П В Білоус, Г М Вокальчук - Наукові записки серія філологічна випуск 26 - страница 39

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 

become, without warning, victims of silent heart disease....... Congenital cardiovascular disease is the leading cause

of non-traumatic sudden athletic death. В даному випадку, наявність в попередній частині тексту кореферентного прийменникового релятивного словосполучення death in young athletes дозволяє визначити прикметник в при­кметниковому словосполученні athletic death як суб'єктний актант ситуації. Для порівняння наведемо речення з того ж тексту: No abnormalities were uncovered that precluded athletic participation, в якому прикметник словоспо­лучення з аналогічною структурою на основі контекстуального аналізу визначається як семантичний об'єкт, а несуб'єкт. Однак, реляційні прикметникові словосполучення вживаються і з конкретним референтним значенням, напр.: The last papal visit to Ireland in 1979 saw more than a million people from all over Ireland gather in Dublin's Phoenix Park to hear the papal Mass.Суб'єктне значення прикметника релятивного словосполучення в прикладі The Democratic report says Mr. Burke, who has resigned, told committee staff members that Patrick Cunningham, who was the criminal division chief in his office, had "adamantly denied that gun-walking occurred in Operation Fast and Furious." виводиться іззаголовка статті Report by Bouse Democrats Absolves Administration in Gun Trafficking Case, в якому міститься більш еспліцитна прийменникова фраза.

Композиційна функція аналізованих реляційних фраз забезпечує розподіл інформації між різними фрагмен­тами газетних повідомлень: заголовками, інтродуктивними й основними блоками. В заголовках, зазвичай вжи­ваються більш експліцитні словосполучення, в інтродуктивних і основних блоках - відповідно менш і ще менш експліцитні. Так, прийменниковій релятивній фразі в заголовку A Good Deed by DeSean Jackson відповідає гене-тивна конструкція у вступному блоці I caught up to Jackson's good deed on JeffPearlman's blog. А прийменниковій фразі в заголовку Shameful attempt by Blagojevich attorneys to get new trial в основному блоці відповідає релятив­на конструкція з іменником в називному відмінку A Daily Berald editorial expresses the hope that the ridiculous Blagojevich attempt for a new trial will not deter the forewoman of his jury from sharing her newfound "voice" in the community. І, навпаки, вживання у заголовку більш імпліцитного словосполучення є прагматично вмотивованим. Представлення у газетному заголовку референта як відомого читачеві за допомогою імпліцитного словосполу­чення є способом здійснення комунікативної стратегії привертання уваги адресата та вияву солідарності з адре­сатом, що реалізується через тактику залучення читача до співпраці. В наступному прикладі імпліцитній реля­тивній фразі з іменником в загальному відмінку в заголовку James Joyce children's story The Cats of Copenhagen gets first publication, що подає інформацію як відому читачеві відповідає прийменникова конструкція у вступному блоці A children's story by James Joyce has been published for the first time ever by a small press in Ireland та гене-тивна конструкція в основному блоці: Joyce's The Cats of Copenhagen is a "younger twin sister" to his published children's story The Cat and the Devil, which told of how the devil built a bridge over a French river in one night.

Таким чином, вибір того чи іншого реляційного словосполучення із значенням "суб'єкт та його дія" при створенні дискурсу - це креативний процес, що ніколи не носить випадковий характер і завжди є прагматично вмотивованим. Подальше вивчення комунікативних властивостей реляційних конструкцій передбачає виявлення змін у їхній структурі в різних видах сучасного англомовного дискурсу.

Література:

1. Богданов В. В. Семантико-синтаксическая организация предложения. - М. : Просвещение, 1977. - 204 с.

2. Карцевский С. Об асимметричном дуализме лингвистического знака / С. О. Карцевский // В. А. Звегинцев (сост.). История языкознания XIX-XX веков в очерках и извлечениях. Ч. II. - М. : Просвещение, 1965. - С. 85-90.

3. Кобозева И. М. Лингвистическая семантика. - М. : Эдиториал УРСС, 2000. - 352 с.

4. Halliday, M. A. K. and Martin, J. R. Writing Science : Literary and Discursive Power. London and Washington, D.C. : The Falmer Press, 1992.

