Л В Кузнецова - Клінічна та лабораторна імунологія - страница 49

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131 

2,5 та 10

Примітка: один еквівалент дорівнює 5 мг преднизолону.

Застосування глюкокортикостероїдів зв'язане з можливістю усклад­нень, ризик яких асоціюються з рівнями їх дозувань і тривалістю вико­ристання. Найбільш часті ускладнення глюкокортикостероїдної терапії представлені в таблиці 10.

Таблиця 10.

Ускладнення терапії глюкокортикостероїдами

Метаболічні

Диспротеїнемія Ожиріння

Посилення глюконеогенезу Гіперосмолярна некетонемічна кома

Ендокринні

Депресія гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі Уповільнення зростання у дітей Порушення менструального циклу Розвиток синдрому Кушинга

М'язово-скелетні

Остеопороз

Асептичний (аваскулярний) некроз кісток Міопатія

Шкіряні

Стоншування шкіри

Петехіальний шкірний висип

Стрії

Акне

Гірсутизм

Погане загоєння ран

Кардіоваскулярні та ниркові

Затримка солі і води

Підвищення продуктів азотистого обміну

Гіпокаліємія

Гіпокаліємічний алкалоз

Артеріальна гіпертензія

Збільшення чи виникнення протеїнурії

Шлунково-кишкові

Гастрит і пептична виразка

Перфорації тонкого і товстого кишечника

Панкреатит

Церебральні

Психічні порушення

Очні

Катаракта Глаукома

Порушення імунних функцій

Загострення або розвиток бактерійних вірусних, грибкових і паразитарних інфекцій

Глюкокортикостероїди добре переносяться вагітними. Плацента володіє здатністю конвертувати преднізолон і метилпреднізолон в не­активний преднізолон. В той же час, дексаметазон вільно проходить через плаценту, у зв'язку з чим його концентрація у матері і плода од­накова. Виходячи з цього, якщо глюкокортикостероїди показані для лікування вагітною, то повинні використовуватися преднізолон або метилперднізолон.

Основними показаннями для призначення глюкокортикостероїдів при патології імунної системи є аутоіммунні захворювання, системні і геморагічні васкуліти, гломерулонефрит, хвороба Крону, неспецифіч­ний виразковий коліт, аутоімунний гепатит, міокардит, бронхіальна астма, саркоїдоз легенів, гемобластози, алергічні захворювання, вклю­чаючи анафілактичний шок, синдром відторгнення трансплантату.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ЗАКЛЮЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

11. Завданнями імунотерапії є

A. стимулювання пониженої імунореактивності;

B. ослаблення підвищеної імунореактивності;

C. заміщення бракуючи чинників імунореактивності;

D. Жодне з вище перерахованих.

12. Клінічними критеріями призначення імуностимулюючої терапії є

A. хронічна гнійна інфекція;

B. низька ефективність лікування основного захворюван­ня (запального процесу) загальноприйнятими засобами;

C. лікування високими дозами імунодепресантів

D. тривала глюкокортикостероїдна, антибактеріальна, променева терапія.

E. Жоден з вище перерахованих.

13. Імунотропні препарати можна розділити по дії на імунну систему на

A.

імуносупресори;

B.

імуностимулятори;

C.

імуномодулятори;

D.

тимічні;

E.

синтетичні;

F.

рослинні.

14. Які імуномодулятори відносяться до препаратів бактеріального походження?

A.

імунофан

B.

циклоферон

C.

бронхомунал

D.

нуклеїнат натрію

E.

тималін

F.

ронколейкін

G.

віферон

H.

імунал

15. Які імуномодулятори відносяться до синтетичних препаратів?

A.

імунофан

B.

циклоферон

C.

бронхомунал

D.

нуклеїнат натрію

E.

тималін

F.

ронколейкін

G.

віферон

H.

імунал

16. Які імуномодулятори відносяться до препаратів інтерферону?

A.

імунофан

B.

циклоферон

C.

бронхомунал

D.

нуклеїнат натрію

E.

тималін

F.

ронколейкін

G.

віферон

H.

імунал

17.  Які імуномодулятори відносяться до препаратів-інтерфероногенів?

A.

імунофан

B.

циклоферон

C.

бронхомунал

D.

нуклеїнат натрію

E.

тималін

F.

ронколейкін

G.

віферон

H.

імунал

18. Які імуномодулятори отримують з органів імунної системи?

A.

імунофан

B.

циклоферон

C.

бронхомунал

D.

нуклеїнат натрію

E.

тималін

F.

ронколейкін

G.

віферон

H.

імунал

19. Які імуномодулятори є аналогами цитокинов?

A.

имунофан

B.

циклоферон

C.

бронхомунал

D.

нуклеинат натрію

E.

тималин

F.

ронколейкин

G.

виферон

H.

иммунал

20. Які імуномодулятори відносяться до препаратів рослинного по­ходження?

A.

імунофан

B.

циклоферон

C.

бронхомунал

 

нуклеїнат натрію

E.

тималін

F.

ронколейкін

G.

віферон

H.

іммунал

21. Проведення імунотерапії обгрунтоване у ситуаціях:

A. Особам, що мають клінічні ознаки порушення імунітету і зміни імунологічних показників.

B. Особам, що мають клінічні ознаки порушення імунної системи за відсутності змін імунологічних показників, що виявляються за допомогою звичайних лабораторних тестів.

