П В Білоус, Г М Вокальчук - Наукові записки серія філологічна випуск 26 - страница 40

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 

Історичні та країнознавчі: "If the good Saint Dunstan had but nipped the Evil Spirit nose with a touch of such weather as that..." [7, с. 29] - Св. Дунстан - архієпископ Кентенберійський - вважається покровителем ювелірів, бо в молодості був золотих справ майстром. Існує легенда, що одного разу він ухопив чорта за ніс розжареними щипцями і не відпускав до тих пір, поки чорт не пообіцяв, що не буде більше спокушати його.

"...innumerable people... carrying their Christmas dinners to the baker's shops." [7, с. 115] - До 80-х років ХІХ ст. серед бідних людей була звичка нести святкові страви до пекарень, де їх готували за невелику плату, бо вдома таких печей не було.

Це тільки деякі алюзії, які вживає Діккенс в "A Chtistmas Carol", які вимагають пояснення. Хоч ми знову повторюємо, що "Різдвяна колядка" Ч.Діккенса - це чудовий матеріал як для навчання мови, так і для Home & Pleasure Reading. Колоритні описи різних ситуацій, портретів, одягу, погоди, традицій просто заворожують чи­тача, сприяють вивченню англійської мови, накопиченню країнознавчої інформації, виконуючи також освітню і просвітницьку функцію.

Література:

1. Диккенс Ч. Рождественские повести. Перевод с анг. Т. Озерской. / Собрание сочинений в 30 томах. - Том 12.

- М. : Госиздат. ХЛ, 1959. - С.7-100.

2. Діккенз Ч. Різдвяна історія. Переклад з анг. І. Андрусяка. - Львів: Видавництво Старого Лева, 2011. - 159 с.

3. Діккенз Ч. Різдвяна пісня в прозі (оповідання). Переклад І. Андрусяка. // http://beta.ukrcenter.com/26488/Різд-вяна_пісня_в_прозі_або_Різдвяне_оповідання_з_привидами_Чарлз_Діккенс

4. Праздничный жанр - Святочные рассказы. // http://www.today.ru/text/158221.html

5. Словарь литературоведческих терминов. Под ред. Л. И.Тимофеева, С. В. Тураева. - М. : Просвещенье, 1974.

- 509 с.

6. Чичерин А.В. Ритм образа, стилистические проблемы / А. В.Чичерин. - М. : Сов. Списатель, 1973. - 278 с.

7. Dickens Ch. A Christmas Story. - N.Y. : Pocket Books Printing by Simon and Schuster, 1963. - 224 р.

8. Kane Thomas S. Writing Prose / Kane Thomas S. & Leonard J.Peters. - Oxford : OUP, 1964.

9. Kuznyetsova L.A. Analysing Structural Varieties of English Prose. - Khust, 2010. - 89 p.

10. Oxford Advanced Learner's Dictionary. / Complied by A. Hornby. - Oxford : OUP, 1994.

УДК 811.112.2'24

Лазебна О. А.,

Національний технічний університет України "КПІ", м. Київ

ДО ПИТАННЯ ПРО ЕМОЦІЙНУ ОЦІННІСТЬ МЕТАФОРИЧНИХ СЛІВ В СУЧАСНІЙ ХУДОЖНІЙ ПРОЗІ (на матеріалі німецької мови та австрійського національного варіанту німецької мови)

У статті порушується питання взаємовідношення метафоричних та аксіологічних концептів, детально аналізують­ся та розглядаються метафори як засоби вираження оцінки в німецькій мові та австрійському варіантів німецької мови. Ключові слова: оцінка, оцінна метафора, оцінна категорія, метафора, засіб вираження оцінки.

В статье затрагиваются вопросы взаимоотношений метафорических и аксиологических концептов, подроб­но анализируются и рассматриваются метафоры как средства выражения оценки в немецком языке и австрий­ском варианте немецкого языка.

Ключевые слова: оценка, оценочная метафора,оценочная категория, метафора, средство выражения оценки.

It is common knowledge that evaluating metaphors are grounded in cultural and language spaces. The article analyses the role of evaluative metaphor as a component of literary text in German and Austrian languages.

Keywords: evaluation, evaluating metaphor, evaluating category, metaphor, mean of expression of evaluation.

Актуальність порушеної теми визначається важливістю для сучасної лінгвістики системного знання про засоби вираження оцінної лексики, розуміння ролі оцінних категорій, уявлення про зв'язок оцінної метафоричної номінації з діяльністю людини, необхідністю подальшого вивчення процесу комунікації', важливим компонентом якої є оцінка.