УДК 821.111.0:811.11138

Кузнецов М. І.,

Українська академія друкарства, м. Львів

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ МОВНОЇ СТИЛІСТИКИ ОПОВІДАННЯ Ч. ДІККЕНСА "РІЗДВЯНА ПІСНЯ"

Стаття присвячена структурним та лінгвістичним особливостям оповідання Ч. Діккенса "A Christmas Carol". Детально аналізуються описові дискурси, опозиція понять "good&evil"реалізує концепт оповідання, від­мічені також традиції цього жанру в літературі.

Ключові слова: різдвяні оповідання, привид, концепт, алюзія, традиція, парабола.

Статья посвящена структурным и лингвистическим особенностям рассказа Ч. Диккенса "A Christmas Carol". Детально анализируются описательные дискурсы, оппозиция понятий "good & evil"реализует концепт рассказа, отмечены также традиции этого жанра в литературе. Рассказ рекомендуется для аналитического чтения изучающим английский язык.

Ключевые слова: рождественские рассказы, привидение, концепт, аллюзия, традиция, парабола.

The article deals with structural and linguostylistic peculiarities of the story "A Christmas Carol" by Ch. Dckens. The attention is payed to the stylistic functioning of descriptive discourses; the opposiotion of good & evil is concidered conceptual in the story. Genre traditions of Christmas stories attached upon. The analytical reading of the story is reccomended for English learners.

Key words: Christmas stories, ghost, concept, description, allusion, tradition, parabel.

В 2012 році виповнюється 200 років з дня народження Чарльза Діккенса, всесвітньовідомого англійського письменника, автора таких найбільш популярних творів, як "Domby and Son", "David Copperfield", "The Pickwick Papers", "Oliver Twist" та ін. Великим успіхом користувалися його "Christmas Stories", проте найбільшої популяр­ності отримує оповідання "A Christmas Carol". Невелике за об'ємом у порівнянні з іншими творами Ч.Діккенса воно стає у свідомості англійців улюбленою книгою з дитинства і одним із значущих творів його життя, тому що, як кажуть англійці, Діккенс "укоренив" Різдво у їхній національний характер; оповідання з інтересом читається впродовж півтора століть.

"A Christmas Carol" - це розповідь про старого скупого Ебенезера Скруджа, який присвятив своє життя нако­пиченню грошей. Scrooge - це "скнара" англійською; він зневажає усіх і все, крім грошей: сім'ю, дружбу, кохання, навіть Різдвяні свята. Він лає свого відданого помічника і життєрадісного племінника за їхнє бажання відзначити Різдво і нагадує Гобсека (фр.) і Плюшкіна (рос.)

Але раптом у одну Різдвяну ніч Скрудж бачить привида. Це його померлий партнер Марлі. Він хоче допомогти Скруджу у потойбічному світі не розплачуватися за свої гріхи. Марлі розповідає Скруджу, що до нього прийдуть три духи (ghost, spirit, phantom, vision, apparition, spectre - синоніми до поняття "дух, привид", які вживає автор).

Це привиди Різдва - Минулого, Теперішнього й Майбутнього, які поведуть Скруджа у неймовірну подорож у часі. Протягом однієї ночі він побачить свої минулі вчинки, зустрінеться з друзями дитинства, першим коханням, важко хворими родичами і знайомими, яким він свого часу не допоміг або зрадив, був до них жорстоким. Числен­ні зустрічі, факти, несподівані випадки врешті пом'якшують нечуле серце скнари та його душу, перетворюють Скруджа у щедру і добру людину завдяки Духу Різдва.

"A Christmas Carol" написана цікаво, мовна стилістика рясніє зображувальними засобами, такими як епіте­ти, метафори, порівняння, численними лексичними та синтаксичними повторами, паралелізмами, антитезами, однорідними перерахуваннями мовних одиниць, синонімами. Фактично, ця маленька повість може слугувати як яскрава ілюстрація майже всіх лінгвостилістичних засобів, які легко сприймаються навіть при читанні вголос. Дослідження провадиться з широких філологічних позицій, бо враховуються як літературознавчий, так і мовнос­тилістичний підходи до аналізу тексту [6: 278].

У Різдвяному оповіданні автор поєднує реальне і фантастичне і показує життя Скруджа від минулого дитин­ства до удаваного прийдешнього. Витвір фантазії - це, наприклад, перетворення дверного молотка і кахлін гол­ландської пічки зі сценами Святого Письма в обличчя Марлі. Реальне - це сучасні Скруджу факти з його власного життя - жадібність, скнарість і хвороблива пристрасть - гроші, які витиснули все людяне з його душі. І крім того, це зображення соціального життя в країні, контрасти бідності і багатства, а також зарисовки країнознавчого ха­рактеру, показ побуту, звичок, традицій святкування Різдва та ін. Особливо вражають описи портретів основних персонажів оповідання.

