Т А Бутинець - Вивчення господарських ситуацій внутрішніми контролерами - страница 2

Страницы:
1  2 

2. Ситуація - це такий стан, який вирізняється неоднозначністю розгортання, що характеризується варіативністю як в аспекті початкового походження, так і наступного кінцевого здійснення.

3. Існування і вирішення ситуації принципово важливе для власника і працюючих, вони зачіпають їх інтереси, а іноді потребують негайного втручання і вирішення, оскільки їх існування може призвести до втрат, які неможливо відшкодувати у майбутньому.

4. Ситуація на початковій стадії у більшості випадків передбачає можливість втручання в неї контролера, який прагне змінити стан з небажаного на доцільний та ефективний.

Інша основоположна категорія контролю - "аналіз" - також не однозначна. Зазвичай термін "аналіз" у контролі розглядають у двох контекстах: а) як уявне розчленування ситуації, що вивчається, на її складові на противагу синтезу; б) як дослідження контролером подій або науковцем фактів (в науці про контроль). По суті, під аналізом можна розуміти специфічний вид контролерської діяльності, який ґрунтується на принципах розчленування об'єкта вивчення на його складові.

Аналіз господарських ситуацій передбачає застосування багатоманітних видів аналітичної діяльності, які можна використовувати для осмислення ситуації. Чим ширший арсенал аналітичних прийомів, що використовуються в аналізі, тим кращі його можливості, тим більш ефективна діяльність контролера.

Швидкий розвиток аналізу ситуацій як методу практичного здійснення контролю та навчання студентів на радянському просторі розпочався з формування теоретичних основ ревізії.[18] В середині 80-х років відбулося стрімке оновлення та перейменування дисциплін з контролю, що вивчалися у вищих навчальних закладах. Економіка, облік, економічний аналіз, фінанси, статистика та інші дисципліни стали заповнювати навчальний простір бухгалтерів і ревізорів. Вони характеризувалися ситуативним розумінням об'єкта і предмета дослідження в контрольно-ревізійній діяльності. Це створило сприятливі передумови для застосування відомих у контролі методів перевірки - ревізії, аналізу, інвентаризації, обстеження, експерименту тощо.

Метод аналізу ситуацій має два аспекти зв'язку з контролерською діяльністю. Перший - це дослідницька діяльність з конструювання певних ситуацій, тобто побудови версій, а другий - зводиться до можливості використання побудованої версії як певного інтелектуального продукту контролера для отримання нового знання. Розумна версія є не лише інструментом практики, але і наукового пізнання, оскільки виступає як модель реальної ситуації.

Щодо конструювання версій, то у контролерській практиці склалися два підходи: творчий і технологічний. Відповідно, до першого підходу, створення версій - творчий процес, який не піддається повній алгоритмізації. Для вирішення ситуації потрібно зрозуміти, зміст версії, зібрати для неї потрібну інформацію за допомогою цілком алгоритмізованих методів, а потім включити творчу рефлексію і побудувати нову версію. Друга позиція виявляється більш жорсткою. Вона передбачає розроблення певної технологічної схеми, своєрідного технологічного процесу, реалізація якого і забезпечує швидку перевірку версії.

Питання "як?" перевірити ситуації дозволяє здійснити абстрагування від онтології та звернутися до реального методу. Такий підхід уможливлює створення і розуміння ситуацій, забезпечене методологією контролю. Тобто методологічне знання, стаючи головним предметом думки контролера, тепер може розглядатися без урахування сфери застосування методів. Відповідно, воно вперше змістовно та конкретно відокремлюється від онтології та гносеології, стає об'єктом дослідження.

Позитивний зміст зазначеного методу як демонстратора істини можна охарактеризувати так. Якщо існують відомі, формалізовані методи, які дозволяють отримувати передбачувані результати під час їх застосування (для різних методів відсоток таких результатів може бути різним: від відносного до однозначного) до невизначених обставин, тоді можна вважати методологічно обґрунтованою гіпотезу про наявність у невизначених обставинах властивостей, що уможливлюють реалізацію відомого методу. Зрозуміло, що для різних методів необхідна і достатня множина таких властивостей є різною. Позитивна реалізація методу (знання на якому він заснований) у вигляді усунення невизначеності ситуації свідчить про наявність істини.

