П В Білоус, Г М Вокальчук - Наукові записки серія філологічна випуск 26 - страница 41

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 

Іншою структурною особливістю сурядних релятивів загалом є той факт, що and і but доволі продуктив­но вживаються в парі з actually, again, anyhow, anyway, at the same time, in / by contrast, instead, nevertheless, nonetheless, on the contrary, on the other hand, otherwise, still, yet. У такий спосіб досягається ефект підсилення протиставного смислу (ефект несподіваності, трагічності чи, навпаки, комічності). Сполучники and і but роблять свій внесок у загальний смисл протиставного речення. Так, and привносить значення додатковості інформації, but підсилює значення протиріччя, підкреслює непередбачуваність ситуації, що ним вводиться (Faith had been in the supermarket for fifteen minutes and still hadn't selected a single item /A. Starling/; They were all quite drunk, but still another round of drinks was ordered /B. Emerson/). Сурядний yet кваліфікують як сполучниковий прислівник, здатний використовуватися як автономно, так і в парі з and і but [4, с. 16; 6, с. 19]. Однак більшістю граматистів він вважається сурядним релятивом, якщо його використано без інших зв'язкових засобів, і прислівником тільки у сполученні з and чи but, пор. : The path was dark, yet I slowly found my way (сполучник), Every week she gets worse, and yet it could go on for years (прислівник) [25, с. 2043].

Підрядні релятиви можуть корелювати з протиставними в головній частині, підкреслюючи логічну невідпо­відність між суб'юнктами СПР [15, с. 216; 21, с. 126]. Такими підсилювальними модифікаторами є сполучникові прислівники however, neverthless, nonetheless, stil і yet:Be'd become seeped in ill-will and deceit, and though he hid this from the other members of his family, it affected them nonetheless /R. Borovsky/.

Лексико-семантичні групи контрадикторних релятивів виокремлюються на підставі того факту, що вони становлять собою гомогенний корпус службових слів, поєднаних певною значеннєвою спільністю, у межах яко­го існують гетерогенні групи і підгрупи. Зокрема, можна говорити про групу протиставних і групу допустових релятивів. До першої належать такі підгрупи, як власне-протиставна, компенсаційна, лімітативна, зіставна і ко­рективна, а до другої - власне-, умовно- і узагальнено-допустова.

Власне-протиставні релятиви (адв) науковці кваліфікують як такі, що відбивають відношення "логічної невідповідності" [1, с. 62; 7, с. 52], "протиставної допустовості" [6, с. 9; 8, с. 170; 13, с. 20-21; 24, с. 652], "ошу­каного очікування" або "ненормального наслідку" [17, с. 23]. Ці відношення конституюються диференційними nevertheless, nonetheless і аморфними1 but1, actually, again, anyhow, anyway, at the same time, however, instead, still, yet (I was there, but I don't have any memory of it /Ch. Eagle/). Найбільш продуктивним є стилістично нейтральний сполучник but у своєму першому лексикографічно зафіксованому значенні (but,: 'всупереч очікуванню' [22, с. 231]). За ним у плані частотності слідують still, yet, however та instead.

Компенсаційно-протиставні релятиви (комп) відбивають "протиставлення з додатковим відтінком відшко­дування" [12, с. 12], "відшкодувальне протиставлення" [8, с. 124] або "протилежну оцінку двох наслідків" [17, с. 34]. Ці відношення конституюються аморфними релятивамш)ш2, atthesametime, however, on the other hand, still, yet (Macey was much shorter and rounder, yet far more erect and purposeful /A. Starling/), Серед них найбільш частотним є but у другій лексико-семантичній іпостасі (but2: 'вводить додаткову інформацію до попередньої, при­чому обидва твердження є правдивими' [25, с. 173]). Попри те, що спеціалізованим релятивом у цьому значенні є диференційний but then, для вираження компенсаторики він використовується рідко [13, с. 21].

Лімітативно-протиставні релятиви (ліміт) визначають як "протиставно-обмежувальні", "протиставно-виключні" [6, с. 13; 8, с. 216]. Їхній корпус утоворюється диференційними only і except, а також аморфними however, still, yet і but3 (but у третьому лексикографічно фіксованому значенні: 'пояснює, чому не сталося попе­реднє твердження' [25, с. 173]). Аморфні релятиви only і except є взаємозамінюваними (пор. : I would have gone, only / except I was too busy [23, с. 1321]).