Портрет - в літературному розумінні - це зображення зовнішності героя, його обличчя, одягу, поведінки, які допомагають автору розкрити внутрішній світ, характер і вчинки людини. [5: 275]

Портрет Скруджа - це одна з яскравих стилістичних знахідок Ч. Діккенса. Проілюструємо перше знайомство читача з характером і зовнішністю Скруджа: "20h! but he was a tight-fisted hand at the grindstone. Scrooge! A squeezing, wrenching, grasping, scraping clutching, covetous old sinner! Bard and sharp asflint, from which no steel had ever struck out generous fire, secret, and self-contained, and solitary as an oyster. The cold within him froze his old features, nipped his pointed nose, shriveled his cheek, stiffened his gait, made his eyes red, his thin lips blue, and spoke out shrewdly in his grating voice. A frosty rime was on his head, and on his eyebrows, and his wiry chin. Be carried his own low temperature always about with him; he iced his office in the dog-days; and didn t thaw it one degree at Christmas." [7, с. 14-15].

Як бачимо, опис скнари Скруджа - це стилістична конвергенція метафор, порівнянь, контекстуальних синоні­мів, контрастів, аналогій та ін., які малюють портрет і створюють його образ. Яскрава також аналогія зовнішності

© Кузнєцов М. І., 2012

Скруджа з холоднечею і похмурою зимовою стужею, що подібні за своєю природою: це тільки підкреслює зна­чущість різдвяного чудотворного перетворення людини у майбутньому. Наприклад: "Be dressed himself "all in his best" and at last got out in the streets... Scrooge regarded every one with a delight smile. Be looked so irresistibly pleasant, ... that three or four good-humored fellows said, "Good morning, sir! A merry Christmas to you!" And Scrooge said often afterward, that of all the blithe sounds he had ever heard, those were the blithest in his ears. ...Be had never dreamed that any walk ... could give him so much happiness. ... he turned his steps toward his nephew's house" [7, с. 210-211].

Завдяки опозиції текстів цих описів і численних лексичних антонімів в них душевна трансформація скнари просто вражає. І це після того, як Скрудж відмовився пожертвувати для бідних і знедолених, відігнав від дверей юнака, бажаючого прославити Різдво, відмовився від запрошення на Святвечір до племінника, не дозволяв своє­му клеркові підкинути ще одного вуглика в камін. І таких фактів в житті скнари було дуже багато.

Вражають також описи життя бідних, їхнього зовнішнього вигляду, злиднів. Жахливим є опис двох нещасних дітей, хлопчика і дівчинки, до краю виснажених. Це були не діти, а якісь створіння: худі, мертвенно-бліді, у лах­мітті, дивились спідлоба, як вовченята, і водночас принизливо-покірні. Скрудж зробив натяк, що, може, це діти Марлі ... Мабуть, натяк влучив у ціль, бо Марлі не мав серця; його не було видно через прозоре тіло привида, а як компаньйон Марлі був такий же твердий і немилосердний як Скрудж. Такі натяки зустрічаються на протязі всього тексту. Страждання Марлі після смерті спонукають його якимось чином спасти Скруджа.

З точки зору композиційно-мовленнєвих форм (КМФ) в прозовому тексті розрізняють оповідь, опис, роздум. В статті розглянуті тільки описові контексти, як найбільш типові для "A Christmas Carol": портрети персонажів, описи погоди, оселі, святкування Різдва, тощо.

Опис лондонської погоди виконують як функції реальності, так і підтексту. Процитуємо декілька речень з пер­шого розділу: "It was cold, bleak, bitingweather, foggywithal. The fog came pouring in at every chink and keyhole, and was so dense without, that... the houses opposite were mere phantoms." [7: 16]; "Meanwhile the fog and darkness thickened... Foggier yet, and colder! Piercing, searching, biting cold... The fog and frost so hung about the black old getaway of the house that it seemed as if the Genius of the Weather sat in the mournful meditation on the threshold" [7, с. 29].

