Л В Кузнецова - Клінічна та лабораторна імунологія - страница 40

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131 

Необхідно пам'ятати, що всі препарати інтерферонів можуть ви­кликати лихоманку, грипоподібний синдром, нейтропенії і тромбоци­топенії, алопецію, дерматити, порушення функції печінки і нирок і ряд інших ускладнень.

Лейкоцитарний а-інтерферон (егіферон, валферон) використо­вується як профілактичний препарат у формі місцевих аплікацій на слизову оболонку в епідемічні періоди і при лікуванні ранніх стадій гострих респіраторних та інших вірусних захворювань. При вірусних ринітах необхідне введення інтраназально достатньо великої дози (3x106 МОд) 3 рази на день у ранній період захворювання. Препарат швидко виводиться із слизом та інактивується його ферментами. За­стосування його більше тижня може викликати посилення запалення. Очні інтерферонові краплі використовують при вірусних ураженнях ока.

Інтерферон(бетаферон) застосовують для лікування розсіяно­го склерозу, гальмує реплікацію вірусів у мозковій тканині, активує супресори імуної відповіді.

Людський імунний у-інтерферон (гаммаферон, інгарон) має цитотоксичні ефекти, модулює активність Т-лімфоцитів і активує В-клітини. При цьому препарат може викликати пригнічення анти-тілоутворювання, фагоцитозу і модифікувати відповідь лімфоцитів. Ефект у-інтерферону на Т-клітини зберігається 4 тижні. Застосовують при псоріазі, ВІЛ-інфекції, атопічному дерматиті, пухлинах.

Дози препаратів інтерферону для парентерального введення підби­раються індивідуально: від декількох тисяч одиниць на 1 кг маси тіла до декількох мільйонів одиниць на 1 ін'єкцію. Курс 3 - 10 ін'єкцій. По­бічні реакції: грипоподібний синдром. Випускають интерферон гамма у флаконах по 100 000 МО, 500 000 МО, 1000000 МО, 2000000 МО.

Рекомбінантний інтерферон альфа-2р (інтрон А) призначають при наступних захворюваннях:

множинна мієлома - підшкірно 3 рази на тиждень, починаючи з дози 2 х105 МОд/м2.

саркома Капоши — по 50 х 105 МОд/м2 підшкірно щодня протягом 5 днів, потім слідує перерва у 9 днів, після чого курс повторюють;

злоякісна меланома - по 10 х 106 МОд/м2 підшкірно 3 рази на тиж­день через день не менше 2 місяців;

волохато-клітинний лейкоз - підшкірно по 2 х 106 МОд/м2 3 рази на тиждень 1 - 2 міс.;

папіломатоз, вірусний гепатит - початкова доза 3 х 106 МОд/м2 3 рази на тиждень впродовж 6 місяців після хірургічного видалення папілом і 3 - 4 місяці - при гепатиті.

Лаферон (лаферобіот) рекомбінантний а-2р інтерферон застосо­вують у терапії дорослих і дітей при: гострому і хронічному вірусному гепатиті; гострих вірусних і вірусно-бактерійних захворюваннях, рино- і коронавірусній, парагрипозній інфекціях, ОРВІ; при менінгоенцефа-літі; при герпетичних захворюваннях: оперезуючому лишаї, ураженні шкіри, геніталій, кератиті; гострих і хронічних септичних захворю­ваннях (сепсис, септицемія, остеомієліти, деструктивна пневмонія, гнійний медіастенит); розсіяному склерозі (ін'єкції не менше чим один рік); раку нирок, молочної залози, яєчника, сечового міхура, меланомі (зокрема у дисемінованій формі); гемобластозах: волохатоклітинному лейкозі; хронічному мієлолейкозі, гострому лімфобластному лейкозі, лімфобластній лімфосаркомі, Т-клітинній лімфомі, множинній мієломі, саркомі Капоши; як засіб, який знімає інтоксикацію при опромінюванні і хіміотерапії онкологічних хворих.

Випускається лаферон по: 100 тис. МОд, 1 млн. МОд, 3 млн. МОд, 5 млн. МОд, 6 млн. МОд 9 млн. МОд і 18 млн. МОд.

