П В Білоус, Г М Вокальчук - Наукові записки серія філологічна випуск 26 - страница 54

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 

В плане прагматической классификации используемых в процессе общения коммуникативных единиц обоснованным представляется рассмотрение их в соответствии с принципом "поддержания вежливости" [19, с. 134]. Категория вежливости отвечает социальной цели вербального общения, состоящей в избегании конфликтов между коммуникантами. Дж. Лич предлагает следующую таксономию прагматических типов предложений:

- компетитив (иллокутивная цель конкурирует с социальной: приказы, вопросы, требования, просьбы);

- конвивиал (иллокутивная цель совпадает с социальной целью: предложения, приглашения, приветствия, поздравления);

- коллаборатив (иллокутивная цель безразлична для социальной цели: утверждения, сообщения, объявления, информирование);

- конфликтив (иллокутивная цель находится в конфликте с социальной целью: угрозы, обвинения, проклятия, выговоры) [18, с. 104].

Анализ конкретных персонажных диалогов сквозь призму их социальной принадлежности установил, что художественные персонажи, представители различных социальных групп, по-разному подходят как к само­му предмету речевой коммуникации, так и к предметно-знаковым коррелятам личностного смысла в форме высказываний-предложений (см. Таблицу 1).

Таблица 1

Прагматические типы простого предложения в аспекте их социальной детерминированности

 

Прагматический тип

Частотность, %

 

 

Элита

Средний класс

Люмпен

I.

Коллаборатив

44,4

40,4

34,6

ІІ.

Компетитив

28,2

27,6

32,0

III.

Конвивиал

18,3

17,3

10,1

IV.

Конфликтив

9,1

14,7

23,3

 

Всего

100

100

100

Примеры к таблице 1: I.

1. - I'm more than happy to help you [30, c. 44].

2. - It's nearly six o'clock [29, c. 51].

3. - The work's done [27, c. 28].

II.

1. - Will you order me a car, Stevens? [30, c. 70]

2. - Can I come later, sir? [31, c. 21]

3. I demand my mon'! That's it! [24, c. 68]

III.

1. Welcome to the Silver Hills! [33, c. 42]

2. - You may go, Mary. - Thank you [32, c. 42]

3. - See ya! [34, c. 28] IV.

1. - Damn it! Where's the girl? [28, c. 37]

2. - I'll beat you black and blue, Tom! [26, c. 38]

3. - I'll show yer! Yer all beaten now [25, c. 44].

Приведенные выше данные исследования наглядно демонстрируют различие в сознательном выборе прагма­тического типа предложения художественными персонажами - представителями различных социальных групп. Языковая система обеспечивает каждой языковой личности равные возможности в реализации коммуникативной цели. Однако пути выполнения коммуникативной задачи в процессе общения будут различными у представите­лей той или иной социальной среды.

Наиболее частотным прагматическим типом во всех социальных группах является коллаборатив (элита - 44,4 %; средний класс - 40,4 %; люмпен - 34,6 % соответственно). Обнаруженную закономерность объясняем с об­щих позиций прагмалингвистики. Речевая коммуникация направлена на согласование деятельностей коммуни­кантов, что возможно только при желании их сотрудничества и вербально кодируется в соответствующий типпредложений. Далее по частотности употребления следуют в группах "элита" и "средний класс" - компетитив, конвивиал и только потом - конфликтив. Отклонение от установленной тенденции наблюдается в социальной группе "люмпен". Здесь конфликтив по частотности употребления выходит на третье место (23,3 %), в то время как конвивиал сдвигается на последнее (10,1 %). Следовательно, сам процесс речевой коммуникации можно определить не только как контакт и речевое взаимодействие носителей языка, но и как речевой конфликт между представителями различных социальных слоев.

Исходя из единства сознания и речевой деятельности, можно сделать вывод о том, что увеличение удельного веса конфликтивов свидетельствует на знаковом уровне о социально зависимом положении группы "люмпен", проявляющемся на вербальном уровне в виде защитного реагирования - конфликтива.

