Л В Кузнецова - Клінічна та лабораторна імунологія - страница 22

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131 

Ліпокаліни

Стабільні білки, що є важливими алергенами тварин. Компоненти алергенів, які належать до родини білків ліпокалінів, виявляють лише обмежену перехресну реактивність між видами

Fel d 1, Fel d 4, Can f 1, Can f 2, Equ c 1, Mus m 1

CCD - перехресно реактивні карбогідратні детермінанти

Перехресно реактивні карбогідратні детермінанти (CCD) є карбо-гідратними молекулами, що приєднуються до білків, присутніх у клі­тинах всіх рослин, деяких комах і кліщів. IgE-антитіла до CCD також можуть допомогти пояснити перехресну реактивність.

Важливі компоненти алергенів

На сьогоднішній день вченими уже виявлено та охарактеризовано велику кількість компонентів алергенів із різних джерел і цей перелік постійно зростає одночасно з науковим прогресом. Інтерпретація інформації, отриманої внаслідок тестів компонентів алергену, була значним кроком вперед і поклала початок новій ері у галузі алегро діагностики. У наступному розділі висвітлюватимуться такі важливі аспекти, що допоможуть більше дізнатися про клінічні властивості окремих компонентів алергенів. Найвідоміші компоненти алергенів перераховані за рослинним, тваринним або іншим походженням у Таблиці 1 та за родинами білків у Таблиці 2. Обидві таблиці мають на меті дати короткий огляд базової інформації про компоненти алергенів, включаючи назви, білкові родини та і хні функції, схильність до первинної чутливості та перехресної реактивності. Таблиці містять компоненти, що є комерційно доступними у форматі мікроматриць (ImmunoCAP, ISAC, Phadia, Уппсала, Швеція) або будуть доступні у найближчий час.

МОЛЕКУЛЯРНА ДІАГНОСТИКА АЛЕРГЕНІВ РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ

Харчові продукти рослинного походження

Арахіс (Arachis hypogaea) - Ara h 1, 2, 3, 6, 8 та 9. IgE-антитіла до Ara h 1, Ara h 2, Ara h 3, Ara h 6 та особливо до Ara h 2 вважаються маркерами вродженої чутливості до арахісу [10-13]. Це стабільні білки і є індикаторами підвищеного ризику для системних і більш сильних реакцій на арахіс [10, 14, 15]. Ara h 2 виявляє високу гомологію до Ara h 6 [11, 14]. Чутливість до кількох алергенів є більш точним індикатором сильніших реакцій порівняно з чутливістю лише до одного з компо­нентів [10, 14]. Ara h 8 - це білок PR-10, гомолог Bet v 1, і є маркером первинної чутливості до пилку берези та вільхи. У підгрупі хворих з алергією на пилок берези випадки алергії на арахіс могли опосередко­вуватися перехресною реактивністю Bet v 1 з гомологічним алергеном арахісу Ara h 8 [21]. Ara h 8 - температуро-лабільний білок і тому при­готована їжа часто не викликає алергічної реакції. Присутність Ara h 9-специфічних IgE-антитіл часто асоційована з системними і більш сильними реакціями.

Соя (Glycine max) - Gly m 4, 5, 6 та S2. Gly m 4 належить до білкової родини PR-10 і є основним соєвим алергеном для хворих з алергією на сою і чутливістю до пилку берези. IgE-антитіла до Gly m 4 з високою ймовірністю викликають первинну чутливість до пилку берези або по­дібних дерев і часто асоційовані зі слабкими симптомами [21, 28, 29. Антитіла IgE до Gly m 5 та Gly m 6 вказують на первинну чутливість до сої.

Пшениця (Triticium aestivum) - Tri aA_TI, Tri a 18, Tri a гліадин, Tri a 19 (o-5 гліадин) та високомолекулярний глютенін. Позитивний результат на екстракт пшеничного борошна не завжди корелює з клі­нічними симптомами. Білкові фракції Tri a aA_TI (інгібітор a-амілази/ трипсину) з сирої та приготовленої пшениці є відповідними алергенами пшениці у випадку алергії на харчові продукти і також відіграють роль у розвитку залежної від пшениці анафілаксії, викликаної фізичними навантаженнями [34]. У дітей IgE-антитіла до o-5 гліадину (Tri a 19) асоційовані з ризиком миттєвих реакцій на пшеницю [36, 37

Гречка (Fagopyrum esculentum) - Fag e 16 kDa. - Гречка, псевдо­злак, вважається поширеним алергеном у країнах Азії. Fag e 16 kDa - основний алергенний білок гречки. Fag e 16 kDa (2S альбумін) також вважається основним алергеном у випадки алергії на гречку. Fag e 16 kDa подібний до BW 8 kDa з гречки, Ara h 6 з арахісу та Ric c 1 зкасторових бобів [43] і може відповідати за розвиток анафілактичних реакцій [44].

Яблуко та Персик - Mal d 1, Pru p 1, 3 та 4. Внаслідок перехресної реактивності з ботанічною родиною, розоцвіті компоненти Mal d 1 та Pru p 1 є хорошими представниками та маркерами для деяких фруктів з кісточкою, наприклад, вишні та абрикосу. Такі дані є справедливими не лише для яблука та персика [45].Виявлено п'ять типів алергії, в яких задіяно родини алергенів PR-10, LTP та профілін.

Лісовий горіх, фундук (Corylus avellana) - Cor a 1.0401, 8 та 9. Кілька різних IgE-зв'язуючих компонентів з лісового горіху було запро­поновано використовувати як кандидатів до чутливості та виявлення алергічних реакцій. Одними з найбільш інтенсивно досліджуваних молекул з фундуку протягом останнього десятиріччя є гомолог Bet v 1 1.04, профілін з фундуку Cor a 2 та LTP Cor a 8 [50]. Множинна чутли­вість до компонентів алергенів фундуку найчастіше спостерігається у пацієнтів з сильними симптомами [54].

