Б Г Шелегеда - Економіка підприємства навчальний посібник - страница 4

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67 

Рисунок 2.1 - Суб'єкти підприємницької діяльності за законодавством

України

Внутрішньогосподарськими, у свою чергу, є відносини, що склада­ються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання, та відно­сини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами. Зокре­ма, у процесі затвердження положення про структурний підрозділ (філію,представництво) та виділення йому майна суб'єктом підприємницької дія-льності-власником між власником та філією складаються такі відносини.

Підприємницька діяльність здійснюється згідно з чинним законодав­ством:

- без використання найманої праці;

- з використанням найманої праці;

- без утворення юридичної особи;

- з утворенням юридичної особи.

2.2 Функції та умови існування підприємництва

Сутність підприємництва більш глибоко розкривається через його основні функції - інноваційну (творчу), ресурсну, організаційну, стиму­люючу (мотиваційну) (рис. 2.2).

Інноваційна (творча): новаторські ідеї, генерування й активне використання іні­ціативи, вміння ризикувати генерування та реалізація нової комерційної ідеї

Ресурсна: формування і продукти­вне використання капіталу, трудо­вих, матеріальних та інформацій­них ресурсів

■А-

Функції підприємництва

Організаційна: організація маркети­нгу, виробництва, збуту, реклами та інших господарських справ

Стимулююча (мотиваційна): фор­мування мотиваційного механізму ефективної і корисної праці

Рис. 2.2 - Основні функції підприємницької діяльності

Інноваційна (творча) функція підприємництва полягає в сприянні ге­неруванню та реалізації нових комерційних ідей, здійсненню техніко-економічних, наукових розробок, проектів, що пов'язані з господарським ризиком.

Ресурсна функція підприємництва передбачає мобілізацію на добро­вільних засадах матеріальних, фінансових, трудових, інформаційних, інте­лектуальних та інших ресурсів.

Організаційна функція підприємництва полягає в безпосередній ор­ганізації виробництва, збуту, реклами тощо, зводиться до поєднання ресу­рсів в оптимальних пропорціях здійснення контролю за їх виконанням.

Стимулююча (мотиваційна) функція підприємництва зводиться до фо­рмування стимулюючого (мотиваційного) механізму ефективного викорис­тання ресурсів з урахуванням досягнень науки, техніки, управління організа­ції виробництва, а також до максимального задоволення потреб споживача.

Із зазначених вище міркувань випливає такий важливий висновок: підприємництво має завжди супроводжуватись науково-технічною, органі­заційною і комерційно-економічною творчістю, новими підходами до ви­рішення господарських завдань; воно зумовлює особливий, антибюрокра­тичний стиль господарської поведінки, підвалинами якого є, з одного боку, постійний пошук нових можливостей і ресурсів, а з іншого - персональна відповідальність за наслідки своєї діяльності.

Тому в умовах ринку практично всі люди мають бути підприємливи­ми, але це не означає, що всі повинні і можуть бути підприємцями. Як за­свідчує світовий досвід, лише п'ять-вісім відсотків населення тієї чи іншої країни є представниками підприємницьких кіл.

Головними умовами здійснення підприємницької діяльності є:

- приватна автономність підприємця, тобто його повна економічна і господарська свобода у виборі сфери, методів, часу, місця здійснення під­приємницької діяльності;

- повна відповідальність підприємця за економічні, екологічні та со­ціальні наслідки своєї діяльності й пов'язаний з нею ризик;

- власна орієнтація підприємця на комерційний успіх, на одержання прибутку.

Найпоширенішою висхідною сферою підприємництва є малий біз­нес. У ньому діють більшість підприємців. Малий бізнес створює умови для розвитку підприємництва. Висока гнучкість, швидкість реакції на змі­ни в ринкових умовах, відсутність жорсткої регламентації праці, широкі можливості для прояву ініціативи й розумного ризику, притаманні малому бізнесу, приваблюють приватного підприємця.

