П В Білоус, Г М Вокальчук - Наукові записки серія філологічна випуск 26 - страница 35

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 

Слід підкреслити індивідуальність, оригінальність та нетрадиційність використаних Кінгом порівнянь. Паву­ка він порівнює з гоночною машиною ("One of the spiders had come out of the mist from behind us. It was the size of a big dog. It was black with yellow piping. Racing stripes, I thought crazily" [6]), будівлю зі шматком м'яса ("The bugs were all over the loopholes now, which meant they were probably crawling all over the building. like maggots on a piece of meat" [6]), підкреслюючи приреченість людей, запертих у магазині, наче в клітці.

Друга важлива функція - оціночна. Зазвичай, ця функція притаманна порівнянням, в яких реалізуються опо­зиції між об'єктом, що позначає людину, і еталоном, що позначає тварину. Подібні порівняння використовуються автором "Туману" в описі місіс Кармоді - людини, що посідає одне з центральних місць у романі. Ця жінка від­чуває себе пророком, рятівницею, але, нав'язуючи свою точку зору оточуючим, вона стає не менш небезпечною, ніж істоти у тумані. Особливу увагу Стівен Кінг приділяє опису її очей: "Her black eyes glanced arrogantly around, as sharp and sparkling as a magpie's" [6], "Her black eyes seemed to dance with mad glee" [6]. Частина людей вірить

© Копач О. О., 2012у вищі сили місіс Кармоді, але залишається ще горстка людей, які вважають її божевільною: "The old lady may be as crazy as a bedbug" [6].

У романі Стівена Кінга об'єктом порівняння замість людини часто виступає невідома істота, описати зовніш­ність якої можна тільки через вже знайомі речі, предмети, тварини: "A heavy, hooked beak opened and closed rapaciously. It looked a bit like the paintings of pterodactyls you may have seen in the dinosaur books, more like something out of a lunatic's nightmare" [6]. В цьому прикладі автор порівнює жахливу істоту невідомого походження з дино­завром, що допомагає читачу уявити гігантські розміри та небезпечність тварини.

Оскільки автор змальовує тварин, що не мають аналогів, то передати зовнішній вигляд тварини і жах, що охо­плює людей, можна тільки спираючись на власний досвід читача. С. Кінг порівнює щупальця зі змією ("a grass snake" [6]), з черв'яком ("like a great blind earthworm" [6]), відрубане щупальце - з рибою, викинутою на берег ("like a fish out of water, curling and uncurling" [6]).

Іноді порівняння у романі С. Кінга виконують функцію інтенсифікації, акцентування ознаки шляхом спів-ставлення з еталоном. Таким чином, образне порівняння підсилює ознаку об'єкта і передає образну експресію, не розкриваючи емоційного стану автора мовлення, реалізуючи експресивно-підсилюючу функцію. Так, з по­чатком шторму озеро перетворюється на океан: "The lake had begun to look eerily like the ocean, with high waves rolling in and sending spume up from the docks and breakwaters" [6], а білизна туману, який поступово спускається на провінційне містечко, порівнюється зі снігом: "It was very, very white. The only thing I can compare it to would be fresh-fallen snow lying in dazzling contrast to the deep-blue brilliance of the winter sky. But snow reflects hundreds and hundreds of diamond points in the sun, and this peculiar fogbank, although bright and clean-looking, did not sparkle" [6].

Стає очевидним, що за допомогою порівнянь С. Кінг виражає суб'єктивне ставлення до персонажів, симпатію чи антипатію, створює атмосферу містичного, змушує читача уявляти нереальні речі через реальні, усвідомлю­вати свої страхи. Наведені у статті приклади доводять, що порівняння у романі С. Кінга виконують функції ство­рення образності, оціночну та експресивно-підсилюючу, а це дозволяє автору створити певний психологічний фон, атмосферу страху.

Література:

1. Будагов Р. А. Метафора и сравнение в контексте художественного целого / Р. А. Будагов // Русская речь. - 1973. - № 1. - С. 26-31.

2. Вомперский В.В. К характеристике стиля М. Ю. Лермонтова: стилистические функции сравнения / В. В. Вом-перский // Русский язык в школе. - 1964. - № 5. - С. 25-32.

