П В Білоус, Г М Вокальчук - Наукові записки серія філологічна випуск 26 - страница 24

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 

- 208 с.

3. Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева. - М. : Советская энциклопедия, 1990.

- 688 с.

4. Милославский И. Г. Синтез словосочетания и производного слова // Вопросы языкознания. - 1977. - № 5. -

С. 53-61.

5. Селиванова Е. А. Когнитивная ономасиология / Елена Александровна Селиванова. - К. : Фитосоциоцентр,

2000.

6. Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія / Олена Олександрівна Селіванова. - Полтава : Довкілля-К, 2010.

- 844 с.

7. Сидоренко О. М. Про поняття універбізації в сучасному слов'янському мовознавстві // Мовознавство. - 1992.

- № 4. - С. 42-47.

8. Теркулов В. И. Еще раз об основной единице языка // Вісник Луганського національного університету ім. Т. Г. Шевченка. - Луганськ, 2006. - № 11 (106). - С. 127-136.

9. Теркулов В. И., Блюмина О. В. Основы ономасиологической классификации руских и украинских композитов со значеним "процессуальность" // Славянские языки : единицы, категории, ценностные константы. - Волгоград : ВГУ, 2010. - С. 216-231.

10. Dokulil M. Tvoreni slov v cejbtine. I. Teorie odvozovani slov. Praha : CAV, 1962. 263 s.

УДК 81'42:811.111

Ерліхман А. М., Мельник Я. Г.,

Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ

ІМПЛІЦИТНА ПРИРОДА ЕВФЕМІЗМІВ У ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ

У статті розглядається евфемізм як засіб реалізації імпліцитності. Увага зосереджується на особливостях створення імпліцитного смислу евфемізмами та специфіці його актуалізації у художньому тексті. Ключові слова: імпліцитність, евфемізм, імпліцитний смисл, контекст.

В статье рассматривается эвфемизм как средство реализации имплицитности. Внимание концентрируется на особенностях создания имплицитного смысла и специфике его актуализации в художественном тексте. Ключевые слова: имплицитность, эвфемизм, имплицитный смысл, контекст.

The article deals with the euphemism as means of implicitness realization. Special attention on peculiarities of implicit meaning formation and its actualization in fiction is focused.

Key words: implicitness, euphemism, implicit meaning, context.

Лінгвістичні студії кінця ХХ - початку ХХІ століть все більше уваги приділяють не тільки стилістичному та формальному рівням мовного знання, а й прагматико-когнітивному. Художній текст у цьому аспекті не є винят­ком, адже лінгвістика тексту останніх десятиліть все більше спрямована на дослідження глибинного, смислового рівня тексту. Така зміна наукового вектора відкрила нові перспективи дослідження невираженого - імпліцитного.

Проблемі імпліцитності на даному етапі розвитку лінгвістики присвячується багато наукових розвідок (І.В. Арнольд, В.А. Кухаренко, О.В. Єрмакова, Е.Г. Борисова, Ю.С. Мартем'янов, Н.Я. Іванишин, Л.М. Невідомська та ін.), але явище прихованого залишається малодослідженим. На сьогодні не існує чіткої дефініції даного по­няття, відсутня повна класифікація засобів реалізації імпліцитності, її меж та рівнів, осторонь залишаються пи­тання особливості реалізації імпліцитності у художньому тексті, чим і зумовлена актуальність запропонованої розвідки.

Розглядаючи засоби реалізації імпліцитності, неможливо обійти увагою процес евфемізації, в результаті яко­го створюється імпліцитний смисл. Незважаючи на низку робіт у цій царині, знаходимо лише поодинокі праці з проблем реалізації імпліцитного смислу евфемізмами. Так, на імпліцитну природу евфемізму вказують Г. Кость, яка вважає його одним із засобів вираження імпліцитності [3, c. 189], та О.В. Єрмакова, котра стверджує, що евфемізми наділені прагматичним значенням, яке лежить в основі творення імпліцитного смислу [2, c. 23]. Праг­матичні характеристики евфемізмів також описуються у кількох сучасних дисертаційних розвідках, де вони роз­глядаються у контексті комунікативної імплікатури (Н.Ц. Босчаєва [1], Л.М. Саакян [5], О.Л. Сахно [6] та інші). З цього приводу Н.Ц. Босчаєва зазначає: "поняття комунікативної імплікатури, на нашу думку, доречне при описі контекстуальної евфемії як явища семантичного ускладнення у розмовному дискурсі, який стимулює евристичні процеси у свідомості адресата" [1, c. 131].

