Б Г Шелегеда - Економіка підприємства навчальний посібник - страница 66

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67 

забезпечення господарської діяльності

підприємства

х—.-

< 6 У     Екологічна складова:

дотримання факторних екологічних норм, мінімізація втрат від забруд­нення навколишнього середовища

Силова складова: забезпечення фізичної безпеки робіт­ників підприємства і збереження його майна

Рисунок 27.3 - Типовий перелік функціональних складових економічної безпеки підприємства

1) формування необхідних корпоративних ресурсів (капіталу, персо­налу, має рацію, інформації, технології і обладнання);

2) загально стратегічне прогнозування і планування економічної без­пеки по функціональних складових;

3) стратегічне планування фінансово-господарської діяльності підп­риємства;

4) загально тактичне планування економічної безпеки по функціона­льних складових;

5) тактичне планування фінансово-господарської діяльності підпри­ємства;

6) оперативне управління фінансово-господарською діяльністю під­приємства;

7) здійснення функціонального аналізу рівня економічної безпеки;

8) загальна оцінка досягнутого рівня економічної безпеки. Тільки при здійсненні в необхідному Обсяги вказаних дій сприяють досягненню належного рівня економічної безпеки підприємства.

Стосовно специфіки підприємства, відповідно до фактичних і норма­тивних значень його техніко-економічних показників і величини їх відхи­лення від бар'єрних (порогових) значень індикаторів економічної безпеки, а також у співвідношенні з видом кризи стан підприємства можна характе­ризувати як:

а) нормальний, коли індикатори економічної безпеки знаходяться в межах порогових значень, а ступінь використання наявного потенціалу близький до технічно обгрунтованих нормативів завантаження устатку­вання і площ;

б) передкризовий, коли перевищує бар'єрне значення хоча б одного з індикаторів економічної безпеки, а інші наблизилися до деякої околиці своїх бар'єрних значень і не були при цьому втрачені технічні і технологіч­ні можливості поліпшення умов і результатів виробництва шляхом ухва­лення до загроз заходів попереджувального характеру;

в) кризовий, коли перевищує бар'єрне значення більшості основних (на думку експертів) індикаторів економічної безпеки і з'являються ознаки безповоротності спаду виробництва і часткової втрати потенціалу унаслідок вичерпання технічного ресурсу устаткування і площ, скорочення персоналу;

г) критичний, коли порушуються всі (або майже все) бар'єри, відді­ляючі нормальний і кризовий стани розвитку виробництва, а часткова втрата потенціалу стає неминучою і невідворотною.

Від точної ідентифікації загроз, від правильного вибору вимірників їх прояву, тобто системи показників для моніторингу (їх ще називають ін­дикаторами), залежить ступінь адекватності оцінки економічної безпеки підприємства існуючої у виробництві реальності і комплекс необхідних заходів по попередженню і парируванню небезпеки, відповідних масштабу і характеру загроз.

Як одна з цілей моніторингу економічної безпеки підприємства є діа­гностика його стану за системою показників, що враховують специфічнігалузеві особливості, найхарактерніших для даного підприємства і мають для останнього важливе стратегічне значення.

Якщо використовувати подібну методику для побудови системи кіль­кісних і якісних показників економічної безпеки на рівні підприємства, то в неї необхідно включити наступні головні, на наш погляд, індикатори (при­родно, даний перелік вимагає його конкретизації для кожного виду вироб­ництва, ранжирування показників на основні і другорядні) (табл. 27.1).

