П В Білоус, Г М Вокальчук - Наукові записки серія філологічна випуск 26 - страница 10

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 

- Mal, reprit Eugenie, pourquoi? Il te plait, ilplait a Nanon, pourquoi ne me plairait-ilpas? (Balzac, EG, 57). Дівчина настільки збентежена думкою рідної людини, що наче відлунює останнє слово пані Гранде (Mal-"погано"). Синтаксична фігура епанафори у репліці Євгенії маркує її емоційний стан, оскільки вона вперше від-

© Буць Ж. В., 2012чуваючи любов до чоловіка, не бажає чути нічого поганого про свої почуття. Одразу ж на свій захист Євгенія намагається переконати матір в обратному. Але робить це дуже експресивно, що на синтаксичному рівні зобра­жено структурними повторами речення (il plait - "він подобається"). Задля досягнення перлокутивної мети така синтаксична модель в репліці Євгенії повторюється тричи і останнього разу, для посилення емоційного ефекту, - у питальній формі.

Не зважаючи на патріархальність в подружніх стосунках у французькому суспільстві ХІХ-ХХ століть, жіночі персонажі досліджуваних творів схильні до МА директиву. Ми пояснюємо це тим, що комунікативні ситуації, учасниками яких є представниці жіноцтва, здебільшого торкаються побутових проблем. А у питаннях ведення господарства і підтримання домашнього вогнища головуючу і направляючу роль все ж таки доручали жінкам.

Особливої уваги в висловленнях прагматичного класу директиву, що належать героїням французьких соці­ально-побутових романів ХІХ-ХХ століть набувають звернення. Іноді завдяки особовим формам звертання до комунікантів представницям жіноцтва вдається досягне ілокутиної мети комунікативної ситуації.

Яскравим прикладом такого МА є фрагмент твору Ф. Еріа "Famille Boussardel": La mere intervint.

- Il s'agit, mon enfant, d'une charmante jeune fille de seize ans, fort bien de sa personne, les plus beaux cheveux du monde. On dit qu'elle chante a ravir.

[...]

- Mon ami, - dit enfin madame Theodorine, - sonne donc, je te prie. Le domestique a qui j'ai dit qu'on ne nous derangeat point n'ose apporter les lampes. On ne se voit plus, dans cette demi-obscurite.

Elle fit aussi remettre du bois. La piece reprit chaleur, lumiere et vie.

- Allons, - dit la mere qui marcha vers son fils, - je veux etre la premiere a te feliciter. [...]

- Cher petit, - lui dit-elle a l'oreille, - je voudrais tant te sentir plus heureux... (Heriat, FB, 284).

Пані Бусардель намагається переконати одного із синів одружитися. Задля досягнення своєї мети жінка з осо­бливою турботою мотивує переваги майбутньої дружини і об'єднання двох могутніх сімей Парижу. Але щоб не злякати молодого чоловіка, Теодоріна на початку розмови з сином звертається до нього зі звичайного monenfant ("моє дитя"). Потім, щоб виказати свою довіру і натякнути на сподівання, що Вікторен зробить вірний вибір, пані Бусардель називає його Monami ("Дружок"). І, нарешті, отримавши згоду на одруження з обраною дівчиною, Теодоріна звертається до нього як до люблячого сина Cherpetit ("Любий хлопчику"). Спонукаючи Вікторена до важливого вчинку в його житті, мати, начебто, підштовхує хлопця до дій. Жінка підбадьорює сина (Allons - "Ну же") і імпліцитно дає йому зрозуміти, що вона згодна з його рішенням (jeveux ^^^premi^e а tefiliciter - "я хочу перша тебе поздоровити"). Мовленнєва поведінка пані Бусардель, а особливо обрана психологічно вірна манера впливати на сина імплікує у концептуальному просторі роману Ф. Еріа текстового концепту (тут і далі ТК) ма­теринство.

