П В Білоус, Г М Вокальчук - Наукові записки серія філологічна випуск 26 - страница 11

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 

© Вальчук Г. В., Кухар Л. А., 2012тивну або негативну оцінку можуть реалізовувати композити з першими компонентами Erfolg-, Ideal-, Jammer-, Horror-, Schreck-. У наступних контекстах композити з першим компонентом Erfolg- означаютьвдалий період творчості (Erfolgstakt) і найвдаліші пісні (Erfolgslieder): der FC St. Pauli wiegt sich hingegen im Erfolgstakt; Zuerst streng chronologisch sang Freddy Quinn seine Erfolgslieder nach ... .

Стадіон, що задовольняє як запити спортсменів, так і жителів міста та не порушує загальний архітектурний ансамбль, одержав у контексті найменування Ideallandschaft: Мап baute kein Stadion, sondern eine Ideallandschaft, ein Gesamtkunstwerk, in dem Stadt, Sport und Park in einsfielen.

Перший компонент Horror- надає всьому композиту негативної оцінки die Horrorzahlen. Схоже значення має в наступному контексті композит "лякаюча ціна": ... das Kartellamt halt vor аllem den Abschreckungspreis von sieben Euro fur bedenklich.

В експліцитній оцінці окрім епітетів часто використовуються метафори. Так, смуга життєвих невдач за раху­нок використання композита та його контекстуального оточення має метафоричне позначення " записки з долини горя" : Notitzen aus dem Jammertal. Вищий ступінь письменницької невдачі, а саме відсутність читачів, мета­форично переосмислюється в контексті як " лякаючий привид": Schreckgespenst. Найвдаліші номери програми називаються метафорично "ласими шматочками":.. Programm-Leckerbissen. Великий власник нерухомості на­зивається в метафоричній перифразі " акулою нерухомості" Immobilienhai.

Ми розглянули випадки, коли позитивна або негативна оцінка задана вже на рівні мікроконтексту. Проте, як показують приклади, в текстових реалізаціях позитивне або негативне значення першого компоненту-епітета може за рахунок контексту отримати інший відтінок. Так, композити позитивної оцінки набувають в контексті іронічного тлумачення: ... dieses Paradestuck sozialistischen Stadtebaus. Композит Computerteufel акцентує увагу на таланті певної особи. Оцінку, закладену в композиті, можна визначити як позитивну, хоча семантика другого компоненту негативна.

Мовний вплив стилістично маркованих композит у багатьох випадках є опосередкованим. Поєднання двох компонентів композити спонукає читача до подальшого роздуму, викликає асоціації, думка автора не нав'язується, до висновків читач підводиться шляхом натяку, вказівки на можливий у даній конкретній ситуації хід думок.

Перлокутивна функція висловів у публіцистичних текстах полягає у здійсненні впливу на читача (переконан­ня, роз'яснення, пояснення, допомоги в розумінні чого-небудь) за допомогою наданого повідомлення. У стиліс­тично маркованих композитах часто з'являється додаткова образна інформація, кумулятивні додатки, що поро­джують асоціативні зв'язки та дають читачу свого роду поштовх у міркуваннях. Оцінка може бути представлена як конзеквент імплікації, тобто виводитися із взаємодії експлікованих у тексті антецедентів.

Комп'ютерну програму для перекладу з однієї мови на іншу називають Textverschrottungsmaschine. Цей ком­позит містить метафору, яка дає негативну оцінку якості програми, проте висновки читач робить сам (текст, отриманий в результаті застосування програми, подібний купі металобрухту, отже, програма погана). Таким чи­ном, оцінка виражається не прямо, а опосередковано.

Характеристикаденотата може бути дана через метафоричний абометонімічнийобраз. Компонентами мета­форичного композита можуть бути іменники, що належать до абсолютно різних понятійних сфер, і образ, що виникає за рахунок цього, є живішим і привертає увагу.

