Б Г Шелегеда - Економіка підприємства навчальний посібник - страница 59

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67 

а) соціального ефекту;

б) економічного ефекту;

в) вірної відповіді немає.

7. Дисконтна ставка характеризує:

а) величину річного процента плати за кредит комерційномубанку;б) рівень інфляції в розрахунковому році;

в) середній процент росту суми дивідендів;

г) норму прибутку на вкладені інвестиції.

8. Вдосконалення структури капітальних вкладень здійснюється за ра­хунок:

а) підвищення частки вкладень у нове будівництво;

б) зростання вкладень у прогресивні галузі;

в) однакового збільшення вкладень у розвиток усіх галузей промисло­вості;

г) підвищення частки вкладень у будівельно-монтажні роботи.

9. Внутрішня норма рентабельності інвестицій - це така дисконтна ста­вка, за якої:

а) термін окупності інвестицій не перевищує п'яти років;

б) суми початкових інвестицій і теперішньої вартості грошових потоків є рівними;

в) індекс рентабельності інвестицій більший за 1;

г) індекс доходності інвестицій рівний 1.

10. Назвіть показник, на основі якого визначається економічна ефекти­вність капіталовкладень:

а) економія матеріальних ресурсів на кожну гривню капітальних вкла­день;

б) термін окупності капітальних вкладень;

в) приріст національного доходу на кожну гривню капітальних вкла­день;

г) підвищення фондовіддачі на кожну гривню виробничих фондів.

11 . Назвіть джерела формування інвестиційних ресурсів:

а) власні кошти;

б) бюджетні асигнування;

в) позичкові фінансові кошти;

г) усі відповіді правильні.

12. Ефективність виробництва забезпечується за рахунок:

а) оптимізації витрат на виробництво;

б) мінімізації витрат на виробництво;

в) максимізації витрат на виробництво;

г) раціонального використання ресурсів.

Приклади розв'язання задач

Задача 1. Збільшення обсягу випуску продукції може бути досягнуто за рахунок діючого підприємства або будівництва нового. Техніко-економічніпоказники результатів втілення цих двох форм відтворення основних фондів наведені в таблиці. Визначити економічну ефективність та термін окупності виробничих інвестицій по обох варіантах, на основі цих розрахунків вибрати більш вигідний варіант інвестування.

Таблиця - Вихідна інформація

Показники

Діюче підприємство

Нове підпри-

 

До реконстру-

Після реконст-

ємство

 

кції

рукції

 

Річний обсяг випуску продукції,

10000

29000

19000

штук

 

 

 

Собівартість одиниці продукції,

200

195

180

грн.

 

 

 

Ціна реалізації одиниці продукції,

245

245

245

грн.

 

 

 

Капітальні інвестиції, тис. грн.

-

5800

8010

Нормативний коефіцієнт ефекти-

0,15

0,15

0,15

вності інвестицій

 

 

 

Розв'язок:

1. О = 29 000 шт - 10 000 шт = 19 000 шт.

2. Ci + EH * ki -> min

3. Приведені витрати при здійсненні реконструкції: 195грн 0,15 * 305,26грн = 19000

195грн + 45,79грн = 240,79грн

4. Приведені витрати при здійсненні нового будівництва: 180грн + 0,15 * 421,58грн = 19000

180грн + 63,24грн = 243,24грн.

5. Коефіцієнт економічної ефективності капітальних інвестицій при здійсненні реконструкції:

(245грн-195грн) 19000 = 950тис.грн

рек.: 5800тис.грн 5800тис.грн = 0,15

нов. буд.: (245грн -180грн)-19000 = 1235тис.грн

6. Термін окупності: Ток. рек. = 6 років 4 міс Ток. рек. = 6 років 8 міс

Висновок: розрахунок показників економічної ефективності (коефіцієн­тів економічної ефективності, терміну окупності) показників приведених ви­трат по обох варіантах (реконструкції та новому будівництву) свідчить про те, що більш доцільним є вкладання капіталу у реконструкцію діючого підп­риємства, оскільки при здійсненні цього варіанту коефіцієнт економічної ефективності є вищим, а приведені витрати є меншими порівняно з новим будівництвом.

Задача 2 У перший рік після реконструкції підприємства продуктив­ність праці збільшилася на 15 % і вироблялося 25 виробів одним робітником за годину. На другий рік відбулися такі зміни: робітник став виробляти 24вироби за годину, а кількість працівників за рік скоротилася на 1/3. Як зміни­лася продуктивність праці за два роки?