Основна роль жінки у французькому суспільстві ХІХ століття зводилася до заміжжя, вдалого з боку фінансо­вого прибутку для інших членів родини, і якщо пощастить, щасливого з боку реалізації основних жіночих функ­цій: кохання і материнство. У наступну епоху сімейні культурно-етичні норми дещо змінилися. Відбулися зміни в бік феміністичного розвитку в усіх галузях повсякденного життя. Але, як доводить ілюстративний матеріал, важко було перебудувати ідеали Французів щодо дійсного положення жінки на соціальному щаблі. І в художньо­му просторі французьких соціально-побутових романів ХХ століття основною життєвою метою представниць слабкої статі все ж таки залишається заміжжя і їх самореалізація як в рамках сім'ї, так і поза її межами. У кон­цептуальному просторі досліджуваних творів в межах розгортання текстового мегаконцепту жіночність отримує імпліцитне вираження ТК заміжня жінка, який маркується й на мовленнєвому рівні.

Яскравим прикладом МА директиву є телефонна розмова двох героїнь роману Е. Базена "Madame Ex":

"Ici, madame Davermelle.

- Ici, l'ancienne ! " rйpondl'йcouteur.

Trois secondes de silence... [...] Eh bien, je vous fais peur? Ce n'est pas apres vous que j'en ai, ma petite. Bien que...! Enfin, passez-moi le bonhomme! precise la voix, assez reche pour paraitre authentique. [...] Ici, la mere des enfants, reprend la voix toujours acide, mais contenue. Vous desirez sans doute M. Davermelle, mon mari? fait Odile, en soulignant a peine le possessif. Je vous le passe, madame (Bazin, H, 182-183).

Обидві жінки носять одне прізвище Давермель. Тільки Аліна колишня пані Давермель, а Оділь теперішня його дружина. Аліна мусила була зателефонувати батькові своїх дітей, оскільки шукала двох з них. Перше, що почула жінка на іншому кінці це гордівливе Ici, madame Davermelle ("пані Давермель слухає"). Але не розгубившись, Алі­на відразу ж відповіла Ici, l'ancienne! ("Це колишня!"). І перш ніж запросити чоловіка до телефону, жінка запитує (je vous fais peur? - "я вас лякаю?"). Поставлене питання не має на меті отримати відповідь, таке висловлення на­лежить до так званих "хибних питань" (термін К. А. Долініна [3]). Тому екс-пані Давермель, не очікуючи реакції суперниці, сама відразу ж дає зрозуміти свою позицію (Ce n'est pas apres vous que j'en ai - "Я злякалася ще до вас"). Лише після обміну взаємних "люб'язностей" Аліна вимагає покликати чоловіка (passez-moi le bonhomme). Ображена спонукальним комунікативним актом колишньої дружини Оділь відповідає тим самим. Молода жінка ставить у відповідь хибне питання (Vous desirez sans douteM. Davermelle, mon mari? - "Ви без сумніву бажаєте пана Даверміля, мого чоловіка?"), при цьому наголошує на своєму законному положенні заміжньої жінки, підкреслю­ючи це наприкінці висловлення mon mari ("мого чоловіка"). І аби підтвердити своє привілейоване становище (у шлюбі) перед колишньою дружиною, Оділь вимовляє Jevous le passe ("Я його вам передаю").

Проаналізований фрагмент належить до прагматичного класу директивів, але з урахуванням гендерної прина­лежності комунікантів, має свої синтаксичні особливості, як то вживання хибних питань задля, що відображають емоційний стан співрозмовників. У концептуальному просторі твору Е. Базена МА директиву маркує ТК заміжня жінка.

Ілокутивна мета МА репрезентативу полягає в експлікації адресантом його ставлення до ситуацій, подій чи фактів, про які йдеться в повідомленнях [6, с. 187]. У комунікативному просторі французьких соціально-побуто­вих романів ХІХ-ХХ століть МА репрезентативу жіночих персонажів не є широко розповсюдженими. Пояснити це можна етико-культурними нормами сприйняття жінок у французькому суспільстві ХІХ-ХХ століть. Будучі за­лежною в усіх сферах життя від чоловіка, у мовленнєвій поведінці героїнь досліджуваних творів спостерігається також підпорядкованість патріархальному складу суспільства і мовленнєва залежність від соціального статусу.

