П В Білоус, Г М Вокальчук - Наукові записки серія філологічна випуск 26 - страница 30

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 

Литература:

1. Апресян Ю. Д. Избранные труды. - 2-е изд. / Апресян Юрий Дмитриевич. - М. : Языки русской культуры. - Т. 1, 1995.

2. Бабенко Л. Г. Лингвистический анализ художественного произведения/ Бабенко Лидия Григорьевна. -Екате­ринбург: Изд-во Уральского ун-та, 2000. - С. 165-180.

3. Харченко В. К. Разграничение оценочности, образности, экспрессии и эмоциональности в семантике слова/ Харченко Валентина Константиновна. - РЯШ, 1976, № 3. - С. 67-68.

4. Riesel E., Schendels E. Deutsche Stilistik. - M. : Verlag " Hochschule", 1975. - S. 212-223.

УДК 811.111:003.083

Калиновська І. М.,

Волинський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк Процик М. М.,

Новороздільський політехнічний коледж, м. Новий Розділ

АБРЕВІАЦІЯ ЯК ПРОЯВ МОВНОЇ ЕКОНОМІЇ

У сучасній англійській мові помітною є тенденція до мовної економії, котра насамперед пов'язана як із збіль­шенням кількості інформації, так і з прагненням до усунення інформаційної надлишковості. У статті йдеться про абревіацію як один із проявів мовної економії.

Ключові слова: абревіація, скорочення, мовна економія, тенденція.

В современном английском языке заметной является тенденция к языковой экономии, которая связана как c возростанием количества информации, так и стремлением к устранению информационной избыточности. В статье речь идет об аббревиации как одном из проявлений языковой экономии.

Ключевые слова: аббревиация, сокращение, языковая экономия, тенденция.

One can notice in Modern English the tendency towards language economy which is connected with both information amount increasing and striving for information abundance removing. The article deals with abbreviation as a manifestation of language economy.

Key words: abbreviation, shortening, language economy, tendency.

Мову часто порівнюють із живим організмом, адже вона постійно перебуває у процесі розвитку, який відпо­відає певним законам, тенденціям тощо. У сучасній англійській мові лінгвісти звертають увагу на тенденцію до мовної економії, котра пов'язана насамперед зі збільшенням кількості інформації й з прискоренням життєвого ритму, з одного боку, та з прагненням звести до мінімуму розумову та фізичну діяльність мовця, з іншого боку. "Із широкого розмаїття мовних засобів літературна мова відбирає такі, які відповідають потребі масової адресо-ваності: засоби, котрі володіють можливостями експресивного й наочного впливу, і в той же час, є максимально лаконічними, економними" [5, с. 72].

Тенденцію до мовної економії виявлено лінгвістами давно. Вивченням цієї проблеми займалися ще у 80-х роках XIX століття такі видатні мовознавці, як Бодуен де Куртене, Генрі Суіт, Отто Єсперсен тощо. Але, основні положення мовної економії виявлені ще у працях Арістотеля, за словами котрого при бажанні говорити стисло треба прагнути вживати ім'я замість поняття [9].

Можна сприймати мовну економію як основний закон розвитку мови, визнавати ії як одну з найвпливовіших рушій­них сил в еволюції мови, або, можна відводити їй менш вагоме місце, проте, немає таких лінгвістів, котрі б відмовлялися визнати її роль у функціонуванні мови та погодитися з тим, що мовна економія - це не лише відмова від невиправданих повторень, але й скорочення малоінформативних сегментів, які не змінюють загальний зміст висловлювання.

Прагматика сучасного суспільства та природне прагнення до усунення інформаційної надлишковості зумо­вили тенденцію до всеактивнішого вживання скорочених форм, які економно, з мінімальним використанням мовних засобів, у скомпресованому вигляді повідомляють розгорнуту інформацію.

Актуальність й перспективність вивчення абревіації підкреслюється також й тим, що вона належить до най­більш продуктивних способів творення слів у сучасній англійській мові, є важливим джерелом її поповнення [4], та свідчить про високу частотність, популярність вживання та складність структури певного слова чи словоспо­лучення [8]. Цей процес потребує ретельного вивчення, власне абревіації як одному з проявів мовної економії й присвячена ця стаття.