Мета статті полягає у з'ясуванні особливостей реалізації імпліцитності евфемізмами у драматургійному тек­сті. Досягнення поставленої у роботі мети вимагає вирішення таких завдань: проаналізувати евфемізми як один із засобів вираження імпліцитності, дослідити їх роль у формуванні імпліцитного смислу тексту.

Об'єктом запропонованого дослідження є евфемізм як лексико-семантична, стилістична та текстовакатего-рія. Предметом - його імпліцитна реалізація.

Евфемізми виступають засобом вторинної номінації, окрім "непрямого, перифрастичного й при цьому пом'якшувального позначення предметів, властивостей чи дій" [4, с. 32]. Але, як показує практичний досвід, вони також функціонують на смисловому рівні. Внаслідок процесу евфемізації не тільки відбувається "вуалю­вання" та трансформування денотата, але й формується його нове смислове та художньо-образне навантаження. У художньому тексті таке смислове навантаження часто носить імпліцитний характер, тому ми розглядаємо евфемізми як один із засобів реалізації імпліцитності.

В епіцентрі запропонованого дослідження будуть зосереджені контекстуальні евфемізми. У контексті імплі-цитності розглядається імпліцитна природа евфемізації, тому що її виявлення та опис вимагають додаткових інтер-претаційних зусиль. Смислове та художньо-образне наповнення контекстуальних евфемізмів відбуваються у тек­стовому цілому, на що вказує О.В. Єрмакова, стверджуючи, що "поки прагматичне значення не деавтоматизоване ситуацією або контекстом, воно є імпліцитним значенням, яке існує в латентній формі і не бере участі у творенні імпліцитних смислів" [2, c. 23]. Евфемізація активується тільки у співвідношенні з текстовими "координатами", в результаті якого реалізуються ті текстові елементи, які сприяють семантизації евфемічних номінацій. Наприклад:

COSMO. That's all right. Father told you he had a message from mother saying that they had gone to the theatre.

GINEVRA. But why?

COSMO. Yes, it seemed to bother him, too.

GINEVRA. The theatre. That is what she said [11, c. 294].

На експліцитному рівні у цьому текстовому фрагменті відсутні евфемізми, але вихід у текстове ціле виводить на перший план те імпліцитне знання, яке дозволяє розглядати лексему theatre як евфемізм. Таким імпліцитним знанням виступає візит матері до свого коханця, про який знала Жіневра. Обізнаність Жіневри підтверджуєть­ся реченням thatiswhatshesaid, яке виступає імпліцитним маркером евфемізму. Активізація імпліцитного знання текстовим цілим уможливлює інтерпретацію зазначеної лексеми як евфемізму, який виступає субститутом лек­семи зрада.

© Ерліхман А. М., Мельник Я. Г., 2012

Особливістю імпліцитної евфемізації у художньому тексті виступає позиціювання "табуйованого" еквівален­та, який декодується та виявляється лише при аналізі текстового цілого. Пошук такого еквівалента є необхідним кроком у інтерпретації евфемічних категорій. Декодування зазначеного еквівалента є відправною точкою у ев­фемістичній семантизації номінації. Саме його реконструкція розкриває імпліцитний смисл, який реалізується його субститутом. Прикладом такого формування імпліцитного смислу в результаті декодування "табуйованого" еквівалента виступає коментар продавцем сварки між коханкою та дружиною містера Хейнса: So that's what she calls meeting Mrs Haines socially [10, c. 630]. При прочитанні вищенаведеного речення можна стверджувати, що у ньому відсутні евфемічні номінації, але занурення в імпліцитний план тексту дозволяє з'ясувати, що лексема socially набуває статусу евфемізму. Тільки після реконструкції його "табуйованого" еквівалента у текстовому цілому його можна подати як зустріч для з'ясування стосунків.