В статті вперше здійснена спроба комплексного порівняльного аналізу частотності вживання оцінної метафо­рики в бестселлерах сучасних німецьких письменників (Ульріке Дрезнер "Прихильність", Зігфрід Ленц "Хвили­на мовчання", Шарлотте Лінк "Чужий гість") та у романах сучасних австрійських авторів (Томас Главінік "Життя бажань", Арно Гайгер "У нас все добре"); запропоновано узагальнену модель аналізу оцінних метафор, на основі якої була зроблена їх класифікація. Матеріалом дослідження слугували лінгвістичні одиниці, що містять оцінні метафоричні структури різного об'єму. Дослідження побудоване на основі аналізу 276 текстових прикладів з художніх творів сучасної німецької та австрійської літератури загальним об'ємом1570 сторінок.

Оцінність різних фрагментів світу є однією з найважливіших складових когнітивної діяльності особистості. Людині властиво не просто усвідомлювати реально властиві ознаки, особливості предметів, що її оточують, але й оцінювати ці предмети з певних позицій, з точки зору потреб, прагнень та цілей, визначати переваги та недоліки. "Власне людською категорією" називає оцінку Н.Д. Арутюнова: "Вона задана фізичною та психічною природою людини, її буттям та відчуттям, вона задає її мислення та діяльність, ставлення до інших людей та предметів дій­сності, її сприйняття мистецтва" [2, с. 5].

Оцінка як ціннісний аспект значення наявна в найрізноманітніших мовних вираженнях. Вона може обмежува­тись елементами, меншими, ніж слово, а може характеризувати й групу слів, і ціле висловлювання. Існують цілі пласти лексики, призначені для вираження оцінки[3, с. 27]. Це в першу чергу прикметники й прислівники: Auch sie war an Bord, Stella, lassig und schon safi sie auf der Beckbank [10, с. 44]. Оцінка міститьсяв препозиціональних структурах дієслів та передається через актанти, що каузують радість чи смуток тощо: Der junge Mann, sagte er, scheint ein erfahrener Segler zu sein, er war begeistert von der "Libelle" [11, с. 87].

Вважається, що всі слова, які містять оцінку, можна класифікувати як:

- розумово-цінні, в яких оцінка "йде не від серця, а від розуму";

- емоційно-оцінні, що вказують "на почуття, звичайно пробуджувані предметами, які певним чином оціню­ються суспільством" [4, с. 143, 156-157].

Проте, чітко розмежувати розумово-оцінні й емоційно-оцінні слова досить складно, адже всі слова, що вказу­ють на почуття, викликані тими чи іншими явищами, містять у собі розумову оцінку.

За справедливими твердженнями О.М. Вольф та В.І. Шаховського, в основі емоції лежить оцінка [3, с. 40-42], а кожна емоція людини є результатом певного виду оцінки [6, с. 18].

Існує багато засобів створення емоційно-експресивного забарвлення слів та виразів, але найбільш продуктив­ним вважається асоціативно-образне переосмислення значень, в основі якого лежать тропи, а серед них головна роль належить метафорі як найпростішому по композиції прийому, що безпомилково сприймається реципієнта­ми й підсилює образний сигнал.

У нашій роботі ми дотримуємось точки зору Л.Г. Лузиної, викладеної в "Кратком словаре когнитивных тер­минов", відповідно до якої метафора являє собою "один із способів репрезентації знання в мовній формі, . одну з форм концептуалізації". Креативна сила метафори здатна суміщати несумісне, асоціативно-образно виявля­ти нові якості об'єкта, створювати нові смисли в поняттях, що вербалізуються. Метафора (й інші тропи) вико­ристовується там, де усвідомлюється необхідність вираження прагматично-модального аспекту комунікації, де присутня установка адресанта мовлення на певний ілокутивний ефект. Метафора використовує подобу з метою створення експресивного ефекту, розрахованого більше на оцінку, ніж на образне сприйняття об'єкта, оскільки "традиційно вичленені, експресивно забарвлені значення слів і виразів несуть у собі сигнали, що визначаються у діапазоні схвалення або несхвалення при домінації в ньому суб'єктивно-емотивного спектра" [5, с. 83]. Метафора є не тільки продуктом логічної "операції", а й перш за все необхідним елементом художнього способу мислення. Метафоричний перенос майже завжди супроводжується появою або посиленням емоційно-експресивних елемен-

© Лазебна О. А., 2012тів лексичної одиниці. Семантична двоплановість є неодмінною умовою метафоричної образності слова [2, с. 25].

