П В Білоус, Г М Вокальчук - Наукові записки серія філологічна випуск 26 - страница 17

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 

О. Бондар називає час "морфологічним постільки, оскільки він виражається системою протиставлених один одному рядів морфологічних форм, і визначає морфологічну категорію часу через відношення тривалостей (ін­тервалів) до яких належать неконкретизована дія і граматичний момент мовлення" [1, с. 41-41]. Дослідник ро­зуміє синтаксичну категорію часу як таку, яка характеризується семантико-синтаксичною багатомірністю, що випливає з багатомірності самого синтаксичного рівня (який є найвищим рівнем мовної системи). Так, відпо­відно до теорії ієрархії рівнів мовної системи, надаючи синтаксичному рівню привілею бути конденсатом, тим самим має базуватися на закономірностях функціонування нижчих рівнів, - таким спрямуванням і послугову­ються більшість дослідників. У свою чергу, О. Бондар долучається до розрізнення морфологічної і синтаксичної категорії часу опираючись саме на модель функціонально-семантичного поля: "Функціонально-семантичне поле має яскраво визначений центр - морфологічну категорію часу ... . Якщо предикат має морфологічне вираження часу, то морфологічна категорія часу стає підґрунтям і для синтаксичної категорії, якщо ж предикат не може мати морфологічного вираження, то час виражається суто синтаксичними засобами" [1]. Дослідник у своїй праці опирається на функціональний підхід, обґрунтований О. Бондарком, котрий вважає, що категорія часу виступає граматичним центром функціонально-семантичної категорії темпоральності, що охоплює різноманітні засоби вираження часових відношень [3, с. 84].

Оформлення часової перспективи речення як однієї зі сторін його зовнішньо-синтаксичної структури забез­печується особливостями вживання предикатів головної і підрядної частини в складнопідрядному реченні. Так, О. Мельничук характеризує основну лінію розвитку часового оформлення речень в історії слов'янських мов як процес поступового становлення власне-часових форм дієслова [10, с. 144]. Тому категорійні властивості дієслів у функції присудків головної та підрядної частин стають одними з основних синтаксичних показників у струк­турі складнопідрядних речень із підрядними часовими частинами. Звичайно зводити формування синтаксичного часу лише до морфологічних особливостей дієслова не можна, оскільки темпоральний пласт речення вибудо­вується за допомогою й інших факторів, таких як комунікативна (мовленнєва) мета при використанні певних значень дієслів, авторська модель часу при побудові часопростору художнього твору. Таким чином, дієслівні форми є темпоральною домінантою прозового тексту, тому вони беруть активну участь у формуванні часового континууму художнього твору як проміжні засоби між морфологічним і синтаксичним часом.

Отже, морфологічний і синтаксичний час перебувають у тісних взаємозв'язках і хоча категорія часу історично належить до морфологічного рівня мови, існування часу на синтаксичному рівні характеризують функціонуван­ням різнопланових засобів забезпечення темпоральності.

Література:

1. Бондар О. Лінгвістична категорія часу як відображення реального часу / О. Бондар // Мовознавство. - 1986. -№ 2. - С. 41-45.

2. Бондар О. Темпоральні відношення в сучасній українській мові : Система засобів вираження [монографія] / О. Бондар. - Одеса : Астропринт, 1996. - 192 с.

3. Бондарко А. В. Принципы функциональной грамматики и вопросы аспектологии / А. В. Бондарко. - Л., 1983.

- 328 с.

4. Виноградов В. В. Избранные труды : Исследования по русской грамматике [Текст] / В. В. Виноградов. - М. : Наука, 1975. - 560 с.

5. Вихованець І. Прийменникова система української мови / І. Вихованець. - К. : Наук. думка, 1980. - 288 с.

6. Вихованець І. Р. Семантико-синтаксична структура речення / Вихованець І. Р., Городенська К. Г., Русанів­ський В. М. - К. : Наук. думка, 1983. - 219 с.

7. Вихованець І. Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови / І. Р. Вихованець. - К. : Наук. думка, 1992. - 224 с.

8. Загнітко А. Теоретична граматика сучасної українсткої мови. Морфологія. Синтаксис [Текст] : [Сучасний ві­тчизняний посібник] / А. Загнітко. - Донецьк : БАО, 2011. - 991 с.

9. Загнітко А. Теоретична граматика сучасної українсткої мови. Морфологія [Монографія] / А. Загнітко. - До­нецьк : ДонДУ, 1996. - 437 с.

10. Мельничук О. С. Розвиток структури слов'янського речення / О. С. Мельничук. - К. : Наук.думка, - 1966. -482 с.

