П В Білоус, Г М Вокальчук - Наукові записки серія філологічна випуск 26 - страница 49

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 

.K

Для поля параметричних прикметників (І.ПЧ.І.1) характерна диспропорційність: прикметники зі значен­ням "малий" ("klein", "gering", "winzig") у 2,35 рази переважають позначення великого розміру (247 та 105 СВ відповідно). Вони сполучаються переважно з назвами живих істот (203 СВ), з яких абсолютну більшість становить Цахес з казки "Klein Zaches genannt Zinnober": "der kleine Wechselbalg", "das kleine Koboldcheri" та ін. Прикметники зі значенням "великий" ("grofi", "riesengrofi", "unendlich", "ungeheuer") позначають у тексті як живих істот (29,5%), неживі матеріальні об'єкти (39%), так і абстрактні поняття: "grofie Genauigkeit", "dasgrofite Erstaunen" (30,5%). Прикметники "hoch" (83 СВ) та "tief" (66 СВ) у половині випадків свого вжитку позначають інтенсивність психічних процесів та станів: "die hochste Wonne", "die tiefsteBetrubnis"- адже настрій романтиків "постійно коливається між захватом та відчаєм, піднесенням та розчаруванням, ентузіазмом та скорботою " [4: 5].

Серед "характеристик локалізації4' другою за частотністю (після десемантизованого "weit") являється лек­сема "inner" (38 СВ), що у 36 випадках функціонує у тексті як метафоричний атрибут ("innere Musik", "innere Kraft", "inneres Erbeberi"). Таким чином, характерна для покоління романтиків, відшліфована у приватному лис­туванні [2: 23] здатність до самоаналізу та увага до найменших порухів душі знайшла вияв у художньому тексті, описуючи внутрішній світ одного з героїв.

Прикметники динамічного переміщення представлені в основному ЛСГ "швидкий"/"раптовий" (10 лексем та 84 СВ), що можна було б очікувати для "романтичної картини безперервно змінюваного світу" [9: 6].

Для прикметників речовини (І.К.І.1) цікавим є використання нетипових для казки "буденних" матеріалів: "eisern", "pergamenten", "glasern", що можна розглядати як один з гофманівських прийомів проникнення буден­но-реального в романтично-ілюзорне [9:32].

Ад'єктивні позначення фізіологічних та конституційних характеристик займають всього 13,9% досліджу­ваного шару антропоцентричної лексики, що дозволяє судити про їх невелику значущість для автора. Серед при­кметників вікових ознак (ІІ.БФ.ІІ.1) домінує "alt" (90 СВ), що переважно (59 СВ) позначає одного з негативних персонажів казки "Золотий горнець" , - стару торговку яблуками. Прикметники зі значенням "молодий" зустрі­чаються рідше (44 СВ) і асоціюються з позитивними характерологічними якостями ("artig", "liebenswurdig") та привабливою зовнішністю ("eine hubsche junge Frau"). ЛСГ зовнішності (ІІ.БФ.ІІІ.2) демонструє домінування позитивних характеристик (133 СВ з 148), які стосуються денотатів як жіночої (64 СВ), так і чоловічої статі (47 СВ). У більшості випадків (32 СВ) денотатом чоловічої статі являється бридкий карлик Циннобер, на якого за­вдяки подарункові феї проектується привабливість наближених в той момент юнаків. Однак, навіть згаданий в іронічному контексті, атрибут "вродливий" , синтагматично пов'язаний з позначенням особи чоловічої статі, вка­зує на важливість зовнішнього вигляду задля успішних соціальних інтеракцій не тільки для жінок, а й для чолові­ків (згадаймо вирішення проблем Фабіана завдяки добре пошитому фракові). У свою чергу, "негарними" висту­пають переважно негативні персонажі: "ein altes hasslichesApfelweib", "ein abscheulichgarstiger Junge"'(Цахес).

