Л В Кузнецова - Клінічна та лабораторна імунологія - страница 16

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131 

%

50-80

Абсолютна кількість Т-лімфоцитів (CD3)

109 /л

1,1-1,7

Кількість Т-хелперів (CD4)

%

36-55

Абсолютна кількість Т-хелперів (CD4)

109 /л

0,4-1,1

Кількість Т-супресорів (CD8)

%

20-33

Абсолютна кількість Т-супресорів (CD8)

109/л

0,3-0,7

Імуно-регуляторний індекс Th/Tc

Од

1,5-2,5

Показник диференцовки Т-лімфоцитів

Од

0,9-1,0

Кількість Т-хелперів 1 типа (CD45 Ra)

%

32-45

Кількість Т-лімфоцитів «пам'яті» (CD45 Ro)

%

-

Кількість активованих Т-лімфоцитів (HLA-DR)

%

12-20

Кількість Т-лімфоцитів з рецепторами до інтерлейкіну-2 (CD25)

%

13-24

Кількість нульових (недиференційованих. лімфоцитів

%

5-27

Спонтанна бластна трансформація (РБТЛ. лімфоцитів

%

до 10

Активована бластна трансформація (РБТЛ. лімфоцитів з фітоггемаглютиніном (ФГА)

%

36-54

Кількість активованих Т-хелперів (CD4/69)

%

40-70

Кількість активованих Т-супресорів (CD8/69)

%

40-70

Кількість лімфоцитів з негативною активацією (CD95)

%

5-10

Активність Т-лімфоцитів в РБТЛ з ФГА

%

20-80

Рівень рецепторів к інтерлейкіну-2

нг/мл

700-5000

3

Найменування показників

Од. виміру

Норма

Рівень інтерлейкіну-2

Од/мл

0-0,5

Рівень інтерлейкіну-12

пг/мл

30-100

Рівень ІФН

пг/мл

30-50

Чутливість лімфоцитів до імуномодуляторів

%

20-80

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ІМУНОГРАМ

Рекомендації, якими необхідно керуватися при інтерпретації імунограм (К. А. Лебедев):

1. Повноцінну інформацію можна отримати, проводячи аналіз іму-нограми в комплексі з оцінкою клінічної картини у даного пацієнта.

2. Комплексний аналіз імунограм більш інформативний, ніж оцін­ка кожного показника окремо.

3. Реальну інформацію в імунограмі несуть тільки стійко виражені зрушення показників.

4. Аналіз імунограми в динаміці більш інформативний як в діагнос­тичному, так і в прогностичному відношенні, чим одноразово отримана імунограма.

5. У переважній більшості випадків аналіз тільки однієї імуногра-ми дає можливість зробити лише орієнтування, а не безумовні виводи діагностичного і прогностичного характеру.

6. У висновках, що складаються на підставі клінічної картини і аналізу імунограми, ведучим повинен бути клінічний діагноз.

7. Відсутність зрушень імунограми за наявності клінічної картини запального процесу повинне трактуватися як атипова реакція імунної системи і є обтяжуючою ознакою перебігу процесу.

8. Оцінка імунного статусу - не єдиний, але один з найважливіших етапів виявлення хвороб, в основі яких лежать порушення в імунній системі людини.

Імунна система працює стереотипно, з використанням одних і тих же механізмів розпізнавання, руйнування і виведення чужорідного антигену. Умовно мікроорганізми можна підрозділити на позаклітинні і внутрішньоклітинні.

Головними ефекторними клітинами в боротьбі з позаклітинними збудниками (бактеріями. є нейтрофіли. Поглинальна і бактерициднафункції нейтрофілів різко посилюються у присутності комплементу і IgG. Вказані функції нейтрофілів активуються ФНП-а, IL-1P, IL-6 та іншими цитокінами, продукованими макрофагами, природними кіле-рами (NE-клітинами) і Т-лімфоцитами. Основну ефекторну функцію специфічного гуморального імунітету в захисті від позаклітинних збуд­ників (бактерій) здійснюють антитіла, що синтезуються плазматичними клітинами (зрілими В-лімфоцитами). Участь антитіл як ефекторної ланки в імунному захисті здійснюється в 3-х формах: нейтралізація збудника і його токсинів; активація комплементу; опсонізація.