Важливою для розуміння суті й закономірностей функціонування абревіацій в мові є проблема їхнього по­ходження. Зазвичай, "закон економії мовних засобів" та "принцип якнайменшого зусилля" й пояснюють процес виникнення абревіації [7].

Абревіація також пов'язана з комунікативною функцією мови і забезпечує потреби спілкування як завдяки економії зусиль, так і за рахунок конденсації інформації в комунікативних цілях, за рахунок підвищення інфор­маційної цінності певних елементів формального мовного матеріалу [3].

На процес утворення й вживання абревіації впливають також і певні особливості мови, насамперед її ліній­ність, адже в мовленнєвому потоці всі елементи (за винятком деяких, наприклад, інтонації) слідують один за од­ним у певній послідовності. Лінійність мови обмежує комунікативні можливості мови та мовця.

Важливими аспектами для розуміння проблем абревіації є велика надмірність мови та нерівномірний розпо­діл інформації. Деякі елементи мовного потоку не несуть нової інформації, а лише дублюють її. Опущення таких елементів не впливає на розуміння змісту висловлювання. Отже, для підвищення комунікативних особливостей мови оптимальним є опущення деяких елементів у лінійному потоці мови, не зменшуючи інформаційної цінності висловлювання. Слід зауважити, що мовна економія проявляється не лише абревіацією, а, наприклад, широким вживанням займенників, допоміжних дієслів, іменникових фраз тощо.

Таким чином, суть процесу абревіації полягає у забезпеченні передачі максимальної кількості інформації при мінімальному використанні мовних засобів для підвищенняефективності комунікативної функції мови.

Абревіація охоплює широке коло мовних явищ, включаючи еліпси, "телескопічні" слова і т. д. [2], які не завжди відносять до скорочень, хоча насправді вони виконують ту ж функцію, що і "традиційні" скорочення (абревіатури, усікання), - зменшення формального мовного матеріалу (звукового або графічного) для передачі певного смислового змісту.

© Калиновська І. М., Процик М. М., 2012

В англійській мовній системі перевагу віддають використанню й утворенню іменників порівняно з дієсло­вами. Людина прагне до скорочення числа форм, і потенціал англійського іменника дозволяє це здійснити [1]. Переважна кількістьабревіаційсучасної англійської мови - це іменники та прикметники, причому прикметники зустрічаються значно рідше [3].

Скорочення в усному мовленні завжди співвідносяться з повними формами, наприклад: doc - doctor, prof -professor, sis - sister. Відрізняє їх лише синтаксичне та емоційне забарвлення, яке зростає в усній мові. Співвідне­сеність між скороченою і повною формою може порушуватися лише в деяких випадках [6]: doc, наприклад, може означати й лікаря (звідки, власне, походить), і вчений ступінь доктора наук (спостерігається полісемія внаслідок збігу морфологічних форм).

Нові утворення здатні набувати граматичних категорій: вживатися у множині - profs, docs, мати присвійний відмінок - prof's explanation, dad's chair. У більшості випадків скорочена форма корелюється з відповідною по­вною формою, і мовець легко знаходить втрачену частину, наприклад: maths - mathematics, exam - examination, Tom - Thomas. У цих випадках відповідні форми - не синоніми, а варіанти одного слова.

Наявність надзвичайно великої кількості скорочених лексичних одиниць різного роду є однією з характерних рис сучасної англійської лексики. Абревіації широко поширені як в усній мові, так і в різних письмових доку­ментах. В окремих документах в нескороченій формі даються тільки власні імена, включаючи географічні назви. Абревіація існує в мові об'єктивно, а будь-який об'єктивний процес не може не мати своїх закономірностей. Тому, перспективним вбачається дослідження закономірностей утворення і розвитку скорочень, їх місця в сис­темі мови.

Підсумовуючи вищевикладене, можна стверджувати, що процес абревіації у сучасній англійській мові до­сить активний, і кількість скорочених форм постійно зростає. Вони сприяють сконденсованості, семантичній насиченості мовлення та є однією з форм компресії на лексичному рівні. Цей процес зумовлений прагненням до швидкого усунення інформаційної надлишковості та тенденцією до мовної економії, і цьому сприяє аналітичний характер побудови сучасної англійської мови.

Література:

1. Антрушина Г. Б., Лексикология английского языка / Г. Б. Антрушина, О. В. Афанасьева, Н. Н. Морозова. - М., 2001. - 130 c.

