В І Статівка - Взаємозв'язане навчання видів мовленнєвої діяльності учнів основної школи в процесі підготовки та створення текстів - страница 1

Страницы:
1  2  3  4  5  6 

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА

СТАТІВКА Валентина Іванівна

УДК 373.5.016:811.161.1

ВЗАЄМОЗВ'ЯЗАНЕ НАВЧАННЯ ВИДІВ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ТА СТВОРЕННЯ ТЕКСТІВ

13.00.02 - теорія і методика навчання російської мови

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук

Київ - 2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі загального та російського мовознавства Сумського держаного педагогічного університету імені А.С. Макаренка, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник:        доктор педагогічних наук, професор

Пашківська Наталія Арсенівна,

пенсіонер

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Іваненко Валентин Кузьмич,

Запорізький державний університет, професор кафедри методики викладання філологічних дисциплін доктор філологічних наук, професор Молотаєва Наталія Віталіївна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри російської мови; доктор педагогічних наук, професор Онкович Ганна Володимирівна, Інститут вищої освіти АПН України завідувач відділу теорії та методики гуманітарної освіти Провідна установа: Харківський національний педагогічний

університет імені Г.С. Сковороди, кафедра української мови,

Міністерство освіти і науки України, м. Харків

Захист відбудеться_2 березня_2006 року о_14_годині на засіданні спеціалізованої

вченої ради Д. 26. 053. 07 у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9. Автореферат розіслано_1 лютого_2006 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.В. Кравець

ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Розвиток національної системи освіти в Україні йде шляхом гуманізації, про що свідчать зміст реформ, сутність державних документів, які визначають стан і перспективи освіти: Закон України про мову, Державна національна програма "Освіта" ("Україна XXI століття"), Національна доктрина розвитку освіти в Україні у XXI столітті, Державний стандарт базової і повної середньої освіти та ін. У кожному з документів визначаються принципи, що мають домінувати в ході структурно-змістовних і процесуальних перетворень: особистісна орієнтація навчання, соціокультурна спрямованість, комунікативно-діяльнісний підхід до навчання.

У стані реструктуризації знаходиться і лінгвістична освіта. Процес змін у системі лінгвістичної освіти в Україні ускладнений тим, що в країні проживають громадяни понад ста національностей, і всі вони мають забезпечені Конституцією України (ст. 53) права на навчання і виховання в дусі своїх національних традицій, у дусі взаємопізнання і поваги до державної мови і мов та культур різних етнічних груп нашої країни, права на вивчення рідної мови й удосконалення її методики. Унаслідок чого в методиці на перший план висуваються проблеми інтегративного характеру (актуальні для вивчення мови кожної національності, що проживає в країні). Найважливішою поміж цих проблем є взаємозв'язане навчання видів мовленнєвої діяльності, що в нашому дослідженні розглядається на базі рідної російської мови.

Взаємозв'язане навчання передбачає: а) рівнобіжне навчання усіх видів мовленнєвої діяльності на основі спільного мовно-мовленнєвого матеріалу; б) послідовність у роботі з видами мовленнєвої діяльності (від рецептивних видів - до продуктивних); в) управління формуванням предметного плану висловлювань; г) керівництво самостійною інтелектуально-мовленнєвою діяльністю.

Досвід розвитку методики навчання мов на комунікативній основі показує, що на етапі початкового її впровадження домінує не взаємозв'язане, а диференційне навчання кожного виду мовленнєвої діяльності окремо. Зараз методика навчання рідної мови знаходиться на такому етапі свого розвитку, коли стало можливим і запитаним взаємозв'язане навчання видів мовленнєвої діяльності як найбільш ефективний шлях формування мовленнєвих умінь. В умовах дефіциту навчального часу він дає змогу без спеціальних витрат забезпечити денотативний план монологічного і діалогічного мовлення учнів, демонструвати зразки вживання досліджуваних мовних одиниць у мовленні майстрів слова, скорочувати витрати навчального часу в процесі діагностики і контролю. Усе цестало імпульсом до детального дослідження взаємозв'язаного навчання, розробки теоретичних аспектів проблеми, перевірки передбачуваних результатів у практиці експериментального навчання на базі шкіл з рідною російською мовою навчання.