Як приклад імунної відповіді при гострій бактерійній інфекції при­водимо історію хвороби хворої Л., 22 років, що страждала стрептококо­вою інфекцією та находилася на амбулаторному лікуванні в поліклініці з діагнозом: Гострий (стрептококовий) фурункульоз (Приклад 1.).

Імунограма (Приклад 1.). Як показали результати імунологічного дослідження у хворої Л. спостерігається помірний нейтрофільний лей­коцитоз, відносна лімфоцитопенія, підвищена ШОЕ. Вміст комплементу (білків гострої фази запального процесу) також підвищений. Спостеріга­ється посилення поглинальної активності нейтрофілів (збільшення фаго­цитарного індексу і фагоцитарного числа), спонтанній бактерицидності зі збереженням функціонального резерву окислювально-відновних власти­востей (підвищення спонтанного і індукованого НСТ-тесту, його резерву). Вміст циркулюючих імунних комплексів, імуноглобулінів класів M і G підвищено.

В цілому стан імунної системи відповідає гострому інфекційно-запальному процесу, реакція відображає наявність позаклітинної ін­фекції. Прогноз результату гострого запального процесу в конкретно­му випадку сприятливий і не вимагає імунокорекції. Рекомендується лікування: доксиціклін 0,1 г 2 рази на день протягом 7 днів; тридерм смазивати шкіру в ділянці фурункулів 2 рази на день 7 - 10 днів, іму-ноглобулін людини нормальний по 4,5 мл в/м через день 2-3 рази, есен-циале по 5,0 на аутокрові в/в 1 раз на день 5-10 днів.

Приклад 1. Імунограма хворої Л., 22 роки. Діагноз: Гострий фурункульоз.

Показник

Результат

Норма

Гемоглобін

136

Ж - 115 - 145, Ч - 132 - 164 г/л

Еритроцити

4,0

Ж - 3,7 - 4 ,7, Ч - 4,0 - 5,1 • 1012 /л

Тромбоцити

200

150 - 320 • 109/л

ШОЕ

22

2 - 15 мм / год

Лейкоцити

11,3

4 - 9 Г/л

Нейтр 43 - 71 % 2000-6500

П\я 1 - 4 % 80-400

С\я

Еоз. 0,5 - 5% 80-370

Баз.

0 - 1% 20-80

Мон 3 - 9% 90-720

Лімф.

25 - 37% 1600-3000

ВГЛ 1-5%

80-500

Плаз 0 - 1% 20-80

72

10

62

1

0

7

18

2

0

8140

1130

7010

110

0

790

2003

230

0

3

Імунологічні показники

Результат

Норма (од. СІ)

Імунологічні показники

Результат

Норма (од. СІ )

Т- лімф CD-2

Е - РУК акт

60

50 - 60%

Ig G

20,7

8,0-18,0 г\л

 

Е - РУК+ ГТ

62

 

Ig M

3,25

0,2-2,0г\л

 

Е - РУК тот.

68

50 - 80%

Ig A

2,01

0,3-3,0г\л

 

Абс. число

1380

1000 - 1800

ЦІК

132

30 - 50 од. опт. щільн.

 

Авто - РУК

6

1 - 10%

Поглинальна активність

ФІ

85

60 - 80%

 

Абс. число

120

60 - 200

 

ФЧ

4,66

1,5 - 3,5

В-лімф CD-22

Ем - РУК

5

2 - 9 %

НСТ -тест

Сп

15

До 10%

 

Абс. число

100

60 - 200

 

Інд

32

 

О-лімф.

%

27

34 - 36%

 

рез

17

>16%

 

Абс. число

540

100 - 450

Комплемент

СН-50

72

30 - 60 гем.од/мл

Головними ефекторними клітинами, що беруть участь у формуванні

імунної відповіді організму до внутрішньоклітинних збудників, є ма­крофаги, NК-клітини і Т-лімфоциті. Їх мікробицидні і цитотоксичні властивості різко підвищуються під впливом ІНФ-а і ІНФ-у, ФНП-а, IL-1, IL-2, IL-12 та інших цитокінів, що продукуються після активації антигенами збудника цих же трьох популяцій клітин.

