П В Білоус, Г М Вокальчук - Наукові записки серія філологічна випуск 26 - страница 18

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 

Використання широкого дифтонгу [ei] в словах з -eigh- написанням, характерне для деяких мовців: eighteen [ei?i:n] (чоловік, безробітній, 20 років, Bradford).

Південь Західного Райдингу характеризується такими особливостями вимови голосних:

Зміна кількісних характеристик вимови монофтонгу [e] та дифтонгу [ei]: dead straight [de? stue:it]; allocated [alэke:tэd]; located [lou/ke^d] (у мовленні тюремного наглядача (38 років) з Doncaster тапенсіонера (65 років) з Chapeltown).

Реалізація довгого монофтонгу [a:] та відкритого переднього монофтонгу [а] як [a]:cabbages [kabid^z]; families [famliz]; tobacco [tэbakэ]; haven't [ant] - маркує мовлення робітничого та нижчого середнього класів усіх вікових груп.

Вимова закінчення "ed" як "id", але в південній частині Західного Райдингу (на південь від Хеліфекс Роуд, Бредфорд) воно звучить як "e(r)d" [9,29]: started [sta:tэP~sta:tэd]; visited [viz^d]; regimented [uedJImentэd]; escorted [eskoэtэd]; allocated [alэke:tэd]; located [louke:Itэd]. Чітко просліджується тенденція подібної вимови в інформантів усіх соціальних класів 20-25 та 38-57 років, чого не можна констатувати у третій віковій групі.

Заміна в ненаголошеній позиції редукованого [э] на задній відкритий [v] у мовленні інтерв'юйованих робіт­ничого класу 38-57 та 65-83 років: conditions [kvndIfэnz]; compare [kvmpeэ]; controlled [kvntuould]; continuation [kvntinjue:ifan]; concern [kvnsa:n].

Реалізація монофтонгу [о:] у вигляді дифтонгу [оэ] в мовленні нижчого та робітничого класів усіх вікових груп: floor []Ъэ]; four [/оэ]; courses [koэsэz].

Вживання інформантами нижчого та робітничого класів усіх вікових груп дифтонгу [1э], який у Західному Йоркширі репрезентований дифтонгом [єз]: years [jiaz];there [дю]; nowhere [no:wIэ]; where [wia].

Вимова дифтонгу [au] в південній частині Західного Райдингу як довгого заднього монофтонгу [a:] інфор­мантами нижчого та робітничого класів усіх вікових груп: out [a:t]; about [aba:?]; round [ua:nd].

Стягування трифтонгу [am] до монофтонгу [a:], яке зафіксоване лише в одного інформанта (чоловік, колиш­ній шахтар, 83 роки, Carlton): our [a:], "хоча загальною характеристикою трифтонгів Йоркширського діалекту є їх реалізація у повному обсязі" [3, с. 74].

Вимова дифтонгу [ei] у буквосполученні ight інформантами нижчого класу 20-25 років: right [ueit].

На основі проаналізованих особливостей вимови робимо висновок, що "для мовця, акцент - це частина його "я", звична форма вираження його думок, пов'язана зі світом його друзів, його сімейним, національним укладом життя" [7, с. 17].

З вищеописаних особливостей діалекту Західного Райдингу, ми можемо зробити висновок, що мовлення жи­телів цього регіону вказує на його територіальну варіативність. В усіх вказаних тенденціях спостерігається соці­альна забарвленість звукових змін. Утверджується принцип діалектичної єдності соціального та територіального, соціального та індивідуального [7, с. 25].

Рекурентними загальнорегіональними, -віковими та -класовими фонетичними особливостями досліджуваних монологів є твердий приступ та Йоркширська асиміляція. Відмінності на сегментному рівні стосуються значною мірою вокалічної системи. Серед особливостей вокалізму та консонантизму зустрічаються ті, які характерні для мовлення інформантів усіх проаналізованих соціальних класів та вікових груп (реалізація закінчення -ing як [in]; втрата фрикативного [h] на початку слів; реалізація дифтонгу [ou] в монофтонгах [о:], [v], [u]; голосного [u] за­мість [л]) та ті, які маркують мовлення окремих жителів Західного Райдингу (реалізація зубних приголосних [B], [д] як губно-зубних [f] або [v] у віковій групі 20-25 років нижчого соціального класу; заміна в ненаголошеній позиції редукованого [э] на задній відкритий [v] у інформантів робітничого класу).

