Л В Кузнецова - Клінічна та лабораторна імунологія - страница 35

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131 

Спектр активності. Клінічне значення має активність інгібіторів протеази проти ВІЛ-1 і ВІЛ-2.

Показання: лікування ВІЛ-інфекції у складі комбінованої терапії; хіміопрофілактика парентерального зараження ВІЛ.

Основні характеристики і особливості застосування антиретровірус-них препаратів для профілактики і лікування ВІЛ і СНІД представлені в таблиці 10.

Таблиця 10.

Основні характеристики і особливості застосування антиретровірусних препаратів

Міжнародна назва

Форма препарату

Режим дозування

Нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази ВІЛ

Зидовудин

Капс. 0,1 г; 0,25 г

Розчин для

прийому

всередину

10 мг/мл у флак.

по 20 мл

Розчин для ін'єкцій 10 мг/мл у флак. по 20 мл

Терапия ВІЛ-інфекції

Всередину

Дорослі: 0,6 г/добу в 2-3 прийоми

Дети 6 тижнів-12 років: 160 мг/м2 кожні 8 год.

(480 мг/м2/добу).

Профілактика перинатальної ВІЛ-інфекції Вагітні, інфіковані ВІЛ:

0,1 г-5 разів на добу всередину до початку пологів, під час пологів - 2 мг/кг в/в протягом 1-ої години, потім в/в 1 мг/кг/год до відрізання пуповини. Новонароджені: 2 мг/кг кожні 6 год протягом перших 6 тижнів життя.

Фосфазид

Табл.. 0,2 г; 0,4 г

Всередину

Терапія ВІЛ-інфекції

Дорослі: 0,6-1,2 г/добу у 2 прийоми.

Діти: 10-20 мг/кг/добу в 2 прийоми.

Профілактика професійного зараження ВІЛ:

Дорослі: 0,6 г кожні 12 годин протягом 4 тижнів

(починати не пізніше ніж через 3 доби після

можливого інфікування)

КЛІНІЧНА ТА ЛАБОРАТОРНА ІМУНОЛОГІЯ

Ставудин

Капс. 15 мг;

20 мг; 30 мг;

40 мг

Всередину Дорослі та підлітки:

маса тіла від 60 кг - 20 мг кожні 12 годин;

до 60 кг - 15 мг кожні 12 годин.

Діти:

маса тіла від 30 кг - 15 мг кожні 12 годин; до 30 кг - 1 мг/кг кожні 12 годин

Діданозин

Табл. Розчинні.

0,025 г; 0,05 г; 0,1 г, 0,15 г

Капсули сповільненого. вивільнення. 0,125 г; 0,2 г; 0,25 г; 0,4 г. Порошок д/ сусп. д/прийому всередину 0,1 г, 0,167 г; 0,375 г

Всередину Дорослі:

маса тіла до 50 кг - 0,125 г (таблетки) і 0,167 г (порошок);

50-74 кг - 0,2 г і 0,25 г (відповідно.);

більше 75 кг - 0,3 г і 0,375 г (відповідно) кожні

12 годин.

Капс. - 1 раз на добу: маса тіла від 60 кг - 0,4 г; до

60 кг - 0,25 г

Діти: 120 мг/м2 кожні 12 годин

Зальцитабін

Табл. 0,375 мг; 0,75 мг

Всередину

Дорослі і діти старше 12 років: 0,75 мг кожні 8 годин або 1,125 мг кожні 12 годин

Абакавір

Табл. 0,3 г Сусп. д/прийома всередину 20 мг/ мл у флаконах по

240 мл

Всередину

Дорослі і підлітки старше 16 років: 0,3 г кожні 12 годин

Діти 3 міс.-16 років: 8 мг/кг кожні 12 годин (але не більше 0,6 г/добу)

Ламівудин/ зидовудин

Табл. 0,15 г + 0,3 г

Всередину

Дорослі і діти старше 12 років: 1 табл. кожні 12 годин

Ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази ВІЛ

Невірапін

Табл. 0,2 г Сусп. д/прийома всередину 10 мг/ мл у флак. по

240 мл

Всередину

Терапія ВІЛ-інфекції

Дорослі: 0,2 г/добу протягом 14 днів, далі 0,2 г

кожні 12 год.