Теоретичні передумови для розробки методики взаємозв'язаного навчання видів мовленнєвої діяльності створені працями психологів, педагогів, лінгвістів. Першорядне значення мають психологічні положення про єдину психофізіологічну основу всіх видів мовленнєвої діяльності (М.І. Жинкін, В.П. Зінченко, І.О. Зимня та ін.), про фазовий характер породження мовленнєвої діяльності (Л.С. Виготський, О.О. Леонтьєв, А.Р. Лурія, О.С. Кубрякова та ін.), про фактори, що впливають на розвиток інтелектуально-мовленнєвих здібностей особистості (Д.М .Богоявленський, Н.О. Менчинська, О.М. Кабанова-Меллер, І.С. ЯкІманська, Н.О. Чуприкова та ін.), про закономірності сприйняття мови (Г.Г. Гранік, В.В. Знаків, О.В. Соболєва, О.О. Леонтьєв,

H. П. Локалова та ін.).

Надзвичайно важливе значення мають дані педагогічних досліджень, присвячених проблемі вибору стратегій педагогічної взаємодії (Д.А. Бєлухін, І.Д.Бех, В.О. Кан-Калік, О.Г. Ковальов, С.О. Шеїн, І.І. Риданова), впливу стилю педагогічної взаємодії на ефективність спілкування, дані про роль спілкування в розвитку інтелектуально-мовленнєвих здібностей особистості (Б.Г. Ананьєв, В.Л. Бехтерев, Л.О. Бодальов, О.О. Леонтьєв, С.Л. Братченко, З.І. Кличникова, Г.С. Костюк, В.А. Семиченко,

I. С. Якіманська та ін.)

У методичній науці, що спирається на досягнення психології, педагогіки, лінгвістики, в останні десятиліття досягнуті значні успіхи в розробці методики комунікативного навчання російської мови. М.М. Шанський, аналізуючи стан методичної науки, зазначає, що саме в цьому напрямку методика помітно зрушила вперед. І це не випадково, тому що створена база для її розвитку: описані закономірності і виявлені тенденції розвитку мовлення (І.О. Зимня, М.Р. Львів, Т.М.Пахнова, К.М. Пліско, Л.П. Федоренко й ін.); сформовані теоретичні основи комунікативного вивчення курсу російської мови в країнах СНД і України та розроблені практичні методики розвитку мовленнєвої діяльності (Є.П. Голобородько, П.І. Білоусенко, О.О. Бистрова, Н.О. Іполітова, В.І. Капінос, А.Ю. Купалова, А.П. Коваль, В.М. Мещеряков, Г.О. Михайловська, Г.В. Онкович, Л.М. Паламар, Н.А. Пашківська, М.І. Пентилюк, М.Б. Успенський, М.М. Шанський та ін); висвітлені питання навчання окремих видів мовленнєвої діяльності (О.М. Біляєв, К.І. Бикова, Н.В. Бондаренко, М.С. Вашуленко, Л.М. Вьюшкова, О.П. Глазова, І.П. Гудзик, Л.В. Давидюк, А.Д. Дєйкіна, Т.К. Донченко, Т.О. Ладиженська, Н.А. Лобко-Лобанівська, С.І. Львова, Л.І. Мацько, В.Я. Мельничайко, С.О. Караман, В.О.

Корсаков, Л.В. Скуратівський, О.С. Снітко, Г.Т. Шелехова та ін.);розроблені методичні аспекти культури мовлення і спілкування (А.О. Акішина, Л.О. Введенська, О.Г Дзюбенко, Л.П. Іванова, Л.Г. Павлова, І.О. Стернін, Н.М. Формановська та ін.); культури російського мовлення в умовах двомовності (Н. М. Арват, А.М. Богуш, Л.В.Вознюк, В.К. Іваненко, Н.Г. Озерова, Л.Н. Сінєльнікова, Г.П.Циганенко та ін).

У царині методики навчання іноземних мов ученими визначений обсяг поняття "взаємозв'язане навчання",виведені основні положення, що визначають специфіку взаємозв'язаного навчання іноземних мов (І.О.Зимня, О.Д. Митрофанова, В.Г. Костомаров, М.Д. Кир'ян); виявлені основні аспекти спрямованого педагогічного впливу: керування процесом оволодіння мовленням, організація навчального процесу як співробітництва, активізація власне особистісних резервів учня (А.П. Бобирєва, Л.І. Айдарова, В.В. Андрієвська, В.Я. Ляудис, О.В. Мудрик, Г.О. Стежко, Т.К. Цвєткова й ін.).

