Л В Кузнецова - Клінічна та лабораторна імунологія - страница 26

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131 

B. Дефіцит компонентів комплементу С1-С9

C. Обидва вказаних варіанти не відносяться до порушень системи комплементу

38. Визначте найбільш частий дефект синтезу компонентів компле­менту, який обумовлює розвиток ангіоневротичного набряку:

A. Компоненти: C1, C2, C4

B. Компонент С3 i фактор В

C. Фактор C1

D. Інгібітор С1 комплементу

39. При транзиторній гіпогамаглобулінемії дитячого віку відмі­чається низький рівень:

A. Імуноглобулінів класу А

B. Імуноглобулінів класу E

C. Імуноглобулінів класу М

D. Імуноглобулінів класу G

40. Чи спостерігається недостатність імуноглобулінів одного або кількох класів у дітей в звичайних умовах?

A. Так

B. Ні

C. В певні періоди життя дитини

Вірні відповіді на питання:

11 ABC, 12 B, 13 B, 14 B, 15 C, 16 D, 17 E, 18 ABC, 19 ABC, 20 A, 21 ABCDE, 22 AB, 23 ABCD, 24 A, 25 A, 26 ABCDEF, 27 ABCDE, 28 ABCDE,

29 ABC, 30 D, 31 B, 32 ABCD, 33 B, 34 C, 35 AB, 36 A, 37 AB, 38 D, 39 ACD, 40 C.

ТЕМА 5.

ІМУННЕ ЗАПАЛЕННЯ І ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ.

ВІЛ ІНФЕКЦІЯ: ІМУНОПАТОГЕНЕЗ, ІМУНОДІАГНОСТИКА, ІМУНОКОРЕКЦІЯ

Актуальність теми. Однією з основних функцій імунної системи є розпізнавання і знищення тіл та речовин, що несуть ознаки чужорідної генетичної інформації, включаючи збудників інфекційних хвороб. При формуванні антиінфекційної резистентності в організмі розвиваються специфічні і неспецифічні механізми. Їх взаємодія схильна до певної тимчасової послідовності і характеризується синергізмом взаємного посилення.

З моменту опису перших випадків ВІЛ та СНІД й ідентифікації віру­су на початку 80-х років ХХ сторіччя захворювання придбало характер пандемії. По оцінках UNAIDS в 2008 р. у світі налічувалося більше 40 млн ВІЛ-інфікованих. Вперше ВІЛ-інфекція на Україні була зареєстро­вана в 1987 р. До 1994 р у країні відзначалися низькі темпи розвитку епідемії, домінував гетеросексуальний шлях поширення інфекції. За період з 1987 р. по 1994 р. було зареєстровано 183 ВІЛ-інфікованих громадян Україні. З 1995 р. по 1997 р. відбулося лавиноподібне поши­рення ВІЛ-інфекції серед споживачів ін'єкційних наркотиків в усіх областях Україні.

Загальна мета: Вивчення механізмів імунного захисту від інфек­ційних чинників (бактерії, віруси, грибки, паразити), особливостей імунної відповіді при гострому і хронічному запальному процесі іму-нопатогенеза при ВІЛ-інфекції та імунологічних методів їх виявлення і контролю.

Конкретні цілі:

1. Вивчення механізмів імунного захисту при бактерійних, вірус­них, протозойних, опортуністичних інфекціях.

2. Реакції імунної системи при грибковому ураженні та гельмін­тозі.

3. Значення стану імунної системи в розвитку опортуністичних і протозойних інфекцій.

4. Імунологічні методи діагностики інфекційних захворювань

5. Імунна відповідь при гострому запальному процесі.

6. Динаміка показників лейкограми, протеїнограми і імунограми при гострому, рецидивуючому і хронічному запаленні.

7. Вивчення імунопатогенеза, імунодіагностики та імунокорекції при ВІЛ-інфекції.

Початковій рівень знань— умінь:

1. Знати особливості антибактеріального імунного захисту.

2. Знати особливості противірусного імунного захисту.

3. Знати особливості проти грибкового імунного захисту.

4. Знання імунологічних реакцій при гельмінтозі.

5. Розуміння динаміки основних показників лейкограми та імуно-грами при бактеріальному, вірусному, грибковому, гельмінтно-му враженні

6. Знання особливостей лейкограми і імунограми при запальному процесі.

7. Знання імунологічних зрушень, клінічних проявів, класифіка­ції і методів терапії ВІЛ-інфекції.

8. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципа­ми медичного фахівця і принципами професійної субординації.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ПОЧАТКОВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ

1. Вкажіть основні механічні фактори, які зашкоджують про­никненню інфекційного збудника в організм при наявності імунодефіцитного стану...

A. Цілісний шкірний покрів.

B. Механічне видалення збудника інфекції з організму з секретами: селезінки, потом, назальним секретом, сли­зом бронхів.

C. Жоден з вказаних варіантів відповіді.

2. На користь якого з перерахованих патологічних станів свід­чить високий титр антитіл до стрептолізину О?

