А П Загнітко - Лінгвістичні студії - страница 55

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68 

Порівняймо: полт. кдвбик "м'ясна їжа, що виготовляється начинкою оболонки шлунка, подібно до ковбаси" [Ващенко 1960: 46], сал'ц'ісдн, салт'ісдн, салцисдн "очищений, промитий і проварений свинячий шлунок, начинений шматочками м'яса, печінки і т.п." [СБГ 2005: 475].

Деяким досліджуваним говіркам відома назва шийка "очищена, промита й проварена гусяча шия, начинена шматочками м'яса, печінки тощо", що є синонімічною до вище згаданих кен'д'ух, сал'т'ісдн, кдвбик. У таких випадках "на основі полісемічного перенесення (метонімічного - Н. З.) виникають різноманітні похідні значення, як прозорі щодо семантичного зв'язку з первинними значеннями, так і неусвідомлювані носіями"

[Тараненко 1973: 98].

Порівняймо: начиен'али шийки гус 'ач 'і /отд старайе'с 'а так / шоп дужче до голови одрубат' / шоп була довга шийка / тод'ї оту шкурку з'н'імайе'м / тод'ї знизу зашиевайеім / де ширше / а де ужче / через отенапдвн'увалос' / туди пупик / пеич 'їночка / серце пос'їчеине / тод'ї трдшки добавл'айе'ш мукички і одне йайце / приесдл'уйут' / перчиеку трдшки туди / циебул'ки / пеиреим'їшуйу і оце наповн'айу ц'у шийку / тод'ї верх зашиевайу /проварила /тод 'ї ше в духдвк'і зажар 'йу /і дуже ддбра шийка вихддит'// (62).

До аналізованої лексичної мікрогрупи можна віднести й назву консервованого тушкованого м'яса -тушднка, що функціонує в усіх досліджуваних говірках і збігається з літературно-нормативною.

Порівняймо: ран'ше у банках тушднку неи закривали / бул и в'їдра емал'ірдван'і /так отд часдв ш 'іс'т' тушут' / а тод'ї жиром зал ':ут' / зверху завйазали / закрили / і стойало йакос' вонд і неи пдртиелос' // (13)

Окрему мікрогрупу назв їжі з м'яса утворюють репрезентанти семи "запечене м'ясо". У досліджуваних говірках на позначення запеченого або смаженого м'яса, печені, вживаються лексеми: жарке - 20, 35, 66, 49,

22, 13, 62, 48, 26, 14, 45, 42, 5, 52, 51, 75; жаркдйе - 16, 70, 52, 35, 7, 34, 40, 29, 80, 71, 76, 72, 41, 55, 6, 78, 61; жареине мйасо - 37, 58, 33, 59, 28, 73, 21, 77, 62, 13, 2, 69, 9, 27, 42, 5, 8, 46, 20, 14, 54, 43, 41, 9, 55, 19, 67, 56; жареине мн'асо - 31, 35, 64, 15, 3, 12, 50, 74, 68, 36; жареине м'асо - 53, 1, 7, 16, 63, 65, 17, 23, 47, 39; запечеине м'асо - 40, 72, 47, 65, 11, 25; запечеине мн'асо - 15; печеине мйасо - 37, 32, 79; печен'а - 24, 60, 4; смажеине мйасо - 13, 22, 18, 32; смажеинина - 10, 66, 19, 75, 81, 44; тушеине м 'асо - 7, 65, 57; с'в'іжина - 80, 23.

Маніфестанти семи "запечене м'ясо" відображають особливості досліджуваних східностепових говірок:

По-перше, із семантичного погляду немає чіткої диференціації назв запечених та смажених страв з м'яса, оскільки запечені м'ясні страви в частині досліджуваних говірок номінуються як жареине мйасо (жареине мн'асо, жареине м'асо), смажеине мйасо тощо.