Принаймні в умовах, коли науковцю доводиться визнати наявність суперечності у формалізованих системах уявлень, він застосовує метафори. У вказаних умовах метафора використовується як "активізатор" ірраціональних, індивідуальних, особистісних властивостей науковця. Відповідно, формалізація може розглядатися як демонстрація такого знання, яке дозволяє відкривати, виявляти, бачити з очевидною якістю наявність суперечності. Внаслідок виявлення суперечності раціональна послідовність розмірковування стає неможливою, а тому активний суб'єкт започатковує синтетичне "продукування уявлення", яке часто відбувається як алогічна, творча подія за участі метафори. Без формалізації метафора є необмежена гра уяви, яка не має до науки такого відношення.

У кожного із цих підходів є переваги й недоліки. Творчий підхід змушує розглядати створення версій як творчий процес побудови унікальних творів методичної аналітики, що можуть відіграти тривалі ролі в практичній діяльності контролера. Технологічний підхід передбачає створення версій-одноденок, без яких важко уявити собі реальний процес контролю. Обидва підходи мають право на життя. Вони співвідносяться між собою як чай і печиво. Очевидно, вони просто доповнюють один одного.

Знання, що дозволяє вирішувати проблему, й, відповідно, переходити від "не діяння" до стану "діяння", носієм якого є людина "Я - мислю...", може повноцінно називатися істинним. Тим самим здатність виявляти проблеми є розум, а нерозумним є той, хто проблем не помічає.

Методи є сукупністю способів і прийомів з перевірки господарської діяльності підприємства з метою вивчення стану їх економіки і фінансів, ефективності використання матеріальних і фінансових ресурсів, збереження активів і своєчасності повернення зобов'язань, забезпечення законності, достовірності й доцільності господарських операцій, а також їх оформлення первинними документами службовцями підставою для відображення в бухгалтерському обліку.

Для отримання підтвердження порушень при проведенні перевірки широко використовуються різні методи. їх можна класифікувати таким чином:

1) загальнонаукові методичні прийоми контролю (аналіз, синтез, індукція, дедукція, редукція, аналогія, моделювання, абстрагування, експеримент і ін.);

2) власні емпіричні методичні прийоми контролю (інвентаризація, контрольні заміри робіт, контрольні запуски сировини, формальна і арифметична перевірки, зустрічна перевірка, спосіб зворотного обчислення, метод зіставлення однорідних фактів, службове розслідування, експертизи різних видів, сканування, логічна перевірка, письмове і усне опитування і ін.);

3) специфічні прийоми суміжних економічних наук (прийоми економічного аналізу, економіко-математичні методи, методи теорії вірогідності і математичної статистики).

Пізнавальний процес за допомогою методу аналізу господарських ситуацій включає декілька етапів:

1. Визначення проблеми дослідження. Передусім потрібно дати широке визначення тієї проблеми, яку вивчатимуть. Прикладом може служити питання продажу майна збанкрутілого підприємства або після приватизаційної реструктуризації підприємства. На цьому ж етапі слід визначити певні поняття або концепції, які можуть допомогти досліджувати і формувати версії перевірки ситуацій, що відбуваються або відбулися.

2. Вибір або розроблення версій. Як і в багатьох типах досліджень ситуацій, важливим є поняття сукупності, яка визначає набір об'єктів, з яких формуватимуть вибір для вивчення. Проте дослідження на основі версій здійснюють не на основі випадкової, а так званої "теоретичної вибірки". Тобто свідомо вибираються об'єкти для побудови версій так, щоб, наприклад, були представлені документи різних об'єктів і різних матеріально відповідальних осіб.