Розв'язок: Ізаг = П * І2;

/= 100+15 =1.15

іоо        (зміна продуктивності праці за перший рік);

О в поточном*»* періоді   24   _ Л_ =      = U, Уо

IQ (зміна обсягу виробництва) - ' ;

Jt =0,66  /, = 0-96=,>5

3   3 • 0.66

Ізаг= 1,15 * 1,5= 1,725.

Відповідь: за два роки продуктивність праці збільшилася на (1,725 - 1) хх 100 %=72,5 %; Іросту продукт. пр = 1,725; Іприросту = 0,725.

Задача 3 У перший рік на підприємстві вироблялося 20 одиниць товару А за ціною 5 грн за штуку і 30 одиниць товару Б за ціною 7 грн; другого року стали виробляти 35 одиниць товару А по 6 грн за штуку і 20 одиниць това­ру Б по 6 грн. За цей період відбулося скорочення працівників підприємства на 5,5 %. Як змінилася продуктивність праці?

Розв'язок:

Продуктивність розраховується у вартісному виразі:

, j =Q! Psa+Q; ^=_35 6+20 6_ЗЗО_

Q^oo-5-5=0,045

0,945

Відповідь: продуктивність праці зросла в 1,12 разу, або на (1,12 - 1) 100 = 12 %; Іросту = 1,12; Іприросту = 0,12.

РОЗДІЛ 7

РОЗВИТОК І ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВА

ТЕМА 24 СУЧАСНІ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

24.1 Сутність терміна «розвиток підприємства». Життєвий цикл підприємства

У сучасній теорії організації та практиці управління використовується як термін «розвиток підприємства», так і термін «організаційний розвиток». І хоча це синоніми, але за другим словосполученням закріпилося дещо інше тлумачення. Зараз під організаційним розвитком розуміють діяльність мене­джерів, спрямовану на зміну основних аспектів діяльності підприємства з ме­тою підвищення ефективності її діяльності. Тобто, говорячи про організацій­ний розвиток, маються на увазі поведінкові та технологічні (технології управління) аспекти менеджменту, відповідно, вивчаються ці питання в кур­сах організаційної поведінки та менеджменту. Для теорії організації більш важливим аспектом розгляду є інституційні аспекти, які більшою мірою пов'язані з властивостями організації як такої.

Найбільш ґрунтовне, абстрактне пояснення суті розвитку дається укра­їнськими філософами у «Філософському енциклопедичному словнику»: «Ро­звиток - незворотна, спрямована, закономірна зміна матеріальних та ідеаль­них об'єктів; один із загальних видів зв'язку». При цьому розрізняється декі­лька трактувань цієї категорії - як збільшення або зменшення; як перехід можливості в дійсність та як виникнення нового.

Натомість, розвиток - термін, що позначає «процес росту, розмаху, ро­зквіту, процвітання; рух, хід, поступ». Достатньо широке тлумачення поняття «розвиток» міститься у «Великому економічному словнику»: «...процес за­кономірних змін, перехід з одного стану в інший більш досконалий; перехід від старого якісного стану до нового, від простого до складного, від низького до вищого, незворотня, спрямована, закономірна зміна матерії та свідомості, її універсальні властивості; у результаті розвитку виникає нова якість, стан об'єкта - його складу і структури». С.І. Ожегов під розвитком розуміє «про­цес закономірної зміни, переходу з одного стану в інший, більш досконалий, перехід від старого якісного стану до нового, від простого до складного, від нижчого до вищого».

Аналіз категорійного апарату поняття «розвиток» наведено в табл. 24.1. Ігор Ансофф стверджує, що в організаціях, що не мають чітко сформульованої стратегії функціонування, розвиток має еволюційний харак­тер, тоді як в організаціях, керованих відповідно до стратегічного плану, та­кий розвиток проходить революційно; успіх супроводить тим організаціям, чиї стратегії націлені на активне використання їх внутрішнього потенціалу для зміни зовнішнього оточення, а не просто пристосування до нього. Таким чином, під розвитком розуміються незворотні зміни в об'єкті, в результаті яких виникає нова якість або стан. Коли зміни мають циклічний характер,


620

 

Таблиця 24.1 -

Визначення економічної категорії «розвиток»

Автор

Поняття «розвиток»

Карлоф Б.

Розвиток - посилення позиції підприємства на ринку, розширення кола споживачів продукції, створення нових сфер бізнесу, збільшен­ня обсягу збуту продукції, гармонійна взаємодія з навколишнім се­редовищем

Портер М.