2. Гармаш О. Л. Телескопія як спосіб утворення нових лексичних одиниць англійської мови та джерело утво­рення нових словотворчих елементів / О. Л. Гармаш // Вісник Запоріз. держ. ун-ту. - Серія Філол. науки. - 2003. -№ 2. - С. 50-55.

3. Гончаров Б. А. К вопросу о типологии и переводе сокращений в англоязычной научно-технической литературе / Б. А. Гончаров // Теория и практика перевода. - К., 2003. - Вып. 17. - С. 143-151.

4. Зацний Ю. А. Сучасний англомовний світ і збагачення словникового складу / Ю. А. Зацний. - Л. : ПАІС, 2007. - 228 с.

5. Левицький А. Е. Функціональні зміни в системі номінативних одиниць сучасної англійської мови : дис. ... д-ра філол. наук : 10.02.04 / А. Е. Левицький. - Київ. держ. лінгв. ун-т., 1999. - 396 с.

6. Луценко Н. А. Абревіатурні англійські запозичення в сучасній українській мові / Н. А. Луценко // Матеріали Міжнар. науково-практ. конф. "Динаміка наукових досліджень". - Том 13. Філологія. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2002. - С. 93-95.

7. Микульчик Р. П. Сучасні українські абревіатури: перспективи і стан дослідження / Р. П. Микульчик // Вісник Нац. ун-ту "Львів. політехніка". - 2005. - № 538. Проблеми української термінології. - С. 12-15.

8. Смирницкий А. И. Лексикология английского языка / А. И. Смирницкий. - М., 1988. - 174 с.

9. Фреденберг О. М. Антические теории языка и стиля/ О. М. Фреденберг. - М., 1993. - 326 с.

УДК 811.11142 - 811.11127

Киричук Л. М.,

Волинський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк

МАНІПУЛЯТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ІМПЛІЦИТНОЇ ОЦІНКИ В РЕКЛАМІ

У статті аналізуються деякі способи вираження імпліцитної оцінки, що функціонують як маніпулятивні одини­ці рекламного тексту. Визначаються фактори (екстра- та інтралінгвістичні), що зумовлюють появу оцінної семи. Ключові слова: рекламний текст, імпліцитне, оцінка, маніпуляція.

В статье анализируются некоторые способы выражения имплицитной оценки, которые функционируют как манипуляционные единицы рекламного текста. Определяются факторы (экстра- и интралингвистические), которые обусловливают появление оценной семы.

Ключевые слова: рекламный текст, имплицитное, оценка, манипуляция.

A few ways of expression of implicit evaluation functioning as manipulative units in the advertising text are analyzed in the paper. The factors (extra- and intralinguistic) which condition the appearance of the evaluation sema are indicated. Key words: advertising text, implicit evaluation, manipulation.

В останні десятиліття рекламний текст (РТ) як засіб впливу на свідомість індивіда перебуває у полі постійної уваги науковців - представників різноманітних дисциплін - соціології, антропології, культурології, маркетингу, тощо. Зокрема, лінгвісти досліджують особливості функціонування мовних одиниць в РТ, соціо- та психолінг­вістичну специфіку реклами.

Однак, незважаючи на те, що мовні проблеми РТ досліджуються достатньо докладно, все ж поза увагою лінг­вістів залишається детальний аналіз окремих категоріальних компонентів РТ як засобів здійснення маніпулятив-ного впливу, вивчення яких дає змогу пояснити як особливості комунікативно-прагматичної організації РТ, так і описати механізми маніпуляції масовою свідомістю в цілому.

Незаперечним є той факт, що одним із засобів маніпуляції в РТ є категорія оцінки [2]. Проте питання особли­востей функціонування оцінки як маніпулеми залишається відкритим.

Представлене дослідження зосереджується на вивченні семантичних типів оцінки у структурі РТ з метою ви­явлення прагматичних компонентів маніпулятивного впливу.

Ми виходимо з того, що категорія оцінки, поряд з іншими соціально-психологічними аспектами пізнання, входить у ментально-мовленнєву репрезентацію дійсності, причому може варіюватись у плані форми, змісту та функції залежно від особливостей соціально-мовленнєвих ситуацій, в яких здійснюється акт оцінки. Саме специфіка сфери рекламного спілкування, функції та завдання РТ визначають домінуюче положення оцінки у його концептуальній репрезентації.