Таблиця 27.1

Система кількісних і якісних показників ки на рівні підприємства_

економічної безпе-

Індикатори виробництва

- динаміка виробництва (зростан­ня, спад, стабільний стан, темп зміни)

- реальний рівень завантаження виробничих потужностей

- частка НДДКР в загальному об­сязі робіт

- частка НДР в загальному обсязі

НДДКР

- темп оновлення основних вироб­ничих фундацій (реновації)

- стабільність виробничого проце­су (ритмічність, рівень завантаже-ностісо протягом певного часу)

- питома вага виробництва у ВВП (для особливо крупнихс підпри-ємств-монополістів)

- оцінка конкурентоспроможності продукції

- вікова структура і технічний ре­сурс парку машин іс устаткування

Фінансові індикатори

- обсяг «портфеля» замов­лень (загальний обсяг пе­редбачуваних продажів)

- фактичний і необхідний обсяг інвестицій (для підт­римки і розвитку наявного потенціалу)

- рівень інноваційної акти­вності (обсяг інвестицій в нововведення)

- рівень рентабельності виробництва

- фондовіддача (капітало-ємність) виробництва

- прострочена заборгова­ність (дебіторська і креди­торська)

- частка забезпеченості власними джерелами фі­нансування оборотних ко­штів, матеріалів, енергоно­сіїв для виробництва_

Соціальні індика-

_тори_

рівень оплати праці по відношен­ню до середнього показника по про­мисловості або економіці в цілому;

- рівень заборго­ваності по зарплаті;

- втрати робочого часу;

- структура кадро­вого потенціалу (віковас кваліфіка­ційна).

Спочатку оцінюються загрози економічної безпеки, які мають полі-тико-правовий характер і включають:

- внутрішні негативні дії (неефективне фінансове планування і управління активами; малоефективна ринкова стратегія; помилкова цінова і кадрова політика);

- зовнішні негативні (спекулятивні операції на ринку цінних паперів; цінова і інші форми конкуренції; лобіювання конкурентами недостатньо продуманих рішень органів влади);

- форс-мажорні обставини (стихійне лихо, страйки, військові конф­лікти) і обставини, наближені до форс-мажорних (несприятливі законодав­чі акти, ембарго, блокада, зміна курсу валют тощо).

В процесі оцінки поточного рівня забезпечення фінансової складової економічної безпеки підлягають аналізу (рис. 27.4):

Аналіз загрози негативного впливу, які торкаються полі-тико-правової складової еко­номічної безпеки

Оцінка поточного рівня забезпечення фінансової скла­дової економічної безпеки

Оцінка ефективності уникнення

можливої шкоди від негативної дії, щодо фінансової складової

економічної безпеки

Планування комплексу заходів

фінансової складової економі­чної безпеки та розробка реко­мендацій щодо його реалізації

Бюджетне планування практи­чної реалізації комплексу за­ходів, що запропоновані

Планування ресурсів

підприємства

Оперативна реалізація запла­нованих дій в процесі здійс­нення підприємством фінан­сово-господарської діяльності

у—/

Рисунок 27.4 - Схема охорони фінансової складової економічної безпеки

- фінансова звітність і результати роботи підприємства - платоспро­можність, фінансова незалежність, структура і використання капіталу і прибутку;

- конкурентний стан підприємства на ринку - частка ринку, яким во­лодіє суб'єкт господарювання; рівень вживаних технологій і менеджменту; ринок цінних паперів підприємства - оператори і інвестори цінних паперів,курс акцій і лістинг.

Важливою передумовою охорони фінансової складової економічної безпеки є планування (включаючи і бюджетне) комплексу необхідних за­ходів і оперативна реалізація запланованих дій в процесі здійснення тим або іншим суб'єктом господарювання фінансово-економічної діяльності.

Належний рівень економічної безпеки великою мірою залежить від складу кадрів, їх інтелекту і професіоналізму. Змістовна характеристика всього циклу охорони інтелектуальної і кадрової складової економічної безпеки приведена на рис. 27.5.

Охорона інтелектуальної і кадрової складових економічної безпеки охоплює взаємозв'язані і разом з тим самостійні напрями діяльності того або іншого суб'єкта господарювання:

- перше - зорієнтовано на роботу з персоналом підприємства, на під­вищення ефективності діяльності всіх категорій персоналу;

- друге - спрямовано на збереження і розвиток інтелектуального по­тенціалу, тобто сукупності прав на інтелектуальну власність або на її вико­ристання (у тому числі патентів і ліцензій), і на поповнення знань і профе­сійного досвіду працівників підприємства (організації).