Розвиток є певного роду стратегією підприємства

Афанасьєв Н.В.,

Розвиток - процес, який ґрунтується на результатах науково-

Рогожин В.Д.,

технічного досягнення, що сприяє розвитку виробничих сил та задо-

Рудика В.І.

воленню потреб суспільства у товарах високої якості. Процес розви­тку безпосередньо пов'язаний із зростанням міри ефективності, пок­ращенням бізнес-процесів чи управління ними, в результаті чого до­сягнутий кількісний чи якісний приріст корисного результату порів­няно з попереднім рівнем

Мельник Л.Г.

Розвиток - незворотна, спрямована, закономірна зміна системи на основі реалізації внутрішньо властивих їй механізмів самоорганізації

Коротков Є.М.

Розвиток - сукупність змін, що ведуть до появи нової якості та зміц­нення життєвості системи, її здатність чинити опір руйнівним силам зовнішнього середовища

Забродський

Розвиток економіко-виробничих систем - це процес переходу еко-

В.А.,

номіко-виробничої системи у новий, більш якісний стан за рахунок

Кизим М.О.

нагромадження кількісного потенціалу, зміни й ускладнення струк­тури і складу, в результаті чого підвищується її здатність чинити опір руйнівному виливу зовнішнього середовища та ефективність функціонування

Акофф Р.Л.

Розвиток - набуття потенціалу для поліпшення, а не реальне поліп­шення

Єрохін С.А.

Розвиток - це особливий тип руху, що характеризує прогресивний характер взаємодії речей

Раєвнєва О.В.

Під розвитком доцільно розуміти унікальний процес трансформацій відкритої системи в просторі і часі, який характеризується перманен­тною зміною глобальних цілей її існування шляхом формування но­вої дисипативної структури і переведенням у новий атрактор функ­ціонування

Благодєтєлєва-

Розвиток - це процес та результат творчого самопізнання і діяльності

Вовк С.Л.

людини, спрямований на досягнення нею нової якості - наближення до ідеалу, який має якісний, внутрішній характер. Економічний роз­виток - це процес та результат творчого пізнання та діяльності наро­ду як єдиного, гармонізованого цілого, спрямований на покращення людського життя та існуючого світу

Тодаро М.П.

Розвиток можна розуміти як багатовимірний процес, що включає реорганізацію всієї економічної та соціальної системи

Табачнікова

Розвиток - будь-яка якісна зміна системи, тобто якісна зміна складу

М.Б.

елементів, зв'язків між ними, якісна зміна поведінки і функціонуван­ня системи

Павлуцький А.

Розвиток - це зростання, при якому в критичні моменти настають якісні структурні зміни у всій системі. Розвиток - це зміна в певному напрямі, що підкоряється законам дозрівання«

наприклад, коливання маятника, то такі зміни не вважаються розвитком. Еволюція та розвиток часто використовуються як синоніми. Зміни можуть бути монотонними, стрибкоподібними, з повторенням вже пройдених ста­нів (циклічний розвиток).

Різноманіття поглядів на причини розвитку можна представити у ви­гляді чотирьох груп. Перша група дослідників пов'язує розвиток із реаліза­цією вставлених цілей. Ця точка зору виходить із поведінки соціальних, людських систем. І причиною такого розвитку є потреби і бажання людей. Друга група розглядає розвиток як наслідок процесу адаптації до середо­вища. Така поведінка властива більшою мірою біологічним (соціальним) системам. Дарвінізм був заснований на цій точці зору. Третя група вважає джерелом розвитку суперечності, які виникають в системах. Вирішення протиріч - є розвиток. Четверта група бачить розвиток у прагненні до дос­коналості, прогресу. На жаль, результати змін часто стають зрозумілі тіль­ки після звершення події. Іноді замість прогресу виходить регрес. Розвиток може йти як по лінії прогресу, так і регресу та виражатися в еволюційній або революційній формах.