A. Хронічній гломерулонефрит.

B. Ревматоїдний артрит.

C. Недавно перенесена стрептококова інфекція.

D. Системний червоний вовчак.

3. Яке з наведених підтверджень вірно описує механізм проти­вірусної дії інтерферону?

A. Інтерферон формує покриття поверхні клітин, зашко­джуючи таким чином пенетрації вірусу.

B. Інтерферон безпосередньо руйнує вірус в позаклітин­ному середовищі.

C. Інтерферон знищує вірус, який потрапляє в клітину.

D. Інтерферон діє через геном клітини, активуючи про­дукцію противірусних білків.

4. Стрімкий розвиток імунної недостатності при СНІДі обумов­лений:

A. Ураженням CD4-клiтин вірусом імунодефіциту

B. Приєднанням вторинної інфекції, обумовленої умовно-патогенним збудником

C. Знищенням Т-хелперів вірусом імунодефіциту

D. Жодним з перерахованих механізмів

E. Усіма перерахованими механізмами

5. Визначить можливі шляхи поширення набутого імунодефіци­ту, обумовленого РНК-вміщуючим ретровірусом.

A. Статевим шляхом

B. Парентеральним шляхом при переливанні цільної кро­ві та окремих її компонентів

C. Трансплацентарний від матері плоду

D. Жодним з перерахованих шляхів

E. Усіма перерахованими шляхами

6. Вкажіть найбільш суттєві клінічні ознаки СНІДу:

A. Пневмоцистна пневмонія

B. Диспепсія, триваюча більше місяця

C. Лихоманка, триваюча більше місяця

D. Втрата ваги більше, чим на 10%

E. Лімфоаденопатія

F. Жодна з вказаних ознак.

7.    Які умовно-патогенні мікроорганізми частіше можуть бути причиною летального кінця при СНІДі?

A.

Цитомегаловіруси

B.

Вірус Епштейна-Барра

C.

Вірус простого герпесу

D.

Гриби кандиду

E.

Гриби кріптококу

F.

Токсоплазми

G.

Пневмоциста карінеї

H.

Жоден з вказаних збудників

8.    Головна роль в захисті новонародженого від інфекції в перші роки життя належить...

A.

IgM.

B.

IgD.

C.

IgG.

D.

IgE.

9. Антирезусний гама-глобулін застосовують...

A. Для лікування гемолітичної хвороби новонароджених, зв'язаних з резус-несумісністю матері і плоду.

B. Для профілактики резус-конфлікту в момент повтор­них пологів резус-негативним матерям.

C. Для лікування стафілококової інфекції, грипу, каш-люка.

10. Які з вказаних структурних елементів вірусу грипу можуть індукувати створення антитіл, які мають виражену захисну дію проти грипу?

A. Нейрамінідаза.

B. Гемаглютинін.

C. Нуклеїнова кислота.

D. Оболонка.

Вірні відповіді на питання:

1 AB, 2 C, 3 D, 4 AB, 5 ABC, 6 ABCDE, 7 ABCDEFG, 8 C, 9 B, 10 B.

ДЖЕРЕЛА УЧБОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

1. Клінічна імунологія та алергологія: Підручник / [Г.М. Дранік, О.С. При­луцький, Ю.І. Бажора та ін.]; за ред. проф. Г.М. Драніка.- К.: Здоров'я, 2006.- 888 с.

2. Казмірчук В. Є. Клінічна імунологія і алергологія / В.Є. Казмірчук, Л.В. Ковальчук. - Вінниця: Нова книга, 2006, 504 с.

3. Андрєйчин М.А. Клінічна імунологія та алергологія: Підручник / Ан-дрєйчин М.А., Чоп'як В.В., Господарський І.Я. - Тернопіль: Укрмед-книга, 2005.- 372 с.

4. Клиническая иммунология и аллергология: Учебное пособие / под ред. А.В. Караулова.- М.: Медицинское информационное агентство,

2002.- 651 с.

5. Никулин Б.А. Оценка и коррекция иммунного статуса / Никулин Б.А.-М.: ГЭОТАР-Медиа, 2007.- 376 с.

6. Бурместер Г.Р. Наглядная иммунология, пер с англ. / Бурместер Г.Р. -М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2007.- 329 с.

7. Кравченко Е.М. ВИЧ-инфекция и иммунная система: их взаимодей­ствие и последствие / Е.М. Кравченко, В.Н. Иванищев // Клиническая иммунология, аллергология, инфектология.- 2009, №3(22).- С.23- 28.

8. Змушко Е. И. Клиническая иммунология: руководство для врачей / Змушко Е. И. - СПб: «Питер», 2001. - 576 с.

9. Запорожан В.М. ВІЛ-інфекція і СНІД / В.М. Запорожан, М.Л. Аряєва -К.: «Здоров'я», 2004. - 636 с.

10. ВИЧ-инфекция / [Рахманова А.Г., Виноградова Е.Н., Воронин Е.Е., Яковлев А.А.] - СПб., 2004. - 696 с.