Так, композит Baggerhandeу контексті: Fingespitzenwerden zu Baggerhanden, die durchs Erdreich der Noten schaufeln. Akkordarbeit, das Hohelied der Mechanik означає "руки піаніста". Вони характеризуються через порів­няння з ковшем екскаватора, а читачу залишається самому додумати, що малося на увазі, наприклад, сила чи глибина виконання, або лише фізіологічні дані про довжину пальців виконавця, які дають йому можливість брати недосяжні для інших ноти і акорди і т.д.

У композитах часто дається локальна характеристика денотата. Конкретні фрагменти простору, реалізовані в одному з компонентів композити, виступають у ролі характеристики або символу другого компонента. Спектр логічних відносин між компонентами композити може бути надзвичайно різноманітний, що пояснює наявність у цій групі ряду згорнутих стилістичних фігур: метафор, метонімій, епітетів, перифраз, символів. У таких випадках має місце компресія інформації, яка може приймати форму синкретизму, тобто поєднання функцій.

Просторове поняття може бути власною назвою і вказувати на конкретне географічне місцеположення. Час­то такі композити виконують кумулятивну функцію. Оцінка виражається не прямо, а через співвідношення з конкретним локальним об'єктом. У наступному прикладі власна назва використовується як символ влади, мета­форично перенесений у сферу управління грошовими потоками: In Frankfurt-am-Main sitzt der Geldvatikan Через співвідношення з Ватиканом підкреслюється незаперечність верховенства фінансистів у Франкфурті-на-Майні, тим самим однозначно дається характеристика як лідерам (не випадково носії мови називають Франкфурт-на-Майні Mainhattan,підкреслюючи цим значущість міста як фінансового центру Європи). Композит може бути перефразований як "Ort, von welchem aus das Banksystem regiert wird". Проте, оцінка діяльності банкірів, які зосередили владу, подібну владі церкви, також неоднозначна, оскільки конотація "благоговіння" перед назвою столиці католицького світу переноситься за рахунок першого компоненту композити на гроші.

В одному із компонентів композити може бути присутня темпоральна характеристика: конкретна вказівка на епоху через введення власної назви або поняття, пов'язаного з певною епохою. Темпорально співвіднесеним компонентом композити реалізується неявна (символічна, алюзивна) вказівка на якийсь час чи епоху. Алюзія на час розділу Німеччини на дві держави, укладена в композиті Koalitionsarithmetik дозволяє автору виразити не­гативну оцінку.

Функціональний аспект стилістично значимих композит потребує систематизації, так як проведений аналіз дозволив лише узагальнено вивести типові гіперфункції, які мають прагмастилістичний характер. У ході до­слідження зафіксовані випадки як прямої, так і опосередкованої оцінки. Інвентар прагмастилістичних функційможе бути суттєво розширений та більш детально структурований, оскільки в композитах інколи реалізуються такі функції як езотерична, енігматична, сугестивна та інші. Їх повний опис може становити предмет окремого дослідження.

Література:

1. Кубрякова Е. Типы языковых значений. Семантика производного слова. - М. : Наука, 1981. - 200 с.

2. Степанова М., Фляйшер В. Теоретические основы словообразования в немецком языке. - М. : Высшая школа, 1984. - 264 с.

3. Fleischer W. Stilistik der deutschen Gegenwartssprache / Hrsg. Von W. Fleischer; G. Michel; G. Starke. - Frankfurt-am-Main - Berlin - Bern - New York - Wien: Lang, 1993. - 341 S.

4. Schroder M. Wortbildungsprodukte im Text // Fleischer W., Barz I. Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache. -Tubingen: Max Niemeyer, 1992. - 375 S.

5. Searle J.R. Sprechakte. Ein sprachphilosophischer Essay. - Frankfurt-am-Main : Suhrkamp, 1992. - 306 S.

УДК: 811.111:811.161.1'37:070

Ваніна Г. В.,

Запорізький національний університет

МЕТОДИКА ПОРІВНЯЛЬНОГО АНАЛІЗУ КОНЦЕПТУ PR / ПІАР / ПИАР

У статті автор аналізує систему сучасних підходів до опису концептів, пропонує методику опису фактич­ного матеріалу у проекції на феномен піар-комунікації, що розглянуто у форматі концепту PR / ПІАР / ПИАР. Ключові слова: концепт, концептуальний аналіз, опис фактичного матеріалу, модель концепту.