Порівняймо: мн'асо жарием або запеичеш у духдвк'і / так вонд і назиевайеіц':а жареине мн'асо // (15) мн'асо готдвл'у на см'ал'ц 'і / кришу багато циебул'і / так вонд і назиевайец ':а жареине мн'асо // (50).

По-друге, поширення дублетних і варіантних назв спостерігається не тільки на міжговірковому рівні, а й у межах однієї діалектної мікросистеми.

Порівняймо: запечеине м'асо // жареине м'асо // тушеине м'асо - 65; жаркдйе // жарке // жареине м'асо // тушеине м'асо - 7; жаркдйе // тушеине м'асо - 57; жареине мйасо // жарке // смажеине мйасо - 13; жареине мйасо // жарке - 62, 42, 14.

По-третє, ареальна поведінка репрезентантів досліджуваної семи відображає мозаїчний характер поширення новостворених східностепових говірок, на фоні яких окреслюється лише північний мікроареал донецьких говірок.

Крім того, слід зазначити, що більшість зафіксованих номенів ілюструють фонетичні, словотворчі особливості говірок досліджуваної частини українського діалектного континууму.

До порівняно інноваційних назв відносимо номени катл'ети, голубц'ї, гуска з йаблуками, п'іл'м'ен'і, відомі всім досліджуваним говіркам. Порівняймо: а бул д начиен'али на празник гус'а / йаблуками начин'али / зашив зверху / там / де була шийка / тод'ї йаблука пор 'їжеиш / напхнеш пдвну / тод'ї тут із:аду зашийіш і в духдвк'і пеикли // (23). На фонетичній структурі назв катл'ети, п'іл'м'ен'і позначився вплив російської мови, що нерідко простежується і з компонентами інших ЛСГ назв їжі, напоїв, поширених у східностепових говірках Донеччини.

Окрему лексико-семантичну мікрогрупу в межах ЛСГ назв страв з м'яса та жиру утворюють назви їжі з жиру та сала, що в східностепових говірках є досить численними. Так, сема "тваринний жир" у донецьких говірках реалізується лексемами: жир - 37, 17, 47, 57, 33, 16, 65, 11, 63, 25, 7, 50, 1, 49, 27, 51, 3, 23, 15, 29, 2, 48, 80, 39, 76, 54, 60, 52, 46, 4, 53, 68, 78, 6, 18; жиевдтний жир - 35; внутреин':ій жир - 12, 34, 62, 24, 69, 9, 71, 72, 76, 38, 40; сало - 21, 79, 19, 75, 36, 67, 10, 22, 73, 33, 64, 47, 70, 5, 45, 42, 2, 77, 4, 36; смалеиц' - 58, 70, 20, 33, 66, 28, 22, 52, 8, 14, 2, 55, 74, 32, 6, 44, 78, 61, 56, 28, 66, 59; тук - 14; зд'їр - 13, 62, 81, 43; здор - 12, 24 (картосхема № 1). Уживання лексеми тук в одній з досліджуваних говірок свідчить, очевидно, про залишки материнської поліської говірки, континуантом якої є новостворена східностепова говірка н.п. 14.

Порівняймо: поліськ. тик, ток, тук, туок "1) жир із смаженого сала; 2) бараняче сало, лій" [Лисенко 1972: 213]. У більшості досліджуваних говірок назва смалеиц' уживається на позначення семи "смалець, жир, виготовлений зі свинячого здору, сала".

Таким чином, у донецьких говірках номен смалеиц' є полісемічним і функціонує як репрезентант двох сем: "нутряне сало" та "жир, виготовлений зі свинячого здору".

