П В Білоус, Г М Вокальчук - Наукові записки серія філологічна випуск 26 - страница 33

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 

2. Городецкий Б. Ю. От редактора / Б. Ю.Городецкий // Новое в зарубежной лингвистике. - М. : Прогресс, 1986. - Вып. XVII. - С. 5-7.

3. Клименко О. О. Соціальна реклама як особливий жанр рекламного дискурсу / О. О. Клименко // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Серія "Філологічні науки. Мовознавство". -Луцьк : Волинський національний університет ім. Лесі Українки, 2011. - Випуск 5.2011. - С. 55-59.

4. Кобозева И. М. "Теория речевых актов" как один из вариантов теории речевой деятельности / И. М. Кобозева // Новое в зарубежной лингвистике. - М. : Прогресс, 1986. - Вып. XVII. - С. 7-21.

5. Серль Дж. Классификация иллокутивных актов / Дж. Серль // Новое в зарубежной лингвистике. - М. : Про­гресс, 1986. - Вып. XVII. - С. 170-194.

6. Серль Дж. Косвенные речевые акты / Дж. Серль // Новое в зарубежной лингвистике. - М. : Прогресс, 1986. -

Вып. XVII. - С. 195-222.

7. Серль Дж. Что такое речевой акт / Дж. Серль // Новое в зарубежной лингвистике. - М. : Прогресс, 1986. - Вып. XVII. - С. 151-169.

8. Биржа социальной рекламы [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://socialadvertising.com.ua/

9. Портал споживача [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://consumerinfo.org.ua/

10. Саме час [Електронний ресурс]. - Режим доступу :www.time.org.ua

11. Шостий національний фестиваль соціальної реклами [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// socialfestival.in.ua/

УДК 81'367.625.4

Ковбанюк М. І.,

Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника, м. Івано-Франківськ

УКРАЇНСЬКИЙ ДІЄПРИСЛІВНИК І ФРАНЦУЗЬКІЙ ГЕРУНДІЙ НА ПОЗНАЧЕННЯ УМОВНО-НАСЛІДКОВИХ ВІДНОШЕНЬ

У статті розглянуто вторинний дієприслівниковий і герундійний предикати з урахуванням умовнонаслідко-вості. Типологізовано семантико-синтаксичні моделі функціонування вторинних предикатів на позначення умов-но-наслідкових відношень. Окрему увагу приділено ролі й участі первинного предиката, предиката предикатів і суб'єктної синтаксеми.

Ключові слова: вторинний дієприслівниковий предикат, вторинний герундійний предикат, умова, семантико-синтаксична модель, первинний предикат, предикат предикатів, суб'єктна синтаксема.

В статье рассмотрено вторичный деепричастный и герундиальный предикаты с учетом условно-следственных отношений. Классифицировано семантико-синтаксические модели функционирования вторичных предикатов для обозначения условно-следственных отношений. Отдельное внимание уделено роли и участию пер­вичного предиката, предиката предикатов и субъектной синтаксемы.

Ключевые слова: вторичный деепричастный предикат, вторичный герундиальный предикат, условие, семан-тико-синтаксическая модель, первичный предикат, предикат предикатов, субъектная синтаксема.

The article presents the secondary participle and gerund predicates considering the relationship of condition and effect. It has been classified semantic-syntactic models of secondary predicates to describe the conditional-effect relationship. It draws attention to the role and participation of the primary predicate, predicate's predicate and subject syntaxeme.

Key words: secondary participle predicate, secondary gerund predicate, condition, semantic-syntactic model, primary predicate, predicate's predicate, subject syntaxeme.

У сучасному мовознавстві поняття умовних відношень, звичайно вимагають поняття умовно-наслідкових від­ношень, що передбачають їх розгляд у єдиній семантико-синтаксичній парадигмі вираження відношень умови й наслідку. Будучи однією з форм зумовленості, умовно-наслідкові відношення відбивають універсальні й логічні закони мислення і мають статус поняттєвих категорій - умови і наслідку [1, с. 5].