На першій стадії процесу охорони цієї складової економічної безпе­ки здійснюється оцінка загроз негативних дій і можливої шкоди від таких дій. З основних негативних впливів на економічну безпеку підприємства виділяють недостатню кваліфікацію працівників тих або інших структур­них підрозділів, їх небажання або нездатність приносити максимальну ко­ристь своїй фірмі.

Це може бути обумовлено низьким рівнем управління персоналом, недоліком засобів на оплату роботи окремих категорій персоналу підпри­ємства (організації) чи нераціональним їх використанням.

Процес планування і управління персоналом, який спрямовано на збереження належного рівня економічної безпеки, може охоплювати орга­нізацію системи підбору, найму, навчання і мотивації праці необхідних працівників, включаючи матеріальні і моральні стимули, престижність професії, свободу творчості, забезпечення соціальними благами.

Важливою ланкою встановлення нормального рівня економічної безпеки є оцінка ефективності заходів, яка здійснюється через зіставлення загальної величини витрат на запобіжні засоби і втрат, яких могло б одер­жати підприємство.

Процес забезпечення техніко-технологічної складової економічної безпеки, як правило, передбачає здійснення декількох послідовних етапів. Перший етап охоплює аналіз ринку технологій щодо виробництва продук­ції, аналогічної профілю даного підприємства або організації-проектувальника.

Другий етап - це аналіз конкретних технологічних процесів і пошук внутрішніх резервів поліпшення технологій, що використовуються.

Оцінка загроз негативного впливу

Планування комплексу заходів щодо охорони інтелектуальної та кадрової складових економі­чної безпеки та рекомендації по їх реалізації

Бюджетне планування охорони інтелек­туальної та кадрової складових економіч­ної безпеки, розрахунок планової ефекти­вності заходів, що запропоновано

Планування ресурсів

підприємства

4=

Тактичне планування фінансово-господарської діяльності підприємства, функціональне планування та планування

взаємодії відповідних підрозділів

Оперативна реалізація комплексу запро­понованих заходів в процесі діяльності підприємства

Рисунок 27.5 - Послідовність впровадження заходів щодо збереження інтелектуальної і кадрової складових економічної безпеки

На третьому етапі здійснюється аналіз товарних ринків за профілем продукції, яка виготовляється підприємством, і ринків товарів-замінників; оцінка перспектив розвитку ринків продукції підприємства; прогнозування можливої специфіки необхідних технологічних процесів для випуску кон-курентноздатних товарів.

Четвертий етап присвячується переважно розробці технологічної стратегії розвитку підприємства (виробника продукції), що може включати виявлення перспективних товарів з групи (номенклатури, асортименту), яке виготовляється підприємством; планування комплексу технологій для виро­бництва перспективних товарних позицій; бюджетування технологічного розвитку підприємства на основі оптимізації витрат за програмою техноло­гічного розвитку, для вибору альтернатив, обробка власних розробок або придбання патентів і необхідного обладнання на ринку; розробку загального плану технологічного розвитку підприємства; складання плану власних ко­рпоративних відповідно до плану технологічного розвитку підприємства.

На п'ятому етапі оперативно реалізуються плани технологічного роз­витку підприємства в процесі здійснення ним виробничо-господарської діяльності.

Шостий етап є завершальним, на якому аналізуються результати практичної реалізації заходів щодо охорони техніко-технологічної складо­вої економічної безпеки на підставі спеціальної карти розрахунків ефекти­вності таких заходів.

Як надбавка до плану охорони техніко-технологічної складової еко­номічної безпеки треба розробити планову карту розрахунку ефективності заходів з виділенням прогнозованих необхідних показників. В такій карті, як правило, відзначають: розмір можливих збитків від негативних впливів; витрати на реалізацію заходів по відгортанню очікуваної шкоди і охорони техніко-технологічної безпеки підприємства; можливе значення окремого функціонального критерію ефективності заходів, які здійснюються для охорони цієї складової економічної безпеки; функціональні підрозділи пі­дприємства, які є відповідальному за реалізацію пропонованого комплексу заходів.

