Л В Кузнецова - Клінічна та лабораторна імунологія - страница 66

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131 

Частота - 10 - 25% загальної кількості первинних імунодефиці-

тів.

Тяжкий комбінований імунодефіцит Х-зчеплений тип

Специфічній дефект. Порушення диференціювання стовбурової клітини у В- і Т-лімфоцити. Дефект гамма-ланцюга рецептору до ІЛ-2 на Т-лімфоцитах. Гамма-ланцюг - трансдуктор сигналу при зв'язуванні рецептору з ІЛ-2 .

Автосомно-рецесивній тип.

Специфічній дефект. Мутація гена тирозинкінази ZAP-70 - тран­сдуктора сигналу в Т-лімфоцитах, необхідного для їх проліферації. Характерна відсутність CD8+ клітин у периферичній крові.

Локалізація дефекту в хромосомі: Xq 13-21.1.

Клінічні особливості. Рецидивуючі інфекційні захворювання, схуд­нення, затримка розвитку. Характерні лімфопенія і гіпоплазія тимусу. Кількість і функція Т-лімфоцитів знижена. Гіпогаммаглобулінемія, зниження рівня В-лімфоцитів. Зніжені шкірні тесті і продукція антитіл. Хворі вмирають у перші 1 - 2 роки життя від вірусної, бактеріальної, протозойної інфекції або мікозу.

Лікування. Трансплантація кісткового мозку, антибіотикотерапія, внутрішньовенна імуноглобулінотерапія, пересадка клітин ембріональ­ної печінки і тимусу.

Синдром Луї-Бар, атаксія — телеангіоектазія автосомно-рецесивний тип успадкування

Специфічній дефект. Порушення функції Т- і В-лімфоцитів. Зни­жений рівень Ig А, Ig E і IgG. Гіпоплазія тимусу, селезінки, лімфатич­них вузлів, мигдалин. В сироватці виявляють дуже високий рівень а-фетопротеіна.

Локалізація дефекту в хромосомі: IIq 22.3 (atm).

Клінічні особливості. Телеангіектазія шкірних покривів і очей; прогресуюча атаксія мозочка; рецидивуюча інфекція приносових пазух і легенів вірусної і бактеріальної природи; бронхоектатична хвороба;підвищений рівень альфа-фетопротеїну. У перспективі - ураження нервової, ендокринної, судинної систем, злоякісні пухлини. Захворю­вання частіше за все діагностується в 5 - 7-річному віці однаково часто у хлопчиків і дівчаток. У половини хворих відмічається відставання у розумовому розвитку, адинамія, обмеженість інтересів. Деякі хворі доживають до 20 і навіть 40 років (табл. 7, 8).

Лікування. Симптоматичні засоби. Пересадка кісткового мозку. Гормони тимусу. Внутрішньовенна імуноглобулінотерапія.

Як приклад імунної відповіді при комбінованому імунодефіциті при­водимо історію хвороби хворої Ж., 9 років, що страждала на синдром Луі-Бар, атаксія - телеангіоектазія, та находилася на спостереженні у міському дитячому імунологічному центрі (Приклад 6.).

Хвора з раннього дитинства часто хворіла на бактерійні (пневмонія, хронічний бронхіт, синусит) і вірусні захворювання (часті, більше 3 разів на рік ОРВІ, хронічний рецидивуючий герпес з ураженням губ, шкіри об­личчя), дисбактеріоз кишечнику, кандидоз слизових оболонок стравоходу, гортані, трахеї, кишечнику. З 5 років спостерігалась атаксія, періодично турбували носові кровотечі із-за телеангіектазій у порожнині носа. У 9 років у хворої виникла саркома лівого колінного суглоба, що привела до смерті. Хворій ставився діагноз: синдром Луі-Бар, атаксія — телеангіо-ектазія.

На імунограмі хворої Ж., 9 років, (Приклад 6) виявлено різке пригні­чення T- і B-клітинної ланок імунітету (комбінований імунодефіцит), зо­крема Т- цитотокс. CD-8, натуральних кілерів CD-16, В-лімфоцитів CD-19; зменшення утворення IgG, IgA, нейтрофільний лейкоцитоз з тенденцією до зниження активності фагоцитів.

Лікування:

1) задаксін (тимозину альфа-1) п/ш підшкірно, по 1,2 мл (1 флакон -1,6 мг, терапевтична доза - 900 мкг/м2) двічі на тиждень, з 3-4-денними проміжками між ін'єкціями, курс 6 - 12 міс.

