П В Білоус, Г М Вокальчук - Наукові записки серія філологічна випуск 26 - страница 6

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 

У східнослов'янському мовознавстві інтерес до заголовка як об'єкта лінгвістичного дослідження активізу­вався з 20-х років ХХ століття. Так, російські лінгвісти Г.О. Винокур, О.П. Безсонов, Є.В. Толкачов вивчають заголовок у системі інших змістових частин публіцистичного повідомлення (власне заміткою, репортажем, стат­тею тощо), визначаючи засоби привернення читацької уваги за допомогою заголовків. Як самостійну текстову одиницю розглядають заголовок І.В. Арнольд, О.Є. Белінська, Т.В. Желтоногова,О.О. Калякіна, В.А. Кухарен­ко, А.М. Мороховський.Функціональну специфіку заголовків досліджують В.П. Вомперський, Е.О. Лазарєва, В.С. Мужев, А.С. Попов, О.О. Сафонов, С.П. Суворов. Проте, незважаючи на неодноразові спроби науковців встановити закономірності функціонування заголовків як одиниць стилістичного чи текстового рівнів мови і мовлення, дискусійними залишаються питання функціональної специфіки окремих типів заголовків.

Стаття є спробою визначити функції риторичних заголовків, зафіксованих у сучасних україномовних ЗМІ. Матеріалом дослідження стали такі газетні видання української періодики, як "Газета по-українськи", "День", "Дзеркало тижня", "Україна молода", "Український тиждень" - усього проаналізовано близько 300 текстових одиниць.

У сучасній лінгвістиці спостерігаємо зміщення інтересів дослідників від структурного до композиційно-функціонального аспекту. Заголовок стає об'єктом лінгвістики тексту, а його особливості вивчаються в межах суперсинтаксису, синтаксису тексту [4, с. 55-56]. З цього погляду заголовок не тотожний ні слову, ні словоспо­лученню, ні реченню, а є рівноправним складником тексту, його твірною одиницею, як вступ, основний текст, висновок і закінчення [8, с. 11-137].

Питання функціональної специфіки заголовків залишається дискусійним і сьогодні, оскільки серед дослід­ників немає одностайності при визначенні їх кількісних і якісних характеристик. Це стосується і газетних за­головків, які є репрезентантами основних ознак публіцистичного тексту. Спершу функціональне призначення газетних заголовків дослідники визначали відповідно до основних вимог їх створення. Так, В.Ф. Іванов виді­ляє наступні: максимальну стислість та інформативність, мінімальну кількість слів, об'єктивне відображення тематичного змісту тексту, самобутність, оригінальність, публіцистичну гостроту та експресивність, структурну завершеність та інтонаційну виразність [10, с. 89]. Учений відзначає, що важливим елементом функціонального призначення газетного заголовка є зацікавлення читача у прочитанні публікації. І тільки поєднання й узагальнен­ня цих вимог дозволяє визначити функції заголовка як текстової одиниці [10, с. 89].

Відомо, що для визначення функціональних особливостей заголовка, необхідно обґрунтувати й визначити поняття "функція" у лінгвістиці. Адже будь-який елемент мови виконує свою особливу функцію, в якій про­являється його сутність як компонента структури. Звідси випливає, що використання мовних одиниць, тобто їх функціонування, виявляє себе в ролі комунікативного механізму до свідомості як інструменту пізнання і про­гнозування [14, с. 92].

У лінгвістиці зустрічаємо різні розуміння терміну "функція". Так, О.С. Ахманова під функцією розуміє: 1) призначення, роль, що здійснює одиниця (елемент) мови при її відтворенні в мовленні; 2) мету й характер від­творення в мовленні цієї мовної одиниці, її актуалізацію чи транспозицію в контексті конкретного мовленнєвого акту; 3) узагальнене означення різних сторін (аспектів) мови та її елементів з точки зору їх призначення, застосу­вання, використання [1, с. 506-508]. За такими міркуваннями, функція - властивість відносна, вона детермінована даними, які пропонує система мови. А.Е. Левицький вважає, що поняття функції включає в себе особливості

© Базан О. М., 2021мовного знака в конкретних мовленнєвих актах, у ході взаємодії з тими чи іншими одиницями того ж мовного рівня, так і тими, які належать до інших рівнів структури [14, с. 92]. На думку Ю.В. Дорофєєва, який зосереджу­ється на функціональному описі тексту, функція обумовлює субстанціональну структуру реалії. Вчений вважає, що функція є способом подання об'єкта, а не одною з його характеристик. Тому визначальним у процесі пізнання стає той факт, що кожна реалія має призначення (функцію), яка і є причиною її (реалії) виникнення, а субстанці­ональні якості будь-якого об'єкта дослідження детерміновані його функціональною характеристикою [7, с. 13].