Смалець, жир, витоплений переважно зі свинячого здору, сала в східностепових говірках має назви: смалеиц' - 37, 70, 58, 33, 65, 11, 25, 47, 64, 60, 43, 54, 57, 46, 8, 38, 72, 71, 76, 41, 30, 52, 5, 42, 45, 39, 80, 9, 15, 3,

23, 51, 31, 28, 1, 9, 48, 26, 29, 27, 73, 59, 50, 66, 2, 24, 62, 34, 13, 10, 49, 22, 12, 4, 77, 40, 21, 79, 74, 55, 32, 36, 78, 56, 18, 67, 61, 6, 75, 19, 81, 44; сшмалеиц' - 6, 53, 79, 26, 37; жир - 33, 57, 35, 25, 52, 76, 69, 50, 62, 13, 26, 56, 18; зддр - 57, 24, 34; зд'їр - 66, 44, 4; у говірці н.п. 14 вживається назва сеиреидковий жир. У переважній більшості східностепових говірок назви зд'їр (зддр), жир та смалеиц' (сшмалеиц' ) диференціюються, як і в літературній мові, як репрезентанти сем-опозитів "неперетоплений здір" : "перетоплений здір".

Порівняймо: жир /йес 'л'і с пуза /знач 'іт' здор /а так жир потопила /уже смалеиц' получайе'ц ':а // (47) здор / це неивитоплений жир / а коли витопили йогд / це вже смалеиц' // (12). Однак у поодиноких досліджуваних говірках назви зд'їр та зддр є полісемічними й уживаються як репрезентанти обох сем - 4, 66, 12, 47.

До аналізованої лексико-семантичної мікрогрупи входять також репрезентанти семи "шкварка, піджарений або вижарений кусочок сала", що в досліджуваних говірках виражені лексемами: вишкварка - 33, 7,

50, 73, 47, 57, 46, 8, 42, 51, 23, 3, 27, 26, 29, 2, 24, 69, 30, 41, 38, 54, 80, 13, 62, 34, 10, 40, 4, 78, 6, 19, 56, 67;вижарка - 16, 63, 33, 28, 64, 58, 37, 17, 20, 47, 64, 5, 52, 30, 72, 45, 79; шкварка - 7, 25, 11, 33, 63, 70, 17, 20, 35, 45, 71, 76, 9, 43, 38, 31, 13, 12, 55, 68, 74, 75, 44, 81, 53; вишкварок - 4, 12, 77, 22, 49, 66, 8, 15, 39, 65, 59, 21, 61, 19, 36, 18; шкварок - 32, 75, 60, 1; вижарок - 1, 5, 24, 4, 12, 56, 59; ушкварок - 52; шкварочка - 67. Вищенаведені номени відображають не тільки збереження рис материнських говірок - порівняймо поліськ. шкварка, вишкварка, вишкварок, шкварок "висмажений шматочок сала" [Вешторт 1968: 412], - а й процес утворення нових назв, можливо, за аналогією до вже наявних: вижарка, вижарок. Назви вишкварка, шкварка мають у східностепових говірках найбільші ареали, що зумовлено, можливо, впливом літературної мови, адже, як і в інших південно-східних говорах [Мартинова 2000: 38], значна частина лексем, характерних для східностепових говірок, є літературно-нормативними. Крім того, на міжговірковому рівні в досліджуваних говірках виявляється вживання граматичних варіантів вишкварка і вишкварок; шкварка і шкварок; вижарка і вижарок.

На відміну від інших українських говорів, у східностепових говірках репрезентантом семи "відокремлене від м'яса жирове відкладення у свиней" є лексема сало (в усіх досліджуваних говірках). Порівняймо: бук. солонина [СБГ 2005: 507], шр'іт [СБГ 2005: 672], бойк. душнина "свіже сало" [Онишкевич 1984, І: 241] тощо.

Отже, назви їжі тваринного походження, уживані в східностепових говірках, характеризують останні як типові новостворені. Аналізовані лексеми відзначаються значною близькістю до інших українських діалектних назв, часто збігаються з літературними номенами зазначених реалій.