Якщо причина представлена умовою, то при її відсутності її представлення основним предикатом не здій­снюється. При реальності двох причин менш реальна є умовою. Ж. Вільбуа писав, що в слові "причина" змішані дві різні ідеї: власне причина і звичайна умова. Власне причина містить у собі свій наслідок; умова представляє собою тільки "поштовх", що дає хід справжній причині. Для появи наслідку позначення причини достатньо, а умова необхідна. З точки зору логічного синтаксису, причина є чимось більшим, ніж умова, хоча причина зазви­чай більш просте семантичне поняття, на основі якого й виникає поняття умови. Щодо простої причини умова є більш вузькою, а відповідно і більш складним поняттям, оскільки в ній міститься додаткова ознака [8, с. 579].

У визначенні лінгвістичного статусу умовно-наслідкових відношень, по-перше, розрізняють умовнонаслідко-вість як зв'язок, що об'єктивно існує між предметами, явищами, по-друге, розглядають цей зв'язок як відношен­ня на семантичному рівні, як мовне значення, оскільки він є змістом висловлення [1, с. 5].

Актуальність дослідження визначається застосуванням зіставно-порівняльного аналізу з метою вивчення особливостей вторинного дієприслівникового і герундійного предикатів на позначення умовно-наслідкових від­ношень.

Об'єктом дослідження є речення з українським дієприслівником і французьким герундієм на позначення умовно-наслідкових відношень.

Предметом дослідження виступаєсемантико-синтаксична структура речень з українським дієприслівником і французьким герундієм на позначення умови-наслідку.

Мета статті полягає у вивченні й порівнянні вторинних предикатів, виражених дієприслівником і герунді­єм. Реалізація мети передбачає розв'язання таких завдань: 1) з'ясувати природу умовно-наслідкових відношень; 2) типологізувати семантико-синтаксичні моделі функціонування вторинних предикатів на позначення умовно-наслідкових відношень; 3) обґрунтувати залежність вторинного герундійного предиката від форми первинного предиката і його трансформативні зміни форми залежно від предиката предикатів; 4) розглянути роль суб'єктної синтаксеми при вторинних предикатах на позначення умовно-наслідкових відношень.

У вузькому значенні вирізняють речення з ірреальною умовою і реальною умовою, виділяють також речення з потенційною (гіпотетичною) умовою.Умовні синтаксеми є виразниками реальної чи ірреальної умови, за якої відбуваються або могли б відбутися подія, явище, вони характеризують випадкові і гіпотетичні ситуації, що іс­нують при наявності предикативної основи зі значенням ірреальності. Такі синтаксеми позначають ситуацію, яка є умовою здійснення дії, названої основним предикатом висловлення[3, с. 275; 7, с. 52-53].

Умовний комплікатор ускладнює семантичну структуру висловлення вказуванням на умову, яка передує зу­мовленій дії і породжує її. У таких висловленнях виражається внутрішній зв'язок між двома явищами-подіями: наявність чи відсутність якогось явища за необхідності спричиняє наявність чи відсутність іншого явища [6, с.

104-108].

У сучасному мовознавстві умовні конструкції розглядають як речення непрямої модальності, у яких підрядна частина приєднується до головної гіпотактичним сполучником й виражає такі значення: 1) умову, за якої дія, названа у головній предикативній частині, є можливою, бажаною, неминучою тощо; 2) причину, через яку від­булася, відбувається чи відбудеться дія головної частини, а також здійснюється обґрунтування поведінки мовця,

© КовбанюкМ. І., 2012згаданої у головній частині; 3) умову, всупереч якій відбувається дія головної частини; 4) дію, яка протиставля­ється дії головної частини [2, с. 17].

При трансформації речення з вторинним дієприслівниковим і герундійним предикатами на позначення умов-но-наслідкових відношень застосовуємо семантичні показники зв'язку (предикати предикатів), які у своєму скла­ді містять семи ірреальності, реальності, гіпотетичності.