Імпліцитний смисл, який розкривається у процесі декодування "табуйованого" еквівалента, полягає у визна­ченні причини евфемічної субституції, яку О.Й. Шейгал називає імпліцитною пропозицією. Вона стверджує, що "містком, який пов'язує непряме найменування з первинним, слугує імпліцитна пропозиція, яка входить у прагматичну зону значення евфемізму і виражає відмову евфемізму від прямої номінації" [7, c. 208]. Наприклад, в освідченні Лері дівчині (Uh - listen, Susie - I'm mighty fond of you and Happy (He tries playing the bashful Western hero) Mighty fond) [10, с. 565] вираз mighty fond виступає евфемізмом. Причина такої евфемічної заміни і містить імпліцитний смисл (прагматику) - відсутність будь-яких почуттів до Сьюзі, лише намагання використати дівчи­ну у своїх корисливих цілях ("табуйований" еквівалент кохати).

Імпліцитну пропозицію у нижченаведеному прикладі можна подати таким чином: належачи до вищих верств суспільства, Кей не здатна прийняти злиденний спосіб життя свого хлопця й, іронізуючи, не помічає, як зачіпає його за живе:

KAY:I am glad you did I know so much more about you now. And I can't tell you now much more I respect you for coming out or that fine and sweet... and sound ...

GIMPTY (his eyes drop to his withered limp: Let's not get started on that [10, с. 491].

Висловлюючи свої враження від нетрів, звідки походить Джімпі, Кей вживає прикметники fine, sweet, sound. Текстове ціле вказує на негативне забарвлення репліки, що дозволяє говорити про їх евфемічний статус (рекон­струйований "табуйований" еквівалент bad, awful).

В основі декодування імпліцитного смислу лежить виявлення семи, яка редукується або заміняється вна­слідок евфемічної заміни. Стрижнем імпліцитного смислу у наступному прикладі стає редукована сема: OLGA: <...>But a couple of weeks ago I stopped by where Crystal lives to say hello. And the landlady says she'd moved to the kind of house where she could entertain her gentleman friend-"What gentleman friend?" I says. "Why, that Mr Haines that she's had up in her room all hours of the night," the landlady says [10, с. 615]. "Табуйований" еквівалент lover (someone's lover is the person they are having a sexual relationship with but who they are not married to) [9, c. 964] у даному прикладі реконструюється з контексту даного уривка, а лексема friend виступає його евфемізмом. Про­ведений компонентний аналіз дефініції lover засвідчує, що внаслідок такої субституції редукується сема ' sexual relationship' , яка нейтралізує негативну оцінку. Імпліцитний смисл полягає у тому, що Ольга навмисно цитує слова домовласниці з метою показати легковажний характер Крістал.

Реконструювання "табуйованого" еквівалента, як правило, активізується імпліцитним маркером евфемізму, який резонує асоціативний ланцюг між вжитою лексичною одиницею та імпліцитно наведеною (яка дешифру­ється з текстового цілого), надаючи першій евфемічного значення. Реалізацію "табуйованого" еквівалента імплі-цитним маркером евфемізму простежуємо у наступному прикладі:

JOE: <... > Maybe I better go.

TOMMY: Not at all! You're not exactly a stranger around here. You knew Ellen as long ago as I did. JOE: I knew her a long time before you did - and this is a fine way to be treating her.

TOMMY: [Baiting a hook] Yes, I know. I was just saying I barged in and took her away from you [12, с. 625].