Відомі західні економісти Кемпбелл Р. Макконнелл, Стенлі Л. Брю зазначають: «Якщо ця мінімальна, або нормальна, винагорода не забезпе­чується, підприємець переорієнтує свої зусилля з даного напрямку діяль­ності на інший, більш привабливий або навіть відмовиться від ролі підпри­ємця заради одержання зарплати або платні».

Підприємницький дохід складається з двох частин: нормального (звичайного) прибутку та економічного прибутку (надприбутку). Нормаль­ний прибуток (винагорода) необхідний для того, щоб підприємець залиша­вся у певній сфері діяльності (виробництво, надання послуг тощо) склада­ється зх. відшкодування підприємцю за його працю з організації ресурсів та управління виробництвом, що пов'язано з ресурсною та управлінською функціями. Він визначається як різниця між виручкою від реалізації про­дукції та витратами на її виробництво.

В економічній літературі одержання доходу, що перевищує так зва­ний нормальний прибуток підприємця, визначається поняттям економічний прибуток (надприбуток) - це специфічна частина підприємницького дохо­ду, одержання якого пов'язано з функціями ризику і особливо інновації. Це - винагорода за інноваційно-підприємницьку діяльність (рис. 2.3).

Рис.2.3 - Складові підприємницького доходу

Отже, підприємницька діяльність зберігається за наявності нормаль­ного прибутку і заохочується, стимулюється до вдосконалення І розширен­ня за умов отримання підприємцем економічного прибутку. Як уже зазнача­лося, підприємницька діяльність - це ризикована діяльність підприємця. Ри­зик безпосередньо впливає на економічний прибуток, який можна розгляда­ти як винагороду підприємцю за ризиковану (підприємницьку) діяльність.

Зауважимо, що у підприємницькій діяльності існують два види ризиків:

- ризик, що страхується;

- ризик, що не страхується.

Ризик, що страхується, пов'язаний з більш-менш передбачуваними явищами (ризик повені, пожежі, крадіжки), і за нього підприємець сплачує (може сплачувати) страхові внески відповідним страховим компаніям.

Потенційним джерелом економічного прибутку є ризик, що не стра­хується, з яким стикається підприємець і який переборює своїм талантом і професійністю підприємницької діяльності.

До ризику, що не страхується, належать:

- невизначеність і зміни попиту;

- неконтрольованість витрат, змін у цінах, у загальній економічній кон'юнктурі;

- зміни у зайнятості, смаках споживачів;

- зміни у державній економічній політиці;

- зміни у фінансово-бюджетній, банківсько-кредитній сферах тощо. Подолання підприємцем ризику, що не страхується, забезпечує йому

отримання економічного прибутку від підприємницької діяльності.

2.3 Принципи та механізм реалізації підприємницької діяльності

Принципи у будь-якій сфері діяльності - це ті обов'язкові правила поведінки, якими зобов'язані керуватися і котрих повинні дотримуватись усі учасники даного процесу.

У сучасних умовах господарювання ринкову економіку визначають коротко як економіку вільного підприємництва. Проте підприємництво здійснюється за певними принципами. Відповідно до чинного законодав­ства в Україні підприємницька діяльність здійснюється на основі таких принципів:

- вільний вибір видів діяльності;

- залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб і громадян;

- самостійне формування програми діяльності та вибір постачальни­ків і споживачів продукції, що виготовляється, установлення цін відповід­но до законодавства;

- вільне наймання працівників;

- залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, тру­дових, природних та інших видів ресурсів, використання яких не заборо­нене або не обмежене законодавством;

- вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів, установлених законодавством;

- самостійне здійснення підприємцем - юридичною особою зовніш­ньоекономічної діяльності, використання будь-яким підприємцем належної йому частки валютної виручки на власний розсуд.

Реалізація принципів потребує відповідного механізму.

Механізм реалізації підприємницької діяльності формується під впливом конкретних умов господарювання і призначений для організації, здійснення та збереження цієї діяльності, досягнення цілі підприємця. Цей механізм визначається формою власності (державна чи приватна), чинним законодавством, рівнем економічного розвитку національної економіки, фінансово-кредитної і банківської систем тощо.

