне сяйво, що ви його бачили над дверима. Більбо має кольчугу з міфрілових кілець, яку йому дав Торін.)

Серед іншомовних слів виділяється група екзотизмів. Екзотизми - це запозичені іншомовні слова, які належать до лексичної системи мови-реципієнта, але позначають явища й об'єкти, характерні тільки для мови-джерела. Вони, зрозуміло, не мають синонімів у мові-реципієнті, не входять до лексико-стилістичної парадигми і тому не є виразними засобами мови, але оказіонально можуть бути використані для створення стилістичних прийомів.

У трилогії спостерігаються екзотизми з мов ельфів, гномів і хобітів, які співвідносяться з денотатами їхньої реальності: smial - квартира-нора хобітів, lembas - поживний хліб ельфів, miruvor - міцний стимулюючий напій ельфів, nazgul - крилатий ящур. З огляду на штучність мов-джерел Дж.Р.Р. Толкін неодмінно пояснює значення створених ним слів засобами контексту:

. Троє хобітів, Боромір і Гендалф потерпають від снігопаду. Мандрівники змерзли й знесилили. Гендалф дістає пляшку з ельфійським напоєм miruvor і пригощає компанію. Міцний, ароматний і зігріваючий напій відновлює Фродо, позбавляючи втоми:

"Give them this", said Gandalf, searching in his pack and drawing out a leathern flask. "Just a mouth-ful each - for all of us. It is miruvor, the cordial of Imladris. Elrond gave it to me at our parting. Pass it round!

As soon as Frodo had swallowed a little of the warm and fragrant liquor he felt a new strength of heart and the heavy drowsiness left his limbs. The others also revived and found fresh hope and vigour" (Tolkien 1993: 381).

Значення екзотизму miruvor пояснюється прикладкою cordial (міцний стимулюючий напій) і словосполученням warm and fragrant liquor (зігріваюча й ароматна рідина).

Значення екзотизму smial (квартира-нора хобітів) пояснюється не тільки контекстуально, а й малюнком, зробленим письменником власноруч:

Запропонований аналіз показує, що ігровий світ «Володаря кілець» є виявом альтернативної реальності, входження в яку супроводжується ігровою легкістю і перебування в якій вимагає від реципієнта гральної активності і винагороджується задоволенням. «Текст є пов'язаний з насолодою, іншими словами, з неподільним задоволенням» [Барт 1988: 131].

В обмежених рамках статті виділено тільки лексичні засоби актуалізації ігрового світу, хоча, зрозуміло, що стихія гри створюється мовними засобами усіх рівнів. Лексичні засоби, що функціонують як маркери ігрового світу, вжиті Дж.Р.Р. Толкіном на позначення істот, відмінних від земних, і являють собою авторські неологізми: hobbit, halfling, orc, warg, goblin, barlog, nazgul. За встановленими автором правилами гри уявні істоти розмовляють власними мовами, доказом чого виступають канти, подані в тексті «Володар кілець» ельфійською мовою, факсиміле, наведені «мовою оригіналу», фрази й окремі слова з квенії. Серед слів іншомовного походження можна виділити, хоча різниця досить суперечлива [САЯ 1991: 105-107], запозичення (mithril, ithildin) та екзотизми (smial, lembas, miruvor).

Перспективним постає аналіз мовних засобів моделювання віртуальності на рівні синтаксису, зокрема граматичних інверсій, що набувають стилістичної виразності, яка, на жаль, зникає в перекладі через принципово вільний порядок слів в українській і російській мовах.

Література

Арнольд 1990: Арнольд, И.В. Стилистика современного английского языка : (Стилистика декодирования) : Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. «Иностр. яз». - 3-е изд. [Текст] / И. В. Арнольд. - М. : Просвещение, 1990. - 300 с. - 38700 экз. - ISBN 5-09-001781-6.

Барт 1988: Барт, Ролан. От произведения к тексту : [Исслед. фр. литературоведа] / Пер. с фр. Д. Силичева [Текст] / Р. Барт // Вопросы литературы. - 1988. - № 11. - С. 125-132.

Бонналь 2003: Бонналь, Николя. Толкин : Мир чудотворца / Пер. с фр. И. Алгеев [Текст] / Н. Бонналь. -София : ИД Гелиос, 2003. - 387 с.

ЛЕ 2007: Літературознавча енциклопедія : У двох томах. Т. 2 / Авт. -уклад. Ю. І. Ковалів [Текст]. - К. : ВЦ «Академія», 2007. - 624 с. (Енциклопедія ерудита). - ISBN 978-966-580-234.