Зіставно-протиставнірелятиви (контр) маркують відношення "породжуваного контрасту" [18, с. 168]. До них належать диференційні by / in contrast, whereas і аморфні and, again, at the same time, by / in comparison, contrariwise, conversely, meanwhile, on the other hand, or else, otherwise, while, whilst,but4 (but у значенні: 'навпа-ки'[22, с. 231]). Сполучники but4 і andможуть взаємно замінювати один одного, хоча й не завжди (Be looked uncomfortable in his jeans, but/and his companion looked at home in his /J. Konrath/). Зокрема, на відміну від but4, and не є продуктивним у царині зіставності. О.А. Горбачева пише, що контраст у значеннєвій палітрі and посідає лише четверте місце після копулятивності, каузальності, темпоральності [6, с. 20].

Корективно-протиставні релятиви (корект) визнаються лише окремими фахівцями [8, 380],тоді як біль­шість вважає їх різновидом зіставних (напр., [13, с. 22]). Однак зіставними вони не є, бо маркують не контраст, а корекцію, тобто ті мікроситуації, де має місце хибність однієї (заперечення) і протиставлення їй істинності іншої (ствердження): John didn't buy the bike, but he borrowed it [24, с. 655]. До таких релятивів належать диференційний on the contrary і аморфні actually, instead (of), rather (than), but5 (у значенні 'істинність другого та хибність першого твердження' [25, с. 173]). І хоча в цій групі наявна найменша кількість конекторів, всі вони вирізняються високою продуктивністю свого використання.

1 Під недиференційністю (аморфністю) розуміється високий ступінь узагальнення лексичної семантики релятива, під диференційністю - його вузька лексико-граматична спеціалізація, однозначна кваліфікація ним того чи іншого синтаксичного відношення [3, с. 301; 5, с. 25].

Власне-допустові релятиви (конц) виражаються диференційним despite (the fact that), in spite of (the fact that) і аморфними though, albeit, although, as, even though, for all that, notwithstanding (the fact) that, when, whereas, while. Найуживанішими серед них є стилістично нейтральний though, радше офіційно-діловий, ніж нейтральний although і емфатичний even though [22; 25]. Though, на відміну від аН^ії і although, може виступати і у функції сполучника, і у функції сполучникового прислівника (медіальна або фінальна позиції в реченні). (Bald mountain, though the bush is beginning to creep up on it /Ch. Eagle/; Carter was excited after that visit. Be wouldn't tell me why, though /P. Walker/). СПР цієї групи допускають трансформацію у ССР власне-протиставного типу.

Умовно-допустові релятиви (конд) маніфестуються одним-єдиним релятивом - диференційним композит­ним even if, що, на думку Р. Хадлстон, маркує в підрядній частині реальну ситуацію, всупереч якій має місце якась інша ситуація (I'm going out, even if it rains [23, с. 737]). Цей релятив може вводити й ірреальну ситуацію (Even if Brian had been prepped for this moment, I do not think his reaction would have varied much /D. Sant/). Попри те, що в підрядній частині виражається умова, в СПР у цілому "фіксується закономірне порушення існуючих норм", що дозволяє віднести їх до умовно-допустових конструкцій [19, с. 61].

Узагальнено-допустовірелятиви (генер) відбивають факт узагальненості певної множини стереотипних си­туацій, які не можуть перешкоджати реалізації іншої (вираженої в головному реченні) [11, с. 181]. Вони відтво­рюються диференційним regardless of (the fact that) і аморфними релятивами irrespective of the fact that, it doesn't matter wh-, no matter wh- (We seek a peaceful resolution regardless of what you decide / T. Ruggiero/). Іншою групою релятивів, здатних відтворювати узагальнено-допустові відношення, є конективи whoever, whatever, whenever, wherever, whichever, however, що їх кваліфікують як "підрядні сполучникові слова" або "поєднувальні займенни­ки" [21, с. 115].

