І В Багрова - Визначення оптимального обсягу дебіторськоїзаборгованості - страница 1

Страницы:
1  2 

ФІНАНСИ ГАЛУЗІ ТА ПІДПРИЄМСТВА

УДК 338.32.053.4

Багрова І. В., Макєєва Н. С.

ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОГО ОБСЯГУ ДЕБІТОРСЬКОЇ

ЗАБОРГОВАНОСТІ

Обґрунтовано необхідність проведення поглибленого аналізу дебіторської заборгованості з метою прийняття ефективних управлінських рішень щодо її реструктуризації, а також визначення оптимального обсягу дебіторської заборгованості.

Necessity of carrying out of the profound analysis debts for the purpose of acceptance of effective administrative decisions concerning its re­structuring, and also definition of optimum volume debts is proved.

Стан ділової активності підприємства у сфері розрахункових відносин характеризується даними дебіторської заборгованості. Дебіторська заборгованість аналізується з метою прийняття поточних управлінських рішень, спрямованих на її скорочення, та для застосування своєчасних заходів по стягненню сумнівної дебіторської заборгованості. Наявність дебіторської заборгованості може викликати фінансові труднощі на підприємстві, що особливо загострюються в умовах інфляції. І хоча суми, що перебувають в дебіторській заборгованості, продовжують рахуватися в складі оборотних активів, фактично підприємство вже не може ними розпоряджатися і повинно чекати, поки дебітор їх поверне. Однак, при правильно організованій системі розрахунків, дебіторську заборгованість можна звести до мінімальної суми.

Ціллю статті є висвітлення напрямків удосконалення механізму управління товарною дебіторською заборгованістю (ДЗ), що сприятиме покращенню фінансової стійкості та платоспроможності підприємств. Досягнення заданої мети можливе за рахунок використання економіко-математичної моделі визначення оптимального обсягу

ДЗ.

Значний внесок у дослідження проблем управління дебіторською заборгованістю зробили вітчизняні та зарубіжні вчені: І.О. Бланк [1], А.Н.Волков [2], О.С. Галушко [3], Д.А. Ендовицкий, О.М. Купрюшина [4], Л.Заіка [5], О.С. Іванілов, В.В. Смачило, Є.В. Дубровська [6], О.І. Коблянська [7], О.І. Лучков [8]. Разом з тим, існує низка теоретичних і практичних проблем, які все ще залишаються невирішеними. До них слід віднести проблеми розрахунку оптимального обсягу дебіторської заборгованості, удосконалення механізму управління ДЗ, що особливо актуально в умовах загострення конкуренції.

В умовах розвитку сучасних форм і схем ведення розрахунків між підприємствами потік надходжень, пов'язаний із реалізацією продукції, багато у чому залежить від рівня кредитного менеджменту на підприємстві, що формує оптимальний розмір дебіторської заборгованості шляхом встановлення параметрів комерційних кредитів, які надає підприємство покупцям своєї продукції (максимально допустимі терміни відстрочки платежів, обсяги комерційних кредитів по кожному із споживачів та суми знижки занегайний платіж), форми доказу заборгованості, визначення платоспроможних покупців продукції даного підприємства, вибору методів контролю за поверненням кредитів (тобто за платежами покупців продукції підприємства) [3].

Проведення роботи по управлінню ДЗ потребує чітко визначеної послідовності дій, що складається, як правило, з комплексу заходів, які спрямовані на зниження ризику виникнення простроченої або безнадійної дебіторської заборгованості, та кредитної політики, що дозволяє максимально ефективно використовувати дебіторську заборгованість як інструмент збільшення продаж [6]. Схема такого процесу зображена на рис. 1. О.С.Іванілов, В.В. Смачило, Є.В. Дубровська розглядали цю проблему в цілому, але питання ефективного управління дебіторською заборгованістю недостатньо розкрито. Саме тому пропонується проведення поглибленого аналізу ДЗ з метою прийняття ефективних управлінських рішень щодо її реструктуризації, а також визначення оптимального обсягу дебіторської заборгованості. В алгоритм управління ДЗ включені такі додаткові елементи, як проведення поглибленого дослідження товарної дебіторської заборгованості, аналіз динаміки обсягу й структури ДЗ за окремими її видами, аналіз показників, що характеризують стан дебіторської заборгованості, аналіз складу простроченої товарної ДЗ та виділення сумнівної й безнадійної, оцінка ймовірності погашення товарної дебіторської заборгованості, визначення оптимального обсягу дебіторської заборгованості; форми рефінансування ДЗ.