Аксіологічне призначення РТ полягає у тому, що, базуючись на існуючій системі цінностей комунікантів, він має за мету модифікувати цю систему шляхом акцентування оцінки фрагментів рекламного об'єкта (його якостей, способів використання тощо), представляючи їх як здатних задовольнити матеріальні і духовні потреби потенцій­ного споживача. Це досягається інформуванням про предметну ситуацію, оцінку якої необхідно внести у свідомість аудиторії. Для того, щоб прогнозувати поведінкові реакції і спрямовувати діяльність аудиторії в певній окресленій схемі, мовець здійснює маніпуляцію ядерними і периферійними цінностями цієї аудиторії. Під вербальною маніпу­ляцією ми розуміємо подачу вибіркових фактів про об'єкт, правдивих, реально існуючих, проте, при замовчуванні інших, протилежного характеру, коли сам вибір фактів передбачає визначену автором певну інтерпретацію.

Свідоме і цілеспрямоване використання мови відрізняє вербальну маніпуляцію від вербальної аргументації у риториці, коли опонента переконують словом за допомогою логічних міркувань, а також від інших видів маніпу­лювання - соціального, психологічного. Головною ж ознакою вербальної маніпуляції є вибір з великого арсеналу мовних засобів саме тих, які мають вигідні з точки зору маніпулятора відтінки значень, викликають певні асоці­ації, представляють ситуацію у вигідному для адресанта світлі.

Є підстави вважати РТ маніпулятивним рекламним актом, виходячи з трактування останнього як вислов­лювання такого типу, коли мовець, повідомляючи про щось, бажає досягнутимети, яка не виражена вербально. В РТ прагматична інтенція адресанта, що полягає у комерційній реалізації рекламного об'єкта, є прихованою, завуальованою. Вона замінюється важливим для адресата мотивом [3] - виглядати гарно, харчуватись пожив­но, відпочивати зручно, готувати швидко, їздити автомашиною безпечно тощо. Очевидно, вибір рекламодавцем ракурсу портретування об'єкта визначається апелюючим, мотивуючим потенціалом фактів про нього. А тому, мотивування передбачає кваліфікацію об'єкта за різними якостями, яка здійснюється на основі формули "Це -добре (гарно, корисно, зручно, приємно, безпечно, надійно тощо) для вас". На цій підставі можна вважати, що рекламне інформування є типом вербальної маніпуляції, що базується на варіюванні форм категорії оцінки.

Мотивуюча формула "Це - добре для вас" може бути виражена в РТ експліцитно - власне оцінними, емоцій­но-оцінними і дескриптивно-оцінними засобами та імпліцитно - засобами оказіональної і віртуальної оцінок. Враховуючите, що маніпуляція - це демонстрація відсутності наміру чинити будь-який вплив [1], імпліцитне оцінювання слід вважати ефективним засобом маніпуляції.

Ми дотримуємось точки зору про те, що імпліцитним вираженням якогось значення є такий випадок, коли, незважаючи на відсутність формальної ознаки цього значення, воно таки випливає у нашій свідомості. Відомо, що імпліцитне / експліцитне - дві форми функціонування мови, два аспекти взаємовідношення мови і мислення. Поняття імпліцитного як категорії мови пов'язане з поняттям підтексту як текстової категорії.

Під терміном підтекст у сучасній лінгвістиці розглядається прихований, непрямо висловлений смисл тексту. Його зв'язок із зовнішнім текстом забезпечується тим, що адресат декодує імпліцитне не з експліцитного самого

© Киричук Л. М., 2012по собі, а зі сполучення цього експліцитного зі своїм досвідом та знаннями. При цьому автор прогнозує наявність цього додаткового знання у адресата.

Виходячи з цього, ми вважаємо, що імпліцитна оцінка - це та усвідомлена на основі пропозиціонального зміс­ту додаткова інформація про рекламний товар, яка забезпечує формування ідеї його позитивності, сигналізує про його нормативність, відповідність, бажаність щодо актуалізованих потреб адресата.