Художня мова була і залишається тією областю загальнонаціональної мови, в якій стилістичні прийоми, засно­вані на метафоризаїтд, знаходять своє широке та всебічне вираження. Так, авторські індивідуальні композити мета­форичного характеру зустрічаємо майже в однаковій кількості як в німецькій мові, так і в австрійському варіанті німецької мови. Такі номінащї виділяються незвичністю поєднання основ, служать засобами вираження схвалення і/або несхвалення, засобами сатири, іронії, як, наприклад, Fast versohnt knipste er die Lampe am Sofa an, drehte sich zu seinerFrau zuruckunddachte eswieder: "Pferdegesicht" [7, с. 162], Sie hatte eine Tasse Tee vor sich, wahrenddieMenschen rund um sie riesige Eisbomben loffelten. Trotz der Eulensonnenbrille nahm er Mattheit auf ihrem Gesicht wahr [9, с. 127].

При дослідженні метафоричних одиниць в сучасній німецькій та австрійській мовах в плані їх національної своєрідності було прийнято до уваги питання про функції лексико-семантичних груп та їх питому вагу в мові, оскільки вони відрізняються особливою потенційною експресією метафорично перенесених значень.

Домінуюче положення серед метафоричних одиниць, що служать засобами вираження емоційної оцінки, за­ймають класи слів тематичної групи назв тварин (зоосемізми). Одиниці даної лексико-семантичної групи в мета­форично-переносному значенні використовуються в різних мовах для образно-оцінної характеристики людей. Вони створюють певну підсистему, особливе семантичне мікрополе, що входить в загальне поле характеристики людей. Тут в межах метафоричного вживання зустрічаються слова, які відносяться до різних стилістичних плас­тів, за принципом стилістичної опозиції "високе-низьке", що проявляється у взаємодії слів класу "тваринний світ" у функції оцінного "образу" і слів класу "людина". Яскравим прикладом зоонімної метафори з негативно-оцінним значенням слугує речення, дібране з твору німецького письменника Зігфріда Ленца: Sie wufiten sogleich, wann die Bestattung von Frau Petersen stattfinden sollte, sie bewegten sich wackelig, ich konnte mir nicht helfen, doch auf mich machten sie den Eindruck von zwei Pinguinen [10, с. 119].

За Б.В. Томашевським, існують такі різновиди метафор, як класична метафора, метафоричне порівняння та метафоричні епітети. Прикладами класичної метафори просто таки рясніють твори як німецьких, так і австрій­ських письменників: Sie war gespenstisch blass, durchsichtig fast, und hatte eine vollig veranderte Physiognomie [11, с. 66].Оскільки цей приклад є лаконічним, відсутні інтенсифікатори та модифікатори, метафорично трансформо­ване слово gespenstisch вводиться нульовою зв'язкою. Метафоричне порівняння характеризується синтаксичною рухливістю, наявністю інтенсифікаторів, модифікаторів, афективів, компаративної зв'язки на кшталт wie, als, als ob, ahnlich: Du bist kreidebleich im Gesicht, dunn wie ein Zaunpfahl, und du bewegst dich wie in Trance [11, с. 68].

Для вираження оцінного відношення до описуваного автори вдаються до таких різновидів метафори як персо­ніфікації та деперсоніфікації, в основі яких лежить використання таких категоріальних ознак як жива та нежива істоти. Особливу роль при персоніфікації відіграють метафорично вживані дієслова, що виступають у звичній для них функції предиката. В аналізованих творах австрійських письменників у значній кількості зустрічаємо текстові приклади дієслівних метафор, на кшталт, Jonas fischte ein paar Munzen aus der Tasche und legte sie ihm auf die schmierigen Finger [9, с. 60], Manchmal kratzte die Welt an den Augen [7, с. 112], .. .aus den Speerknospen der Buchen schauten Blatter wie blassgrune Schmetterlingsflugel [7, с. 247], Alle dreifiig Meter schwamm eine Gehweginsel im currygelben Schein einer Strafienlampe [7, с. 249].

Автори для вираження категорії оцінки не обмежуються номінаціями тваринного світу, в романах превалю­ють метафоричні одиниці зі світу речей, предметів (тематичні групи): Du bist kreidebleich im Gesicht, dunn wie ein Zaunpfahl, und du bewegst dich wie in Trance [11, с. 68], Belen witzelte immer, sein Gesicht erinnere sie an eine austreibende Kartoffel [9, с. 23].