Призначають при: герпес-зостер обколюють по ходу нерва побли­зу висипання 2 - 3 млн. МОд у 5 мл фіз. розчину і наносять на папули лаферон, змішаного з косметичною емульсією ЛА-КОС (або дитячим кремом) в співвідношенні 1 млн. МОд лаферону на 1 - 2 см3 крему; го­строму вірусному гепатиті В в/м по 1 - 2 млн. МОд 2 рази на добу 10 днів; хронічному вірусному гепатиті В в/м по 5 млн. МОд 3 рази в тиждень 4 - 6 тижнів (при гіпертермічній реакції за 20 - 30 хв. до введення лаферона прийняти 0,5 г парацетамолу, за потребою прийом антипіретиків повторити через 2 - 3 години після ін'єкції лаферону); при хронічному вірусному гепатиті С в/м у дозі 3 млн. МОд 3 рази на тиждень 6 місяців; при ОРВІ і грипі: в/м по 1-2 млн. МОд 1 - 2 рази на день разом з інтраназальним введенням (1 млн. МОд розвести у 5 мл фіз. розчину, заливати у кожен носовий хід по 0,4 - 0,5 мл 3 - 6 раз на день, розчин підігріти до 30 - 35°С); при постгрипозному менінгоенцефаліті вводити в/в 2 - 3 млн. МОд 2 рази на добу (під захистом антипіретиків); при сепсисі в/м (краплинно на фізіологічному розчині) введення у дозі 5 млн. МОд 5 днів і більш; при дисплазії епітелію шийки матки, па­піломі вірусного і герпетичного генезису, при хламідіозі в/м 3 млн. МОд 10 днів і локально: 1 млн. МОд лаферону змішати з 3 - 5 см3 косме­тичної емульсії ЛА-КОС (або дитячого крему), наносити за допомогою аплікатору на шийку матки щодня (бажано перед сном); при кератиті, кератокон'юнктивиті, кератоувеїті парабульбарно по 0,25 - 0,5 млн. МОд 3 - 10 днів і лаферон в інстиляціях: 250-500 тис. МОд на 1 мл фіз. розчину 8 - 10 разів на день; при бородавках в/м по 1 млн. МОд 30 днів; при розсіяному склерозі в/м 1 млн. МОд 2 - 3 рази на день 10 днів, потім

1 млн. МОд 2 - 3 рази на тиждень 6 місяців; при раку різних локаліза­цій в/м 3 млн. МОд 5 днів до хірургічного втручання, потім курсами по 3 млн. МОд 10 днів через 1,5 - 2 місяця; при первинно обмеженій меланобластомі ендолімфатичне введення 6 млн. МОд/м2 у комбінації

3 цитостатиками, підтримуюча терапія тижневими курсами: 2 млн. МОд/м2 лаферону через день, 4 рази (курс - 8 млн. МОд/м2) щомісячно; множинна мієлома - в/м щодня у дозі 7 млн. МОд/м2 впродовж 10 днів (курс - 70 млн. МОд/м2) після курсу хіміо- і гамма-терапії, підтриму­юча терапія тижневими курсами у дозі 2 млн. МОд/м2 в/м, 4 введення через день, протягом 6 місяців, інтервал між курсами 4 тижні; сарко­ма Капоши в/м 3 млн. МОд/м2 10 днів після цитостатичной терапії, підтримуюча терапія тижневими курсами, підшкірно 2 млн. МОд/м2

4 рази через день, 6 курсів з інтервалом 4 тижні; базально-клітинний рак підшкірне введення у зону пухлини 3 млн. МОд у 1 - 2 мл води для ін'єкцій, 10 днів, повторний курс через 5 - 6 тижнів.

Роферон-А - рекомбінантний інтерферон - альфа 2а вводять в/м (до 36 млн МОд) або підшкірно (до 18 млн МОд). При волохато-клітинному лейкозі - 3 млн МОд/добу в/м 16 - 24 тижні; при мієломній хворобі -3 млн МОд 3 рази на тиждень в/м; саркомі Капоші і нирковоклітинній карценомі - 18 - 36 млн МОд на добу; вірусному гепатиті В - 4,5 млн МОд в/м 3 рази на тиждень 6 міс.