Йоркширський діалект не можна розглядати як "нероздільний моноліт", адже навіть у межах вищеописаного регіону його існування виділяється багато особливостей, характерних окремо для жителів Південного (реалізація флексії "ed" як [ad]) чи Західного Йоркширу (реалізація дифтонгу [1э] як [ea]). Це висловлювання підтверджує думку Травкіної А.Д., що "межі регіональних вимов не обов'язково співпадають з межами графств як адміні­стративних одиниць: ареал, в межах якого спостерігається гомогенний характер регіональної вимови, зазвичай, набагато менше графства. У цьому сенсі виділення, наприклад, ланкаширського або йоркширського діалектів є умовним, спрощеним"[6, с. 6-7].

Література:

1. Бродович О. И. Диалектная вариативность английского языка / О. И. Бродович. - Л. : Издательство Ленинград­ского университета, 1988. - 194 с.

2. Валиев С. А. Рефлексы смычно-гортанного слогового акцента литературного английского языка и в северно-английских и южноанглийских диалектах Великобритании / С. А. Валиев // Вопросы фонетики, диалектологии и истории языка. Лингвистическое исследование. - М. : 1976. - Т. 1. - С. 14-29.

3. Ледяева Е. В. Интонационное оформление дискурсивных элементов английской разговорной речи (на мате­риале Йоркширского диалекта английского языка): дисс. .. .канд. фил. наук: 10.02.04 / Ледяева Евгения Валерьевна.

- Иваново, 2002. - 224 с.

4. Маковский М. М. Английская диалектология. Современные английские территориальные диалекты Велико­британии / М. М. Маковский. - М. : Высшая школа, 1980. - 210 с.

5. Михалева Е. И. Фонетические особенности диалектно окрашенной лексики аспекте ее восприятия (пере-цептивно-фонетическое исследование на материале северных акцентов Англии: дисс. ...канд. фил. наук: 10.02.04 / Михалева Елена Игоревна. - Москва, 2007. - 170 с.

6. Травкина А. Д. Английское региональное произношение : Учебное пособие / А. Д. Травкина. - Калинин : КГУ

1986. - 60 с.

7. Шевченко Т. И. Социальная дифференциация английского произношения / Т. И. Шевченко. - М. : Высшая

школа, 1990. - 144 с.

8. Foulkes P. Urban Voices / P. Foulkes and G. J. Docherty. - L. : Arnold, 1999. - 313 p.

9. Kellet A. The Yorkshire Dictionary of Dialect, Tradition and Folklore / A. Kellet. - Otley, West Yorkshire : Smith Settle, 2008. - 217 p.

10. Kizzi E. Dialects in Films: Examples of South Yorkshire. Grammatical and Lexical Features from Ken Loach Films [Елек­тронний ресурс] / E. Kizzi // Dialectologia. - 2009. - № 3. - P. 1-21. - Режим доступу до журн. : www.publicacions.ub.edu.

11. Labov W. The Social Stratification of English in New York City / W. Labov. - Washington D.C., 2006. - 485 p.

12. Trudgill P. The Social Differentiation of English in Norwich / P. Trudgill. - L. : Cambridge University Press, 1974.

- 211 p.

13. Wakelin M. English Dialects: An Introduction / M. Wakelin. - L., 1972. - 189 p.

14. Wells J.C. Accents of English / J. C. Wells. - L. : Cambridge University Press, 1982. - Vol. 2 : The British Isles. - 465 p.

15. Wright P. Yorkshire's Yammer / P.Wright. - L., 1994. - 64 p.

Гриняк О. О.,

ХДУ, м. Херсон

УДК 811.111:801.631.5

ОСОБЛИВОСТІ ІНДИКАТОРІВ ІМПЛІКАТІВ НА МОРФОЛОГІЧНОМУ РІВНІ ПОЕТИЧНОГО ТЕКСТУ

У статті розглянуто можливості морфеми у формуванні імпліцитного смислу художнього тексту, спираю­чись на виявлення їхньої взаємодії з контактними одиницями свого рівня та на повтор.

Ключові слова: оказіоналізм, транспозиція,імплікат, індикатор імплікату,імплікативний простір.

В статье рассмотрены возможности морфемы в формировании имплицитного смысла художественного текста, основываясь на выявлении их взаимодействия с контактными единицами своего уровня и на повтор. Ключевые слова: окказионализм, транспозиция, импликат, индикатор импликата, импликативное пространство.

The article focuses on the analyses of role of the morpheme in the formation of implicit senses in poetic texts, based on the interaction with contact units of the morphologic level and repetition.

Key words: occasionalism, transposition, implicate, indicator of implicate, implicative space.