Медвецкий 1992: Медвецкий, Игорь. «Игра ума. Игра воображенья Метод анализа художественного текста [Текст] / И. Медвецкий // Октябрь. - 1992. - № 1. - С. 188-192.

Можейко 2003: Можейко, М.А. Виртуальная реальность [Текст] / М. А. Можейко // Новейший философский словарь / Сост. и гл. науч. ред. А. А. Грицанов. - 3-е изд. испр. - Минск : Кн. дом, 2003. - С. 171­173.

Примачик 2008: Примачик, Ірина. Людина, яка розуміє гобітів [Текст] / І. Примачик // Всесвіт. - 2008. -№ 3-4. - С. 114-118.

Руднев 2003: Руднев, В.П. Энциклопедический словарь культуры ХХ века : Ключевые понятия и тексты [Текст] / В. П. Руднев. - М. : Аграф, 2003. - 608 с.

САЯ 1991: Стилистика английского языка : Учебник / А. Н. Мороховский, О. П. Воробьева, Н. И. Лихошерст, З. В. Тимошенко [Текст]. - К. : Вища шк., 1991. - 272 с. - 6000 экз. - ISBN 5-11-002536-3.

Скребнев 2000: Скребнев, Ю.М. Основы стилистики английского языка : Учебник для ин-тов и фак. иностр. яз. - 2-е изд., исправ. [Текст] / Ю. М. Скребнев. - М. : ООО «Издательство АСТ» ; ООО «Издательство Астрель», 2000. - 224 с. (на англ. яз) - 5000 экз. - ISBN 5-17-004697-9 (ООО «Изд-во АСТ»), ISBN 5-271-01141­0 (ООО «Изд-во Астрель»).

LD 2005: The Longman Dictionary of English Language and Culture [Text]. - London : Pearson Education Limited, 2005. - 1620 pp.

Skeat 1956: Skeat, Walter. An Etymological Dictionary of the English Language [Text] / W. Skeat. - Oxford : Oxford University Press, 1956. - 780 pp.

Джерела ілюстративного матеріалу

Tolkien 1993: Tolkien, J.R.R. The Fellowship of the Ring (being the first part of The Lord of the Rings) [Text] / J. R. R. Tolkien. - London : Harper Collins Publishers, 1993. - 535 pp.

Tolkien 2008: Tolkien, J.R.R. The Return of the King (being the third part of The Lord of the Rings) [Text] / J. R. R. Tolkien. - London : Harper Collins Publishers, 2008. - 1567 pp.

Охарактеризованы лексические средства, актуализирующие игровой мир в художественном тексте «Властелин колец» Дж.Р.Р. Толкина: неологизмы и слова ad hoc, называющие действующие лица, а также «иноязычные слова» и их роль в симуляции языковой среды альтернативного мира.

Ключевые слова: игровой мир, неологизмы, иноязычные слова, заимствования, экзотизмы, искусственные языки, игровой эффект.

Lexical means actualizing the game-world in the work offiction "The Lord of the Rings" by J.R.R. Tolkien are characterized: among them neologisms and nonce-words of nominating power as well as "foreign words" simulating the native languages communication in the alternative world.

Keywords: game-world, neologisms, foreign words, borrowings, exotic words, feigned languages, game effect.

Надійшла до редакції 24 вересня 2012 року.

Ішіа Дани, мок

УДК 811.161.2'371

МЕТАФОРА ЯК ЗАСІБ ВИРАЖЕННЯ КОНЦЕПТУ "СМІХ" У ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТАХ ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ (КОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ)

У статті на основі когнітивного підходу до аналізу мовних одиниць досліджено метафору як засіб вираження концепту "сміх" у поетичних текстах початку XXI століття. Проаналізовано семантику метафоричних моделей та розглянуто їх фреймо-слотову організацію.

Ключові слова: поетичний текст, концепт "сміх", когнітивна метафора, метафорична модель, фрейм,

слот.

Підвищення інтересу до вивчення когнітивного моделювання світу сприяло переходу лінгвістичної науки до антропологічної парадигми, що передбачає розгляд мови в тісному зв'язку з людиною, її свідомістю, духовно-практичною діяльністю. У цьому ключі актуальним є дослідження когнітивної метафори, яка допомагає виявити неповторність конкретного предмета чи явища, "проникнути у найвіддаленіші ділянки концептуального поля носіїв мови" [Ортега-и-Гассет 1990: 72].