3. Вибір прийомів контролю. Дослідники, які ставлять за мету формулювання версій, часто користуються різними методами збирання інформації: інтерн'ю, спостереження, вивчення різних документів, що відображають операції, які уже відбулись. Важливо об'єднати якісні показники, які дають змогу логічно обґрунтувати взаємозалежність різних понять і процесів, з кількісними даними, які можуть статистично підтвердити наявність такого логічного зв'язку. Корисно мати в команді контролерів кількох фахівців, які володіють економіко-статистичними методами дослідження. Це посилює творчий потенціал команди і дає змогу глибше зануритись у різні аспекти вивчення ситуацій.

4. Збирання необхідної інформації. Унікальною межею досліджень, побудованих на основі версій, є те, що збирання інформації часто перетинається з їх швидким аналізом. Роблячи помітки для побудови наступної версії, важливо фіксувати не тільки реальні факти, а і власні спостереження та враження. Слід стимулювати своє мислення, відповідаючи на запитання: "Чим ця версія вирізняється від попередньої?", "Що я зрозумів, вивчивши чергові події, факти?". Відповіді на ці запитання не будуть відображені у версії, але вони дуже потрібні саме для формулювання наступної версії. На цьому ж етапі можна внести зміни у визначення проблеми дослідження, якщо це потрібно. Часто буває так, що в процесі дослідження і формулювання версій спостерігається цікава тенденція, яка потребує наукового обґрунтування, але про яку контролер не здогадувався раніше.

5. Аналіз окремо взятої версії. Аналіз наявної інформації - це серцевина побудови версії на основі конкретної ситуації або їх груп, що досліджуються. Це найважчий і якнайменш розроблений в контролі процес. Основна мета - розвинути якнайповніше розуміння дій та подій кожного окремого суб'єкта, в ситуації, яку вивчають.

6. Порівняльний аналіз версій. Озброївшись розумінням кожної окремої версії, контролер переходить до пошуку подібних рис та відмінностей між ними. На порівняльний аналіз версій можуть справляти вплив такі дії: а) класифікація версій за категоріями або напрямами; б) розподіл усіх версій на пари й невеликі підгрупи для пошуку подібних рис та відмінностей усередині кожної пари та підгрупи; в) класифікація даних за їх джерелом. Структурований порівняльний аналіз версій дає змогу контролеру поглибити своє розуміння ситуацій, що вивчаються, і знайти нові дані, які стимулюють подальший процес мислення з кінцевим формуванням висновків.

7. Формулювання гіпотези. Унаслідок порівняльного аналізу версій починає з'являтися інформація взаємозалежності певних змінних. Наприклад, можна сформувати гіпотезу, за якою успішне придбання дефіцитної сировини передбачає суттєву зміну договору придбання. Систематична перевірка таких взаємозалежностей наближає нас до формування версії тільки тоді, коли взаємозалежність простежується в кожній операції. Логіка полягає в тому, що ставлення до серії версій таке як до серії експериментів, у яких кожна версія або підтверджує, або ставить під сумнів гіпотезу. У разі підтвердження гіпотези важливо знайти точні теоретичні причини, чому спостерігається така взаємозалежність.

8. Аналіз додаткових актів, судової та контролерської практики. Ключова частина процесу розробки нової версії - порівняння власних результатів з результатами подібних досліджень, зафіксованих практикою. Чим більше буде опрацьовано законів, положень, рекомендацій, ухвалень судів з цієї проблеми, тим краще. Слід зрозуміти та пояснити, чому спостерігається подібність або відмінність у результатах вивчення ситуацій.

9. Завершення вивчення ситуацій. Після завершення вивчення ситуацій важливими є відповіді на два запитання: а) скільки потрібно мати версій для обґрунтовування відповіді на ситуацію, що перевірялась, і б) чи слід припинити процес аналізу зібраних даних. Відповідь на ці запитання більш інтуїтивна, точно вимірювана: процес розробки версій і аналіз даних слід зупинити тоді, коли стане зрозумілим, що продовження цього процесу є незначним внеском розуміння контролером взаємозалежностей між поняттями. Тому вважається, що немає ідеальної кількості версій, на яких можна збудувати якісні результати перевірки, проте, наша практика показує, що в середньому для цього вистачає 3-4 версій.