Аналіз публікацій виявляє значні розходження у визначенні розвитку підприємства, розумінні його сутності та складових елементів і дозволяє виділити три підходи до визначення понятійних меж терміна «розвиток промислового підприємства»:

1. Розвиток підприємства як фаза зростання його життєвого циклу. В період фази зростання всі основні якісні та кількісні характеристики підп­риємства покращуються, і воно переходить на більш високий рівень свого існування. Підприємства в процесі розвитку зазнають ряд змін, які в еко­номіці ототожнюються зі стадіями життєвого циклу. У моделі «життєвого циклу підприємств» І. Адізеса підприємство розглядається як живий орга­нізм, який проходить відповідні етапи розвитку. Л. Грейнер запропонував модель, яка описує розвиток організації через послідовність кризових то­чок. Він виділяє п'ять стадій розвитку, які відокремлені одна від одної пе­ріодами організаційних криз. Особливістю розглянутого підходу є ототож­нення понять «розвиток» і «зростання», обумовлене відсутністю чіткого розмежування етапів розвитку підприємства на кількісні та якісні.

2. Розвиток підприємства як процес змін та переходу з одного якіс­ного стану в інший. Такий підхід має місце в публікаціях І.Ю. Панова,

0. Г. Великої, Ю.С. Погорєлова, де кожний такий стан розвитку підприємс­тва розглядається як такий, що має більш складну структуру та більші мо­жливості для вирішення принципово нових завдань. У той же час

1. Ю. Панов вважає, що розвиток - це такий феномен, що відбувається по спіралі. Розвиток виникає тоді, коли ріст кількісних показників доходить до деякої межі, тому підприємство вимушене перейти на більш високий рівень свого розвитку. О.Г. Велика вважає, що новий стан розвитку підп­риємства підвищує здатність підприємства чинити опір руйнівної дії зов­нішнього середовища.

Дослідження розвитку підприємства в межах даного підходу дозво­ляє глибше і детальніше проаналізувати динамічні процеси розвитку. Пе­ревагою цього підходу є також те, що стає можливим формалізувати трак­тування терміну «розвиток підприємства». Так, Н.В. Цопа під розвитком підприємства розуміє «направлену, закономірну зміну стану підприємства, якому притаманні властивості заощадження і зростання значень якості фу­нкціонування підприємства вище за поріг безпеки, темпів приросту якості функціонування підприємства не нижче щодо приросту економіки і конк­ретного ринкового оточення».

3. Розвиток підприємства як узгодження інтересів економічних суб'єктів. О.І. Пушкар пропонує розглядати розвиток як задоволення інтересів основних суб'єктів діяльності підприємства: власників, персоналу і держави. Цей підхід є цікавим щодо управління власністю та доходами підприємства, але не відображає за рахунок чого досягається розвиток підприємства.

Підприємства зароджуються, розвиваються, добиваються успіхів,, слабшають і, зрештою, припиняють своє існування. Деякі з них існують нескінченно довго, жодна не живе без змін. Нові підприємства формують­ся щодня. У той же час щодня сотні підприємств ліквідуються назавжди. Ті, що вміють адаптуватися процвітають, негнучкі - зникають. Деякі підп­риємства розвиваються швидше інших і роблять свою справу краще, ніж іншії. Керівник повинен знати, на якому етапі розвитку знаходиться підп­риємство, і оцінювати, наскільки прийнятий стиль керівництва відповідає цьому етапу.

Саме тому розповсюджене поняття про життєвий цикл підприємства як про передбачувані їх зміни з визначеною послідовністю станів протягом часу. Застосовуючи поняття життєвого циклу, можна побачити: існують виразні етапи, через які проходять організації, і переходи від одного етапу до іншого є передбачуваними, а не випадковими.

Концепції життєвого циклу приділяється велика увага в літературі, яка вивчає ринки. Життєвий цикл використовується для пояснення того, як продукт проходить через етапи народження чи формування, росту, зрілості й спаду. Підприємства мають деякі виняткові характеристики, що вимага­ють визначеної модифікації поняття життєвого циклу. Один з варіантів ро­зподілу життєвого циклу підприємства на відповідні тимчасові відрізки передбачає наступні етапи.

1. Етап підприємництва. Підприємство знаходиться в стадії станов­лення, формується життєвий цикл продукції. Цілі є ще нечіткими, творчий процес проходить вільно, просування до наступного етапу вимагає стабі­льного забезпечення ресурсами.

2. Етап колективності. Розвиваються інноваційні процеси поперед­нього етапу, формується місія організації. Комунікації і структура в рамках організації залишаються в сутності неформальними. Члени підприємства витрачають багато часу на виконання своїх обов'язків і демонструють ви­сокі зобов'язання.

3. Етап формаліації і управління. Структура підприємства стабілізу­ється, вводяться правила, визначаються процедури. Опір робиться на ефек­тивність інновацій і стабільність. Розробка і прийняття рішень стають ве­дучими компонентами підприємства. Зростає роль вищої керівної ланки організації, процес прийняття рішень стає більш зваженим, консерватив­ним. Ролі уточнені таким чином, що вибуття тих чи інших членів підпри­ємства не викликає серйозної небезпеки.