Проблема метафори як універсального лінгвістичного засобу привертала увагу багатьох науковців. Вперше це поняття описав у своїх працях Арістотель, трактуючи її як спосіб переосмислення значення слова на основі подібності [Аристотель 1997], однак такий погляд отримав розвиток лише в XX столітті. Саме тоді метафору почали розглядати крізь призму різних напрямів, зокрема когнітивного (Н. Арутюнова [Арутюнова 1999], Е. Маккормак [Маккормак 1990], В. Телія [Телия 1988]), психолінгвістичного (А. Вежбіцька [Вежбицкая 1990]), гносеологічного (Ю. Шилков [Шилков 1992]) та інших. Попри існування безлічі парадигм, що використовуються при дослідженні цього явища, акцент робимо на когнітивній парадигмі, за якою метафору визначаємо як "складне і важливе утворення, яке пронизує культуру, науку, життя, весь світ" [Маслова 2001: 88]. Н. Арутюнова стверджує, що "складалося враження про "всемогутність, всеприсутність і вседозволеність метафори" [Арутюнова 1999]. З периферії лінгвостилістичних робіт вона "переміщається в центр загальнотеоретичних виявів мови, більшою мірою увага зосереджується на метафоричному смисломоделюванні, яке відображає своєрідність власне мовної семантики" [Резанова 2003: 25].

Як основний "механізм" смислотворення, концептуальна метафора активно вербалізується в сучасному поетичному дискурсі, сприяючи "розкриттю його естетичного значення в узагальнено-символічній, максимально економній словесній формі, але при одночасному впливові безлічі асоціацій та асоціативних зв'язків" [Расторгуева 2001: 58]. Неодноразово акцентувалась увага на тому, що метафора є ефективним

© ДанилюкІ.,2013

А 167засобом самохарактеристики поета, "розкриваючи діяльність творця як способу досягнення духовної гармонії" [Башук 2000: 27].

Крім образного, "охудожненого" відображення дійсності, дослідники виокремлюють таку особливість поетичного тексту, як емотивність, тому релевантними для поетичної моделі світу є насамперед експліцитно чи імпліцитно виражені "емоційні концепти", серед яких одне з центральних місць займає сміх. Переломлюючись крізь призму авторського світобачення, досліджуваний концепт розглядається у специфічному індивідуально-авторському ракурсі. Зацікавлення викликає аналіз метафоричних засобів, які вербалізують концепт "сміх" і в поетичних текстах отримують особливе осмислення, вираження та інтерпретацію. Цим, власне, і мотивуємо актуальність теми дослідження.

Мета статті - проаналізувати семантику та специфіку вживання метафоричних моделей, які виражають концепт "сміх" у сучасних поетичних текстах.

Матеріалом для роботи послужили поетичні тексти початку XXI століття (В. Базилевський (Базилевський 2003), Л. Багірова (Багірова 2004), О. Гордон (Гордон 2008), С. Жуковський (Жуковський 2010), В. Кашка (Кашка 2004), М. Лазарук (Лазарук 2006), О. Максимчук (Максимчук 2008), В. Никифорук (Никифорук 2007), І. Павлюк (Павлюк 2004), Л. Степовичка (Степовичка 2004)), які відзначаються синтезом зображальних засобів літературної мови, особливою енергією словесного образу, асоціативністю, поєднуваністю оксюморонних лексичних пластів, яскравими оказіональними утвореннями. Як показав матеріал дослідження, метафори-репрезентанти концепту "сміх" у сучасних поетичних текстах є семантично багатоаспектними, іноді вражаючи читача різкою контрастною смисловою віддаленістю одне від одного предмета порівняння і його референта.

Когнітивний підхід до вивчення метафори був уперше детально розроблений англійськими мовознавцями Дж. Лакоффом і М. Джонсоном. Автори зазначали, що метафора не обмежується лише сферою мови, оскільки і процеси мислення людини значною мірою метафоричні: "локус метафори - в думці, а не в мові" [Лакофф, Джонсон 2004: 67]. Таким чином, це дозволило розглядати метафору як феномен взаємодії мови, мислення і культури.

У ракурсі когнітивної лінгвістики актуальності набуває концептуальна (когнітивна) метафора, процес утворення якої відбувається за рахунок сукупності процедур над двома чи більшою кількістю фреймів та їх компонентів - слотів, які "виявляють внутрішню будову джерела метафори та її змісту [Баранов 1991: 186]. Зазначимо, що не завжди таке "накладання" викристалізовує нове метафоричне утворення, тому при аналізу поетичного тексту враховуватимемо й усталені, "стерті" метафори (загальновживані, зафіксовані у словниках).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68 


Похожие статьи

А П Загнітко - Лінгвістичні студії