Загальний процес охорони політико-правової складової економічної безпеки здійснюється по типовій схемі, яка охоплює такі елементи органі­заційно-економічного напряму:

- аналіз загроз негативних впливів;

- оцінка поточного рівня забезпечення;

- планування комплексу заходів, направлених на підвищення цього

рівня;

- здійснення ресурсного планування;

- планування роботи відповідних функціональних підрозділів підп­риємства;

- оперативна реалізація запропонованого комплексу заходів щодо організації належного рівня безпеки.

Перш за все, детально аналізують загрози внутрішніх і зовнішніх не­гативних впливів на політико-правову складову економічної безпеки і при­чини їх виникнення.

Причини виникнення зовнішніх негативних впливів переважно ма­ють подвійний характер:

1) політичний;

2) законодавчо-правовий.

До першої групи причин можна віднести:

- зіткнення інтересів суспільних груп населення з економічних, на­ціональних, релігійних і інших мотивів;

- військові конфлікти (дії);

- економічна і політична блокада, ембарго;

- фінансові і політичні кризи світового (міжнародного) характеру. В другій групі причин звичайно виділяють:

- здійснення власних політичних і інших цілей партіями (суспіль­ними рухами), які знаходяться при владі;

- зміна положень чинного законодавства з питань власності, госпо­дарського і трудового права, оподаткування і т.п.

Оцінка реального стану політико-правової безпеки підприємства ве­деться по декількох напрямах:

1) рівень організації і якості робіт щодо охорони цієї складової зага­льного рівня економічної безпеки;

2) бюджетно-ресурсне забезпечення робіт;

3) ефективність діяльності відповідних підрозділів суб'єктів господа­рювання.

Належні служби підприємства виконують певні функції, які в сукуп­ності характеризують процес створення і захисту інформаційної складової економічної безпеки.

На підприємство постійно поступають потоки інформації, які розріз­няються за джерелами їх формування (виникнення). Виділяють:

- відкриту офіційну інформацію;

- можливу нетаємну інформацію, отриману через неформальні кон­такти працівників підприємства з носіями такої інформації;

- конфіденційну інформацію, отриману способом несанкціонованого доступу до неї.

Оперативна реалізація заходів з розробки і охорони інформаційної складової економічної безпеки здійснюється послідовним виконанням пе­вного комплексу робіт, а саме:

а) збирання різних видів необхідної інформації, яка здійснюється че­рез офіційні контакти з різноманітними джерелами відкритої інформації, неофіційні контакти з носіями закритої інформації, а також за допомогою спеціальних технічних засобів.

б) обробка і систематизація отриманої інформації, яка ведеться від­повідною службою підприємства з метою впорядкування для наступногобільш глибокого аналізу. Для цього створюються класифікатори інформа­ції і досьє, внутрішні бази даних і каталоги.

в) аналіз отриманої інформації, який включає всебічну обробку отриманих даних з використанням різних технічних засобів і методів ана­лізу. В процесі здійснення аналітичних робіт виконуються прогнозні роз­рахунки по всіх аспектах інформаційної діяльності і можливих варіантах поведінки середовища бізнесу за допомогою різних методів моделювання.

Захист інформаційного середовища підприємства, яке традиційно охоплює:

- заходи по захисту суб'єкта господарювання від промислового шпи­гунства з боку конкурентів або інших юридичних і фізичних осіб;

- технічний захист приміщень, транспорту, кореспонденції, перего­ворів, різної документації від несанкціонованого доступу зацікавлених юридичних і фізичних осіб до закритої інформації;

- збір інформації про потенційних ініціаторів промислового шпигун­ства і проведення необхідних попереджувальних дій з метою припинення таких спроб.

Зовнішня інформаційна діяльність, яку направляють на створення в очах громадськості сприятливого іміджу підприємства і протидію спробам завдати збитку репутації даної підприємства через розповсюдження про неї помилкової інформації.