Своєрідність аналізованої лексики полягає у збереженні тенденції до значного варіювання (фонетичної структури й граматичної будови) лексем, розвитку додаткових значень в окремих назвах. Характерною рисою назв цієї ЛСГ можна вважати наявність у її складі номенів, що вживаються на позначення так званих харчових заборон. Структурно-семантичний аналіз кожної ЛСГ різних ТГЛ східностепових говірок дозволяє простежити формування й динаміку досліджуваної лексики в новостворених говірках.

Перспективність полягає в тому, що в науковий обіг уведено новий лексичний матеріал, який може бути використаний для вивчення лексики східностепових говірок у курсі української діалектології, для порівняльно-історичних, семасіологічних і етимологічних студій слов'янських мов. Новий фактичний матеріал може бути використаний у спецкурсах і спецсемінарах з діалектології у вищій школі.

Скорочення

с. - селище м. - місто

Індекс обстежених населених пунктів Донецької області

1 - с. Артемівка Амвросіївського району, 2 - с. Андріївка Великоновосілківського району, 3 -с. Антонівка Мар'їнського району, 4 - с. Білецьке Добропільського району, 5 - с. Березове Мар'їнського району, 6 - с. Билбасівка Слов'янського району, 7 - с. Благодатне Амвросіївського району, 8 -с. Володимирівка Волноваського району, 9 - с. Времівка Великоновосілківського району, 10 -с. Верхньоторецьке Ясинуватського району, 11 - с. Глинки Старобешівського району, 12 - с. Гришине Красноармійського району, 13 - с. Гродівка Красноармійського району, 14 - с. Єгорівка Волноваського району, 15 - с. Єлизаветівка Мар'їнського району, 16 - с. Запорожець Тельманівського району, 17 - с. Зачатівка Волноваського району, 18 - с. Званівка Артемівського району, 19 - с. Зелений Клин Краснолиманського району, 20 - с. Златоустівка Волноваського району, 21 - м. Костянтинівна, 22 - с. Корсунь м. Єнакієвого, 23 -с. Костянтинівка Мар'їнського району, 24 - с. Красне Красноармійського району, 25 - с. Кумачеве Старобешівського району, 26 - м. Курахове Мар'їнського району, 27 - м. Мар'їнка, 28 - с. Металіст Амвросіївського району, 29 - с. Максимільянівка Мар'їнського району, 30 - с. Микільське Волноваського району, 31 - с. Мар'ївка Старобешівського району, 32 - с. Михайлівка Олександрівського району, 33 -с. Мічурине Тельманівського району, 34 - с. Новоселівка-2 Ясинуватського району, 35 - с. Новоандріївка Волноваського району, 36 - с. Некременне Олександрівського району, 37 - с. Новогригорівка Володарського району, 38 - с. Новодонецьке Великоновосілківського району, 39 - с. Нескучне Великоновосілківського району, 40 -с. Нелепівка м.Дзержинська, 41 - с. Новомайорське Великоновосілківського району, 42 -с. Новомихайлівка Мар'їнського району, 43 - с. Новопетриківка Великоновосілківського району, 44 -с. Новоселівка Краснолиманського району, 45 - с. Новоукраїнка Мар'їнського району, 46 - с. Новотроїцьке Волноваського району, 47 - с. Октябрське Волноваського району, 48 - с. Олексіївка Великоновосілківського району, 49 - с. Оленівка м. Єнакієвого, 50 - с. Олексієво - Орлівка Шахтарського району, 51 - с. Оленівка Волноваського району, 52 - с. Олександринка Волноваського району, 53 - с. Покровське Артемівського району, 54 - с. Петрівське Волноваського району, 55 - с. Петрівка-2 Олександрівського району, 56 - с. Переїзне Артемівського району, 57 - с. Прохорівка Волноваського району, 58 - с. Приморське Новоазовського району, 59 - с. Розсипне м. Тореза, 60 - с. Рівнопіль Волноваського району, 61 - с. Різниківка Артемівського району, 62 - м. Селидове, 63 - с. Самсонове Тельманівського району, 64 - с. Свободне Волноваського району, 65 -с. Сєдово-Василівка Новоазовського району, 66 - с. Сердите Шахтарського району, 67 - м. Сіверськ Артемівського району, 68 - с. Спасько-Михайлівка Олександрівського району, 69 - с. Срібне Красноармійського району, 70 - с. Стародубівка Першотравневого району, 71 - с. Старомайорське Великоновосілківського району, 72 - с. Старомлинівка Великоновосілківського району, 73 - с. Степанівка Шахтарського району, 74 - с. Степанівка Олександрівського району, 75 - с. Тетянівка Слов'янського району,

