А П Загнітко - Лінгвістичні студії - страница 45

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68 

Лексикографічна фіксація образного компонента іменників-найменувань особи в мікроконцепті РІД ДІЯЛЬНОСТІ

Інформація про позначки

К-ть

%

Наявність позначок

164

83

Відсутність позначок

34

17

Усього

198

100

Як показують результати аналізу, переважна більшість ОІНО мікроконцепту подається з позначками і більш, ніж у чотири рази менш ОІНО без позначок. Відсутність позначки перед ОІНО може свідчити про фактсприйняття укладачами словника образного ЛСВ як самостійного, сталого, який головним чином ґрунтується на мовній метафорі.

Експліцитно та імпліцитно вказують на образний компонент у іменниках-найменуваннях особи позначки, представлені у табл. 2.

Таблиця 2

Позначки, використані для фіксації образного компонента в іменниках-найменуваннях особи мікроконцепту РІД ДІЯЛЬНОСТІ

Тип позначки

К-ть

%

Приклади

перен.

123

75

човник - перен. дрібний підприємець

розм.

20

12

душман - розм. розбійник

зневажл.

11

7

фараон - зневажл. поліцейський

жарг.

5

3

ведмежатник - жарг. злодій, який грабує сейфи

ірон.

3

2

костоправ - ірон. лікар

лайл.

2

1

каторжник - лайл. злодій

Усього

164

100

 

Як показують результати аналізу, образний компонент, головним чином, відображається за допомогою позначки перен. Стилістичні позначки розм., зневажл., жарг., ірон., лайл. імпліцитно вказують на образний компонент.

У ОІНО мікроконцепту не відбувається семантичного зрушення у меліоративному або пейоративному напрямку, ОІНО переважно належать до нейтрального шару лексики: водяник - 1) за народним повір 'ям - злий дух (зображуваний у фольклорі як дід із сивою бородою), що живе в озерах, річках тощо і приносить людям нещастя; 2) рідко. механік водокачки [ВТССУМ]. ОІНО набувають розширення значення за рахунок образного ЛСВ слова. Наприклад, сівач - 1) той, хто висіває насіння в ґрунт; 2) перен. той, хто поширює що-небудь серед людей (знання, досвід); вчитель [ВТССУМ].

Механізмом для утворення образного ЛСВ слова слугує ідентифікуюча метафора (за термінологією В.М. Телії), для якої характерна синестезія, тобто психологічне напруження, яке виникає у результаті сполучення категорійно різнорідних сутностей [Телия 1996] при збереженні образним ЛСВ слова ознак початкового значення. Регулярний метафоричний перенос (184 ОІНО, 93% від усіх ОІНО мікроконцепту) відбувається, головним чином, за наступними типами: "людина — людина", "предмет — людина", "тварина — людина".

Наприклад, жалібниця - 1) епітет люблячої матері, сестри, взагалі співчутливої жінки; 2) заст. медична сестра; аргус - 1) У давньогрецькій міфології - стоокий сторож, якого богиня Гера поставила стерегти Іо, дочку аргонського царя; 2) перен., книжн., застар. Пильний, невсипущий сторож [ВТССУМ].

Як свідчать приклади, образність утворена за допомогою метафоричного переносу викликає яскравий образ і емоційний відгук. У 14 ОІНО (7%) імплікаційний перенос здійснюється головним чином за рахунок метонімії.

Наприклад, шабля - 1) холодна, кавалерійська, зброя з зігнутим сталевим лезом і гострим кінцем; 2) перен. один боєць-кавалерист (при вказуванні на кількість бійців) [ВТССУМ]. Як видно із прикладу, образність, утворена за допомогою імплікаційного переносу, позбавлена барвистості.

Таким чином, вивчення семантики ОІНО показало, що образний складник мікроконцепту розширює семантичний обсяг імені за рахунок досить детального відображення національно специфічного фрагменту української МКС, зокрема, роду діяльності людини.

Після виявлення конкретних семантичних ознак образного складника мікроконцепту фреймову структуру можна модифікувати (див. схему 3).

Модифікована фреймова структура образного складника мікроконцепту РІД ДІЯЛЬНОСТІ

Схема 3

є ніби

РОЗДІЛ VII. ПРОБЛЕМИ ЛІНГВІСТИКИ ТЕКСТУ, ДИСКУРСОЛОГІІ, ДИСКУРС-АНАЛІЗУ

Висновки

Таким чином, результати аналізу дають підставу стверджувати, що ОІНО вербалізують індивідуальні, етнічні, конфесійні, професійні та інші культурні особливості представника українського соціуму, які зумовлені певними екстралінгвістичними факторами культурного та історичного плану.