В статье автор анализирует систему современных подходов к описанию концептов, предлагает методику описания фактического материала в проекции на феномен пиар-коммуникации, который рассмотрен в формате концепта PR / ПІАР / ПИАР.

Ключевые слова: концепт, концептуальный анализ, описание фактического материала, модель концепта.

The article examines the system of modern approaches to the description of concepts, offers a method of describing the actual material in the projection on the phenomenon ofpublic relations communication, considered in the concept of PR / ПІАР / ПИАР format.

Keywords: concept, conceptual analysis, a description of the actual material, model of concept.

У когнітивній лінгвістиці розробляються схеми й методи аналізу концептів, які містять у собі і лінгвістичні, і культурологічні прийоми. Концептуальний аналіз дає змогу зробити висновки про сукупність мовних засобів ви­раження концептів, про ступінь розкриття їх змісту в текстах, отже, отримати певне уявлення про сенс концепту у свідомості носіїв мови та описати його. Він дозволяє стверджувати про розбіжності в системі ціннісних настанов соціумів, які виявляються в значущості та понятійному навантаженні того чи іншого концепту.

Головною метою концептуального аналізу є реконструкція когнітивних механізмів індивідуальної чи колек­тивної свідомості, які опосередковують формування й упорядкування знань про об'єкти дійсності й результати внутрішнього рефлексивного досвіду [2, с. 419]. Її досягнення уможливлюється вивченням і описом структур таких знань за допомогою різних когнітивних моделей.

Володіючи арсеналом методик цього підходу, кожен науковець використовує власну, яка залежить від специ­фіки об'єкта дослідження, ракурсу та мети його розгляду. В. Старко виокремлює такі компоненти концептуаль­ного аналізу: теоретичні основи, об'єкт дослідження - концепт певного типу, мовний матеріал, мета, процедура [3, с. 105].

Попри визначені загальні принципи концептуального аналізу, конкретні методики дослідження фактичного матеріалу розробляються та вдосконалюються. Тому питання про способи та шляхи опису концептів залишаєть­ся актуальним й наразі.

У науковій літературі існує чимало підходів до опису концептів: методики, які спираються на теорію фреймів (основоположник теорії - М. Мінський), та які ґрунтуються на теорії концептуальної метафори (фундатор теорії - Дж. Лакофф та М. Джонсон), методики аналізу в термінах образ-схем (М. Джонсон), побудови мережі концеп­туальної інтеграції (Ж. Фоконьє, М. Тернер), дослідження трикомпонентної структури концепту (В. Карасик, С. Воркачов) і методика семантико-когнітивного аналізу (З. Попова, Й. Стернін).

Використання тих чи інших методів і методик, прийомів і способів дослідження залежить від складності концепту, від цілей і завдань, які ставить перед собою науковець, від характеру лінгвістичних джерел, що є матеріалом для вивчення. Неефективним вважається розгляд певної когнітивної одиниці за допомогою одного методу чи методики. Для отримання повної інформації про досліджуваний феномен комплексний аналіз вимагає конструктивного поєднання різних методів і процедур дослідження.

У пропонованому дослідженні маємо на меті представлення методики дослідження концепту, який є багато­гранною суспільною практикою.

Аналіз особливостей мовного втілення концепту PR / ПІАР / ПИАР здійснюється в межах семантико-прагма-тичної специфіки англомовного (американського), україно- та російськомовного газетного дискурсу. Він визна­ється найбільш адекватним контекстом вербалізації концепту PR / ПІАР / ПИАР, оскільки є засобом не тільки інформування, але й розвитку певного ставлення, відносин, є засобом впливу, переконування.

Структуру концепту PR / ПІАР / ПИАР визначено за принципом трикомпонентної моделі (С. Воркачов, В. Карасик, Г. Слишкін): понятійний компонент відображає ознакову й дефініційну структуру, образний - фіксує когнітивні метафори, що відображають концепт у мовній свідомості, ціннісний - визначає асоціативні характе­ристики концепту. Репрезентація різних способів і засобів осмислення цілісного знання про піар як соціальну практику ґрунтується на концептуальній структурі, яка складається з ядра концепту PR / ПІАР / ПИАР - поня­тійного компонента (найважливішої інформації про піар-діяльність) і периферії - образного й ціннісного компо­нентів (додаткової інформації).