вдп

ПП з ірреальною умовою

ПП з реальною умовою

 

якби, якщо б, коли б, у разі коли б тощо

якщо, коли, як, у разі якщо, у разі коли, при (за) умові (-и) що тощо

ВГП

ПП умови (набувають значення ірреальності чи реальності відповідно до ситуації)

 

si, pourpeuque, a moinsque (ne), moyennantque, a moinsque, a conditionque, aucasou, a supposerque, en admettant que, pourvu que1

У простому неелементарному реченні умовно-наслідкові відношення репрезентуються за участі первинного і вторинного дієприслівникового й герундійного предикатів. Щодо вторинного дієприслівникового предиката, то зазвичай умову (умову-причину) передає дієприслівник доконаного виду, характеризуючи дію, яка досягла межі. За А.П. Загнітком, дієприслівники доконаного виду, що означають дію, яка виникає внаслідок якоїсь іншої дії, виражають значення наслідку. Варто зауважити, що реалізація умовно-наслідкових відношень при дієприслівни­ку доконаного виду супроводжується первинним предикатом у формі майбутнього часу. Так як, французькому герундійному предикатові непритаманна категорія виду, здатність вторинного герундійного предиката транс­формуватись у показник умовно-наслідкових відношень залежить від форми первинного предиката, а саме форм умовного способу. Таким чином, присутня бінарна залежність відношень від первинного й вторинного предика­тів (репрезентуємо нижче на основі семантико-синтаксичних моделей).

На основі дослідження фактичного матеріалу вирізняємо семантико-синтаксичні моделі функціонування вто­ринного дієприслівникового (1) і герундійного (2, 3) предикатів на позначення умовно-наслідкових відношень:

1) 8+Р12 [N + P1(Vf) + Р2(док. вид)];

2) Б+Р/2РЧ +       Cond) + P2(G)];

3) S+Рl;2[N + P1(Vf) + P2(G Subj)].1

Наприклад: Далі та далі, пролинувши через квітучу луку, вона підніметься на гору (Панас Мирний). — Якщо (за умови що) вона пролине через квітучу луку, вона підніметься на гору. А ну Мазепа, сполучившись з Карлом Станіславом, погромить царя і загорне цілу країні (Б. Лепкий). — Якщо Мазепа сполучиться, то погромить царя і загорне цілу країну. Comme j'aurais pu etre heureuse en epousant un autre homme (G. de Maupassant)Comme j'aurais pu etre heureuse si j'avais epouse un autre homme. Mais j'aurais mieux servi mes freres en etant tout siplement un prete (G. Flaubert) Mais j'aurais mieux servi mes freres si j'avais ete tout siplement un prete.

У реченні А розсердившись, вже він не буде ніякої поради давати (Г. Квітка-Основ'яненко) встановлюються зв'язки суб'єкт - вторинний предикат; суб'єкт - первинний предикат на позначення умовно-наслідкових від­ношень. Зв'язок суб'єкт - вторинний предикат репрезентує умову: А якщо він розсердиться, а зв'язок суб'єкт - первинний предикат - наслідок: То вжевін не буде ніякої поради давати. Функціонування зв'язків такого типу можливе за участі реального суб'єкта, що виступає активізатором умовно-наслідкових відношень і надає їм ста­тусу реальної умови, послаблюючи ірреальну й виключаючи гіпотетичну умови.

Речення може репрезентувати умовно-наслідкові відношення при вторинному дієприслівниковому предика­тові у формі доконаного виду і при модифікації суб'єктної синтаксеми, наприклад: Чи мало старі люди такого розказують, так що наслухавшись, цілу ніч дрижаки спати не дадуть (Г. Квітка-Основ'яненко).— неозначено-особова модифікація суб'єктної синтаксеми конденсує умовно-наслідкові відношення, семантично підкреслюючи, що будь-хто, наслухавшись, що розказують старі люди (умова) цілу ніч, не може спати (наслідок). Окремим ак-тивізатором умовно-наслідкових відношень стає актант так що, порівняймо: Чи мало старі люди такого розка­зують, ... наслухавшись, цілу ніч дрижаки спати не дадуть; Чи мало старі люди такого розказують, такщо на­слухавшись, цілу ніч дрижаки спати не дадуть. Актант так що репрезентує наслідок заданої висловленням умови.