Вченими описані можливості взаємозв'язаного навчання видів мовленнєвої діяльності в школах України в процесі оволодіння лінгвістичними знаннями (Г.О. Михайловська), однак недостатньо досліджені особливості взаємозв'язаного навчання в процесі формування текстотвірних умінь, що породжує цілий ряд суперечностей: об'єктивна потреба в удосконаленні мовленнєвих умінь і обмаль навчального часу для її реалізації; наявність можливості формування умінь у всіх видах мовленнєвої діяльності, але відсутність цілеспрямованої роботи з їх формування в процесі підготовки і створення текстів; потреба в самостійній інтелектуально-мовленнєвій діяльності, зумовлена циклічним характером роботи у взаємозв'язаному навчанні (у школі - вдома - у школі), і відсутність необхідних засобів для організації самостійної пізнавально-практичної діяльності учнів.

У сучасній методичній науці немає досліджень, у яких були б описані теоретичні основи і представлена чітка система формування умінь з різних видів мовленнєвої діяльності у їх взаємозв'язку як у навчанні, так і в самостійній пізнавальній діяльності (у ході підготовки і створення текстів різних жанрів). Існує необхідність у розкритті резервів розвитку мовленнєвої діяльності в процесі оволодіння мовленнєвознавчою інформацією; належить описати можливості оптимізації навчального процесу, що співвідноситься з підготовкою до створення тексту; визначити оптимальну кількість творів з розосередженою підготовкою та їх жанри.

Отримані дані в ході вивчення сучасного стану досліджуваної проблеми свідчать про те, що ускладнення, які відчувають учителі й учні, - наслідок недостатньої розробленості аспектів методики комунікативно-діяльнісного навчання російської мови: не розкриті можливості розвитку видів мовленнєвої діяльності в самостійній роботі; невизначені переваги того чи іншого підходу до розвитку видів мовленнєвої діяльності; не досліджені теоретичні основи взаємозв'язаного навчання в школах України; не створена система засобів і методів для реалізації такого підходу до навчання.

Таким чином, актуальність наукового дослідження зумовлена необхідністю обґрунтування нового підходу до розвитку мовленнєвої діяльності - взаємозв'язаного навчання, що стає можливим лише в умовах комунікативно-діяльнісного навчання мов, у тому числі російської як рідної.

Усе зазначене свідчить про те, що дослідження актуальне в таких аспектах:

- теоретичному: у зв'язку з необхідністю розробки сучасної цілісної теоретичної системи взаємозв'язаного навчання видів мовленнєвої діяльності;

- методичному: розробка методичної системи цілеспрямованого взаємозв'язаного розвитку всіх видів мовленнєвої діяльності потребує опори на структуровану, об'єднану цілісною науковою концепцією теоретичну базу;

- практичному: з огляду на необхідність створення програми і навчальних посібників, побудованих з урахуванням основних концептуальних положень;

- соціокультурному: розробка й обґрунтування критеріїв добору дидактичного матеріалу, що забезпечує посилення закладених у чинній програмі зв'язків мовної і культурно-пізнавальної діяльності, формування шанобливого ставлення до державної мови і мов різних національностей, що населяють територію країни, пізнання їхніх традицій, звичаїв, обрядів, засвоєння того, що є національною гордістю народу, виховання патріотів своєї Батьківщини;

- міжмовному: проблема взаємозв'язаного навчання актуальна для будь-якої рідної мови, що вивчається на комунікативній основі.

Зв'язок дисертаційного дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри російського та загального мовознавства Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка "Теоретичні проблеми і розробка методичних основ навчання російської мови та мовленнєвої діяльності " (протокол № 1 від 30 серпня 2002 р.) і є складовою частиною наукової роботи університету в аспекті державної програми "Вчитель". Тему дисертації затверджено вченою радою Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка (протокол № 6 від 26 лютого 2001р.) та узгоджено Радою з координації в галузі педагогічних і психологічних наук АПН України (протокол № 4 від 11 квітня 2001).

Об'єкт дослідження - процес формування в учнів основної школи умінь текстосприйняття і текстотворення.

Предмет дослідження - система роботи з формування в школярів умінь і навичок створення тексту в процесі взаємозв'язаного навчання і самостійної пізнавально-практичної діяльності.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні концепції взаємозв'язаного навчання видів мовленнєвої діяльності в процесі формування текстотвірних умінь, виявленні ефективних шляхів розвитку мовлення учнів і розробці системи методів і засобів навчання школярів.