3. Некрасова Е. А. Сравнения / Е. А. Некрасова // Языковые процессы современной русской художественной литературы. - М. : Наука, 1977. - С. 240-294.

4. Томашевский Б. В. Сравнение / Б. В. Томашевский // Томашевский Б. В. Стилистика. - Л. : Наука, 1983. -С. 204-216.

5. Тулина Т. А. О чем мы сравниваем? / Т. А. Тулина // Русская речь. - 1974. - № 4. - С. 81-84.

6. King S. The Mist [Електронний ресурс] / King S. - Режим доступу : http://readr.ru/stephen-king-the-mist.html

УДК 81 367:81 253:801.8

Костик В. М.,

Закарпатський державний університет, м. Ужгород

СПЕЦИФІКА СИНТАКСИСУ ФАХОВИХ ТЕКСТІВ ЕКОНОМІКИ

У науковій статті розглянуто такий феномен, як фаховий текст та його науково-технічний переклад, глибше-розглянуті мовні засоби, що реалізують у фахових текстах комунікативну функцію. Проведено аналіз фахової мови економіки на різних рівнях її функціонування. Зосереджено увагу на дослідженні питань морфологічних та синтаксич­них ознак функціонування фахових текстів економіки, їх спільних та відмінних рис,а також реалізації їх у перекладі.

Ключові слова: синтаксис, фаховий текст, переклад, синтаксичні засоби, синтаксичні моделі, селекція, комп­ресія, уніфікація речень, анонімізація.

В научной статье рассмотрен такой феномен, как профессиональный текст, а так же его научно-техни­ческий перевод, глубже рассмотрены языковые средства, которые исполняют в такого рода текстах коммуни-катимвную функцию.Проведено анализ профессионального языка економики на разных уровнях его функциони­рования. Сосредоточено внимание на исслемдовании вопросов морфологических и синтаксических особенностей функционирования економических текстов, их общих и отличительных чертах, а так же их реализации в переводе.

Ключевые слова: синтаксис, профессиональный текст, превод, синтаксические средства, синтаксические модели, селекция, компресия, унификация предложений, анонимизация.

The article focuses on the investigation of a number of questions, concerning the general problems and controversial points of scientific and technical translations. The analysis is conducted from the point of view of its fulfillment of morphological and syntactic functions. The theme of its consideration is to compare the general and distinct characteristic features of economics texts. Particular attention is paid to the subject parameters of the above mentioned scientific texts.

Keywords: syntax, professional text, translation, syntactic means, syntactic models, selection, compression, unitization of sentences, anonymization.

З середини 80-х років ХХ століття інтерес науковців, що займаються проблемами фахових мов, поширився з терміна на такий феномен, як фаховий текст. Останній сьогодні аналізується передусім у двох аспектах: кому­нікативному та з погляду граматики тексту. У другому випадку текст розглядається як інформативна одиниця мовної системи, відчужена від адресата, мовленнєвої ситуації і зафіксована у вигляді послідовних висловлювань, які поєднані логічним зв'язком [8, с. 11].

Актуальність даної статті полягає в тому що, дослідження поняття перекладу, специфіки та особливостей перекладу німецьких фахових текстів економіки може бути використане в різних цілях, а зокрема з метою доско­налого вивчення процесу перекладу загалом, а також для глибокого взаєморозуміння між автором і адресатом, яке залежить від мовної організації тексту.

Метою даної статті стала граматична структура та синтаксичні особливості економічних текстів,а також ви­явлення спільних та відмінних ознак різних типів фахового тексту економіки.

Аналіз граматичної структури фахових текстів можемо знайти у роботах різних науковців Л. Гофмана, Г. Флука, Е. Бенеша та ін. [14, с. 102]. Згадані науковці розглядають тексти різних фахових сфер, для того щоб виявити озна­ки, які відрізняють фаховий текст від інших типів. Науковці відзначають, що головним критерієм, що відрізняє один жанр науково-технічної літератури від іншого, є функціональна призначеність тексту. Саме вона і визначає відбір конкретних мовних засобів для певного виду тексту [10, с. 82]. Увага даної статті була сконцентрована на різних типах економічних текстів. Фахова мова реалізується, як уже зазначалося, у великій кількості текстів, що диференці­юються в плані їх тематичної спрямованості (виробничо-технічні та науково-теоретичні), галузевої (промисловість, сільське господарство тощо) та жанрово-стильової (статті, монографії, навчальні посібники) приналежності [9, с. 30].