11. Миронов А. Н. Изменения в структуре и семантике сложноподчиненных временных предложений в языке русской поэзии XIX-XX веков : [Электронный ресурс]: Дис. канд. филол. наук / А. Н. Миронов - Орел : РГБ, 2005.

- 244 с.

12. Романюк С. Роль складнопідрядних речень часу у формуванні вторинних темпоральних синтаксем // Науко­вий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Мовознавство. - 2010.

- № 2. - С. 107-109.

13. Станіславська Л. Семантичні типи та морфолого-синтакcичні варіанти темпоральних синтаксем // Зб. наук. праць Полтавського держ. пед. н-ту ім. В. Г. Короленка. Сер. : Філол. науки. - Полтава, 2011. - № 1 (7)/ - С. 81-85.

Григораш В. С.,

Одеський національний університет імені 1.1. Мечникова

УДК 811.111 - 342

ОСОБЛИВОСТІ ВОКАЛІЗМУ ТА КОНСОНАНТИЗМУ ЗАХІДНОГО РАЙДИНГУ ЙОРКШИРСЬКОГО ДІАЛЕКТУ

Стаття присвячена дослідженню особливостей вокалізму та консонантизму мовлення мешканців Західного Райдингу Йоркширу. Матеріалом дослідження є радіоінтерв'ю, записані місцевими радіостанціями BBC. Мето­дом слухового аналізу доводиться соціальна природа Йоркширського діалекту, виділяються його соціолінгвістич­ні особливості.

Ключові слова: вокалізм, консонантизм,діалект, соціолінгвістичні особливості.

Статья посвящена исследованию особенностей вокализма и консонантизма речи жителей Западного Рай-динга Йоркшира. Материалом исследования являются радиоинтервью, записанные местными радиостанциями BBC. Методом слухового анализа доказывается социальная природа Йоркширского диалекта, выделяются его социолингвистическиеособенности.

Ключевые слова: вокализм, консонантизм, диалект, социолингвистические особенности.

The immediate aim of the article is to define the vocalic and consonant features of West Riding speech of Yorkshire dialect. The radio interviews, recorded by the local radio BBC stations, were chosen as the material for the research. The auditory analysis proves the social nature of Yorkshire dialect, emphasizes its sociolinguistic peculiarities.

Key words: vocalism, consonantism, dialect,sociolinguisticpeculiarities.

В останні десятиліття в соціолінгвістиці та діалектології спостерігається зростаючий інтерес до різних регіо­нальних типів мовлення, які відображають самобутність та культуру життя окремого народу.

Оскільки регіональні діалекти довгий час піддавалися стандартизованому впливу літературної мови, вони не іс­нують у "чистому вигляді"; більшість людей, які розмовляють на діалектах, використовують як рідний діалект, так і літературну мову або її варіант. Багато особливостей регіональних діалектів пояснюються соціальними факторами, тож регіональні діалекти тісно пов'язані з соціальними. Останнім часом посилилась відмінність між мовою городян і тих, хто виріс у сільській місцевості, як представників одного й того ж регіонального діалекту. Все це дозволяє го­ворити про сучасні регіональні діалекти як про складне неоднорідне утворення. Англійські діалекти мають тривалу історію і продовжують існувати, незважаючи на всі фактори, які заважають їх збереженню [6, с. 15].

North

, V, ./"North ^Whitby

York

North Riding M > West^

v        j Bradford^ "LeedS        Beverley ю

:. Riding

е«ы41!_7 Yorkshire

Мал. 1

Йоркширський діалект - регіональнийнегомогенний по своїй природі діалект історичного графства Йоркшир на півночі Англії, яке являє собою найбільше територіальне утворення в цьому регіоні. У 1974 році Йоркшир був розділений на чотири нові адміністративні регіони: Північний Йоркшир, відомий як Пінічний Райдинг (адміні­стративне ділення Йоркширського діалекту з часів скандинавського захоплення графства); Південний та Захід­ний Йоркшир, відомі як Західний Райдинг, та Східний Йоркшир, оригінальна назва якого була Східний Райдинг (див. мал. 1) [10, с. 3].

Вивченням фонетичних та лексико-граматичних особливостей Йоркширського діалекту, а також його лекси­кографічних та культурних особливостей займалися вітчизняні та зарубіжні дослідники: М.М. Маковский [4], О.І. Бродович [1], М. Вейклін (M. Wakelin) [13], Дж. Уелс, (J. Wells) [14], А. Келета (A. Kellett) [9]; П. Райта (P.Wright) [15]. Однак мало уваги було приділено вивченню фонетичної природи Йоркширського діалекту, а також його вікових, тендерних, професіональних та соціально-класових особливостей. Усе вищезазначене зумов­лює актуальність даного дослідження.