134 88 148174

jtmt  \   I   7   6  28 20 Л 21   j 17

31  16 10 35 40

2500

2000

1910

1500

1000

468

500

3 1 7

Рис. 2. Підклас прикметників живих істот

Серед прикметників конституції (ІІ.БФ.ІІІ.1) виділяються групи "стрункий"-"худорлявий" та "деформований"-"потворний". Стрункість властива молодим героїням казок і дає певне уявлення про сучасні автору стандарти жіночої вроди: "er liebt dich ja nicht, unerachtet du blaue Augen hast und einen schlanken Wuchs" [12]. Прикметни­ки зі значенням "худий" (dunn, hager, mager, durr) у Гофмана маркують приналежність до фантастичного світу (відьми, чаклуни), а "потворно-деформованим" ("missgestaltet" etc.) у досліджуваному тексті виступає Цахес, у якого внутрішня недолугість відповідає зовнішній потворності.

Для ЛСГ функціонального стану (ІІ.БФ.ІІ.2) найчастотнішими характеристиками виступають прикметники зі значенням "мертвий" (tot, selig, entseelt, verstorben, verewigt: 23 CB). У 13 випадках дане означення стосується Цахеса; Гофман іронічно використовує лексему "verewigt", що за сферою вжитку належить до високого стилю, для позначення карлика, що втонув у нічному горщику: "In der Tat blieb auch der Verlust unersetzlich; denn niemals fand sich wieder ein Minister, dem der Orden des grungefleckten Tigers mit zwanzig Knopfen so an den Leib gepafit haben sollte, wie dem verewigten unvergefilichen Zinnober" [11].

Характеризуючи представлену в тексті сферу емоцій (ІІ.Х.І.1), не варто обмежуватись тим, що настрій у героїв казок Гофмана переважно піднесений, оскільки прикметників з підгрупи позитивних переважаюча більшість (99 СВ із 176). Дані прикметники функціонують в досліджуваному тексті для позначення як поетичного блаженства ("schaue hinein in die Natur und verstehe alles, was die Blumen...zu mir sprechen, undmich umfangt selige Himmelslust!" [11]), так і дріб'язкових радощів: "wir gehen jetzt alle Tage zu Josephs oder sonst in andere Kneipen, lassen uns das Doppelbier wohlschmecken... singen wie wirkliche Studenten: >gaudeamus igitur< und sind seelenvergnugt." [12]. У той же час при­кметники на позначення суму переважно асоціюються з "вищими сферами" ("trostlose Klage der Natur") і описуються автором з повагою. Щоб належно зрозуміти зміст поля емоцій, слід повернутись до параметричних прикметників; чергування у тексті "hoch" та "tief на позначення інтенсивності почуттів створює враження мінливого емоційного фону, де якщо смуток - то найглибший ("die tiefste Betrubnis"), якщо радість - то найвища ("die hochste Wonne").

У полі вольових якостей (ІІ.Х.ІІ) ЛСГ активної цілеспрямованості репрезентовані за рахунок негативних характеристик (unwillkurlich).

Позитивні складові даної парадигми виглядали б неорганічно на фоні емоційної нестабільності романтичного героя, на відміну від таких якостей як безстрашність/страх (II.X.II.2 - 8 СВ/20 СВ), та рішучість/нерішучість (II.X.II.3 - 19 СВ/1 СВ) - романтичний герой зрештою долає свої страхи.

Інтелектуальна сфера II.X.IH представлена найширше ЛСГ раціонального інтелекту (174 СВ), де здатність до критичної розсудливості подається автором украй іронічно через контекст: "Nun frage ich aber, gnadigster Herr, verlohnt es sich der Muhe, einen gescheuten Akzisetarif zu entwerfen und einzufuhren, wenn es Leute im Staate gibt, die imstande sind, jedem leichtsinnigen Burger unversteuerte Waren in den Schornstein zu werfen, wie sie nur wollen?" [11]. Найчастотніша характеристика даної групи - "toll", якою розсудливі бюргери іменують все незвичне, не­буденне ("so viel Wunderliches, Tolles, der nuchternen Vernunft Widerstrebendes" [11]), або винагороджують зако­ханого поета: "Der Herr ist wohl nicht recht bei Troste!" sagte eine ehrbare Burgersfrau, die ... dem tollen Treiben des Studenten Anselmus zusah." [12].