У другому і третьому розділах продовжується опис проймаючої холодної погоди, хоча вже не такої нестерп­ної і з надією на пом'якшення. Наприклад, "The sky was gloomy, and the shortest streets were choked up with a dingy mist, half thawed, half frozen, whose heavier partickles descended in a shower of sooty atoms, as if all the chimneys in Great Britain had, by one consent, caught fire... There was nothing very cheerful in the climate or in the town, and yet there was an air of cheerfulness ..." [7, с. 115].

Паралельно йде зображення пом'якшення душі і серця Скруджа. Показовим є останній опис, де сонячна по­года і мороз тільки підбадьорюють людей, а з ним і Скруджа: "Running to the window, he opened it, and put out his head. No fog, no mist; clear, bright, jovial, stirring cold; cold piping for the blood to dance to; golden sunlight, heavenly sky; sweet fresh air, merry bells. Oh, glorious! Glorious!" [7, с. 202].

Цей опис символічно пов'язаний з переродженням характеру Скруджа, його ставлення до людей, намагання бути добрим, щедрим. Погода на вулиці, в помешканні і офісі стає теплішою, бо йде процес зміни внутрішньої природи Скруджа, що переконливо відображено в описах зміни його зовнішності й відчуттів, бо він не хотів спо­кутувати за свої гріхи.

Ще один опис в "Різдвяній пісні" є текстоутворюючим. Це зображення святкування Різдва: підготовка, про­ведення Святвечора, традиційні страви, обряди, декорації оселі, веселощі та інше. Крім лінгвістичного, це дуже цінний країнознавчий матеріал. Наведемо деякі приклади.

Дух Різдва у свій другий прихід зі смолоскипом освітив прибрану до свята колишню кімнату Скруджа: "It was his own room. . But it had undergone a surprising transformation. The wall and ceiling were so hung with living green that it looked a perfect grove; from every part of which bright, gleaming berries glistened. The crisp leaves of holly, mistletoe, and ivy reflected back the light, as if so many little mirrors had been scattered there, and such a mighty blaze went roaring up the chimney..." [7, с. 105]

Опис передсвяткової кімнати вражає своєю живою природою: зеленими рослинами, свіжими листочками го­стролисту, омели, плющу, яскравим полум'ям в каміні. Це все не йде в порівняння з описами холодних, темних, вологих кімнат і офісу Скруджа. Яскраво зображені також описи веселощів, ігор, різдвяних щедрівок.

Дуже цікаво читати описи продуктів, їжі, які були в крамницях і щедро заманювали покупців перед Різдвом. Процитуємо тільки деякі описи, бо вони також "щедро розсипані" в тексті: "Beaped up on the floor, to form a kind of throne, were turkeys, geese, game, poultry, brown, great joints of meat, sucking-pigs, long wreaths of sausges, mince-pies, plum-puddings, barrels of oysters, red-hot chestnuts, cherry-cheeked apples, juicy oranges, luscious pears, immense ... cakes, and seething bowls of punch, ... with their delicious steam ..."[7, с. 106]

Але Скруджа важко було спокусити навіть у щедрий вечір, і з вулиці він повертався до своєї холодної вівсян­ки. Треба пам'ятати, що все відбувається в Різдвяну ніч, коли дії можуть чинитися одночасно як в реальному, так і ірреальному світі за задумом багатьох авторів подібних оповідань.

Розгляд КМФ ми обмежуємо тільки аналізом опису як найхарактернішого для структури оповідання.

Як відомо, оповідь - це виклад розвитку подій, пов'язаних з переміщенням особи, зміною її місцезнаходження. Певна річ, що історія Скруджа - це показ його життя в минулому, теперішньому та майбут-ньому, тобто руху в часі і просторі завдяки духу Марлі. Але основна мета цього руху - це опис способу життя персонажу в різні часи в рамках окремої оповіді. Яка стає структурним каркасом окремого дескриптивного дискурсу. І це основна компози­ційна функція оповіді в "A Christmas Carol" як на рівні цілого тексту, так і мікротекстів. Ми користуємось терміном "narrative description", який вживають Th. S. Kane & L. J. Peters у своїй книзі "Writing Prose" [8: 70]. Термін "опові­дальний опис" (переклад наш) означає, що основна функція таких КМФ - це описова дія; зупинка в часі і просторі робиться заради описів погоди, зовнішності і поведінки персонажів, їхніх характерів, традицій Різдва і т.п.