Інтенція адресата полягає в отриманні фактичної інформації про товар і виробленні особистого ставлення до нього. Враховуючи критичне ставлення читача до будь-якого нав'язування суб'єктивної думки, безпосереднього впливу як такого, ефективність імпліцитної оцінки зумовлена її зовнішньою фактологічністю, видимою індиферентністю, не­упередженістю до об'єкта мовлення. Однак, слід взяти до уваги, що висловлювання, котрі самі по собі не мають оцін­ної структури, проте, за своїм дескриптивним змістом орієнтовані на певні ціннісні критерії мовного соціуму, можуть набувати оцінних значень у структурі dedicto з імпліцитним модусом "і це добре". За рахунок імплщитної оцінки така зовнішньо неемотивна рекламна інформація набуває значного потенціалу навіювання - стає маніпулятивною.

Поштовхом до актуалізації оцінної семи у дескриптивних характеристиках рекламного об'єкта, (у яких від­сутні спеціалізовані оцінні мовні засоби), слід вважати екстра- / інтралінгвістичний контекст. Екстралінгвістич­ний контекст об'єднує усі фактори, супутні вербальній комунікації - специфіку предметної області, особливості адресата, знання учасників, культурні і соціальні умови. Важливим елементом екстралінгвістичного контексту є суб'єктивна інтерпретація рекламного об'єкту автором, добір фактів про об'єкт, акцентування його рис з ураху­ванням ієрархії цінностей адресата.

Інтралінгвістичний контекст розглядається нами в межах мовного втілення змісту комунікації, де кожний мовний елемент визначається оточенням, в якому він зустрічається.

Особливостями інтралінгвістичного контексту, які впливають на наведення оцінної семи у нейтральних з точ­ки зору вираження оцінки словах є: 1) ірадіація у межах макроконтексту (цілого РТ); 2) використання повторів; 3) використання інтенсифікаторів; 4) використання бінарних контрастів; 5) спосіб представлення інформації про об'єкт (я-повідомлення, пряма мова, тощо).

1. Ірадіація у межах макроконтексту. Як відомо, ірадіація може діяти на основі семантичних зв'язків як кон­тактних, так і дистанційно розташованих лексичних одиниць в межах мікро- і макроконтексту. (У дослідженні розглядаються лише випадки дистанційної ірадіації). Оцінна сема у словах головного тексту може індукуватись зі слогану чи заголовку або ж будь-якого фрагмента, що містить експліцитну оцінну номінацію.

2. Використання повторів. Морфемний, лексичний, синтаксичний повтор у РТ має здатність створювати ем­фазу, формувати експресію. Така рекламна експресія сугестивно спрямована на формування нейтрального, оцін­ного ставлення у адресата. Ряд нейтральних слів (simple, different) внаслідок частого вживання у РТ стереотипі-зувались і набули узуальної оцінності, а тому у рекламному контексті виступають як оцінно марковані. Повтор, окрім формування іміджу рекламного товару, забезпечує також його однозначне трактування.

3. Використання інтенсифікаторів. На появу оцінної семи у висловлюваннях впливає використання суб'єктивних інтенсифікаторів оцінного плану, за допомогою яких виражаєтьсянормативність / винятковість чи градуальність ознаки. ("The first and the only watch worn on the Moon" (Omega))

4. Використання бінарних контрастів. В основі цього прийому лежить семантична бінарна опозиція "своє" - "чуже / інше"; "наше - ваше", "наше - чуже", "ваше - інше" завдяки якій посилюється бенефактивна позитив­ність рекламного об'єкта.

5. Спосіб представлення інформації про об'єкт. Тестимоніальна імпліцитна оцінка. Характеристика рекламного об'єкта, представлена третьою особою, створює ефект неупередженості повідомлення, оскільки ніби усуває зацікавле­ного суб'єкта. Такий спосіб вираження оцінки є засобом сугестивного впливу шляхом активізації механізму фасцинації (захоплення прикладом психічного залучення, рефлексу наслідування). Фактором оцінки при фасцинації є авторитет­ність джерела інформації (професіонал, знаменитість тощо), а також бажання адресата ідентифікуватись з певною соці­альною групою. Серед тестимоніальних імплшитних оцінок ми виділяємо два типи - рекомендацію професіонала / зна­менитості і враження "середньостатистичного" споживача про можливість рекламного об'єкта задовольнити потреби.

