О В Войтко - Вибіркові обстеження збитків урожаю сільськогосподарських культур - страница 1

Страницы:
1  2 

Формування ринкової економіки. 2011. № 26

сили за кваліфікаційним рівнем, застійного безробіття та недос­татнього використання людських ресурсів тощо. Все це буде пе­решкоджати подальшому зростанню інвестицій та розширенню фірм, розвитку сучасних високотехнологічних секторів та, як на­слідок, довгостроковому економічному зростанню та покращен­ню добробуту населення [3].

Література

1. Бараник З. П. Статистика ринку праці: Навч.посібник. — К.: КНЕУ, 2005. — 167 с.

2. Федоренко Н. П. Системный поход к изучению экономических явлений. — В кн.: Математика и кибернетика в экономике (словар-справочник). — М.: Экономика, 1975, с. 517.

3. Колот А. М. Соціально-трудові відносини: теорія і практика ре­гулювання: Монографія. — К.: КНЕУ, 2004. — 230 с.

4. http://www.statsoft.ru

Статтю подано до редакції 31.05.11 р.

УДК: 311. 213. 2

О. В. Войтко, здобувач, ДВНЗ «Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»

вибіркові обстеження збитків урожаю сільськогосподарських культур

АНОТАЦІЯ. У статті розглядаються методичні та організаційні за­сади оцінювання збитків врожаю сільськогосподарських культур при настанні страхового випадку. Представлено характеристику механічного відбору, за допомогою якого проводиться визначення збитків урожаю сільськогосподарських культур при настанні стра­хового випадку; організацію праці з обліку збитків урожаю.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: вибірковий метод, збитки, страховий випадок, страхування сільськогосподарських культур.

АННОТАЦИЯ. В статье рассматриваются методические и органи­зационные основы оценивания убытков урожая сельскохозяйст­венных культур в страховых случаях. Представлена характеристи­ка механического отбора, с помощью которого осуществляется опре­деление убытков урожая сельскохозяйственных культур в страхо­вых случаях, а также организация труда по учету убытков урожая.

© О. В. Войтко, 2011 399

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: выборочный метод, убытки, страховой слу­чай, страхование сельскохозяйственных культур.

ANNOTATION: the article is dedicated to the methodological and organizational principles of evaluation of field crop losses at the attachment of an insured accident; the description of mechanical selection for the estimation of crop losses is conducted at the attachment of an insured accident.

KEYWORDS: selective method, losses, accident insured, insurance of agricultural cultures.

Постановка проблеми. Страхові компанії України надають послуги сільськогосподарським підприємствам, селянським (фер­мерським) господарствам, орендарям, іншим сільгоспвиробникам незалежно від форм власності та господарювання зі страхування сільськогосподарських культур, сільськогосподарських тварин, сільськогосподарської техніки та обладнання, іншого майна сіль­госпвиробників, страхування кредитних ризиків тощо.

Страхування сільськогосподарських культур проводиться на ви­падок стихійного лиха, нестачі іригаційної вологи, пожежі, хво­роб рослин та тварин, знищення урожаю комахами, вчинення про­типравних дій третіми особами тощо. Визначення мінімального рівня страхового покриття насамперед передбачає процедуру оці­нки реальних збитків врожайності сільськогосподарських культур.

Аналіз останніх джерел чи публікацій. Прогресивну роль у практичному застосуванні вибіркового методу відіграли праці видатних учених В. А. Авилова, Г. А. Пруденського, Г. К. Оноп-рієнко, С. Д. Ільєнкової, А. І. Ілишева, Н. Н. Ілишевої та інших. Ра­зом з тим, багато питань, пов'язаних з статистичною оцінкою фак­тичних збитків врожаю сільськогосподарських культур при на­станні страхових випадків, залишаються дискусійними та недостат­ньо розробленими. Так, страхові компанії до сих пір не мають у своєму розпорядженні достовірних фактичних даних щодо визна­чення реальних збитків врожаю різних сільськогосподарських культур. Вони не мають повноцінних методичних засад статисти­чного оцінювання збитків врожаю при настанні страхового випад­ку. Вирішення перелічених питань дозволить підвищити науковий рівень статистичних досліджень у сільськогосподарському вироб­ництві і буде сприяти вдосконаленню методів визначення реаль­них обсягів врожаю сільськогосподарських культур.