Ч.Діккенса прийнято вважати засновником жанру різдвяного оповідання, в якому визначені основні постулати "різдвяної філософії": цінність людської душі, тема добра і зла, любові до дітей, духовного відродження людини завдяки диву Святвечора. Жанрова специфіка різдвяної пісні - це його соціальна складова. Святкове оповідання, незважаючи на різноманіття історій, завжди легко впізнається. Це оповідання про спасіння доведених до відчаю бідняків, рятування замерзаючих голодних дітей, примирення ворогів, забуття кривди, образи тощо.

Специфіка діккенсівської традиції завжди потребує утвердження справедливості і щасливого фіналу, навіть якщо він і неправдоподібний, але ж це Різдвяне чудо. Про це писав М. С. Лєсков (1831 - 1895), який розмірковував про теорію жанру святкових оповідань: "От святочного рассказа непременно требуется, чтобы он был приурочен к событиям Святочного вечера - от Рождества до Крещенья, чтобы он был сколько-нибудь фантастичен, имел какую-нибудь мораль, ... и, наконец, чтобы он оканчивался непременно весело." Таке висловлювання письмен­ника можна вважати, на нашу думку, лаконічним, але ємким визначенням різдвяного оповідання як жанру і типу тексту, традиції якого продовжуються і залишаються популярними.

Недарма М.С.Лєскова називають "російським Діккенсом". Так, в оповіданні "Жемчужное ожерелье" скнара і лихвар раптом перетворюється в щедрого дарителя. Традиції різдвяного оповідання продовжуються і залишають­ся популярними в наш час.

Оповідання "A Christmas Carol", здається, наділене ознаками притчі. Літературознавча термінологія відмічає, що притча в сучасній європейській літературі - це засіб вираження морально-філософських суджень письменни­ка. В основі притч можуть знаходитися і принцип параболи: автор відходить від сучасного світу, а потім знову, як по параболі, повертається до нього і надає йому свого осмислення й оцінку. Це можуть бути факти з життя окремої людини, особливості її психології, характеру, зумовлених, до певної міри, соціальними умовами, проти­річчями і авторським відношенням до них [5, с. 275]. Для такого твору характерні експресивність і емоціональ­ність оповідання завдяки загостренню основної ідеї. Як показав аналіз, ці риси притаманні також і "Різдвяному оповіданню" Ч.Діккенса. Можна додати, що у всіх перетвореннях в Різдвяну ніч автори зображують реальний та нереальний світ, за своїм творчим задумом, змальовують фантастичний простір і неможливі в реальному дії, вчинки, зміни. Взяти, наприклад, "Ночь перед Рождеством" М.Гоголя. Різдвяні оповідання заслуговують дослі­дження як жанру і типу тексту.

Про художні особливості, мову та стиль творів Ч.Діккенса, включаючи й оповідання "A Christmas Carol", на­писані сотні статей, дисертацій, монографій.

Нашою метою було підкреслити найбільш типові риси мовної стилістики оповідання, які характерні для про­зових творів письменника як малих, так і об'ємних форм на матеріалі саме цього твору, в якому стисло, як у nutshell (анг.), сконцентровані ці особливості. Аналізу підлягають як композиційно-мовленнєві форми (КМФ), так і сугубо лінгвостилістичні засоби.

Оповідання "Різдвяна пісня" цікаве своїми лінгвостилістичними засобами на всіх рівнях. Розглянемо типові з них. По-перше, повтори, які були предметом аналізу багатьох дослідників. Крім назв конкретних речей і дій, в тексті повторюються слова з абстрактним або оцінювальним значенням. Наприклад: "There are many things from which I might have derived good by which I have not profited ... Christmas among the rest. But I am sure I have always thought of Christmas-time . as a good time; a kind, forgiving, charitable, pleasant time; the only time I know of, . I believe that it has done me good, and will do the good; and I say, God bless it!" [7, с. 20].

Племінник Скруджа вважає Різдво найкращим часом кожного року - часом радощів, милосердя, всепрощен­ня. Це час добра! Але Скрудж вважає по-своєму: "Merry Christmas! Out upon merry Christmas! What's Christmas - time to you but a time for paying bills without money; a time for balancing your books ..." [7, с. 19].

Для скнари це час оплачувати рахунки, старішати і не багатішати .