Як приклад імунної відповіді при внутрішньоклітинному інфіку­ванні приводимо історію хвороби хворої В., 26 років, що страждає на гостру вірусну інфекцію, з клінічними проявами гострої герпетичної інфекції в області обличчя (Приклад 2.).

Імунограма (Приклад 2). Дані імунологічного обстеження дозволили нам встановити, що розвиток гострої вірусної інфекції (герпес) у даної хворої характеризується лімфоцитозом, незначним підвищенням ШОЕ, високим вмістом цитотоксичних лімфоцитів СD-16), активацією

Т-лімфоцитів, активацією фагоцитозу (поглинювальної активності ней­трофілів, спонтанної бактерицидності). Також спостерігається помірне підвищення концентрації циркулюючих імунних комплексів, імуногло-булінів класу М, що корелює з підвищенням специфічних імуноглобулінів класу М до вірусів (HSV, CMV), а також з позитивною ПЦР з ДНК цих же збудників. Дані показники свідчили на користь наявності гострої вірусної інфекції (активований варіант імунної відповіді).

Етіотропна та імунотропна терапія:

1. етіотропна противірусна терапія - зовіракс (ацикловір) 500 мг всередину 3 рази на день протягом 14 днів; герпевір (мазь) змащувати уражені ділянки шкіри і слизової оболонки губ 4 рази на день 7 діб;

2. неспецифічна противірусна терапія:

- віферон по 500000 МО 1 раз на день у свічках протягом 1 місяця; вірогель - змащувати уражені ділянки шкіри і слизової оболон­ки губ 2 рази на добу 5 - 7 діб;

3. специфічна противірусна терапія:

- імуноглобулін проти вірусу герпеса 1 типу 4,5 мл в/м через день 3 рази;

Імунореабілітація

4. індуктор інтерферону - циклоферон - 12,5% розчин для ін'єкцій - 2 мл, разова доза 0,25 г в/м на 1, 2, 4, 6, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26, 29 добу після інтерферонотерапії;

5. імунофан 1 мл в/м через день 10 ін'єкцій.

Отримані дані свідчать про виражене залучення системи імуніте­ту до інфекційного процесу. Зміни імунного статусу в обох випадках можуть свідчити на користь адекватної відповіді імунної системи з розвитком гострого запального процесу при бактерійному і вірусному інфікуванні.

Приклад 2. Імунограма хворого В., 26 років. Діагноз: Гостра герпес-вірусна інфекція в області обличчя, губ.

Показник

Гемоглобін

Еритроцити

Тромбоцити

ШОЕ

Лейкоцити

Нейтр.

43 - 71 % 2000-6500

П\я

1 - 4 %

80-400

36

3670

5

510

Імунологічні показники

Т- лімф CD-3

Т- хелп CD-4

Т- цитотокс

CD-8

ІРІ

NK-клітини

CD-16

В-лімф

CD-22

РБТЛ

Абс.

число

Абс.

число

Абс.

число

CD-4 /CD-8

Абс. число

Абс. число

Сп.

Інд.

Результат

134

3,9

270

18

10,2

Норма

Ж - 115 - 145, Ч - 132 - 164 г/л

Ж - 3,7 - 4 ,7, Ч - 4,0 - 5,1 • 1012 /л

150 - 320 • 109 /л

2 - 15 мм / год

4 - 9 Г/л

С\я

Еоз. 0,5 - 5% 80-370

31

3160

Результат

60

2630

24

1053

36

1580

0,67

29

1270

16

480

15

71

Баз. 0 - 1% 20-80

Мон 3 - 9% 90-720

Лімф.

25 - 37% 1600-3000

ВГЛ 1-5% 80-500

Плаз

0 - 1% 20-80

0

0

11

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131 


Похожие статьи

Л В Кузнецова - Клінічна та лабораторна імунологія