Постановка завдання. Дослідження даної проблеми вимагає, перш за все, теоретичного обґрунтування застосування вибірко­вого методу при оцінці фактичних збитків врожаю сільськогос­подарських культур при настанні страхових випадків; по-друге, розробки методичних та організаційних засад оцінювання реаль­них збитків врожаю.

Виклад основного матеріалу дослідження. Методичні та ор­ганізаційні засади оцінювання збитків врожаю сільськогосподар­ських культур при настанні страхового випадку в Україні розроб­лені співробітниками страхового товариства «Стройполіс» спіль­но з провідними науковими працівниками Київського національ­ного економічного університету імені Вадима Гетьмана. Зазначе­ний спосіб оцінювання збитків врожаю є науково-обґрунтованим методом, що враховує передові досягнення у галузі статистичної науки в частині застосування вибіркового методу.

Він містить розробку методологічних та організаційних засад з визначення вибірковим способом фактичних збитків врожаю сільськогосподарських культур при настанні страхового випадку. Спосіб включає загальні положення щодо використання вибірко­вого способу при визначенні збитків урожаю сільськогосподар­ських культур при настанні страхового випадку; характеристику механічного відбору, за допомогою якого проводиться визначен­ня збитків урожаю сільськогосподарських культур при настанні страхового випадку; організацію праці з обліку збитків урожаю сільськогосподарських культур. Спосіб є досить простим при ко­ристуванні завдяки тому, що в ньому наведені приклади, а також допоміжні таблиці, які допомагають швидко та правильно прове­сти необхідні розрахунки.

Вибіркове обстеження за збитками врожаю сільськогосподар­ської культури передбачає проведення наступних етапів:

1) підготовчий;

2) безпосередньо проведення обстеження;

3) заключний.

I. Підготовчий етап

При проведенні спостереження за збитками врожаю сільсько­господарської культури (наприклад озимої пшениці) спостерігач на підготовчому етапі повинен мати наступні документи:

• характеристику сільськогосподарської культури;

• форму 1 «Фази розвитку сільськогосподарської культури на різних умовах зростання»;

• карту розташування посівів сільськогосподарської культури;

• форма 2 «Маршрутний лист спостереження за збитками вро­жаю сільськогосподарської культури»;

графік обходів маршрутів спостереження.

Характеристика сільськогосподарської культури

Сорт озимої пшениці, який вирощують у даному сільському господарстві згідно сортовому районуванню сільськогосподарсь­ких культур.

В Україні це можуть бути слідуючі сорта: Альбатрос одесь­кий, Білоцерківська 47, Лютесуенс 7, Миронівська 61, Поліська 87, Киянка (Київська область).

Фази розвитку озимої пшениці:

1. Вегетаційний період — від 272 до 300 днів залежно від сорту.

2. Врожайність — від 50 до 75 ц/га залежно від сорту.

3. Висота рослини — від 70 до 85 см.

4. Маса 1000 зерен — від 40 до 46 грам залежно від сорту та погоди, яка склалася у період фази розвитку рослини.

5. Стійкість до вилягання сорту за 5ти бальною оцінкою, стій­кість до осипання і до посухи.

6. Ураженість сорту борошняною росою, бурою іржею, фуза­ріозом.

7. Напрям використання сорту — на фураж, на зерно або на цінне чи сильне зерно.

8. Причини пошкодження озимих взимку: (вказати)

— вимерзання;

— випрівання;

— льодова кірка;

— випирання посівів.