Отметим, что в текстах художественной литературы нет "фотографического воспроизведения" и "слепого копирования" конструктивных построений диалогической речи. С другой стороны, по словам Н.Ю. Шведовой, "художественная обработка материалов заключается не в изменении форм построения, не в отступлении от дей­ствующих правил языка, .. .писатель берет соответствующие конструкции в их типичной форме, освобождая их от случайного, индивидуального, того, что фиксируется в записях как отступление от обычной нормы" [16, с.25]. Аналогичная позиция разделяется рядом других исследователей [8, с.174; 21, с.33].

Таким образом, употребление в персонажном диалоге определенныхпрагматических типов простого пред­ложения является социально мотивированным: коммуниканты общаются друг с другом под постоянным социальным речеэтикетным контролем. Постулаты, относящиеся к кодексу речевого общения, определяют на­бор "правил", разрешающих (или запрещающих) употребление тех или иных типов предложений в той или иной ситуации.

Можно сделать вывод, что социальныйстатус носителя языка предполагает наличие в языковом сознании индивида некой совокупности общих, присущих другим представителям этого статуса черт, что не исключает возможности реализации индивидуального потенциала в речевой деятельности.

Здесь явственно прослеживается диалектическое единство противоположных тенденций развития языка. С одной стороны, язык есть средство объединения нации a языковую общность, а с другой, - средством социаль­ной стратификации внутри этой общности. Фактически, проведенный анализ синтаксической структуры художе­ственного текста в аспекте представления языковой личности персонажа, в перспективе позволяет воссоздание картины мира языковой социально-детерминированной личности как результата духовного формирования чело­века и важнейшего условия его существования.

Литература:

1. Блох М. Я. Диктема в уровневой структуре языка / М. Я. Блох // Коммуникативно-парадигматические аспекты исследования языковых единиц : в 2 ч. : [сб. статей к юбилею проф. Блоха М. Я.]. - Барнаул : БГПУ, 2004. - Ч. 1. -2004. - С. 10-29.

2. Гинзбург Л. О психологической прозе / Гинзбург Л. - Л. : Сов. писатель, 1971. - 463 с.

3. Ейгер Г. В. Языковые способности : [учебн. пособие] / Г. В. Ейгер, И. А. Раппопорт, Г. Я. Узилевич. - Харьков, 1992. - 132 с.

4. Караулов Ю. Н. Русская языковаяличность и задачи её изучения / Караулов Ю. Н. // Язык и личность. - М., 1989. - С. 3-8.

5. Морозова И. Б. Функционирование различных типов диалогических единств в англоязычном художественном диалоге / И. Б. Морозова // Вісник Харківського державного університету. - Харків : Константа, 1996. - № 386. -С. 87-89.

6. Морозова И. Б. Структурно-организующая роль простого предложения в различных функциональных стилях и формах общения (на материале современного английского языка) : монография / И. Б. Морозова. - [2-е изд., доп. и расш.]. - Одесса : АО БАХВА, 1998. - 192 с.

7. Морозова І. Б. Парадигматичний аналіз структури і семантики елементарних комунікативних одиниць у світлі гештальт-теорії в сучасній англійській мові: монографія / І. Б.Морозова. - Одеса : Друкарський дім, 2009. - 384 с.

8. Полищук Г. Г. Разговорная речь и художественный диалог / Г. Г. Полищук, О. Б. Сиротина // Лингвистика и политика. - М. : Наука, 1979. - С. 173-204.

9. Потапова Р. К. Коннотативная паралингвистика / Потапова Р. К. - М. : Наука, 1997. - 247 с.

10. Реферовская Е. А. Структура сегментированного предложения и словосочетания в индо-европейских языках / Реферовская Е. А. - Л., 1979. - 176 с.

11. Руденский Е. В. Социальная психология : [курс лекций] / Руденский Е. В. - М. : ИНФРА-М; Новосибирск : НГАЭиУ, 2000. - 222 с. - (Высшее образование).

12. Тарасова Е. В. Синергетические тенденции в современной лингвистике // Вісник Харківськ. нац. ун-ту. -2000. - № 500. - С. 5-11.