При проведенні поглибленого дослідження товарної дебіторської заборгованості основним завданням є оцінка рівня й складу товарної дебіторської заборгованості підприємства та ефективності інвестованих у неї фінансових ресурсів. На засадах аналізу динаміки обсягу й структури дебіторської заборгованості за окремими видами враховують: рівень ліквідності, можливість перетворення у грошову форму, надійність, а також з'ясовується форма рефінансування. При аналізі показників, що характеризують стан дебіторської заборгованості, оцінюється часовий період, необхідний для погашення наявної заборгованості при припиненні кредитних операцій та поверненні коштів на розрахунковий рахунок підприємства. У ході аналізу складу простроченої товарної ДЗ необхідно виділити сумнівну й безнадійну: у разі перевищення середнього терміна погашення простроченої дебіторської заборгованості у 30 днів, треба обґрунтувати заходи щодо стягнення заборгованості у судовому порядку. Здійснюється оцінка ймовірності погашення товарної ДЗ: експертним шляхом визначають коефіцієнт ймовірності погашення заборгованості дебіторами підприємства.

Важливим завданням управління фінансами на підприємстві є ефективне управління товарною дебіторською заборгованістю, яке має бути спрямоване на оптимізацію загального її розмір у, забезпечення своєчасної інкасації боргу, а також на реструктуризацію ДЗ. Згідно з [9] до товарної дебіторської заборгованості належить та, що відображена у статтях балансу "Векселі одержані" та "Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги".

Політика управління дебіторською заборгованістю насамперед повинна націлюватись на розширення обсягів реалізації продукції і оптимізацію її розміру, а також своєчасне погашення. Досягнення більших прибутків за рахунок регулювання товарообігу визначається не тільки політикою ціноутворення, а й політикою реалізації товарів у кредит. При цьому оборотність товарних запасів підвищується, але збільшується обсяг інвестицій в дебіторську заборгованість, що затримує повернення коштів. Тому обґрунтовані управлінські рішення щодо доцільності надання товарного кредиту та його розміри повинні базуватися на визначенні оптимальної величини дебіторської заборгованості.

Рис. 1 - Удосконалений механізм управління товарною дебіторською заборгованістю (виділено запропоновані додаткові елементи).

Дебіторська заборгованість вигідна певним чином для підприємства: зростає його товарообіг, а отже, й маса валового доходу та прибутку (за інших незмінних умов); швидше реалізуються запаси, що дає змогу скоротити частку змінних витрат на них; іноді є можливість зробити заборгованість доходним активом, тобто брати відсотки за надання товарного кредиту (однак, так буває нечасто, тому що це погано впливає на динаміку товарообігу).

Разом з тим дебіторська заборгованість є, по суті, відволіканням з господарського обігу обігових коштів, що супроводжується непрямими втратами його доходів: чим довший період погашення заборгованості, тим менший дохід від коштів, вкладених у дебіторів (адже дебіторська заборгованість, як і інші активи, повинна давати прибуток, який за інших однакових умов тим виший, чим вища оборотність); кошти у ДЗ можуть знецінюватись через інфляцію; як і для інших активів, для фінансування заборгованості потрібне відповідне джерело, яке, звичайно, теж має свою ціну.

Проблему визначення оптимального обсягу дебіторської заборгованості розглядав О. І. Лучков , але у запропонованій ним методиці [8] не міститься алгоритм розрахунку таких важливих показників як:

1) коефіцієнт пропорційності між зміною кредитного періоду та зміною дебіторської заборгованості;

2) коефіцієнт витрат, що залежать від розміру ДЗ;

3) коефіцієнт витрат, що залежать від розміру кредитного періоду. Тому виникла необхідність у їх розробці.