З точки зору читача функція є основним показником декодування суті отриманої інформації. Можна перед­бачити, що з усіх можливих варіантів адресат (читач) відбирає те значення, яке адресант (автор) закодував у своєму повідомленні. Філолог аналізує функції мови, мовлення, мовних одиниць з точки зору їх призначення, застосування й використання [14, с. 94]. Це передбачає розмаїття функцій, які можуть бути виявленні у ході ана­лізу текстових одиниць. Ці функції тісно взаємодіють одна з одною і сприяють адекватності процесу комунікації, тобто успішному каналові зв'язку між комунікантами [14, с. 94].

Досліджуючи риторичні заголовки у сучасних україномовних ЗМІ, ми встановили певну градацію функцій аналізованих текстових одиниць. Відзначаємо той факт, що риторичні заголовки відрізняються від інших типів заголовків. За своїм комунікативним призначенням риторичне запитання - яскрава, експресивна конструкція, що використовується як засіб відтворення діалогу з уявним співрозмовником. При цьому запитання адресатові не розраховане на відповідь, бо відповідь неможлива чи зайва, або вона вміщена чи смислово конденсована в само­му запитанні. Як засіб увиразнення думки, привернення уваги до висловлення риторичне запитання призначене викликати певну експресію, ілюзію розмови, діалогу, що начебто відбувається у присутності читача і за його участю [23, с. 551]. При використанні автором риторичних заголовків власне риторичність не закінчується на самому заголовку, вона охоплює усю публікацію, підкреслюючи проблемність викладу, додає неоднозначності, незавершеності, невичерпності. Такі заголовки ефектні, їм притаманна функціональна неоднорідність, що поля­гає у комбінуванні функцій газетних заголовків.

Як показують наші спостереження, у сучасних україномовних ЗМІ простежуються такі функціональні харак­теристики риторичних заголовків: 1) номінативна; 2) інформативна; 3) графічно-видільна; 4) рекламно-інтригу-вальна; 5) інформативно-орієнтувальна; 6) експресивна; 7) апелятивна; 8) естетична.

При дослідженні текстових заголовкових риторичних одиниць, ми врахували відомі в теорії текстових оди­ниць три етапи сприйняття газетного заголовка: передтекстовий, текстовий та післятекстовий, запропоновані у науковій літературі [2, с. 136; 9, с. 5; 12, с. 92; 13, с. 69].

Лінгвісти зауважують, що перший етап характеризується початковою стадією сприйняття, тобто без прочи­тання усього тексту. На цьому етапі, як зазначає Т.В. Желтоногова, заголовок виступає у функції знака-індекса, маркує текст, виділяє його з парадигми інших [9, с. 5]. Передтекстовий етап сприйняття характеризується на­бором певних функцій, серед яких найважливішими для риторичних заголовків вважаємо такі: номінативну, інформативну, графічно-видільну, рекламно-інтригувальну.

Номінативну та інформативну функції виокремлюють Е.О. Лазарева, В.С. Мужев, А.С. Попов [13, с. 69; 18, с.88; 19, с. 96]. Вчені визначають номінативну функцію як вихідну, онтологічну функцію заголовків, основне призначення якої - ідентифікувати текст, назвати його, виділити серед інших публікацій; суть інформативної функції полягає у тому, щоб у стислій формі дати чітке уявлення про зміст повідомлення. О.О. Сафонов поєднує ці функції у номінативно-інформативну [20, с. 205]. Т.А. ван Дейк розглядає як пріоритетну тематичну функцію газетного заголовка, суть якої полягає у висвітленні найбільш важливої теми газетного повідомлення [6, с. 229]. При цьому вчений зауважує, що заголовки можуть використовуватися в якості опорних точок для побудови ді­євих припущень про найбільш важливу інформацію в тексті [6, с. 241]. У А.С. Попова до складу інформативної функції входить ще й експресивно-апелятивна [19, с. 98].