Сутність механізму реалізації підприємницької діяльності полягає у тому, що він є конкретним господарським інструментом (сукупністю захо­дів, методів, функцій), завдяки якому організовується і досягає цілі діяль­ність суб'єктів підприємництва.

Наукові розроблення сучасних економістів структурують механізм реалізації підприємницької діяльності за певними ознаками, згідно з якими розрізняють:

- економічний механізм;

- соціальний механізм;

- організаційний механізм.

Економічний механізм ґрунтується на використанні вартісних ін­струментів, які є необхідною передумовою функціонування підприємства в ринкових умовах (самостійне бізнес-плакування, укладання угод, ціноут­ворення, інвестування тощо).

Соціальний механізм формується і діє згідно з інтересами підприємця та інших учасників підприємницького процесу.

Організаційний механізм формує ланки організації підприємницької діяльності протягом повного життєвого циклу підприємницької структури: реєстрація, функціонування, державна підтримка, дерегулювання, міжна­родна підтримка, донорські організації, ринкова інфраструктура, ліцензу­вання, лізинг, запобігання банкрутству, санація, банкрутство і порядок лік­відації підприємницької структури.

Упродовж життєвого циклу підприємницьких структур економічний, соціальний та організаційний механізми діють як єдина система здійснен­ня, збереження і розвитку підприємницької діяльності.

Серед елементів механізму реалізації підприємницької діяльності особливу увагу в сучасних умовах господарювання привертають такі: по­рядок створення підприємства; відкриття (закриття) рахунків у банках; пе­ререєстрація та скасування державної реєстрації; обмеження (ліцензуван­ня) підприємницької діяльності.

1. Порядок створення підприємства. Життєвий цикл підприємства розпочинається з моменту державної реєстрації його як суб'єкта підприєм­ницької діяльності. Органами державної реєстрації в Україні є виконавчі комітети міських і районних (у місті) рад народних депутатів, районні держадміністрації за місцезнаходженням або місцем проживання. Юриди­чна особа - суб'єкт цивільного права, який відповідає певним вимогам за­конодавства. Ознаки юридичної особи:

- незалежність існування від інших осіб, які входять до її складу і які можуть змінюватись;

- наявність майна, відокремленого від інших осіб;

- право придбання, користування і розпорядження власністю, а та­кож право здійснювати від свого імені дозволені законом дії;

- право від свого імені бути позивачем у суді та арбітражі;

- самостійна майнова відповідальність;

- наявність розрахункового та інших рахунків у банках, самостійного балансу, печатки зі своєю назвою, товарного знаку.

Для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної особи подаються такі документи:

- рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним (ни­ми) органу про створення юридичної особи (крім приватного підприємст­ва). Якщо власників або уповноважених ними органів два і більше, таким рішенням є установчий договір, а також протокол установчих зборів;

- статут, якщо це необхідно для створюваної організаційної форми підприємництва;

- реєстраційна картка встановленого зразка, яка водночас є заявою про державну реєстрацію;

- документ, що засвідчує сплату власником (власниками) внеску до статутного фонду суб'єкта підприємницької діяльності в розмірі, передба­ченому законом;

- документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію.

Підприємство діє на підставі статуту. Останній затверджується влас­ником (власниками) майна, а для державних підприємств - власником майна за участі трудового колективу. Статут підприємства є його голов­ним документом і містить такі пункти:

- власник підприємства;

- найменування підприємства;

- місцезнаходження;

- головні напрямки діяльності;

- органи управління та контролю, порядок їх формування;

- порядок утворення і використання майна підприємства;

- розподіл прибутку (доходу);

- умови реорганізації та ліквідації підприємства.

У найменуванні підприємства визначаються його назва (завод, фаб­рика, майстерня тощо) і вид (індивідуальне, сімейне, приватне, колективне, державне).

До статуту можуть включатися положення, пов'язані з особливостя­ми діяльності підприємства: про трудові відносини, що виникають на підс­таві членства; про повноваження, порядок створення та структури ради пі­дприємства; про знаки для товарів і послуг та ін.