Поле "фіксовані установки до інших" (II.X.IV.2) займає ІІ. місце за частотою вживання (468 СВ) і представ­лене переважно ЛСГ "характеристик ставлення до інших" (ІІ.Х. IV.2.1), у якій переважають лексеми зі значен­ням "приязний", "прихильний" ("gut", "gnadig","gunstig", "freundlich", "freundschaftlich", "herzlich", "gutmutig" - 173 СВ). Слід зауважити, що перші три з них вживаються майже виключно як частина ввічливого звертання: "mein gunstiger Leser", "gnadigstes Fraulein", "bester Herr Balthasar". Тож мова йде про принаймні частково десемантизований вжиток даних характеристик, а не про вияв щирих почуттів. Лексема "вірний" в досліджува­ному тексті налічує тільки 11 СВ і використовується автором переважно іронічно, в контексті ура-патріотичних розмов та пафосних нісенітниць: "Heil dem Staate, Heil der Welt, wenn hochherzige Junglinge solche Rocke tragen, mit solchen passenden Armeln und Schofien. Bleiben Sie treu, Fabian, bleiben Sie treu solcher Tugend, solchem wackren Sinn, daraus entsprosst wahre Heldengrofie!" [11].

Серед характеристик емоційної незалежності та стійкоїУнестійкої тривожності (ІІ.Х.^.2.6) домінують ЛСГ зі значенням "неврівноважений", "бурхливий" ("wild", "wahnsinnig", "besessen", "wahnwitzig" - 64 СВ), які позначають або неспокійні, екзальтовані стани душі як реакцію на надзвичайні обставини, або ж екстравагантну поведінку людини, яка не стримує своїх почуттів, що знову ж таки не вписується в рамки декларованих суспіль­ством правил. Однак і надміру чутливі натури зазнають критики, а разом з ними і попередні романтичні ідеали: "Uberschwenglichen Dichtern warfreilich noch vieles andere an der hubschen Candida nichtrecht ...Furs erste wollen sie, dafi das Fraulein uber alles, was sie von sich verlauten lassen, in ein somnambules Entzucken gerate, tief seufze, die Augen verdrehe, gelegentlich auch wohl was weniges ohnmachtle oder gar zurzeit erblinde als hochste Stufe der weiblichsten Weiblichkeit." [11] - у творчості пізніх (гейдельберзьких) романтиків іронія спрямована не тільки на тривіальність дійсності, а й на сам піднесений поетичний об'єкт [2;4].

Серед поля оцінки найважливіші характеристики (згідно з кількісними показниками) подають ЛСГ "оцін­ки предметів з погляду ставлення до дійсності" (ІІ.Х.ІУ.3.1), до розуму (ІІ.Х.ІУ.3.2), до викликаних ними емоцій (ІІ.Х.ІУ.3). У ЛСГ ІІ.Х.ІУ.3.1 найчастотнішою характеристикою виступає "recht", що вживається пере­важно в якості підсилення інших характеристик (85 з 97 СВ). Наступна за численністю підгрупа включає в себе прикметники, що позначають "нереальне"/"надреальне" ("wunderbar", "wundervoll", "magisch", "fantastisch", "mystisch", "zauberisch", "feenhaft" - 57 CB). Домінування серед ЛСГ ІІ.Х.ІУ.3.2 прикметників зі значенням "таємничий", "прихований" ("unbekannt", "geheim", "geheimnisvolf" - 100 СВ) виглядає як логічне доповнення попередньої оцінки, навіть з урахуванням того, що у 26 випадках з 35 "geheim" являється частиною назви посади: "der geheime Spezialrat", "der geheime Sekretar" . На щедрій ниві "таємних" посад знайдеться місце і для іронії з приводу розмаїття посадової номенклатури: "der Geheime Oberaufklarungs-Prasident", "der Wirkliche Geheime Grofikostumierer des Fursten ".

