Ю Ситько - До проблеми значення прийменників - страница 2

Страницы:
1  2 

Щукіна 2006: Щукіна І. Статус причинових прийменників у комунікативній структурі висловлення //

Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Випуск 14. — Донецьк: ДонНУ, 2006. — С. 121-125.

Lachur 2006: Lachur Cz. O jednym z fragmentow semantycznej kategorii ablatywnosci w jezykach slowianskich (na materiale jezyka polskiego) // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Випуск 14. — Донецьк: ДонНУ, 2006. — С. 95-98.

Наталія ДИКА

УДК 372.881.1

ФОРМУВАННЯ ЛІНГВІСТИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ В УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ГРАМАТИКИ

У статті розглядаються проблеми формування лінгвістичної термінології в учнів основної школи під час вивчення граматики. Це має великий вплив на розвиток їхнього лінгвістичного мислення.

Ключові слова: термінологія, граматика, шкільний курс граматики, педагогіка.

В статье рассматриваются проблемы формирования лингвистической терминологии учащихся основной школы при изучении грамматики. Это имеет большое влияние на развитие их лингвистического мышления. Ключевые слова: терминология, грамматика, школьный курс грамматики, педагогика.

In the focus of article are the problems of linguistic terms learning by secondary school pupils during the study of grammar. It has a great influence on the development of their linguistic thinking.

Key words: terminology, grammar, grammar school course, pedagogy.

Актуальність: У процесі вивчення граматики створюються сприятливі умови для осмислення школярами цілісності мови, характерних для неї зв'язків між різними рівнями. Так, учні спостерігають за змінами в значенні слова внаслідок переходу слова з одного лексико-граматичного класу в інший. Така робота створює передумови для формування у школярів наукового погляду на мову, на існування нерозривного зв'язку між морфологічними ознаками та його смисловою стороною.

Засвоєння учнями навчального матеріалу про належність слова до певного лексико-граматичного класу, а також виявлення його суттєвих ознак має великі можливості для розвитку їхнього лінгвістичного мислення.

Оволодіння учнями словотворчими вміннями та навичками базується на засвоєнні ними комплексу теоретичних понять. Успішна організація цього процесу визначається багатьма чинниками, одним з яких є чітке розуміння вчителем шляхів його формування. Отже, педагог, перш ніж визначити методи, які забезпечують найбільш повне усвідомлення школярами суттєвих ознак поняття, має бачити перспективу його розвитку і основні етапи засвоєння.

Той факт, що основні поняття з граматики послідовно проходять через весь шкільний курс української мови, дозволяє здійснювати вивчення теоретичного матеріалу на основі принципів наступності і перспективності, тобто поступово збагачувати його змістову сторону.

Своєчасне засвоєння та правильне розуміння термінології становить розвивальний потенціал школяра, створюючи умови для формування абстрактного теоретичного мислення. Процес засвоєння терміна, у якому сконцентрована сутність відображення мовних явищ, мотивованих ситуативними особливостями мовлення, реалізує свідоме розуміння та використання мовного конструкту, що передує принципу наступності та перспективності на рівні співвідношення змісту, методів та форм організації навчального процесу.

Усе це потребує зміни основних цілей навчання, пріоритету особистісно-орієнтованого підходу, врахування психолого-вікових особливостей, що дає можливість створити умови для свідомого, глибокого засвоєння граматичної теорії, дозволяючи повною мірою спиратися у процесі навчання на інтуїцію здібностей учнів в галузі граматики та їх мовленнєвий досвід.

Ефективність формування лінгвістичних понять, ступінь інтенсивності залежать від специфіки виучуваного матеріалу. Значні можливості для такої роботи закладено в розділах «Морфологія» та «Синтаксис».

Відповідно до нових підходів у навчанні мови формування будь-якого аспекту з ряду лінгвістичної термінології здійснюється за двома напрямами:

1) Під час слухання відповідної теми;

2) У процесі виконання специфічних лексико-граматичних вправ, тощо.

В   основі   вивчення   граматики   в   загальноосвітньому   навчальному   закладі покладено


[1] Розуміння нейтралізації в І.Р.Вихованця викликано специфічно феноменологічним розумінням інваріанта як продукту редукції несуттєвих ознак (вчений називає це абстракцією): «Загальне значення, як слушно відзначає Є.Курилович, є абстракцією яка дуже важко піддається формулюванню, абстракцією, корисність і застосовність якої до конкретних лінгвістичних проблем вирішить майбутнє» [Вихованець 1980: 237]. Така позиція створює методичні проблеми: «За наявності різної семантики і різних формально-граматичних позицій неможливо звести неоднорідні вживання прийменника до одного семантичного інваріанта» [Вихованець 1980: 226]. Розуміння інваріанта як абстракції пов'язане з нерозрізненням омонімічних мовних одиниць як реалізацій різних мовних одиниць, викликаним орієнтацією на примат форми перед семантикою: «В неоднакових семантико-граматичних позиціях формально тотожній прийменник виступає як сукупність омонімічних елементів, які входять в у різні семантико-синтаксичні угрупування» [Вихованець 1980: 226].

[2] Відзначимо, що абстрактне теоретичне узагальнення як результат такого відволікання не є власне узагальненням властивостей досліджуваного, а тільки узагальненням продуктів абстракції.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

Ю Ситько - До проблеми значення прийменників

Ю Ситько - Задачи истории методологии отечественной лингвистики применительно к функционально-прагматической методологии