76 - с. Урожайне Великоновосілківського району, 77 - с. Улянівка Красноармійського району, 78 - с. Черкаське Слов'янського району, 79 - с. Часів Яр Артемівського району, 80 - с. Шевченко Великоновосілківського району, 81 - с. Ямпіль Краснолиманського району.

Література

Артюх 1982: Артюх Л. Ф. Народне харчування українців та росіян північно-східних районів України / Артюх Л. Ф. - К. : Наук. думка, 1982. - 111 с.

Вешторт 1968: Вешторт Г. Ф. Названия пищи в говорах Полесья / Г. Ф. Вешторт // Лексика Полесья. -К. : Наук. думка, 1968. - С. 366-414.

Ганудель 1975: Ганудель З. Т. Названия посуды и кухонной утвари в украинских говорах Восточной Словаки / З. Т. Ганудель // Совещание по Общеславянскому лингвистическому атласу: тез. докл. - М., 1975. -

С. 255-257.

Ґоца 2001: Ґоца Е. Назви хлібних виробів в українських говорах Карпат / Е. Ґоца // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства : зб. наук. пр. - Ужгород, 2001. - Вип. 4. - С. 194-197.

Гриценко 1990: Гриценко П. Е. Генезис и семантическая структура сельскохозяйственной лексики украинских западностепных говоров : автореф. дис. на соискание научн. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.01. "Украинский язык" / П. Е. Гриценко. - К., 1990. - 21 с.

Мартинова 2000: Мартинова Г. І. Лінгвістична географія Правобережної Черкащини / Мартинова Г. І. -Черкаси : Відлуння, 2000. - 265 с.

Омельченко 1982: Омельченко З. Л. Взаємодія лексики східностепових говорів України з лексикою російської мови / З. Л. Омельченко // Лексика української мови в її зв'язках з сусідніми слов'янськими і неслов'янськими мовами : тези доп. - Ужгород : Вид-во Ужгород. ун-ту, 1982. - С. 100-102.

Тараненко 1973: Тараненко О. О. Лексична полісемія у живому мовленні села Олефірівки / О. О. Тараненко // Українська народна лексика. - Дніпропетровськ : Вид-во ДДУ, 1973. - С. 92-98.

Турчин 1990: Турчин Е. Д. Лексика питания в украинских восточнополесских говорах : автореф. дис. на соискание научн. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.01. "Украинский язык" / Е. Д. Турчин. - К., 1990. -

22 с.

Джерела

Аркушин 2000: Аркушин Г. Л. Словник західноволинських говірок. У 2 т. / Аркушин Г. Л. - Луцьк : Вежа, 2000. - Т. І. - 353 с.; Т. ІІ. - 458 с.

Ващенко 1960: Ващенко В. С. Словник полтавських говорів / Ващенко В. С. - Харків : Вид-во ХДУ, 1960. - 107 с.

Лисенко 1972: Лисенко П. С. Словник поліських говорів / Лисенко П. С. - К. : Наук. думка, 1972. - 260 с. Онишкевич 1984: Онишкевич М. Й. Словник бойківських говірок : У 2-х т. / Онишкевич М. Й. - К. : Наук. думка, 1984.

СБГ 2005: Словник буковинських говірок / [за ред. Н. В. Гуйванюк]. - Чернівці : Рута, 2005. - 688с.