При розгляді блоку "кредитна політика" визначено, що систему управління найзначимішими факторами впливу на ДЗ складають такі елементи: розробка стандартів кредитування (критеріїв відбору потенційних дебіторів та відповідних кредитних лімітів), які відображають максимальний ступінь ризику, прийнятний для кредитних рахунків. Досягнення ж оптимуму можливе, коли граничні витрати від кредиту врівноважуються з граничними прибутками від зростаючих продажів. Витрати, пов'язані з забезпеченням якості кредиту: боргові витрати (невиконання зобов'язань), як найпомітніша складова; витрати у більший обсяг вкладення капіталу, пов'язані із заборгованістю при продажах клієнтам, що сплачують свої рахунки повільніше. Для відбору потенційних покупців, оцінки ймовірності невиконання зобов'язань використовується така система: умовами кредиту необхідно оговорювати строк надання кредиту; розмір кредиту, який надається; систему штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань покупцями; вартість надання кредиту, тобто систему цінових знижок при здійсненні негайних розрахунків за придбану продукцію. Залучити додаткову кількість покупців, а отже, одержати перемогу у конкурентній боротьбі, можна, віддаляючи кінцевий термін оплати за відвантажену продукцію або надаючи знижку до ціни, якщо оплата здійснюється раніше обговореного в контракті терміну. Надання знижки вигідне як покупцю, так і продавцю. Перший має безпосередню вигоду від зменшення витрат на придбання товарів, другий - отримує вигоду завдяки прискоренню обігу коштів у дебіторській заборгованості, яка є іммобілізацією грошових коштів.

Необхідно визначити кредитний період - строк оплати заборгованості дебіторами або стандартну тривалість надання кредиту. Подовження кредитного періоду збільшує дебіторську заборгованість - частково за рахунок умов кредиту, частково за рахунок збільшення обсягу продажів. Тому можна визначити оптимальний кредитний період як такий період, коли граничні прибутки дорівнюють граничним витратам на зберігання більшої суми для розрахунків з дебіторами (рис. 2).

ДЗоп Обсяг

кредитування

Рис. 2 - Оптимальний обсяг дебіторської заборгованості

Підвищення рівня прибутковості товарної дебіторської заборгованості пов' язано з необхідністю розглядати шляхи зменшення явних та неявних витрат, що виникають у зв'язку з наданням кредиту. Явні, або вимушені витрати щодо товарної дебіторської заборгованості (крива а) виступають у трьох формах: втрати від безнадійних боргів; втрати, пов' язані з організацією та обслуговуванням кредиту; віддача від дебіторської заборгованості, що встановлюється кредитором.

Усі види витрат зростатимуть у разі пом' якшення політики товарного кредитування і навпаки. Але якщо підприємство практикує жорстку політику кредитування, у нього буде "нестача" кредитування, внаслідок чого виникнуть витрати втрачених можливостей (крива б). Вони є втраченим прибутком від продажу в кредит, якщо кредити не надаються або надаються в обмежених обсягах. Через невиправдано жорстку кредитну політику або й відсутність такої підприємство може втратити частину покупців, що віддадуть перевагу сприятливішим умовам конкурентів. При цьому ефект (приріст товарообігу) від поліпшення кредитних умов поступово зменшується, адже збільшення товарообігу обмежено потенціалом товарного ринку, а для клієнтів поліпшення умов стає дедалі менш важливим.

У точці перетину кривих вимушених витрат і витрат втрачених можливостей буде мінімальний обсяг загальних витрат та, відповідно, оптимальний обсяг кредитування для підприємства-постачальника ( ДЗопт). Якщо підприємство надаватиме більше кредитів, ніж цей мінімум, то додаткові потоки від нових клієнтів не покриватимуть вимушені витрати від інвестування в дебіторську заборгованість. У ході реструктуризації товарної дебіторської заборгованості має відбуватися врегулювання кредитної політики відповідно до встановленої залежності.

Щоб досягти максимального економічного ефекту від кредитної політики, слід орієнтуватися на певний інтегрований показник, яким може виступати цільовий рівень дебіторської заборгованості підприємства. Оптимальний рівень ДЗ встановлюється таким чином: менший рівень заборгованості неможливий, а більший - економічно недоцільний. Зростання товарообігу зумовлене зростанням продажів у кредит, тобто залежить від дебіторської заборгованості. Реальне співвідношення між товарообігом та заборгованістю може бути дещо іншим, тому що воно залежатиме і від особливостей обліку цих категорій на підприємстві. Але при умовах, що заборгованість обліковуватиметься у цінах продажу товарів, а моментом продажу є момент відвантаження товару покупцеві, вказана пропорція справедлива. При цьому зростання заборгованості хоч і пропорційне товарообігу, але випереджає його за рахунок того, що кредитні умови спонукають певну частку покупців, які раніше купували за готівку, користуватися товарним кредитом. Ця тенденція виявляється тією ж мірою, що й загальне збільшення обсягів продажу.