2) лаферон (лаферобіот) в/м по 2 млн. МОд 3 рази в тиждень 4 - 6 тиж­нів.

3) фамцикловір 0,25 г всередину 2 рази на день протягом 8—12 міс.; герпевір (мазь) змащувати уражені ділянки шкіри і слизової оболонки губ 4 рази на день 7 діб при загостренні захворювання;

Імунореабілітація:

4) імунофан 0,005% 1 мл п/ш 2 рази на тиждень, курс 15 ін'єкцій.

5) циклоферон - індуктор інтерферону - 12,5% розчин для ін'єкцій - 2 мл, разова доза 0,25 г в/м на 1, 2, 4, 6, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26, 29 добу. Призначають після інтерферонотерапії.

Приклад 6. Імунограма хворої Ж., 9 років. Діагноз: синдром Луі-Бар, атаксія - телеангіоектазія

Показник

 

 

Результат

Норма

Гемоглобін

 

 

90

Ж - 115 - 145, Ч - 132 - 164 г/л

Еритроцити

 

 

3,0

Ж - 3,7 - 4 ,7, Ч - 4,0 - 5,1 • 1012 /л

Тромбоцити

 

 

190

150 - 320 • 109 /л

ШОЕ

 

 

28

2 - 15 мм /год

Лейкоцити

 

 

12,2

4 - 9 Г/л

Нейтр.

43 - 71 % 2000-6500

-

П\я

1 - 4 %

80-400

С\я

Еоз.

0,5 - 5%

80-370

Баз.

0 - 1%

20-80

Мон.

3 - 9%

90-720

Лімф.

25 - 37%

1600-3000

БГЛ

1-5%

80-500

Плаз.

0 -

1%

20-80

82

 

6

79

1

2

3

12

0

 

10000

 

730

9270

120

240

370

1460

0

 

Імунологічні показники

Результат

Норма (ОД СІ)

Імунологічні показники

Результат

Норма (ОД СІ)

Т- лімф.

CD-3

-

%

55

50 - 80

Ig G

5,8

8,0-18,0 г\л

 

 

Абс. число

803

1000-2200

 

 

 

Т- хелп.

CD-4

 

%

42

33-46

Ig M

2,2

0,2-2,0 г\л

 

 

Абс. число

613

309-1571

 

 

 

Т- цито-

токс. CD-8

 

%

10

20-33

Ig A

0,2

0,3-3,0 г\л

 

 

Абс. число

146

282-999

 

 

 

ІРІ

 

CD4 /CD8

4,2

1,4-2,0

ЦІК

24

30 - 50 од. опт. щільн.

NK-

клітини CD-16

 

%

5

16 - 23

Поглинальна активність

ФІ

78

60 - 80%

 

 

Абс. число

73

72-543

 

ФЧ

3,6

1,5 - 3,5

В-лімф.

CD-22

 

%

35

10-20

НСТ -тест

Сп

7

До 10%

 

 

Абс. число

380

109-532

 

Інд

12

 

РБТЛ

 

Сп.

2

До 10%

 

рез

5

>16%

 

 

Інд.

10

50-70%

Комплемент

СН-50

40

30 - 60 гем.

од/мл

Синдром Віськотта-Олдріча (СВО, імунодефіцит, зчеплений з Х-хромосомою) (Шифр МКХ-10 D 82.0)

СВО - первинний імунодефіцитний стан Х-зчепленого типу, що ви­являється тріадою симптомів, які визначаються у хлопчиків з раннього віку: 1) підвищеною сприйнятливістю до інфекційних захворювань (час­ті ОРЗ, бронхолегеневі інфекції, інфекції ЛОР-органів, шкіри, слизових оболонок, сечовивідних шляхів і ШКТ); 2) геморагічним синдромом, обумовленим тромбоцитопенією; 3) атопічним дерматитом і екземою.

Специфічній дефект. Порушена активація CD4+ і CD8+ клітин. По­рушення продукції IgM до капсульованих бактерій (пневмококи). Рівень

IgG у нормі. Рівень і IgE підвищений. Ізогемаглютиніни понижені або відсутні. Кількість В-лімфоцитів, як правило, у нормі.

Локалізація дефекту в хромосомі: Хр11.23-11.3 Х-хромосоми.

Клінічні особливості. Перші прояви можливі з 2 - 5 місячного віку, спостерігається тріада - екзема, тромбоцитопенія, часті піогенні інфекційні захворювання. Згодом розвиваються автоімунні захворюван­ня, злоякісні новоутворення, геморагічний синдром (мелена, пурпура, носові кровотечі). З віком можлива стабілізація стану (табл. 7).