МА репрезентативу у комунікативному просторі французьких соціально-побутових романів ХІХ-ХХ століть як і взагалі у мовленні представниць жіноцтва переважають емоційно-експресивні засоби вираження думок. Яскравим прикладом нам видається фрагмент твору Е. Гонкура "La Faustin":

Non ... entre nous, il n'y avait eu encore qu'un baiser... un baiser, je me le rappelle, donne dans ma loge, sur lapointe du pied, par-dessus le paravent derriere lequel je m'habillais... Il partait dans la soiree pour sa legation ... Ces Anglais, quand ils sont mal, ils le sont tout a fait... mais lorsqu'ils sont bien ... puis il avait de sa mere, qui etait Frangaise. ... Ce n'est que trois mois apres que j'allais a Bruxelles, dans une tournee theatrale ... Il m'avait fait retenir une chambre dans un hotel, l'hotel de Flandres. ... Oui, c'est bien celui-la ... Cette nuit, ah! cette nuit est inoubliable ... L'amour, bien sur, n'est pas fait de l'amoureux tout seul .... N'aimons-nous pas quelquefois un homme pour les circonstances dans lesquelles nous l'avons aime? ... Allez, c'etait bien etrange, cet hotel... il sortait des murs une musique d'un doux, d'un doux ineffable ... et ses baisers me couraient sur lapeau avec des ondes sonores m'y faisantpresque des chatouillements ... des ondes sonores qui sortaient de dessous l'oreiller ... et ily avait des ouragans lointains d'harmonie qui semblaient m'emporter dans ses bras au ciel... etje sentaisje ne sais quoi de divin, mele a ses caresses.... J'ai toujoursgarde de cette premiere nuit, c'est bete ce que vais dire, le souvenir d'amours comme on se figure que peuvent etre les amours des anges ... Oui, cet hotel de Flandres est contigu a l'eglise Saint-Jacques, et l'orgue, je l'ai su le lendemain, est encastre dans le mur contre lequel etait notre lit. Enfin je ne sais pas comment cela s'est fait, mais ce qu'il y a de certain, c'est qu'il est le seul homme que j'aie aime d'amour... lui!" (Goncourt, F, 2-3)."(Goncourt, F, 2-3).

У наведеному комунікативному акті головна героїня роману Е. Гонкура розповідає про свої враження щодо кохання. З точки зору синтаксичної будови речень спостерігається деяка незакінченість, замовчування чи умов­чування, що графічно зображено трьома крапками. Така манера вираження властива представницям слабкої ста­ті, особливо в хвилюючі, емоційно значущі моменти їх життя, що й відбувається з головною героїнею роману " LaFaustin ". Вперше у житті акторка відчувала справжні сильні і взаємні почуття до чоловіка. Жінка повторює значущі слова, згадуючи про поцілунок (un baiser), про готель (un hotel), в якому відбувалося побачення. При цьому акторці важливо навіть місце, в якому він знаходився (l'hotel de Flandres - "Отель у Фландрії"). Ніч, яку Фостен провела з коханою людиною, емоційно вразила жінку, що на синтаксичному рівні відтворено анафорою. Згадуючи час, проведений з лордом Ананделем, акторка Фостен не може стримати почуттів: Cette nuit, ah! cette nuit est inoubliable... ("Ця ніч, ах! Ця ніч незабутня..."). Важливим у момент пристрасті для героїні роману "La Faustin" були й оточуючи її звуки, що у текстовому просторі відтворено також повторенням лексичних одиниць des ondes sonores ("дзвінкі хвилі"). Ще одним експресивним засобом вираження емоційності у мовленні жінок є риторичні питання, яка не потребують відповіді, але надають підстави замислитися. У наведеному фрагменті ге­роїня роману Е.Гонкура запитує скоріше сама себе: N'aimons-nous pas quelquefois un homme pour les circonstances dans lesquelles nous l'avons aime?... ("Чи не любимо ми іноді чоловіка за ті обставини, в яких з ним кохалися?").