Поле ІІ.Х.ІУ.3.3 - традиційно дуже популярне в тексті, що повинно компенсувати нечисленність ЛСГ ІІ.Х.І.1, i торкається всього спектру емоцій, від "приємного", "милого" ("lieb", "lieblich", "sufi", "angenehm" - 178 CB), до "гидкого" ("widrig", "abscheulich", "ekelhaft" - 40 CB), від "кумедного" ("possierlich", "lacherlich" - 10 СВ) до "жахливого" ("unheimlich", "entsetzlich", "grausig" - 63 СВ). Звертає на себе увагу те, що частими денотатами прикметників на позначення приємних емоцій виступають назви акустичних явищ ("liebliche Akkorden", "suie Stimme"), що доповнює ЛСГ І.С.І.2.

ЛСГ ІІ.Х.ІУ.3.9.3 (оцінка предметів з погляду їх місця в ряду однорідних) на 79% представлений при­кметниками, що позначають незвичайність, нетиповість ("seltsam", "sonderbar" , "auierordentlich", "bizarr", "ungewohnlich" etc. - 111 CB).

Прикметники соціальних характеристик (ІІ.С.) порівняно нечасто зустрічаються в тексті, але представлені тою чи іншою мірою в усіх трьох сферах: соціальній (через ЛСГ походження ІІ.С.І.1 - 31 СВ та майнового стану ІІ.С.І.2 - 16 СВ), національній та релігійній. Прикметники національної сфери (ІІ.С.ІІ) виконують в до­сліджуваному тексті дві функції: 1) маркують приналежність до чарівного світу, - задля цього використовуються " екзотичні" ад'єктиви "arabisch", "chinesisch", "koptisch", "indisch", "agyptisch"; 2) створюють об'ємний образ епохи розвиненої міжнародної торгівлі та культурних зв'язків, коли німецька дівчина мріє про турецький шалик, а у провінційному німецькому містечку виступає з концертами італійський скрипаль-віртуоз.

Отже, за допомогою аналізу прикметникових ЛСГ вдалося реконструювати певні особливості світосприйнят­тя Гофмана як письменника-романтика. Відтворена МКС наочно демонструє специфічний романтичний поділ універсуму на світ "філістерів", раціонально-прагматичний, скутий нормами пристойності та фіксований чинов­ницькою ієрархією, та динамічний, сповнений світла, барв та звуків "світ поезії". Чіткої межі між ними немає; казка рівною мірою сповнена фантастики таємничого / незбагненного і прив'язана до реалій ХІХ ст. - незбагнен­но-фантастичне співіснує з тривіальним і обоє піддаються іронії. У перспективі варто доповнити дослідження іншими частинами мови та провести їх повний контент-аналіз.

Література:

1. Бєлова А. Д. Мовні картини світу : Принципи утворення та складові/ А. Д. Бєлова // Проблема семантики сло­ва, речення та тексту : Зб.наук.ст. - К. : КНЛУ, 2001. - Вип.7. - С. 26-30.

2. Берковский Н.Я. Романтизм в Германии / Наум Яковлевич Берковский. - Л. : "Худож. лит.", 1973. - С. 463-537.

3. Бєссонова О. Л. Оцінний тезаурус англійської мови : когнітивно-гендерні аспекти / О. Л. Бєссонова. - Донецьк : ДонНУ, 2002. - 362 с.

4. Ботникова А. Б. Немецкий романтизм : діалог художественных форм / Алла Борисовна Ботникова. - М. : Ас­пект Пресс, 2005. - 352 с.

5. Левицький В. В., Огуй О. Д., Кійко С. В., Кійко Ю. Є. Апроксимативні методи вивчення лексичного складу : Навчальний посібник. - Чернівці : Рута, 2000. - 136 с.

6. Огуй О. Д. Об'єднана індуктивно-дедуктивна мовно-психологічна класифікаціяприкметників у "мовній картині світу"/ Олександр Дмитрович Огуй // Науковий вісник Чернівецького ун-ту.- Чернівці : Рута. - 1998. -Вип. 41. - С. 39-46.