Віферон - рекомбінантний інтерферон а-2р застосовують у вигляді свічок (по 150 тис МОд, 500 тис МОд, 1 млн МОд), мазь (40 тис МОд у 1 г). Призначають при інфекційно-запальних захворюваннях (ОРВІ, пневмонія, менінгіт, сепсис та ін.), при гепатитах, при герпесі шкіри і слизових оболонок - 1 раз на день або через день у свічках; при гер­песі - додатково змащують уражені ділянки шкіри маззю 2 - 3 рази на добу. Дітям свічки по 150 тис МОд 1 x 3 рази через 8 годин 5 днів. При гепатитах - по 500 тис. МОд.

Реаферон (інтераль) рекомбінантний інтерферон а2 признача­ють при гепатиті В, вірусному менінгоенцефаліті внутрішньом'язово по 1 - 2х106 МОд 2 рази на день 5 - 10 днів, потім дозу знижують. При грипі, кору може застосовуватися інтраназаль-Ко; при генітальному герпесі - мазь (0,5х106 МОд/г), оперізувальному - внутрішньом'язово по 1x106 МОд на день 3 - 10 днів. Використовують також для лікування пухлин.

Біостимулятори різного походження. Багато сигналів, зв'язуючі ЦНС і імунну систему передаються біологічно активними речовинами, що виконують у ЦНС функції нейтромедіаторів і нейромодуляторів, а у периферичних тканинах - функції гормонів. До них відносять: гормо­ни, біогенні аміни і пептиди. Нейро-регуляторні біологічні медіатори ігормони впливають на диференціювання лімфоцитів і їх функціональну активність. Наприклад, аденогіпофіз секретує такі імунотропні меді­атори як соматотропін, адрено-кортикотропний гормон, гонадотропні гормони, групу тиреотропних гормонів, а також спеціальний гормон

- чинник зростання тимоцитів.

Гепарін - мукополісахарид, стимулює гемопоез, підсилює вихід лей­коцитів з кістковомозкового депо і підвищує функціональну активність клітин, підсилює проліферацію лімфоцитів у лімфовузлах, підвищує резистентність еритроцитів периферичної крові до гемолізу. У дозах 5

- 10 тис. Од має фібринолітичний, дезагрегуючий тромбоцити і слабкий імуносупресивний ефект, підсилює дію стероїдів і цитостатиків. При внутрішньошкірному застосуванні у декілька точок у малих дозах від 200 до 500 Од надає імунорегулюючий ефект - нормалізує понижений рівень лімфоцитів, їх спектр субпопуляції; надає при цьому стимулю­ючий ефект на нейтрофіли.

Вітаміни. Під впливом вітамінів змінюється активність біохіміч­них процесів у клітинах, у тому числі і імунологічних. Деякі форми імунологічної недостатності асоціюються з дефіцитом тих або інших вітамінів. Прикладом може бути первинна форма дефекту фагоцитозу

- синдром Чедіак-Хігасі. При цьому захворюванні прийом вітаміну С у дозі 1 г на добу протягом декількох тижнів активує ферментні окислювально-відновні системи фагоцитів (нейтрофілів і макрофагів) до стадії компенсації їх бактерицидної функції.

Аскорбінова кислота нормалізує активність Т-лімфоцитів і ней­трофілів у хворих з початково пониженими показниками. Проте високі дози (10 г) викликають імунодепресію.

Вітамін Е - (Токоферолу ацетат, а-токоферол) міститься у соняш­никовій, кукурудзяній, соєвій, обліпиховій олії, в яйцях, молоці, м'ясі. Має антиоксидантні та імуностимулюючі властивості, застосовують при м'язовій дистрофії, порушенні статевої функції, при хіміотерапії. При­значають всередину і внутрішньом'язово по 0,05 - 0,1 г на добу 1 - 2 міс. Призначення вітаміну Е у добовій дозі 300 МОд 6 - 7 днів перорально збільшує кількість лейкоцитів, Т- і В-лімфоцитів. У комбінації з селеном вітамін Е збільшує кількість антитілоутворюючих клітин. Вважають, що вітамін Е змінює активність ліпо- і циклооксигенази, підсилює про­дукцію ІЛ-2 та імунітет, пригнічує зростання пухлин. Токоферол у дозі 500 мг щодня нормалізує показники імунного статусу.