Існує певний максимальний рівень дебіторської заборгованості ДЗтовтах, якого

можна досягти, якщо кредитна політика є найліберальнішою. Поняття кредитна політика багатогранне, але не всі її складові рівнозначні як за впливом на ефективність політики в цілому, так і з точки зору оптимізації розмірів заборгованості. Стандарти кредитування можна назвати умовно сталою величиною на підприємстві, адже вони тільки визначають, більшій чи меншій частці потенційних дебіторів надаватиметься товарний кредит. Фактори, пов'язані з інкасацією дебіторської заборгованості, мають значення при оперативному управлінні заборгованістю та для поліпшення платіжної дисципліни дебіторів. Проте вони не мають першочергового значення для формування структури активів і абсолютного розміру заборгованості [8].

Отже, за фактор, який поєднує кредитну політику і політику визначення оптимального розміру інвестицій у заборгованість, слід приймати саме кредитний період. Розмір дебіторської заборгованості, що утворюється, пропорційний терміну кредитного періоду, але ця залежність не є лінійною. Якщо ситуацію розглядати спрощено, то можна сказати, що відхилення у менший бік від максимального значення заборгованості обернено пропорційно кредитному періоду.

Визначимо оптимальний обсяг дебіторської заборгованості на прикладі промислово-фінансового концерну "Гала-Капітал" згідно методиці апроксимації нелінійної залежності ДЗ від кредитного періоду. Проте вказана методика [8] не доведена до рівня практичного застосування, оскільки не містить ні числових значень коефіцієнта пропорційності між зміною кредитного періоду та зміною ДЗ, коефіцієнта витрат, що залежать від розміру ДЗ та коефіцієнта витрат, що залежать від розміру кредитного періоду, ні засад для їх розрахунку. Для усунення цього недоліку пропонується методика розрахунку названих коефіцієнтів та визначення їх числового рівня.

Нелінійна залежність ДЗ від кредитного періоду апроксимована О.І.Лучковим [8] за формулою (1):

ДЗтов) = ДЗт0втах " ДЗт0втах7 = ДЗт0втах [ 1 - 7 ]

t к  t) (1)

де k — коефіцієнт пропорційності між зміною кредитного періоду та зміною ДЗтов (t);

t - кредитний період становить 365 днів.

Коефіцієнт пропорційності між зміною кредитного періоду та зміною ДЗтов) пропонується розрахувати за формулою (2):

k = А (2) А

де А - приріст дебіторської заборгованості за 2005 рік; Б - приріст дебіторської заборгованості за 2006 рік.

В свою чергу показники А та Б рекомендуємо визначати відповідно за формулами (2.1) та (2.2):

А = ДЗтов2005 - ДЗтов2004 365

2006 2005

Б = ДЗтов    - ДЗтов 365де ДЗтов2004,ДЗтов2005,ДЗтов2006 - дебіторська заборгованість відповідно за 2004, 2005, 2006 роки.

Таким чином, коефіцієнт пропорційності між зміною кредитного періоду та зміною ДЗтов(і) розрахуємо за формулою (2.3):

по 2006       по 2005

k   ДЗтов     - ДЗтов (2 3)

k ~   ПО 2005       п~0 2004 ^   ' '

ДЗтов    - ДЗтов

Визначимо рівень коефіцієнта пропорційності між зміною кредитного періоду та зміною ДЗтов(ї) на прикладі промислово-фінансового концерну "Гала-Капітал", дебіторська заборгованість якого у 2004 році становила 513325,9 тис.грн., у 2005 році 328772,1 тис. грн., у 2006 році 73880,9 тис.грн.

, 73880,9-328772,1 , „„ k =-= 1,38

328772,1 - 513325, 9

Фінансові надходження (навіть потенційні) від дебіторської заборгованості визначено на підставі збільшення нею валового прибутку до сплати податків [8] за формулою (3):

Р 2

Пвал = ДЗтов-- (3)

Р1

де - рпціна закупки товарів, грн.; p2 ціна реалізації товарів на умовах товарного кредиту, грн. Цей показник розрахуємо за формулою (3.1). Використовуємо для розрахунку дані Звіту про фінансові результати: Пвал    - валовий прибуток концерну становить 2216,3 тис. грн.; ціну закупки товарів приймемо як собівартість реалізованої продукції, що становить 230631,4 тис. грн.