Метою поданої статті є спроба проаналізуватина сегментному рівні особливості вокалізму та консонантизму північного діалекту Англії, а саме, діалекту Західного Райдингу Йоркширу. Відповідно до мети були поставлені наступні задачі дослідження:

- проаналізувати на сегментному рівні особливості діалекту Західного Райдингу на основі слухового аналізу та виділити його територіальні ознаки, характерні окремо для Західного та Південного Йоркширу;

- виявити особливості вимови, характерні для інформантів різних вікових груп та соціальних класів.

Матеріалом дослідження послугували 10 монологічних висловлювань жителів Західного та Південного ре­гіонів Йоркширу, вилучених з радіоінтерв'ю, записаних місцевими радіостанціями BBC великих та малих міст (Bradford, Dewsbury, Featherstone, Fulstone, Carlton, Chapeltown, Cudworth, Doncaster, Sheffield). Опитувались ін­форманти віком від 20 до 83 років, які більшу частину свого життя прожили саме в цих регіонах. Серед інфор-

© Григораш В. С., 2012мантів: пенсіонери, ув'язнені, журналіст, лікар, консультант з безпеки, шахтарі, тюремний наглядач, волонтер. Переважна більшість мовців - люди, що належать до нижчих верств суспільства. Саме вони у мовленні використо­вують найсильніші регіональні акценти. Ґрунтуючись на попередні дослідження В. Лабова [11] та П. Традгіла [12], усіх вищезазначених інтерв'юйованих було розділено на наступні класи: нижчий середній клас (журналіст, лікар), робітничий клас (колишні шахтарі, консультант з безпеки, пенсіонери, тюремний наглядач та волонтер) та нижчі верстви населення (underclasses), до яких було віднесено двох ув'язнених чоловіків. Інформанти були об'єднані в вікові групи наступним чином: 1) 20-25 років; 2) 38-57 років; 3) 65-83 роки. Інтерв'юйовані відповідали на питан­ня, які стосувалися їх трудових та тюремних буднів, сімейних взаємовідносин та побуту, соціальних подій.

Йоркширський діалект вельми своєрідний за своїми лінгвістичними характеристикам. Найбільш істотні від­мінності між ним та іншими діалектами, а також Received Pronunciation (далі RP) виявляються на фонетичному рівні. У системі голосних спостерігається якісна заміна звуків. Крім того, мають місце кількісні зміни голосних. Що стосується приголосних, то характерною особливістю Йоркширського діалекту є їх відсутність на початку деяких слів, насамперед службових [3, с. 25].

Найбільші складнощі для не носіїв діалекту є так званий "glottal stop" - твердий приступ, або глотальний змичний (далі [?]) [9, с. 28]. Притвердому приступі перешкодаповітряномупотокустворюється в результаті змички голосових зв'язок [2, с. 14]. Назване фонетичне явище є характерною ознакою мовлення всіх соціальних класів та вікових груп інформантів, що дозволяє зробити висновок про універсальність його використання в Західному Райдингу: 1959 [na:mPi:nfiftma:m]; couldn't[kun?t]; aught[ou?];naught[nou?];pretty[puiti]; started[sta:Pid]; nineteen[na:m?i:n]; little [liPl]; a lot of advice lvt эи adva:is]; if they want to [wvn?gu]go out; they used [juus? kum] come every day.

З наведених прикладів чітко просліджується тенденція утворення твердого приступу в інтервокальній позиції та у випадку, коли приголосному передують інші шумні приголосні чи сонорні.

Це фонетичне явище є найбільш рекурентним у проаналізованих монологах та представляє один із варіантів Йоркширської асиміляції приголосних, яка виникає, коли кінцевий дзвінкий обструент контактує з початковим глухим обструентом в межах складного слова або на межі слів. В результаті відбувається повне оглушення по­переднього приголосного. Приголосні [d] та [t] під впливом асиміляції можуть реалізуватися як твердий приступ [?]. Асиміляція поширена в Західному та Південному Йоркширі, де в місцевому акценті вона є категоріальним явищем, тому що виступає в якості фонологічного правила мовленнєвої зв'язності [14, с. 367].