Дібраний фактичний матеріал засвідчив, що в лексиці сучасної німецької мови кількісно переважають мета­форичні номінації з негативною оцінкою. Домінування негативного спектра у вокабулярі мови має прямо пропо­рційну залежність від співвідношення позитивного та негативного на рівні реальної дійсності, з одного боку, та від співвідношення позитивних та негативних емоцій (емоційних станів) у житті людини - з іншого.

Для стилю художньої літератури австрійської мови, на відміну від стилю художньої прози німецької мови (яка характеризується більшою "розкутістю" у вживанні різкої оцінки), характерний своєрідний "консерватизм", який проявляється у стриманому використанні метафоричних номінацій з негативною оцінкою. Аналіз подібних оцінних номінацій відіграє важливу роль у виявленні диференційних ознак аксіологічних картин світу, адже цін­нісна картина світу, що виражена в оцінних значеннях може бути досліджена лише крізь призму емпіричних та культурних передумов створення метафоричних значень.

Література:

1. Аракелян И. Н. Субстантивные композиты метафорического характера в современном немецком языке : авто­реф. дис. ...канд. філол. наук. - Москва,1977. - 28 с.

2. Арутюнова Н. Д. Аксиология в механизмах жизни и языка // Проблемы структурной лингвистики / Н. Д. Ару­тюнова. - М., 1984. - 127с.

3. Вольф Е. М. Функциональная семантика оценки. - М. : Наука,1985. - 227 с.

4. Петрищева Е. В. Стилистически окрашенная лексика русского языка. - М. : Наука, 1984. - 221 с.

5. Телия В. Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц. - М. : Наука, 1986. - 143с.

6. Шаховский В. И. Категоризация эмоций в лексико-семантической системе языка. - Воронеж:Изд-во Воро-нежск.ун-та, 1987. - 192с.

7. Draesner Ulrike. Vorliebe. Roman. - Munchen : Literaturverlag Luchterhand, 2010. - 254 S.

8. Geiger Arno. Es geht uns gut. Roman. - Wien : Carl Hanser Verlag, 2005. - 390 S.

9. Glavinic Thomas. Das Leben der WUnsche. Roman. - Munchen : Carl Hanser Verlag, 2009. - 319 S.

10. Siegfried Lenz. Schweigeminute. 2010. - 128 S.

11. Link Charlotte. Der fremde Gast. Krimi. - Munchen : Goldmann-Verlag, 2005. - 480 S.

Лимаренко О. А.,

ОНУ ім. 1.1. Мечникова, м. Одеса

УДК811.11Г367

ЗВ'ЯЗКОВІ ЗАСОБИ В СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ ЯК ПРЕДИКАТИ ВИЩОГО РІВНЯ АБСТРАКЦІЇ

У статті розглянуто типологічні характеристики контрадикторних релятивів в протиставному паратак­сисі та допустовому гіпотаксисі. Виокремлено їхні структурні та семантичні властивості, здійснено лінгвоког-нітивне моделювання відображуваних ними пропозиційних відношень. Доведено вирішальну значеннєву функцію релятивів в продукуванні контрадикторного висловлення, що дає підстави розглядати їх як предикати вищого рівня абстракції.

Ключові слова: контрадикторний релятив, протиставний паратаксис, допустовий гіпотаксис, предикат-конектор.

В статье рассматриваются типологические характеристики контрадикторных релятивов в противитель­ном паратаксисе и уступительном гипотаксисе. Выявлены их структурные и семантические особенности. Так­же описаны лингвокогнитивные модели, где релятив, как смысловая вершина межпропозициональных отноше­ний, выступает в качестве предиката высшего уровня абстракции.

Ключевые слова: контрадикторный релятив, противительный паратаксис, уступительный гипотаксис, предикат-коннектор.

This article deals with typological characteristics of contradictory connectors in adversative parataxis and concessive hypotaxis. Their structural and semantic features are revealed. Linguacognitive models are also described, where the connector, being the notional centre ofthe contradictory utterance, functions as predicate ofthe highest level ofabstraction.

Key words: contradictory connector, adversative parataxis, concessive hypotaxis, predicate-connector.

Вирішальна роль у продукуванні речень належить синтаксичним зв'язкам. За їхньою допомогою передаються когнітивно типізовані реляції світу, що сприймаються і вербалізуються людиною. Закономірно, що граматична думка наділяє синтаксичний зв'язок статусом структурного центра, вважає його конструктивною вершиною і чи не найголовнішим членом складного речення [20, с. 23]. Л. Теньєр пише: "Синтаксичний зв'язок необхідний для вираження думки. Без нього ми б не могли передати ніякого зв'язного змісту. Саме синтаксичний зв'язок робить речення живим організмом, саме в ньому міститься його життєва сила. " [16, с. 23].