Опис когнітивно-семантичних типів контрадикторних релятивів спирається на розуміння того факту, що в синтаксичних студіях вони все частіше розглядаються як складні "міжпропозиційні" предикати, призначені для поєднання простих висловлень у складні [14, с. 40].

Оскільки контрадикторні релятиви відбивають типізовані реляції позамовного світу і водночас маркують певний вид зв'язку між ситуаціями, їх можна вважати особливим типом складних предикатів - "предикатами предикатів" [3, с. 73], а точніше - предикатами-конекторами (ПК). Лексичний корпус цих релятивів, відбиваючи різні типи і класи контрадикторних відношень, дає підстави для виокремлення декількох видів ПК, що їх слід розглядати як складні предикати вищого рівня абстракції.

Узагальнений смисл складного речення конституюється насамперед феноменом "відношення" - характером зв'язку між його структурно-семантичними частинами. За своєю значущістю маркер зв'язку можна порівнювати з присудком і розглядати як значеннєву вершину складного речення. Більшість англійських складних речень можна представити моделями, смисловою вершиною яких є той чи інший ПК, а конструктивними компонентами - ситуації (СИТ).

Враховуючи дві зазначені величини - ПК і СИТ, у царині контрадикторності можна говорити щонайменше про вісім типів бінарно організованих макроситуацій:

1.

СИТАэ

(but1);

2.

СИТАэ

(but2);

3.

СИТАэ

(but3);

4.

СИТАэ

(but4);

5.

СИТАэ

(but5);

6.

СИТАэ

(though);

7.

СИТАэ

(even if);

8.

СИТАэ

(regardless of).

Наприклад, контрадикторне речення The rainspeckledhisg lasses, but he didn't clean the moff /J. Konrath/ може бути представлене у вигляді власне-протиставної моделі СИТА- ПКадв - СИТБ, де лівий кон'юнкт The rainspeckledhisglasses відповідає СИТА, правий he didn't clean th emoff - СИТБ, а предикат - міжпропозиційному ПКадв. На відміну від ПК, пропозиціональні конституенти tospeckle і toclean відповідають предикатам першого рівня абстракції, іменованих пропозиційними предикатами.

Насамкінець зазначимо, що все розмаїття протиставних значень може бути зведено до сурядного сполучника but, здатного маркувати п'ять із восьми макроситуацій. Ця здатність зумовлена логічною основою сполучника. Формальна логіка позиціонує but у сфері кон'юнкції, головним маркером якої є and. Тож не дивно, що окремі лінгвісти тлумачать but у вигляді схеми "and + щось іще" [23, с. 1310] або "and + додаткове протиставне зна­чення" [26, с. 414].

Окрім but, у сфері протиставності використовуються іще 28 релятивів: вісім із них характеризуються як ди-ференційні, десять можуть виражати по 2-3 відтінку протиставності, а решта десять - маніфестувати лише якусь одну із п'яти наявних ЛСГ.

Корпус концесивних релятивів вирізняється дещо меншим набором одиниць (17, а з урахуванням wh-слів - до 23). Дистинктивною ознакою концесивних релятивів ємоносемічність - здатність маркувати одне із виокремле­них допустових відношень.

У цьому зв'язку виникає проблема співвідношення релятивів сурядності та підрядності, оскільки сфера "ком­петенції" кожного з них не завжди чітко окреслена, в результаті чого між ними може виникати семантико-грама-тична конкуренція, а в деяких випадках і взаємозамінюваність, яка проходить майже зі сталою регулярністю (як, наприклад, між but i though).

Таким чином, протиставність і допустовість втілюються у складне речення-біном, що утворюється двома еле­ментарними клаузами, сполученими між собою релятивами. Сукупність останніх являє собою лексико-граматич-нийкорпус службових слів, спеціалізованих на маркуванні контрадикторних відношень. Попри закритість списку цих релятивів, їхній корпус не є гомогенним, бо в ньому наявні одиниці, призначені для координативної та субор-динативної упаковки інформації, у межах яких здійснюється її диференційне чи аморфне кодування.

На рівні глибинної структури речення контрадикторні релятиви побутують як предикати-конектори, призна­чені для логіко-смислового поєднання двох мікроситуацій в макроситуацію за алгоритмом адверсативності, ком-пенсаційності, лімітативності, зіставності, корективності, концесивності, кондиційності та узагальненості.