Значення словосполучення not exactly a stranger оновлюється у цьому уривку. Спочатку даний вираз висту­пає імпліцитним субститутом лексеми приятель, але останнє речення активізує його зв'язок з іншими тексто­вими елементами, надаючи йому евфемістичного значення. Це речення набуває функції імпліцитного маркера евфемізму, який шляхом смислової співвіднесеності зі змістовою частиною як роман Елен з Джо призводить до імпліцитної реалізації "табуйованого" еквівалента коханець, а вираз not exactly a stranger стає його евфемізмом.

Мовні одиниці, які стають евфемізованими внаслідок реконструкції еквівалента, поділяємо на мовні одиниці з експліцитним та імпліцитним евфемічним значенням. Якщо мова йде про експліцитне, то евфемізми значеннєво не оновлюються, як у наступному прикладі:

VOICE: Does that hurt?

LEORA'S VOICE: (Pause.) No, I just feel numb. VOICE: When were you first aware of this numbness?

LEORA'S VOICE: During my marriage to my first husband. Even when he died I couldn't cry. I just shut myself off. I didn't want to feel anything [8, с. 33].

Реконструкція "табуйованого" еквівалента frigidity, який виступає одним із ключових понять п'єси, дозволяє інтерпретувати лексему numbness як його евфемізм. Евфемізм numbness значеннєво не оновлюється і виступає евфемізмом з експліцитним евфемічним значенням, яке легко прослідкувати у евфемізмі numbness та його суб­ституті frigidity.

Евфемізми з експліцитним значенням реалізують спільні семантичні компоненти зі своїми еквівалентами. У них також прослідковується явний зв'язок евфемізму та його еквівалента з денотатом. Спільний семантич­ний компонент знаходимо у евфемічному виразі fool's paradise та його еквіваленті у цьому прикладі: a woman's

paradise is always a fool's paradise [10, c. 610]. Це речення імпліцитно виражає "еталон" ставлення жінок до по­дружніх зрад. Тому еквівалентом евфемізму можна вважати вирази заплющувати очі на щось або дивитись на світ крізь рожеві окуляри. Ці еквіваленти та евфемізм реалізують спільний семантичний компонент ' незнання' , який формує імпліцитний смисл - щастя жінки тоді коли вона не знає або не хоче знати про зради чоловіка.

Евфемічне значення лексичної одиниці може набувати й імпліцитної форми, коли воно прирощується і ви­магає додаткового декодування навіть після реконструкції "табуйованого" еквівалента. Прослідковується також розмитий зв'язок між евфемізмом та денотатом. Наприклад:

LIZ: Yes. Howwasyourdate?

SUSIE: Well, actuallyhewasn'tbad - but -

LIZ: Butwhat?

SUSIE: Just "but" (Pause.) Youknowifwecould just get the word "but" out of the English language I could get married [8, c. 87].

Евфемізація у даному уривку реалізується лексемою but, евфемістичне значення якої декодується тільки шляхом виходу на рівень макроконтексту та залученням у процес реалізації імпліцитного смислу змістового елемента Mr Right (ідеальний чоловік), якого сподівалась зустріти Сьюзі. Даний змістовий елемент уможлив­лює реконструкцію імпліцитного "табуйованого" еквівалента, який можна представити виразом Not Mr Right (не чоловік моєї мрії). Лексема but характеризується невизначеним зв'язком з денотатом і тому виступає лексемою

3 імпліцитним евфемістичним значенням, яке вимагає додаткового декодування прирощеного значення. Це при­рощене значення виступає внаслідок процесу евфемізації - чоловік з певними недоліками.

Таким чином, можна зробити висновок, що евфемізми можуть виступати імпліцитно навантаженими лек­сичними одиницями. Процес евфемізації активується текстовим цілим, за допомогою якого встановлюються як смислові, так і асоціативні зв'язки зі змістовими частинами тексту. Такі зв'язки сприяють евфемічній семантиза-ції номінацій, а декодування імпліцитного смислу вимагає реконструкції "табуйованого" еквівалента. Внаслідок процесу евфемізації лексичні одиниці поділяються на лексичні одиниці з експліцитним та імпліцитним евфеміч-ним значенням, які характеризуються явним та розмитим зв'язком з денотатом. Проведений аналіз засвідчує, що контекстуальна евфемізація зумовлює формування нового смислового та художньо-образного навантаження, тому евфемізми можуть виступати засобом реалізації імпліцитності.