Опозиція смислів на рівні дискурсів - характерна риса структури оповідання, а окремі лінгвостилістичні за­соби якраз і утворюють цей смисл: час добра і час жадібності. Але ця опозиція має більш широкий смисл - це опозиція добра і зла. Поняття добра - це концепт оповідання. Привид ніби прийшов на добро Скруджу, але ідея автора, що добро має назавжди оселитись в душах людей, а Різдво приносило, приносить і буде приносити До­бро. Ця ідея особливо підкреслена в кінцевому, підсумковому абзаці твору: Скрудж стає дуже доброю людиною: "Scrooge was bettert han his word. Be did it all? And infinitely more... Be became as good a master and as good a man as the good old City knew, or any other good old city, town, or borough in the good old world ..." [7, с. 20].

Ключова лексема "good" - це концептуальне поняття як для цих дискурсів, так і для ідеї цілого оповідання.

Розглянемо тільки деякі лінгвостилістичні засоби, які є специфічними для оповідання. Епітети, метафори і порівняння, як правило, пов'язані з поняттями 'cold', 'frost'. Фактично, вони вживаються в описових дискурсах погоди, портретів, кімнат і утворюють зміст мікроконтекстів.

Щоб не перевантажувати статтю прикладами, ми скористуємось тільки тими з них, що наведені вище.

Опис портрета Скруджа - це конвергенція порівнянь, метафор, епітетів за принципом стилістичної градації, щоб уявити холод душі людини за аналогією з холодом зими.

The cold within him froze his old feature, ... he iced his office didn't thaw it in summer. Foggier yet and colder!... The water plug being left in solitude, its overflowing suddenly, and turned to misanthropic ice. [7, с. 28].

Опис зовнішності бідних та їхньої оселі уявити собі тяжко. Проте картина нетрів, де була крамниця лахмітни­ка є показовою, навіть в скорочених деталях: "... they went into the obscure part of thet own ... The ways were foul and narrow, the shops and houses wretched, the people half-naked. Alleys ... like so many cesspools, disorged their offences of smell and dirt, and life upon the struggling streets: and the whole quarter reeked with crime, with filth and misery."[7, с. 170]. В цьому описі спостерігається перерахування деталей, з оцінними епітетами і метафорами, які створюють образ страшних злиднів і бруду.

Ще одна стилістична особливість оповідання - це вживання алюзій. Алюзія - це мовностилістичний засіб, натяк на відомий факт з Біблії, історії, літератури, суспільного життя, тощо. Читач повинен сам здогадатись, відтворити у пам'яті ці явища, щоб зрозуміти суть натяку. Вважається, що цей факт є аналогічним до ситуації, явища або персонажу, які описуються в тексті. Як стилістичний засіб алюзія створює образ, не перевантажуючи оповідь, але збагачуючи її художній зміст.

Біблійні алюзії: ". with eyes turned down, and never raised . to that blessed star which led Wise Men ." (Зоря Віфлеєма, яка весь час вела мудреців до села, де народився Христос.) Робиться натяк на те, що Скрудж ніколи не дивиться на зірку, яка б привела його до оселі бідних, бо він завжди дивиться тільки донизу на свої рахунки й книги [7, с. 15].

Міфологічні алюзії: "Plenty' shorn" у грецькій міфології Амалатея, коза з рогами, змальована як нянька Зевса, яку пізніше він зробив німфою і помістив серед зірок. Один з рогів має силу наповнюватись всім, чого забажаєш. Звідси вираз "a horn of plenty" - ріг достатку, великої кількості - він часто наповнюється фруктами, горіхами, со­лодощами, як прикраса до свята в День подяки (A Thanks giving feast) [7, с.105-106].

Літературні алюзії: "Joe Miller never made such a joke as sending into Bob's will be!" Joe Miller відомий актор і збирач анекдотів у 18 ст. в Англії. Після його смерті у 1739 р. була видана збірка анекдотів і жартів під назвою "Joe Miller's jests". Книга стала дуже популярною, багато разів перевидавалася. Скрудж вважав, що надіслати великого індика анонімно буде більшим жартом, ніж любий з цієї книги [7, с.204].

"The noise in this room was perfectly tumultuous, for there were more children there than Scrooge could count; and unlike the celebrated herd in the poem, they were not forty children conducting themselves - like one, but every child was conducting itself like forty." [7, с. 93] - алюзія у формі хіазму (зворотний паралелізм) - це натяк на поезію В. Вордсворта (W. Wordsworth) "WritteninMarch" ("Написано в березні"), де є рядки. Що сорок корівок пасуться спокійно, наче одна; а одна дитина поводиться так гучно, ніби їх там було сорок.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 


Похожие статьи

П В Білоус, Г М Вокальчук - Наукові записки серія філологічна випуск 26