Суть графічно-видільної функції полягає у створенні форми заголовка, відокремлення його від основного тексту, а також у відмежуванні однієї публікації від іншої. Е.О. Лазарєва зазначає, що це єдина функція, яка ре­алізується немовними засобами: графічними виділеннями, використанням кольору, графічних засобів (лінійок, малюнків) та способів верстки (розміщенням матеріалів на газетній сторінці) [13, с. 69]. Окрім Е.О. Лазарєвої, графічно-видільну функцію виокремлюють В.П. Вомперський, О.О. Сафонов [3, с. 84; 20, с. 205], В.С. Мужев та С.П. Суворов називають цю функцію розділовою [18, с. 91; 22, с. 179], О.Є. Белінська та В.А. Кухаренко - делімі-тативною [2, с. 13; 12, с. 91], А.С. Попов відносить її до рекламної [19, с. 99]. Дійсно, цікаве графічне оформлення газетного заголовка сприяє його рекламній презентації.

Щодо рекламної функції існує розбіжність думок дослідників. Рекламну функцію виділяють у своїх працях О.Є. Белінська, В.А. Кухаренко, Е.О. Лазарєва, А.С. Попов [2, с. 12, с. 92; 13, с. 70 19, с. 98]. Е.О. Лазарєва зазна­чає, що рекламна функція психічно налаштовує читача, активізує його увагу. Дослідниця розділяє заголовки, які виконують рекламну функцію на два види: малоінформативні рекламні заголовки, які інтригують читача та ті, які приваблюють своєю свіжістю [13, с. 70].

М.В. Гусарта А.В. Коваленко виділяють інтригувальну функцію [5; 11]. Інтрига - це складне і напружене сплетення дій персонажів, що переслідують свої цілі за допомогою хитрощів і прихованих намірів [15, с. 130]. На нашу думку, рекламну та інтригувальну функції можна об'єднати, адже саме у їх нероздільній єдності досягаєть­ся максимальний ефект газетного заголовка - привернути увагу читача через авторську інтригу до прочитання публікації, створити ефект очікування.

Деякі дослідники, такі як О.Є. Белінська, В.А. Кухаренко, А.М. Мороховський виділяють на передтекстовому рівні контактоустановлювальну функцію [2, с. 136; 12, с. 92; 17, с. 7]. Зокрема, О.Є. Белінська та В.А. Кухаренко пов'язують цю функцію з рекламною, пояснюючи, що завдання заголовка на передтекстовому рівні привабити увагу читача, а також встановити контакт з ним [2, с. 136; 12, с. 92]. А.М. Мороховський контактоустановлюваль­ну функцію пов'язує з текстоутворювальною. Вчений зазначає, що заголовок у текстоутворювальній функції ви­ступає не тільки ономасіологічним знаком тексту, але й особливим засобом "включення" тексту в більш широкий мовний контекст. А в контактоустановлювальній функції він (заголовок) визначає матрицю соціальний ролей чи рольових розпоряджень учасників акту комунікації. Таким чином, заголовок пов'язує, з одного боку, текст з екстралінгвальною ситуацією, а з іншого - адресанта (автора) та адресата (читача) повідомлення [17, с. 7]. На нашу думку, окреме виділення контактоустановлювальної та текстоутворювальної функцій занадто ускладнює характеристики текстових одиниць, тому вважаємо їх складовими частинами номінативної функції.

Відомо, що перше знайомство читача із конкретним заголовком відбувається тоді, коли читач не усвідомлено, на імпліцитному рівні, зупиняє свій погляд на одній із публікацій газетної шпальти. Так, читач може бути за­інтригований назвою статті Олександра Шиманського. І ДЕ то ФОЛТ? // Україна молода № 133, 2.08.11, с. 5. Це відбувається завдяки заголовку, який виділяє статтю з-поміж інших, виконуючи номінативну функцію. Прочитав­ши заголовок, читач отримує "інформаційний аванс" змісту публікації, так, на наш погляд, реалізується інформа­тивна функція. Графічно-видільна функція актуалізується завдяки поєднанню великих та малих літер у структурі заголовка, а також знака питання у кінці текстової одиниці. Отже, акцентуалізація цього заголовка - візуальна, і створена за допомогою поєднання великих і малих літер, які увиразнюють прийменник де та буквосполучення фолт, а в поєднаному прочитанні утворюють слово дефолт, відображаючи зміст публікації: дефолт (англ. default - невиконання зобов'язань) - 1) невиконання законних вимог або взятих на себе зобов'язань; 2) припинення ви­плати відсоткових сум на цінні папери у разі ліквідації компанії [21, с. 164]. Підсилювальна частка і та тояк усічена форма вказівного займенника той додають риторичному заголовку претензійності, певного обурення і сприяють реалізації рекламно-інтригувальної функції, адже пробуджують у читача зацікавлення прочитати публікацію.