Статья продолжает цикл публикаций автора про особенности названий пищи в говорах Донетчины. В ней осуществлен структурно-семантический анализ части названий пищи животного происхождения. Подробно рассмотрены структурно-семантические особенности микропарадигм названий мяса, жиров и приготовленных из них блюд, употребляемых в восточностепных говорах, а также ареальное поведение отмеченного сегмента лексики питания.

Ключевые слова: диалектная лексика, лексема, сема, семантическая структура слова, восточностепные говоры.

The article continues the cycle of author's publications about the features of the names of meal in the local dialects of the Donetsk region. The structural and semantic analysis of part of the names of meal of animal origin is carried out in it. The structural and semantic features of microparadigmes of the names of meat, fats and foods made of them used in the Eastern-steppe local dialects, and also the areal behavior of the marked segment of vocabulary offeed, are thoroughly considered.

Keywords: dialectal vocabulary, lexeme, seme, semantic structure of word, Eastern-steppe manner of speaking.

Надійшла до редакції 23 вересня 2012 року.

РОЗДІЛ ХІІ. РЕЦЕНЗІЇ ТА АНОТАЦІЇ

МОВНА ОСОБИСТІСТЬ У СУЧАСНИХ КОМУНІКАТИВНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

Рец. на кн. :

Космеда Т.А. Ego і Alter Ego Тараса Шевченка в комунікативному просторі щоденникового дискурсу : монографія / Тетяна Анатоліївна Космеда. - Дрогобич : Коло, 2012. - 372 с.

Розвиток сучасного суспільства за взаємодії різних наукових напрямів прискорює темпи розвитку людини як мовної особистості, яка постає центром досліджень у сучасній лінгвістичній науці. Мовна особистість сьогодні - не лише харизматичний знавець рідної мови, а й носій культурно-мовних та комунікативно-діяльнісних цінностей, знань та інтенцій.

Наявний науковий наробок у сфері комунікативної лінгвістики засвідчує периферійність комунікативних досліджень, що лише частково висвітлюють заявлену проблематику. Дослідниця Т. Космеда пропонує колу науковців монографію, у якій висвітлюється питання лінгвоперсонології. Не викликають заперечення теоретична новизна та практична значущість дослідження, адже в монографії вперше знаходимо фундаментальний розгляд мовної особистості з позицій лінгвістики, психолінгвістики та прагматики, що засвідчує актуальну міждисциплінарність дослідження з урахуванням глибинних пластів національно -мовної свідомості українця. Авторкою монографії виконано спробу проекції сучасних методик лінгвістичних досліджень на феномен авторської комунікативної позиції Тараса Шевченка з опертям на духовно-культурну українську історію.

Варто заакцентувати увагу на Передмові, тому що тут дослідниця окреслює проблематику та креативність роботи у всіх її напрямах та виявах, із чіткою характеристикою актуальності, об'єкта та завдань.

Загалом аналізована монографія складається з Передмови (сс. 9-15), п'яти розділів (сс. 16-330), Післямови (сс. 331-334), Списку використаної літератури (сс. 335-363) та іменного покажчика (сс. 364-371).

У першому розділі «Мовна особистість: дефініції, структура, виміри, типи. Українська мовна особистість як проблемне питання теорії й практики українського мовознавства» (сс. 16-76) Т. Космедою окреслені основні складники мовної особистості, описані становлення й розвиток поняття (основні моделі структури мовної особистості та методика дослідження). Досить колоритно висвітлено питання проблем формування та становлення національно-мовної особистості в Україні, що аргументоване історичними довідками, дослідженнями та вдалими ілюстраціями. Цілком логічно і вичерпно авторка характеризує параметри виокремлення типів мовної особистості: «емоційну компетенцію» та «психотип (соціотип)» із зазначенням потенційно можливих типів. Не менш важливою, на думку Т. Космеди, є міжкультурна комунікація як параметр характеристики мовної особистості, що є, безумовно, актуальним для сучасної мовної особистості. Тут дослідниця спирається на погляди В. Красних (с. 63), говорячи про бікультурність мовної особистості щодо актуалізованої в її свідомості іноземної лінгвокультури; та Е. Сепіра - Б. Уорфа (с. 65) - про національний ментальний простір. Цілком виваженою постає виведена авторкою структура мовної особистості / мовленнєвої особистості з урахуванням цілої низки обов'язкових складників.