Результати аналізу вікових, класових та територіальних особливостей Йоркширської асиміляції доводять той факт, що асиміляція є ознакою мовців Західного та Південного Йоркширу, двох вікових груп (38-57 років та 65­83 років), робітничого та нижчого середнього класів та не зустрічається в мовленні більш молодих інформантів (20-25 років) та нижчих верств населення: my dad, who was very proud, said [puau? sed]; cut old clothes [oultklo:z] up; buy some bloody foods [fuuts]; dead straight [de? stde:it]; І said to [settu] my mother; this old coal [oultko:l] truck; you could pick [ku? pik] where you wanted to live;me and my friend Pat [fuen?tpat];but what I did see [di? si:]; good thing [gu? Bin]; the wives started coming [sta:tэP kumi/]over; I would say [wu? se:]; there used to be slight words [wэ:ts] said; medicine [mePsэn]; we had [at]two rooms downstairs.

Втрата голосних на початку словаабо цілих складів є характерною рисою інформантів усіх вікових груп робітни­чого та нижчого середнього соціальних класів Західного та Південного Йоркширу: (po)tatoes ^te:^z~te:^z]. Спо­лучник (be)cause, в якому випадає префікс Ьє-, реалізується в мовленні інформантів у трьох варіантах: [kvs~kuz~kus].

Цікавим є той факт, що в деяких дієсловах та сполучниках не вимовляються кінцеві приголосні. Явище характерне для інтерв'юйованих усіх вікових груп та соціальних класів Західного та Південного Йоркширу: give [gi]; with [wi].

До спільних особливостей консонантизму Західного та Південного Йоркширу належать:

Закінчення -ing вимовляється як [in] в усіх вікових групах та соціальних класах: nothing [nvBin]; making [mekin]; going [guin]; coming [kumin]; taking [tekin]; talking [to:in]; getting [geuin]; letting [leuin]; belongings [bilv/ginz].

TH-fronting (використаннягубно-зубнихфрикативних [f] та [v] замість зубних [B] та [д] [8, с. 11]) є рекурент­ним у мовленні нижчих верств населення вікової групи 20-25 років: thirty-six [fэ:PISIks]; thirty-seven [fэ:PIsevэn]; nothing [nvfin]; either [i^]; sympathise [sImpэfa^.Iz].

Загальнокласовою та -віковою тенденцією є втрата фрикативного [h] (особливо перед голосним звуком): houses [auzэz]; hooked [uukt]; haven't [ant]; hour [am].

У модальних та допоміжних дієсловах, які містять негативну частку n't, попередні приголосні, які стоять перед цією часткою не вимовляються, тобто слова скорочуються до односкладових слів у мовленні інформантів усіх соціальних класів та вікових груп: wasn't [wont]; didn't [din?]; couldn't [kun?t]; wouldn't [wunt]; don't and doesn't [dunt]; haven't [ant].

Заміна означеного артиклю глотальним змичним (definite article + C —[бэ~?]) спостерігається в мовленні ін­формантів усіх описуваних соціальних класів та вікових груп: when the post office [wen ?po:st vfis] opens.

В системі консонантизму Західного Йоркширузустрічаються такі відхилення від RP:

У деяких випадках зустрічається інтрузивний [u], який функціонує для зв'язності мовлення. Вищезазначена реалізація приголосного є рекурентною для робітничого класу віком 38-57 років, що виразно ілюструє наступний приклад: like you are in here [laik jэu a:u in 1э].

Серединний [l] не вимовляється в мовленні нижчого середнього та робітничого класів двох вікових груп (38­57 та 65-83 років): always [o:wIz~o:wэz].

Просліджується тенденція одзвінчення передньоязичного апікально-альвеолярного глухого [s] в кінці слів у інтерв'юйованих нижчого середнього та робітничого класів двох вікових груп (38-57 років, 65-83 років): us ^z~uz].

Система консонантизму Південного Йоркширу значною мірою схожа з системою Західного Йоркширу в силу територіальної близькості та історично сформованої системи вимови. Однак виділяються особливості, ха­рактерні лише для інформантів із Південного Йоркширу:

У Південному Йоркширі кінцеве [t] в односкладових словах з коротким кореневим голосним переходить в альвеолярний апроксимант [u], якщо наступне слово в реченні або наступний склад у слові починаються з голо­сного [4, с. 48]. Дуже рідко описане явище відбувається в межах одного слова [13, с. 370]. Схематично правило можна представити таким чином:

<-Vt#> + V [j ~ ?].

У досліджуваному матеріалі реалізація вищеописаного явища була зафіксована в інтерв'юйованих робітничо­го класу двох вікових груп (38-57 років, 65-83 років): whatever [wvuevэ]^; letting [leuin]; getting [geuin].

Інтрузивний ]є рекурентною ознакою робітничого класу вікової групи 65-83 років: follow him round ffvhu imra:nd]; how I'd [a: ua.id] lookatit.

Cерединний [l] не вимовляється в мовленні інформантів нижчих верств населення віком від 20 до 25 років: only [vni].