Аналіз французького матеріалу підтвердив, що формально-граматичний рівень мови вимагає наявності і суб'єкта, і предиката, причому суб'єкт репрезентується особовим (elle, Irene, ils тощо) чи неозначено-особовим (on, il) суб'єктами. Відповідно до семантики речень з вторинним герундійним предикатом на позначення умовно-наслідкових відношень окреслюється участь суб'єкта як носія обставин запропонованої умови, як носія оцінки й осмислення можливої дії, наприклад: Mais j'aurais mieux servi mes freres en etant tout siplement un prete - озна­чений суб'єкт je (я), обіймаючи семантично початкову позицію, виступає носієм обставин, оцінки й осмислення умови-наслідку: Але я б краще служила моїм братам, якби тільки була готова.

Розглянемо приклад: En le voyant, pеut-ёtre, il ne douteraitplus (G. de Maupassant). Між первинним і вторинним ге-рундійним предикатами встановлюються умовно-наслідкові відношення, при трансформації використовуємо пред­икат предикатів si (якби, за умови): — S 'il le voyait, pеut-ёtre, il ne douterait plus. Первинний предикат douterait вираже­ний формою умовного способу теперішнього часу (Conditionnel present). За семантичною ознакою, головна функція умовного способу - вираження евентуальної дії. Евентуальна дія - це потенційна, запропонована дія, безпосередньо

1 S+P - структура простого неелементарного речення, де S - суб'єктна синтаксема, Р12 - первинна і вторинна предикатні синтаксеми.пов'язана з певними умовами. До складу семантичних сем умовного способу входять семи: "можливість", "про-спективність", "зумовленість" [4]. Умовно-наслідкові відношення між предикатами douterait і voyait ґрунтуються на взаємозалежності предикатів, підтверджуючи, що дія первинного предиката здійсниться тільки при реалізації умови, вираженої вторинним герундійним предикатом, а також на взаємозв'язку предикатів із суб'єктом, який у свою чергу презентує об'єктивні обставини для репрезентації та здійснення можливої дії. Актантpеut-ёtre містить семуймовір-ності, можливості, що підсилює ступінь реалізації умови-дії, вираженої розглянутими предикатами.

Французькі показники семантичного зв'язку на позначення умовно-наслідкових відношень, а саме: a supposer que, pour peu que, en admettant que, a moins que, pourvu que, a condition que, au cas ou \\ перекл. якщо припусти­ти, якщо тільки, як тільки, досить тільки, нехай тільки, якщо припустити, якщо тільки ні, тільки б, за умови що у випадку що вирізняються значенням спонукання предиката до вираження сюбжонктиву, яке непритаманне українській мові. Щодо семантичної функції сюбжонктива, то він виражає уявлення суб'єкта про дію як мож­ливість, а саме через суб'єкта дії репрезентує можливість предикатної дії; семантика сюбжонктива акцентує на суб'єктивному мисленні й описі дій. Окрім семантики ірреальності, сюбжонктив може виражати реальну дію за умови, що відношення суб'єкта до можливості здійснення дії достатньо чітко виражене. Головна семантична функція сюбжонктива реалізується в умовах синтаксичної кореляції, тобто співвідношення дії до дії головного речення, як наслідок відбувається злиття, тісна взаємозалежність двох дій. Умовний спосіб виражає дві дії, але при цьому синтаксична підпорядкованість відсутня [4], наприклад: Comme j'aurais pu etre heureuse en epousant un autre homme (G. de Maupassant) Comme j'aurais pu etre heureuse a condition que j'aie epouse un autre homme.