Основу концепції дослідження складають такі положення:

- результатом лінгвістичної освіти особистості повинні стати розвинуті компетенції (мовна, мовленнєва, комунікативна), що забезпечується оволодінням знаннями, уміннями, навичками і способами інтелектуально-мовленнєвої діяльності при максимальній активізації суб'єкта інтелектуально-мовленнєвої діяльності;

- лінгвістичні основи формування умінь текстотворення і текстосприйняття мають відповідати сучасним уявленням про механізми і сутнісні характеристики текстових феноменів, які забезпечують ефективне формування мовленнєвої і комунікативної компетенцій школярів;

- розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності взаємозумовлений і відбувається в процесі самої діяльності, що може бути розподілена у сфери навчання та самостійної діяльності школярів;

- процес навчання школярів має бути забезпечений спеціальним інструментарієм для формування мотиваційної сфери, підкріплений необхідними засобами організації й управління самостійною пізнавальною діяльністю, засобами діагностики і корекції умінь з урахуванням індивідуального рівня їх сформованості.

Гіпотеза дослідження полягає в припущенні про те, що ступінь сформованості умінь текстотворення буде вищим, а навчальний процес стане більш ефективним, якщо організувати взаємозв'язане навчання, яке базується на об'єктивному зв'язку всіх видів мовленнєвої діяльності.

Реалізація цього підходу можлива за таких умов:

а) в основі взаємозв'язаного навчання має домінувати певний вид мовленнєвої діяльності, який визначає зміст і обсяг роботи з іншими видами МД;

б) взаємозв'язане навчання передбачає розподіл навчальної діяльності школярів у сфери самостійної діяльності і колективної ;

в) ефективність навчання може бути досягнута за умови забезпечення спеціальною системою роботи, що сприяє активній інтелектуально-мовленнєвій діяльності школярів з різним рівнем сформованості мовленнєвих умінь.

Відповідно до предмета, мети, гіпотези визначені завдання дослідження.

1. Розробити теоретичні основи взаємозв'язаного навчання в процесі формування текстотвірних умінь:

а) виявити лінгвістичні передумови, що сприяють формуванню умінь текстосприйняття і текстотворення у взаємозв'язку;

б) визначити психологічні основи розвитку видів мовленнєвої діяльності у взаємозв'язку;

в) обґрунтувати дидактичну базу формування умінь текстосприйняття і текстотворення в умовах взаємозв'язаного навчання.

2. Вивчити стан досліджуваної проблеми в сучасній лінгводидактиці.

3. Виявити рівень сформованості умінь продуктивної мовленнєвої діяльності учнів 5 - 9 класів.

4. Створити й експериментально перевірити систему роботи з формування умінь текстотворення у взаємозв'язку з уміннями текстосприйняття в процесі навчання і самостійної пізнавально-практичної діяльності.

Методи дослідження: 1) теоретичні: аналіз і синтез лінгвістичної, психологічної і методичної літератури, державних документів, що регулюють процес освіти в Україні; аналіз і синтез результатів дослідження, статистичної обробки даних, отриманих у ході експериментального навчання; теоретичне моделювання навчального процесу; 2) педагогічний експеримент (формувальний, контрольний); 3) емпіричні: спостереження за навчальним процесом, зрізи, бесіди, анкетування, рейтинг.

Джерела дослідження: державні документи, що визначають розвиток загальної лінгвістичної освіти в Україні, програми, підручники, дисертаційні дослідження, автореферати, першоджерела лінгвістичних, психологічних, педагогічних робіт, матеріали наукових періодичних видань (статті, статистичні дані).

Експериментальна база дослідження. Базою дослідження виступили НВК №2, ЗОШ 1-111ступенів № 27 м. Сум, Улянівська ЗОШ 1-111 ступенів Сумської області, Чорноморська ЗОШ 1-111 ступенів № 2 Сімферопольської області, колегіум №96 м.Запоріжжя, ЗОШ 1-111 ступенів № 4 м. Вінниця, ЗОШ 1 - 111 ступенів № 24 м. Херсона, Першотравнева ЗОШ 1-111 ступенів № 1 Харківської області.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше досліджені теоретичні основи взаємозв'язаного навчання видів мовленнєвої діяльності в процесі формування умінь текстотворення в колективній та самостійній інтелектуально-мовленнєвій  діяльності  учнів;   розроблена  лінгводидактична модельпоетапного взаємозв'язаного навчання; обґрунтована і створена цілісна система роботи з формування умінь текстосприйняття і текстотворення у взаємозв'язку.