Наші спостереження не дають нам можливості говорити про наявність власного синтаксису, але дозволяють стверджувати, що синтаксичні засоби фахового тексту значно відрізняються за кількісною та якісною оцінкою вживання від засобів у текстах нефахового характеру [2, с. 204]. Синтаксис (від грец. побудова, зв'язок, з'єднання) - це наука про граматичні форми, об'єднання яких забезпечують морфеми. Об'єктом синтаксису виступає до­слідження структури і функції висловлювань у відношенні до ситуації, мовця і слухача.

Оскільки у фахових текстах прості речення, які складаються тільки з підмета і присудка, майже не трапля­ються, то особлива увага дослідників фахових мов присвячена формам та функціям поширення простих речень та складнопідрядних, які є панівними у наукових текстах [14, с. 103]. Ці поширення здійснюються за допомогою численних обставин та означень, які у ході дослідження не виділялись як другорядні члени речення, а розгля­далися як цілі підметові й присудкові групи (іменникові та дієслівні комплекси), що дало змогу не тільки по­яснити довжину цих речень, а й виявити комплексність компонентів наукового виразу [3, с. 252], наприклад: ... die Wirkung der Wachstumsimpulse auf die Wirtschaft Deutschlands ... [6, с. 90]; Das beeinflusste eine Verminderung der Zahl der arbeitslosen Menschen entscheidend [6, с. 90]. У дослідженнях більше уваги приділялося номінальним групам, оскільки вони в ролі підмета, іменного присудка, додатка чи обставини в складі присудкової групи віді­грають значно важливішу роль у фаховому реченні, а ніж дієслівні групи і часто є ідентичними до термінів. Слід пам'ятати, що номінальні групи не обов'язково виконують функцію підмета.

Що стосується загальної характеристики речень фахової мови, то вживаються переважно пасивні та безособо­ві речення [5, с. 285], наприклад: So wurden die Lohnzusatzkosten gesenkt, derArbeitsmarkt flexibilisiert undBurokratie abgebaut [6, с. 101]; Esgibt eine kritischeMasse von Firmen, die sich in raumlicher Nahe zueinander befindet. [6, с. 97]. Використання пасивних конструкцій пояснюється прагненням до об'єктивності при описі. У фаховому реченні

© Костик В. М., 2012широко використовуються інфінітивні конструкції, наприклад: ... in kurzer Zeit zu flexibilisierenden Arbeitsmarkt... [6, с. 94]. Вищенаведені синтаксичні конструкції є результатом прагнення до якомога точнішого, безособового та економного вираження науково-технічних відносин у реченні і можуть бути досліджені у фахово-теоретичному аспекті писемної комунікації.

Специфіка фахових мов особливо чітко виявляється в лексиці, оскільки тут кожна з них утворила більш або менш самостійну термінологію [5, с. 416]. У граматиці ж немає специфічної фахової підсистеми. Не можна від­значити також певного розширення загальновживаної граматики, а навпаки, ми спостерігаємо обмеження вжи­вання певних синтаксичних та морфологічних засобів при дотриманні правил німецької граматики.

Найважливішими поняттями для дослідження фахового синтаксису та морфології є селекція та функціональні зміни [5, с. 417]. Під селекцією ми розуміли не тільки вибір певних конструкцій та форм, але також частотність їх уживання, тобто мова йде про кількісні ознаки. Селекція синтаксичних конструкцій проявляється з позиції типів речень, нашарування означень, субстантивації та функціональних словосполучень, завдяки яким маніфестують-ся головні функції фахової комунікації - зрозумілість, економія та анонімність [29, с. 80]. Між загальновживаною та фаховою граматикою майже не зафіксовано якісних розбіжностей, а лише кількісні.