Семантико-когнітивне породження теоретичних тлумачень природи імплікативного простору відзначається своєю багатоплановістю та пояснюється постійною увагою науковців до проблеми, дослідження якої у кожній новій науковій парадигмі не вичерпує її сутності, а лише висвітлює нові грані й перспективи вивчення. Усе це свідчить про актуальність вибору теми. Метою статті є визначення лінгвокогнітивних механізмів виявлення прихованого смислу у віршованих текстах на морфологічному рівні.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: уточнити визначення понять імпліка-тивний простір, імплікат, індикатор імплікату; виявити стилістичні засоби морфологчного рівня, що впливають на реалізацію імплікатів у поетичному тексті.

Імплікат - це компонент смислу, прихований у художньому (поетичному, прозовому) тексті й актуалізований за допомогою індикаторів.Індикатори імплікатів - це вербальні і невербальні засоби, що вказують на наявність у тексті імпліцитного смислу [3, с. 120]. У контексті дослідження під імплікативним простором розуміємо сис­тему імплікатів, парадигматично пов'язаних та упорядкованих між собою в єдине смислове ціле. Кожен імплікат займає визначене у просторі місце: центральне або периферійне. Центральні імплікати є ключовими у формуван­ні імплікативного простору поетичного тексту.

Головним компонентом у слововиводі є морфема. Збагачення словника в першу чергу здійснюється за раху­нок створення нових слів із фонду вже існуючих морфем. Слова не зареєстровані в словнику, утворені у зв'язку з конкретною мовною ситуацією і використані лише один раз називаються оказіональними [4, c. 23-24]. Незвич­ність об'єднання морфем одразу привертає читацьку увагу. Подібні слова не просто позначають поняття, але й одночасно передають авторське відношення.

Наприклад, Р. Фрост, описуючи прихід весни, використовує такий оказіоналізм: "Come with rain, o loud South-Wester! Bring the singer, bring the nester!" [7, с. 54]. Іменник "nester" утворено за допомогою морфем "nest" (гніз­до), і суфіксу "er", що в англійській мові позначає професію, отже, цей оказіоналізм можна перекласти як "гніз-довик". У віршах Роберта Фроста "nest" виступає індикатором імплікату осілий спосіб життя.

Визначене місце у розкритті імпліцитного смислу американської поезії ХХ століття відіграють особові за­йменники. Так, наприклад, у поетичному тексті "Mr. Flood's Party" Е.А. Робінсона імплікат самотність активу­ється за допомогою іронічного вживання займенників у множині "we", "us", під час розмови Ебена Флада з самим собою:

And Eben, having leisure, said aloud, For no man else in Tilbury Town to hear: " Well, Mr. Flood, we have not metlike this In a long time; and many a change has come To both of us, Ifear, since last it was We had a drop together... " [2, с. 192].

Перфектна форма дієслів "mеef, "come" слугує зв'язкою між минулим, повним зустрічей з друзями, і тепе­рішнім самотнім життям містера Флада, на яке вказує повтор морфеми "lone": For soon amid the silver loneliness Of night he lifted up his voice and sang... And shook his head, and was again alone [там само].

Словосполучення "loneliness о/night" (самотність ночі), у підґрунті якого лежить архетип СМЕРТЬ, також виступає індикатором імплікату самотність. Повтор присвійного займенника "his" та прийменник "up" імпліцит-но вказує на спробу позбавитися від гнітючих думок про смерть за допомогою пісні, інтертекстуальний зв'язок знаходимо із поетичним текстом Роберта Фроста "Come in": "Still lived for one song more" (він жив для ще одної пісні) [2, с. 238]. Повторне вживання морфеми у складі прикметника "alone" (самотній) у поєднанні з прислів­ником "again" (знову) виступає індикатором центрального імплікату самотність, периферійну позицію займають імплікати старість і невідворотність смерті.

Однією з характерних ознак поетичного тексту є використання форм слів різних частин мови в незвичному для них предметному співвідношенні, тобто використання транспозиції. За визначенням О.М. Мороховського

© Гриняк О. О., 2012транспозиція - це перенос словоформи у невластивий для неїконтекст або сферу дії граматичного значення [5, с. 72]. Назва віршу "The Dust of Snow" Р. Фроста виступає індикатором імпліката нескінченні турботи. Номінативна одиниця "dust", денотативне значення якої: "a fine dry powder that is made of very small pieces of earth, dirt" [8, р. 199], у ході прочитання тексту набуває позитивного емоційного забарвлення: "The dust of snow/From a hemlock tree / Has given my heart / A change of mood / And saved some part / Of a day I had rued" [7, р. 89].

Номінативна одиниця "dust" пов'язана з "heart" метафорично. Як "сніговий пил стряхнула сосна", так і люди­на звільнилася від думок, що її гнітили. Перфектні форми дієслів "has given, had rued" додають зображуваному емоційності, виразності, акцентують увагу на змінах, які відбуваються. Повтор прийменника "of" слугує інди­катором імплікату залежність поведінки людини від її душевного настрою, який у свою чергу підпорядкований змінам в оточуючому світі. Неозначений артикль "а", що повторюється тричі, позначає типовість випадку.