Проблему охорони екологічної безпеки суспільства від суб'єктів гос­подарювання, які здійснюють виробничо-комерційну діяльність, можна вирішити тільки через розробку і ретельне дотримання національних (між­народних) норм мінімально допустимого вмісту шкідливих речовин, які потрапляють в оточуючу середовище, а також дотримання екологічних па­раметрів продукції, яка виготовляється. Підприємства-продуценти добро­вільно не будуть цього робити, оскільки такі заходи вимагають додаткових витрат на очисні споруди і на відповідні ефективні екологічно чисті техно­логії. Єдиним чинником, який спонукає підприємства до належної екологі-зації виробництва, є вживання відчутних штрафів за порушення націона­льного екологічного законодавства.

При цьому індикаторами екологічної складової економічної безпеки є, з одного боку, нормативи гранично допустимої концентрації шкідливих речовин, встановлені національним законодавством, а з іншою - аналіз ефективності заходів по забезпеченню такої екологічної складової.

На підставі загальних стратегічних рекомендацій, оброблених за на­слідками аналізу карти розрахунку ефективності здійснюваних заходів, планується комплекс заходів по розробці екологічної складової економіч­ної безпеки в майбутньому. План забезпечення екологічної складової є ча­стиною загального плану (програми) для досягнення належного рівня еко­номічної безпеки в цілому. Він має вид логічного сценарію здійснення не­обхідного комплексу заходів в календарній послідовності з додаванням розрахунку ефективності практичної реалізації цих заходів.

Алгоритм процесу охорони екологічної складової економічної без­пеки полягає в проведенні таких послідовних дій:

1) розрахунок карти ефективності здійснюваних заходів по охороні екологічної складової економічної безпеки на підставі звітних даних про фінансово-господарську діяльність підприємства (організації);

2) аналіз виконаних розрахунків і розробка рекомендацій для підви­щення ефективності здійснюваних заходів;

3) розробка альтернативних сценаріїв реалізації запланованих заходів;

4) вибір пріоритетного сценарію на основі порівняння розрахунків ефективності запланованих заходів;

5) передача вибраного планового сценарію у складі загального плану охорони економічної безпеки в підрозділи, які здійснюють функціональне планування фінансово-господарської діяльності підприємства (організації);

6) практичне здійснення запланованих заходів в процесі діяльності відповідного суб'єкта господарювання.

Явища, які негативно впливають на рівень силової складової еконо­мічної безпеки, зумовлюються декількома причинами. Основними з них є:

- нездатність підприємств-конкурентів досягти переваг коректними методами ринкового характеру, тобто за рахунок підвищення якості влас­ної продукції, зниження поточних витрат на виробництво (діяльність), удосконалення маркетингових досліджень ринку і т.п.;

- кримінальні мотиви отримання злочинними юридичними (фізич­ними) особами доходів через шантаж, шахрайство або крадіжки;

- некомерційні мотиви посягань на життя і здоров'я керівників і пра­цівників підприємства (організації), а також на майно підприємства.

Названі спонукальні мотиви можуть зумовити спроби негативного впливу (фізичного і морального характеру) на працівників підприємства. Спроби фізичного усунення керівників, вищих менеджерів і головних фахі­вців трапляються переважно унаслідок зіткнення комерційних інтересів пі­дприємств (організацій)-конкурентів, конфліктами керівництва підприємст­ва (організації) з кримінальними організаціями (обличчями), а також полі­тичними мотивами. Спроби морального тиску на працівників тієї або іншої підприємства, як правило, робляться з метою примусити їх вчинити дії, які завдаватимуть збитку економічної безпеки і ефективному функціонуванню підприємства. Виконавцями таких дій можуть бути представники криміна-літету, корумповані урядовці служб безпеки і податкових служб або спеціа­льно найняті для цього люди і організації. Основні види діяльності з метою організації силової складової економічної безпеки наведено в табл. 27.2.