13. Федькина Л. Н. Эмоциональное состояние человека и отражающая его лексика / Л. Н. Федькина // Вісник Харківського державного ун-ту. Система мови та мовленнєва діяльність. - 1996. - № 386. - С. 135-139.

14. Хайдеггер М. Бытие и время / М. Хайдеггер. - М. : "Республика", 1993. - 447 с.

15. Холл К. С. Теория личности / К. С. Холл, Г. Линдсей ; [пер. с англ. И. Б. Гриншпун.]. - М. : Психотерапия, 2008. - 656 с.

16. Шведова Н. Ю. Основы построения описательной грамматики литературного языка / Шведова Н. Ю. - М. : Наука, 1966. - 200 с.

17. Karoly C. Kinds of Sentences Examined from Point of View of Function and Form / C. Karoly // Act a Linguistica. - Budapest, 1963. - Т. XIII. - F. 3-4. - P. 225-238.

18. Leech G. Principles of Pragmatics / Leech G. - London: Longman, 1983. - 250 p. - (Longman Linguistics Library).

19. Leech G. A Communicative Grammar of English / G. Leech, J. Svartvik. - [3rd ed.]. - London: Pearson ESL, 2003.

- 456 p.

20. Mocschler I. et al. Language et pertinence: reference, temporelle, anaphore, connecteur et rrmtaphore. - Nancy: Press Univ., 1994. - 198 p.

21. Quine W. Word and Object / Qurne W. - Mass. : M.I.T. Press, 1989. - 292 p.

22. Smith J. Methodological Diversity: Advantages and Pitfalls / J. Smith // Language and Social Psychology. - 1998.

- September. - P. 32-41.

23. Психология личности. Словарь-справочник. - К. : Рута, 2001. - 319 с.

24. L'Amour L. The Tall Stranger / L'Amour L. - N. Y. : Bantam Books: Literary Express, 1999. - 134 p.

25. Blyton E. The Mystery of the Disappearing Cat / Blyton E. - London: Egmont Books Ltd, 2003. - 224 p.

26. O'Brie A. A Busy Afternoon / O'Brie A. - London ; Glasgow: Collins, Fontana Books, 1998. - 136 p.

27. Brown C. The Stripper / Brown C. - N. Y. : The New American Library of World Literature, Inc., 1983. - 127 p.

28. Cartland B. The Wild, Unwilling Wife / Cartland B. - London: Rommie Books, 1991. - 155 p.

29. Christie A. The Murder of Roger Ackroyd / Christie A. - London: HarperCollins Publishers Ltd, 2006. - 320 p.

30. Doyle A. Come Back, Victoria! / Doyle A. - Toronto : Harlequin, 1990. - 182 p.

31. McElfkesh A. A Night Call / McElfkesh A. - London: Penguin Books, 1970. - 150 p.

32. Murray V. The Age of Consent / Murray V - London: Collins/Fontana Books, 1969. - 127 p.

33. Neville M. Murder in Rockwater / Neville M. - London, Glasgow: Collins/Fontana Books, 1988. - 184 p.

34. Tuttle W. C. The Valley of Suspicion / Tuttle W. C. - N. Y. : Bantam Books, 1988. - 143 p.

Мудринич С. Ю.,

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

УДК81366.57: 811.161.2: 811.112.2

СИНТАКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СЛІВ ІЗ СЕМАНТИКОЮ СТАНУ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ТА АНГЛІЙСЬКІЙ МОВАХ

Стаття присвячена аналізу слів із семантикою стану в українській таанглійській мовах на синтаксичному рівні. Проведено порівняльний аналіз основних формально-синтаксичних ознак слів категорії стану в зіставлюванихмовах. Основну увагу приділено аналізу синтаксичних функцій слів категорії стану в українській та англійській мовах.

Ключові слова: синтаксичний рівень, синтаксичні функції, формально-синтаксичні ознаки, відокремлене озна­чення, невідокремлене означення, дієслово-зв'язка, безособове речення.

Статьяпосвящается анализу слов с семантикой состояния в украинском и английском языках на синтакси­ческом уровне. Проведен сравнительный анализ основных формально-синтаксических признаков слов категории состояния. Основное внимание уделяется анализу синтаксических функций слов категории состояния в украин­ском и английском языках.