У реченнях з вторинним дієприслівниковим предикатом умово-наслідкові відношення можуть посилюватись заперечною формою вторинного предиката, наприклад: Не знаючи броду - не лізь у воду (Народна мудрість) — Якщо не знаєш броду — не лізь у воду; додатковими актантами, що безпосередньо вказують на умово-наслідко-вість чи змінюють інтонаційне забарвлення речення, інформативний зміст повідомлення з метою наголошення на реальності, ірреальності чи гіпотетичності дії. Проаналізуємо приклад: Та чи можна втекти від краси, поба­чивши її бодай раз (П. Загребельний) - актантна структура та чи можна наповнює зміст висловлення риторич­ним змістом; актант можна вирізняє структуру семою умовності, а адвербіально-темпоральний актант бодай раз семантично наголошує на часових параметрах реалізації дії (умови-наслідку) й посилює умовно-наслідкові від­ношення між первинним предикатом втекти і вторинним доконаним дієприслівниковим предикатом побачив­ши, репрезентуючи конденсацію ірреальності, гіпотетичності. Традиція художньо-поширених речень спонукає до функціонування вторинного дієприслівникового предиката на позначення умовно-наслідкових відношень у рамках семантичного посилення, наголошення на відношеннях, наприклад: Так чи не можна її, підрізавши, теж з села вигнати (Г. Квітка-Основ'яненко); Татко умре з голоду, коли п'ять день просидить у шахті, не уївши (Б. Грінченко); Щоб, розсердившись на людей, не робив їм біди, як тут з жінками (Г. Квітка-Основ'яненко).

Отже, функціонування умовно-наслідкових відношень в українському реченні з вторинним дієприслівнико­вим предикатом забезпечується за участі дієприслівника доконаного виду та первинного предиката у формі май­бутнього часу. Щодо суб'єкта він виступає у ролі носія умови і наслідку, встановлюючи семантико-синтаксич-ний зв'язок як з вторинним, так і з первинним предикатами; однак умовно-наслідкові відношення реалізуються і при модифікації суб'єктної синтаксеми.

Вторинний герундійний предикат французької мови на позначення умовно-наслідкових відношень вирізня­ється постійною залежністю від форми умовного способу первинного предиката, формою сюбжонкитава на по­значення предиката предикатів, обов'язковою участю особової чи безособової суб'єктної синтаксеми.

Перспективи дослідження передбачають подальше вивчення семантико-синтаксичної структури речення з вторинним дієприслівниковим і герундійним предикатами.

Література:

1. Бєляєва Т. В. Варіантність і синонімія в умовно-наслідкових складних реченнях : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 "Українська мова" / Т. В. Бєляєва. - Харків, 2004. - 25 с.

2. Бокатенко І. А.Структурні та семантичні особливості складнопідрядних умовних речень / І. А. Бокатенко // Наукові записки (мовознавство). - Кіровоград, 2008. - Серія : Філологічні науки. - Вип. 80. - С.16-24

3. Вихованець І. Р. Граматика української мови: Синтаксис [підручник] / І. Р. Вихованець. - К. : Либідь, 1993. -368 с.

4. Гак. В. Г. Теоретическая грамматика французского языка / В. Г. Гак. - М. : Добросвет, 2000. - 832с.

5. Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис / А. П. Загнітко. - Донецьк : Дон НУ, 2001. - 662 с.

6. Кормилицына М. А. Семантически осложненное (полипропозитивное предложение в устной речи) / М. А. Кормилицына. - Саратов : Саратовский ун-т, 1988. - 157 с.

7. Проблемы грамматической семантики : сборник статей / отв. ред. Л. Д. Чеснакова. - Ростов Н/Д : Ростов Н/Д пед. ин-т., 1978. - 126 с.

8. Теньер Л. Основы структурного синтаксиса / Теньер Л. ; [пер. cфранц.И. М. Богуславский и др.]. - М. : Про­гресс, 1988. - 632 с.