Запропонована модель структури концепту PR / ПІАР / ПИАР включає різні за природою компоненти, тому при вивченні фактичногоматеріалу необхідно використовувати декілька методик концептуального аналізу: мето­дику компонентного аналізу, методики семантичного, фреймового аналізу, методику аналізу в термінах концеп­туальних метафор та методику асоціативного експерименту.

Зіставлення структури концепту PR / ПІАР / ПИАР здійснювалося в 4 етапи:

1) на першому етапі шляхом аналізу лексикографічних дефініцій і виявлення структурно-семантичних склад­ників концепту PR / ПІАР / ПИАР визначено структуру понятійного компонента - універсального фрейму. Структурно-семантичні складники понятійного компонента концепту PR / ПІАР / ПИАР, виділені на основі

© Ваніна Г. В., 2012аналізу лексикографічних дефініцій піар-діяльності, відображають найважливішу інформацію про цю соціальну практику і є спільними у трьох мовах. Дефінітивний аналіз дозволив виявити набір концептуальних ознак, який містить стереотипні уявлення про піар-діяльність і розкриває сутність її спрямованості. Це ознаки, що представ­лені ситуаціями: 1) 'інформування', 2) 'формування кооперативних стратегій поведінки', 3) 'вплив на свідомість та маніпуляція поведінкою'. Понятійний компонент концепту PR / ПІАР / ПИАР містить три фрейми, що відо­бражають ці ситуації і ґрунтуються на предметному й акціональному фреймах (С. Жаботинська). Комунікативні акти, спрямовані на інформування, формування стратегій поведінки, вплив на свідомість, у фреймовій моделі мають однакові постійні компоненти (з відмінністю у спрямованості ситуації), представлені вершинними вузла­ми: СУБ'ЄКТ PR - відправник, ОБ'ЄКТ PR - одержувач, ІНСТРУМЕНТ - спосіб передачі, посередник, МЕТА - спрямованість ситуації, РЕЗУЛЬТАТ - позитивні чи негативні зміни [1, с. 55-56].

2) на другому етапі із застосуванням методики компонентного аналізу встановлено закономірності й від­мінності образного компонента. Особливості репрезентації образного компонента розкрито через метафоричне осмислення цілісного знання про піар, когнітивну операцію образного моделювання й відображення дійсності.

У роботі розглянуто концептуальну й образну метафори. Концептуальні метафори реалізовані словосполу­ченнями із зв'язаним значенням одного з компонентів, що сформовані на імені концепту, а в основу образної метафори покладено 'живий' образ-гештальт як синтез чуттєвого сприйняття й раціонального знання про кон­кретний предмет.

Піар-діяльність представлена за допомогою антропоморфних метафор, об'єднаних у концептосферу Люди­на за трьома метафоричними моделями: "фізіологічні особливості", "діяльність", "стосунки"; натуроморфних метафор, об'єднаних у концептосферу Природа за такими метафоричними моделями: "флора", "метеорологія"; зооморфних метафор, об'єднаних у концептосферу Тварина з такими метафоричними моделями: "птах", "кома­ха", "звір"; соціоморфних метафор, об'єднаних у концептосферу Суспільні явища за метафоричними моделями: "війна", "спорт", "гра".

Кількісні показники образних характеристик концепту PR / ПІАР / ПИАР [1. с. 156-158] демонструють як однакову, так і різну продуктивність корелятів метафоричного осмислення піару в трьох досліджуваних мовах. Зокрема, в англійській і російській мовах метафоричне осмислення піару базується на антропоморфних метафо­рах, порівняно з українською, де найбільш продуктивною виявилася концептосфера суспільних явищ. Найбільш продуктивною метафоричною моделлю для всіх мов є "піар-війна". В англійській мові не зафіксовано мета­форичного опису піару як розважальної діяльності, а в українській і російській мовах не виявлено уподібнення піар-діяльності до космічних явищ.