Ураховуючи той факт, що представниці жіноцтва схильні до більш чуттєвого сприйняття навколишнього се­редовища [8], у МА жіночих персонажів французьких соціально-побутових романів ХІХ-ХХ століть спостеріга­ється вживання образних фігур. Так і героїня твору Е. Гонкура порівнює пристрасні почуття до чоловіка з ніжними звуками музики: il sortait des murs une musique d'un doux, d'un doux ineffable.. ("від стін лунала тиха музика, неймо­вірно тихі звуки"), а моменти вищою насолоди - з ураганами милозвучності (des ouragans d'harmonie). І, нарешті, свої почуття до лорда Анандаля акторка метафорично порівнює з коханням ангелів (les amours des anges).

Таким чином, наведений фрагмент МА репрезентативу головної героїні роману Е. Гонкура "La Faustin" де­монструє, що у концептуальному просторі досліджуваного твору віднаходить імпліцитне вираження ТК любов.

Наступний фрагмент ілюстративного матеріалу демонструє МА комісиву головної героїні роману Ф. Стенда­ля "Le Rougeetle Noir":

- Adieu! adieu! dit-il en s'en allant.

- Non, ecoute-moi, s'ecria safemme agenoux devant lui, et cherchant a le retenir. Apprends toute la verite. C'est moi qui tue mon fils. Je lui ai donne la vie, et je la lui reprends. Le ciel me punit, aux yeux de Dieu je suis coupable de meurtre. Il faut que je me perde et m'humilie moi-meme; peut-etre ce sacrifice apaisera le Seigneur. (Stendhal, RN, 80).

У наведеній комунікативні ситуації пані де Реналь, відчуває свою провину за хворобу сина. Вона вважає, що хлопчик захворів через її гріх (жінка зрадила чоловікові). І щоб спокутати його, пані де Реналь зобов'язується витримати усе, що завгодно. У синтаксичній структурі висловлення жіночого персонажу твору Ф. Стендаля спо­стерігаємо вживання форми дієслова у теперішньому часі умовного способу (present du subjonctif) з виразом Il faut que, що має конотацію зобов'язання (Il faut que je me perde et m'humilie moi-meme - "Нехай я загину і буду приниженою"). Мовленнєва поведінка заміжньої жінки продиктована її емоційним станом. Мати важко пере­живає хворобу сина, і звинувачує себе (C'est moi qui tue mon fils - "Я вбиваю свого сина"). Тому пані де Реналь готова накласти на себе такі жертовні зобов'язання аби врятувати хлопчика. У концептуальному просторі роману Ф. Стендаля "Le Rouge et le Noir" МА комісиву репрезентує концептуальний складник текстового мегаконцепту жіночність ТК жертовність.

Отже, мовленнєва поведінка героїнь французьких соціально-побутових романів ХІХ-ХХ століть зумовлена культурно-етичними нормами суспільства. Основними синтаксичними засобами в МА жіночих персонажів до­сліджуваних творів є різного роду повтори, вживання вигуків і риторичних питань в різних комунікативнихситуаціях. Текстові концепти, що віднаходять своє імпліцитне вираження в МА представниць жіноцтва, відобра­жають не лише соціальний статус жінок, а й є маркерами їх емоційного стану відповідно до тих чи інших подій.

Перспективним для подальшого дослідження мовленнєвих актів жіночих персонажів у комунікативному просторі французьких соціально-побутових романів ХІХ-ХХ століть видається розгляд їх у руслі порівняння з чоловічими МА.

Література:

1. Андрієвська В. В. Концепт антилюдина у французькій драматургії абсурдизму : структура, семантика, праг­матика: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.05 "Романські мови" / Андрієвська Вікторія Валеріївна; Київськ. нац. лінгв. ун-т. - К., 2010. - 20 с.

2. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики / Флорій Сергійович Бацевич. - К. : ВЦ "Академія", 2004.

- 344 с.

3. Долинин К. А. Стилистика французского языка / Константин Аркадьевич Долинин. - М. : Просвещение, 1987.

- 303 с.