11. Бобкова М.Р. Иммунитет и ВИЧ-инфекция / Бобкова М.Р. М.: Олим­пия Пресс, 2006.-240 с.

12. Шувалова Е.П. Инфекционные болезни / Шувалова Е.П. - М.: Медици­на, 2001.-324 с.

13. Антоняк СМ., Щербинська A.M. Клінічний протокол антире-тровірусної терапії ВІЛ-інфекції у дорослих і підлітків / СМ. Антоняк, A.M. Щер-бинська — «Міжнародний альянс з ВІЛ/СНІД в Україні», 2004. - 112 с.

ОРІЄНТОВНА ОСНОВА ДІЇ

МЕХАНІЗМИ ІМУННОГО ЗАХИСТУ ПРИ БАКТЕРІАЛЬНИХ, ВІРУСНИХ, ГРИБКОВИХ ТА ПРОТОЗОЙНИХ ІНФЕКЦІЯХ

Неспецифічний імунітет. Першим бар'єром на шляху проникнен­ня збудника хвороби в організм господаря є шкіра і слизова оболонка. Злущення ороговілого епітелію, присутність на шкірі жирних кислот, виділення сальних залоз, функція миготливого епітелію слизових обо­лонок, наявність лізоциму, інгібіторів розмноження бактерій і вірусів в секретах обумовлюють знищення збудників. Проте головним механіз­мом захисту є фагоцитоз. При цьому не всі захоплені клітини гинуть, наприклад мікобактерії, бруцели, сальмонели, лістерії можуть не тільки зберігатися у фагоцитах, але і у ряді випадків розмножуються там. Деякі бактерії (капсульні форми пневмококів) взагалі фагоцитуються.

Клітинні механізми несприйнятності поєднуються з гуморальними чинниками. Це — лізоцим, інтерферон, альтернативний шлях активації комплементу. Остання реакція обумовлена бактеріями, вірусами, гри­бами, ендотоксинами, розвивається безпосередньо після проникнення інфекційного агента.

Специфічний імунітет. Оскільки мікроорганізми мають різно­манітні антигенні детермінанти, то в організмі через певний період часу розвивається поліклональна імунна відповідь. При цьому вхідні ворота інфекції і особливості збудника визначають, яка форма імунної реактивності — клітинна або гуморальна — буде реалізована.

Тривалість імунного захисту може бути довічною (кір, кашлюк) або обмеженою (грип). У обох випадках відповідальними за це є довгоживучі клітки імунологічної пам'яті.

Таким чином, в розвитку специфічного антиінфекційного імунітету можна виділити чотири стадії: 1) індукції (аферентну); 2) імунорегуля-торну (проліферативну); 3) ефекторну (продуктивну); 4) формування імунологічної пам'яті (табл. 1).

Таблиця 1.

Характеристика стадій антиінфекційного імунітету

(по Н. В. Медуніцину)

Стадії імунітету

Клітини, які беруть участь

Імунологічні процеси

Індукція (аферентна)

антигенпрезентуючі клітки (макрофаги,дендритні клітки, клітини Лангерганса В-лімфоцити та ін.)

Процесинг і презентація антигену

Імунорегуляторна (проліферативна)

Т-хелпери I і II типу, Т-супресори

Активація, диференціювання і взаємодія

імунорегуляторних кліток

Ефекторна (продуктивна)

Т-кілери, плазматичні клітини

Диференціювання кліток-попередників в ефекторні клітини, антитілоутворення

Формування

імунологічної

пам'яті

Т- і В-клітини пам'яті

Накопичення клітин пам'яті

ОСОБЛИВОСТІ ІМУНІТЕТУ ПРИ БАКТЕРІЙНИХ ІНФЕКЦІЯХ

Імунна відповідь при інвазії позаклітинних мікроорганізмів.

Імунна відповідь, направлена проти позаклітинних паразитуючих бактерій (стафілококи, стрептококи, клостридії, збудники дифтерії, кишкових інфекцій та ін.), а також деяких крупних вірусів (кору, по­ліомієліту), переслідує дві мети: елімінацію самих збудників і нейтра­лізацію їх токсинів.

Більшість збудників позаклітинних бактерійних інфекцій, обумов­люють утворення специфічних антитіл, які зв'язуються з поверхнею бактерій і у присутності комплементу викликають цитотоксичні реакції (бактеріоліз). Крім того, навантажені антитілами або комплементом бактерії легко схильні до фагоцитозу (опсонізація).

Таким чином, головну протективнуроль в імунній відповіді проти бактерійних інфекцій грає гуморальна імунна відповідь, що проявляєть­ся синтезом специфічних антитіл, - імуноглобулінів. У реалізації такої відповіді беруть участь В-лімфоцити, Т-хелпери (CD4 Т-лімфоцити) і антиген-презентуючі клітки.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131 


Похожие статьи

Л В Кузнецова - Клінічна та лабораторна імунологія