Для підтвердження міркувань проаналізуємо статтю Ліни Кушнір. Хіба ревуть воли, як тести легкі? // Україна молода № 97, 8.06.11, с. 2.

Риторичний заголовок цієї статті полісемантичний, тому без прочитання підзаголовка та основного тексту, його розтлумачити практично неможливо. У такому випадку,щоб сконцентрувати інформацію, автори публіка­цій використовують підзаголовок. Погоджуємося із думкою дослідника С.П. Суворова, який вважає, що у за­головкові дається мінімальний об'єм відомостей, а підзаголовок розширює коло цих знань [22, с. 192]. Тому, прочитавши підзаголовок: Учасники ЗНО обурені різною складністю завдань з української мови та літерату­ри, - адресат повідомлення зможе розтлумачити риторичний заголовок і зрозуміти сенс використання відомого прислів'я, створеного ще Панасом Мирним, "Хіба ревуть воли, як ясла повні". Отже, назвавши публікацію та виокремивши її з-поміж інших, аналізований риторичний заголовок зреалізував номінативну функцію, інфор­мативна функція частково актуалізується завдяки опорному слову "тести" та використанні підзаголовка. Знак питання у кінці заголовка реалізує графічно-видільну функцію, а риторична інтонація та використання прислів'я актуалізують рекламно-інтригувальну функцію.

На другому текстовому етапі ми актуалізуємо інформативно-орієнтувальну та експресивну функції.

Коли читач розпочав безпосереднє ознайомлення з текстом, він у ході прочитання намагається зрозуміти, про що мовитиметься далі. Газетний заголовок уже зафіксувався в пам'яті адресата. Читач неодноразово повертаєть­ся до заголовка, який на цьому етапі допомагає зорієнтуватися у написаному. Питально-риторична інтонація на текстовому етапі сприйняття газетного заголовка теж виконує важливу роль, таке інтонаційне оформлення, на наш погляд, робить кожне слово у заголовку емоційно сильнішим, порівняно із стверджувальними чи констату-вальними заголовками. Адресат намагається знайти ту емоційно-смислову силу у ключових словах тексту, яка б змогла вирішили проблему, поставлену адресантом в очільнику публікації, виправдати таку форму заголовка. Таким чином і реалізується, на наш погляд, інформативно-орієнтувальна функція.

Експресивна функція, як зазначав В.П. Вомперський, характеризує особистість автора публікації [3, с. 84]. О.Е. Лазарєва поєднує експресивну функцію з оцінювальною [13, с. 71]; О.О. Сафонов з рекламною [20, с. 205], а В.С. Мужев розглядає її з апелятивною [18, с. 88]. Актуалізація експресивної функції відбувається під час про­читання публікації, коли адресат розуміє суб'єктивне ставлення адресанта до змісту повідомлення. Саме тоді заголовок, на наш погляд, максимально впливає на читача.

На третьому післятекстовому етапі сприйняття газетного заголовка експресивна функція поступово від­ступає на задній план і актуалізується в апелятивну. Тобто, читач усвідомивши прочитаний текст, зрозумівши головну ідею поданої інформації, може погодитися чи не погодитися з позицією автора. Погоджуємося із дум­кою В.П. Вомперського, що стосується безпосереднього звернення до читача, автор намагається вплинути на останнього, викликати певну реакцію й особисте ставлення до прочитаного [3, с. 84], у зв'язку з чим і проходить функціональне перегрупування.

Завершує процес сприйняття естетична функція газетного заголовка. Вона реалізується тоді, коли читач мак­симально осмислив зміст публікації, і, повернувшись на початок статті, зрозумів її назву та отримав естетичне задоволення від її формулювання.