Цинк ацетат (10 мг 2 рази на день, 5 мг до 1 місяця) є стимулятором антитілогенеза і гіперчутливості сповільненого типу. Цинк-тимулін вважається одним з основних гормонів тимуса. Препарати цинку підви­щують резистентність до респіраторних інфекцій. При дефіциті цьогомікроелементу визначається кількісний дефіцит антитіло-продукуючих клітин, дефекти синтезу субкласу IgG2 і IgA. Описана окрема форма первинної імунологічної недостатності - «ентеропатичний акродерма-тит з комбінованою імунологічною недостатністю», яка майже цілком корегується прийомом препаратів цинку, наприклад, сульфату цинку. Прийом препарату здійснюється постійно. Окисел цинку призначають у порошку після їди з молоком, соками. При акродерматиті - 200 - 400 мг на добу, потім - 50 мг/добу. Для грудних дітей 10 - 15 мг/добу, підліткам і дорослим - 15 - 20 мг/добу. Профілактично - 0,15 мг/кг/добу.

Літій має імунотропний ефект. Хлорид літію у дозі 100 мг/кг або карбонат літію у віковій дозі на прийом, викликають імуномодулюючий ефект при імунологічній недостатності, обумовленій дефіцитом цього мікроелемента. Літій підсилює гранулоцитопоез, продукцію колоніє-стимулюючого чинника кістково-мозковими клітинами, що використо­вується у терапії гіпопластичних станів кровотворення, нейтропеніях і лімфопеніях. Активує фагоцитоз. Схема застосування препарату: дозу поступово підвищують з 100 мг до 800 мг/добу, а потім знижують до початкової.

Фітоімуномодулятори. Настої, відвари трав мають імуномодулюючу (імуностимулюючу) активність.

Елеутерокок при нормальному імунному статусі не змінює показ­ники імунітету. Має інтерфероногенну активність. При дефіциті числа Т-клітин нормалізує показники, підсилює функціональну активність Т-клітин, активує фагоцитоз, неспецифічні реакції імунітету. Застосо­вують по 2 мл спиртного екстракту за 30 хвилин до їди 3 рази на день 3 - 4 тижня. У дітей для профілактики рецидивів ОРЗ по 1 краплі/1 рік життя 1 - 3 рази на добу 3 - 4 тижні.

Женьшень підвищує працездатність і загальну опірність організ­му до захворювань і несприятливих дій, не викликає шкідливих по­бічних явищ і може застосовуватися тривалий час. Корінь женьшеню

— сильний збудник ЦНС, не має негативних ефектів, не порушує сон. Препарати женьшеню стимулюють тканинне дихання, збільшують газо­обмін, покращують склад крові, нормалізують ритм серця, підвищують світлочутливість очей, прискорюють процеси загоєння, пригнічують життєдіяльність деяких бактерій, підвищують стійкість до радіації. Препарати з нього рекомендується застосовувати в осінньо-зимовий період. Найбільш стимулюючий ефект спостерігається при викорис­танні порошку женьшеню і настоянки на спирті 40 градусів. Разове дозування складає 15 - 25 крапель спиртної настоянки (1:10) або 0,15

- 0,3 г порошку женьшеню. Приймати 2 - 3 рази на день до їди курсами по 30 - 40 днів, після чого зробити перерву.

Наполяжи суцвіть ромашки аптечної. Містить ефірні олії, азулен, антимісову кислоту, гетерополісахариди, що мають імуностимулюючу здатність. Використовують настій ромашки для підвищення активнос­ті імунної системи після переохолодження, при тривалих стресових ситуаціях, в осінньо-весняний період для профілактики простудних захворювань. Настій приймають всередину по 30 - 50 мл 3 рази на день протягом 5 - 15 днів.

Ехінацея (Echinacea purpurea) надає імуностимулюючу, проти­запальну дію, активує макрофаги, секрецію цитокінів, інтерферонів, стимулює Т-клітини. Застосовують для профілактики простудних за­хворювань в осінньо-весняний період, а також для лікування вірусних і бактерійних інфекцій верхніх дихальних шляхів, сечостатевого тракту та ін. Рекомендується 40 крапель 3 рази на день, розбавлені водою. Підтри­муючі дози - 20 крапель 3 рази на день перорально протягом 8 тижнів.