9. Рядкові способи сівби: (вказати)

— звичайний рядковий спосіб: ширина міжряддя від 10 до 25 см (частіше 15 см);

— вузькорядний спосіб — рядкова сівалка з міжряддям 7,5 см;

— перехресний спосіб — це сівба у двох напрямках;

— широкорядний спосіб — міжряддя шириною не менше 45 см;

— сівба смугами — типу широкополосного;

— стрічковий спосіб — це коли 2—5 рядків у стрічці на від­стані 7,5—15 см;

гніздовий спосіб;

— квадратний спосіб;

— гребеневий спосіб;

сівба у борозни та ін.

10. Кількість рослин на одному погонному метрі залежно від міжряддя):

(вказати)

— 7,5 см між рядками, то на 1 п. м. — 37 рослин;

— 12 см між рядками, то на 1 п. м. — 60 рослин;

— 15 см між рядками, то на 1 п. м. — 75 рослин;

11. Основні фази розвитку рослини (вказати) сходи рослини; кущіння; колосіння; цвітіння; наливання зерна.

Оптимальна норма для всіх фаз від 500 до 550 рослин чи сте­бел на 1 м2.

12. Середня врожайність озимої пшениці (вказати). Середня врожайність щодо сортів вказується при сортовив-

ченні за три роки за кожною природною зоною (полісся, лісо­степ, степ). Середня врожайність залежить від багатьох факторів: це і попередник; якість посівного насіння; строки посіву; внесен­ня добрив органічних та мінеральних; підкормки, а також хіміч­ний захист від шкідників та хвороб.

Форма 1. «Фази розвитку озимої пшениці при різних умовах зростання» (вказати природну зону).

Так, наприклад, у Київській області фази розвитку озимої пшениці наступні:

після цвітіння: 1) утворення насіння на 7ий день після опилення;

2) період формування зернівки триває 7—8 днів;

3) розвиток зародка;

4) період наливання зернівки, він поділяється на такі фази:

— фаза водянистого стану (триває близько 6 днів);

— фаза передмолочної стиглості (триває 6—7 днів);

— фаза молочної стиглості (триває 7—10 днів, інколи 15 днів);

— фаза тістоподібної стиглості (триває 4—5 днів);

— фаза воскової стиглості (триває 3—6 днів);

— фаза твердої стиглості (триває 3—5 днів).

Агроном повинен на підготовчому етапі чітко визначити фазу розвитку сільськогосподарської культури, а також карту розташу­вання ділянок посівів сільськогосподарської культури у господарст­ві — площа ділянок посівів, направлення обходів спостерігача (міс­це початку та місце закінчення спостереження), кількість рядків посівів, виходячи з величини площі посівів та величини міжряддя.

Форму 2 «Маршрутний лист спостереження за збитками вро­жаю сільськогосподарської культури».

Графік обходу маршрутів спостереження виходячи з наван­таження на 1 спостерігача. Навантаження на 1 спостерівгача при оцінці збитків врожаю сільськогосподарської культури — це 50 проб за 1 робочий день (експериментально встановлено), а площа посівів від 300 до 500 га залежно від кількості ділянок посівів.

ІІ. Безпосередньо проведення обстеження

1. Перед початком обстеження спостерігач перевіряє перелік необхідних документів, які повинні бути у папці в твердій обкла­динці (перелічені вище).

2. У спостерігача повинна бути метрівка, за допомогою якої він спостерігає проби-метрівки.

3. Спостерігач проходить повільно свій маршрут та відмічає у формі 2 «Маршрутний лист спостереження за збитками врожаю сільськогосподарської культури» результати кожної проби-мет-рівки — вказує фактичну чисельність рослин у кожній пробі. Нор­мативна чисельність рослин на 1 погонному метрі проставляється у формі 2 до проведення обстеження (на підготовчому етапі).

ІІІ. Заключний етап обстеження

1. Підведення підсумків проведеного обстеження.

2. Складання робочих таблиць для аналізу збитків врожаю сільськогосподарської культури.

3. Обробка робочих таблиць.

4. Складання аналітичних таблиць.

5. Аналіз проведення обстеження за збитками врожаю сільсь­когосподарської культури.