4. Ізотова Н. П. Текстовий концепт шлях до слави в англомовних біографічних романах ХХ століття: семанти-ко-когнітивний та наративний аспекти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 "Германські мови" / Ізотова Наталя Павлівна; Київськ. нац. лінгв. ун-т. . - К., 2009 - 20 с.

5. Савчук Р. І. Оповідний простір художньої прози Ф. Саган: лінгвокогнітивний та комунікативний аспекти: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.05 / Савчук Руслана Іванівна; Київськ. нац. лінгв. ун-т. - К., 2009. - 296 c.

6. Серль Дж. Р. Классификация иллокутивных актов / Джон Р. Серль // Новое в зарубежной лингвистике. - Вип. 17 : Теория речевых актов. - М. : Прогресс, 1986. - С. 170-194.

7. Сусов И. П. Лингвистическая прагматика / Иван Павлович Сусов. - Винница : Нова Книга, 2009. - 272 с.

8. MontuoriA. A. Evolutionarycompetens : creatingthefuture [Електронний ресурс] / A. A. Montuori. - Amsterdam : J.C. Gieben Publishers, 1989. - Режим доступу : http://ciis.academia.edu/AlfonsoMontuori/Books/79657/Evolutionary_ Competence

9. Searle J. Rationality in Action / John Searle. - A Bradford Book, The Mit Press Cambridge, Massachusetts, London, England, 1995. - 336 p.

Джерела ілюстративного матеріалу:

10. Balzac, EG : Balzac O. de. Eugenie Grandet / Onore de Balzac. - P : Les classiques de Poche. - P : Les classiques de Poche, 1972. - 168 p.

11. Bazin, ME : Bazin H. Madame Ex / Herve Bazrn. - P. : Editions du Seuil, 1975. - 350 p.

12. Goncourt, F : Goncourt E. de. La Faustin [Електронний ресурс] / Edmond de Goncourt. - P. : Bibliotheque -Charpentier, 1903. - 343 p.- Режим доступу : http://www.booksbooksbooks.ru/

13. Heriat, FB : Heriat P. Famille Boussardel / Philippe Heriat. - P : Gallimard, 1944. - 499 p.

14. Stendhal, RN : Stendhal (Henry Beyle). Le Rouge et le Noir : Chronique du XIX siecle [Електронний ресурс] / Stendhal (Henry Beyle). - P. : Michel Levy freres, 1854. - 690 p. -Режим доступу : http://www.booksbooksbooks.ru/

УДК 811.112.2'38

Вальчук Г. В., Кухар Л. А.,

Хмельницький національний університет

ПРАГМАСТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ СУБСТАНТИВНИХ КОМПОЗИТ

Стаття присвячена вивченню складних субстантивних одиниць, які є досить поширеними в усіх підсистемах сучасної німецької мови і відзначаються високим експресивно-стилістичним потенціалом та широким спектром комунікативно-дискурсивних характеристик. Автори досліджують прагмастилістичні функції субстантивних композит. На прикладах продемостровано стилістичні ефекти, які можуть виникати на основі контрасту ком­позита з макроконтекстом або культурологічним фоном.

Ключові слова: субстантивні композити, експліцитна оцінка, опосередкована оцінка, міні- та макроконтекст.

Статья посвящена исследованию сложных субстантивных единиц, которые достаточно распространены во свех подсистемах немецкого языка, отличаются высоким экспресивно-стилистическим потенциалом и широ­ким спектром комуникативно-дискурсивных характеристик. Авторы исследуют прагмастилистические функции субстантивных композит. На примерах продемонстрированы стилистические эфекты, возникающие на осно­вании контраста композит с макроконтекстом и культурулогическим фоном.

Ключевые слова: субстантивные композиты, функция эксплицитной оценки, функция опосредованной (перло-кутивной) оценки, мини-и макроконтекст.

The article is devoted to the study of complex substantive units which are widely used in all subsystems of the modern German language. They are characterized by high expressive and stylistic potential and wide spectrum of communicative and discourse features. The authors investigate pragmatic and stylistic functions of substantive composites. The examples are given to show stylistic effects which can appear on the basis of contrast of a composite and macrocontext or culturological background.