Теоретична значимість дослідження полягає в тому, що в ньому виявлені лінгвістичні передумови, психологічні і дидактичні основи, які визначають методику взаємозв'язаного навчання видів мовленнєвої діяльності в процесі формування текстотвірних умінь; теоретично обґрунтовані умови взаємозв'язаного розвитку мовленнєвої діяльності в процесі самостійної інтелектуально-мовленнєвої діяльності; встановлений характер впливу взаємозв'язаного навчання на кінцевий продукт - текст; визначена залежність інтенсивності навчального процесу від послідовності роботи з видами мовленнєвої діяльності і характеру дидактичних одиниць.

Практична значимість дослідження полягає в тому, що розроблена, експериментально перевірена і впроваджена система роботи з формування умінь текстотворення у взаємозв'язку з уміннями інших видів мовленнєвої діяльності учнів шкіл, де ведеться навчання російською мовою; розроблені засоби, що забезпечують організацію і контроль інтелектуально-мовленнєвої діяльності школярів у навчанні; відібрана система мовленнєвознавчих понять, необхідних і достатніх для формування мовленнєвої і комунікативної компетенцій учнів 5 -9 класів.

Результати дослідження використані в програмі з російської мови для шкіл з російською мовою навчання, навчальних посібниках, методичних рекомендаціях і публікаціях у періодичній пресі. Матеріали дослідження використовуються під час читання лекцій на курсах підвищення кваліфікації при обласних інститутах післядипломної освіти вчителів, на всеукраїнських семінарах працівників освіти, на лекціях і практичних заняттях зі студентами педвузів. Вони можуть бути корисні при створенні підручників, навчальних посібників, при удосконалюванні програм.

Методологічну основу дослідження складають базові положення теорії наукового пізнання, ідеї філософії освіти як інтегративної сфери наукових знань, що складає цілісне уявлення про сутність найбільш важливих освітньо-виховних проблем.

В основу дослідження покладені принципи філософії гуманізму, що визначають особистість як найвищу цінність суспільства: особистісна зорієнтованість, соціокультурна спрямованість, активна творча діяльність і ін.

Теоретичну основу дослідження складають праці філософів, лінгвістів, психологів і дидактів, у яких:

- мова і мовлення розглядаються як діалектична єдність, а вивчення мови подається з погляду її структури, семантики і функції (В.О. Аврорин, Н.М. Арват, Е. Бенвеніст, А.В.

Бондарко, В.Г. Гак, А.П. Загнітко, Г.О. Золотова, В.І. Кононенко, Н.П. Кочерган, Н.Ю. Шведова та ін.);

- закладені основи лінгвістичної теорії тексту і теорії комунікації (А.О. Акішина, Ф. Бацевич, М.М. Бахтін, Н.Д. Бурвикова, І.Р. Гальперін, С.І.Гіндін, О.П.Воробйова, Г.В. Колшанський, І. Колегаєва, О.І. Москальська, В.М.Мещеряков, В.П. Мусієнко, В.О. Кухаренко, Г.Я. Солганик, О.О. Селіванова, Н.В. Молотаєва-Слухай, З.Я. Тураєва, І.А. Фігуровський, W. Dressier, P. Hartmann, V.A. Mathesius, K.Muller та ін.);

- висвітлені основи психолінгвістичної теорії текстосприйняття і текстотворення (А.А. Брудний, Г.І. Богін, С.А. Васильєв, Г.Г. Граник, Л.П. Доблаєв, І.А. Зимня, Н.П. Локалова, Л.Н. Мурзін, О.В. Соболєва, О.С. Штерн і ін.);

- досліджено функціонування російської мови в умовах двомовності (О.А. Бистрова, Г.П. Їжакевич, В.І. Кононенко, Н.Г. Озерова, Л.М. Синельнікова, А.Є. Супрун, Г.П.Циганенко та ін.);

- відбиті проблеми розвитку особистості, її інтелектуально-мовленнєвих здібностей у діяльності спілкування (Б.Г. Ананьєв, А.Л. Бодальов, А.А. Брудний, О.О. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов, В.О. Панфьоров, А.А. Залєвська, Г.С. Костюк, Г.О.Ковальов, Н.В. Лейтес, Б.Т. Теплов та ін.);