Діти:

2 міс-8 років - 4 мг/кг/добу в 1 прийом протягом 2 тижнів, далі 7 мг/кг кожні 12 год; старше 8 років - 4 мг/кг/добу в 1 прийом протягом 2 тижнів, далі 4 мг/кг кожні 12 год. Максимальна добова доза в будь-якій віковій групі - 0,4 г

Профілактика передачі ВІЛ від матері до дитини: однократно матері під час пологів 0,2 г, а потім 2 мг/кг новонародженого протягом 3 добу після народження.

_Продовження, табл. 10

Всередину

Дорослі: 0,6 г 1 раз на добу Діти старше 3 років: маса тіла 13-15 кг - 0,2 г/добу; 15-20 кг - 0,25 г/добу; 20-25 кг - 0,3 г/добу;

25-32 кг - 0,35 г/добу;

32-40 кг - 0,4 г/добу_

Інгібітори протеази ВІЛ

Саквінавір

Капс. тверді 0,2 г Капс. м'які 0,2 г

Всередину Дорослі:

капс. тверді. - 0,6 г кожні 8 год.

капс. м'які - 1,2 г кожні 8 год.

При сполученні з іншими інгібіторами протеази

доза може бути зменшена

Індинавір

Капс. 0,4 г

Всередину. Дорослі: 0,8 г кожні 8 год.

Рітонавір

Капс. 0,1 г Розчин д/ прийома всередину 80 мг/мл

Всередину

Дорослі: 0,6 г кожні 12 год. Щоб поліпшити переносимість спочатку застосовують 0,3 г кожні 12 год, потім кожен день дозу збільшують на 0,1 г до досягенння стандартної дози.

Діти старше 2 років: 0,4 г/м2 кожні 12 год. При поганій переносимості - 0,25 г/м2, з наступним збільшенням дози кожні 2-3 дня на 50 мг/м2 до досягнення стандартної дози

Нелфінавір

Табл. 0,25 г

Пор. д/сусп.

д/прийома всередину 50 мг/мл

Всередину

Дорослі и діти старше 13 років: 0,75 г кожні 8 год. Діти до 13 років: 20-30 мг/кг кожні 8 год.

Ампренавір

Капс. 0,05 г;

0,15 г

Розчин д/ прийома всередину 15 мг/мл

Всередину

Дорослі, підлітки старше 13 років і пацієнти масою тіла більше 50 кг: 1,2 г (капс.) або 1,4 г (розчин) кожні 12 год.

Діти 4-12 лет і пацієнти масою тіла до 50 кг: капс. - 20 мг/кг кожні 12 год або 15 мг/кг кожні

8 год.;

розчин - 22,5 мг/кг кожні 12 год або 17 мг/кг кожні 8 год.

З метою підвищення ефективності терапії для лікування СНІДу призначають комбінації антиретровірусних препаратів.

5

Іфавіренц

Капс. 0,05 г;

0,1 г; 0,2 г

Як стартова терапія рекомендують комбінації наступних груп пре­паратів:

1) інгібітор протеази + нуклеозидний інгібітор зворотної тран-скриптази;

2) ненуклеозидний інгібітор зворотної транскриптази + нуклеозид-ний інгібітор зворотної транскриптази;

3) два нуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази;

4) ненуклеозидний інгібітор зворотної транскриптази + другий не-нуклеозидний інгібітор зворотної транскриптази.

Найбільш часті ускладнення антиретровірусної терапії: лактат-ацидоз і стеатоз печінки (виникає при лікуванні нуклеозидними інгі­біторами зворотної транскриптази); гіперглікемія і цукровий діабет або погіршення перебігу вже наявного цукрового діабету (виникає при лікуванні інгібіторами протеази); порушення ліпідного обміну, ліпо-дистрофія (виникають при лікуванні інгібіторами протеази і ненукле-озидними інгібіторами зворотної транскриптази); висипання на шкірі (виникають при лікуванні ненуклеозидними інгібіторами зворотної транскриптази).