Одзвінчення передньоязичного апікально-альвеолярного глухого [s] в кінці слів відбуваєтьсяв мовленні ін­формантів робітничого класу двох вікових груп (38-57 та 65-83 років): us ^z~uz].

На думку дослідника Йоркширського діалекту А. Келета, голосні Йоркширського діалекту є широкими, тобто нелабіалізованими в дифтонги, як в літературній англійській [9, с. 27]. Вони більшою мірою схильні до вільного варіювання й тому несуть інформацію територіального характеру, основні відмінності акцентів від RP полягають у вокалічній системі, як у кількісних характеристиках, так і в якісних показниках окремих звуків [5, с. 42].

У проаналізованих монологах зустрічаються вокалічні особливості, які характеризують мовлення всіх без ви­ключення інформантів та ті, які маркують мовлення окремих соціальних класів чи вікових груп.

До спільних вокалічних особливостей Західного та Південного Йоркширу належать:

Реалізації дифтонгу [ou] або у вузькому дифтонзі, або в монофтонгах [о:], [v],[u] у мовців робітничого та нижчого класів усіх вікових груп: over [т>э]; only [o:nli]; opened [vpnd]; ago ^gv]; go [gu]; going [guin]; goes [guz]; going to [gum]; photograph [fо:Pэguaf]; clothes [klo:z]; window [windo:~wind^]; yoghurt [jvgIt~jvgэt].

Відсутність голосного [л], в результаті чого в парах слів, як put vs putt, обидва слова вимовляються з [u]. Від­сутність цієї фонемної опозиції свідчить про те, що Йоркширський діалект, як і північні діалекти, мають систему з п'яти голосних: i, e, a, v, u [14, с. 356]: one [wun]; ones[wunz]; once [wuns]; doesn't [dun?]; us [uz]; so much mutj]; Sunday [sundi]; adults ^dults].

Іноді, замість голосного [л] вимовляється [v] в лексемах типу: one [wvn]; among femvy]; nothing [nvBi/];none [nvn].

Подібна вимова характеризує мовлення всіх вікових груп та соціальних класів. Це дозволяє зробити висновок про загальнорегіональне, -класове та - вікове варіювання: [л> u~v].

Реалізації дифтонгу [ei] у вигляді вузького дифтонгу або монофтонгу [e], яка є рекурентною для мовлення інформантів усіх соціальних класів та вікових груп: make [mek]; came [kem]; made [med]; take [tek]; gave [gev]; great [guet]; say [se].

Вимова слів типу happy з кінцевим голосним [i], хоча в Західному та Південному Йоркширі рекурентним є голосний [e], характерний для мовців робітничого та нижчого середнього класів двох вікових груп (38-57 років, 65-83 років): very ^эп]; jiffy [djife]; community [kэmuunэtI~kэmuunэte].

Вимова кореня -day як [di] в мовленні робітничого класу всіх вікових груп: Sunday [sundi]; Tuesday [tjuuzdi].

Реалізація в мовленні інформантів вікової групи 20-25 років, які належать до нижчого класу, монофтонгу [о:] як дифтонгу [ou] у словах "які містять велярний фрикатив" [13, с. 358-359]:naught [nou?]; aught [ou?].

До вокалічних особливостей Західного Йоркширу належать:

Реалізація довгого монофтонгу [a:] та відкритого переднього монофтонгу [а] як [a]. Відбувається зміна ха­рактеру вимовимонофтонгу [a:], який стає більш відкритим. Результати проведеного дослідження свідчать про те, що подібна вимова поширена в мовленні інформантів усіх соціальних класів двох вікових груп 20-25 та 38-57 років: father ^дэ]; aunts [ants]; family [famli]; perhaps [puaps].

Заміна в ненаголошеній позиції редукованого [э] на задній відкритий [v]: completed [kvmpli:Pid];consider [kvns^]; complete [kvmphi:t]; convicted [kvnviktid]. У проаналізованих монологах подібна вимова характеризує мовлення інтерв'юйованих робітничого класу та нижчих верств населення всіх вікових груп.

Якісне варіювання дифтонгу [1э], який репрезентований у Західному Йоркширі дифтонгом ^э] у мовленні робітничого класу вікових груп 38-57 та 65-83 років: donkey's years [donkiz jeэz],there [dea].

Вимова дифтонгу [au] як довгого заднього монофтонгу [a:], що характеризує мовлення інформантів нижчих верств населення віком 20-25 років: about ^ba:?]; how [ha:].

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 


Похожие статьи

П В Білоус, Г М Вокальчук - Наукові записки серія філологічна випуск 26