C. Особам, що мають тільки зміни імунологічних показни­ків без клінічних ознак недостатності імунної системи.

D. Особам, що не мають змін імунологічних показників і без клінічних ознак недостатності імунної системи.

22. Які імуномодулятори слід переважно призначати при ураженні клітин моноцитарно-макрофагальної системи

A. поліоксидоній

B. тималін

C. мієлопід

D. імуноглобулін людський нормальний

23. Які імуномодулятори слід переважно призначати при дефектах клітинної ланки імунітету

A. поліоксидоній

B. тималін

C. мієлопід

D. імуноглобулін людський нормальний

24. Які імуномодулятори слід переважно призначати при порушенні синтезу антитіл В-лімфоцитами

A. поліоксидоній

B. тималін

C. мієлопід

D. імуноглобулін людський нормальний

25. Які імуномодулятори переважно призначати при порушенні гу­морального імунітету (агаммаглобулінемії)

A. поліоксидоній

B. тималін

C. мієлопід

D. імуноглобулін людський нормальний

26. Імунізацію проти кору, краснухи, паротиту починають у віці:

A. 12 міс.

B. 6 міс.

C. 3-х років.

D. 18 міс.

E. Вірної відповіді немає.

27. Кому з перерахованих дітей у віці 7 і/або 14 років необхідна вак­цинація вакциною БЦЖ?

A. Реконвалесцентам інфекційних захворювань.

B. Реконвелесцентам неінфекційних захворювань.

C. Дітям з сумнівною реакцією Манту з 2 ТІ.

D. Дітям з негативною реакцією Манту з 2 ТІ.

E. Дітям з імунодефіцитними станами.

28. Вкажіть, в якому віці дітям починають вакцинацію проти крас­нухи?

A. 12 місяців.

B. 5 місяців.

C. 6 місяців.

D. Перша доба життя дитини.

E. Не проводиться.

29. Які можуть бути прояви ураження нервової системи після ще­плень?

A. Енцефаліт.

B. Менінгіт.

C. Полінейрорадікулопатія.

D. Вакцино-асоційований паралітичний поліомієліт.

E. Всі відповіді вірні.

30. Проти яких захворювань проводять щеплення дітям у віці 6 ро­ків?

A. Дифтерії, правця.

B. Поліомієліту, НІВ-інфекциі.

C. Кори, вітряної віспи.

D. Краснухи, пневмококової інфекції.

E. Паротиту, грипу.

31. З яким інтервалом і якими препаратами необхідно періодично проводити ревакцинацію для підтримки імунітету проти правця на достатньому рівні?

A. з інтервалом 10 років, введенням АП-анатоксину або АДП-м анатоксина;

B. з інтервалом 5 років, введенням АП-анатоксину або АДП-м анатоксина;

C. з інтервалом 10 років, введенням АП-анатоксину і АДП-м анатоксина;

D. з інтервалом 10 років, введенням АП-анатоксину або АКДП-вакцини;

E. з інтервалом 5 років, введенням АП-анатоксину.

32. Через декілька хвилин після введення АДП-м у чоловіка з'явилося відчуття страху, наростаюча слабкість, відчуття стис­кання за грудиною. Шкірні покриви бліді, покриті холодним липким потім. Хворий знепритомнів, з'явилися судоми. Зіниці розширені, на світло не реагують. Пульс частий, ниткоподібний. Артеріальний тиск не визначається. Дихання утруднене. Який стан розвинувся у хворого?

А.

септичний шок;

B.

анафілактичний шок;

С.

колапс;

D.

непритомність;

Е.

набряк Квінке.

33.  Під час проведення вакцинації у пацієнта З., 34 років, почалися явища анафілактичного шоку за асфіктичним типом: запаморо­чення, спастичний кашель, прискорене дихання. Які препарати необхідно ввести у першу чергу при наданні невідкладної допо­моги?

A. тавегіл 1% 2 мл;

B. преднізолон 60 мг;

C. еуфілін 2,4% 5 мл;

D. кордіамін 1% 2 мл;

E. адреналін 0,1% 1 мл.

34.  Після проведення вакцинації у пацієнта швидко розвинувся на­бряк тканин обличчя, шкіра щільна, злегка гиперемована, без­болісна, обличчя нагадує маску. Яке ускладнення розвинулося?

А.

абсцес;

В.

флегмона;

С.

анафілактичний шок;

D.

набряк Квінке;

Е.

кропив'янка.

35. У хворої, після внутрішньом'язового введення вакцини на лі­вій половині обличчя навколо рота, на губах, слизовій оболонці ротової порожнини з'явився набряк (твердий, без ямок при на­тиску). Через 2 години з'явилася осипла голосу, кашель, утруд­нений вдих. Яка причина погіршення стану?

A. кропив'янка;

B. токсикодермія;

C. набряк Квінке у ділянки обличчя і голосових зв'язок;

D. медикаментозна хвороба;

E. анафілактичний шок.

36. Дитині 7 років, здорова. В пологовому будинку зроблено ще­плення БЦЖ. Рубчик 5 мм. Проведена реакція Манту 3 дні тому, результат - папула 3 мм. Вирішить питання про ревакцинацію проти туберкульозу.

A. Ревакцинацію БЦЖ провести через 1 місяць

B. Ревакцинацію БЦЖ не проводити

C. Назначити повторне проведення реакції Манту через 1 місяць, після чого ввести БЦЖ

D. Ревакцинацію БЦЖ провести не пізніше за 2 тижні

E. Ревакцинацію БЦЖ провести у 11 років

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131 


Похожие статьи

Л В Кузнецова - Клінічна та лабораторна імунологія