Ківі (Actidinia deliciosa) - Act d 1, 2, 5 та 8. Алергія на ківі не є го­могенним розладом - виявляють кілька клінічних підгруп. Двома осно­вними алергенами ківі є тріолпротеаза актинідін (Act d 1) та тауматин-подібний білок (Act d 2). Стабільність Act d 1 та Act d 2 може бути одним з пояснень алергічного потенціалу ківі. Також описані деякі додаткові алергени, проте їхню клінічну важливість ще не доведено.

Селера салатна (Apium graveolens) - Api g 1. Api g 1, Bet v 1-PR-10, - основний алерген селери салатної, хоча профілін (Api g 4) та CCD також виявляють у пацієнтів з алергією на селеру [62-65]. Api g 1 більш стабільний до нагрівання, ніж багато інших білків PR-10, відпо­відальних за перехресну реактивність з пилком берези та полину серед інших овочів. При цьому структурна подібність є меншою порівняно з кількома іншими білками PR-10.

Морква (Daucus carota) - Dau c 1. Dau c 1-PR-10 - основний алерген моркви, відповідальний за перехресну реактивність з Bet v 1 пилку бе­рези. Профілін (rDau c 4) та CCD також виявляють у хворих з алергією на моркву [67]. Профілін може бути важливим алергеном у випадку алергії на моркву в регіонах, де берези не ростуть.

Інше насіння та горіхи

Кунжут (Sesamum indicum) - Ses i 1. Реактивність білку Ses i 1 (14 кДа, попередник 2S альбуміну) з сироваткою більшої частини пацієнтів з алергією на кунжут вказує на те, що це основний алерген кунжуту. Про­те, були виділені також інші алергени, такі як 7S глобулін віцилінового типу, запасний білок насіння кунжуту, названий Ses I 3 та інший 2S альбумін, названий Ses i 2 [68].

Бразильський горіх (Bertholletia excelsa) - Ber e 1. IgE до Ber e 1 (2S альбумін) асоційовані з клінічними реакціями на бразильський горіх [70]. Ara h 2 несе спільні IgE-зв'язуючі епітопи з алергенами мигдалю та бразильського горіху. Це може сприяти високому ступеню чутливості до горіхів у осіб з алергією на арахіс [18].

Волоський горіх (Juglans regia) - Jug r 1, 2, 3 та 4. IgE до запасних білків волоського горіху часто асоційовані з сильними алергічними реакціями [71]. Виявлено наступні важливі запасні білки волоського горіху - Jug r 1 (2S альбумін) [72], Jug r 2 (7S глобулін) [73] та Jug r 4 (11S глобулін) [74]. Часто спостерігаються перехресні реакції та/або подвійна чутливість між волоським горіхом, іншими горіхами, що рос­туть на деревах та арахісом [71].

Горіх кеш'ю (Anacardium occidentale) - Ana o 2. Ana o 2 - це 11S глобулін - запасний білок і основний алерген кеш'ю [76, 77]. Пере­хресна реактивність на основі подібності структури запасних білків з однієї білкової родини показана для 11S глобулінів легумін-подібних алергенів кеш'ю (Ana o 2), арахісу (Ara h 3) та інших горіхів, що ростуть на деревах (Jug r 4 волоського горіху, Cor a 9 лісового горіху) [20, 77].

ПИЛОК

Пилок бур'яну

Амброзія (Ambrosia artemisiifolia) - Amb a 1. Amb a 1 - основний компонент алергену амброзії, близько 95% пацієнтів з алергією на амб­розію чутливі до Amb a 1 [78]. Він вважається хорошим маркером для специфічної чутливості на амброзію, таким чином вказуючи, що СІТ алергенами/екстрактом пилку амброзіїї є клінічно значущим.

Полин (Artemisia vulgaris) - Art v 1 та 3. Art v 1 (дефенсин) та Art v 3 (LTP) - основні компоненти алергену полину [78-81]. IgE-антитіла до Art v 1 та/або Art v 3 можуть використовуватися в якості специфічних маркерних алергенів, вказуючи на те, що СІТ алергенами/екстрактом полину є клінічно значущим, якщо використання маркерів супрово­джується узгодженими клінічними симптомами з проявами.

Паріетарія (Parietaria judaica) - Par j 2. Par j 2 - основний ком­понент алергену P. judaica (стінниці іудейської), що відрізняється зна­чною подібністю до Par j 1 [86] і може використовуватися для виявлен­ня первинної чутливості до пилку Parietaria, цим самим вказуючи на можливість застосування паріетарії для СІТ пацієнтів [87].

Курай (Salsola kali) - Sal k 1. Sal k 1 (пептил-метил естераза) може вважатися специфічним маркером чутливості до пилку Salsola та іншиххеноподієвих (альбом Chenopodium), вказуючи на придатність до СІТ терапії пацієнтів з алергією на курай [90, 91]. Цей пилок є звичним для напівпустельних регіонів.

Англійський подорожник (Plantago lanceolata) - Pla l 1. Pla l 1 -основний алерген, що є білком, спорідненим до Ole e 1 алергену з пил­ку оливкового дерева, однак ця спорідненість, судячи з усього, не має великого клінічного значення [92, 93].

Пилок трав'янистих рослин

Тимофіївка (Phleumpratensis) - Phl p 1, 2, 4, 5, 6, 7, 11 та 12. Сту­пінь перехресної реактивності між пилком трав'янистих видів дуже високий [94, 95]. Однак, між підродинами трав все ж існують деякі відмінності.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131 


Похожие статьи

Л В Кузнецова - Клінічна та лабораторна імунологія