7. Огуй О. Д. Реконструкція давнього світосприйняття в англосаксонському "Беовульфі" (спроба кількісного підходу) / Олександр Дмитрович Огуй // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. - Чернівці : Рута, 2002. - Вип. 136. Германська філологія. - С. 45-51.

8. Соколовская Ж. "Картина мира" в значении слов. Семантические фантазии или "катехизис семантики" "/ Жанна Соколовская. - Симферополь : Таврия, 1993. - 232 с.

9. Федоров Ф. П. Эстетические взгляды Э. Т. А. Гофмана / Ф. П. Федоров. - Рига : Звайзгне, 1972. - 245 с.

10. Шрамм А. Н. Очерки по семантике качественных прилагательных/ А. Н. Шрамм. - Л. : Изд-во ЛГУ, 1979. -134 с.

11. http://gutenberg.spiegel.de/etahoff/zaches.htm.

12. http://gutenberg.spiegel.de/etahoff/goldtopf.htm

УДК811. 111 - 811.161

Миронова Т. Ю.,

Днепропетровская государственная финансовая академия

О СЛУЧАЕ ОСОБОГО СМЫСЛОВОГО ЭФФЕКТА НЕИСЧИСЛЯЕМЫХ СУЩЕСТВИТЕЛЬНЫХ В АНГЛОЯЗЫЧНОМ АВТОРСКОМ ТЕКСТЕ

Английские исчисляемые и неисчисляемые существительные одновременно как языковые механизмы и как яв­ления культурно-коммуникативного опыта участвуют в созидании смысла авторского текста, привнося свою долю в авторский взгляд, голос, тон, динамизм и т. д. Неисчисляемые существительные, сгущаясь в тексте, про­изводят особый эффект, о чем сразу свидетельствуют все авторские параметры текста.

Ключевые слова: исчисляемость, неисчисляемость, национально-культурные особенности, авторский смысл, авторский взгляд, голос, тон.

Розглянуто англійські незлічені іменники за їх внеском у будову змісту авторського тексту та у зв'язку із ав­торським поглядом, голосом, тоном, динамікою тощо. Незлічені іменники можуть переважати злічені у тексті, що створює смисловий ефект, який відразу відбивається на авторських параметрах тексту.

Ключові слова: національно-культурні особливості, авторський смисл, погляд, тон, динаміка.

The article deals with uncountable nouns as culture bound linguistic material that is best functionally described with regard the complete text. The author's needfor them co-relates with the author's point of view, voice, tone, pace, etc. When uncountables dominate in a text, the content responds to it.

Key words: countables, uncountables, English linguistic and cultural tradition, author's option, point ofview, voice, tone, pace.

Постановка проблемы. Англоязычные исчисляемые и неисчисляемые существительные связаны с определен­ной национально-культурно-лингвистической традицией выражения смысла и, более того, видения вещей материаль­ного мира. Авторский текст самым чутким образом отражает любое национально-культурное явление. Исчисляемые и неисчисляемые существительные представляют собой особо интересный материал при исследовании, насколько общий смысл англоязьгчного авторского текста зависит от употребления тех или иных лингвистических средств.

Данная публикация предлагает сведения, которые собирались и анализировались как один аспектов доктор­ского диссертационного исследования на тему: "Коммуникативная перспектива авторского текста".

Актуальность. Категории неисчисляемости и исчисляемости существительных, неся в себе один из национально-культурных аспектов английской речи, активно участвуют в созидании авторского смысла. Поэтому наблюдение за тем, насколько часто онинеобходимы англоязычному автору на определенном участке содержа­ния, и какой качественный вклад они совершают в воплощение замысла, помогает уточнить теоретические пред­ставления о свойствах англоязычного авторского текста в целом.