Перспективним вважається дослідження образних іменників-найменувань особи в типологічному аспекті на матеріалі різноструктурних мов.

Література

Аристотель 2000: Аристотель. Риторика. Поэтика : [пер. с древнегреч. О. Цыбенко]. - М. : Лабиринт, 2000. - 220 с.

Арутюнова 1990: Арутюнова, Н.Д. Теория метафоры : сборник : пер. с анг., фр., нем., исп., польск. яз. / [Э. Кассирер, Х. Ортега-и-Гассет, А. Ричард, Дж. Серль и др.] : под ред. Н. Д. Арутюновой, М. А. Журинской. -М. : Прогресс, 1990. - 512 с.

Бебчук 1991: Бебчук, Е.М. Образный компонент в лексическом значении русского существительного : автореф. дис. на соискание науч. степени кандидата філол. наук : 10.02.01 "Русский язык" / Е. М. Бебчук. -Воронеж. гос. ун-т., 1991. - 16 с.

Бєлєхова 2002: Бєлєхова, Л.І. Образний простір американської поезії : лінгвокогнітивний аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук : 10.02.04 "Германські мови" / Л. І. Бєлєхова. - К.,

2002. - 34 с.

Бессонова 2000: Бессонова, О.Л. Когнитивное моделирование оценочных значений / О. Л. Бессонова // Іноземна філологія на межі тисячоліть : наук. журнал / [ред. І. С. Шевченко]. - Харків : Константа, 2000. - С. 20­22.

Бєссонова 2003: Бєссонова, О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивний і гендерний аспекти : дис. ... д-ра філол. наук : 10.02.04 / О. Л. Бєссонова. - К., 2003. - 463 с.

Бєссонова, Пефтієва 2010: Бєссонова О.Л., Пефтієва О.Ф. Вербалізація концепту ХАРАКТЕР образними найменуваннями особи в англійській мові / О. Л. Бєссонова, О. Ф. Пефтієва // Вісник № 897 Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, 2010. - С. 11 -18.

Воркачев 2001: Воркачев, С.Г. Концепт счастья : понятийный и образный компоненты / С. Г. Воркачев // Известия РАН. Серия лит-ры и языка. - 2001. - Т. 60, № 6. - С. 47-58.

Воробйова 2004: Воробйова, О.П. Когнітивна поетика : здобутки і перспективи / Ольга Петрівна Воробйова // Вісник Харківського нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна : наук. журнал / [ред. І. С. Шевченко]. - 2004. -Вип. - № 635. - С. 18-22.

Демьянков 1994: Демьянков, В.З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода [Электронный ресурс] / Валерий Закиевич Демьянков // Вопросы языкознания, 1994. - № 4. - С. 17-33. -Режим доступа : http://www.infolex.ru/Cogni.html. - Название с экрана.

Жаботинская 1997: Жаботинская, С. А. Когнитивная лингвистика: принципы концептуального моделирования / С. А. Жаботинская // Лінгвістичні студії : наук. журнал / [відп. ред. А. П. Загнітко]. - Вип. 2. -Черкаси : Сіяч, 1997. - С. 3-11.

Коралова 1975: Коралова, А.Л. Семантическая природа образных средств в современном английском языке : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук : 10.02.04 "Германские языки" / А. Л. Коралова. - М., 1975. - 10 с.

Королева 2001: Королева, О.Э. Субстантивная метонимия как образное значение / О. Э. Королева // Бодуэновские чтения : Бодуэн де Куртенэ и современная лингвистика: Междунар. науч. конф. : Труды и материалы : В 2 т. - Казань : Изд-во Казан. ун-та, 2001. - Т. 1. - C.16-18.

Кубрякова 2002: Кубрякова, Е.С. Когнитивная лингвистика и проблемы композиционной семантики в сфере словообразования / Елена Самойловна Кубрякова // Известия АН. Серия литературы и языка, 2002. -Т. 61. - № 1. - С. 13-24.

Кустова 2002: Кустова, Г.И. Когнитивные модели в семантической деривации и система производных значений / Галина Ивановна Кустова // Вопросы языкознания, 2000. - № 4. - С. 85-109.

Лебедева 1981: Лебедева, М.С. Образные аспекты семантики имени существительного в современном английском языке : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 "Германские языки" / Маргарита Семеновна Лебедева. - М., 1981. - 28 с.