Ключевые слова: синтаксический уровень, синтаксические функции, формально-синтаксические признаки, выделенное определение, невыделенное определение, глагол-связка, безличные предложения.

The article observes the analyses ofthe words with semantics ofstate in Ukrainian and English languages on syntactical level. The comparative analysis of the main formal- syntactical signs of the words of category of state in comparison languages is realized. The main attention is concentrated on analysis of syntactical functions of the words of category of state in Ukrainian and English languages.

Key words: syntactical level, syntactical functions, formal-syntactical signs, mark out attributes, not-mark out attributes, link-verb, impersonal sentences.

Аналіз слів із семантикою стану на синтаксичному рівні є складовою частиною комплексного розгляду диску­сійного питання сучасного мовознавства про статус слів категорії стану. Проведення порівняльної характеристи­ки основних формально-синтаксичних ознак слів категорії стану у зіставлюваних мовах - це ще один крок до піз­нання мовних особливостей неспоріднених мов. Тому актуальними для сучасного мовознавства є дослідження, які дають змогу зіставити морфологічну будову неспоріднених мов. Метою статті є визначення формально-син­таксичних ознак слів категорії стану, на основі яких можна здійснити їх порівняльну характеристику. Предметом дослідження обрано формально-синтаксичні ознаки слів категорії стану в зіставлюваних мовах. Наукова новизна дослідження полягає у здійсненні порівняльної характеристики основних категорійних та формально-синтаксич­них ознак слів категорії стану у зіставлюваних мовах.

В українській мові, як зазначають сучасні лінгвісти, слова категорії стану можуть вживатися в різних син­таксичних функціях. Першою і основною є функція головного члена односкладного (безособового) речення. Ця функція є диференційною ознакою, яка розмежовує станівники та інші частини мови [1], напр.: Стало так про­сто й хороше з цією людиною (О. Донченко) - слово категорії стану; Вона пливла просто.. до берега. Там, на твердому ґрунті, вона.. задарма не віддала б свого життя (Ю. Смолич)- прислівник, виступає обставиною до дієслова-присудка пливла.

Друга ознака - нездатність означати чи доповнювати інші члени речення, оскільки слова категорії стану ви­конують функцію незалежного компонента речення - головного члена односкладного (безособового) речення. Цим він відрізняється від омонімічних прислівників й прикметників, напр.: Тихо, тихо в садку, наче од вітру, скрипнула хвіртка (М. Стельмах).

Третя особливість цих одиниць полягає у здатності сполучатися за допомогою прилягання зі зв'язкою бути та допоміжним дієсловом стати у функції залежного компонента - іменної частини складеного головного члена, напр.: Як мені стало безпомічно, болісно, тяжко (П. Загребельний).

Ще одним показником є можливість мати при собі у функції залежних компонентів додатки, зокрема у даваль­ному відмінку, обставини, інфінітиви, напр.: В невеличкій хаті стало мирно, аж тісно (М. Коцюбинський). При­судок, який виражений словом категорії стану, сполучається з іменником і займенником, які стоять у давальному відмінку, напр.: нам весело, йому спокійно, тобі смішно; Ні, сину, мені легко на серці (Ю. Мокрієв). До категорії стану приєднуються прислівники місця, часу, і особливо часто міри й ступеня, напр.: зовсім погано, незвичай­но прохолодно, дуже гарно; Дівчині стало дуже лячно, моторошно, вона ладна була залишити помешкання (М. Олійник). Означальні прислівники сполучаються з модальними словами та іменниками, напр.: дуже жаль, так лінь, дуже потрібно, цілком можливо; Тимоша взяла велика осмута (А. Малишко);

В англійській мові слова категорії стану вживаються у трьох синтаксичних функціях. Л. Піпаст виокремлює функцію предикативного члена складеного іменного присудка, де слова категорії стану поєднуються з різними дієсловами-зв'язками, напр.: His interest in Henrietta Savernake grew stronger (A. Christie) (Його інтерес до Генрі-етти Севернеік зростав все сильніше), а також функцію об'єктного предикативного члена. У цьому випадку стан об'єкта дії передається словами категорії стану в функції предикативного члена до додатка, у більшості випадків при дієсловах зі спонукальним значенням, напр.: "Very well, if you want to kill yourself, go ahead"(A. Cronin) ("Дуже добре, якщо ти бажаєш вбити себе, вперед"); "No, let me go alone" (A. Cronin) (Ні, дозвольте мені піти одному) [3].