Література:

1. Босчаева Н. Ц. Контекстуальная эвфемия в современном английском языке : дис. ... канд. филол. наук : 10. 02.

04 / Наталья Цереновна Босчаева. - Л., 1989. - 190 с.

2. Ермакова Е. В. Имплицитность в художественном тексте (на материале русскоязычной и англоязычной прозы психологического и фантастического реализма) / Под ред. М. Б. Борисовой / Е. В. Ермакова. - Саратов : Изд-во Са-рат. ун-та, 2010. - 200 с.

3. Кость Г. Лексико-стилістичні засоби вираження імпліцитності у художньому тексті / Г. Кость // Іноземна філо­логія. - 2009. - Вип. 121. - С. 186-192.

4. Крысин Л. П. Эвфемизмы в современной русской речи / Л. П. Крысин // Русистика. - 1994. - № 1-2. - С. 28-49.

5. Саакян Л. Н. Эвфемия как прагмалингвистическая категория в дискурсивной практике непрямого речевого убеждения : дис. ... канд. филол. наук : 10. 02. 01 / Левон Николаевич Саакян. - М., 2010. - 194 с.

6. Сахно О. С. Фразовая номинация как средство речевой эвфемизации (на материале языка русской художе­ственной литературы ХІХ - ХХІ вв.) : дис. ... канд. филол. наук : 10. 02. 01 / Ольга Сергеевна Сахно. - Пятигорск, 2001. - 202 с.

7. Шейгал Е. И. Семиотика политического дискурса : Монография / Ин-т языкознания РАН; Волгогр. гос. пед. ун-т. - Волгоград: Перемена, 2000. - 368 с.

8. Lefferts G. Special for Women / G. Lefferts. - New York : Avon Book Division, 1962. - 192 p.

9. Longman Dictionary of Contemporary English. - Harlow : Pearson Education Limited, 2003. - 1951 p.

10. Sixteen Famous American Plays / [ed. by B. A. Cerf and V. H. Cartmell]. - New York : The Modern Library, 1941.

- 1049 p.

11. The Plays of J. M. Barrie. InOneVolume. - London : Hodder&Stoughton, 1928. - 845 p.

12. Thurber J. The Male Animal / J. Thurber, E. Nugent // Ten plays. An Introduction to Drama [ed. by M. W. Bloomfield & R. C. Elliott]. - New York : Rinehart, 1951. - P. 588-659.

УДК 811.161.1=81373.611

Ермоленко Ю. А.,

Горловский государственный пединститут иностранных языков

ОСОБЕННОСТИ ОНОМАСИОЛОГИЧЕСКИХ МОДЕЛЕЙ НОМИНАТЕМ ТИПА "СЛОВОСОЧЕТАНИЕ + АББРЕВИАТУРА"

Статтю присвячено визначенню й опису параметрів ономасіологічного моделювання абревіатур як реалізацій номінатем типу "словосполучення + абревіатура". Надано дефініції понять "ономасіологічний базис", "ономасі­ологічна ознака". Продемонстровано типи ономасіологічнихмоделей абревіатур досліджуваного типу. Зроблено висновки про особливості ономасіологічного моделювання.

Ключові слова: номінатема, абревіатура, ономасіологічна модель, ономасіологічний базис, ономасіологічна ознака.

Статья посвящена определению и описанию параметров ономасиологического моделирования аббревиатур как реализаций номинатем типа "словосочетание + аббревиатура". Даны дефиниции понятий "ономасиологи­ческий базис", "ономасиологический признак". Демонстрируются типы ономасиологических моделей аббревиа­тур исследуемого типа. Делаются выводы об особенностях ономасиологического моделирования.

Ключевые слова: номинатема, аббревиатура, ономасиологическая модель, ономасиологический базис, онома­сиологический признак.