У метамові синтаксису номінантами зв'язку є терміни "сполучник", "сполучникове слово", "сполучниковий прислівник", "скрепа", "релятив", "конектор" та ін., які в одних граматиках використовуються синонімічно, а в інших - ні. У межах цієї роботи будемо розрізняти терміни-гіпероніми і терміни-гіпоніми. Гіперонімічним є релятив, який поєднує сполучники (конектори) і сполучникові слова (скрепи).

Тож, об'єкт дослідження становлять зв'язкові засоби складного речення в сучасній англійській мові, а саме протиставного паратаксису та концесивного гіпотаксису. Обидва типи речень поєднуються за спільністю відо­бражуваного в них відношення протиріччя і складають основний корпус контрадикторних конструкцій. Пред­метом є типологічна характеристика контрадикторних релятивів, що, як структурно-граматичний феномен (морфологія), є класом слів, поєднаних певною значеннєвою спільністю (семантика), функція яких полягає в маркуванні певних відношень між позамовними ситуаціями (синтаксис). Із цього випливає, що для мети і завдань цієї роботи релевантними видаються три таксономічні чинники - структурно-граматичний, лексико-семантич-ний і когнітивно-семантичний.

Проблема структурно-граматичної типології контрадикторних релятивів все ще не знайшла свого оста­точного висвітлення (див. [8, с. 20-27; 21, с. 23-50; 9-10]). У царині протиставного паратаксису та допустового гіпотаксису розрізняються прості, складно-похідні та композитні (складені [2, с. 239]) релятиви.

Серед простих протиставних релятивів виокремлюються такі, що можуть займати або всі три позиції -ініціальну, медіальну, фінальну - разом (instead), або лише ініціальну (again, but, except, still та ін.). Фіксованість початкового положення останніх пояснюється їхньою полісемічністю, а точніше - набуттям іншого лексичного значення при медіальній і / або фінальній позиціях. Пор. : She'd rather die than cause a scene ('надання переваги'); She's been behaving rather strangely ('певною мірою'); We were rather hoping you might do that for us ('невпевне­ність'); It's not cold. Rather, it's very hot indeed ('навпаки') [25, с. 1460].

Допустові релятиви простої структури представлені сполучниками as, despite, though, when, while. За­галом для простих допустових релятивів характерна тільки ініціальна позиція (крім as і though), а ось підрядне речення, що ними вводиться, може займати по відношенню до головної частини праве чи ліве положення (albeit, although, though, when, while) або лише ліве (whereas). Для сполучника as типовим є інвертований порядок слів (Yet, mighty as it was, it didn't seek to conquer /K. Webb/).

Корпус складно-похідних релятивів у сфері контрадикторності складають сполучникові слова actually, anyhow, anyway, however, nevertheless та ін. (для протиставного складносурядного речення - ССР) і сполучники albeit, although, whereas і (w)h-ever (для допустового складнопідрядного речення - СПР). Серед них тільки в ініціальній позиції використовуються actually, albeit, contrariwise, conversely, otherwise і whereas, тільки у фінальній - anyhow і anyway, а meanwhile зустрічається і в тій, і в іншій. Решта може займати будь-яку з трьох можливих позицій.

На відміну від протиставного whereas, який корелює зі структурно-семантичною симетрією між частинами ССР, концесивний сполучник whereas маркує асиметричні відношення. Пор. : Whereas (протиставний) John seems rather stupid, his brother is clever; Whereas (допустовий) the old system had itsflaws, nevertheless it seemedfairer than the poll tax [21, с. 126]. У допустовому значенні цей сполучник використовується вкрай рідко.

© Лимаренко О. А., 2012

Композитні релятиви - зв'язкові засоби, які за функцією є релятивами, а за формою - словосполученнями. Сурядні композити виявляють певного роду вибірковість стосовно позиції в реченні: on the other hand (ініціаль-ність, медіальність), at any rate (ініціальність, фінальність). Один-єдиний сполучник at the same time є винятком із цієї системи, оскільки він може бути як ініціальним, так і медіальним, фінальним. Підрядні релятиви, яким характерна ініціальна позиція, можуть займати відносно головної частини пре-, і постпозицію. До них належать СПР з even if, even though, in spite of (the fact that), irrespective of the fact that, notwithstanding (the fact) that та ін. У постпозиції преферентно використовуються at any rate та in any case, а початкове положення закріплено за ком­позитами for all that та it doesn't matter wh-.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 


Похожие статьи

П В Білоус, Г М Вокальчук - Наукові записки серія філологічна випуск 26