Недоліками побудови висновків на основі версій може бути складність таких висновків і їх залежність від конкретних умов у тій або іншій сфері чи підприємстві, що знижує можливість узагальнення об'єктивних висновків. Проте переваги таких висновків, а саме їх дієвість і практичність, часто значно перевищують недоліки та є підставою для широкого застосування версії як методу вивчення ситуацій.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Дослідження ситуацій -сучасний напрям в теорії і практиці контролю із забезпечення процесів оптимізації і вдосконалення управлінської діяльності в економічних і соціальних системах. Воно включає комплексне вивчення економічних і соціальних явищ і чинників, що характеризують систему, формалізований опис цілеспрямованих дій і вироблення оптимальних управлінських рішень з використанням логічних дій і методів господарського контролю.

Розглянуті способи та прийоми дослідження ситуацій можуть бути застосовані лише висококваліфікованими посадовцями. На жаль, більшість фахівців, які займають ключові посади на фірмах, не мають відповідної освіти з обліку і контролю, аналізу і права, а тому не володіють прийомами попередження або розкриття негативних явищ, що виникають у господарській діяльності. Часто через незнання основ контролю власники втрачають своє майно, а працівники -соціальний захист.

До контролю ситуацій висувається ряд вимог: наукова обґрунтованість і оптимальність, єдність в розгляді головних і супутніх завдань, правомочність, спрямованість і адресність, стислість, конкретність в часі, оперативність.

У науковому дослідженні версія як модель об'єкта і водночас спосіб організації дослідного процесу може бути ефективною для вирішення таких завдань дослідження:

- збирання емпіричної інформації про об'єкт і проблему, які лежать в основі версії. При цьому збирання інформації завдяки версії набуває системного невипадкового характеру;

- уміння перевірити ту або іншу гіпотезу щодо досліджуваної ситуації. Здійснюється це за допомогою колективного обговорення версії в аспекті висунутої гіпотези;

- уміння прогнозувати розвиток ситуації та її майбутнє. У цьому випадку аналізу піддаються основні чинники, які впливають на ситуацію і з'ясовуються наслідки їх дії;

- уміння побудувати теорію, яка пояснює описувану у версії ситуацію. Метод аналізу ситуацій - це гнучкий, сучасний, постмодерний метод

пізнання, який через недостатній рівень освіти посадовців ще не достатньо широко використовується в контролерських дослідженнях.

Рішення мають бути засновані на достовірній поточній і прогностичній інформації, аналізі всіх чинників, пов'язаних з даним питанням, з урахуванням передбачення можливих наслідків ухвалюваного рішення.

Звичайно, в рамках наукового дослідження неможливо розглянути всі ситуації, які створюють ризик виникнення спотворень в обліку і звітності в результаті неефективної функціонуючої системи внутрішнього контролю підприємства.

Слід пам'ятати, що у керівництва і співробітників підприємства завжди є можливість проігнорувати або обійти засоби контролю, зашкоджуючи майну власника. І, на жаль, діючи в повній відповідності з внутрішніми стандартами контролю, перевіряючі не завжди в змозі виявити такі дії і довести факт їх здійснення.

Особливе значення контролю на кожній фірмі полягає у тому, що контроль допомагає пристосуватись до змінних умов, обмежує можливість виникнення помилок, допомагає вирішити складні ситуації. Наприклад, невелика помилка рідко наносить серйозну шкоду фірмі. Однак якщо ця помилка не буде виправлена і повторюватиметься протягом тривалого часу, то вона може накопичуватися і призвести до негативних наслідків. Окрім цього, ефективний контроль дозволяє виявити марнотратство, зменшити витрати, а також підвищити продуктивність.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А.М. Прохоров. - 4-е изд. - М.: Сов. Энциклопедия, 1988. - 1600 с.