3) на третьому етапі здійснено зіставно-типологічний аналіз ціннісного компонента концепту PR / ПІАР / ПИАР на основі результатів вільного асоціативного експерименту, проведеного із носіями трьох мов на слова-стимули "publicrelations", "піар", "пиар". Особливостівираження ціннісного компонента концепту PR / ПІАР / ПИАР характеризується наявністю як спільних семантичних зон: 'діяльність, засоби переконування та інфор­мування'; 'досягнення становища, відомості'; 'суспільство, встановлення зв'язків та комунікацій'; 'негативна оцінка', 'журналістика', 'гроші', 'політика', 'незрозумілість', так і відмінних, що представлені тільки серед ре­акцій українських і російських інформантів: 'колір, світло', 'походження'. В українському асоціативному полі представлено ще семантичні зони 'персоналії', 'предмети', 'необхідність'.

4) четвертий етап спрямовувався на зіставлення спільних і відмінних стилістичних та лексико-семантичних засобів об'єктивації концепту PR / ПІАР / ПИАР в англійському (американський варіант), українському та росій­ському газетному дискурсі.

Зіставлення структури концепту PR / ПІАР / ПИАР у трьох мовах засвідчило, що об'єктивація ядра характери­зується стереотипністю й універсальністю, відображаючи колективну мовну свідомість. Вербалізація периферії характеризується більшою специфічністю, є відбиттям переважно індивідуальної мовної свідомості.

Перспективами дослідження є аналіз концепту PR / ПІАР / ПИАР в різних типах дискурсів, а також його зі­ставлення з іншими концептами, що мають ознаку 'переконання'. Запропонована методика може бути викорис­тана у проекції на інші концепти.

Літератури:

1. Ваніна Г. В. Особливості вербалізації концепту PR / ПІАР / ПИАР в англійському (американський варіант), українському та російському газетному дискурсі : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.17 / Ганна Вікторівна Ваніна. -Запорізький національний університет. - Запоріжжя, 2010. - 295 с.

2. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика : напрями та проблеми : підруч. / Олена Олександрівна Селіванова. -Полтава : Довкілля-К, 2008. - 712 с.

3. Старко В. Ф. Про один метод концептуального аналізу / В. Ф. Старко // Наукові записки. Сер. "Філологічні науки (мовознавство)". - Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Вінниченка, 2008. - Вип. 75 (4). - С. 105-109.

УДК801.6.+808.55:811.11В 272

Велішаєва С. Е.,

Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, м. Київ

ОСОБЛИВОСТІ ПРОСОДИЧНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ІРОНІЇ В АНГЛІЙСЬКІЙ СЦЕНІЧНІЙ МОВІ (на матеріалі п'єси Стюарта Прайса "The youth of old age")

У статті розвинений традиційний опис просодичного оформлення іронії, використовуваної в англійській сце­нічній мові і розроблені інтонаційні портрети кожного з досліджених сценічних діалогів. Запропоновані положен­ня, що просодія є важливим механізмом формування іпередачі іронічного значення висловлювання і психологічного впливу реплік сценічних діалогів. Серед акустичних ознак, найбільш чітко диференціюючих іронію в сценічних діало­гах, виділені тональний контур завершення і характер руху частоти основного тону упродовж шкали висловлюван­ня. Велике значення для ідентифікації типів іронії мали також зміна темпу гучності вимови і особливості паузації.

Ключові слова: іронія, сценічний діалог, логіко-прагматичний критерій, просодія, темп, частота основного тону.

В статье развито традиционное описание просодического оформления иронии, используемой в английской сценической речи и разработаны интонационные портреты каждого из исследованных сценических диалогов. Предложены положения, что просодия есть важным механизмом формирования и передачи иронического зна­чения высказывания и психологического влияния реплик сценических диалогов. Среди акустических признаков, наиболее чётко дифференцирующих иронию в сценических диалогах, выделены тональный контур завершения и характер движения частоты основного тона на протяжении шкалы высказывания. Большое значение для иден­тификации типов иронии имели также изменение темпа громкости произношения и особенности паузации.

Ключевые слова: ирония, сценический диалог, логико-прагматический критерий, просодия, темп, частота основного тона.