Як зазначає О.М. Морoховський, інваріантним граматичним значенням прикметників у сучасній англійській мові є значення якості [5, с. 78]. Значення якості нерозривно пов'язано з оцінкою, висловленням емоцій, по­чуттів. Проведений нами аналіз поетичних текстів американських поетів ХХ століття показав, що частотність використання вищого та найвищого ступенів порівняння в них невисока (6,3 % від загальної кількості уживаних у поетичних текстах прикметників). За словами В.М. Топорова, це пояснюється тим, що "американські поети за­звичай не писали віршів по гарячих слідах, як безпосередній емоційний відгук на ту чи іншу подію, вони давали почуттю дистилюватися і відстоятися" [6, с. 574]. Не зважаючи на це, у деяких віршах вдається простежити емо­ційну напругу. Так, наприклад, у поетичному тексті Р. Джефферса "Continent's End" важливу роль у розкритті імплікату місце людини у світі відіграють прикметники "old, hard, impartial", ужиті у вищому та найвищому ступенях порівняння:

The tides are in our veins, we still mirror the stars, life is your child, but there is in me

Older and harder than life and more impartial, the eye that watched before there [2, с. 252].

Божествена сила "the eye that watched before there was an ocean" не підвладна людині, але є часткою її душі "in me", тією рушійною силою, яка спрямовує, допомагає, контролює: "life is your child". Присвійний займенник "our" та осо6овий'Чсє"є індикаторами імплікату людство, яке має жити за встановленими богом законами гармо­нійного існування: "the tides are in our veins, we still mirror the stars".

Поетичний текст "Acquainted with the Night" Р. Фроста має високий ступінь емоційності та прихований смисл, що проявляється на морфологічному рівні, а саме через використання найвищого ступеню порівняння та по­втор морфем. Ключовою для виявлення імплікатів віршу є його назва. Ураховуючи те, що номінативна одиниця "night" у віршах Р. Фроста слугує актуалізації архетипу СМЕРТЬ, назву можна перекласти як "Знайомство зі смертю", це полегшує подальше сприйняття тексту:

I have been one acquainted with the night.

I have walked out in rain - and back in the rain.

I have outwalked the furthest city light.

I have looked down the saddest city lane.

I have passed the watchman on his beat

And dropped my eyes, unwilling to explain [7, р. 75].

Використання найвищого ступеню порівняння прикметників "furthesf","saddesf"імпліцитно вказують на такі емоції, як збентеження, розгубленість. Ліричний герой біжить "як найдалі" від себе, від "знайомства зі смертю". Він хоче позбутися своїх вражень, забути про них, "змити", тому і "виходить в дощ" (walked out in rain - and back in rain). Передконцептуальною основою кореневої морфеми "rain", повторюваної двічі, є архетип ВОДА, концептуальною імплікацією якого є очищення від неприємних думок, вражень, переживань. Імплікат від себе не втечеш виявляємо за допомого ідентифікації його індикаторів - антонімічних прислівників "out", "back".

Повтор морфеми "out" у поєднанні із дієсловом руху "outwalked" є індикатором імплікату стрес, велика кон­центрація адреналіну в крові змушує людину рухатися, але не дає можливості забути побачене, втекти від дій­сності, яка повертає її назад "back". Зміна граматичного часу імпліцитно передає зміну сприйняття дійсності, вихід із трансу, спад напруги, перехід на новий, але неточно окреслений рівень:

I have stood still and stopped the sound of feet

When far away an interrupted cry

Came over houses from another street,

But not to call me back or say good-by .   [7, р. 75]

У вірші, що аналізується, чергування дієслів на позначення руху і стану спокою: "walked, passed, stood, stopped", на експліцитному рівні вказує на фізичну втому, виснаження, викликане пережитим моральним по­трясінням. А на імпліцитному - вони позначають життя, як рух уперед, і смерть, як зупинку цього руху. Таким чином, у результаті семантичного аналізу індикаторів виявляємо імплікат нерозривність життя і смерті.

Індикатором імплікату незворотністьминулого є повторно використаний прислівник "back" і заперечна част­ка "not", які вказують на неможливість повернути минуле і неможливість раз і назавжди розпрощатися з ним (say good-by). Імплікат нерозривністьжиття і смерті реалізується в останній строфі поетичного тексту:

And further still at an unearthly height,

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 


Похожие статьи

П В Білоус, Г М Вокальчук - Наукові записки серія філологічна випуск 26