Таким чином, імпліцитна оцінка є способом представлення концепту ознаки бенефактивної позитивності ре­кламного товару / послуги. Факторами, які впливають на появу оцінної семи у висловлюваннях з неоцінними мовними засобами є дистанційна ірадіація, повтори, опозиції, інтенсифікатори, тестимоніали (інтралінгвістич-ний контекст), а також інтенціональнийдобір та акцентування фактів про об'єкт, існування ідеалізованої картини світу зі стереотипним уявленням про місце і функції об'єктів(екстралінгвістичний контекст). Дія цих факторів зумовлює функціонування фрагментів РТ, у яких відсутні оцінні мовні засоби, у позитивному перцептивному коді. Маніпулятивний потенціал такого виду оцінної інформації, де імпліцитна оцінка створює підтекст - вер­бально невиражену ідею позитивності - полягає у його зовнішній неупередженості, фактологічності, вірогід­ності. Маніпуляція шляхом імпліцитної оцінки відбувається непомітно, сугестивно, без усвідомлення адресатом переконувальної інтенції рекламодавця, що посилює привабливість рекламного об'єкта, формує довіру до нього і, в кінцевому рахунку, стимулює бажання адресата скористатися ним.

Література:

1. Дементьєв В. В. Непрямая коммуникация и ее жанры / В. В. Дементьев. - Саратов : Изд-во СГУ им. Н. Г. Чернышевского, 2000. - 306 с.

2. Зірка В. В. Мовна парадигма маніпулятивної гри в рекламі : АКД; 10.02.2002 / Київ, Національний університет імені Т. Шевченка. - К., 2005.

3. Степанова Е. В. Мотивированность коммуникативных стратегий манипулирования в рекламе // Вест. Волгогр. гос. ун-та. Серия 2. Языкознание, 2009. - № 1 (9) - С. 156-159.

Кицак Г. В.,

Житомирський державний університет ім. Івана Франка

ПРЕЦЕДЕНТНІ ОДИНИЦІ В ТЕКСТАХ АКАДЕМІЧНОГО ЖАНРУ (на матеріалі німецької мови)

Розвідка присвячена лінгвістичному аналізу функціонування прецедентних субтекстів в німецьких творах ака­демічного жанру. Прецедентні одиниці, котрі формують прецедентний субтекст у межах політекстуального трактування системності наукового тексту, досліджуються у семантико-структурному аспекті.

Ключові слова: прецедентність, прецедентний текст, прецедентна одиниця, науковий текст, прецедентний субтекст, семантичний аналіз, структурний аналіз.

Разведка посвящена лингвистическому анализу функционирования прецедентных субтекстов в немецких про­изведениях академического жанра. Прецедентные единицы, которые формируют прецедентный субтекст при политекстуальной трактовке системности научного текста, исследуются в семантико-структурном аспекте.

Ключевые слова: прецедентность, прецедентный текст, прецедентная единица, научный текст, прецедентный субтекст, семантический анализ, структурный анализ.

The exploration is devoted to the linguistic analysis of the functioning ofprecedent subtextsin the German compositions of academic genre. Precedent units, which form the precedent subtext within polytextual interpretation of systematic approach to scientific text, are studied in semantic and structural aspects.

Keywords: precedence, precedent text, precedent unit, scientific text, precedent subtext, semantic analysis, structural analysis.

Феномен прецедентності є інтегрованим об'єктом дослідження цілого спектру наук, таких як літературознав­ство, лінгвістика, культурологія, когнітологія, філософія, герменевтика тощо. Зацікавленість науковців поясню­ється унікальною здатністю прецедентів до генерування, акумулювання та транслювання культурної інформації у свідомості та ментальному світі адресата. Вивчення даного феномену проводилось головним чином на мате­ріалі художніх та публіцистичних текстів, актуальність даного дослідження зумовлена необхідністю проаналі­зувати особливості функціонування прецедентних одиниць в наукових текстах. Метою є лінгвістичний аналіз прецедентного субтексту в політекстуальному аспекті. Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань: дослідити становлення та розвиток явища прецедентності; окреслити характерні риси прецедентних одиниць; виокремити та проаналізувати семантичні та структурні прикмети прецедентних субтекстів у німець­ких творах академічного жанру; прослідкувати особливості їх функціонування.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 


Похожие статьи

П В Білоус, Г М Вокальчук - Наукові записки серія філологічна випуск 26