Попова, Стернин 2007: Попова, З.Д., Стернин, И.А. Когнитивная лингвистика / З. Д. Попова, И. А. Стернин. - Москва : Восток-Запад, 2007. - 314 с.

Рут 2008: Рут, М.Э. Образная номинация в русской ономастике (Монография) / Мария Эдуардовна Рут. -Москва : ЛКИ, 2008. - 192 с.

Соловій 2003: Соловій, У.В. Оцінно-образна номінація у структурі художнього тексту (на матеріалі української "малої прози" кінця XIX - початку XX століття) : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. філол. наук : спец. 10.02.01 "Українська мова" / У. В. Соловій. - Івано-Франківськ, 2003. - 24 с.

Телия 1996: Телия, В.Н. Роль образных средств языка в культурно-национальной окраске миропонимания / В. Н. Телия // Этнопсихолингвистические аспекты преподавания иностранных языков. -Москва, 1996. - С. 82-89.

ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІІ. Випуск 26

Черниговская 2012: Черниговская, Т.В. Нить Ариадны и пирожные Мадлен: нейронная сеть и сознание // Scientific American / В мире науки. - № 4, 2012. - Kapice.pdf.

Юрина 2005: Юрина, Е.А. Комплексное исследование образной лексики русского языка : автореф. дис. на соискание уч. степени д-ра филол. наук : спец. 10.02.01 "Русский язык" [Электронный ресурс] / Е. А. Юрина. -Томск, 2005. - 47с. - Режим доступа : http://sun.tsu.ru/mminfo/0207-46260/020746260.pdf. - Название с экрана.

Dirven 2003: Dirven, R. Metaphor and metonymy in comparison and contrast [ed. R. Dirven R. Porings]. -Berlin ; New York : Mouton de Gruyter, 2003. - 607 pp.

Gibbs 1992: Gibbs, R. Categorization and Metaphor Understanding / Raymond Gibbs // Psychological Review. -№ 99. - 1992. - Pp. 572-577.

Lakoff 1993: Lakoff, G. The Contemporary Theory of Metaphor [Электронный ресурс] / George Lakoff // Metaphor and Thought. - Cambridge : Cambridge University Press, 1993. - Pp. 202-251. - Режим доступа: http://www.ac.www.edu/~market/semiotic/lkof-met.html. - Название с экрана.

Лексикографічні джерела ВТССУМ 2001: Великий тлумачний словник сучасної української мови [ред.-уклад. В. Т. Бусел] - К. :

Ірпінь: ВТФ "Перун", 2001. - 1440 с.

Рудницький 1982: Рудницький, Я.Б. Етимологічний словник української мови / Я. Б. Рудницький. -Оттава, 1982. - Українська могилянсько-мазепинська академія наук. Том ІІ (Д-Ь). - 563 с.

В статье рассмотрены особенности вербализации микроконцепта РОД ДЕЯТЕЛЬНОСТИ образными существительными-наименованиями лица в украинском языке. Установлен семантический объем имени микроконцепта, его синонимические признаки и этимологическая характеристика. Выявлены семантические признаки образной составляющей микроконцепта. Установлен семантический объём понятийной и образной составляющих концепта, определены типы корреляционных связей между понятийной и образной составляющими. Исследованы способы лексикографической фиксации образного компонента в структуре лексического значения существительного-наименования лица.

Ключевые слова: образность, образный компонент, лексическое значение слова, образные имена существительные-наименования лица, микроконцепт, образная составляющая, семантические признаки.

The article focuses on the verbalization of the microconcept OCCUPATION with the nouns denoting a person in Ukrainian. The high nominative density of the microconcept figurative constituent signifies about its importance and reflects the idea of Ukrainian community about jobs and occupation in the language model of the world. The corpus of researched lexical units has been determined. The semantic features, synonyms and etymological characteristics of the microconcept name have been traced. The specific character of lexicographic presentation offigurative component has been depicted. The semantic amount of the microconcept name and the figurative constituent of the microconcept have been ascertained, the types of correlative bonds between the semantic amount of the name and the figurative constituent of the microconcept have been determined. The frame model of figurative constituent of the microconcept has been proposed.

Keywords: figurativeness, figurative component, lexical meaning of a word, figurative nouns denoting a person, microconcept, figurative component, semantic features.

Надійшла до редакції 2 вересня 2012 року.