9. Fillmore, C. J., 1987, "Varieties of conditional sentences", In Proceedings of the 3rd Eastern States Conference on Linguistic. Columbus : OhioStateUniversity, pp. 163-182.

10. Kleiber G. Le gerondif: fonction syntaxique ou categorie grammaticale? // Panoramadesetudesen linguistique synchronique et diachronique / Georges Kleiber. - Lask : Oficyna Wydawnicza Leksem, 2009. - p. 215-239.

11. Langaney A. Les hommes: passe, present, conditionnel / Andre Langaney. - Paris : Armand Colin, 1988. - 251р.

12. Moeschler J. Etudes semantiques et pragmatiques sur le temps, l'aspect et la modalite / Louis de Saussure, Jacques Moeschler, Genoveva Puskas. - Amsterdam: Rodopi, 2007. - 197 p.

УДК 811.111:81'367.322:81'367.5

Ковбаско Ю. Г.,

Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника, м. Івано-Франківськ

СИНТАКСИЧНА СТРУКТУРА ДІЄСЛІВНОГО ПИТАЛЬНОГО КОНСТИТУЕНТА

РОЗДІЛОВОГО ЗАПИТАННЯ

У статті розглянуто синтаксичну побудову дієслівного питального конституента розділового запитання. Визначено його основні складові, їх структурні й кількісні характеристики.

Ключові слова: розділове запитання, питальний конституент, дієслівна група, номінативна група, not-оператор.

В статье рассмотрено синтаксическое построение глагольного вопросительного конституента раздели­тельного вопроса. Определено его основные составляющие, их структурные и колличественные характеристики.

Ключевые слова: разделительный вопрос, вопросительный конституент, глагольная группа, номинативная группа, not-оператор.

This article addresses the syntactic structure of the verbal tag. Its principal elements, their structural and quantitative characteristics have been determined.

Key words: tag question, tag, verbal group, nominative group, not-operator.

Дієслівний питальний конституент є найбільш вживаним та традиційним для розділового запитання, а значна варіативність його структурних складових вказує на актуальність дослідження його синтаксичної побудови. Ме­тою статті є опис синтаксичної структури дієслівного питального конституента розділового запитання. Об'єктом слугує розділове запитання в системі англомовного художнього дискурсу ХХ - початку ХХІ століть обсягом 2 461 964 словоформи, предметом - синтаксичні характеристики його дієслівного питального конституента.

Розділове запитання - це двотактна граматична структура, в якій дієслівний/недієслівний питальний конститу­ент приєднується до головного конституента, представленого розповідним, окличним, спонукальним чи питаль­ним реченням, і структурно та (або) семантично пов'язаний із ним [3, с. 9]. Питальний конституент утворює другу частину двотактної структури розділового запитання. Якщо головним конституентом розділового запитання мо­жуть бути різні формальні типи речень - розповідне, спонукальне, питальне, окличне і головний конституент має всі характеристики одного з них, то питальний конституент - це структура з чітко визначеним набором складових елементів. Залежно від субпарадигми (регулярної/нерегулярної) розділового запитання питальний конституент буває дієслівним і недієслівним, відповідно до основного структурного елемента, дієслова, що присутнє (дієс­лівний) або відсутнє (недієслівний) у структурі питального конституента. Інші складові - спільні для обох типів.

Дієслівний питальний конституент утворюється з дієслівної та номінативної груп, до складу яких входять обов'язкові та факультативні елементи. Дієслівна група містить єдиний елемент - дієслово, що залежить від типу ді­єслова, яке використовується в головному конституенті розділового запитання [6, с. 256]. Ця залежність виражається двома шляхами: заміщенням та репрезентацією [4, с. 6; 2, с. 5]. Функцію заміщення виконують дієслова do, will/would і shall/should у розділових запитаннях, де головний конституент представлений спонукальним реченням, наприклад:

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 


Похожие статьи

П В Білоус, Г М Вокальчук - Наукові записки серія філологічна випуск 26