6. Висновки та пропозиції щодо визначення частки збитків врожаю сільськогосподарської культури при настанні страхового випадку.

Після проведення обстеження спостерігач підраховує за кожним маршрутним листом кількість рослин (нормативну та фактичну).

Потім у підсумковій таблиці спостерігач розраховує граничну помилку вибірки за всією сукупністю маршрутних листів та ви­значає довірчі інтервали для частки збитків врожаю сільськогос­подарської культури.

00

и

s8 Eg

Ё 2 га

й Q.O  □ її

* я о Я 5

о

S3

S3

S3

є

о п

ка т

S - * ■» _

2 2 * -як

^ s ч а 2

а н

в" к

н а р

а

с а. ^ § s ^--~

В!

н д е р е

С

II

.3     а а

к 2 Q а

й II

'2 ч 2 Л

оо

Ґ­

gwcJoh

Ml й F о S и к

2

г­о"

00

с0

с0

с0

с0

о

о о

В!

н н

І

е

ю

о

to

ат

т

ч

>> 

е

.р

ціїнн цан

інот §■§

в; о тір

Щ И

ао

ае

аз

s3 ё а4 >у & *S

но цідн

й в;

m е2 в; u о ср

І2Ю а, я

ер юя

я о

д іра

к м я

аіц ч 'в4

о

с §

не

еа рн

Є

о с

а

Наприклад: Спостерігач проводить вибіркове спостереження

___площі 1620 га з метою встановлення збитків врожаю озимої

пшениці при настанні страхового випадку. Страховий випадок настав 30.05 у період колосіння — цвітіння озимої пшениці. Три­валість періоду — 5 днів. На протязі трьох днів з початку настан­ня страхового випадку проводиться вибіркове спостереження за збитками врожаю озимої пшениці. При чому, проведення однора­зового обстеження за збитками врожаю передбачає ще попереднє пробне обстеження.

Результати якого необхідні для розрахунку числа проб-метрівок (чисельності вибіркової сукупності) на всій площі ози­мої пшениці.

1. Спостерігач випадковим способом відбирає кілька проб-метрівок за всією площею ділянки (1620 га) (він може спосте­рігати до 10 проб-метрівок).

За допомогою метрівки розраховується фактичне число здо­рових рослин на 1 погонному метрі випадкового рядка ділянки. Нормальна чисельність рослин у залежності від міжряддя складає 75 рослин на кожному погонному метрі.

Проба метрівка

Рослини

1

43

2

55

3

44

4

56

5

65

6

53

7

48

8 50

9

43

10

40

Нормативна чисельність рослин на 10 погонних метрах складає: 75 х 10 = 750 (росл.)

Фактичне число рослин виявлене під час спостереження:

43 + 55 + 44 + 56 + 65 + 53 + 48 + 50 + 43 + 40 = 497 (рослин).

Середня частка збитків врожаю озимої пшениці у поперед­ньому обстеженні складає:

750 - 497 Wi = 750  497 = 0,337 або 33,7 %.

750

2. Спостерігач визначає чисельність проб-метрівок на площі 1620 га. Площа поля має конфігурацію прямокутника, ширина якого складає 2025 м, а довжина — 800 м, міжряддя — 15 см.

Для визначення чисельності проб-метрівок застосовується фо­рмула:

= t 2w (1 - w )

a2w

n — чисельність проб — метрівок (вибіркова сукупність);

t — коефіцієнт довіри, значення якого при імовірності 99,7 % дорівнює 3, а при імовірності 94,5 % дорівнює 2.

w— частка збитків врожаю озимої пшениці (визначається при попередньому пробному обстеженні);

I w частка врожаю озимої пшениці (визначається при попередньому пробному обстеженні);

a W — гранична помилка вибірки, значення якої не повинно перевищувати 0,05 або 5 %. При цьому значенні граничної поми­лки гарантується репрезентативність результатів обстеження. У цьому прикладі:

32 0,337(1 - 0,337) n =--------.