Ірина Покровська

УДК 81'373:398.6=512.161

МЕТАФОРИЧНІСТЬ САКРАЛЬНИХ КОНЦЕПТІВ У ТУРЕЦЬКИХ НАРОДНИХ ЗАГАДКАХ

У статті подається характеристика сакральних концептів сучасної турецької мови з повною та частковою втратою своїх первинних номінацій на прикладі турецьких народних загадок, контекст яких вимагає специфічного закодування лексичних одиниць. Національно-специфічні вираження сакральних реалій у загадках є невід'ємною частиною мовної картини світу турецького етносу і класифікуються як маркери національної свідомості турків.

Ключові слова: сакральні концепти, турецька загадка, метафоричне значення, вторинна номінація.

Загадки належать до найдавніших жанрів усної народної творчості. І якщо зараз вони є переважно елементом розваги для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, то в давні часи і середньовіччя вони були свідченням розуму, витонченого почуття гумору серед інтелігенції. В Османській імперії загадка (тур. лугаз, муамма) була також різновидом тропу у системі жанрів літератури дивану, за допомогою якого поети змагалися у креативності та красномовстві.

Більшість загадок, які не належать вишуканому перу османських поетів, пов'язані з добре відомими у житті та побуті народу поняттями. Значимість народних загадок як жанру усної народної творчості у сучасних дослідженнях з фольклору розкрита досить глибоко у працях В.П. Анікіна [1981], Ф.Ф. Бугайка [1945],

© Покровська І., 2013 189

В.В. Митрофанової [1966], розглянуті загадки і у системі турецького фольклору українськими тюркологами Г.І. Халимоненком [2009], Ю.Б. Гресь [2011], турецькими фахівцями з теорії фольклору Ш. Ільчіном [1970], А. Челебіоглу та Ю.З. Оксюзом [1995].

У межах сучасних етнопсихологічних і лінгвокультурологічних досліджень особливу увагу привертає внутрішня форма загадок, у якій закодовані відгадки, репрезентуючи фрагменти мовної картини світу певних етносів. Зокрема, такі тенденції дослідження прослідковуємо в наукових розвідках З.М. Волоцької та А.В. Головачевої [1995], О.І. Тимченко [2009].

Актуальність дослідження мовного вираження сакральних концептів у текстах турецьких народних загадок полягає у виявленні когнітивних зв'язків між мовою та свідомістю, механізмах відображення національно-конотованої інформації у турецькій мові, що проявляються у метафоризації сакральних концептів, які потрапили в систему турецьких загадок у результаті міцного впливу сакральної сфери (міфологічних доісламських вірувань, християнських та мусульманських (у т.ч. суфійських) текстів) на менталітет та світосприйняття турецького етносу, набувши символічних значень, характерних для світської мовної картини світу.

Метою аналізу є визначення метафоричних значень сакральних концептів у системі турецьких народних загадок, відгадки яких позбавлені релігійного змісту. Заявлена мета вимагає вирішення таких завдань: уточнення поняття турецька загадка як об'єкта лінгвістичних досліджень; виявлення та характеристика метафоричних значень сакральних концептів турецьких загадок; встановлення причиново -наслідкових зв'язків між первинною та вторинною номінацією зазначених концептів.

Матеріалом дослідження послугували загадки, які були вибрані з хрестоматій текстів народного фольклору [Боролина 2007; Eyuboglu 1974], електронних збірок загадок [MMK, SGB].

Визначаючи роль і формат загадки у сучасній науці, Г.І. Халимоненко писав: "Ще Аристотель помітив, що загадка - це гарно складена метафора. Декотрі загадки побудовані на образному визначенні прикмет неназваного предмета, іноді ж вони є простим запитанням, часто у жартівливій формі" [Халимоненко 2009: 455]. У сучасній турецькій мові загадки позначаються терміном bilmece, який походить від дієслова bilmek -"знати", виражаються у римованій та прозовій формі у вигляді розповідного речення і риторичного запитання. Однією з особливостей турецьких загадок обох типів є двоскладність їх структури: власне загадка та відгадка. З погляду зв'язку з сакральним світом загадки розподіляються на дві окремі групи: загадки на позначення реалій турецького народу з відгадками побутового характеру та загадки, відгадки яких належать до сакральної лексики. Остання група виходить за межі нашого дослідження, у зв'язку з використанням таких лексем у своїх первинних неметафоричних номінаціях.