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ЗАКЛЮЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

11. Як впливає стрес на імунні реакції?

A. Пригнічує реакції Т-ланки імунної системи.

B. Стимулює реакції Т-ланки імунної системи.

C. Пригнічує реакції В-ланки імунної системи.

D. Стимулює реакції В-ланки імунної системи.

12. Вкажіть абсолютну ознаку, на підставі якої можна ставити діагноз СНІДу:

A.   Клінічні прояви опортуністичних інфекцій

„    Лімфопенія при хелперно-супресорному коефіцієнті B.

менше 1

C. Підвищена концентрація імуноглобулінів класів G i A

D. Ослаблені реакції на загальнопоширені антигени

E. Саркома Капоші у осіб молодше 60 років

13. Які препарати відносяться до противірусних, що застосовують при СШДі?

A. Азидотимідін, рибавірін, ацикловір.

B. Сурамін, аденинарабіозид, анкаміцин.

C. Гетерополіаніон-23, фосфоноформат.

D. Жоден з перерахованих

E. Всі перераховані препарати

14. Які імуномодулюючі препарати застосовуються для лікування

СНІДу?

A. Левамізол.

B. Ізопринозін.

C. Тимозин, тимопептін.

D. Імрег, інтерлейкін-2.

E. Всі перераховані препарати недоцільно застосовувати при СНІДі.

15. Інженер, який 3 роки робив по контракту в Африці, що останні 2 роки почував себе задовільно, госпіталізований в пульмоно-логічне відділення зі скаргами на загальну слабкість, нічну пітливість, сухий непродуктивний кашель. В аналізі крові ви­явлена лімфопенія. Вкажіть найбільш доцільну діагностичну тактику?

A. Тест на відновлення нітросинього тетразолію.

B. Визначення активності комплементу.

C. Визначення фагоцитарного індексу.

D. Пошук антитіл до ВІЛ в тесті ELISA та методом імуно-блотінгу.

E. Пошук активності лейкоцитів.

16. Імунна відповідь у хворих вірусною інфекцією характеризується:

A. Збільшенням вироблення інтерферону

B. Активацією цитотоксичних Т-лімфоцитів

C. Прискореним виробленням імуноглобулінів A, M, G

D. Формуванням клітин пам'яті

E. Ні одним з перерахованих

17. Які захворювання, спричинені грибками, характерні для хво­рих, інфікованих ВШ?

A. Кандидоз з ураженням шкіри ступнів, кистей і завуш­них складок

B. Кандидоз з ураженням стравоходу

C. Кріптококоз з ураженням легенів, центральної нерво­вої системи або дисемінована інфекція

D. Всі вказані захворювання і прояви

18. Вкажіть клінічні стадії розвитку СНІДу:

A. Інкубаційний період

B. Синдром генералізованої лімфаденопатії

C. СНІД-асоційований комплекс

D. СНІД

E. Жоден з перерахованих періодів не є стадією СНІДу

19. Які симптоми характерні для СШД-асоційованого комплексу?

A. Генералізована лімфаденопатія

B. Втрата маси тіла

C. Пітливість, лихоманка, кашель

D. Діспепсія

E. Лейко-, лімфо-, тромбоцитопенія, порушення клітин­ного імунітету

F. Жодна з перерахованих ознак

20. Пацієнт, який пройшов 5 років тому курс лікування з приводу вогнищевого туберкульозу легень, звернувся в ПТД для зняття з обліку. При контрольному обстеженні встановлено, що раніше позитивна реакція Манту стала негативною. Вважати...

A. Хворий одужав від туберкульозу.

B. Зберігається активний туберкульозний процес.

C. Хворому показана вакцинація БЦЖ.

D. Має місце імунодефіцитний стан (можливо, СНІД).

Вірні відповіді на питання:

11 AC, 12 E, 13 ABC, 14 ABCD, 15 D, 16 BC, 17 BC, 18 ABCD, 19 ABCDE, 20 D.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131 


Похожие статьи

Л В Кузнецова - Клінічна та лабораторна імунологія