У ракурсі розглядуваної проблематики унікальним матеріалом дослідження постає мовна особистість Тараса Шевченка, щодо якої окреслені авторські штрихи через осмислення психотипу письменника. Тетяна Космеда не аналізує детально психічні риси, а лише узагальнює психоемоційну сферу українського генія (адже його твори і так відомі). Така сфера належить до гіперчутливого сильно-емоційного психічного типу.

У другому розділі «Автокомунікація як діалог «Я» («Ego») і «Я1» («Alter Ego»). Репрезентація автокомунікації Т. Шевченка в його українському поетичному дискурсі» подано кваліфікацію діалогу «Ego» і «Alter Ego» в парадигмі сучасних гуманітарних студіювань: З. Фрейда, К. Юнга, - це внутрішні і зовнішні світи; у філософії - трансцендентне ціле аперцепції й одночасний носій категорійного імператива (за І. Кантом); абсолютне творче начало (Й.-Г. Фіхте); сфера свідомості (Г.-В.-Ф. Гегель). Узагальнюючи різні гуманітарні дослідження, на думку авторки монографії, можна стверджувати, що Ego - ментальна конструкція (с. 88), що може бути схарактеризована низкою показників, на відміну від Alter Ego - внутрішнього «підсвідомого» Я, що цілком закономірно може зреалізуватися тільки в автокомунікації. Дослідниця пропонує термін внутрішнього мовлення, що спрямоване до самого себе завдяки двом психологічним субструктурам «Я» (Ego) і ^<Я1» (Alter Ego) (с. 90). Авторська спроба перенесення системи «Ego» - «Alter Ego» до теорії комунікації засвідчує розвиток сучасних інформаційних технологій, де можна спостерігати постійну конфронтацію в діалозі із самим собою. Це загальнодоступні блоги «селебритиз», персональні сторінки в соціальних мережах, постійні рубрики в газетах тощо. Репрезентанти Ego та Alter Ego, які виділяє Тетяна Космеда у творах Тараса Шевченка - це вербалізовані та номіналізовані герої, до яких звертається письменник у своїх поетичних творах: Плач, те серце, плачте, очі, Поки не заснули... («Гайдамаки»). Тетяна Космеда виділяє такі риси шевченківського Ego: інтровертивність систематичне прагнення прихованого вияву емоцій через сльози образ-концепт сліз, плачу, концепт страждань: Та й заплакав сіромаха. («Гайдамаки»); та Alter Ego: образ-концепт думки, апеляція до самого себе: «Журись», -каже думка («Причинна»).

© Загнітко, А., Левічева, О., 2013

Особливо вирізняє Тетяна Космеда в сучасній науковій лінгвістичній парадигмі значущість концептів дума та думка, що є важливими для українського ментального простору. Авторка спирається на дослідження Степана Смаль-Стоцького (с. 102), який вважає, що думи Т. Шевченка - це результат його глибокого роздумування, наприклад: «Думи мої, думи мої! Лихо мені з вами...». Звідси можна стверджувати, що концепт думи є не тільки провідним у поетичній творчості Тараса Шевченка, а й специфічним українським культурним концептом. У роботі проілюстровано відмінність концептів дума і думка, не тільки в їхньому тлумаченні, а й під кутом аксіологічної прагмалінгвістики.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68 


Похожие статьи

А П Загнітко - Лінгвістичні студії