Перспективним для подальших наукових досліджень виявляються типологічні властивості контрадикторних релятивів у надфразових одиницях в сучасній англійській мові.

Література:

1. Бакалова З. Н. Соотносительность сложносочиненных и сложноподчиненных предложений несоответствия и уступки // Семантика языковых единиц. - М. : Спорт Академ Пресс, 1998. - Т. II. - С. 62-65.

2. Буніятова І. Р. Еволюція гіпотаксису в германських мовах (IV-XIIIct). - К. : Вид. центр КНЛУ, 2003. - 327 с.

3. Вихованець І. Р. Семантико-синтаксична структура речення. - К. : Наукова думка, 1983. - 220 с.

4. Гайломазова Е. С. Союзные конкретизаторы и их текстообразующая функция (на материале русского и ан­глийского языков) : автореф. дис. ... канд. филол. наук. - Ростов-на-Дону, 2007. - 17 с.

5. Гетманская М. Ю. Синтаксический статус союзных слов в современном русском языке : дисс. ... канд. филол. наук. - Ставрополь, 2004. - 257 с.

6. Горбачева О. А. Дифференциация значений полисемантичного союза and: автореф. дис. ... канд. филол. наук.

- М., 2005. - 25 с.

7. Здорикова Ю. Н. Сложносочиненные предложения с союзом но и соотносительные с ними текстовые постро­ения : дисс ... канд. филол. наук. - Иваново : ИвГУ, 1999. - 168 с.

8. Инькова-Манзотти О. Ю. Коннекторы противопоставления во французском и русском языках (сопоставитель­ное исследование). - М. : МГУ им. М. В. Ломоносова, 2001. - 435 с.

9. Корбозерова Н. Н. Грамматика и семантика сложного предложения.

Вопросы становления синтаксиса испанского языка. - К. : Вища школа, 1989. - 112 с.

10. Кострова О. А. Коннекторы как средство квантования и сочленения информации (на материале немецко­го политического дискурса) / О. А. Кострова. - 2006. - Режим доступу : http://olgakostrova.narod.ru/articles/2006/ connectors.pdf.

11. Кузнецова М. С. О возможных критериях дифференциации уступительных высказываний (на материале ан­глийского и русского языков) // Некоторые проблемы германской филологии. - Пятигорск : Изд-во ПГЛУ, 2000. -С. 180-185.

12. Лобанова Н. В. Адверсативные отношения на уровне сложного предложения и сверхфразового единства. Эксплицитные и имплицитные средства их дифференциации : автореф. ... канд. филол. наук. - М., 2005. - 20 с.

13. Панкратова Т. В. Сочинительные союзы "А", "НО" ("AND", "BUT") в русских и английских синонимичных и изоморфных синтаксических конструкциях : автореф. ... канд. филол. наук. - Ростов-на-Дону, 2007. - 23 с.

14. Приходько А. М. Складносурядне речення в сучасній німецькій мові. - Запоріжжя : ЗДУ, 2002. - 292 с.

15. Стегний В. А. Уступительные конструкции в английском языке (некоторые проблемы описания) // Типология уступительных конструкций. - СПб : Наука, 2004. - С. 209-222.

16. Теньер Л. Основы структурного синтаксиса. - М. : Прогресс, 1988. - 656 с.

17. Урысон Е. В. Семантика союза НО: данные языка о деятельностисознания // Вопр. языкознания. - 2006. -№ 5. - С. 22-42.

18. Филатова Е. А. Семантические и конструктивные возможности лексемы а то // Традиционное и новое в рус­ской грамматике. - М. : Индрик, 2001. - С. 167-175.

19. Храковский В. С. Уступительные конструкции: семантика, синтаксис, типология // Типология уступительных конструкций. - СПб :Наука, 2004. - С. 9-91.

20. Черемисина М. И., Колосова Т. А. Очерки по теории сложного предложения. - Новосибирск : Наука, 1987.

- 198 с.

21. Черникова Н. С. Сложноподчиненные предложения, выражающие уступительные отношения (на материале русского и английского языков) : дис ... канд. филол. наук. - Воронеж, 2007. - 168 с.