- розглянутий вплив психофізіологічних факторів, змісту навчання, активності особистості на формування розумових дій і мовленнєвих здібностей (Д.М. Богоявленський, В.В. Давидов, Н.О. Менчинська, А.К. Маркова, М.Я.Мікулінська, Н.І. Чуприкова, І.С. Якіманська та ін.);

- описані принципи, зміст і методи розвитку мовленнєвої діяльності учнів на уроках російської й української мов (О.М. Біляєв, М.Т. Баранів, М.С. Вашуленко, Л.І. Величко, Л.В. Вознюк, Є.П. Голобородько, О.М. Горошкіна, І.П.. Гудзик, Т.К. Донська, Т.К. Донченко, Н.О. Іполітова, В.І. Капінос, А.Ю. Купалова, Т.О. Ладиженська, М.Р. Львів, С.І. Львова, В.Я. Мельничайко, Г.О. Михайлівська, Н.Я. Палихата, Н.А. Пашківська, М.І. Пентилюк, Л.М. Паламар, К.В. Плиско, Л.П.Федоренко та ін).

Дослідження проводилося автором протягом 11 років і складалося з трьох етапів.

Перший етап (1992 - 1994) - аналізувалася лінгвістична, психологічна, психолого-педагогічна література з проблеми навчання мовленнєвої діяльності під час вивчення російської мови.

Здійснювалася робота з уточнення об'єкта і предмета дослідження; визначалися завдання, методи наукового дослідження; велася розробка діагностувальних завдань для констатувального зрізу.

Другий етап (1995 - 1998) - вивчався досвід роботи учителів, велося спостереження за навчальним процесом, проводилося анкетування серед учителів і учнів, аналізувалися програми, підручники, роботи учнів з метою одержання емпіричних даних про сучасний стан досліджуваної проблеми; проводилися лабораторні експерименти з метою перевірки впливу окремих видів завдань на формування умінь мовленнєвої діяльності, методичної доцільності окремих ланок системи вправ; відбувався добір дидактичних одиниць для процесу навчання; розроблялася методика взаємозв'язаного навчання видів мовленнєвої діяльності.

На цьому етапі досліджувався методом констатувального зрізу рівень володіння уміннями текстотворення і текстосприйняття учнями шкіл з російською мовою навчання.

На третьому етапі (1999 - 2004) проводилася експериментальна перевірка створеної системи формування текстотвірних умінь у процесі взаємозв'язаного навчання видам мовленнєвої діяльності в 5 - 9 класах; аналізувалися й узагальнювалися результати дослідження, формулювалися висновки.

Особистий внесок здобувача. Дослідження виконано одноосібно. Внесок здобувача полягає в

- теоретичному обґрунтуванні ідей і положень досліджуваної проблеми;

- безпосередньому керівництві експериментальною роботою;

- розробці навчальних посібників, програми експериментального навчання, розробці уроків, на яких реалізувалася програма;

- розробці і впровадженні діагностувальних методик вивчення рівня сформованості умінь учнів в області мовленнєвої діяльності;

- створенні для учнів 5 - 9 класів засобів організації інтелектуально-мовленнєвої діяльності в самостійній роботі.

Вірогідність і аргументованість отриманих результатів забезпечується методологічним і теоретичним обґрунтуванням вихідних позицій; використанням методів і засобів навчання, адекватних меті, предмету і завданням роботи; значним обсягом емпіричних даних, кількісно-якісним аналізом експериментальних даних, а також отриманими позитивними результатами.

Апробація та впровадження результатів дисертаційного дослідження. Основні положення і результати доповідалися на 9 Міжнародних, 5 Всеукраїнських, 5 міжрегіональних та інших конференціях, семінарах для працівників освіти України, педагогічних читаннях у Києві, Москві, Шуї, Воронежі, Вінниці, Севастополі, Харкові, Бердянську, Ялті та на щорічних звітних конференціях професорсько-викладацького складу Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка, під часщорічних 1999 р) читань циклу лекцій для вчителів, що проходять етап післядипломної освіти у Сумському і Воронезькому інститутах.

Страницы:
1  2  3  4  5  6 


Похожие статьи

В І Статівка - Взаємозв'язане навчання видів мовленнєвої діяльності учнів основної школи в процесі підготовки та створення текстів