2. Бутынец Ф.Ф. Теоретические основы ревизии в сельскохозяйственных предприятиях. К., Сельскохозяйственная академия, 1977. - 102 с.

3. Дрозд І.К., Шевчук В.О. Державний фінансовий контроль. Навчальний посібник. - К: ТОВ "Імекс-ЛТД", 2007. - 304 с.

4. Marecki J. Zarys teorii kontroli gospodarczej. - W-wa: PWN, 1976. - 292 s.

5. Томов Й., Крумов К. Стопански, финансов и даньчен контрол -М.: Свищов - 2007. - 436 с.


[1] Тут і далі під контролерською діяльністю розуміються дії ревізора, аудитора або будь-якої посадової особи, наділеної правом здійснення контролю.

[2] франц. ideal (гр. idea - ідея, поняття, уявлення) - досконалість; бездоганний зразок чого-небудь; вища кінцева мета прагнень, діяльності.

[3] пізнолат. realis - речовинний -1) дійсний, існуючий у дійсності; 2) здійсненний; 3) практичний, випливаючийз дійсного положення.

[4] Тут можуть бути й інші посадовці, які згідно інструкції контролюють ту чи іншу операцію

[5] Тут можуть бути й інші посадовці, які згідно інструкції контролюють ту чи іншу операцію

[6] Зовнішні контролери, як правило, перевірку ситуацій здійснюють вибірковим способом.

[7] лат. functio - виконання -1) обов'язок, коло діяльності; призначення; 2) залежна змінна величина

[8] [гр. prognosis] - передбачення, пророкування про розвиток чого-небудь, засноване на визначених даних

[9] [лат. planus - плоский, рівний] - визначений порядок, послідовність у якій-небудь діяльності

[10][лат. actus] - вчинок, дія

1 [лат. emoveo - збуджую, хвилюю, потрясаю] специфічний процес психічного регулювання, який задається через подразники, значимі для особи; виражається зміною рівня мобілізації (збудження організму); має визначений знак: позитивний (відчуття приємності) у випадку позитивних подразників, негативний (почуття прикрості) у випадку негативних подразників; е. керує діями, впливає на їх точність

поміркована - поліпшує їх, сильна може привести до дезорганізації поведінки)

1 [лат. intellectual] - розум, розумова здібність людини

[13] Це тема спеціального дослідження

[14] [гр. pragma - діло, дія] - 1) напрямок у філософії, який виник в кінці XIX ст. у США і вимагав практичного способу мислення і дій; справедливість тверджень пов'язували з їхніми практичним результатами - користь, як критерій істини; 2) направлення семіотики, яке вивчає відношення між знаковими системами і тими, хто ними користується; прагматизм.

[15] [лат. experimentum - проба, досвід] - 1) науково поставлене спостереження досліджуваного явища в умовах, що точно враховуються та дозволяють стежити за ходом явища і багаторазово відтворювати його при повторенні цих умов; 2) узагалі досвід, спроба здійснити що-небудь

1 [лат. structures] - взаєморозташування і зв'язок складових частин чого-небудь.

[17] Бутинець Т.А.. Теорія контролю: необхідність нових підходів / Т.А. Бутинець // Вісник ЖДТУ / Економічні науки. - 2009. - № 4(50).

[18] Бутинець Ф.Ф. Теоретические основы ревизии в сельскохозяйственных предприятиях / Ф.Ф. Бутынец. - К.: Сельскохозяйственная академия, 1977. - 102 с.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

Т А Бутинець - Бухгалтерський облік, контроль і аналіз

Т А Бутинець - Вивчення господарських ситуацій внутрішніми контролерами

Т А Бутинець - Господарський контроль як наука і система знань

Т А Бутинець - Система самоконтролю

Т А Бутинець - Ефективність господарського контролю проблеми визначення