This article develops the traditional description ofprosodic processing of stage dialogues with the meaning of irony. The intonation presents portraits of dialogues expressing irony.The result of computer-acoustic analysis of the objective physical characteristics of this type of stage dialogues is given. Perceptive and electroacoustic analyses of the dialogic units allow to reveal the prosodic elements: main tone frequency, intensity, tempo and pauses.

Key words: irony, stage dialogue, logical and pragmatic criteria, prosody, tempo, speech frequency.

Сучасний рівень розвитку мовознавства взагалі та інтонології зокрема доводить необхідність вивчення просо­дичних засобів організації мовлення як істотних засадничих людського спілкування . У сучасному світі особливо гостро відчувається необхідність в нових способах формування естетичного світогляду людей, нетрадиційних і ефективніших формах лікування серйозних фізичних і психічних захворювань.

Актуальність цього дослідження обумовлена інтересом сучасної лінгвістики до вивчення проблем звучного тексту, а також необхідністю виявлення просодичних засобів реалізації іронії з урахуванням прагматики психоло­гічного впливу сценічних діалогів.

Наукова новизна дослідження полягає у використанні комплексного підходу до опису іронії в звучній сценіч­ній мові, що включає екстралінгвістичний, комунікативно-прагматичний аспекти з урахуванням їх просодичної складової.

Роль просодичних засобів в реалізації підтексту в одиницях, що містять гумор, іронію і сарказм, на матеріалі окремих фраз з художніх творів була розглянута в роботах С. С. Смоленської, [7] И. С. Арутюнової, [2] Н.В. Ан-дреєвої [1].

Особливостям просодичной системи та інтонації англійської мови присвятили фундаментальні наукові до­слідження Д. Бразил [10], П. Роуч, [11], У Уэлс [13]. Риторичні функції просодії знайшли оригінальне авторське освітлення в працях Е. Л. Фрейдиної [9] і Л. Г. Фомиченко [8].

В той же час актуальним залишається комплексне вивчення англійської сценічної мови в площині взаємодії семантичного, прагматичного і просодичного рівнів її будови

Метою дослідження є встановлення особливостей просодичної реалізації іронії в англійській сценічній мові. Поставлена мета обумовлює психолінгвістичний характер дослідження із застосуванням фонетичних експери­ментальних методів і передбачає вирішення таких завдань:

- виявити особливості просодичної реалізації іронії в звучному тексті;

- визначити особливості прагматики психологічного впливу іронії в англійських сценічних творах.

Для вирішення вищевикладених завданьзастосовано комплекснийметоддослідження, що включає теоретич­ний аналіз наявної літератури з проблем, що досліджуються, контекстуальний (прагматичний) і електроакустич­ний аналіз матеріалу дослідження.

Іронія належить до числа універсалій, властивих усім культурам світу і що є в ажливою фігурою мови в люд­ському спілкуванні.

Універсальність іронії, неослабний інтерес до цього явища з боку практично усіх гуманітарних наук поясню­ється частково тим активним початком, який закладений в іронію. "Уявлення про те, що іронія почала існувати, як тільки з'явилася людська мова, представляються цілком обґрунтованими" [12, с. 31].

В сценічному творі іронія свідчить про авторську індивідуальність, надає самобутність, виразність звучному тексту; завдяки чому репліки акторів несуть велику естетичну дію на глядача.

Ключову роль в створенні іронічної забарвленості грає просодія, тобто вона служить своєрідним "знаком іронії".

Як показали дослідження прагмофонетичного та риторичного напрямків, просодичні засоби грають помітну

© Велішаєва С. Е., 2012роль в забезпеченні дії звучного тексту. Р.К. Потапова констатує: "Вимовні засоби безпосередньо пов'язані з ефектом дії мовного повідомлення, з так званою прагмафонетикою. Дія звучного тексту знаходиться в прямій залежності від використання арсеналу засобів усіх рівнів мови, які формують прагматичну структуру тексту і утворюють функціонально-семантичне поле дії" [6, с. 10].

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 


Похожие статьи

П В Білоус, Г М Вокальчук - Наукові записки серія філологічна випуск 26