22. Collins English Dictionary / [ed. S. Anderson et al.]. - Glasgow: Collins, 2006. - 1872 p.

23. Huddleston R. The Cambridge Grammar of the English Language. - Cambridge: Cambridge University Press, 2003.

- 1842 p.

24. Izutsu M.N. Contrast, concessive, and corrective : Toward a comprehensive study of opposition relations // Journal of Pragmatics: An Interdisciplinary Journal of Language Studies. - Amsterdam : Elsevier, 2008. - Vol. 40. - Is. 4. - P. 646-675.

25. Oxford Dictionary of English / [ed. by C. Soanes, A. Stevenson]. - Oxford : Oxford University Press, 2005.- 2088 p.

26. Valee R. Conventional implicature revisited // Journal of Pragmatics : An Interdisciplinary Journal of Language Studies. - Amsterdam : Elsevier, 2008. - Vol. 40. - Is. 3. - P. 407-430.

УДК 811'111

Лужецька О. Б.,

Тернопільський національний економічний університет

СУФІКСАЛЬНІ ДЕРИВАТИ У МІКРОТОПОНІМІЇ БЕРЕЖАНЩИНИ

І ПІДГАЄЧЧИНИ У МЕЖАХ ПРОСТОЇ СТРУКТУРИ

У статті розглядається близько 270 простих (монолексемних) мікротопонімів Бережанщини і Підгаєччини, утворених морфологічним способом креації, зокрема суфіксальні деривати. Спробуємо визначити основні дерива­ційні моделі вище зазначеного мікротопонімікону та встановити продуктивність конкретних структурно-слово­твірних моделей і їх формантів у цьому краї.

Ключові слова: мікротопонім,дериват, спосіб креації.

В статье рассматривается около 270 простых микротопонимов Бережанщины и Подгаеччины, возник­ших морфологическим путем креации, собственно суфиксальные дериваты. Попытаемся определить основные деривационные модели выше упомянутого микротопонимикона, а также установить продуктивность конкретных структурно-словообразовательных моделей и их формантов в этом крае.

Ключевые слова: микротопоним, дериват, способ креации.

The article analyzes nearly 270 simple microtoponyms of Berezhany and Pidhaitsi districts, formed on account of the morphological way of creation, specifically suffixal derivatives. We purpose to defind structural-wordbuilding models of names of local microobjects and to establish productiveness of definite derivative models and their formants in the researched by us region.

The keywords: microtoponym, derivative, a way of creation.

Бережанський та Підгаєцький райони розташовані на заході Тернопільщини, в мальовничій долині річки Зо­лота Липа. Обидва райони є складовою частиною історико-географічного регіону України - Опілля. Мікротопо-німікон цієї, як і багатьох інших територій України досі не лише не досліджений, але й не зібраний у повному обсязі. У той же час цей ономастичний матеріал містить у собі дуже цінні дані з історії та культури народу, однак протягом уже багатьох десятиліть мікротопонімія цього краю зазнала і продовжує зазнавати значних кількісних і якісних втрат.

Досліджуючи анойконіми цієї місцевості у межах простої та складеної форм, вирізняємо прості (монолексем-ні), складні та складені найменування, а такожприйменникові сполуки. Кожен із зазначених варіантів назв має відповідні моделі. До простих ми відносимо однослівні мікротопоніми, які виникли в результаті лексико-семан-тичного, морфолого-синтаксичного та мофологічного способів деривації.

Предметом свого нинішнього дослідження ми обрали прості (монолексемні) мікротопоніми Бережанщини і Підгаєччини, утворені внаслідок морфологічного способу креації, зокрема суфіксальні деривати. Такі наймену­вання мотивуються зазвичай антропонімами, зрідка ойконімами. Миспробуємо проаналізувати близько 270 про­стих мікротопонімів досліджуваної місцевості такого типу, маючи на меті виявити основні дериваційні моделі вище зазначеного мікротопонімікону та встановити продуктивність конкретних структурно-словотвірних моде­лей і їх формантів на цій території.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 


Похожие статьи

П В Білоус, Г М Вокальчук - Наукові записки серія філологічна випуск 26