Імунологічні дослідження: зниження рівня гемоглобіну, еритро­цитів, тромбоцитів, підвищення рівня еозинофілів; зміни рівнів си­роваткових імуноглобулінів (низький IgM, нормальний IgG, високий IgA, дуже високий IgE). Т-клітинні показники при СВО варіабельні та їх інтерпретація може бути утруднена (табл. 8).

Лікування. Пересадка кісткового мозку. У хворих, схильних до кровотеч, з метою зниження геморагічних проявів рекомендується про­ведення спленектомії. Симптоматична терапія, коректори Т- і В-ланки імунітету.

Корекція анемії: проведення замісної терапії еритромасою при зниженні Нв<50 мг%. Інтенсивна кровозамісна терапія показана при масивних кровотечах. З метою уникнення розвитку можливої реак­ції "трансплантат проти господаря" у хворих з глибоким падінням Т-клітинного імунітету кров для переливання повинна бути піддана попередньому опромінюванню у дозі 300 радій.

Для лікування атопічного дерматиту застосовуються стероїдні мазі і креми (гідрокортизон, адвантан, елоком і ін.).

Стан дітей зі СВО відрізняється нестабільністю, тому необхідно ви­робити оптимальний режим стаціонарного і амбулаторного лікування. Слід по можливості ізолювати хворого в окремий бокс у період перебу­вання у стаціонарі із-за небезпеки контакту з респіраторно-вірусною і нозокоміальною флорою. По тих же причинах хворим зі СВО про­типоказане знаходження у дитячому колективі. Не слід проводити щеплення живими вірусними вакцинами і препаратами, що містять полісахаридний антиген.

Синдром Німегена

Синдром Німегена є формою комбінованого імунодефіциту, енде­мічною для України. Характерний автосомно-рецесивний тип успад­кування - мутація гену, який розміщений у 8 хромосомі. Порушення репарації веде до нагромадження ушкоджень ДНК. Діти з синдромом Німегена часто слов'янського походження.

Клінічна картина: мікроцефалія, яка з віком прогресує. Ушко­дження головного мозку: субарахноїдальні кисти, агенезія мозолистого тіла, гідроцефалія; «птахоподібне» обличчя - низьке чоло, вилиці, що виступають, великий ніс, порівняно великі та диспластичні вуха. За­тримка фізичного розвитку, затримка формування вторинних статевих ознак, олігофренія. Порушення пігментації у вигляді плям "кави з мо­локом". Іноді теленгектазії, пігментні невуси, капілярні чи кавернозні гемангіоми. Передчасна сивина. Аномалії розвитку інших систем. Ре-цидивуючі інфекції дихальних шляхів, з формуванням бронхоектазів. Причина смерті - злоякісні утворення: лімфоми, гострий лімфобластний лейкоз, лімфогранулематоз.

Імунологічне дослідження: лімфопенія, переважно за рахунок CD4+ лімфоцитів; інверсії відношення CD4+/CD8+; підвищення вмісту NK-клітин; дефіцит IgA; дефіцит субкласів IgG до гіпогамаглобулінемії; IgM норма чи навіть підвищені.

Лікування: трансплантація стовбурових клітин.

Імунодефіцит з підвищеним рівнем імуноглобуліну М (зчеплений з Х-хромосомою) (Шифр МКХ-10 D81.0)

Х-зчеплена форма імунної недостатності з аномалією ліганду CD40 і гіперімуноглобулінемією М є комбінованим первинним імунодефіци­том.

Специфічній дефект. Відсутність на Т-хелперах CD40 ліганда. Вза­ємодія Т- і В-лімфоцитів за рахунок контакту молекул Сd40 ліганд - CD40 є критичною подією, необхідною для перемикання В-клітин з синтезу IgM на синтез імуноглобулінів інших ізотипів і формування клона плазматичних клітин відповідної специфічності. Низькі рівні

IgG, А і Е.

Локалізація в хромосомі: Xq 26.27. Х-зчеплена форма.

Клінічні особливості. Хворіють хлопчики. Характерні рецидивую-чі бактеріальні інфекції, підвищена частота опортуністичних інфекцій, зокрема, обумовлених Pneumocystis carinii (табл. 7, 8).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111  112  113  114  115  116  117  118  119  120  121  122  123  124  125  126  127  128  129  130  131 


Похожие статьи

Л В Кузнецова - Клінічна та лабораторна імунологія