У цьому можна переконатися, проаналізувавши статтю Ігоря Маскалевича. Віднесені . з вітром? (про вітрові електростанції) // Дзеркало тижня № 47, 18-24 грудня 2010, с. 9, - деавтор статті перефразовує відому назву ро­ману Маргарет Мітчелл "Віднесені вітром". На текстовому етапі сприйняття цей заголовок спочатку виконує ін­формативно-орієнтувальну функцію, що полягає у "розумінні" змісту статті, а саме, про вітрові електростанції. Згодом, через питальну конструкцію актуалізується експресивна функція. Завдяки риторичній інтонації, автор за допомогою запитання, що кошти на побудову вітрових електростанцій зникають одразу, як тільки-но виділяють­ся для їх створення. Таким чином, коли читач ознайомився з публікацією, усвідомив позицію автора, тобто на останньому післятекстовому рівні сприйняття, реалізується апелятивна функція, яка імпліцитно "схиляє" адре­сата на бік адресанта.

Реалізація естетичної функції відбувається тоді, коли читач востаннє "звертається" до газетного заголовка і отримує естетичне задоволення від його довершеної організації', цьому сприяє використання перефразованого заголовка роману.

З цього погляду нас зацікавив заголовок статті Сергія Рахманіна. Ложка меду в старих міхах? // Дзеркало тижня № 12, 2-8 квітня 2011, с. 2.

Адресант публікації, використавши у риторичному заголовку прислів'я "Ложка дьогтю в діжці меду", спан­теличує адресата у розумінні змісту публікації. Лише прочитавши публіцистичний текст, читач осмислить, що у ньому розповідається про зміни до закону про вибори до вищого представницького органу; зміни, вважає автор статті, є позитивними, а от документацію, Сергій Рахманін називає "старими міхами", адже остання потребує тотального коригування. Таким чином реалізуються інформативно-орієнтувальна та експресивна функції: читач через зміст публікації тлумачить заголовок, а завдяки частковому використанню відомого прислів'я реалізову­ються експресивна, апелятивна та естетичнафункціії.

Отже, система функціональних характеристик риторичних заголовків як елементів публіцистичного тексту дозволяє визначити такі функції: 1) номінативну; 2) інформативну; 3) графічно-видільну; 4) рекламно-інтригу­вальну; 5) інформативно-орієнтувальну; 6) експресивну; 7) апелятивну; 8) естетичну. Кожна з цих функцій по-різному актуалізується на відповідних етапах сприйняття заголовкових риторичних одиниць публіцистичного тексту. Так, номінативна, інформативна, графічно-видільна та рекламно-інтригувальна функції переважають на передтекстовому етапі сприйняття повідомлюваного, інформативно-орієнтувальна та експресивна функції на­бувають інтенсивності на власне текстовому етапі, тоді як апелятивна та естетична функції домінують на після-текстовому етапі сприйняття інформації.

Література:

1. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов. Изд. 4-е, стереотипное. - М. : КомКнига, 2007. - 506 с.

2. Белинская О. Е. Текстообразующая роль заголовка в формировании коммуникативной перспективы художе­ственного текста // Наукові записки. Серія Філологія. - Вінницький держ.пед. ун-т імені М. Коцюбинського. - №1.

- 1999. - С.135-138.

3. Вомперский В. П. К изучению синтаксической структуры газетного заголовка // Искусство публицистики (Проблемы теории и мастерства): Тез. докл. - Алма-Ата: Казах. гос. ун-т им. С. М. Кирова. - 1966. - С. 82-85.

4. Грицюк Л. Ф. До питання про лінгвістичний статус заголовка (на матеріалі англомовної поезії) // Мовознав­ство. - 1989. - № 5. - С. 55-58.

5. Гусар М. В. Лінгвокогнітивний і комунікативно-прагматичний аспекти приватних газетних оголошень (на матеріалі сучасної британської періодики): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.філол. Наук: спец. 10.02.04 "Германські мови" / М. В.Гусар. - К., 2004. - 22 с.

6. Дейк Т. А., ванн. Язык. Познание. Коммуникация: Пер. с англ. - М. : Прогресс, 1989. - 312 с.