Анализ последних достижений и публикаций. Неисчисляемость и исчислаемость существительных уже рассматривались нами в предшествующей публикации как своеобразное отношение к материальному миру в англоязычной среде, которое начинает вырабатываться достаточно рано в жизни ребенка, если он окружен людь­ми, говорящими на этом языке [2, с. 119 - 126]. Вследствие этого использование неисчисляемых и исчисляемых существительных в англоязычном авторском тексте исполнено смысла, который простирается за пределы каж­дого отдельного предложения и сказывается на смысле абзаца и более протяженных участков текста. Таким об­разом, потенциал неисчисляемых и исчисляемых существительных может сознательно использоваться пишущим в оформлении отличительных оттенков авторского взгляда, голоса, тональности и дикции своего текста, о чем уместнее говорить при конкретном анализе относительно законченных авторских фрагментов.

Приближаясь к аналитической стадии нашей работы, следует вспомнить о теоретических воззрениях А. Мас-лоу [6, с. 290 - 292], которые задали тон всем исследованиям человеческого общения, в частности англоязычного авторского текста. Ориентируясь на это научное течение, мы понимаем письменное авторство как цельный гуманный процесс самопознания, самореализации и соприкосновения с другими. Следовательно, авторский текст предстает как гибкая и стройная смысловая реализация авторского жизненного и коммуникативного опыта линг­вистическими средствами. В таком направляемом потоке личной духовности неисчисляемым и исчисляемым существительным суждено функционировать одновременно и в качестве одного из специфических механизмов индивидуального авторского смысла, и как национально-культурное явление англоязычных пишущих.

Когнитивно-коммуникативные представления о тексте гармонично сочетаются с его коммуникативно-лингвис­тической трактовкой. Значит, текст правомерно рассматривать также как поле лингво-прагматического и контек­стно-семантического функционирования лингвистических категорий [1]. Таким же образом организовано и наше наблюдение за английскими неисчисляемыми и исчисляемыми существительными в одном из авторских текстов. Добавим, что учеными уже замечено, как отдельные участки текстов, по национальным традициям оформления до­кументов, более других обнаруживают интересующие нас грамматические формы [7; 10; 12]. Особенности этой об­ласти исканий таковы, что текстовые тенденции подобного рода получают достаточное объяснение только по кана­лам авторского смысла, что мы осуществляем в содержательном анализе избранного фрагмента, выделяя параметры авторства, как-то: авторский взгляд, авторский голос, авторский тон, динамизм и т.д. При таком многоэтапном при­стальном изучении конкретного материала, лингвистические средства раскрывают особенности их работы во имя всего текста, что, безусловно, контролируется потребностью пишущего в разных оттенках смысла.

Цель публикации заключается в попытке обобщить конкретные результаты многоступенчатого исследова­ния англоязычного текстового материала по тому смысловому вкладу, который он получает от неисчисляемых существительных. Разумеется, одновременно, освещается методика такого анализа. В итоге, мы ожидаем ин­формацию, которая значительно конкретизирует понимание коммуникативной перспективы англоязычного ав-

© Миронова Т. Ю., 2012торского текста. То, что намеревался выразить написавший текст человек, будет обозреваться через один из общепринятых лингвистических механизмов, т.е. грамматику неисчисляемых и исчисляемых существительных, который, как и все другие в тексте,управляется смыслом, проистекающим из совокупности личностных качеств и жизненного опыта пишущего, другими словами, из явления "авторство текста". Изложение материала основной части исследования.

Анализируется относительно законченный фрагмент из авторского англоязычного произведения [9]. Для осу­ществления поставленной задачи мы рассчитываем использовать: а) данные о простой частотности интересующе­го нас явления в избранном текстовом материале; б) понятийные карты фрагмента, символизирующие соотноше­ние в разной степени конкретных понятий, заложенных в отрывке нашего изучения; в) индивидуальные сценарии персонажей; и, наконец, г) анализ содержания всего текста по параметрам авторства. Последний шаг поможет вскрыть потребность данного автора в неисчисляемых существительных для выражения искомого смысла.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 


Похожие статьи

П В Білоус, Г М Вокальчук - Наукові записки серія філологічна випуск 26