4. Етап розробки структури. Підприємство збільшує випуск своїх продуктів і розширює ринок надання послуг. Керівники виявляють нові можливості розвитку. Організаційна структура стає більш комплексною і відпрацьованою. Механізм прийняття рішень децентралізований.

5. Етап спаду. У результаті конкуренції на ринку зменшується попит на продукцію чи послуги. Керівники шукають шляхи утримання ринків і використання нових можливостей. Збільшується потреба в працівниках, особливо тих, хто має найбільш цінні спеціальності. Кількість конфліктів нерідко збільшується. До керівництва приходять нові люди, які намагаються затримати занепад. Механізм розробки і прийняття рішень централізований.

Графічно основні етапи життєвого циклу підприємства представлені на рис. 24.1. На ньому показано по вихідній лінії створення, ріст і зрілість організації, а також її занепад, що позначений спадаючою кривою.

А

Зародження

Рисунок 24.1 - Життєвий цикл підприємства (типова крива)

На основі накопиченого досвіду стадії життєвого циклу підприємст­ва можна представити більш детально (табл. 24.2).

Народження. Засновники підприємства виявляють незадоволені ви­моги споживача чи соціальні потреби. Цілеспрямованість, здатність ризи­кувати і відданість справі характеризують цей етап. Нерідко використову­ється директивний метод керівництва, який потребує швидкого виконання і ретельного контролю. Для тих, хто в цей період працює на підприємстві, характерні найвища згуртованість і взаємодія.

Таблиця 24.2 - Стадії розвитку підприємства

Стадії Фактори

Народження

Дитинство

Отроцтво

Рання зрі­лість

Розквіт сил

Повна зрі­лість

Старіння

Оновлення

Первинні цілі

Виживання

Короткостроко­вий прибуток

Прискорений ріст

Систематич­ний ріст

Збалансова­ний ріст

Унікаль­ність, образ

Обслугову­вання

Оновлення

Тип лідера

Новатор

Опортуніст

Консультант

Учасник

Корпоратив­на діяльність

Державний діяч

Адміністра­тор

Реорганіза­тор

Організацій­ний характер

Боротьба

Досягнення

Зміни

Розширення, диверсифі­кація

Системна орієнтація

Зрілість, за­доволення собою

Орієнтація на структури, що склалися

Орієнтація на зміни

Організацій­ний образ

Із собою в центрі уваги

Місцевий

Секційний

Націо­нальний

Багатонаціо­нальний

Міжнарод­ний

Самозадово-лений

Самокри­тичний

Концентра­ція енергії на

Новому

Конкуренції

Завоюванні

Координації

Інтеграції управлінні

Пристосу­ванні

Продовженні існування

Оновленні, розвитку

Центральна проблема

Вихід на ри­нок

Існування

Частка ринку

Багатосто­ронній ріст

Централізація і автономність

Рівновага інтересів

Стабільність

Омолоджен­ня

Тип плану­вання

Із передба­ченням

-

Продажі бю­джет

За замовлен­нями, спеці­алізація

Складний комплексний

Соціально-політичний

Екстраполя­ція

Творчий

Метод управління

Одна людина

Мала група однодумців

Делегування

Децентралі­зований

Централізо­ваний

Колегіальний

Оснований на змагальних, традиціях заохочувальний

Організацій­на модель

Максиміза-ція прибутку

Оптимізація прибутку

Плановий прибуток

Хороший стан

Соціальна від­повідальність

Соціальний інститут

Бюрократія

Наслідуван­ня Фенікса

Дитинство. Це небезпечний період, оскільки найбільша кількість невдач відбувається протягом перших років після виникнення підприємст­ва. Зі світової статистики відомо, що величезна кількість підприємств не­великого масштабу зазнають невдачі через некомпетентність і недосвідче­ність керівництва. Кожне друге підприємство малого бізнесу терпить крах протягом двох років, чотири з п'яти підприємств - протягом п'яти років свого існування. Задача цього періоду - швидкий успіх. Цілі - здорове існу­вання і розвиток, а не просте виживання. Нерідко вся робота виконується на межі можливостей, щоб не втратити темп зростаючого успіху. Управління здійснюється діяльним і підготовленим керівником і його командою.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67 


Похожие статьи

Б Г Шелегеда - Економіка підприємства навчальний посібник