Імунал - настій 80% соку ехінацеї пурпурної, 20% етанолу. При­значають по 20 крапель всередину кожні 2 - 3 години при ОРЗ, грипі, потім 3 рази на день. Курс 1 - 8 тижнів.

Біостимулятори - адаптогени: настоянка лімонніку, відвари і настої низки, чистотілу, календули, фіалки трибарвної, солодкового кореня і кульбаби мають імунокоригуюючий ефект. Існують препарати: глице-рам, ліквіритон, елексир грудний, калефлон, настоянка календули.

Бактеріоімунотерапія. Дисбіози слизових оболонок грають важливу роль у патології. Антибіотикотерапія, цитостатична і променева терапія викликають порушення біоценозу слизових оболонок, у першу чергу кишечнику, і тоді виникають дисбактеріози. Пробіотичні лактобак-терії і біфідобактерії, колібактерії, виділяючи коліцини, пригнічують зростання патогенних бактерій. Проте важливе не тільки пригнічення патогенних бактерій і грибів, але і те, що при дисбіозі виникає недо­статність, необхідних біологічно активних речовин, що продукуються нормальною флорою: вітамінів (В12, фолієвої кислоти), ліпополісаха-ридів кишкової палички, які стимулюють активність системи імунітету та ін. У результаті дисбактеріози супроводжуються імунодефіцитом. Тому препарати природної флори використовуються для відновлення нормального біоценозу кишечнику, що грає важливу роль у стимуляції функцій імунної системи.

Грампозитивні лактобактерії і біфідобактерії стимулюють проти-інфекційний і протипухлинний імунітет, індукують толерантність при алергічних реакціях. Вони безпосередньо викликають помірне виділен­ня цитокінів імунокомпетентними клітинами. У результаті посилюється синтез секреторного IgA. З іншого боку, лактобактерії, проникаючи через слизову оболонку, можуть бути причиною інфекції та індукуватисистемну імунну відповідь, тому пробіотичні бактерії служать сильни­ми імуномодуляторами, особливо в імунодефіцитному організмі. Пре­парати живих бактерій не застосовують одночасно з антибіотиками і хіміопрепаратами, пригнічуючими їх зростання.

Лактобактерії - антагоністи патогенних мікробів, виділяють фер­менти і вітаміни. Рекомендується призначати спільно із специфіч­ними бактеріофагами, що пригнічують патогенну флору. Недоцільно застосовувати їх при кандидозах, оскільки їх кислоти підсилюють зростання грибів.

Біфідумбактерін сухий - висушені живі біфідобактерії. Дорослим по 5 пігулок 2 - 3 рази на день за 20 хв до їди. Курс до 1 міс. Дітям - у флаконах, розводять теплою кип'яченою водою (1 пігулка: 1 чайну ложку) по 1 - 2 дози 2 рази на день. Застосовують при дисбактеріозах, ентеропатіях, штучному вигодовуванні дітей, лікуванні недоношених, гострих кишкових інфекціях (дизентерія, сальмонельоз та ін.), хроніч­них захворюваннях кишечнику (гастрит, дуоденіт, коліт), променевій і хіміотерапії пухлин, кандидозних вагінітах, непереносимості їжі і харчової алергії, дерматитах, екземі, нормалізації мікрофлори слизової оболонки ротової порожнини при стоматитах, парадонтитах, цукрово­му діабеті, хронічних захворюваннях печінки і підшлункової залози, роботі у шкідливих і екстремальних умовах.

Біфікол сухий - живі висушені біфідобактерії та кишкова паличка vrt7. Дорослим і дітям старше за 3 роки - за 20 - 30 хв. до їди по 3 - 5 табл. 2 рази на день, запивати водою. Курс 2 - 6 тижнів.

Біфіформ містить не менше 107 Bifidobacterium lobgum, а також 107 Еп-fgrococcus faecium у капсулах. При дисбактеріозі I - II ступеня по 1 капсулі 3 рази на день, курс 10 днів, при дисбактеріозі II - III ступеня збільшення курсу до 2 - 2,5 тижнів.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131 


Похожие статьи

Л В Кузнецова - Клінічна та лабораторна імунологія