The article deals with definition of onomasiological models' parameters of "abbreviation + univerb" nominathemas. The definitions of different notions such as "onomasiological base", "onomasiological sign" are given. Types of abbreviations' onomasiological models are demonstrated. Conclusions as for onomasiological models' peculiarities are done.

Key words: nominathema, abbreviation, onomasiological model, onomasiological base.

Цель данной статьи заключается в определении понятия ономасиологической модели вообще и конкрети­зации данного понятия в плоскости аббревиации. Особенность моделирования данного типа непосредственно связана с семантикой компонентов исходного, а точнее, эквивалентного словосочетания.

Явление аббревиации в основном понимается как наиболее молодой способ словообразования, однако до­статочно продуктивный в современных языках, который направлен на все большую регламентацию и упорядо­ченность [2, с. 9].

О таком новом, как в основном постулировалось, словообразовательном явлении Л.А. Булаховский писал как об общественной потребности языка: "В эпоху, когда людям надо спешить, чтобы много работать, в той или иной степени ускоряется и темп языка. Тенденция сохранять силу, чтобы использовать ее наиболее целесообразно, становится жизненным принципом; ему подчиняется и язык" [1, с. 33].

Е.А. Селиванова, например, считает, что аббревиатура - "обычно существительное, образованное путем со­кращения простого слова или компонентов сложного слова или элементов производящего словосочетания до уровня звуков либо букв, слогов либо других фрагментов слов" [3, с. 5-6]. Презентуя традиционную трактовку результата процесса аббревиации, лингвист, однако, отмечает: "Дискуссии ведутся также относительно вопросов об отнесении к аббревиатурам телескопизмов, о статусе слов-аббревиатур (они рассматриваются как отдельные слова, результаты лексикализации, либо как дублеты, варианты развернутых сочетаний с общим значением, результаты конденсации, прямой универбализации)" [3, с. 6].

Таким образом, большинство лингвистов убеждены в том, что процесс аббревиации имеет деривационный ха­рактер, в связи с чем любая аббревиатура является результатом лексикализации, т.е. отдельным самостоятельным словом. И лишь Е.А. Селиванова допускает (на основании гипотезы В.И. Теркулова относительно исследуемой проблемы) иные отношения между исходным словосочетанием и аббревиатурой.

Тождественность (но ни в коем случае не синонимичность! - Ю.Е.) семантики словосочетания и соответству­ющей ему аббревиатуры дает также и нам право предположить, что между словосочетанием и аббревиатурой реализуются отношения отнюдь не словообразовательные, например: Бюро технической инвентаризации и БТИ, Завод имени Лихачева и ЗиЛ, Горловский государственный педагогический институт иностранных языков -ГГПИИЯ и т.п. Разумеется, данное предположение не относится к случаям нарушения тождества значения слово­сочетания и аббревиатуры, что свидетельствует как раз о семантическом деривационном процессе: регистрация актов гражданского состояния (процесс) - РАГС (учреждение).

В связи с вышеуказанным считаем необходимым дать единый терминологический эквивалент приведенным словообразовательным процессам и тем единицам, которые в результате этих процессов возникли. В.И. Терку-лов, например, рассматривает такие дериваты как универбализованный (вербальный)эквивалент словосочета­ния, "то есть слово, которое возникло в результате словесной интерпретации словосочетания, имеет абсолютно тождественные словосочетанию лексическое и грамматическое значение и синтаксическую функцию" [4, с. 134], а данная словесная интерпретация возникла благодаря процессу аббревиации. В целом же каждая конкретная исследуемая нами единица носит название номинатема типа "словосочетание + аббревиатура", входит в разряд структурных разновидностей номинатемы с доминантой-словосочетанием, то есть является семантически тожде­ственной единицей, которая отождествляется на уровне словосочетания. В данном случае, по мнению В.И. Тер-кулова, словесный дублет (аббревиатура) номинатемы с коллокативной доминантой создается путем композит­ной компрессии словосочетания.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 


Похожие статьи

П В Білоус, Г М Вокальчук - Наукові записки серія філологічна випуск 26