У статуті підприємства визначається орган, який має право предста­вляти інтереси трудового колективу (рада трудового колективу, рада підп­риємства, профспілковий комітет та ін.).

Громадяни, які мають намір здійснювати підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, подають такі документи:

- реєстраційну картку встановленого зразка, яка є водночас заявою про державну реєстрацію;

- копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів;

- документи, що засвідчують внесення плати за державну реєстрацію.

Місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності (юридич­ної особи) на дату державної реєстрації може бути місце проживання од­ного із засновників або місцезнаходження суб'єкта за іншою адресою, що підтверджується договором оренди або іншим відповідним документом. У разі зміни свого місцезнаходження суб'єкт підприємницької діяльності в семиденний термін мусить повідомити про це орган державної реєстрації.

Органам державної реєстрації забороняється вимагати від суб'єктів підприємницької діяльності додаткові документи, не передбачені цим за­коном.

Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності прово­диться за наявності всіх необхідних документів протягом не більше п'яти робочих днів. Органи державної реєстрації зобов'язані протягом цього те­рміну внести дані з реєстраційної картки до Реєстру суб'єктів підприємни­цької діяльності та видати свідоцтво про державну реєстрацію встанов­леного зразка з проставленим ідентифікаційним кодом (для юридичних осіб), який надається органам державної реєстрації органами державної статистики, або ідентифікаційним номером фізичної особи - платника по­датків та інших обов'язкових платежів.

За порушення термінів реєстрації та вимагання подання для реєстра­ції документів, не передбачених законом, посадові особи несуть адмініст­ративну відповідальність згідно із законодавством.

У п'ятиденний термін з дати реєстрації органи державної реєстрації надсилають примірник реєстраційної картки з відміткою про державну ре­єстрацію відповідному державному податковому органу й органу держав­ної статистики та подають відомості про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності до органів Фонду соціального страхування і Пенсійного фонду України.

Суб'єкт підприємницької діяльності має право відкривати свої філії (відділення), представництва без створення юридичної особи. Відкриття цих підрозділів не потребує їх державної реєстрації. Суб'єкт підприємни­цької діяльності повідомляє про відкриття філії або представництва орган державної реєстрації шляхом внесення додаткової інформації у свою ре­єстраційну картку. Відмову в державній реєстрації може бути оскаржено в судовому порядку.

За державну реєстрацію стягується плата, розмір якої встановлюєть­ся Кабінетом Міністрів України.

2. Відкриття або закриття рахунків у банках. Згідно із Законом України «Про підприємництво» свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності та копія документа, що підтверджує взяття його на облік у державному податковому органі, є підставою для відкриття рахунків у будь-яких банках України та інших держав за вибо­ром суб'єкта підприємницької діяльності і за згодою цих банків у порядку, що встановлюється Національним банком України.

Повідомлення про відкриття або закриття рахунків у банках суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний надіслати державному податковому органу, у якому він обліковується як платник податків і збо­рів (обов'язкових платежів). Таке повідомлення протягом трьох робочих днів з дня відкриття або закриття рахунка (включаючи день відкриття або закриття) подається особисто або надсилається на адресу відповідного державного податкового органу з повідомленням про вручення. Форма і зміст повідомлення про відкриття або закриття рахунків у банках установ­люються центральним податковим органом України.

3. Перереєстрація та скасування державної реєстрації. У разі зміни назви, організаційно-правової форми, а також форми власності суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані подати документи для перереєст­рації у місячний термін з моменту настання зазначених змін.

Перереєстрація суб'єктів підприємницької діяльності проводиться у порядку, установленому для його реєстрації.

У разі перереєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, що ви­значається правонаступником підприємства, приватизованого як цілісний майновий комплекс, подається документ, який засвідчує право власності на зазначений об'єкт.