Одним із аспектів досліджень фахового тексту є аналіз довжини речення, тобто кількості слів у ньому. Речення середньої довжини найбільш точно виражають логічні судження і дозволяють читачеві їх добре запам'ятовувати, тому вонипереважають у науково-популярних текстах та в економічних звітах [14, с. 105]. Кількість членів ре­чення в реченні залежить від типу текста.

Наше дослідження підтвердило також домінантну роль у фахових текстах розповідних речень, наприклад: Sie alle bauen auf gute wirtschaftliche Rahmenbedingungen im "Land der Ideen" und auf die ausgezeichnete Qualifikation der Arbeitnehmerinnen und Arbeitnehmer [6, с. 91]. У письмовій фаховій комунікація інші типи речень майже не вживаються.

Наступним етапом дослідження став аналіз типів речення - простого з його різновидами (поширених/ непоши-рених) та складного. Аналіз фахових текстів екнономіки підтвердив панівну тенденцію до селекції та уніфікації речень. Головну роль відіграє просте поширене речення, наприклад: Ein klarer Hinweis auf die Wettbewerbsfahigkeit der deutschen Unternehmen ist die seit 1991 deutlich gestiegene Exportquote der wichtigsten Exportbranchen [6, с. 91]. Прості поширені речення з однорідними членами надають опису яскравості та образності. Найбільш поширеною моделлю для досліджених німецьких фахових текстів економіки є структура речення "підмет - присудок - до­даток", наприклад: Auslandische Firmen schatzen die Starken des deutschen Marktes [6, с. 93].

Широко вживається у економічних текстах складнопідрядне речення, яке складається з двох компонентів, на­приклад: Eine Befragung der Wirtschaftsprufungsgesellschaft Ernst & Young unter international tatigen Unternehmern ergab im Jahr 2007, dass Deutschland auch bei der Einrichtung von Forschungs - und Entwicklungszentren favorisiert wird [6, с. 95]; Auf den Weltmarkten gut positioniert prasentiert sich auch die deutsche Umwelttechnologiebranche, wobei die Windenenergieanlagenhersteller uber einen Weltmarktanteil von 50 Prozent verfugen [6, с. 96]. Серед складнопідрядних речень найбільш поширеними є підрядні означальні, оскільки вони характеризують окремі властивості і особливості предмета чи явища, наприклад: Eine Voraussetzung fur das Funktionieren des Wirtschaftslebens in Deutschland ist der freie Wettbewerb, der durch das Gesetz gegen Wettbewerbsbeschrankungen geschutzt wird [6, с. 92]. Підрядні речення підви­щують експліцитність, зрозумілість та логічність викладу фахового тексту, оптимізуючи його таким чином [7, с. 80].

У функції засобів зв'язності між реченнями у фахових текстах використовуються: 1) займенники, наприклад: Eine wichtige Saule im Dienstleistungssektor bilden die Unternehmen des Banken- und Versicherungswesens [6, с. 102­103]. Sie konzentrieren sich in Frankfurt am Main, wo auch die Europaische Zentralbank, die Huterin des Euro, die Bundesbank und die Deutsche Borse ansassig sind [6, с. 103];

2) повтори, наприклад: Der Ausstellungs- und Messe-Ausschuss der Deutschen Wirtschaft (AUMA) ist der Spitzenverband der deutschen Messebranche. Seine zentrale Aufgabe ist es, die deutschen Messe im In- und Ausland zu starken [6, с. 101]. Der AUMA koordiniert auch die Auslandsmesseaktivitaten der deutschen Wirtschaft unter anderem fur die jahrlich rund 230 von der Bundesregierung unterstutzten Exportplattformen [6, с. 101].Повтори ключових слів є одним із звичайних способів зв'язку у тексті, що забезпечує змістову зв'язність.

3) сполучники, наприклад: Allein Siemens hat 2006 fast 1500 internationale Patente angemeldet und liegt damit weltweit auf dem dritten Platz [6, с. 102]. Використання сполучників служить підвищенню рівня логічності викладу.