(0,05)2

При безпосередньому вибірковому спостереженні на площі 1620 га необхідно взяти 270 проб-метрівок.

3. Далі, спостерігач визначає механічним способом число ряд­ків на площі (рядки на яких за допомогою метрівки він розрахо­вує фактичну чисельність рослин після настання страхового ви­падку).

Кількість рядків на площі розраховується таким чином: шири­ну поля (2025 м) ділять на ширину міжряддяозимої пшениці (15 см)

дг 202500 locnn , . ч N =-= 13500 (рядків),

15

де N загальне число рядків озимої пшениці на площі (генераль­на сукупність).

4. Для визначення номерів рядків на яких беруться проби-метрівки та інтервалу, через який відбирають рядки необхідно за­гальне число рядків площі озимої пшениці(1350м) поділити на число проб-метрівок (270):

дг 13 500 еп , . ч N =-= 50 (рядків),

270

де N інтервал через який треба вибирати рядки (на яких бу­дуть брати проби-метрівки).

Тобто, відбирають кожний 50-ий рядок і на ньому проводять спостереження за збитками врожаю озимої пшениці.

Як правило, починають відлік нумерів рядків з номера 3, так як перші два рядки бувають пошкодженими. Спостерігач вешка­ми (палками по ширині рядків з обох боків поля відмічає вибрані рядки через розрахований вище інтервал (50).

Це будуть слідуючі номери рядків:

№ 3; № 5; № 103; № 153; № 203; № 253; № 303; № 353; № 403; № 453; № 503; № 553; № 603; № 653; № 703; № 753; № 803; № 853; ....... 13 498 (закінчити обстеження треба також не остан-

нім рядком; 2 останніх рядки, як правило, також не обстежують­ся).

5. Спостерігач визначає напрям маршруту обходів проб-мет-рівок (початок та кінець обстеження).

6. Тривалість проходження такого маршруту складатиме 5— 6 днів (270 : 50 = 5,4).

Навантаження на 1 спостерігача складатиме приблизно 50 проб. У цьому випадку, треба спостерігачу залучити до цієї роботи де­кілька помічників — 5—6 робітників.

Разом вони обстежать площу за один робочий день.

7. Спостерігач та його помічники обходять маршрут розташу­вання вибіркових рядків за їх номерами, і на них беруть проби за допомогою метрівки, записують фактичне число рослин у форму 2 «Маршрутний лист спостереження за збитками врожаю озимої пшениці».

8. Після закінчення обстеження всі маршрутні листи збирає агроном (він може бути також безпосереднім спостерігачем).

Агроном визначає частку збитків врожаю озимої пшениці з урахуванням помилки вибірки за верхнею межею. Він підсумо­вує нормативну та фактичну чисельність рослин за всіма марш­рутними листами, потім розраховує середню частку збитків вро­жаю за формулою:

W    нормативна чисельність рослин - фактична чисельність рослин

і '

нормативна чисельність рослин

де частка збитків врожаю озимої пшениці.

Нормативна чисельність рослин дорівнює за п'ятьма маршрут­ними листами (5-ма спостерігачами): 75 х 50 х 5 = 18 750 (рослин);

де 75 — число рослин на кожному погонному метрі при між­рядді 15 см;

50 — число проб на одного спостерігача за 1 робочий день; 5 — кількість маршрутних листів.

Фактична чисельність рослин дорівнює сумі за всіма п' ятьма маршрутним илистами:

Маршрутний лист Рослин

1 2270

2 3120

3 2270

4 2380

5 2560 Всього 12600

Частка збитків врожаю озимої пшениці (вибіркова) дорівнює: W = 18750 -12600 = Ш0_ = 0,328.

18750 18750

Тобто, за всіма пробами-метрівками середня частка збитків врожаю озимої пшениці дорівнює 0, 328 або 32,8 %.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

О В Войтко - Вибіркові обстеження збитків урожаю сільськогосподарських культур

О В Войтко - Методи управління ризиками в аграрному секторі