27.3 Служба безпеки підприємства

Принципи організації та ключові завдання. На всіх великих і серед­ніх підприємствах (в організаціях) звичайно створюються автономні служ­би безпеки, а безпека функціонування невеликих фірм може забезпечува­тися територіальними (районними або міськими) службами, що в них фір­ма наймає одного чи кількох охоронців.

Таблиця 27.2 - Основні види діяльності служб підприємства з метою орга­нізації силової складової економічної безпеки

Вид діяльності

Напрям діяльності

Підрозділи підприєм­ства

Забезпечення фізичної і моральної безпеки співро­бітників

Охорона співробітників, збір інформації та застережливі дії з метою уникнення загрози їх без­пеки.

Служба безпеки Інформаційно-аналітичний підроз­діл

Гарантування безпеки майна і капіталів підпри-ємства(організації)

Охорона майна (будівель, спо­руд, обладнання, транспорту) Охорона перевезень Страховка майна і ризику Забезпечення безпеки інвесту­вання

Служба безпеки Фінансова служба

Безпека інформаційного середовища підприємства

Захист від промислового шпи­гунства

Збір інформації про зовнішнє середовище бізнесу

Служба безпеки Інформаційно-аналітичний підроз­діл

Забезпечення сприятливо­го зовнішнього середови­ща бізнесу

Застережливі дії для запобігання загроз

Робота з громадськістю і пресою Політика лобіювання

Вище керівництво підприємства Служба зв'язку з гро­мадськістю Служба безпеки

Такі служби охорони, як правило, створюються при місцевих орга­нах внутрішніх справ або при державній службі безпеки.

Служба безпеки підприємства постійно виконує певний комплекс за­вдань. Головними з них для будь-якої фірми є такі:

1) охорона виробничо-господарської діяльності та захист відомостей, що вважаються комерційною таємницею підприємства;

2) організація роботи з правового та інженерно-технічного захисту комерційних таємниць підприємства;

3) запобігання необгрунтованому допуску й доступу до відомостей та робіт, які становлять комерційну таємницю;

4) організація спеціального діловодства, яке унеможливлює несанк­ціоноване одержання відомостей, віднесених до комерційної таємниці від­повідного підприємства;

5) виявлення та локалізація можливих каналів витоку конфіденційної інформації в процесі звичайної діяльності та за екстремальних ситуацій;

6) організація режиму безпеки за здійснення всіх видів діяльності, включаючи зустрічі, переговори й наради в рамках ділового співробітниц­тва фірми з іншими партнерами;

7) забезпечення охорони приміщень, устаткування, офісів, продукції та технічних засобів, необхідних для виробничої або іншої діяльності;

8) організація особистої безпеки керівництва та провідних менедже­рів і спеціалістів підприємства;

9) оцінка маркетингових ситуацій та неправомірних дій конкурентів і зловмисників.

Зрозуміло, що перелік конкретних завдань стосовно організації систе­ми безпеки підприємства залежно від специфіки його діяльності може бути більшим або меншим, але він завжди має бути достатнім та обгрунтованим.

Функції, об'єкти та управління безпекою. Сукупність конкретних за­вдань, що стоять перед службою безпеки фірми, зумовлює певний набір виконуваних нею функцій. Загальні функції, що покладаються на службу безпеки підприємства:

1. Організація і забезпечення пропускного та внутрішньо об'єктного режиму в приміщеннях; порядок несення служби; контроль дотримання вимог режиму персоналом підприємства і партнерами (відвідувачами)

2. Участь у розробці основоположних документів (статуту, правил внутрішнього розпорядку, договорів тощо) з метою відображення в них вимог організації безпеки й захисту (комерційної таємниці

3. Розробка та здійснення заходів із забезпечення роботи з докумен­тами, що містять відомості, які є комерційною таємницею, контроль вико­нання вимог матеріалів інструктивного характеру

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67 


Похожие статьи

Б Г Шелегеда - Економіка підприємства навчальний посібник