І. Жигадло, І. Іванова, Л. Іофик поділяють думку Л. Піпаста й визначають третю функцію - відокремленого та невідокремленого означення, напр.: Nye saw that she wanted to leave, but was afraid to admit it (A. Cronin) (Най бачив, що вона хоче піти, але боявся допустити це) [2].

© Мудринич С. Ю., 2012

Л. Піпаст звернув увагу на характерні особливості слів категорії стану в англійській мові, і зазначив, що в більшості випадків вони не супроводжуються другорядними членами речення, не потребують просторової ха­рактеристики, їхне лексичне значення не потрібно уточнювати за допомогою обставин. Він наполягає, що кожна група слів категорії стану вживається з тими обставинними словами, які їх характеризують [3].

Отже, можна підсумувати, що ця група слів, яка виражає фізичний стан особи: awake (не спати), afoot (на но­гах), asleep (спати), ill (хворий), well (здоровий), вживається з прислівниками, що характеризують ступінь, часто­ту, інтенсивність стану, напр.: fast asleep (міцно спати), half asleep (дрімати), wide awakе (остаточно прокинути­ся); I wish that poor Strickland had been still alive (S. Maugham) (Я бажаю, щоб цей нещасний Стрікланд і досі був живий). Слова категорії стану, як відмічає вчений, можуть бути одним із присудків в реченні з двома присудками, напр.: Dr Contras surmised she was afraid to go father in case she met any ofpeople from the village (S. Maugham) (Док­тор Контрас висловив припущення, що вона боїться йти далі, у випадку, якщо вона зустріне людей з села) [3].

Здійснюючи порівняльний аналіз формально-синтаксичних ознак слів категорії стану в українській та англій­ській мовах, слід наголосити на таких рисах:

1. Функції головного та другорядного члена речення. Характерною синтаксичною особливістю слів катего­рії стану в українській мові є функція головного члена односкладного (безособового) речення, напр.: Боязко мені, бо соромливий собі я вдався (М. Стельмах), та безособово-предикативного члена в структурі іменного присудка, напр.: Чогось-то їй стало млосно і нудно, і як подивиться на Василя, так так їй його жаль стане! (Г. Квітка-Основ'яненко), тоді, як в англійській мові слова категорії стану можуть виконувати функцію предикативного члена складеного іменного присудка, напр.: When he became aware of it, the faint grayness of down was playing on the curtain(F. O'Connor) (Коли він став усвідомлювати це, неясний, сірий колір внизу грав на фіранці), об'єктного предикативного члена, напр.: "Leave me alone," she said, not unkindfy (S. Maugham) ("Залиште мене на самоті", -сказала вона не жорстоко); him (F. O'Connor), та функцію відокремленого і невідокремленого означення, напр.: The thought of Cora, of her look, sad and lingering, as she stood alone by the gate, pierced him to the heart (A. Cronin) (Думка про Кору, про те, як вона стояла самотньо біля хвіртки, проникала у саме серце (А. Кронін), можуть бути одним із присудків в реченні з двома присудками, напр.: "I'm afraid I have to go on" (A. Cronin) (Боюсь я повинен продовжувати), та сполучатися з обставинами у складеному присудку, напр.: She understood that he was not alone with his business (S. Maugham) (Вона розуміла, що він не був самотнім з його професією), та можуть використову­ватися як прості атрибутиви у позиції до або після іменника, який вони визначають, напр.: The asleep dog was on the back doormat (F. O'Connor) (Сплячий собака був на підстилці для витирання ніг).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 


Похожие статьи

П В Білоус, Г М Вокальчук - Наукові записки серія філологічна випуск 26