Скасування державної реєстрації здійснюється за заявою власника (власників) або уповноважених ним органів чи за особистою заявою підпри-ємця-громадянина, а також на підставі рішення суду (арбітражного) у разі:

- визнання установчих документів недійсними або такими, що супе­речать законодавству;

- здійснення діяльності, що суперечить установчим документам та законодавству України;

- несвоєчасного повідомлення суб'єктом підприємницької діяльності про зміну його назви, організаційної форми, форми власності та місцезна­ходження;

- визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом;

- неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності згідно з зако­нодавством.

Скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльно­сті здійснюється органом державної реєстрації за наявності ліквідаційного балансу, складеного і затвердженого згідно з законодавством, та інших до­кументів, що підтверджують проведення заходів щодо ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності як юридичної особи. Перелік цих документів визначається Кабінетом Міністрів України шляхом виключення його з Ре­єстру суб'єктів підприємницької діяльності.

Орган державної реєстрації в десятиденний термін повідомляє відпо­відні державні податкові органи та органи державної статистики про ска­сування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта підприємницької діяльності статусу юридичної особи і є підставою для виключення його з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

4. Обмеження (ліцензування) підприємницької діяльності. Згідно із Законом України «Про підприємництво» діяльність, пов'язана з обігом на­ркотичних засобів, психотропних речовин, виготовленням і реалізацією військової зброї та боєприпасів до неї, вибухових речовин, видобуванням бурштину, з охороною окремих особливо важливих об'єктів державної власності, перелік яких визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а також діяльність, пов'язана з розробленням, випробу­ванням, виробництвом та експлуатацією ракетоносіїв, у тому числі з їх ко­смічними запусками з будь-якою метою, може здійснюватися тільки дер­жавними підприємствами та організаціями, а проведення ломбардних опе­рацій - також і повними товариствами.

Діяльність, пов'язана з технічним обслуговуванням та експлуатацією первинних мереж (крім місцевих) та супутникових систем телефонного зв'язку в мережах зв'язку загального користування (крім супутникових си­стем телефонного зв'язку в мережах загального користування, які мають наземну станцію спряження на території України та створюються або роз­гортаються за допомогою національних ракет-носіїв або національних ко­смічних апаратів), виплатою та доставкою пенсій, грошової допомоги ма­лозабезпеченим громадянам, здійснюється виключно державними підпри­ємствами та об'єднаннями зв'язку.

Обмеженню (ліцензуванню) підприємницької діяльності підлягають тільки ті її види, які безпосередньо впливають на здоров'я людини, навко­лишнє природне середовище та безпеку держави. Для здійснення підприє­мницької діяльності, що ліцензується, необхідно одержати відповідну лі­цензію та дотримуватись певних умов і правил здійснення даного виду ді­яльності (ліцензійні умови), які визначає Кабінет Міністрів України або уповноважений ним орган.

Ліцензія - це документ, що видається ліцензійною палатою або упо­вноваженим нею органом, згідно з яким власник ліцензії має право займа­тися певним видом підприємницької діяльності.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про підприємництво» було значно скорочено кількість видів дія­льності, що потребують ліцензування. Без ліцензії у сучасних умовах в Україні не можуть здійснюватися:

- пошук (розвідка) та експлуатація родовищ корисних копалин;

- виробництво, ремонт і реалізація спортивної, мисливської вогнепа­льної зброї та боєприпасів до неї, а також холодної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 мм і швидкістю польоту кулі понад 100 м/с; ство­рення та утримання стрілецьких тирів, стрільбищ, мисливських стендів;

- виготовлення і реалізація лікарських засобів;

- виготовлення і реалізація особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

- виготовлення пива, алкогольних напоїв, а також спирту етилового, коньячного і плодового;

- виготовлення тютюнових виробів;

- медична, ветеринарна практика;

- юридична практика;

- створення та утримання гральних закладів, організація азартних ігор;

- міжнародні перевезення пасажирів і вантажів залізничним та авто­мобільним (крім країн СНД), повітряним, річковим, морським транспортом;

- агентування морського торговельного флоту;

- виготовлення та ввезення бланків цінних паперів, документів суво­рого обліку і знаків поштової оплати, а також матеріалів та напівфабрика­тів для їх виробництва;