Р2 = Пв^ (3.1)

ДЗтов

„   2216,3• 230631,4   гпла ее р2 =---— = 6918,55тис.грн

73880,9

У методиці [8] прийнято, що всі витрати, пов'язані з утворенням ДЗ, лінійно залежать від різних факторів. Витрати, що залежать від розміру ДЗ, визначено за допомогою формули (4):

ВДЗ    = ДЗтов kЗт (4)

ДЗтов ДЗтов \ /

Витрати, що залежать від кредитного періоду, визначено за формулою (5):

ВТ = tкТ (5)

Методика О.І.Лучкова [8] не містить розрахунку коефіцієнта витрат, що залежать від розміру ДЗ, та коефіцієнта витрат, що залежать від розміру кредитного періоду. Для ліквідації вказаного недоліку приймемо, що до витрат, залежних від розміру дебіторської заборгованості, відноситься плата за передачу факторинговій організації право вимагати борг від дебіторів концерну. Плата за факторингове фінансування в сучасних умовах в середньому складає 0,1% на день. Для кредитного періоду 365 днів плата за факторингове фінансування становитиме ПФ=36,5% річних за формулою (6):

ПФ = кДЗтов • кТ = 0,1- 365 = 36,5%або 0,365 (6) Щоб знайти кДЗтов та кТ , складемо систему рівнянь (6.1):к ДЗ   кТ =

ДЗтов Т к ДЗтов + кТ

ПФ

= к

(6.1)

Знайдемо рішення системи рівнянь (6.1) методом підстановки за формулою (6.2): кТ - кТ ) = ПФ (6.2)

к =

"-ДЗтов

к - к

З формули (6.3) складемо квадратне рівняння (6.4):

к; - к кТ + ПФ = 0

Розв'язок квадратного рівняння (6.4) визначимо за формулою (6.5): к Wк2 -4• ЬПФ

2 •І

(6.3)

(6.4)

(6.5)

Визначимо рівень коефіцієнта витрат, що залежать від розміру ДЗ, та коефіцієнта витрат, що залежать від розміру кредитного періоду на тому ж прикладі промислово-фінансового концерну "Гала-Капітал":

к пз   кТ --

ДЗтов Т к ДЗтов + кТ

0,365 -1,38

к Wк2 -4•ІПФ = 1,38 + V1,382 - 4•І0,365 = 1

2-1

2 •!

1,38 • кТ + 0,365 = 0

03

ДЗтов

1,38 - кТ

к

,03

1,38 + V1,382 -4•Ь0,365 = 1 ' 2^1 = '

За формулою (6.2) розрахуємо кДЗтов = 1,38 -1,03 = 0,35 Рішення системи рівнянь (6.1) : кДЗтов =0,35,     кТ =1,03.

Числові значення коефіцієнта витрат, що залежать від розміру ДЗ, та коефіцієнта витрат, що залежать від розміру кредитного періоду використаємо при розрахунку оптимального кредитного періоду за формулою (9) та оптимального розміру дебіторської заборгованості за формулою (10).

Після визначення основних тенденцій впливу встановлено сукупний ефект або зміну прибутку до оподаткування згідно методики [8], що дорівнює різниці зміни валового прибутку, зміни витрат на підтримання обсягу ДЗ та зміни витрат, що залежать від кредитних умов за формулою (7):

АПвал = Пвал - Вт   - ВТ = ДЗтов

ДЗтов Т гі

1 l~-ДЗтовm

t

Р1

1 - к V к

Vt

ДЗтов Т

ДЗтовm

(    кл 1 - к

V  t,

p2 - к

p1

(7)

ДЗтов

t к,

Точку максимізації отриманої функції за параметром t знайдено за формулою (8): функція досягає максимуму, коли похідна від неї дорівнює 0.

Т

к

ДЗтовm

ДЗтовт

ДЗтов

t к

кТ = 0

(8)

З формули (8)оптимальний розмір t в днях визначено за формулою (9):

(9)

Для ПФК "Гала-Капітал" оптимальний розмір t становить:

to}

1,38 • 74161,52-

6918,55 •0,35Л

230631,4

J

1,03 32дні

Оптимальний розмір дебіторської заборгованості визначено за допомогою формули (10):

ДЗтов(и,) = ДЗтовтах •\1--| = ДЗтов m

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

І В Багрова - Визначення оптимального обсягу дебіторськоїзаборгованості

І В Багрова - Доходність як фактор надійності інвестиційних проектів напромислових підприємствах