7. Дорофєєв Ю. В. Функціональний опис тексту (на матеріалі творів російських поетів ХХ століття) : автореф. Дис. ...на здобуття наук. ступеня канд. філологічних наук: спец. 10.02.02 "Російська мова" / Ю. В. Дорофєєв. - Хар­ків, 2004. - 16 с.

8. Дреселер В. Синтаксис текста / В. Дреселер // Новое в зарубежной лингвистике. - 1978. - Вып. 8. -С.11-137.

9. Желтоногова Т. Заголовок як компонент структури українського поетичного тексту: Автореф. дис. ... канд.. філол. наук / Т.Желтоногова. - Кіровоград, 2004. - 19 с.

10. Іванов В. Ф. Техніка оформлення газети: [курс лекцій] / В. Ф. Іванов. - К. : Т-во "Знання", КОО, 2000. - 222 с.

11. Коваленко А. М. Заголовок англомовного журнального мікротексту-повідомлення: структура, семантика, прагматика (на матеріалі тижневика Newsweek): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.філол. Наук: спец. 10.02.04 "Германські мови" / А. М. Коваленко. - К., 2002. - 19 с.

12. Кухаренко В. А. Интерпретация текста: Учеб. Пособие для студ. пед. ин-тов по спец № 2103 "Иностр. яз" -2-е изд. перераб. - М. : Просвещение, 1988. - 192 с.

13. Лазарева Э. А. Заголовок в газете: [учебное пособие для студентов-журналистов] / Е. А. Лазарева. - Сверд­ловск: Изд. Уральского унив-та, 1989. - 96 с.

14. Левицкий А. Э. Функциональные подходы к классификации единиц современного языка. - К. : "АСА", 1998.

- 362 с.

15. Литературный энциклопедический словарь / под общ. ред. В. М. Кожевникова, П. А. Николаева. - М. : Со­ветская энциклопедия, 1987. - 752 с.

16. Мацько Л. І. та ін. Стилістика української мови: Підручник / Л. І. Мацько, О. М. Сидоренко, О. М. Мацько; за ред. Л. І. Мацько. - К. : Вища школа, 2003. - 462 с.

17. Мороховский А. Н. Некоторые основные понятия стилистики и лингвистики текста / А. Н. Мороховский // Лингвистика текста и методика преподавания иностранных языков: сб. статей / [редкол. : Н. В. Бессмертная и др.].

- К. : Вища школа, 1981. - С. 3-13.

18. Мужев В.С. О функциях заголовков // Вопросы романо-германской филологии: Уч. зап. - М. : Моск. гос. пед. ин-т иност. яз. им. М. Тореза. - 1970. - Вып. 55. - С. 86-94.

19. Попов А. С. Синтаксическая структура современных газетных заглавий и ее развитие // Развитие синтаксиса современного русского языка. - М. : Наука, 1966. - С. 95-129.

20. Сафонов А. А. Стилистика газетных заголовков // Стилистика газетных жанров. - М. : Наука, 1981. - С. 205-227.

21. Словник іншомовних слів / Укл. : С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута. - К. : Наукова думка, 2000. - 680 с. -Словники України.

22. Суворов С. П. Особенности стиля английских газетных заголовков (по материалам "DailyWorker") // Язык и стиль. - М. : Мысль. - 1965. - С.179-195.

23. Українська мова. Енциклопедія [редкол. : Русанівський В. М., Тараненко О. О. (співголови), М. П. Зяблюк та ін.]. - К. : "Укр. енцикл." ім. М. П. Бажана, 2000. - 752 с.

УДК 811.521'282.2-26

Батюк І.,

Львівський національний університет імені Івана Франка

СТИЛІСТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ДІАЛЕКТИЗМІВ У МОВІ ТВОРІВ ЯПОНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ (на матеріалі роману Накаґамі Кенджі "Бальзамін")

У статті розглянуто приклади використання японськими письменниками діалектів у своїй творчості. Осо­бливу увагу зосереджено на стилістичних особливостях кансайського діалекту у романі Накаґамі Кенджі "Баль­замін". Розглянуто лексико-граматичні маркери цього діалекту у романі.

Ключові слова: діалектизми, стилістична функція, кансайський діалект, літературна мова.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 


Похожие статьи

П В Білоус, Г М Вокальчук - Наукові записки серія філологічна випуск 26