Key words: substantive composites, explicit evaluation function, indirect (perlocutive) evaluation function, mini- and macrocontext.

У роботах зі словотворення дослідниками німецької мови вивчено різні аспекти творення і функціонуван­ня структурно-складних субстантивних утворень. Увага вчених концентрувалася переважно на описі структур­но-семантичних відносин між компонентами композити (О. Кубрякова, Г. Пауль, М. Степанова, В. Фляйшер, Є. Шендельс). Разом з тим теоретики словотворення і стилісти неодноразово звертали увагу на можливості ви­явлення стилістичної релевантності складних слів за рахунок взаємодії в них різнихрівнів мови (Д. Герберг, Е. Pізель, Д. Фаульзайт, В. Фляйшер).

У науковій літературі, присвяченій функціонуванню словотворчих продуктів у тексті, розглядаються такі ас­пекти: когезія, словотвір і декодування, обумовленість словотворчих моделей типом тексту. Ці аспекти пов'язані з ознаками текстуальності: когезією, можливістю декодування, інформативністю, ситуативною обумовленістю і інтертекстуальністю [4, с. 75].

В аналізі функцій стилістично маркованих композит саме аспекти інформативності та сприйняття, а, отже, декодування та впливу на реципієнта є найбільш важливими. Оскільки інформативність пов'язана більшою мі­рою з семантикою, а вплив - з прагматикою, розрізняють семантико-стилістичні та прагмастилістичні функції.

До семантико-стилістичних функцій композит належать: узагальнення, компресія, створення підтексту. До прагматичних - функція експліцитної та опосередкованої оцінки.

Метою статті є розгляд та аналіз прагмастилістичних функцій субстантивних композит.

З позицій прагматики субстантивні композити є складним і неоднозначним явищем. За Дж. Серлю, "мовний акт є, перш за все, актом референції" [5, с. 44]. У процесі мовлення, адресант реферує до ситуації. Композити позначають як фрагменти ситуації, так і цілі ситуації. Можна сказати, що вони володіють латентною предикатив­ністю. У тексті присутня мотивація, що дозволяєрозшифрувати значення за допомогою перифрази.

З іншого боку, з погляду виникнення мови, коротка (у формі одного слова) назва предмету (ситуації), що супроводжується додатковою характеристикою, не передбачає первинного формування в голові автора вислову розгорнутого відрізка тексту, що підлягає згортанню.

Використання стилістично маркованих композит у публіцистичних текстах виконує, без сумніву, певну роль у формуванні ставлення читача до інформації, що повідомляється, а, отже, і в здійснюваній мовленнєвій дії. У тексті такі слова не тільки виконують номінативну функцію, а й активно використовуються за рахунок оцінки денотата.

У деяких випадках оцінка виражається напряму, тобто є експліцитною. В першу чергу, це стосується вживання композит, названих В. Фляйшером аугментативними [3, с. 124], а саме одиниць з першими компонентами Holle-, Mord-, Tod- Affe-, Bulle-, Hund-, Sau-, Herz(ens) -, Rekord-, Jahrhundert-. У контекстах, що подаються нижче, дій­сно реалізується позитивна або негативна оцінка. Так, наприклад, композит з першим компонентом Herz- озна­чає найвдаліший твір живопису: Herzstuck einer Wanderausstellung. Композити Jahrhundertwein, Jahrhundertbau одержали експліцитну позитивну оцінку як із контексту, так і за рахунок використання компоненту Jahrhundert-. Композит Mordbuben з першим компонентом Mord- позначає бандитів. Перший компонент композита Hollenlfug (Hollen-) дає негативну оцінку польоту.

Композити, названі В. Фляйшером визначаючими [3, с. 99-102], у текстових реалізаціях, в основному, одно­значні з погляду позитивної або негативної оцінки. Так, композит die Prachtbauten містить позитивну оцінку архітектурних споруд, а композит der Stargast - високу оцінка особи. Окрім вказаних груп, однозначну пози-

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 


Похожие статьи

П В Білоус, Г М Вокальчук - Наукові записки серія філологічна випуск 26