4) різноманітні слова-замінники, наприклад: Im Automobilbau, in der Elektrotechnik, im Maschinenbau und in der chemischen Industrie arbeiten rund 2,88 Millionen Menschen, die einen Umsatz von 767 Milliarden Euro generieren [6, с. 95]. Diese Industriebranchen sind in den vergangenen Jahren durch Verlagerung der Absatzmarkte und den Druck aus Niedriglohnlandern zum Teil stark geschrumpft oder wie etwa in der Pharmaindustrie durch Ubernahmen und Fusionen in den Besitz auslandischer Unternehmen gelangt [6, с. 101].

Загальна вимога фахової комунікації - представляти предметні відносини коротко і точно досягається у син­таксисі за допомогою компресії. Для фахових текстів типовими є такі її форми: 1) редукція підрядних речень і ви­користання замість них дієприкметникових та дієприслівникових конструкцій, наприклад: ... die hochstentwickelten Industrienationen ... [6, с. 95];

2) часте використання форм родового відмінка, наприклад: ... die Starken des deutschen Marktes... [6, с. 97]; ... die Steuern der europaischen Industrielander... [6, с. 95];

3) застосування прийменникових груп (прийменник+іменник), наприклад: ... verfugen uber einenFestnetzanschluss ... [6, с. 95]; ...die Umsetzung in marktfahige Produkte... [6,с. 98]; ...der Anteil an den deutschen Unternehmen.... [6, с. 100];

4) еліпси, наприклад: ... Hohe Wettbewerbsfahigkeit... [6, с. 93];

5) використання поширених та непоширених означень, наприклад:......die drittgrofite Volkswirtschaft... [6, с.

94]; ...die Grundzuge der geplanten, angestrebten wirtschafts- und finanzpolitischen Ziele... [6, с. 96];

6) перерахування, наприклад: ....attraktive, hochentwickelte, intensive Marktwirtschaft... [6, с. 92]; ... die internationale und wettbewerbsfahige Wirtschaft ... [6, с. 92]. Перерахування використовується для уточнення і демонстрації об'єкта, на який спрямована дія. Перерахування може займати як сильну позицію (на почат­ку або в кінці речення), так і слабку (в середині). Наприклад: Den Aufschwung festigen, die Konsolidierung der Haushalte fortfuhren und weitere innere Wachstumskrafte der Wirtschaft freisetzen, so heifien die erklarten Ziele der Bundesregierung [6, с. 98]; Eine deutliche Senkung der Steuersatze fur Unternehmen soll die Investitionsanreize starken, die Attraktivitat des Standorts im internationalen Steuerwettbewerb und eine Erleichterung der Unternehmensnachfolge bei der Erbschaftsteuer steigern [6, с. 98]; Daneben sind Klimaschutz, Energieversorgung, Gesundheit, Sicherheit, Mobilitat die grofien Herausforderungen der Gegenwart [6, с. 98]. Це залежить від того, чи хоче автор акцентувати на ньому свою увагу і наскільки важлива дана інформація.

Слід підкреслити, що у різних типах фахових текстів ці форми вживаються з різною частотою. Вона залежить від мети та адресата тексту, адже надмірне скорочення ускладнює здійснення фахової комунікації [1, с. 38].

Під час дослідження фахового тексту стає помітною така його риса, як анонімність, що досягається різними мовними засобами. Особливо поширеним з цією метою є використання займенників wir, man чи es, наприклад: Es bedurfte riesiger Anstrengungen, sie zu modernisieren [6, с. 97]; Seit der Wiedervereinigung transferiert man jahrlich rund 80 Milliarden Euro [6, с. 103]; Es ist fur die deutschen Unternehmen besonders wichtig, der Konkurrenz qualitativ einen Schritt voraus zu sein [6, с. 105]; пасивних, рефлексивних (зворотніх) та безособових дієслівних форм, на­приклад: Der Staat bemuht sich jedoch um einen sozialen Ausgleich zu garantieren [6, с. 94]; Davon sind 25 Miliarden Euro in die Schlusselbereiche, Verkehrsinfrastruktur, Bildung investiert [6, с. 98]; Im Durchschnitt der Jahre 1996 bis 2005 wurde in Deutschland je 1000 Beschaftigte an nur 2,4 Tagen gestreikt und damit sogar weniger als in der Schweiz mit durchschnittlich 3,1 Streiktagen [6, с. 105] ] та неповних підрядних речень у вигляді інфінітивних, герундійних та дієприкметних конструкцій, наприклад: ... ohne den mittelstandlichen Unternehmen mehr Freiraum zu verschaffen ... [6, с. 102], fur das hohe Qualifikationsniveau hervorbringend... [6, с. 102], um die deutlich gestiegene Exportquote der wichtigsten Exportbranchen zu betrachten ... [6, с. 92]. У німецькій мові вищенаведені засоби виражають різні ступені анонімізації та узагальнення, які обґрунтовані вимогами стилю.