Зміна семантики мовних одиниць є невід'ємною складовою системи мови, про яку зазначав ще В.Г. Гак: "Подібно тому, як стійкість, яка передається спадковістю, і змінність є умовою розвитку біологічних видів, так і одночасна стійкість і змінність семантичних відносин необхідна для функціонування і розвитку природної мови" [Гак 1976: 75].

Система вторинних значень слова постійно розширюється, утворюючи специфічну метафоричну картину світу, представлену значною кількістю лексичних і фразеологічних утворень. А. Річарде підкреслює "те, що метафора - всеохоплюючий принцип мови, підтверджується простим спостереженням. У звичайному зв'язному мовленні ми не зустрінемо і трьох речень поспіль, у яких не було б метафори" [Ричарде 1990: 46].

Сакральна сфера турецького етносу почала формуватися під впливом шаманістичних вірувань давніх тюрків у величну силу природи та наявність надприродних субстанцій (богів, духів, душі), продовжила свій розвиток під егідою релігій - мусульманства як державної релігії Османської імперії, його течій і відгалужень і християнства - релігії країн-сусідів.

Отже, в першу чергу у турецьких загадках широко використовуються концепти ісламського віросповідання. Всевишній, тобто Аллах (тур. Allah), виступає як Творець природи. Зокрема, саме це значення вкладено у ті загадки, в яких Аллах сприяє вирощуванню таких сільськогосподарських культур, як кавун: Allah yapar yapisini, demir agar kapisini [Боролина 2007: 19] - "Аллах його створює, а метал відчиняє його двері", кабачок: Allah'ini isi, karninda disi [MMK] - "Це Аллаховий витвір, і у нього в животі є зубці", черешню: Yesil sapi, mide hapi, Allah'in yaptigi yapi [MMK] - "Таблетка для шлунку з зеленою гілочкою, її створив Аллах". Всемогутність, всесильність Аллаха та його разюча відмінність від мирського світу передана в іншій турецькій загадці: insan gorur, Allah gormez (Ruya) [Eyuboglu 1974: 269] - "Його бачить людина, але не бачить Аллах

(Сон)".

Відповідно до канонів як християнської, так і мусульманської релігій першою людиною, яку створив Аллах, був Адам (тур. Adem). Мусульманський пророк Адам у своєму збірному понятті "людина" увійшов і у фольклорний фонд загадок: Adem peygamberin sahip olmadigi ama gocuklarin sahip oldugu §ey nedir? (Anne ve baba) [SGB] - "Хто це може бути: їх немає у Адама, але вони є у його дітей? (Мама і тато)". Ця загадка має не лише винятково розважальну, але і дидактичну функцію, сприяє привчанню дітей до сприйняття сакральних сюжетів.

Відображення релігійних вірувань турків можемо спостерігати і в загадках, які містять інші елементи та атрибути ісламу. Зокрема, мінарет (пряме значення: вежа (кругла, квадратна чи багатогранна), яка встановлюється біля мечеті або включається в її композицію для використання при закликах мусульман до молитви) у загадках утворює такий асоціативний ряд понять: 1) конусоподібний: Yer altinda kirmizi minare (Havug) [Боролина 2007: 21] - "Червоний мінарет під землею (Морква)", Yeraltinda uzun minare [MMK] - "Підземлею довгий мінарет (Морква)". У наведених загадках з однаковою відгадкою знаходимо відмінність характеристики мінарету (образу моркви) за кольором та розміром: kirmizi minare - червоний мінарет, uzun minare - довгий мінарет. Саме ця загадка може використовуватися з тією самою відгадкою і при порівнянні моркви з пофарбованою палицею: Yer altinda boyali degnek (Havug) [SGB] - "Пофарбована палиця під землею (Морква)"; 2) високий: Boyu minare kadar, tohumu kum kadar (Kendir) [Eyuboglu 1974: 252] - "Висока, як мінарет, а насіння, як піщинки (Конопля)", Minareden attim kirilmadi, suya du§tu kirildi (Kagit) [Боролина 2007: 21] - "Я кинув його з мінарету, але він не зіпсувався, впав у воду - зіпсувався (Папір)". У цій групі загадок спостерігається неоднорідність понять, що вербалізуються шляхом використання корелята minare, який у першій представленій загадці репрезентує високу рослину - коноплю, у другій - високу будівлю (асоціація за зовнішніми ознаками). При чому у другому випадку висока будівля, яка номінуються лексемою у переносному значенні мінарет, позначає не відгадку, а є засобом визначення відгадки; 3) розташований один над одним, послідовний:

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68 


Похожие статьи

А П Загнітко - Лінгвістичні студії