- надання послуг, пов'язаних з охороною державної, крім об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, та іншої власності, а також охоро­ною громадян;

- діяльність, пов'язана з використанням радіоактивних відходів, джерел іонізуючого випромінювання, перевезення ядерних матеріалів та радіоактивних речовин; проектування, будівництво та експлуатація об'єктів атомної енергетики, а також надання послуг з їх обслуговування;

- видобування дорогоцінних матеріалів і дорогоцінних каменів, ви­готовлення і реалізація виробів з їх використанням;

- виконання авіаційно-хімічних робіт та аерофотозйомок;

- аудиторська діяльність;

- страхова діяльність;

- виготовлення ветеринарних медикаментів і препаратів;

- пересилання грошових переказів, листів до 20 г, поштових карток;

- використання радіочастот;

- виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт та кадас­трових зйомок;

- будівельна діяльність (окремі види проектних та будівельно-монтажних робіт, інженерних розробок для будівництва, надання інжині­рингових та інших послуг, які потребують відповідної атестації виконавця за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України);

- виготовлення і реалізація спеціальних засобів, заряджених речови­нами сльозоточивої та подразнювальної дії, індивідуального захисту, акти­вної оборони й засобів для виконання спеціальних операцій та оперативно-розшукових заходів;

- діяльність, пов'язана з розробленням, виготовленням, ввезенням, вивезенням, реалізацією та використанням засобів криптографічного та технічного захисту інформації, а також з наданням послуг із криптографіч­ного та технічного захисту інформації;

- надання послуг для здобуття освіти з видачею спеціального доку­мента державного зразка;

- діяльність, пов'язана з організацією іноземного та зарубіжного ту­ризму;

- судово-експертна діяльність;

- надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення;

- виробництво, передання та постачання електроенергії;

- здійснення операцій із металобрухтом;

- посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордон;

- ремонт та експлуатація об'єктів трубопровідного транспорту;

- надання послуг телефонного зв'язку (крім відомчих об'єктів), тех­нічне обслуговування мереж теле-, радіо- і проводового мовлення в межах промислової експлуатації;

- наукові дослідження, пов'язані зі створенням і використанням кос­мічної техніки та технологій (крім ракет-носіїв);

- розроблення, випробування, виробництво та експлуатація косміч­них апаратів і їх складових частин, наземної космічної інфраструктури та її складових частин, обладнання, що входить до складу космічного сегмента супутникових систем, за винятком систем телерадіомовлення;

- передавання, отримання, поширення та використання даних із кос­мічних об'єктів, крім питань, віднесених до компетенції Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

- надання інших космічних послуг за переліком, затвердженим Кабі­нетом Міністрів України;

- діяльність, пов'язана з обігом наркотичних засобів, прекурсорів і психотропних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

- перероблення і зберігання донорської крові та її компонентів, реа­лізація їх і виготовлених із них препаратів;

- довірчі та інші операції з майном довірителя (вкладника);

- фізкультурно-оздоровча та спортивна діяльність (перелік видів фіз­культурно-оздоровчої та спортивної діяльності, які підлягають ліцензуван­ню, визначається Кабінетом Міністрів України).

Для отримання ліцензії на кожний вид діяльності суб'єкт підприєм­ницької діяльності подає органу, що видає ліцензії, заяву, у якій зазнача­ються:

- відомості про заявника. Для громадянина-підприємця - прізвище, ім'я, по батькові та паспортні дані (серія, номер паспорта, ким і коли вида­ний та місце проживання); для юридичних осіб - найменування, місцезна­ходження, банківські реквізити, організаційно-правова форма, ідентифіка­ційний код;

- вид діяльності, на який заявник має намір отримати ліцензію;

- термін дії ліцензії.

До заяви додаються такі документи:

- підприємцями-громадянами - копії документів, що засвідчують рі­вень освіти і кваліфікації, необхідний для здійснення відповідного виду діяльності, копії свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємни­цької діяльності;

- юридичними особами - копії свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності та установчих документів.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67 


Похожие статьи

Б Г Шелегеда - Економіка підприємства навчальний посібник