Таким чином, можемо констатувати, що у текстах фахової комунікації чітко простежується тенденція до ско­рочення речення, що досягається частим використанням прийменникових конструкцій, дієприкметникових та дієприслівникових зворотів, до анонімізації та узагальнення фахового повідомлення, шляхом використання па­сиву в реченнях та третьої особи. Домінантну роль у досліджених фахових текстах економіки відіграють прості поширені речення, оскільки вони задовольняють потреби фахової комунікації, підвищують інформаційну на­сиченість та адекватно виражають логічність судження. Речення середньої довжини дозволяють читачу їх добре запам'ятовувати і тому переважають у науково-популярних текстах та в економічних звітах. Засобами зв'язності між реченнями у досліджених німецьких фахових текстах економіки виступають займенники, сполучники, по­втори, та слова-замісники. Типовими засобами компресії фахових текстів економіки є редукція підрядних речень, родовий відмінок, прийменникові групи, означення та перерахування.

Література:

1. Citkina F. Terminology and Terminology Science in Ukraine / Citkina F. // Terminology Science and Research. Journal of the international Institute for Terminology Research (ITTF). - 1991. Vol. 2, № 2. - Р. 38-45.

2. Fluck H. Fachsprachen. - Tubingen und Basel : A. Francke Verlag, 1996. - 204 S.

3. Hoffmann L. Fachwissen und Fachkommunikation. Zur Dialektik von Systematik und Lineratat in den Fachsprachen / Hoffmann L. - Tubingen : Gunter Narr- Verlag, 1993. - Band 2. - S. 614

4. Hoffmann L. Kommunikationsmittel Fachsprache / Hoffmann L. - 2 Auflage. - Tubingen : Gunter Narr-Verlag, 1985.

- S. 85.

5. Hoffmann L. Syntaktische und morphologische Eigenschaften von Fachsprachen / Hoffmann L. // Fachsprachen. Ein internationales Handbuch zur Fachsprachenforschung und Terminologiewissenschaft. - Berlin : Der Tagesspiegel gmbh, 1998. - S. 416-427.

6. Kappler A. , Reichart S. Tatsachen Uber Deutschland. - Frankfurt am Main : Societat-Verlag, 2008. - 194 S.

7. Roelcke T. : Fachsprachen. - Berlin : Erich Schmidt Verlag, 2005. - 323 S.

8. Баженова Е. А. Научный текст в аспекте политтекстуальности / Е. А. Баженова. - Пермь: Изд-во Пермского ун-та, 2001. - 270 с.

9. Борисова Л. И. О контекстной семантике общенаучного текста / Л. И. Борисова. // Семантика текста и проблемы перевода. - М. : "Правда", 1984. - С. 31-41.

10. Головин Б. Н. Термин и слово / Б. Н. Головин. - Горький, 1980. - 156 с. : ВПЦ "Київський університет", 2007.

- Випуск 22. Частина 2 - С. 102-108.

11. Кияк Т. Р., Науменко А. М., Огуй О. Д. Теорія і практика перекладу (німецька мова). - Вінниця : Нова книга, 2006. - 592 с.

12. Михайлов Л. М., Вебер Г., Вебер Ф. Деловой немецкий язык : бизнес, маркетинг, менеджмент : учеб. пособие для вузов. - 2-е изд., испр. - М. : Астрель : АТС, 2006. - 302 с.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 


Похожие статьи

П В Білоус, Г М Вокальчук - Наукові записки серія філологічна випуск 26